Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/18/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано судом: 16.05.2022. Зареєстровано: 16.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2022.
Дата набрання законної сили: 26.05.2022
Номер судового провадження: 2/346/525/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/18/22
		Провадження № 2/346/525/22
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   
		19 квітня 2022 р.м. Коломия   Коломийський міськрайонний суд  Івано - Франківської області
		 
		 
		у складі головуючого судді Калинюка О.П.
		з участю секретаря Рокіщук Н.Д.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  визнання таким, що втратив право на користування житлом,-
		ВСТАНОВИВ:
		в обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що їй  на праві приватної власності  належить будинок АДРЕСА_1 .  У вказаному  будинку зареєстроване  місце проживання  відповідача, який є брата позивача. Однак,  відповідач  тривалий час за вказаною адресою не проживає та позивачу невідоме його місце перебування. 
		Позивач зазначає, що оспорювана реєстрація місця проживання створює їй як власнику перешкоди у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, чим порушуються її права, а також вона не бажає оплачувати комунальні платежі за відповідача, оскільки він не проживає у вказаному будинковолодінні більше одного року. Тому позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування зазначеним житлом.
		           Позивач  в судове засідання не з`явилася, 11.03.2022 року представник позивача, адвокат Партицька М.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 40). 
		Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи належно повідомлявся. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов. 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
		Таким чином, Верховний Суд зазначив, що особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
		Отже, оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що сторони є належним чином повідомлені про судовий розгляд.
		Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). 
		Тому відповідно до положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи. 
		В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України. 
		Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2017 року за реєстровим № 1307, виданого державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори Петрук О.Л., належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2017 року (а.с. 9).
		Згідно з рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської  області від 03.03.2021 року, яке набрало законної сили 05.04.2021 року (справа № 346/3693/20), в порядку спадкування за позивачем визнано право власності на іншу 1/2 частину цього житлового будинку, і це право зареєстроване за нею, що стверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.10.2021 року (а.с. 10-13).
		Даними витягу, наданого ЦНАП П`ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської  області 06.10.2021 року за № 2230, стверджується, що місце проживання відповідача зареєстроване в зазначеному будинку (а.с. 14).
		Згідно з актом № 3 про обстеження матеріально-побутових умов проживання від 06.10.2021 року, складеним комісією із працівників вказаної сільської ради, а також підписаним сусідом позивача ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 фактично не проживає у вказаному будинковолодінні з 1999 року, речі особистого вжитку відповідача відсутні у цьому житлі ( а.с. 15).
		Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання.
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно зі ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Вимогами ч.1 ст. 6 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні " передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. 
		Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
		    На підставі  досліджених доказів  суд  дійшов  висновку,  що відповідача  слід  визнати таким,  що втратив  право на користування вказаним житловим приміщенням, оскільки він  більше  року там не проживає. 
		Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
		              На підставі наведеного, ст.ст. 317, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.6 Закону України  "Про свободу  пересування та  вільний вибір  місця проживання  в Україні" та, керуючись  ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		позов задовольнити.
		Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право на користування даним житлом, в зв`язку з його відсутністю за зареєстрованим місцем проживання без поважних причин понад один рік.
		Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		  
		 
		 Повний  текст рішення складено  25.04.2022  року.
		 
		 
		      
		Суддя                                        Калинюк О. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...