Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/4751/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2022. Зареєстровано: 16.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2022.
Дата набрання законної сили: 15.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/522/1283/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022163510000222

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		16.05.2022 
		Справа № 522/4751/22
		Провадження по справі № 1-кп/522/1283/22
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2022 року                                 м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		здійснивши судовийрозгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163510000222 від 16.03.2022 року, стосовно: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, який має неповну вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вважається раніше не судимим,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Викладення обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.
		Крім того, у зв`язку із введенням воєнного стану Законом України від 03.03.2022 року № 2117-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», крім іншого, посилено відповідальність за кримінальні правопорушення, передбачені ст. 185-187, 189, 191 КК України, у разі їх вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		Так, ОСОБА_3 16.03.2022 року близько о 12 годині 30 хвилин, перебував в приміщенні туалету, розміщеного на першому поверсі готелю «Прем`єр готель Одеса», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 32, де на дверцятах кабінки туалету виявив сумку «бананка», чорного кольору, належну ОСОБА_5 .
		Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна, та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв сумку «бананка», чорного кольору, в якій знаходився паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина № ОСОБА_6 виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення представника Німецького телебачення ZDF виданого на ім`я ОСОБА_7 , посвідчення журналіста виданого на ім`я ОСОБА_7 , картонна упаковка х батарейками для слухового апарату, карта банку «Sparkass Masnz», видана на ім`я ОСОБА_7 з номером НОМЕР_1 , які матеріальної цінності для потерпілого не складають, а також грошові кошти в розмірі 30000 гривень, 5810 євро (відповідно до курсу НБУ станом на 16.03.2022 року  становить 192721 гривню 77 копійок) та 50 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 16.03.2022 року  становить 1462 гривні 74 копійки), взяв його та пішов разом з ним до виходу з готелю. Таким чином, покинувши місце вчинення кримінального правопорушення.
		В подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 224184 гривні 51 копійка.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди, вчинена в умовах воєнного стану.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі та підтвердив обставини кримінального правопорушення, які описані в обвинувальному акті та пояснив суду наступне. Вказав, що дійсно 16.03.2022 року, точного часу він не пам`ятає, він зайшов в туалет готелю «Прем`єр готель Одеса» за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, де він побачив сумку  «бананка», яка висіла на дверцятах кабінки. Взявши сумку, він вийшов та сів в свою машину, відкривши її, він побачив гроші у сумі 30000 гривень, 5810 євро та 50 доларів США, які перерахував та деякі документи. Одразу сумку не повернув, оскільки злякався. Коли вже був вдома, подзвонив в готель і сказав, що знайшов сумку. В цей же день працівник готелю сказав йому привезти гроші до 19:00 год., що він намагався зробити, однак його було затримано біля під`їзду його дому. У відділку поліції він одразу віддав сумку із усіма грошима та речами, які там були наявні.
		У вчиненому щиро кається, просив вибачення, вказав, що зробив відповідні висновки та завіряв суд більше не вчиняти злочини. 
		Просив суд суворо його не карати, врахувати його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі, визначивши йому іспитовий строк строком на 1 рік. Зазначив, що потерпілому шкоду відшкодовано шляхом повернення сумки із усім майном, що було в ній.
		Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився. Прокурор надав заяву, в якій потерпілий просив проводити судовий розгляд без його участі, оскільки проживає за кордоном, та вказав, що матеріальних та моральних претензій він не має. 
		Прокурор ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді п`ять років позбавлення волі, з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. 
		При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини кримінального провадження, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю доведена.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди, вчинена в умовах воєнного стану. 
		 
		Мотивування прийнятого рішення. 
		При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.
		Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання  конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
		Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		У частині 2 ст. 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК України).
		 
		Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
		Призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання,суд враховуєйого особу,який єгромадянином України,не одружений,офіційно непрацює,проте працюєу таксі,має неповнувищу освіту,зареєстрований тапроживає вОдеськійобласті, те, що у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку не значиться, та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
		В свою чергу, суд бере до уваги і зміст обвинувачення, яке складається з одного епізоду та те, що потерпілий претензій будь-якого характеру немає до обвинуваченого ОСОБА_3 , а призначення покарання залишив на розсуд суду, та який вважається раніше не судимою особою.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
		За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вважається раніше не судимою особою, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити  ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі.
		Крім того, обвинувачений просив призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, визначивши іспитовий строк, проти чого не заперечував прокурор.
		Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відшкодування шкоди в повному розмірі шляхом повернення викраденого, наявність пом`якшуючої покарання обставини, а саме щире каяття, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого  ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.
		При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки  ОСОБА_3 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
		 
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2022 року обвинуваченому  ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, який діяв до 15.05.2022 року, слід вважати таким, що припинив свою дію. Клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченому від прокурора не надходило.
		Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог глави 8 Розділу І КПК України. 
		Витрати для проведення експертиз відсутні та цивільний позов не заявлено.
		Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України. 
		Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 від 06.04.2022 року, необхідно скасувати.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілому ОСОБА_5 спричинений матеріальний збиток у розмірі 224184 гривні 51 копійка було відшкодовано шляхом повернення вказаного майна, тому його слід вважати повернутим власнику.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 50, 61, 65, 75, 76, 185 КК України, ст. 100, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376 КПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати винним  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
		На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Роз`яснити ОСОБА_3 , що, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
		Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2022 року обвинуваченому  ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, який діяв до 15.05.2022 року, слід вважати таким, що припинив свою дію. 
		Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 від 06.04.2022 року  скасувати.
		Речові докази, а саме:
		- мобільний телефон марки «realme 6 pro» в корпусі синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в якому знаходиться сім карта мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «realme 6 pro» в корпусі бірюзового кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , в якому знаходиться сім карта мобільного оператора «Лайфссел» з номером НОМЕР_7 ; зв`язка з п`ятьма ключами та одним магнітним ключем, гаманець в корпусі чорного кольору, в якому знаходиться: банківська карта «Ощадбанку» НОМЕР_8 , банківська карта «Монобанку» НОМЕР_9 ,  вважати повернутим його власнику  ОСОБА_3 ;
		- зв`язка ключів з трьома ключами від автомобілю; зв`язка з двома ключами від автомобілю; які поміщено до спец пакету № PSP1106179; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_10 на автомобіль марки «FIAT Fiorino», в кузові білого кольору, д/н НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_12 , мотололер МАКС, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 серія НОМЕР_13 , які поміщено до спец пакету № PSP110617,  слід повернути його власнику  ОСОБА_3 ;
		- автомобіль марки «Fiat fiorino», в кузові білого кольору, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_14 , з державним номерним знаком НОМЕР_11 , який зберігається на території «Спеціалізованого штрафмайданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту, №6» (м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29а),  повернути його власнику ОСОБА_3 ;
		- одна купюра номіналом 200 євро серійний номер ЕА0484891165; дві купюри номіналом 20 євро серійні номери: ХА2564506494; ЕС0407090483; одна купюра номіналом 50 доларів США з серійним номером МВ 70589874 А; 4 купюри номіналом 5 євро серійні номера: NC 5517127754; MA 5299910975; MA 2820445832; ZD 1918110046; 10 купюр номіналом 10 євро з серійними номерами: WB 3124263987; VB 0649044244; VA 9524785916; SD 2018166617; FA 0148969962; FA 2036927736; FA 1897419069; FA 4085065872; UE 3297311009; WA 1089763759; 13 купюр номіналом 100 євро з серійними номерами: EA 8306288371; EA 7893422092; EA 4044572929; EA 5399074666; EA 7880372749; EA 5325850009; RB 3866481545; EA 8686981783; RB 2528400587; EA 8706925801; RB 4109485289; EA 8614997272; EA 8689323988; 83 купюр номіналом 50 євро з серійними номерами: UC 4695048091; EB 8408439333; WA 8446602862; EB 1070803026; RC 1730713207; UA 6168809783; EB 2074785381; SE 5074933546; RB 2041907045; SD 5480339024; ZD 2349631075; WB 2402336025; EC 3982945022; EB 9764784252; PB 2341112578; UB 7517203319; SB 1544671237; RA 15487672054; UB 1229159819;WA 0419063995; FC 1615759002; RA 1846112415; WB 1622041794; UD 8872811694; RC 3399030148; SC 8761358541; RC 5107780534; NA 2105792099; UC 7134818365; RA 1999004469; WA 7256847169; UA 2141983686; ZC 1548265937; RB 1461821432; NA 5103953956; NA 1805644666; SA 7032599609; UB 4556402381; WA 6027929056; EB 2493432945; NA 4705729471; RD 2411720463; EB 79960254574 MD 2258018198; UA 1386188904; EB 9627345657; UB 7068294254; PB 1737265381; RA 0484887822; NA 5103953965; NA 5703992497; EB 2255085693; EB 0223587405; SE 2505755953; SB 6749336839; PB 8706215662; UC 7154385841; WA 6755001562; PB 0344922595; MD 2094014465; RA 1242746034; EB 8115210342; WA 0830981098; RC 3102785491; UD 4192135803; PB 2857271992; UA 1029678015; NA 3605772862; RD 2521868268; ND 2388520808; SA 5022454208; UC 9223474312; PB 0697573411; RD 2563383252; NA 5103942787; VB 7383213991; VA 3599616827; NA 1305787321; RC 4784124154; NA 5803909228; UA 8163483987; VB 0033839632; EB 2699977032; 60 купюр номіналом 500 гривень серійні номера: СБ 3888426; УД 4825973; ЛГ 6895474; ВД 1844978; ЗФ 4988769; УГ 9010989; ЛВ 4908937; ФЗ 0383463; ВА 2434458; ЛЗ 7679759; ФЖ 0837241; СГ 8071680; СД 9804700; УИ 2991332; ЗД 7305809; БН 0661888; СЗ 5961662; ФБ 0311281; УБ 0431377; УИ 2155773; ЛГ 3832085; ЗИ 5973289; СЗ 4974105; ЛД 8327402; СГ 8634389; ВХ 0524626; ВЗ 7104091; СБ 5345779; БР 7045399; УЗ 0625098; ВВ 2634168; ВЖ 0395897; БР 0112774; ФГ 9272164; СЗ 0774341; ЛГ 1742399; ФГ 2353167; ЛЗ 2576988; ВИ 5345974; ФЗ 4733014; ЕЄ 4241422; ВЗ 0534286; ЕА 1104531; АИ 2848259; ХЗ 3139875; ХЄ 6976886; ЄГ 5385001; АЗ 9249503; ХА 5866599; ВЗ 6601844; АГ 3250389; ВЄ 1233054; АЖ 5758773; БА 9423597; ЕЄ 3993835; ВИ 2095570; АБ 8010059; АЕ 7300200; БА 5279721; ЦБ 1453747; сумка «бананка», чорного кольору, в якій знаходився паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина № С5RVHTK5P виданий на ім`я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення представника Німецького телебачення ZDF виданого на ім`я ОСОБА_7 , посвідчення журналіста виданого на ім`я ОСОБА_7 , картонна упаковка з батарейками для слухового апарату, карта банку «Sparkass Masnz» видана на ім`я ОСОБА_7 з номером НОМЕР_1 ,  вважати повернутим його власнику  ОСОБА_7 ;
		- 17 купюр номіналом 100 доларів США з серійними номерами: LA 28166732 A; ML 043368225 C; PB 06878911 A; PL 60057747 B; LL 12538628 H; ME 55533119 B; JK 98393296 A; PB 04042592 C; LB 00111476 H; MB 13626640 G; LH 95737362 B; MH 34331157A; LB 00025127 H; LB 41550026 C; PE 96034180 B; JG 60837260 A; LB 17244016 B; одна купюра номіналом 2 гривні серійний номер РБ 1850955; дві купюри номіналом 5 гривень серійні номери: ЮВ 2721835, ЮЄ 9383496; одна купюра номіналом 100 гривень серійний номер СА 8441219; 12 купюр номіналом 200 гривень з серійними номерами: ДЄ 5455506; ГД 5391344; ВЕ 8148459; ГЖ 4375897; ДБ 9785599; ГБ 8877982; ДЕ 0481485; ВИ 9902449; ВЄ 2473465; ВЗ 5983303; ДВ 2748743; ГД 3326172; 45 купюр номіналом 500 гривень серійні номера: ВЗ 3774447; ХИ 5322260; ХЖ 8244444; АГ 2554624; ХЗ 7642101; АЗ 8499352; АА 0561694; ХА 3830349; ВИ 7128521; ВИ 7128520; АЗ 8499355; АЗ 8499349; ХА 5956376; ЛА 6132168; ФЖ 7267166; УГ 7589943; ВВ 1620682; ЗБ 7256641; ВЕ 2971057; БТ 0355338; УБ 1664426; СЗ 6162151; ВВ 8217012; СЗ 4502073; ЛД 4636900; ФГ 6642595; УБ 0487119; ФЖ 7743097; МА 1198829; УЗ 1641186; ФЗ 4094626; МБ 6234830; УБ 5135694; ФГ 9603235; СЗ 2468868; ФГ 9422671; ЗД 2690751; УЗ 8933989; МБ 1340226; УД 4420485; СБ 7186175; МБ 9922177; ЛВ 3232832; МБ 1732557; БТ 0749333,  вважати повернутим його власнику  ОСОБА_3 ;
		- диск DVD-R із відео файлами в кількості 1 шт.,  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Суддя Приморського районного                        
		суду м. Одеси                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...