Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/8190/20 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 19.05.2022. Зареєстровано: 20.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2022.

Номер судового провадження: 4-с/758/82/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 758/8190/20 
		 
		У Х В А Л А
		 
		17 травня 2022 року                                                                                        м. Київ
		Подільський районний суд м. Києва у складі
		головуючого судді- Якимець О. І.,
		за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
		учасники справи:
		боржник ОСОБА_1 з`явився, 
		представник боржника ОСОБА_2 з`явився,
		стягувач ОСОБА_3 - не з`явився,
		державний виконавець Жиглій В. М. - з`явився, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		представником скаржника подано до суду скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 68019238, у якій просить: скасувати розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року на суму 311383,08 грн, складений 03 лютого 2022 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві Жиглій В. М. у виконавчому провадженні № 68019238 з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20; визначити, що розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року, з урахуванням добровільно виплачених сум аліментів, становить у розмірі 111974,44 грн; вирішити питання судових витрат.
		       В обґрунтуванні скарги покликається на те, що ОСОБА_1 є боржником з примусового виконання судового рішення щодо стягнення аліментів на утримання дітей. У січні 2022 року звернувся до державного виконавця про врахування сум добровільної сплати аліментів у виконавчому провадженні при здійснення обрахунку заборгованості по таких. 03 лютого 2022 року державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості по несплаті аліментів повністю та визначено розмір заборгованості у сумі 311383,08 грн, однак таке не відповідає дійсним обставинам. Наводить твердження про те, що боржник працює у ТОВ «ДС-Альтернатива» та, окрім цього, є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, а тому необхідно виходити із фактичного розміру заробітної плати отриманої за місцем праці та середнього заробітку працівника для даної місцевості. Попри те, державним виконавцем взято при обрахунку заборгованості до уваги загальні відомості з державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за спірний період, що не відповідає вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 195 СК України. Разом із тим, державним виконавцем про обчислені заборгованості по сплаті аліментів на враховано добровільну сплату аліментів на суму 39250,00 грн, що підтверджено випискою по банківському рахунку. У зв`язку із наведеним, просить скаргу задовольнити. 
		       26 квітня 2022 року ухвалою суду поновлено строк для подання скарги, прийнято до розгляду скаргу, призначено судове засідання.
		У судовому засіданні боржник та його представник скаргу підтримали та просять таку задовольнити з підстав викладених у ній. 
		У судовому засіданні державний виконавець заперечив проти скарги та просить у такій відмовити. 
		       У судове засідання стягувач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце цього засідання, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у його відсутності у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, адже його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
		Дослідивши матеріали додані до скарги, копії матеріалів виконавчого провадження № 68019238, суд прийшов до наступного.
		Суд установив, що 14 грудня 2021 року видано виконавчий документ з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 липня 2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 26 листопада 2021 року /ВП, арк. спр. 67/. 
		30 грудня 2021 року державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві Жиглій В. М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 68019238 з примусового виконання виконавчого листа № 758/8190/20 /ВП, арк. спр. 64/.
		В межах виконавчого провадження вчинено ряд виконавчих дій, що підтверджено копіями матеріалів виконавчого провадження. 
		31 січня 2022 року (отримано органом виконавчої служби 02 лютого 2022 року) представник боржника звернувся до державного виконавця із клопотанням про долучення документів щодо отриманого доходу для визначення розміру аліментів та проведених виплат по аліментах у межах виконавчого провадження № 68019238. Серед таких документів містяться, зокрема відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який перебуває на спрощеній системі оподаткування за 2020 та січень-вересень 2021 року (далі - відомості), копія довідки про заробітну плату боржника за спірний період отриману у ТОВ «ДС-Альтернатива» за період з липня 2020 року по січень 2022 року (далі - довідка).
		03 лютого 2022 року головний державний виконавець Деснянського ВДВС у м. Києві Жиглій В. М. складено довідку-розрахунок, в якій заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за кожний місяць визначена у розмірі 1/3 частки у загальному річному обсязі доходів, вказаних у відомостях та довідці та становить у розмірі 311383,08 грн /ВП, арк. спр. 10/. 
		Попри те, із такими твердженнями скаржника суд не може погодиться повністю, виходячи з наступних мотивів. 
		Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямованіна примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом. 
		Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
		Згідно з ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
		Скаржник покликається на те, що державним виконавцем при обчисленні заборгованості по аліментах взято загальний заробіток отриманий у ТОВ «ДС-Альтернатива», без вирахувань податків і зборів, покликаючись при цьому на довідку товариства про заробітну плату. 
		Аналізуючи подані документи, а саме відомості та довідку за період з липня 2020 року по вересень 2021 року, суд установив, що державний виконавець при обчисленні заборгованості по аліментах ОСОБА_1 за місцем праці у ТОВ «ДС-Альтернатива», виходив із фактичного заробітку вказаного у відомостях без урахування сум утриманих податків. Окрім цього, суми утриманих податків зазначених у довідці товариства є відмінними від таких у відомостях органу державної податкової служби. 
		Відтак, суд прийшов до переконання про те, що державним виконавцем вірно взято до уваги інформацію про фактичний дохід ОСОБА_1 як працівника за період з липня 2020 року по вересень 2021 року з відомостей, про що відображено у оспорюваній довідці-розрахунок, а не з довідки товариства суми податків яких різняться із відповідними відомостями. Боржником з цього питання не надано жодних пояснень та доказів, які б підтверджували необхідність врахування при обчисленні заборгованості по аліментах саме інформацію із довідки за місцем праці, а не інформацію із відомостей органу державної податкової служби. 
		Отже, суд прийшов до переконання про те, що державним виконавцем, у межах виконавчого провадження 68019238, вірно застосовано положення ч. 1 ст. 195 СК України при визначенні суми фактичного заробітку ОСОБА_1 у ТОВ «ДС-Альтернатива» для обчислення заборгованості по сплаті аліментів, взявши до уваги інформацію з відомостей за період з липня 2020 року по вересень 2021 року та інформацію з довідки за період з жовтеня 2021 року по січень 2022 року, а відтак твердження скаржника з цього питання суд не приймає до уваги, адже не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги у суді, а відтак у цій частині скарги слід відмовити. 
		Твердження скаржника про те, що державним виконавцем взято до уваги загальний дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із відомостей, що суперечить ч. 2 ст. 195 СК України знайшли своє підтвердження, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року (справа № 464/6206/18) зазначено, що розмір заборгованості зі сплати аліментів обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Державний виконавець не взяв до уваги те, що розрахунок заборгованості за аліментами платника аліментів, який є ФОП і перебуває на спрощеній системі оподаткування, необхідно проводити відповідно до вимог частини другої статті 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що визначена державним виконавцем заборгованість зі сплати аліментів, виходячи з повного доходу боржника як ФОП, здійснена з порушенням вимог законодавства (частини другої статті 195 СК України). Зазначене обумовлене тим, що здійснюючи підприємницьку діяльність на свій ризик та перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (сплачуючи єдиний податок), платник аліментів не звітує до органів державної податкової служби про "чистий" дохід, з якого виконавець може вирахувати конкретну суму аліментів, призначену судом у частці від доходу. У зв`язку з цим заборгованість у таких випадках обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Суд установив, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на третій групі платника єдиного податку, тобто на спрощеній систему оподаткування. Дані відомості підтвердженні випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з реєстру платників єдиного податку / ВП, арк. спр. 26-29/.
		Аналізуючи довідку-розрахунок та інформацію із відомостей органу державної податкової служби, суд установив, що дійсно державним виконавцем при обчисленні заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця взято інформацію із відомостей про повний дохід скаржника як самозайнятої особи, а не виходячи із середньої заробітної плати працівника для певної місцевості, тобто міста Києва.
		Таким чином, доводи представника скаржника  щодо неправильного проведення нарахування заборгованості по аліментам скаржнику як фізичній особі-підприємець у відповідності до ч. 2 ст. 195 СК України є обґрунтованими.
		Отже, суд прийшов до переконання про те, що оскільки довідка-розрахунок від 03 лютого 2022 року частково складена з порушенням вимог ч. 2 ст. 195 України, а тому оскільки сума заборгованості по сплаті аліментів обчислена однією сумою, яка включає фактичний розмір доходу скаржника та його загальних дохід як фізичної особи-підприємця, а не розміру середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а відтак є частково неправомірною, усунення чого можливе шляхом скасування її повністю. 
		Щодо дій державного виконавця в частині не включення до обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів добровільних платежі скаржника у сумі 39250,00 грн, у виконавчому провадженні № 68019238, суд прийшов до наступного. 
		Скаржник наводить аргументи про те, що добровільно сплачував аліменти на утримання дітей, на загальну суму 39250,00 грн, шляхом передачі власної банківської картки стягувачу ОСОБА_3 , що підтверджено випискою по банківському рахунку та фотом з банкомату з датою та часом зняття коштів. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 
		Згідно з ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.  За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.  За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Отже, спосіб утримання дітей може бути визначений за домовленістю батьків або присуджений за рішенням суду. 
		Аналізуючи виписку по надходженню по картці/рахунку , який належить ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2020 року по 08 червня 2021 року здійснено переказ коштів зі своєї картки НОМЕР_1 через додаток Приват24. Коментар до платежу: кошти на утримання дітей з різними сумами та всього на загальну суму 39250,00 грн. 
		Попри те, таку виписку суд оцінює критично, адже жодних відомостей, що такі кошти були переказані на платіжну картку, яка належить саме стягувачу не подано. 
		Суд також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю батька у витратах на утримання дітей чи участі в інших витратах колишньої дружини та їх дітей. 
		Суд не бере до уваги паперову копію електронного доказу, яка містить два жіночі відображення з банкомату з датою та часом зняття коштів з банківської картки скаржника, адже такі дані жодним чином не підтверджують стягнення коштів з банківської картки на сплату аліментів на утримання дітей. Операція відбулась 14 травня 2021 року, зняття готівки в банкоматі на суму 400,00 грн, а відтак проведення такої операції не містить жодних відомостей про сплату аліментів. Разом із тим, такий доказ подано з порушенням вимог передбачених ч. 3 ст. 101 ЦПК України, адже не посвідчений належним чином, а відтак суд не бере до уваги, адже є недопустимим доказом у відповідності до ст. 78 ЦПК України. 
		Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи встановлене вище, на основі повно та всебічно досліджених доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства, та застосування його до фактичних обставин справи, суд прийшов до переконання про те, що у діях державного виконавця відсутні порушення щодо неврахування при здійсненні розрахунку заборгованості та формуванні відповідної довідки відомостей по картковому рахунку боржника за період з 01 серпня 2020 року по 08 червня 2021 року щодо переказу коштів на утримання дітей на загальну суму 39250,00 грн, а відтак у цій частині скарги слід відмовити за недоведеністю.
		Щодо вимоги представника скаржника про визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року у сумі 114889,30 грн, у межах виконавчого провадження № 68019238, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		Отже, суд прийшов до переконання про те, що оскільки визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів, є виключним повноваженням виконавця у відповідності до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та таким повноваженням суд не наділений, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, суд зобов`язує державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 , що стягуються у виконавчому провадженні № 68019238, виходячи не лише з фактичного заробітку скаржника, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 195 СК України, але й з розміру середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, як для фізичної особи-підприємця і перебуває на спрощеній системі оподаткування з метою додержання вимог ч. 2 ст. 195 цього Кодексу.
		Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що скарга підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 264, 265, 273, 280-281, 354, 447-451 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в :
		 
		скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20 - задовольнити частково.
		Скасувати розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року на суму 311383,08 грн, складений 03 лютого 2022 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві Жиглій В. М. у виконавчому провадженні № 68019238 з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20.
		Зобов`язати головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Жиглій В. М. здійснити у виконавчому провадженні № 68019238 з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20, перерахунок заборгованості по аліментах, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей, за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року, виходячи із середньої заробітної плати працівника для певної місцевості за вказані періоди. 
		У задоволенні решти вимог скаржника - відмовити.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
		Ухвала проголошена суддею 17 травня 2022 року.
		Повне судове рішення складено 19 травня 2022 року. 
		 
		 
		 
		Суддя          О. І. Якимець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...