Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/13828/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2022. Зареєстровано: 19.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2022.
Дата набрання законної сили: 17.05.2022
Номер судового провадження: А/857/5435/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/13828/21 пров. № А/857/5435/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого суддіОнишкевича Т.В.,
		суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., 
		з участю секретаря судових засідань Смолинця А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Волинської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання протиправною бездіяльності,
		 
		суддя у І інстанціїПлахтій Н.Б., 
		час ухвалення судового рішення 15 год 41 хв,
		місце ухвалення судового рішенням. Луцьк,
		дата складення повного тексту рішення 28 лютого 2022 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі  П`ятнадцята кадрова комісія) «Про неуспішне проходження прокурором атестації» №22 від 13 вересня 2021 року; 
		визнати протиправним та скасувати наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 № 698к «Про звільнення ОСОБА_1 »; 
		поновити на посаді прокурора Луцької місцевої прокуратури або іншій рівнозначній посаді; 
		стягнути з Волинської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 жовтня 2021 року по дату постановлення судового рішення у даній справі; 
		визнати протиправною бездіяльності Волинської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку; 
		зобов`язати Волинську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 6924,72 грн.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 140/13828/21 позов було задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії № 22 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації».
		Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської обласної прокуратури № 698к від 20 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Луцької місцевої прокуратури з 28 жовтня 2021 року.
		Стягнено з Волинської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24800,16 грн. 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		При цьому суд першої інстанції виходив із того, що П`ятнадцята кадрова комісія, не врахувала чинне рішення Третьої кадрової комісії, оформлене протоколом 17 листопада 2020 року №10, та безпідставно не прийняла рішення про включення позивача до графіка складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки і у подальшому при прийнятті рішень від 26 серпня 2021 року (протокол №7) та від 13 вересня 2021 року № 22 діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, унаслідок чого позбавила ОСОБА_1 можливості скласти згаданий іспит та прийняла оскаржуване у цій справі рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке є протиправним.
		У поданих апеляційних скаргах Офіс Генерального прокурора та Волинська обласна прокуратура просили скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
		Свої апеляційні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 02 листопада 2020 року за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 92 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.
		Відповідно до протоколу засідання Третьої кадрової комісії від 17 листопада 2020 року №10 було вирішено призначити нові час та дату складання іспиту для ОСОБА_1 з огляду на наявність причин, які могли негативно вплинути на результат тестування.
		На засіданні П`ятнадцятої кадрової комісії 26 серпня 2021 року було розглянуто питання щодо включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки і підстав для повторного проходження позивачем тестування не встановлено та 13 вересня 2021 року прийнято рішення № 22 про неуспішне проходження ним атестації за результатами складення іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку із набранням 92 балів при необхідності 93 та відсутності підстав для повторного проходження іспиту.
		Дослідження П`ятнадцятою кадровою комісією матеріалів атестації, включення (не включення) позивача до графіку повторного проходження атестації відноситься до дискреційних повноважень кадрової комісії, що залишилося поза увагою суду. 
		Факт наявності чинного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором є підставою для звільнення прокурора на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і наказом керівника Волинської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 698к ОСОБА_1 правомірно звільнено з посади прокурора Луцької місцевої прокуратури з 27 жовтня 2021 року. 
		У відзиві на апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги  без задоволення. 
		Представник Волинської обласної прокуратури у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подані апеляційні скарги доводами, аналогічними до тих, що зазначені у їх тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. 
		Представник ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції заперечив обґрунтованість вимог апелянтів доводами, викладеними у відзиві на апеляційні скарги. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги  без задоволення.
		Представник Офісу Генерального прокурора, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи. 
		Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржників, виходячи із такого.
		Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 28 січня 2013 року по 27 жовтня 2020 року безперервно проходив службу в органах прокуратури України на різних посадах, а з 05 лютого 2019 року  на посаді прокурора Луцької місцевої прокуратури. 
		09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
		02 листопада 2020 року позивач склав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та згідно із відомістю про результати тестування набрав 92 бали (вербальний блок - 88 бали, абстрактно-логічний блок - 96 балів, середній арифметичний бал - 92).
		Того ж дня на засіданні Третьої кадрової комісії (протокол №6) було розглянуто заяви прокурорів, серед яких ОСОБА_1 , щодо можливості повторного проходження тестування на загальні здібності та навички, які набрали менше 93 балів у зв`язку із технічними збоями програмного забезпечення або комп`ютерної, а також у зв`язку з некоректністю запитань та стану здоров`я. Третя кадрова комісія з метою забезпечення об`єктивного розгляду заяв прокурорів, які не набрали мінімальної кількості балів, необхідних для допуску до ІІІ етапу атестації, вирішила звернутись до Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій з додаванням заяв прокурорів, які проходили тестування 02 листопада 2020 року, для надання інформації, що належить до компетенції робочої групи, затвердженої наказом Генерального прокурора від 15 вересня 2020 року №449 та ТОВ «Сайметрікс-Україна». 
		Згідно із протоколом № 10 від 17 листопада 2020 року засідання Третьої кадрової комісії були розглянуті заяви прокурорів, серед яких позивач, які не набрали 93 бали під час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і вирішено відповідно до пункту 7 Розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі  Порядок № 221), призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, зокрема, ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування. 
		Департаментом кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора листом від 05 серпня 2021 року №06/2/2-2982ВН-21 направлено голові П`ятнадцятої кадрової комісії, створеної 22 липня 2021 року, для розгляду інформацію та список прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яким кадровими комісіями вирішено призначити новий час (дату) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, у списку прокурорів (пункт 26) вказано ОСОБА_1 та його бал  92. 
		26 серпня 2021 року (протокол №7) на засіданні П`ятнадцятої кадрової комісії було розглянуто заяву ОСОБА_1 про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (друге питання порядку денного). За результатами голосування питання про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної «за» - 0, «проти» 4, рішення не прийнято. 
		13 вересня 2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією на засіданні (протокол №11) було розглянуто звернення прокурорів, у тому числі позивача, з питань проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (пункт 1 порядку денного), вирішено вказані заяви прийняти до відома та ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з переліком №1 до цього протоколу, серед яких ОСОБА_1 . 
		Згідно із рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №22 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» прокурор Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
		Наказом керівника Волинської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року №698к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади прокурора Луцької місцевої прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 27 жовтня 2021 року.
		ОСОБА_1 не погодився із вказаними рішеннями П`ятнадцятої кадрової комісії та Волинської обласної прокуратури і звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається. 
		При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
		Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
		Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» (далі  Закон № 1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Цим Законом забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
		Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) (далі  Закон № 113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
		У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
		Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
		Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
		Відповідно до пункту 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
		Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
		На виконання вимог Закону № 113-IX наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
		Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів  це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
		Пунктами 2, 4 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
		За приписами пунктів 9, 10 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
		Заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
		Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
		Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
		Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора регламентовано приписами розділу ІІ Порядку №221.
		Так, згідно з пунктами 1-5 розділу ІІ Порядку №221 після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про да ту, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
		Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
		Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.
		Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
		Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V вказаного Порядку та ці положення поширюються на всі етапи атестації.
		Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.
		Приписами пункту 2 розділу V Порядку №221 передбачено, що у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.
		У разі істотного порушення прокурором порядку проведення атестації (наприклад, використання під час тестування сторонніх джерел інформації, мобільного зв`язку, власних технічних приладів; спілкування з іншими прокурорами під час тестування; залишення приміщення під час проходження іспиту, співбесіди; публічного прояву грубої неповаги до членів кадрової комісії чи членів робочої групи; перевищення встановленого часу для виконання практичного завдання; спроба фотографування або винесення матеріалів практичного завдання за межі приміщення, у якому проходить атестація, тощо) такий прокурор припиняє участь в атестації, а кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження таким прокурором атестації. У такому випадку у протоколі засідання вказується, яке саме порушення здійснив прокурор (пункт 3 розділу V Порядку №221).
		За правилами пункту 3-1 розділу V Порядку №221 прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури (пункт 3-1).
		Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 221 кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
		Приписами пунктів 5-6 розділу V Порядку № 221 передбачено, що рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія.
		Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
		На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що організаційну підготовку до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації забезпечують члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії. Окрім того, встановлено порядок подання зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації  такі подаються прокурором голові або секретарю комісії. Атестація триває до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження її прокурором. При цьому рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VІІ.
		Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.
		Згідно з пунктом 13 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи:
		1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
		2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
		Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
		Згідно з пунктами 5 та 6 Розділу І Порядку №221 предметом атестації є оцінка:
		1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок);
		2) професійної етики та доброчесності прокурора.
		Атестація включає такі етапи:
		1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
		2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
		3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
		Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		Як свідчать матеріали справи, 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 при складенні іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 92 балів, що є меншим за прохідний бал, та звернувся до Третьої кадрової комісії із заявою щодо повторного складання вказаного іспиту від 04 листопада 2020 року, у якій вказав на обставини, які істотно вплинули на перебіг та результат складання ним іспиту (збій у роботі комп`ютерної техніки та погане самопочуття у зв`язку із загостренням гаймориту).
		Третьою кадровою комісією вказану заяву ОСОБА_1 було задоволено (протокол від 17 листопада 2020 року №10) та вирішено відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки для з огляду на технічні причини, які могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування.
		Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції слушно звернув увагу не те, що таке рішення Третьої кадрової комісії, оформлене протоколом від 17 листопада 2020 року №10, на час вирішення спору є чинним, оскільки будь-яких доказів про його скасування відповідачами не надано як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і у ході апеляційного перегляду.
		Водночас суд першої інстанції доречно зауважив, що нова дата, час та місце складання іспиту вказаним рішенням Третьої кадрової комісії не була встановлена, оскільки відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №221 такі зазначаються у графіку складання іспитів, який формує відповідна кадрова комісія. 
		Попри те, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що ні Закон №113-ІХ, ні Порядок №221, ні Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233, не дають правових підстав П`ятнадцятій кадровій комісії ревізувати рішення Третьої кадрової комісії, яка є комісією такого ж рівня, скасовувати їх або не враховувати при проведенні процесу атестації прокурорів.
		На підставі наведеного у суду першої інстанції були належні правові підстави та фактичні обставини для висновку про те, що у спірному випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було прийняття рішення про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на реалізацію рішення Третьої кадрової комісії, оформленого протоколом від 17 листопада 2020 року №10. 
		Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		Відтак, на переконання апеляційного суду, рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 26 серпня 2021 року (протокол №7) та від 13 вересня 2021 року № 22 вказаним критеріям не відповідають, а отже є протиправними, що вірно констатовано судом першої інстанції.
		Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №22 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» та прийнятого на його підставі наказу Волинської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року №698к «Про звільнення ОСОБА_1 » підлягають до задоволення.
		Подані апеляційні скарги доводів щодо позитивно вирішених судом першої інстанції інших позовних вимог ОСОБА_1 , які носять похідний характер, не містять і апеляційний суд на підставі приписів частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачає правових підстав для апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій частині. 
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). 
		У Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
		Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
		Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
		 
		Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Волинської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 140/13828/21  без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
		 
		 
		Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник   Н. М. Судова-Хомюк  Постанова у повному обсязі складена 18 травня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...