Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2040/6073/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2022. Зареєстровано: 14.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2022.
Дата набрання законної сили: 13.05.2022
Номер судового провадження: К/9901/69720/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 2040/6073/18
		адміністративне провадження № К/9901/69720/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Гончарової І.А.,
		суддів: Олендера І.Я.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області 
		на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 (суддя - Заічко О.В.)
		та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя - Лях О.П., судді: Старосуд М.І., Яковенко М.М.)
		у справі № 2040/6073/18
		за позовом Головного управління ДПС у Харківській області 
		до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,
		УСТАНОВИВ:
		Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках, відкритих в банківських установах, які обслуговують відповідача.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 у задоволенні позовної заяви Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій відмовлено.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі № 2040/6073/18 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн - скасовано.
		Приймаючи рішення по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна позивачем не надано до суду відповідних копій дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном, разом з відповідним висновком податкового керуючого, що здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Також контролюючим органом не було надано жодних доказів вжиття відповідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, та доказів існування такого боргу.
		Окрім цього, судами встановлено, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулося з позовом до суду після спливу 96 годин, протягом яких має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 22.06.2018.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі                         № 2040/6073/18 в частині відмови у задоволенні позову, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		На обґрунтування касаційної скарги Головне управління ДПС у Харківській області зазначило, що жодною нормою податкового законодавства не визначеного терміну, протягом, якого керівником контролюючого органу має бути прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Єдиною вимогою, визначеною законодавством, є обов`язковість дотримання контролюючим органом 24 - годинного терміну для звернення до суду щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, перебіг якого починається саме з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків керівником (заступником) контролюючого органу.
		Верховний Суд ухвалою від 08.01.2019 відкрив касаційне провадження у справі №2040/6073/18.
		Відзив від відповідача на адресу Суду не надійшов, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
		Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2021 справу № 2040/6073/18 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25.06.2021 справу № 2040/6073/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій повернула відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		02.08.2021 ухвалою Верховного Суду провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області у справі № 2040/6073/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 200/8357/19-а.
		Ухвалою від 15.09.2021 Велика Палата Верховного Суду справу № 200/8357/19-а за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в якій Головним управлінням ДПС у Донецькій області подано касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 повернула до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
		Верховний Суд постановою від 18.11.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишив без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 - без змін.
		Верховний Суд ухвалою від 12.05.2022 поновив провадження у справі                                 № 2040/6073/18 та призначив розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 13.05.2022.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області від 07.06.2018 № 4117 з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, призначено проведення фактичної перевірки з 07.06.2018 господарського об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , тривалістю у відповідності до вимог пункту 82.3 статті 82 ПК України, за період діяльності з 16.06.2015 по дату завершення перевірки.
		Посадовими особами контролюючого органу 11.06.2018 на підставі вищевказаних наказу та направлень від 07.06.2018 №№ 5380, 5329, 5328, 5381 було здійснено вихід на місце здійснення господарської діяльності відповідача, а саме: АДРЕСА_1 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») з метою проведення фактичної перевірки.
		Проте, представником Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було не допущено до проведення перевірки контролюючий орган та надано письмові пояснення від 11.06.2018, про що складено акт недопуску до проведення фактичної перевірки від 11.06.2018 № 4351/20-40-14-10/ НОМЕР_1 .
		У зв`язку з недопуском до проведення перевірки, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області винесено рішення від 22.06.2018 вих.                        № 6454/ФОП/20-40-14-10-19 о 12 год. 35 хв., яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , який перебуває (розміщене, зберігається) за податковою адресою: АДРЕСА_2 та місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
		Вказане рішення направлено на адресу платника засобами поштового зв`язку, про що свідчить копія фіскального чеку про оплату послуг поштового відділення. 
		Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до суду із заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 та зупинення видаткових операцій.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018, у зв`язку з наявністю спору про право закрито провадження у справі             № 820/4881/18 за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій.
		Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.
		Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої, - контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (94.1).
		Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (підпункту 94.10)
		Згідно з положенням пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: 94.2.1 платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 94.2.2 фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 94.2.3 платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;94.2.4 відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 94.2.5 відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 94.2.6 платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 94.2.7 платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 94.2.8 платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
		Відповідно до положень пунктів 94.4 - 94.6 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
		Положеннями даної статті поняття «умовного арешту майна» визначено як обмеження реалізації платника податків прав власності на відповідне майно.
		З аналізу положень вказаної статті також випливає, що накладенню умовного арешту майна передує обов`язок попереднього отримання відповідного дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
		У свою чергу, відповідний дозвіл на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном видається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу тільки за наявності висновку податкового керуючого, який буде свідчити та підтвердить, що здійснення платником податків окремої операції не зможе призвести до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
		Згідно з пунктом 94.19    статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
		Судами вказано, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків 30.07.2018 (штамп вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 вх. № 01-25/37946/18).
		Тобто, станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 ПК України свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 22.06.2018.
		Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо позовних вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують відповідача, з огляду на наведене.
		Обґрунтовуючи звернення до суду першої інстанції із зазначеними позовними вимогами, позивач послався на тотожність понять «арешт коштів платника податків» та «зупинення видаткових операцій», а також приписи підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
		З приводу визначеного контролюючим органом способу податкового примусу, а саме: зупинення видаткових операцій, що, на думку позивача, є тотожним поняттю арешту коштів на рахунках платника податків, суд зазначає, що нормами статті 94 ПК України унормовано можливість прийняття рішення виключно про арешт коштів на рахунку платника податків, проте можливість здійснення арешту шляхом зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків приписами цієї статті не передбачена.
		Законодавцем встановлений захід податкового примусу, як зупинення видаткових операцій на рахунках платника (підпункти 20.1.31, 20.1.32 пункту 20.1 статті 20, пункту 89.4 статті 89, пункту 91.4 статті 91 ПК України), проте не визначено, що відмова від проведення перевірки є приводом для його застосування.
		Окрім того, право звернутися з вимогами до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків в загальному порядку у контролюючого органу виникає лише в разі відмови судом у прийнятті заяви на підставі статті 283    КАС України.
		При цьому, підставою для звернення із заявою у порядку, визначеному статтею 238 КАС України, саме щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків з посиланням на підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України є недопуск платником податків посадових осіб контролюючого органу до обстеження територій і приміщень.
		Заяву з посиланням на зазначені обставини має бути подано до суду протягом 24 годин з моменту виникнення таких обставин, тобто, протягом доби з моменту недопуску перевіряючих до обстеження територій і приміщень, однак, у межах спірних правовідносин судом встановлено, що із такою заявою контролюючий орган до суду не звертався.
		Зазначення у заяві у справі за поданням № 820/4881/18 вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є обраним заявником способом податкового примусу у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, однак доказів дотримання процедури застосування такого заходу податкового примусу позивачем до суду не надано.
		Окрім цього, статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
		Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
		Тобто, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків можливо виключно у випадках накладення арешту на кошти як виду адміністративного арешту за рішенням суду.
		З урахуванням вищевикладеного Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...