Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 608/1919/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2022. Зареєстровано: 14.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2022.
Дата набрання законної сили: 07.10.2022
Результат оскарження 07.10.2022 Тернопільський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/608/11/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018210000000400

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   
		   В И Р О К
		   І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 травня 2022 року Справа № 608/1919/18
		Номер провадження1-кп/608/11/2022
		 
		   Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого суду судді ОСОБА_1 
		з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх представника-- адвоката ОСОБА_11 
		обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисників адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, відомості про яке внесено 1 серпня 2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018210000000400, по обвинуваченню 
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта вища, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, інваліда 3-ї групи, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України такого, що не має судимості,-
		 
		   в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   1 серпня 2018 року о 11-й годині 45 хвилин обвинувачений ОСОБА_12 , керуючи технічно справним автомобілем МІТSUBISHI Саnter, номерний знак НОМЕР_1 , наблизився вулицею Млинарська у м. Чорткові до Т-подібного перехрестя із вулицею Шевченка.
		   Під час руху обвинувачений ОСОБА_12 в порушення вимог пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України), не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, відволікся від керування автомобілем, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		   В цей час правим тротуаром вулиці Шевченка рухалась малолітня ОСОБА_17 з матір`ю ОСОБА_10 . Унаслідок проявленої неуважності під час керування транспортним засобом водій ОСОБА_12 , в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав автомобілем МІТSUBISHI на перехрестя вулиць Млинарської та Шевченка м. Чортків, після чого безпричинно виїхав на тротуар, чим порушив п. 11.13 ПДР України, згідно якого водіям забороняється рух транспортних засобів по тротуарах, вчинивши на ньому біля будинку № 68 вул. Шевченка м. Чортків наїзд на малолітню ОСОБА_17 та її матір ОСОБА_10 .
		   Унаслідок наїзду потерпіла ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому 1 пальця правої стопи, множинних саден нижніх кінцівок, травматичної ампутації 1 пальця правої стопи, рваної рани зовнішньої поверхні правого гомілково-ступеневого суглобу та правої стопи, рваної рани правого кульшового суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а потерпіла ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді багатоуламкового перелому склепіння та основи черепа, переломів верхньої та нижньої щелеп, переломів кісток носа та надперенісся, руйнування з розмізченням речовини лівої півкулі головного мозку, мозочка, довгастого мозку та моста; закритої травми грудей з розривами обох легень, спинного мозку, м`язів міжреберних проміжків, перелому грудного відділу хребта, повним розривом спинного мозку на цьому рівні, переломами 9-11 правих ребер та 5-6,8 лівих ребер, уламковий перелом лівої лопатки; закритої травми живота з крововиливом у великий сальник та розривом його, розмізченням селезінки; закритого перелому лівої стегнової кістки; рани на голові, тулубі, лівій руці, лівій нозі; саден на голові, руках, тулубі та ногах; синців на голові, руках, тулубі та ногах; від яких загинула на місці пригоди.
		   Порушення обвинуваченим ОСОБА_12 вимог п.п. 10.1, 11.13. ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_17 і спричиненням потерпілій ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
		   Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині визнає, але обставин дорожньо-транспортної події не пам`ятає. Він має посвідчення водія приблизно з 2005-2006 року. Алкогольні напої чи наркотичні засоби не вживає. 1 серпня 2018 року він зі згоди власника на фірмі «Нічлава» взяв автомобіль Міцубісі Кантер, номерний знак НОМЕР_2 , яким мав відвезти і встановити металопластикові вікна. Після того, як завантажив вікна, рухався автомобілем мимо базару, шкірвендиспансеру. Коли під`їжджав до світлофора на перехресті вулиць Млинарська та Шевченка, то ввімкнулося червоне світло, а тому він зупинився. На той час він себе нормально почував. На перехресті мав повернути ліворуч. Потім появилось яскраве світло і все, що було далі, він не пам`ятає. Кажуть, що він поїхав. Не пам`ятає, чи включав лівий поворот, чи гальмував, чи зупинявся, чи виходив з машини. Після аварії чув крик. До 1 серпня 2018 року таких випадків з ним не було.
		   Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, якими підтверджується, що 1 серпня 2018 року біля 11-ї години вона одягнула дитину і за 20 хвилин до 12-ї години вони виїхали з дому, бо в дочки мала бути репетиція. На вул Шевченка, 68 вона біля аптеки "Доброго здоров`я" припаркувала автомобіль. Дочка побігла вперед по тротуару, а вона пішла за нею, покликала її, і в цей час на них наїхала машина. Під час наїзду дитина була повернута спиною до машини, якби вона не обернулася, то на неї також був би наїзд. Потерпіла впізнала обвинуваченого ОСОБА_12 , він тримав руки на рулі і дивився прямо на неї, свідомості не втрачав. Автомобіль вдарився в стіну, вона при цьому впала, а дитину притисло до стіни. ОСОБА_10 кричала, обвинувачений вийшовз автомобіля,адекватно себеповодив,сказав,що задумався.При цьому,висловив невдоволеннятим,що побивавтомобіль.Люди зателефонувалина швидку,після приїздуякоїсказали, що дочка загинула, а її забрали в лікарню, бо був травмований палець. Вона не може зрозуміти, чому обвинувачений не зупинився. Він сидів рівно і дивився на неї, не гальмував, врізався в будинок на швидкості, з якою їхав (близько 10-20 км/год). Для неї виглядало, що обвинувачений був наче після вживання наркотичних засобів. Не має матеріальних та моральних претензій до нього. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_12 максимальний термін покарання. 
		   Підтримує цивільий позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і просить його задовольнити.
		   Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, в яких повідомив, що про обставини дорожньо-транспортної події йому відомо зі слів дружини, так як він перебував на той час за кордоном. Зателефонувала дружина і попросила його повернутись додому. Просить призначити обвинуваченому покарання в виді позбавлення волі на максимальний термін. Претензій до обвинуваченого немає. Також підтвердив, що вони з дружиною зверталися в страхову компанію з приводу відшкодування заподіяної шкоди.
		   Також підтримує цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і просить його задовольнити.
		   Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується, що 1 серпня 2018 року біля 11-ї години 30 хвилин він виїхав з офісу в м. Чорткові і по вул. Шевченка рухався в сторону міста Тернопіль. Коли після пожежної частини наближався до перехрестя, то побачив, що світлофор працював в режимі мигаючого жовтого світла. Він зменшив швидкість, так як побачив ліворуч вантажний автомобіль, який рухався, не зупиняючись, повертаючи ліворуч, але автомобіль не їхав по проїзній частині дороги, а виїхав на тротуар. Він почув звук зіткнення і крик жінки, а тому зупинився і вийшов з автомобіля. Коли підійшов, то побачив, що автомобіль заїхав в будинок та затиснув дівчинку. Після того, як автомобіль відштовхали, то дівчинка вже не мала ознак життя. Мама дівчинки кричала, в неї був перелом великого пальця. Хтось кричав на обвинуваченого з приводу такої події, але він відповідав, що нічого страшного, трохи зачепив. Він сидів за кермом автомобіля з відкритими очима, можливо був в стані шоку. Для нього це виглядало, як знаходження обвинуваченого в стані наркотичного сп`яніння.
		   Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується те, що він працює продавцем магазину "Вікна-Двері", що знаходиться по вул. Залізничній, 103. 1 серпня 2018 року біля 9-10 години обвинувачений ОСОБА_12 приїхав вантажним автомобілем білого кольору забрати вікна. Металопластикові конструкції завантажили на автомобіль, і він поїхав розвозити товар. Під час завантаження свідок з ним спілкувався, і запаху алкоголя чути не було. Не бачив, щоб обвинувачений ОСОБА_12 перебував в стані наркотичного сп`яніння. Про обставини дорожньо-транспортної події, що сталася в той день, йому нічого не відомо.
		   Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується те, що він є приватним підприємцем і має у власності автомобіль марки Міцубісі Кантер. Обвинувачений ОСОБА_12 в нього офіційно не працював, хоча він пропонував йому оформитися на роботу. Він також і не був водієм вищезазначеного автомобіля. Зранку 1 серпня 2018 року свідок бачився з обвинуваченим, і той був в тверезому стані, на самопочуття не скаржився. Обвинувачений попросив машину, так як в той день мав намір доставити та монтувати вікна в с. Білобожниця. Коли йому стало відомо про ДТП, то він зателефонував до обвинуваченого, який сказав, що не знає, що сталося, але він забив дитину. Під`їхавши на місце, він побачив, що передньою частиною його автомобіль Міцубісі Кантер заїхав в кут будинку по вулиці Шевченка міста Чортків, біля світлофора. Обвинуваченого ОСОБА_12 на той час там вже не було. 
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується, що 1 серпня 2018 року близько обіду він був неподалік місця дорожньо-транспортної події, коли почув сильний удар. Підбіг першим і побачив, що вантажний автомобіль білого кольору притиснув до стіни дитину. Мама дитини сиділа на землі ліворуч. Підійшов також і його батько, який попросив обвинуваченого вибити передачу, але у відповідь були нецензурні слова через те, що ніби-то вони погнули бампер на автомобілі. Коли люди відштовхали машину, то побачили, що переднім бампером була затиснута голова дитини. Водій спочатку був у кабіні, а потім вийшов, роздивився, оцінив ситуацію, нічого не говорив, він був ніби в стані шоку. Пізніше казав, що йому стало погано, запаморочення чи він заснув. Його припущення, що обвинувачений на той час перебував в стані наркотичного сп`яніння.
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дала показання, якими підтверджується те, що 1 серпня 2018 року біля 12-13 години вона зі сторони педучилища по пішоходному переході переходила вулицю Шевченка в місті Чорткові і бачила вантажний автомобіль білого кольору, який рухався з невеликою швидкістю в сторону парку, але він наїхав на будинок, де стояли жінка з дитиною. Водій автомобіля сидів в машині. Почула крики жінки та чула, як скрипіли гальма. Підходила і бачила дівчинку, яку автомобіль притиснув до стіни, мати тримала дитину за руку, на місці була калюжа крові. Водій сам вийшов з машини. На дорозі зупинився автомобіль-таксі «Наше місто», і обвинувачений казав, що це не він винуватий, а водій автомобіля-таксі. Не бачила, щоб обвинувачений мав якісь проблеми із здоров`ям. З його сторони не було ніякої реакції, вона не бачила, щоб він підходив до матері дитини, не бачила, щоб надавав якусь допомогу, не чула, щоб щось говорив. Вона також не бачила, що обвинувачений в той час мав ознаки алкогольного сп`яніння.
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дала показання, якими підтверджується те, що 1 серпня 2018 року вона йшла вулицею Шевченка в сторону центра міста Чорткова. Біля світлофора зупинилася, стояла обличчям до дороги і бачила жінку з дитиною, яка бігла по тротуару. В цей же час побачила велику вантажну машину білого кольору, яка виїхала на тротуар та в`їхала в кут будинку, так що дівчинка опинилася між будинком і машиною. Вона викликала швидку медичну допомогу. Чоловіки відштовхали автомобіль, але на той час пульс в дитини вже був відсутній. Обвинувачений мовчав і нічого не пояснював. Він був наче в стані шоку. Його поведінку не можливо було зрозуміти, бо він навіть не підійшов до дитини і до жінки.
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засідання дала показання, якими підтверджується те, що вона в серпні 2018 року була на роботі, в той час працювала в аптеці по АДРЕСА_2 , коли в обідню пору почула сильний шум. Вона вийшла і побачила, що вантажний бус передньою частиною в`їхав в кут сусіднього будинку. Дуже кричала жінка, люди говорили, що загинула дитина. Чоловіки намагалися відштовхати бус від місця зіткнення.
		З рапорта чергового Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_25 від 1 серпня 2018 року вбачається, що 1 серпня 2018 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2604 від 1 серпня 2018 року як: ДТП З ТРАВМОВАНИМИ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 1 серпня 2018 року о 11-й годині 48 хвилин надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що по вул. Шевченка на світлофорі вантажний автомобіль на тротуарі збив жінку з дитиною.
		З рапорта чергового Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_25 від 1 серпня 2018 року вбачається, що 1 серпня 2018 року отримано повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за № 2607 від 1 серпня 2018 року як: ДТП З ТРАВМОВАНИМИ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 1 серпня 2018 року о 12-й годині 55 хвилин надійшло повідомлення від чергового лікаря БШД та лікаря приймального відділення Чортківської ЦКРЛ про те, що в Чортківську ЦКРЛ із ДТП, що мала місце по вулиці Шевченка доставлено ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку с. Біла (смерть до приїзду БШД) та ОСОБА_10 , 1983 року народження, жительку с. Біла з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, відкритий перелом правої стопи.
		   З витягу з Єдиного реєстру досудових рохслідувань вбачається, що 1 серпня 2018 року о 12 годині 40 хвилин на підставі усної заяви (повідомлення про кримінальне правопорушення) були внесені відомості про кримінальне провадження № 12018210000000400 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України з зазначенням наступних обставин вчиненого кримінального правопорушення: 1 серпня 2018 року о 11 годині 45 хвилин ОСОБА_12 , керуючи вантажним автомобілем MITSUBISHI Canter, номернпй знак НОМЕР_1 , та рухаючись вулицею Шевченка в місті Чорткові, навпроти будинку № 64 виїхав на тротуар, на якому вчинив наїзд на малолітню ОСОБА_17 та її матір ОСОБА_10 , які проживають в АДРЕСА_3 . Унаслідок ДТП малолітня ОСОБА_17 загинула, а ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження.
		   З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 1 серпня 2018 року вбачається, що оглядом місця події являється ділянка автодороги по вул. Шевченка в м. Чортків Тернопільської області на Т-подібному перехресті з вулицею Млинарською. По вул. Шевченка зліва по тротуару наявні житлові будинки №№ 68-А та 68. У місці огляду виявлено: труп ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розміщений на животі, головою до сходової клітки житлового будинку АДРЕСА_4 , на трупі знаходяться розова футболка та розові шорти; осип штукатурки, сліди біологічного походження схожі на кров та біологічні зразки схожі на мозок людини, біля трупа ОСОБА_17 наявні жіночі сандалі жовтого кольору, які зі слідами пошкодження; вантажний автомобіль марки «Міцубісі» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , направлений у напрямку будинку АДРЕСА_5 . На автомобілі наявні пошкодження передньої частини, зокрема, номерного знаку, лобового скла, решітки. На решітці та лобовому склі виявлено волосся, яке з місця події вилучено та упаковано в паперовий конверт. Також на автомобілі наявні сліди біологічного походження схожі на кров. Вказаний транспортний засіб вилучається на арештмайданчик Чортківського ВП. Під час огляду виявлено сліди тертя шин автомобіля повністю розміщених на лівому тротуарі та осип грунту, повністю розміщений також на лівому тротуарі. Крім того, в ході огляду місця події на фасадній стіні будинку АДРЕСА_4 в місці знаходження трупа ОСОБА_17 наявні сліди біологічного походження схожі на кров людини та мозок людини, а також пошкодження кута будинку у вигляді подряпин та відлому штукатурки на висоті близько 1  1,5 метра.
		   Згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 2 серпня 2018 року автомобіль марки MITSUBISHІ Canter, реєстраційни номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_20 , визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
		   Згідно заяви від 2 серпня 2018 року потерпіла ОСОБА_10 добровільно надала працівникам поліції своє взуття, а також одяг її дочки ОСОБА_17 , в якому вони були одягнуті на момент дорожньо-транспортної пригоди 1 серпня 2018 року.
		   Згідно протоколу огляду від 2 серпня 2018 року слідчим оглянуто одяг потерпілої ОСОБА_17 , в якому вона була одягнута на момент ДТП 1 серпня 2018 року, що сталося по вул. Шевченка в м. Чортків, а саме: взуття  сандалі (дитячі) синього, білого та рожевого кольору з малюнком у вигляді квітів, шорти рожевого та білого кольорів марки «Adidas», майки рожевого кольору марки «Arizona», жіночого спортивного топіка фіолетового кольору марки «Limitod too», жіночих трусів фіолетового кольору марки «Essentials», на яких виявлено нашарування речовини біологічного походження схожої на кров.
		   Згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 2 серпня 2018 року сліди біологічного походження схожі на волосся людини, одяг та взуття, в якому були одягнуті потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_17 на момент ДТП, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
		   З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 1 серпня 2018 року, складеного в цей день о 14-й годині 30 хвилин, в обвинуваченого ОСОБА_12 ознак сп`яніння не виявлено.
		   1 серпня 2018 року ОСОБА_23 звернулась з заявою до начальника відділу РЗСТ СУ ГУНП в Тернопільській області про долучення до матеріалів кримінального провадження відео за фактом ДТП, що мало місце 1 серпня 2018 року в місті Чорткові, в якому вона була свідком та зняла його на власний мобільний телефон.
		   Згідно протоколу огляду від 1 серпня 2018 року старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_26 з участю ОСОБА_23 оглянуто відеозапис, який добровільно надала слідству остання, що зроблений камерою мобільного телефону марки "Ксіомі редмі 4а". Під час перегляду відеозапису встановлено, що камера охоплює тротуар та фасадну стіну будинку АДРЕСА_4 , та на першій секунді відео зафіксовано факт надання медичної допомоги працівниками швидкої медичної допомоги потерпілій ОСОБА_10 . На другій секунді відеозапису -- вантажний автомобіль марки MITSUBISHI Canter білого кольору знаходиться на тротуарі біля будинку № 68 вул. Шевченка м. Чортків з наявними пошкодженнями передньої частини: бампера, решітки, номерного знаку, лобового скла. П`ята секунда відеозапису -- кінцеве розташування тіла трупа потерпілої ОСОБА_17 , 2010 року народження, його положення та вигляд пошкодженої стіни будинку АДРЕСА_4 від контактування з автомобілем марки MITSUBISHI Canter .
		   Згідно протоколу огляду від 2 серпня 2018 року старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_26 з участю понятих оглянуто відеозапис, який добровільно надано представником Чортківської міської ради та зроблено камерою відеоспостереження вмонтованою на бетонній опорі, яка знаходиться біля автодороги по вул. Шевченка м. Чортків, а саме на перехресті з вул. Млинарською. Під час перегляду відеозапису встановлено, що камера охоплює проїзну частину вулиці Шевченка м. Чорткова на перехресті з вулицею Млинарською. О 11 годині 45 хвилин 38 секунд по вул. Млинарській у напрямку вулиці Шевченка м. Чорткова під`їжджає вантажний автомобіль марки MITSUBISHI Canter білого кольору, світлофор для пішоходів в непрацюючому стані; о 11 годині 45 хвилин 41 секунда вантажний автомобіль марки MITSUBISHI Canter білого кольору виїжджає на перехрестя, у лівій передній водійській дверці опущене вікно, через яке спостерігається, що за кермом сидить чоловік одягнутий у кофту синього кольору, його ліва рука на вікні, права на рульовому колесі, голова дивиться вправо, повз автомобіль проїжджає мотоцикл чорного кольору, здійснюючи маневр повороту на вулицю Млинарську; о 11 годині 45 хвилин 44 секунди водій автомобіля марки MITSUBISHI Canter білого кольору проїжджає перехрестя, вивертаючи рульове колесо ліворуч, та передньою частиною виїжджає на крайню праву смугу у напрямку вул. Копичинецької міста Чорткова, крім цього, через вікно автомобіля спостерігається ліва рука водія на вікні дверки, права на рульовому колесі; о 11 годині 45 хвилин 45 секунд водій автомобіля марки MITSUBISHI Canter білого кольору проїжджає перехрестя, вивертаючи рульове колесо ліворуч, та передньою частиною виїжджає на тротуар, інших транспортних засобів, людей, тварин перед автомобілем не спостерігається; о 11 годині 45 хвилин 46 секунд водій автомобіля марки MITSUBISHI Canter білого кольору повністю проїжджає перехрестя та покидає крайню праву смугу вулиці Шевченка м. Чорткова у напрямку вул. Копичинецької, виїжджаючи на тротуар у заїзді до будинку № 68А вул. Шевченка; о 11 годині 45 хвилин 49 секунд на перехрестя вулиць Шевченка та Млинарської міста Чорткова виїхав автомобіль марки ВАЗ 2115 чорного кольору -- автомобіль-таксі, вантажний автомобіль з поля зору камери зникає; о 11 годині 46 хвилин 09 секунд легковий авомобіль-таксі, марки ВАЗ 2115, чорного кольору заїжджає до заїзду будинку вул. Шевченка № 68А та зупиняється, перед тим тривалий час знаходячись у правій смузі перед перехрестям із сторони вулиці Млинарської, перетинає проїзну частину вулиці Шевченка; о 11 годині 46 хвилин 15 секунд із автомобіля-таксі чорного кольору, що зупинився у заїзді до будинку № 68А вул. Шевченка м. Чорткова вийшла жінка, яка направилась до будинку № 68, також на узбіччі з правої сторони за перехрестям у напрямку вулиці Незалежності зупинився мікроавтобус білого кольору; о 11 годині 46 хвилин 22 секунди із автомобіля мікроавтобуса білого кольору вийшов чоловік, який у швидкому темпі біжить у напрямку будинку АДРЕСА_4 ; о 11 годині 46 хвилин 33 секунди з усієї вулиці Шевченка м. Чорткова люди у темпі швидкого бігу рухаються до місця знаходження будинку АДРЕСА_4 .
		   Згідно висновку судово-медичної експертизи № 136, проведеної в період з 2 серпня по 4 вересня 2018 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 виявлені наступні травматичні зміни: 
		- відкрита черепно-мозкова травма у вигляді багатоуламкового перелому склепіння та основи черепа, переломів верхньої та нижньої щелеп, переломів кісток носа та надперенісся, руйнування з розмізченням речовини лівої півкулі головного мозку, мозочка, довгастого мозку та моста;
		- закрита травма грудей з розривами обох легень, спинного мозку, м`язів міжреберних проміжків, переломом грудного відділу хребта, повним розривом спинного мозку на цьому рівні, переломами 9-11 правих ребер та 5-6,8 лівих ребер, уламковий перелом лівої лопатки;
		- закрита травма живота з крововиливом у великий сальник та розривом його, розмізченням селезінки;
		- закритий перелом лівої стегнової кістки;
		- рани на голові, тулубі, лівій руці, лівій нозі;
		- садна на голові, руках, тулубі та ногах;
		- синці на голові, руках, тулубі та ногах.
		   Вказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, що підтверджується вираженістю та забарвленням крововиливів та відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, станом поверхонь саден та крові під оболонками головного мозку, кольором синців тощо.
		   Види ушкоджень (переломи кісток, розриви, садна, синці тощо), а також властивості ран (невизначена форма, нерівні, звивисті, зсаднені, розмізчені краї) в сукупності свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дії тупих предметів.
		Виявлений на тілі ОСОБА_17 комплекс ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.
		Масивність, чисельність, різноманітний характер ушкоджень, розташування їх на різних анатомічних ділянках, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, не виключено за обставин дорожньо-транспортної пригоди, наведеної в ухвалі слідчого судді, тобто при наїзді автомобілем. В момент наїзду потерпіла була у вертикальному положенні обернутою передньою поверхнею тіла до автомобіля.
		Смерть ОСОБА_17 настала внаслідок масивної травми тіла. Даний висновок про причину смерті підтверджується даними проведеної експертизи тіла та даними судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів із трупа ОСОБА_17 , при якій встановлено: масивні крововиливи в легені, крововилив під м`яку оболонку головного мозку, поодинокі точкові крововиливи в речовину головного мозку; переважаюче малокрів`я внутрішніх органів; часткове порушення скоротливої здатності міокарда; окремі морфологічні прояви шокової реакції в печінці, нирках, наднирниках.
		Між спричиненими внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілої існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Враховуючи стадію трупних плям (стаз), розвиток трупного заклякання та відсутність видимих гнильних змін, смерть ОСОБА_17 настала приблизно за 16- 24 години до розтину тіла.
		Встановити послідовність спричинення ушкоджень неможливо.
		На тілі ОСОБА_17 ознак волочіння та переїзду тіла колесами автомобіля не виявлено.
		При серологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 виявлено антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.
		   Такі ж результати серологічного дослідження крові трупа ОСОБА_17 підтверджуються і висновком судово-медичної експертизи № 497, яка була проведена в період 1 - 21 серпня 2018 року.
		   В ході проведення 15 серпня 2018 року - 3 вересня 2018 року судово-медичної експертизи (висновок № 823) шматочків внутрішніх органів (головний мозок, серце легені, печінка, нирки, наднирники, селезінка. підшлункова залоза), вилучених під час розтину трупа ОСОБА_17 , 2010 року народження, встановлено масивні крововиливи в легені, крововилив під м`яку оболонку головного мозку, поодинокі точкові крововиливи в речовину головного мозку; переважаюче малокрів`я внутрішніх органів; часткове порушення скоротливої здатності міокарда; окремі морфологічні прояви шокової реакції в печінці, нирках, наднирниках.
		   Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, проведеної 8 серпня -- 14 серпня 2018 року (висновок № 993) при газохроматографічному дослідженні взірця крові обвинуваченого ОСОБА_12 , відібраного в приміщенні Чортківської ЦРЛ 1 серпня 2018 року о 13-й годині 10 хвилин - метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
		   З акту огляду № 305 спеціальної медичної комісії КУТОР "Тернопільський обласний наркологічний диспансер" від 16 серпня 2018 року в обвинуваченого ОСОБА_12 наркологічних захворювань не виявлено.
		   За висновком судової автотехнічної експертизи № 5-439/18 від 28 серпня 2018 року на момент експертного дослідження технічних несправностей (невідповідностей) вимогам п. 31.4.2. (Рульове керування) Правил дорожнього руху України системи рульового керування наданого на дослідження автомобіля Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_2 , не виявлено - система знаходиться в працездатному стані. На момент експертного дослідження технічних несправностей (невідповідностей) вимогам п. 31.4.1. (Гальмові системи) Правил дорожнього руху України робочої гальмівної системи наданого на дослідження автомобіля Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_2 , не виявлено - система знаходиться в працездатному стані. На момент експертного дослідження коліс та шин наданого на дослідження автомобіля Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_2 , невідповідностей вимогам п. 31.4.5. (Колеса і шини) Правил дорожнього руху України не виявлено. Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесі керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами) - технічних несправностей (невідповідностей) досліджуваних систем, а саме рульового керування, робочої гальмівної та відповідності коліс і шин вимогам Правил дорожнього руху України автомобіля наданого на дослідження автомобіля Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_2 , не виявлено.
		   Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 5-438/18 від 31 серпня 2018 року первинний контакт при наїзді на пішохода відбувся передньою правою частиною автомобіля Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_2 , на відстані наближено 20-61 см від повздовжньої осі автомобіля (облицювальною решіткою радіатора та переднім вітровим склом). Наїзд автомобіля Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_2 , на пішоходів відбувся на тротуарі вул. Шевченка, в місці, що дещо передує розміщенню ділянки осипу штукатурки та слідів біологічного походження, зафіксованої в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди під умовним позначенням №2, якщо переміщатись в напрямку руху транспортного засобу. Встановити в абсолютних величинах місце наїзду автомобілем на пішоходів не надається можливим в зв`язку з відсутністю уточнюючої слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця пригоди.
		   Згідно висновкусудової автотехнічноїекспертизи №5-481/18від 12вересня 2018року в умовах цієї дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автомобіля MITSUBISHI повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12,4 Правил дорожнього руху України. Проведеним дослідженням встановлено, якщо б водій автомобіля MITSUBISHI під час руху діяв так, як це викладено у п. 1 дослідницької частини висновку, то у цьому випадку його дії можна було б вважати такими, які б відповідали технічним вимогам п. 10.1 ПДР України, і такі його дії, з технічної точки зору, не повинні були б призвести до скоєння наїзду на пішохода.
		   (Впункті 1 дослідницької частини висновку експертизи зазначено наступне.
		У вихідних даних до копії ухвали про призначення експертизи задано, що автомобіль Mitsubishi Canter, р.н. НОМЕР_2 , у технічно справному стані, під керуванням водія ОСОБА_12 , без пасажирів з вантажем вагою 345,6 кг, рухався із вулиці Млинарської на вулицю Шевченка у напрямку вулиці Копичинецька м. Чортків», також у вихідних даних до копії ухвали про призначення експертизи задано, що технічних завад, які б могли перешкоджати безпечному керуванню автомобіля Mitsubishi Canter, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_12 , під час руху транспортного засобу по проїзній частині дороги (проїзду перехрестя), не встановлено.
		У такому випадку, в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля Mitsubishi Canter повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
		10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
		Із вищенаведеного витікає, що в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою - наїзд транспортного засобу на пішохода, водій автомобіля Mitsubishi Canter повинен був відповідно до вимог Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору, під час руху вести керований ним автомобіль зі швидкістю, яка б не перевищувала дозволеної 50 км/год, з дотриманням зазначених вимог пунктів цих Правил, не виїжджати на тротуар, призначений для руху пішоходів, і в такий спосіб не створювати небезпеки іншим учасникам руху).
		   Однак, враховуючи фактичні обставини розвитку дорожньо-транспортної ситуації, технічна можливість водія автомобіля MITSUBISHI уникнути наїзду на пішохода полягала у виконанні ним наведених вище технічних вимог ПДР України. Як вбачається із проведеного дослідження, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля MITSUBISHI, діючи у відповідності до вимог п. 10.1 ПДР України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів, для чого завад технічного характеру у водія не було. У комплексі вихідних даних, заданих експерту задано, що: «Швидкість руху автомобіля складала 30 км/год». Таким чином, при заданому слідством комплексі вихідних даних невідповідностей в діях водія автомобіля MITSUBISHI вимогам п. 12.4 ПДР України не вбачається. Проведеним дослідженням встановлено, якщо б водій автомобіля MITSUBISHI під час руху діяв так, як це викладено у п. 1 дослідницької частини висновку, то у цьому випадку його дії можна було б вважати такими, які б відповідали технічним вимогам п. 10.1 ПДР України, і такі його дії, з технічної точки зору, не повинні були б призвести до скоєння наїзду на пішоходів. Тому встановлені невідповідності перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП. При заданому комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля MITSUBISHI технічним вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішоходів, з технічної точки зору були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля MITSUBISHI зазначеним вимогам Правил.
		   Згідно висновку судово-медичної експертизи № 173, яка була проведена в період з 30 серпня по 1 вересня 2018 року, в потерпілої  ОСОБА_10 при поступленні 01.08.2018 року в КНП "Чортківська ЦКРЛ" та при подальшому звертанні 06.08.2018 року до лікаря травматолога було виявлено: відкритий перелом 1 пальця правої стопи, множинні садна нижніх кінцівок, травматична ампутація 1 пальця правої стопи, рвана рана зовнішньої поверхні правого гомілково-ступневого суглобу та правої стопи, рвана рана правого кульшового суглобу».
		   При судово-медичній експертизі 30.08.2018 року в потерпілої ОСОБА_10 виявлено рубець на місці відсутнього 1-го пальця правої стопи, садна правої стопи та правої гомілки, рубець ділянки правого гомілково-ступневого суглоба.
		   Вказані вищеушкодження,зважаючи наїх видта властивості(саднавкриті темно-коричневимикірочками поцентру,що розташованівище шкіри,по периферіївони відпали повністю, з оголенням блідо-рожевої, гладкої поверхні), властивості рубців на місці загоєних ран (рубці з нерівними, дещо хвилястими краями, на дотик помірно еластичної консистенції, малорухомі, спаяні з підлягаючими тканинами, навколишні м`які тканини незначно набряклі, оточуюча рубці шкіра рожевого кольору, пальпація ділянки рубців болюча, колір рубців червоно-рожевий, поверхні їх незначно втягнуті) утворилась від дії тупих предметів незадовго до звернення потерпілої ОСОБА_10 за медичною допомогою, яке виключено в термін (01.08.2018 року) та при обставинах зазначених в ухвалі суду.
		   Виявлений лікарями при обстеженні у ОСОБА_10 відкритий перелом з травматичною ампутацією 1-го пальця правої ступні призвів до стійкої втрати загальної працездатності менше, ніж на одну третину (10%), що узгоджується з ст. 166. «Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм...» (1986р.) та за цією ознакою, згідно п.2.2.1., п.2.2.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995) відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		   Описані вмедичних документах«рвані» ранизовнішньої поверхніправого гомілково-ступневогосуглоба,правої стопита правогокульшового суглобаза ступенемтяжкості належатьдо легкихтілесних ушкодженьз короткочаснимрозладом здоров`я(п.2.3.3цих  «Правил»).
		   Заподіяні обстежуваній садна правої стопи та правої гомілки за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень -- п. 2.3.5 вищевказаних "Правил".
		   Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 59, під час проведення якої були враховані дані медичної карти амбулаторного хворого обвинуваченого ОСОБА_12 , протоколу комп`ютерної томографії головного мозку останнього, томографічних сканів голови, рентгенограми, справи МСЕК № 137, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 1 серпня 2018 року, висновку судово-психіатричної експертизи № 379 від 16 серпня 2018 року, при обстеженнях обвинуваченого ОСОБА_12 01 серпня 2018 року після дорожньо-транспортної пригоди лікарями спеціалістами - терапевтом і невропатологом, проведенні йому того ж дня клінічних аналізів крові (у тому числі - на вміст глюкози), записи про які внесені у його медичну карту амбулаторного хворого Чортківської районної поліклініки, та комп`ютерної томографії головного мозку, будь-яких медичних даних, що могли б вказувати на втрату ним свідомості під час керування транспортним засобом 01.08.2018 року близько 11 год 45 хвилин, не виявлено. Згідно з записами у наданих для проведення експертизи медичних документах у ОСОБА_12 за період лікарського спостереження з 2007 року, крім наслідків перенесеної у жовтні 2005 року травми правої верхньої кінцівки ("стійкі післятравматичні згинальні контрактури II, III, IV, V пальців. Кісткові анкілози III, IV п. п`ястнофалангових суглобів. Хронічний післятравматичний остеомієліт основної фаланги III п. в ст. стійкої ремісії. Порушення функції захвату і утримання правої китиці III ст."), з приводу чого 06.03.2018 йому встановлено III групу інвалідності довічно, лікарями при його зверненнях відмічалися порушення з боку вегетативної нервової системи - вегето-судинна дистонія (ВСД) за "кардіальним", "гіпертонічним", "змішаним" типами, а також виставлялися діагнози "дисметаболічна кардіоміопатія" та "ожиріння III ст.". Зазначені стани не викликають раптової втрати свідомості.
		   В судовому засіданні експерт ОСОБА_27 вищенаведений висновок екпертизи підтримує, зазначив, що висновок експертизи є належно обгрунтованим. В ході проведення такої експертизи екпертами досліджувалась медична документація обвинуваченого за період з 2005 року, дані медичних обстежень на час проведення експертизи, протоколи допиту. В медичних документах обвинуваченого було посилання на гіпертонічну хворобу та ВСД. Однак, з врахуванням досліджених матеріалів в експертів не було підстав стверджувати, що на час дорожньо-транспортної події обвинувачений міг втрачати свідомість.
		Нові дані щодо стану здоров`я, які виникли пізніше, зокрема, в період перебування обвинуваченого в слідчому ізоляторі можуть бути предметом дослідження іншої експертизи. Надавати пояснення з приводу таких обставин експерт не вправі, оскільки такі питання не були предметом експертного дослідження.
		   Висновком судово-психіатричної експертизи № 379 від 16 серпня 2018 року підтверджується, що в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину обвинувачений ОСОБА_12 психічними захворюваннями чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, тому він міг давати звіт своїм діям та керувати ними. В даний час обвинувачений ОСОБА_12 психічними розладами не страждає, може давати звіт своїм діям та керувати ними. Обвинувачений ОСОБА_12 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		   При експериментально-психологічному дослідженні мовний контакт продуктивний, настрій звичайний. Судження логічні, послідовні. Темп нервово-психічних процесів дещо знижений. Увага нестійка. Об`єм запам`ятовування відповідає віковій нормі. Емоційно врівноважений.
		   В судовому засіданні експерт ОСОБА_28 такий висновок експертизи підтримує, пояснив, що вищенаведений висновок грунтується на матеріалах, які були предметом дослідження. Під час проведення експертизи експерт спілкувався з обвинуваченим, який не заперечував причетність до дорожньо-транспортної події, проте причини цього він не пояснював. Якщо на даний час появилися нові обставини, то вони можуть бути предметом дослідження додаткової експертизи для встановлення психічного стану обвинуваченого.
		   Згідно ухвали суду від 16 вересня 2021 року в кримінальному провадженні була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза обвинуваченого ОСОБА_12 .
		   З висновкусудово-психіатричноїекспертизи №503від 29жовтня 2021рокувбачається, що на теперішній час обвинувачений ОСОБА_12 виявляє ознаки епілепсії з наявністю абсансів частотою 3-6 раз на тиждень та легкими когнітивними розладами. Так як вищевказаний розлад не досягає рівня хронічного психозу або вираженого недоумства, обвинувачений ОСОБА_12 примусових заходів медичного характеру не потребує.
		З повідомлення Чортківської міської ради від 21 серпня 2018 року № 4/01-12/1087 вбачається, що балансоутримувачем світлофора на перехресті вулиць Шевченка та Млинарської міста Чорткова є комунальне підприємство «Чортківський комбінат комунальних підприємств». Даний світлофор частково керується системою АСУ-ДР (автоматизована система управління дорожнім рухом). 1 серпня 2018 року у період з 6.00 до 22.00 год. та у період з 11.30 год. по 12.00 год., зокрема, даний світлофор працював у штатному режимі. В період часу з 22.00 до 6.00 год. та у разі збою в системі програмного забезпечення світлофор переходить в режим миготіння жовтого сигналу. Перехрестя додатково обладнане дорожніми знаками для регулювання дорожнього руху.
		   З повідомлення адміністрації КНП "Чортківська центральна комунальна районна лікарня" Чортківської районної ради від 2 серпня 2018 року № 01-07/18 вбачається, що ОСОБА_12 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває. У вказаний в запиті період часу на стаціонарному лікуванні не перебував.
		   З повідомлення Чортківського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації " в Тернопільській області від 17 серпня 2018 року № УП/Т/16/1299 вбачається, що в журналі обліку осіб звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, 10.02.2010 року поставлений на облік ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель с. Біла Чортківського району, який був засуджений 21.01.2010 року Чортківським районним судом згідно ст. 286 ч. 2, 75, 76 КК України та знятий з обліку 11.02.2013 року, в зв`язку з закінченням іспитового строку. У 2016 році особову справу знищено (копія акту про знищення додається).
		   Щодо додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки у журналі обліку осіб, позбавлених права займати певні посади або займатися певною діяльністю, який ведеться з 01.01.1994 року, запису щодо постановки на облік ОСОБА_12 не значиться.
		   З повідомленняТериторіального сервісногоцентру №6145Регіонального сервісногоцентру МВСв Тернопільськійобласті від29серпня 2018року №31/19/5/658вбачається,що згідно Єдиного державного реєстру МВС України на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , видано посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 08.06.2004 року категорії «А В С» Заліщицьким МРЕВ ДАІ.
		Згідно архівних даних інформація про надходження постанови від 21.01.2010 року Чортківського районного суду про позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки не поступала та на зберігання посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 08.06.2004 року категорії «А В С» на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не передавалось.
		   З копії посвідчення водія на ім`я обвинуваченого ОСОБА_12 серії НОМЕР_4 , яке було видано 8 червня 2004 року, вбачається, що останній має право керування транспортними засобами категорії «А В С».
		   Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 власником транспортного засобу MITSUBISHI CANTER, 2006 року випуску, номер кузова, шасі, рами НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_20 , житель с. Переходи Чортківського району Тернопільської області.
		22 березня 2018 року ПРАТ "УПСК" було видано поліс № АМ/3275436 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а забезпечений транспортний засіб MITSUBISHI CANTER, 2006 року випуску, номер кузова, шасі, рами НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_2 , строк дії поліса 00 годин 00 хвилин 30 березня 2018 року до 29 березня 2019 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200 000 гривень, за шкоду заподіяну майну 100 000 гривень.
		   Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 0606-00719-15 від 2 липня 2015 року транспортних засіб MITSUBISHI CANTER, VIN або номер кузова (рами) НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_2 , після технічного контролю визнано технічно справним. Дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 2 липня 2017 року.
		   Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що надають суду можливість постановити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо відсутності складу кримінального правопорушення в діях обвинуваченого ОСОБА_12 , показання обвинуваченого щодо обставин вчиненого ДТП, суд належним чином перевірив і вважає, що це є способом захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння.
		   Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, наведених в обвинувальному акті. Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_17 , а також заподіяло потерпілій ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, є правильною.
		Відповідно до положень ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Диспозиція ч. 2 ст. 286 КК України є бланкетною нормою права і для встановлення того, чи були порушені правила безпеки дорожнього руху, необхідно звертатись до Правил дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
		Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		Цих вимог Правил дорожнього руху обвинувачений ОСОБА_12 не дотримався. При цьому невідповідність дій обвинуваченого вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішоходів, з технічної точки зору були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля MITSUBISHI зазначеним вимогам Правил.
		   Об`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є безпека дорожнього руху та здоров`я і життя громадян.
		   Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, включає три обов`язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкоджень та смерті ) і наявність причинного зв`язку між діянням і наслідками.
		Зіставлення фактичних обставин вчинення суспільно небезпечних діянь, встановлених судом, свідчить, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участі та з вини обвинуваченого ОСОБА_12 , який 1 серпня 2018 року о 11-й годині 45 хвилин керував автомобілем марки Mitsubishi Canter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і внаслідок проявленої неуважності під час керування транспортним засобом, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав автомобілем на перехрестя вулиць Млинарської та Шевченка м. Чортків, після чого безпричинно виїхав на тротуар, чим порушив п. 11.13 ПДР України, згідно якого водіям забороняється рух транспортних засобів по тротуарах, вчинивши на тротуарі біля будинку № 68 вул. Шевченка м. Чортків, наїзд на малолітню ОСОБА_17 та її матір ОСОБА_10 і внаслідок такого наїзду потерпіла ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому 1 пальця правої стопи, множинних саден нижніх кінцівок, травматичної ампутації 1 пальця правої стопи, рваної рани зовнішньої поверхні правого гомілково-ступеневого суглобу та правої стопи, рваної рани правого кульшового суглобу, які відносились до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а потерпіла ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді багатоуламкового перелому склепіння та основи черепа, переломів верхньої та нижньої щелеп, переломів кісток носа та надперенісся, руйнування з розмізченням речовини лівої півкулі головного мозку, мозочка, довгастого мозку та моста; закритої травми грудей з розривами обох легень, спинного мозку, м`язів міжреберних проміжків, перелому грудного відділу хребта, повним розривом спинного мозку на цьому рівні, переломами 9-11 правих ребер та 5-6,8 лівих ребер, уламковий перелом лівої лопатки; закритої травми живота з крововиливом у великий сальник та розривом його, розмізченням селезінки; закритого перелому лівої стегнової кістки; рани на голові, тулубі лівій руці, лівій нозі; саден на голові, руках, тулубі та ногах; синців на голові, руках, тулубі та ногах; від яких загинула на місці пригоди.
		Отже, в даному випадку причиною настання суспільно небезпечних наслідків у виді травмування потерпілої ОСОБА_10 та спричинення смерті потерпілій ОСОБА_17 є порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху і між цими його діями та наслідками є причинний зв`язок.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		З врахуванням таких вимог закону при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, хоча на даний час відповідно до положєнь ст. 89 Кримінального кодексу України є таким, що не має судимості, стан його здоров`я: він є інвалідом 3 групи внаслідок загального захворювання, на даний час виявляє ознаки епілепсії з наявністю абсансів частотою 3-6 раз на тиждень та легкими когнітивними розладами, він позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.
		Водночас, окрім наведених вище обставин, суд враховує позицію потерпілих та їх представника, які наполягали на призначенні суворого покарання, а також те, що хоча вчинене обвинуваченим ОСОБА_12 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є необережним, однак відповідно до ст. 12 КК України воно належить до тяжких кримінальних правопорушень, і внаслідок таких протиправних дій настала смерть потерпілої особи. Тяжкість наслідків у виді смерті людини є непоправимими і не можуть бути нічим компенсовані.
		Обставини, згідно з положеннями статті 66 Кримінального кодексу України, що пом`якшують покарання, в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання згідно з положеннями статті 67 Кримінального кодексу України, в ході досудового розслідування кримінального провадження зазначено вчинення злочину щодо малолітньої особи.
		З урахуванням вищенаведеного, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання в вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		   Вирішуючи питання щодо додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приймає до уваги, що основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення за ст. 286 КК України, є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а вже його додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи.
		   Згідно з п. 20 постанови ВСУ від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"- при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		   З огляду на вказане, саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		   При цьому призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного особою кримінального правопорушення.
		Потерпілі в кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 звернулися всуд зпозовом доПрАТ «Українськапожежно-страховакомпанія»,третя особабез самостійнихвимог ОСОБА_12 ,про стягненннямайнової таморальної (немайнової)шкоди,заподіяної внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди. 
		В позовній заяві потерпілі просили стягнути з відповідача  ПрАТ «УПСК» на їх користь суму страхового відшкодування, а саме: моральну шкоду в розмірі 10000 гривень кожному; суму страхового відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, пов`язану із смертю доньки ОСОБА_17 , в розмірі 22 338 гривень кожному; суму страхового відшкодування, а саме матеріальну шкоду в розмірі 66 250 гривень кожному.
		Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився. Від відповідача до суду надіслано відзив, в якому ПрАТ «УПСК» просить розгляд справи здійснювати без участі представника. Щодо суті позову, то відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вважає їх такими, що не підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства, посилаючись на наступні мотиви.
		Стаття 128 КПК України не передбачає можливість пред`явлення цивільного позову потерпілою особою до ПрАТ «УПСК» в межах кримінального провадження, оскільки ПрАТ «УПСК» не несе за законом цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Договірне зобов`язання ПрАТ «УПСК» по сплаті страхового відшкодування обумовлюється укладеним із ОСОБА_20 договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Полісом № АМ/3275436 від 22.03.2018 р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Верховний суд та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах про стягнення страхового відшкодування неодноразово зазначали, що завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди у повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас таке ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий, так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).
		Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Проте, право вимоги за договірним зобов`язанням підлягає захисту в порядку цивільного судочинства, а заявлена вимога в кримінальному провадженні не підлягає розгляду.
		Звернення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з цивільним позовом до ПрАТ «УПСК» в межах кримінального провадження є передчасним, оскільки ПрАТ «УПСК» не вчинило жодних дій або бездіяльності, що свідчать про порушення або не визнання права останніх на отримання страхового відшкодування. Таким чином, позовні вимоги цивільних позивачів до ПрАТ «УПСК» про стягнення страхового відшкодування є передчасними і не можуть бути розглянуті ані в порядку цивільного, ані в порядку кримінального судочинства. Сам по собі факт завдання ОСОБА_12 шкоди не обумовлює порушення ПрАТ «УПСК» умов Полісу № АМ/3275436 і, відповідно, порушення права ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на отримання страхового відшкодування.
		Водночас у відзиві відповідачем викладено позицію щодо суті позовних вимог.
		Так, ПрАТ «УПСК» зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення витрат на поховання у розмірі 12500 гривень та на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 120 000 гривень не підлягає задоволенню, оскільки загальний розмір такого відшкодування не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		У відповідності до положень п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть.
		Станом на дату ДТП мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 3723 гривні.
		Таким чином, загальний розмір відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника не може перевищувати: 3723 гривні х 12 = 44 676 гривень.
		Тобто, на страховика покладається обов`язок з відшкодування ОСОБА_10 та ОСОБА_9 витрат, понесених останніми на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, у розмірі 44 676 гривень, а не 132500 гривень, як помилково вважають позивачі.
		Позовна вимога ОСОБА_9 про стягнення з ПрАТ «УПСК» моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, передбаченої ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (відмінної від моральної шкоди, передбаченої п. 27.3 ст. 27 цього Закону) не підлягають задоволенню, оскільки позивачами не доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок ДТП його здоров`ю була заподіяна шкода.
		Відповідно до ст. 26-1 Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		Таким чином, диспозицією статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко та недвозначно визначено, що моральна шкода відшкодовується страховиком у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		У силу п. 23.1. ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є:
		    шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;
		    шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності;
		    шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності;
		    моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Оскільки позивачем ОСОБА_9 жодних доказів на підтвердження завдання шкоди його здоров`ю до суду не надано, позовні вимоги до ПрАТ «УПСК» про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
		Позовна вимога ОСОБА_10 щодо стягнення з ПрАТ «УПСК» моральної шкоди у розмірі 10000 гривень є необгрунтованою, а сам розрахунок розміру моральної шкоди є невірним та не узгоджується із положеннями ст. 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
		Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а не 5 відсотків від 200000 гривень (страхової суми згідно п. 4 Полісу № АМ/3275436), як помилково вважає позивач.
		Законодавче визначення понять «страхова виплата» та «страхова сума» міститься у ст. 9 Закону України «Про страхування». Як вбачається з цієї правової норми:
		-    «страхова сума» - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов 'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
		-    «страхова виплата» - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
		У силу п. 23.1. ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.
		Відтак, після розрахунку страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю, від отриманої суми розраховується моральна шкода у розмірі 5 %.
		Оскільки ОСОБА_10 не надала ПрАТ «УПСК» документального підтвердження витрат, понесених нею на лікування, Страховик не має змоги здійснити розрахунок суми відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої, а відтак не може бути вирахуваний і сам розмір моральної шкоди.
		У матеріалах судової справи теж відсутні докази, які б підтверджували здійснення ОСОБА_10 витрат на лікування, а, отже, позовна вимога в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» 10000 гривень моральної шкоди є необгрунтованою.
		В зв`язку з наведеним відповідач ПрАТ «УПСК» вважає, що заявлені позовні вимоги за своїм змістом підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому з цих мотивів просить закрити провадження в справі в частині цивільного позову ОСОБА_10 , ОСОБА_9 до ПрАТ «УПСК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Розглядаючи цивільний позов потерпілих в кримінальному провадженні, суд виходить з наступних мотивів. 
		   Так, відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
		   Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.
		   Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		   В свою чергу, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		   У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		   Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).
		   Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		   Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 1 серпня 2018 року загинула малолітня ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її мати ОСОБА_10 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження. Потерпілі в кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заявили цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», як до страхової компанії, з якою власником транспортного засобу, яким 1 серпня 2018 року керував обвинувачений ОСОБА_12 , було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		   Тобто, між потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_12 виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час, між власником транспортного засобу, яким 1 серпня 2018 року керував обвинувачений ОСОБА_12 , та страховою компанією ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхові відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
		   Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.
		   Суд звертає увагу, що визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
		   Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.
		   Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.
		   Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.
		   Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.
		   Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
		   З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.
		   Водночас, у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. В цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.
		   Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
		   Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.
		   Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілих шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, оскільки саме за потерпілими залишається право вибору способу звернення за захистом своїх прав (із заявою до страхової компанії чи з позовом до суду), відповідає вимогам закону.
		   Водночас, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		   При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
		   Стаття 62 КПК України передбачає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.
		   Статтею 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законний інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
		   Наведена норма узгоджується із статтею 12 ЦПК України якою передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		   Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		   Відповідно до п.23.1 стаття 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
		шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;
		шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
		шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
		   моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		   шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		   Згідно п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Станом на дату ДТП мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 3 723 гривні. Розмір моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи буде становити 44676 гривень (3723 х 12) і така сума підлягає стягненню з страхової компанії в користь потерпілих (батьків померлої ОСОБА_17 ) в рівних частинах, а саме: по 22338 гривень.
		Відповідно до вимог п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		   Матеріалами позовної заяви підтверджуються витрати потерпілих на поховання в сумі 12500 гривень (накладна та товарний чек від 2 серпня 2018 року) та замовлення пам`ятника вартістю 120000 гривень (накладна № 126 від 4 грудня 2018 року та квитанція до прибуткового касового ордера № 126 від 4 грудня 2018 року, видана ПП ОСОБА_29 ). 
		   Таким чином, позовні вимоги потерпілих щодо відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника слід задовольнити частково в сумі 44676 гривень, стягнувши з страхової компанії в користь потерпілих по 22338 гривень кожному.
		Водночас суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в частині стягнення моральної шкоди по 10000 гривень кожному.
		В обгрунтування таких позовних вимог в позовній заяві потерпілі посилаються на ст. 22.3 Закону України «Про страхування», зазначивши текст цієї норми, згідно якої потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.
		   Проте Закон України «По страхування» таких правових норм не містить.
		   Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		   Однак, потерпілі на таку підставу своїх позовних вимог в позовній заяві не посилаються, що відповідно до принципу диспозитивності, визначеного статею 13 ЦПК України, унеможливлює вирішення судом цих позовних вимог.
		Водночас судпогоджується зобгрунтуванням вищенаведеногозаперечення ПрАТ«УПСК» щодовимоги простягнення моральноїшкоди врозмірі 5відсотків страховоївиплати зашкоду,заподіяну здоров`ючерез те,що потерпіліне подаливідповідні докази.
		   Згідно ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 серпня 2018 року було накладено арешт на автомобіль марки MITSUBISHI Canter, реєстраційний номер НОМЕР_2 . 
		Ухвалою суду від 8 липня 2019 року арешт вказаного автомобіля було частково скасовано.
		Оскільки підстави для арешту автомобіля відпали, а тому такий арешт повністю слід скасувати.
		   У межах кримінального провадження органами досудового розслідування заявлено судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні для проведення судових експертиз на загальну суму 3432 гривні. Відповідно до вимог ч. 2 ст.124Кримінального процесуальногокодексу України витрати на проведення таких експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь держави. 
		   Питання речових доказів суд вирішує у відповідності із вимогами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		   Визнати ОСОБА_12 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання в вигляді п`яти років і шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
		   Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_12 рахувати з часу звернення вироку до виконання. Зарахувати в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_12 термін перебування його під вартою з 1 серпня 2018 року по 3 лютого 2020 року включно.
		Позов потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про стягнення майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (поштовий індекс 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) в користь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 суму страхового відшкодування моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинула їх дочка ОСОБА_17 , в розмірі по 22338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) гривень кожному.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (поштовий індекс 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) в користь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 суму страхового відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, понесених ними внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинула їх дочка ОСОБА_17 , в розмірі по 22 338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) гривень кожному.
		   Стягнути з засудженого ОСОБА_12 в доход держави 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні понесених процесуальних витрат на проведення криміналістичних експертиз.
		   Скасувати арешт автомобіля марки MITSUBISHI Canter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 серпня 2018 року.
		   Речові докази: автомобіль марки MITSUBISHI Canter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_20 , сліди біологічного походження схожі на волосся людини зберігати в матеріалах кримінального провадження, одяг та взуття, в якому були одягнуті ОСОБА_17 та ОСОБА_10 повернути потерпілій ОСОБА_10 .
		   Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...