Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 602/762/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2022. Зареєстровано: 18.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2022.
Дата набрання законної сили: 16.05.2022
Номер судового провадження: 33/817/239/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Справа № 602/762/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 33/817/239/22 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП   
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		16 травня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1  адвоката Черніцького І.Р. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05 червня 2021 року серії ДПР18 №466515 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобом строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.
		 
		Згідно постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 05 червня 2021 року о 01 год. 05 хв. в с. Снігурівка Борсуківської ОТГ Кременецького району керував автомобілем марки «Skoda Suberb» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест №6820» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1  адвокат Черніцький І.Р. просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року - скасувати, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом. Вважає не обґрунтованими та безпідставними посилання суду, як на доказ вини у вчиненні правопорушення  протоколи про затримання та адмінправопорушення за ст.185 КУпАП, оскільки зміст вказаних протоколів не містить жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та порушив п.2.5 ПДР України. Вказує на те, що не може підтверджувати вину у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення також і сертифікат відповідності технічного приладу, декларація відповідності газоаналізатора та свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, так як дані письмові докази жодним чином не підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 керував т.з. та відмовився від встановленого законом огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Захисник Ябчанки А.В. звертає увагу суду на те, що рапорт працівника поліції є неналежним доказом вини особи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, перебираючи на себе функцію сторони обвинувачення, безпідставно послався на письмові докази, зокрема письмові пояснення осіб вписаних в протоколі як свідки. Вважає, що письмові пояснення ОСОБА_2 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки отримані інспектором поліції 04 червня 2021 року, тобто до події яка відбулася, а також і з тої підстави, що останній в судовому засіданні безпосередньо судом не допитувався. Зазначає, що місцевий суд, в порушення п.6 ст.13 ЗУ Про судоустрій та статус суддів не врахувавши правової позиції висловленої Верховним Судом оскільки, безпідставно та необґрунтовано послався саме на письмові пояснення ОСОБА_3 , при цьому не взяв до уваги його пояснення як свідка безпосередньо допитаного в судовому засіданні. Захисник вважає, що пояснення свідка ОСОБА_3 викладено в іншому змісті, ніж вони були надані суду. Апелянт звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не вірно було надано оцінку долученого рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2022 року. Зазначає, що місцевий суд не звернув увагу на те, що письмові пояснення ОСОБА_3 не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Захисник Ябчанки А.В. стверджує, що інші докази наявні в матеріалах справи жодним чином не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Також зазначає, що справа про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не підсудна Тернопільському міськрайонному суду, через те, що правопорушення вчинено в межах Лановецького району. 
		 
		Заслухавши захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. 
		Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції в цьому випадку не дотримався вказаних вимог закону і залишив поза увагою обставин, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП.
		Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, з наступних підстав.
		ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом (водія) з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у тому, що він керував автомобілем марки «Skoda Suberb» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, яка не відповідає дійсності, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест №6820» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2021р. №466515 із викладеними обставинами вчиненого порушення; протокол про адміністративне затримання від 05.06.2021р. №161511, згідно якого ОСОБА_1 був затриманий 05.06.2021р. о 01 год. 20 хв. у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП для складання адміністративних матеріалів та припинення адміністративного правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2021р. №518417 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, яке мало місце 05.06.2021р. о 01 год. 08 хв. в с. Снігурівка Кременецького району із викладеною фабулою правопорушення; сертифікат відповідності технічного приладу, декларацію про відповідність газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820» та свідоцтво про повірку №12-01/8484 терміном дії до 17.11.2021р. газоаналізатора «Алкотест 6820»; рапорт начальника СРПП ВП №2 Кременецького РВП Грабарчука Р. від 05.06.2021р.; письмові пояснення ОСОБА_4 від 05 червня 2021 року та ОСОБА_2 від 04 червня 2021 року. 
		Апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на те, що такий висновок не не підтверджується доказами, яким суд не надав належної юридичної оцінки. 
		Так, з досліджених судом матеріалів справи, зокрема: протоколу про адміністративне затримання від 05.06.2021р. №161511, згідно якого ОСОБА_1 був затриманий 05.06.2021р. о 01 год. 20 хв. у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП для складання адміністративних матеріалів та припинення адміністративного правопорушення; протоколу про адміністративне правопорушення від 05.06.2021р. №518417 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, яке мало місце 05.06.2021р. о 01 год. 08 хв. в с. Снігурівка Кременецького району із викладеною фабулою правопорушення; сертифікату відповідності технічного приладу, декларації про відповідність газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820» та свідоцтва про повірку №12-01/8484 терміном дії до 17.11.2021р. газоаналізатора «Алкотест 6820», не вбачається жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від встановленого законом огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. 
		Отже, вищевказані докази не є такими, що в розумінні ст.251 КУпАП, підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
		На підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не можуть бути взяті до уваги і письмові пояснення ОСОБА_2 , на які місцевий суд послався в оскаржуваній постанові, оскільки вони містять істотні суперечності з іншими доказами у цій справі. А саме, письмові пояснення ОСОБА_2 датовані 04 червня 2021 року, тобто до події яка відбулася 05 червня 2021 року. Також, у цих письмових поясненнях вказано, що їх відібрав інспектор СРПП ВП №2 М.Ящук, однак відсутній підпис цього працівника поліції, який відбирав такі пояснення та заповнював зміст бланку пояснень зі слів свідка. 
		Через наведені недоліки оформлення матеріалів справи та наявність істотних суперечностей, не можна покласти в основу обвинувачення лише письмові пояснення вказаного свідка, який не був допитаний в судовому засіданні і пояснення якого мають вирішальне значення по даній справі.     Зважаючи на викладене, таке письмове пояснення ОСОБА_2 не може розцінюватись в якості належного доказу в розумінні ст.251 КУпАП.
		Не можуть підтверджувати вину у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення також і письмові пояснення ОСОБА_3 , оскільки допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 , згідно оскаржуваної постанови повідомив, що самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не бачив, а також не чув пропозицію інспектора поліції пройти огляд водію для визначення стану сп`яніння. Чому він підписав документи, сказати не зміг.    За таких обставин, правових підстав для покладення в основу доведеності вини його письмових пояснень, долучених до протоколу, в суду першої інстанції не було. Окрім цього, у письмових пояснення ОСОБА_3 , так як і в письмових пояснення ОСОБА_2 відсутній підпис працівника поліції, який відбирав такі пояснення та заповнював зміст бланку пояснень зі слів свідка.
		Наявний в матеріалах справи рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення. Аналогічний правовий висновок висловленою в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а.
		Обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку рішенню Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2022 року, яким було скасовано постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху від 05.06.2021р. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП. Встановлені вказаним рішенням обставини суд оцінив, як такі що не визнають протиправними дії працівників поліції по зупинці ОСОБА_1 як особи, що керувала автомобілем 05 червня 2021 року. Разом з тим, зі змісту рішення видно, що суть адміністративного позову полягала у тому, що ОСОБА_1 заперечував вчинення ним як водієм вказаних адмінправопорушень. Жодних доказів на спростування наведених у позові ОСОБА_1 тверджень управління поліції суду не надало, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху була скасована.
		Наявний у матеріалах цієї справи відеозапис, про який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення неможливо відтворити з технічних причин, про що правильно вказано в оскарженій постанові суду.
		Беручи до уваги усі наведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які би поза розумним сумнівом підтверджували дані протоколу про адміністративне правопорушення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, і таких не було здобуто в ході судового і апеляційного розгляду.
		Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то провадження у справі щодо нього підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1  адвоката Черніцького І.Р. - задовольнити.
		Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...