Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/2395/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2022. Зареєстровано: 18.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2022.
Дата набрання законної сили: 17.05.2022
Номер судового провадження: К/9901/58139/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 травня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 814/2395/17
		адміністративне провадження № К/9901/58139/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №814/2395/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський глиноземний завод до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 (суддя Мельник О.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 (головуючий суддя Осіпов Ю.В., судді: Бойко А.В., Єщенко О.В.), 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський глиноземний завод звернулось до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, позовні вимоги задоволено.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Миколаївська митниця Державної фіскальної служби 31.07.2018 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС у справі №814/2395/17.
		 
		Ухвалою суду від 16.05.2022 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 17.05.2022.
		 
		В обґрунтування своїх вимог митний орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального і процесуального права, а тому судові рішення є незаконними та необґрунтованими. На переконання відповідача, скасування судом рішення про коригування митної вартості не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених відповідно до таких рішень, вказані позивачем сума за даними інформаційних систем не обліковується, як помилково та/або надміру сплачена, декларант має право звернутись до митного органу для внесення відповідних змін до декларації. Після оформлення аркушу коригування, повернення надмірно сплачених коштів здійснюється за відповідною заявою. Декларант у даному випадку змін до декларації не вносив. Зазначені відповідачем доводи касаційної скарги перекликаються з доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
		 
		У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що касаційна скарга не спростовує рішень судів попередніх інстанцій, які по суті є законними, обґрунтованими та правомірними, такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами Миколаївського окружного адміністративного суду по справах №814/487/17, №814/1213/16, №814/190/16, №814/4203/15, №814/1044/16 визнано протиправними та скасовано картки відмови та рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товару, заявленої до випуску у вільний обіг Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод». За результатами апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції залишені без змін та набрали законної сили.
		 
		В результаті прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товару позивачем було надмірно сплачені митні платежі в сумі 10211906,01 грн., з яких 8154781,32 грн. - податок на додану вартість, 1334141,37 грн. - мито, 722983,32 грн.- додатковий імпортний збір, а саме по рішенням №504010000/2015/000005/1 від 16.10.2015, №504000006/2015/000026/2 від 08.12.2015, №504000006/2016/000004/2 від 16.01.2016, №504000006/2016/000006/2 від 09.02.2016, №504000006/2016/000010/2 від 06.05.2016.
		 
		Позивач надав суду копії митних декларацій та аркушів коригування, згідно яких позивачем надмірно сплачені митні платежі зазначені у графах 47, як суми гарантії (спосіб платежу 55) МД про випуск товарів під гарантійні зобов`язання, у зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товарів.
		 
		У графі № 44 митних декларацій наданих позивачем під кодом 1501 міститься посилання на рішення про коригування митної вартості товарів, у графі 48 зазначається кінцевий термін дії гарантії, у графі 47 під кодом 55 зазначається різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом.
		 
		Таким чином, в результаті прийняття митницею рішень, які визнані протиправними та скасовані позивачем надмірно сплачено податків та мита на суму 10211906,01 грн.
		 
		04.10.2017 позивач звернуся до митниці з заявою № 01-17-753 про повернення надмірно сплачених митних платежів, в яких просило митницю скласти на надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення ТОВ «МГЗ» надмірно сплачених митних платежів.
		 
		16.05.2017 та 13.06.2017 відповідачем надавалися відповіді, якими було фактично відмовлено товариству у поверненні надмірно сплачених ними коштів, оскільки ці вимоги про повернення митницею надмірно сплачених коштів у зв`язку із ухваленими судовими рішеннями є передчасними.
		 
		Товариство просить зобов`язати Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» надмірно сплачених митних платежів в сумі 10211906,01 грн., в тому числі 8154781,32 грн.- ПДВ, 1334141,37 грн. - мита, 722983,32 грн. додаткового імпортного збору шляхом їх перерахвання на поточний рахунок ТОВ "МГЗ" 26006003276300 в ПрАТ "ІНГ Банк Україна" м. Київ, код банку 300539, код ЄДРПОУ 33133003, яку прийнято судом.
		 
		Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції виходили з того, що оскільки позивач звернувся до митного органу із заявою щодо повернення надмірно сплачених митних платежів та виконав всі передбачені законодавством дії для повернення надмірно сплачених коштів, то зобов`язання митного органу надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області щодо повернення надмірно сплачених митних платежів є обґрунтованим та правомірним.
		 
		Відповідно до частина першої статті 72 Кодекс адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		Частиною п`ятою статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
		 
		Стаття 255 КАС України визначає, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
		 
		Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) вказує. що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (частина перша статті 301 МК України).
		 
		Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя статті 301 МК України).
		 
		Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина четверта статті 301 МК України).
		 
		Відповідно до норм Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (Пункт 43.1 статті 43).
		 
		Згідно з пунктом 43.2 статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		 
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 ПК України).
		 
		Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		 
		Пункт 43.5 статті 43 ПК України визначає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		 
		На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		 
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		 
		Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України).
		 
		Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджений Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		 
		Пункт 1 розділу 3. Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
		 
		До заяви додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.
		 
		Пункти 2, 3 розділу 3. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
		 
		Пункт 4 розділу 3. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у кому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
		 
		Пункт 6 розділу 3. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.
		 
		Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
		 
		Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
		 
		Пункт 7 розділу 3. Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
		 
		Верховний Суд враховує, що  постанова, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, а встановлені в ній обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
		 
		Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених зокрема у постановах від 15 квітня 2014 року у справі №21-29а14, від 12 листопада 2014 року у справах №21-268а14, 21-391а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-338а14, від 24 березня 2015 року у справі №21-3а15, від 12 травня 2015 року у справі №21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та Порядком №618, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
		 
		Умовами для повернення (перерахування) надмірно сплачених митних платежів у декларанта, на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу, має бути наявна надмірна сплата таких митних платежів до бюджету та відсутність податкового боргу.
		 
		Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
		 
		Зокрема судами встановлено, що саме внаслідок коригування митним органом митної вартості задекларованих товарів, позивач надміру сплатив додаткові митні платежі. При цьому фактична сплата митних платежів, з урахуванням рішень про коригування митної вартості, підтверджується митними деклараціями, за якими товари випускались у вільний обіг на умовах сплати фінансової гарантії відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України, та аркушами коригування, копії яких наявні у матеріалах справи.
		 
		Судами встановлено, що в результаті прийняття митницею рішень, які визнані протиправними та скасовані, позивачем надмірно сплачено податків та мита.
		 
		Судами також установлено, що митний орган не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 618, доказів в спростування зазначеному відповідачем не надано, зокрема і щодо проведення перевірки, у разі необхідності.
		 
		Ураховуючи вищезазначені норми процесуального права та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, що надмірна сплата митних платежів в сумі 10211906,01 грн., з яких 8154781,32 грн. - податок на додану вартість, 1334141,37 грн. - мито, 722983,32 грн.- додатковий імпортний збір, відбулась унаслідок прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товару № 504010000/2015/000005/1 від 16.10.2015, № 504000006/2015/000026/2 від 08.12.2015, № 504000006/2016/000004/2 від 16.01.2016, № 504000006/2016/000006/2 від 09.02.2016, № 504000006/2016/000010/2 від 06.05.2016, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані рішеннями суду у справах №814/487/17, №814/1213/16, №814/190/16, №814/4203/15, №814/1044/16, що набрали законної сили, а також враховуючи підстави, які відповідачем були зазначені у відповіді у формі листів на заяву позивача про повернення надміру сплачених митних платежів, колегія суддів вважає правильними висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
		 
		Системний аналіз судами попередніх інстанцій статей 301 МК України та 43 ПК України, приписів розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Порядок повернення), дав підстави для висновку, що контролюючий орган повинен підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		 
		При цьому, Верховний Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач наділений правом на звернення до Митниці із заявою про повернення сплачених ним сум митних платежів, з огляду на те, що в судовому порядку були встановлені обставини за яких, визначена Митницею митна вартість (з яких обраховується митні платежі) імпортованого ним товару була відкоригована до розміру митної вартості, заявленої позивачем в поданих ним митних деклараціях, з яких спершу сплачувались відповідні розміри митних платежів.
		 
		За таких обставин, у цій справі вимога позивача зобов`язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, був належним способом відновлення порушеного права.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної митної служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 слід залишити без задоволення.
		 
		Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
		 
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018   у справі №814/2395/17 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева 
		Р.Ф.Ханова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...