Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/1565/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Надіслано судом: 19.05.2022. Зареєстровано: 20.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2022.
Дата набрання законної сили: 13.06.2022
Результат оскарження 13.06.2022 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/991/1587/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		Справа №991/1565/22
		Провадження №1-кс/991/1587/22
		У Х В А Л А
		17 травня 2022 рокумісто Київ
		 
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
		в с т а н о в и в :
		 
		16.05.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (даліЄРДР).
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від16.05.2022 відкрито провадження за вказаною скаргою (а.с.64).
		Обґрунтування скарги
		Зі змісту скарги вбачається, що 06.05.2022 ОСОБА_3 подав до Одеського територіального управління НАБУ заяву про ймовірне вчинення суддями Приморського районного суду м.Одеси, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також ОСОБА_12 та Зенченком, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.368,369та3692КК України.
		Однак, як стверджує заявник, відомості, викладені у його заяві від06.05.2022, не були внесені до ЄРДР протягом 24-х годин з моменту її подання.
		У зв`язку з цим, заявник звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ та просить слідчого суддю:
		?визнати протиправною бездіяльність уповноважених службових осіб НАБУ щодо невнесення відповідних даних до ЄРДР на підставі заяви від06.05.2022;
		?зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою від06.05.2022.
		Позиція та доводи учасників судового провадження
		Заявник, уповноважений представник НАБУ, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явилися. Втім, до початку судового розгляду ОСОБА_3 подав до Вищого антикорупційного суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд у його відсутність. Представник НАБУ направив до суду письмові заперечення, в яких прохав у задоволенні скарги відмовити та провести судовий розгляд у його відсутність.
		З огляду на викладене та враховуючи положення ч.3ст.306КПК України слідчий суддя вважає за можливе провести судове розгляд скарги у відсутність учасників судового засідання.
		Згідно норми ч.4ст.107КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
		 
		Мотиви слідчого судді
		Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до частини1 статті24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Згідно пункту1 частини1 статті303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
		Частиною першою статті214КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (пункт4частини5статті214КПК України).
		Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Отже, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
		Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом1 глави2 розділуI цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту4 частини5 статті214КПК України.
		Аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь?які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
		Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
		Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
		Крім того, норми чинного кримінального процесуального законодавства встановлюють обов`язок здійснити фіксування наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, визначених у ст.2КПК України, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
		Враховуючи вказане, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та з`ясовуючи чи наділена уповноважена особа НАБУ обов`язком вчинити певну процесуальну діювнести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , зобов`язаний надати оцінку не лише доводам скарги на бездіяльність, а й заяви (повідомлення) про вчинені кримінальні правопорушення.
		З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2022 ОСОБА_3 подав до Одеського територіального управління НАБУ заяву про ймовірне вчинення суддями Приморського районного суду м.Одеси, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кримінальних правопорушень, передбачених ст.368,369та3692КК України.
		В обґрунтування своїх доводів заявник зазначає, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебували цивільні справи, в яких ОСОБА_3 був стороною, а саме: справа №522/3587/20,
		справа №522/15219/17 та справа №522/5636/16-ц. Однак, під час розгляду вказаних цивільних справ суддями Приморського районного суду м.Одеси було вчинено кримінальні правопорушенні, зазначені в заяві. 
		Так, під час розгляду справи №522/3587/20 суддя ОСОБА_4 відмовив ОСОБА_3 у задоволенні усіх заявлених в ході розгляду справи клопотань та заяв. Окрім того, при ухвалені неправосудного судового рішення по суті позову, поклав у його основу завідомо підроблений висновок судової експертизи.
		Заявник вказує, що під час розгляду справи №522/15219/17, останній бачив як до кабінету судді ОСОБА_5 зайшов ОСОБА_11 , який займає посаду заступника керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать, що ОСОБА_11 вступив у змову із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з метою здійснення перешкод об`єктивному розгляду цивільної справи, що призвело до ухвалення завідомо неправомірного рішення.
		Окрім цього, заявник зазначає, що в ході розгляду цивільної справи №522/5636/16-ц суддя ОСОБА_6 через вигадані підстави та за підробленим підписом ОСОБА_8 наклала арешт на майно ОСОБА_3 .
		Таким чином, вищевикладене, на думку заявника, свідчить про вчинення суддями Приморського районного суду м.Одеси за попередньою змовою з іншими особами, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.368,369та3692КК України.
		Листом НАБУ від16.05.2022 вих.№22-188/7302 Одеського територіального управління НАБУ, було повідомлено ОСОБА_3 про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (а.с.76).
		Розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на вирішення заявником, дослідивши приєднані до скарги матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи заявника про вчинення кримінальних правопорушень фактично зводяться до його незгоди з судовими рішеннями. Втім, ухвалення суддею, у межах своїх повноважень, судового рішення об`єктивно не може розглядатися як вчинення злочину, а є підставою для оскарження цього рішення у визначеному процесуальним законом порядку.
		У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч.1,2ст.126Конституції України та ч.2ст.13Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від01.12.2004 №19?рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно?правове призначення забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
		Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації №R(94)12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
		Крім цього, згідно з п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
		Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь?який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
		Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п.57 Висновку №11(2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
		Верховний Суд України в постанові від15.04.2008 у справі №21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».
		Виходячи із положень, закріплених в ст.ст.14,106Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.126,129Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися виключно в апеляційному та касаційному порядку.
		З наведених вище правових норм можна зробити висновок, що висловлення незадоволення рішеннями суддів шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених статтями126та129Конституції України.
		При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, яке стосується суддів, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від01.07.2013.
		Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов`язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь?які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч.1ст.2КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від30.09.2021 (справа №556/450/18, провадження №51-4229км20) відмітив, що: «…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
		Згідно з ч.ч.1,6ст.48Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь?якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від16.05.2019 (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
		Разом із цим, необхідно звернути увагу, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2КПК України).
		Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_3 на предмет наявності ознак складу злочинів, слідчий суддя вважає очевидним, що в ній відсутні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про вчинення суддями Приморського районного суду м.Одеси кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.368,369та3692.
		Також слідчий суддя звертає увагу, що прохання заявника, в частині визнання бездіяльності уповноважених осіб НАБУ протиправною, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки ст.307КПК України не наділяє слідчого суддю такими повноваженнями.
		З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307КПК України,
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-відмовити.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...