Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1155/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано судом: 18.05.2022. Зареєстровано: 19.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2022.
Дата набрання законної сили: 12.05.2022
Номер судового провадження: А/857/315/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 817/1155/18 пров. № А/857/315/22
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		головуючий-суддя Довга О.І.,
		суддя Глушко І.В., 
		суддя Запотічний І.І. 
		 
		секретар судового засідання Кардаш В.В.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача Мельничук С.В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 817/1155/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДВ ГРУП» до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним і скасування припису, - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДВ ГРУП» (позивач, ТОВ «ОДВ ГРУП») звернулось з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (відповідач, ГУ Держгеокадастр), про визнання протиправним та скасування припису від 10 квітня 2018 року №113-ДК/192Пр/03/01/-18.
		В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Товариству, на праві приватної власності, належить земельна ділянка площею 0,6 га з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98, з цільовим призначенням 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення. На такій земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які передані ТОВ «ОДВ ГРУП» для ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія Маяк» в оренду на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01 квітня 2017 року для використання під офіс та склад. На підставі наказу ГУ Держгеокадастр від 31 січня 2018 року № 113-ДК у ТОВ «ОДВ ГРУП» була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства. Згідно з Актом перевірки від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/АП/09/01/-18, посадовими особами відповідача було встановлено порушення позивачем вимог статті 91 Земельного кодексу України, яке полягає у використанні останнім належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 не за цільовим призначенням, а саме для розміщення об`єктів комерційної діяльності з реалізації будівельних матеріалів. 12 квітня 2018 року на адресу позивача від відповідача надійшов припис від 10 квітня 2018 року №113-ДК/192Пр/03/01/-18, відповідно до якого ТОВ «ОДВ ГРУП» належало усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом забезпечення використання земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 за цільовим призначенням. Позивач не погоджується зі спірним приписом та вважає його протиправним. Зокрема, позивач вказує, що використання земельної ділянки у відповідності з основним цільовим призначенням даних земель не виключає можливості використання її одночасно і для інших цілей, ніж ті, що прямо визначені в Технічній документації із землеустрою на земельну ділянку. Натомість обов`язковою умовою для віднесення відповідних земельних ділянок до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення є те, що такими землями визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. При здійсненні комерційної діяльності за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98 цільове призначення земельної ділянки не змінилося, адже ділянка і надалі використовується як земля промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Стаття 19 Земельного кодексу України не передбачає окремої категорії для використання в комерційних цілях належної на праві власності земельної ділянки юридичними особами. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позов повністю.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 позовні вимоги задоволено повністю. 
		Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті. 
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подало апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю. Зокрема апелянт зазначає, що 15 лютого 2018 року посадовими особами ГУ Держгеокадастру, на підставі наказу від 31 січня 2018 року № 113-ДК, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, яка розташована за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98, з цільовим призначенням для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні. В ході перевірки було встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які функціонально використовуються як об`єкти для здійснення комерційної діяльності (торгівлі), а саме будівельний магазин «Маяк» та складські приміщення, які використовуються разом з прилеглою територією для зберігання та реалізації будівельних матеріалів. Факт здійснення торгівлі на вказаній земельній ділянці підтверджується, зокрема, фіскальним чеком від 15 лютого 2018 року № 47. 
		Таким чином, посадовими особами зроблено висновок про використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог статті 91 Земельного кодексу України, про що зазначено в Акті перевірки від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/АП/09/01/-18. Також за результатами перевірки посадовими особами відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 березня 2018 року № 113-ДК/0000278П/07/01/-18 та винесено припис від 10 квітня 2018 року № 113-ДК/192Пр/03/01/-18 про усунення виявлених правопорушень земельного законодавства. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 10 квітня 2018 року за № 113-ДК/0000278По/08/01/-18, якою керівника ТОВ «ОДВ ГРУП» визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апелянт зазначає, що Український класифікатор цільового використання землі, затверджений листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 (чинний на час виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030) та Класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений наказом Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548 (чинний з 15 лютого 2011 року), розмежовують такі цільові призначення земель як землі промисловості, та землі для комерційного використання (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Таким чином, відповідач констатує, що маючи у власності земельну ділянку з цільовим призначенням «для підприємств іншої промисловості (1.10.5)» позивач фактично використовував її для іншого цільового призначення, - обслуговування будівель торгівлі. За наведених обставин, апелянт просив в задоволенні позову відмовити повністю.
		ТзОВ скористалось своїм правом, та подало відзив на апеляційну скаргу. 
		Представник позивача в судовому засіданні проти поданої апеляційної скарги заперечує. Просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року по справі № 817/1155/18 позов ТОВ «ОДВ ГРУП» задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано припис ГУ Держгеокадастру від 10 квітня 2018 року № 113-ДК/192Пр/03/01/-18.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року по справі № 817/1155/18 задоволено апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру, а саме: рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «ОДВ ГРУП» до ГУ Держгеокадастру про визнання протиправним та скасування припису від 10 квітня 2018 року № 113-ДК/192Пр/03/01/-18 відмовлено.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року по справі № 817/1155/18 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «ОДВ ГРУП», скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду виходила з того, що суди, ухвалюючи відповідні судові рішення, не дослідили чи було дотримано контролюючим органом умови та порядок прийняття ним відповідних розпорядчих документів з урахуванням вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, що має значення для правильного вирішення справи. Зокрема, виконання вимог щодо ознайомлення із розпорядчими документами (наказом, посвідченням (направленням)), присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, та інше. Крім того, Верховний Суд зазначив, що залишилось недослідженим в суді першої інстанції (оскільки надавалася оцінка тільки діям контролюючого органу щодо дотримання порядку проведення перевірки та винесення припису) питання, що стало підставою для здійснення контролюючого заходу, дії по проведенню якого, та розпорядчий документ в рамках якого, оспорюються в цій справі, оскільки законодавство містить певні обмеження здійснення перевірок та окреслює вичерпний перелік підстав для їх проведення.
		Судом встановлено. 
		Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 січня 2017 року індексний номер 78854444, ТОВ «ОДВ ГРУП» є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:035:0030, площею 0,6 га, за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, земельна ділянка 98. Форма власності: приватна.
		Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08 лютого 2018 року № НВ-5603849032018, цільове призначення вказаної вище земельної ділянки: 1.10.5, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні.
		Також наявними у справі Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 січня 2017 року індексний номер 78847436, від 26 січня 2017 року індексні номери 78939575, 78940297 стверджується, що на вказаній земельній ділянці за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, 98, розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у приватній власності ТОВ «ОДВ ГРУП». 
		31 січня 2018 року ГУ Держгеокадастру виданий наказ № 113-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, яка розташована за адресою: вул. Київська, 98, м. Рівне; старшим державним інспекторам та державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області, начальнику, заступнику начальника та головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Костопільському, Рівненському районах та м. Рівному Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з 01 лютого 2018 року по 15 лютого 2018 року здійснити зазначений захід державного контролю.
		15 лютого 2018 року посадовими особами ГУ Держгеокадастру складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 113-ДК/96/АП/09/01/-1, в графі якого місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються зазначено вул. Київська, 98, м. Рівне, 33027. Також у названому акті перевірки зазначено наступний висновок: згідно з даними Державного земельного кадастру та реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,6 га (кадастровий номер 5610100000:01:035:0030) перебуває у приватній власності ТОВ «ОДВ ГРУП» з цільовим призначенням для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні. Державна реєстрація речового права на нерухоме майно від 23 січня 2017 року № 18704868. В ході проведення перевірки, з виїздом на місце, встановлено, що на даній земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна, які функціонально використовуються як об`єкти для здійснення комерційної діяльності (торгівлі), а саме: будівельний маркет «Маяк» та складські приміщення, які використовуються разом з прилеглою територією для зберігання та реалізації будівельних матеріалів (мінвата, фарба, гідроізоляційний матеріал, каналізаційні люки, труби, тощо). Водночас, факт здійснення торгівлі на вказаній земельній ділянці за адресою: вул. Київська, 98 підтверджено фіскальним чеком від 15 лютого 2018 року № 47. Вказані факти свідчать про порушення вимог земельного законодавства ТОВ «ОДВ ГРУП», директором якого не забезпечено використання за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,6 га, а саме пункту «а» частини першої статті 91 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачено статтею 211 Земельного кодексу України, та статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		У зв`язку з встановленням порушень статті 91 Земельного кодексу України, посадовими особами ГУ Держгеокадастру 28 березня 2018 року складений протокол про адміністративне правопорушення № 113-ДК/0000278П/07/01/-18, за результатами розгляду якого постановою від 10 квітня 2018 року № 113-ДК/0000278По/08/01-18 накладено адміністративне стягнення на директора ТОВ «ОДВ ГРУП» ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
		Також 10 квітня 2018 року відповідачем на ім`я керівника ТОВ «ОДВ ГРУП» складений припис № 113-ДК/192Пр/03/01/-18, яким приписано: усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме забезпечити використання земельної ділянки площею 0,6 га з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 за цільовим призначенням, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська, 98. Термін виконання припису до 10 травня 2018 року, обґрунтування: стаття 91 Земельного кодексу України.
		Позивач, не погодившись із спірним приписом та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Приписами статті 188 ЗК України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-IV (зі змінами та доповненнями), державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення.
		Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV (Закон № 963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
		Статтею 2 Закону № 963-IV визначено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
		Відповідно до статті 5 Закону № 963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Згідно з положеннями статті 6 Закону № 963-IV, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
		Вказане вище кореспондується з приписами підпункту 25-1 пункту 4 Положення № 15, згідно з якими Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
		Частиною четвертою статті 9 Закону № 963-IV передбачено процедуру щодо державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів.
		Відповідно до статті 11 Закону № 963-IV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.
		Пунктом 7 Положення № 15 визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Так, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 затверджене Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, відповідно до пункту 1 якого Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
		Порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону № 963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами.
		Відтак, Закон № 963-IV є правовою основою - визначає основи організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, тоді як порядок здійснення державного контролю визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		У статті 2 Закону № 877-V визначено сферу його дії а отже, дія Закону № 877-V поширюється на спірні правовідносини.
		Як додатковий аргумент на підтримку цієї правової позиції слід зазначити, що до 14 квітня 2017 року був чинний наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року № 132 «Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 року за № 412/22944; далі - Наказ № 132), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 січня 2017 року № 24 з моменту його опублікування 14 квітня 2017 року, крім цього, ще у період чинності цього Порядку Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 10 березня 2017 року № 169-р (яке набрало чинності з 21 травня 2017 року) скасував, зокрема Наказ № 132, як такий, що не відповідає Закону № 877-V. Отже, такі дії Кабінету Міністрів України свідчать про те, що має застосовуватися саме Закон № 877-V.
		Згідно з нормами Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.
		Зі змісту Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 слідує, що захід контролю був проведений посадовими особами відповідача за відсутності керівника або уповноваженої особи ТОВ «ОДВ ГРУП».
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (Закон України №877-V).
		Статтею 1 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		Відповідно до статті 4 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Відповідно до частини першої статті 6 Закону України №877-V підставами для здійснення позапланових заходів серед іншого є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
		У частині 1 статті 7 Закону України №877-V закріплено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові і засвідчується печаткою.
		Згідно частини 5 статті 7 Закону України 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
		В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
		Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
		У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
		Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). (частина 6 статті 7 Закону України № 877-V).
		Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (частина 8 статті 7 Закону України №877-V).
		У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина 11 статті 7 Закону України №877-V).
		Частиною першою статті 6 Закону № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		Частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
		Разом з тим, наказ ГУ Держгеокадастру від 31 січня 2018 року № 113-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності» не містить покликання на підстави, передбачені частиною першою статті 6 та частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, для здійснення позапланового заходу контролю у позивача. При цьому, в ході судового розгляду відповідачем не надано, а судом не здобуто, жодних доказів наявності таких обставин.
		Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII були внесені зміни, зокрема, до статті 7 Закону № 877-V.
		В постанові від 16 березня 2021 року по цій справі колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду відзначила, що такі зміни були направлені на гарантування дотримання прав суб`єктів господарювання, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.
		Так, за правилами статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		Проте, зі змісту наказу ГУ Держгеокадастру від 31 січня 2018 року № 113-ДК слідує, що в ньому взагалі не зазначено найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися контролюючий захід.
		При цьому, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані доводи відповідача про те, що проведена перевірка стосувалась земельної ділянки, а не конкретного суб`єкта господарювання.
		Суд зазначає, що до початку перевірки відповідачу було достеменно відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, яка розташована за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98, належить на праві приватної власності позивачу, позаяк, відповідні відомості були внесені до Державного земельного кадастру, а також зазначені в листі начальника Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Джум Л.В. від 29 січня 2018 року № 127/416-18-0.17.2, з урахуванням якого відповідачем було видано наказ від 31 січня 2018 року № 113-ДК про здійснення заходів державного контролю на вказаній земельній ділянці.
		Також приписами статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
		Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
		Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
		В ході судового розгляду відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо пред`явлення його посадовими особами керівнику або уповноваженій особі ТОВ «ОДВ ГРУП» своїх службових посвідчень та вручення копії посвідчення (направлення) на здійснення контрольного заходу.
		Натомість, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, перевірка дотримання ТОВ «ОДВ ГРУП» вимог земельного законодавства проводилась за відсутності керівника товариства чи уповноваженої ним особи, що, на переконання суду, свідчить на користь того, що до проведення контрольного заходу посадові особи відповідача не пред`являли службових посвідчень та не вручали копії посвідчення (направлення) на здійснення контрольного заходу.
		Позивача ствердив, а відповідача не спростував, що про проведений контрольний захід позивач довідався після отримання акта перевірки засобами поштового зв`язку.
		Абзацом першим частини шостої статті 7 Закону № 877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Крім того, підпунктом 8 пункту 5 Порядку № 15 передбачено, що Держгеокадастр з метою організації своєї діяльності організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил.
		Так, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27 грудня 2016 року № 353 «Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру» (Наказ № 353) запроваджено в діловодство головних управлінь Держгеокадастру. 
		Згідно з Додатком № 3 та Додатком № 5 до Наказу № 353, акти складаються в присутності особи, що перевіряється, в акті перевірки зазначається місцезнаходження юридичної особи, фактична площа та план - схема земельної ділянки. Окрім цього, акт підписується представником юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись.
		При складані Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 посадовими особами відповідача не було дотримано в повному обсязі вимоги абзацу першого частини шостої статті 7 Закону № 877-V та Наказу № 353, оскільки в такому Акті відсутні відомості про тип контрольного заходу (плановий або позаплановий), найменування юридичної особи, щодо діяльності якої здійснювався захід, та, як встановлено судом раніше, вказаний Акт був складений за відсутності керівника ТОВ «ОДВ ГРУП» чи уповноваженої ним особи.
		Суд встановив, що в графах Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18, які передбачають наявність відомостей про посади, прізвища, імена та по батькові осіб, що були залучені до перевірки, а також відомостей про керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, які були присутні при перевірці, - будь-які відомості відсутні.
		Також в графах акта перевірки: «Підписи осіб, які були присутні при перевірці», «Підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись», «З актом ознайомлений, копію акта отримав», «Дата, підпис», - будь-які відомості відсутні.
		Окрім наведеного, зазначено, що копія цього акта відправлена поштою (у разі відмови від отримання акта) 20 лютого 2018 року.
		В той же час, будь-які відомості щодо відмови уповноваженої особи позивача від участі в контрольному заході, від отримання акта перевірки чи його підписання матеріали справи не містять і на їх наявність відповідач в ході розгляду справи не вказував.
		Таким чином, суд констатує, що всупереч вимогам частини шостої статті 7 Закону № 877-V примірник Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 не був вручений керівнику або уповноваженій особі позивача. Більше того, названий Акт не містить підпису керівника (уповноваженої особи) позивача або напису про їх відмову від підписання акта.
		Щодо відображених в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 порушень, то суд звертає увагу на наступне.
		Так, фіскальний чек від 15 лютого 2018 року № 47, покликання на який міститься в Акті перевірки, жодним чином не стосується ТОВ ОДВ ГРУП . Вказаний фіскальний документ стверджує, що в магазині по вул. Київська, 98, м. Рівне ФОП ОСОБА_3 15 лютого 2018 року о 16:05 год. було реалізовано рукавиці в`язані робочі вартістю 23,26грн. При цьому, будь-які документально підтверджені відомості щодо розміщення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , складських приміщень, які використовуються разом з прилеглою територією для зберігання та реалізації будівельних матеріалів (мінвата, фарба, гідроізоляційний матеріал, каналізаційні люки, труби тощо) матеріали перевірки не містять.
		В свою чергу, наданими позивачем доказами підтверджено, що відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 квітня 2017 року, ТОВ «ОДВ ГРУП», як Орендодавець передає, а ТОВ «ТБК МАЯК», як Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 3983,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, 98. Додатковою угодою № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 квітня 2017 року сторони дійшли згоди викласти, зокрема, пункт 1.1 Договору в наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нерухомого майна у приміщеннях: Приміщення літ. У-1, площею 204,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська, 98; Приміщення літ. 2Б-1, площею 924,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська, 98».
		Згідно з Договорами оренди нежитлових приміщень від 01 квітня 2017 року та від 05 квітня 2017 року ТОВ «ОВД ГРУП» передає у строкове платне користування фізичним особам-підприємцям відповідно: нежитлове приміщення загальною площею 419,6 кв.м.
		Факт передачі таких об`єктів нерухомого майна від орендодавця орендарям підтверджують наявні в матеріалах справи копії актів приймання-передачі від 01 квітня 2017 року та від 05 квітня 2017 року.
		При цьому ні акт перевірки, ні оскаржений позивачем припис не містять відомостей про коло осіб, господарська діяльність яких вказує на порушення земельного законодавства.
		Стаття 10 Закону № 963-ІV дійсно надає державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель право проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.
		Однак, суд зауважує, що в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 будь-які відомості щодо проведення фотозйомки під час здійснення заходу контролю відсутні та не зазначено, що додатком до такого акту є фототаблиця. Надані представником відповідача фотознімки не містять дати їх створення, відсутні відомості щодо особи, якою здійснювалось фотографування; їх огляд не дає підстави для висновку щодо належності земельної ділянки та розміщених на ній об`єктів нерухомого майна саме позивачу.
		При цьому, суд наголошує, що чинне законодавство не наділяє державних інспекторів Держгеокадастру повноваженнями на власний розсуд без відома власника відвідувати та оглядати об`єкти права приватної власності юридичних чи фізичних осіб, а також здійснювати їх фотографування без відповідного процесуального оформлення своїх дій у встановленому законом порядку.
		Натомість, суд вказує, що відповідно до приписів статті 10 Закону № 963-ІV, державним інспекторам надано право безперешкодно обстежувати земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, однак таке обстеження повинне здійснюватися в установленому законодавством порядку.
		Щодо зробленого посадовими особами відповідача у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 висновку про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням колегія судів зазначає.
		ТОВ «ОДВ ГРУП», на праві приватної власності, належить земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98.
		Згідно з долученим до позову Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08 лютого 2018 року № НВ-5603849032018: цільове призначення: 1.10.5; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні; форма власності: приватна; площа земельної ділянки, гектарів: 0.6000; орган, який зареєстрував земельну ділянку: Управління Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 23 липня 2007 року; експлікація земельних угідь: землі змішаного використання.
		При цьому, суд враховує, що зазначений вище Витяг з відомостями про земельну ділянку на дату первинної державної реєстрації права власності за першочерговим власником станом на 23 липня 2007 року був сформовано у відповідності до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 (УКЦВЗ), згідно з яким коду цільового використання 1.10.5 відповідають землі підприємств іншої промисловості.
		Відтак, відомості, наведені у Витягу від 08 лютого 2018 року № НВ-5603849032018 згідно з УКЦВЗ, є легітимними, так як в силу приписів частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		Разом з тим, до Державного земельного кадастру та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки, внесені зміни із зазначенням коду цільового призначення згідно з діючою Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель від 23 липня 2010 року № 548.
		Такий висновок суду ґрунтується на тому, що в подальшому до матеріалів справи стороною позивача був долучений Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 грудня 2018 року № НВ-5604739042018, згідно з яким цільове призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні; форма власності: приватна; площа земельної ділянки, гектарів: 0.6000; орган який зареєстрував земельну ділянку: Управління Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 23 липня 2007 року; експлікація земельних угідь: землі змішаного використання.
		Порівняння змісту витягів від 08 лютого 2018 року № НВ-5603849032018 та від 11 грудня 2018 року № НВ-5604739042018 свідчить на користь того, що єдиною відмінністю між ними є те, що відбулася зміна раніше чинного коду цільового призначення земельної ділянки (1.10.5) на чинний (11.02). Водночас, основні відомості, що характеризують земельну ділянку (категорія земель, вид використання та ін.), не змінилися.
		Як зазначено вище по тексту рішення, на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, що належить ТОВ «ОДВ ГРУП», знаходяться об`єкти нерухомого майна, які також належать ТОВ «ОДВ ГРУП», а саме: - будівля, ремонтна майстерня літ. 2Б-1, об`єкт житлової нерухомості: ні, загальною площею 974.5 кв. м, реєстраційний номер 1155589556101; - будівля, виробничий корпус літ. У-1 , об`єкт житлової нерухомості: ні, загальною площею 998,6 кв. м, реєстраційний номер 1156296856101; - будівля, склад негорючих матеріалів, літ. 2В-1, об`єкт житлової нерухомості: ні, загальною площею 396,7 кв. м, реєстраційний номер 417880856101.
		Частиною першою статті 65 ЗК України встановлено, що землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
		Відповідно до частини першої статті 66 ЗК України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
		Частиною першою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (Закон № 3038-VI) визначено, зокрема, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Згідно з вимогами частини першої статті 17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		В ході судового розгляду позивачем було долучено до матеріалів справи Витяг з Генерального плану міста Рівного, оприлюдненого на геопорталі відкритих даних Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради (План доступний для перегляду в мережі Інтернет за посиланням: https://geo.rv.ua/map/urban-plan; доступ до перегляду Плану є вільним).
		При цьому, суд враховує, що Генеральний план міста Рівного був розроблений та затверджений рішеннями Рівненської міської ради від 10 грудня 2003 року № 569 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Рівненської міської ради від 11 квітня 2008 року № 1411), тому згідно з пунктом 3 Розділу V Прикінцеві положення Закону № 3038-VI він є безстроковим.
		Відповідно до Генерального плану міста Рівного, земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 знаходиться у зоні П-2 - зона підприємств (промислова зона).
		Тобто, на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, яка відноситься до земель промисловості, знаходяться об`єкти нерухомості - промислового призначення, що відповідає вимогам частини першої статті 66 ЗК України та Генеральному плану міста Рівне.
		Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в мережі Інтернет, одним з видів економічної діяльності ТОВ «ОДВ ГРУП» є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна .
		За правилами частини першої статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Оскільки позивач необмежений в правах розпоряджатись майном, що належить йому на праві приватної власності, тому земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 та будівлі, що знаходяться на ній, було передано в користування (оренду) третім особам для здійснення господарської діяльності цими особами.
		Суд повторює, що за наслідками проведення контрольного заходу у позивача посадовими особами відповідача було зроблено висновок, як це слідує з Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18, про те, що земельна ділянка площею 0,6га (кадастровий номер 5610100000:01:035:0030) з цільовим призначенням для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні, використовується не за цільовим призначенням, що свідчить про порушення вимог пункту а частини першої статті 91 ЗК України, відповідальність за яке передбачена статтею 211 ЗК України та статтею 53 КУпАП.
		Однак, про безпідставність такого висновку свідчить те, що відповідно до частини першої статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Згідно частиною п`ятою статті 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Вище по тексту рішення суд вже зазначав, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 відповідає містобудівній документації (Генплану міста Рівне).
		Згідно з відомостями, що містяться у Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08 лютого 2018 року № НВ-5603849032018 та від 11 грудня 2018 року № НВ-5604739042018, цільове призначення - 1.10.5, 11.02; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні.
		Вказану обставину, що земельна ділянка відноситься до категорії земель з цільовим призначенням - землі промисловості, як на момент проведення перевірки, так і на час розгляду справи судом, підтверджує й відповідач у своїх заявах по суті справи.
		Однак, з наявних у справі матеріалів можна зробити висновок, що визначення для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництво адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні є видом використання земельної ділянки відповідного цільового призначення, категорії яких чітко регламентовано в частині першій статті 19 ЗК України, і такого цільового призначення земель як для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні вказана норма права не містить.
		На переконання суду, таке визначення виду використання землі (для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні) сформувалося при першочерговому відведенні земельної ділянки для попереднього власника будівлі свинарника, який з часом був реконструйований, з подальшим переходом права власності на них до іншої особи.
		З огляду на вказане, суд вважає, що при проведенні контрольного заходу у позивача посадовими особами відповідача було ототожнено вид використання земельної ділянки (для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні) з цільовим призначенням (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що, в свою чергу, не може свідчити про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
		Тобто, вид використання (для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні) повністю відповідає цільовому її призначенню (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
		Тотожні за змістом правові висновки щодо розмежування понять вид використання земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки висловлені Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 року по справі № 357/4277/17, від 31 липня 2019 року по справі № 806/5308/15, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року по справі № 925/929/19.
		Таким чином, враховуючи, що в даному випадку перевіряючими було ототожнено поняття вид використання земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки , а також ту обставину, що норми права, які регулюють спірні правовідносини, передбачена відповідальність лише за нецільове використання земельної ділянки, тому викладені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 висновки про порушення в даному випадку вимог пункту а частини першої статті 91 ЗК України є хибними.
		Відповідно до листа Державного комітету України по земельним ресурсам від 27 грудня 2006 року № 14-17-7/9942 (лист доступний для перегляду в розділі Законодавство України на офіційному веб-порталі Верховної Ради України в мережі Інтернет за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v9942219-06#Text) стосовно трактування терміну використання земель не за цільовим призначенням , адресованого Держземінспекції України, якщо земельна ділянка була надана для розміщення об`єкту чи для використання в межах будь якої категорії відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об`єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.
		З огляду на вказане, суд вважає, що земельне законодавство не забороняє особам, які мають у власності земельні ділянки, які відносяться до категорії землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, використовувати їх у комерційних цілях.
		Такий висновок суду ґрунтується, зокрема, на тому, що на будь-якій категорії земельної ділянки може здійснюватися господарська діяльність, яка не незаборонена законом та приносить прибуток.
		Також додатковим підтвердженням хибності висновків посадових осіб відповідача щодо використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 не за цільовим призначенням свідчить те, що постанова ГУ Держгеокадасту від 10 квітня 2018 року № 113-ДК/0000278По/08/01-18 про накладення на директора ТОВ «ОДВ ГРУП» адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн. за нецільове використання відповідної земельної ділянки була визнана протиправною та скасована рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 січня 2019 року по справі № 569/7705/18, яке згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) набрало законної сили 12 лютого 2019 року.
		В силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Аналізованими вище нормами Закону № 877-V, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами, в тому числі органами Держгеокадастру, рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для винесення наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог частини одинадцятої статті 4 та частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
		При цьому, правовий висновок щодо застосування Закону № 877-V у правовідносинах, подібних до правовідносин, що виникли у розглядуваній справі, викладено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі № 813/3201/17.
		Відтак, враховуючи, що захід контролю, за наслідками якого складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2018 року № 113-ДК/96/АП/09/01/-18, був проведений посадовими особами відповідача за відсутності визначених законодавством підстав для його проведення, без залучення керівника або уповноваженої особи позивача, останнім не було пред`явлено службові посвідчення перевіряючих та надано копію посвідчення (направлення) на проведення перевірки, тому проведення такого заходу контролю є протиправним, так само як і наслідки такого заходу у вигляді припису від 10 квітня 2018 року № 113-ДК/192Пр/03/01/-18.
		Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини дають підстави для висновку про те, що здійснення заходу контролю щодо позивача 15 лютого 2018 року та оформлення його результатів було здійснено всупереч визначеному чинним законодавством порядку, а тому оскаржуваний припис не може бути визнаний обґрунтованим та правомірним.
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
		Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
		В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
		Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 817/1155/18  без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко   І. І. Запотічний  Повне судове рішення складено 17 травня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...