Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/5826/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано судом: 20.05.2022. Зареєстровано: 20.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2022.
Дата набрання законної сили: 21.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/161/663/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022030000000044

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/5826/22 
		Провадження № 1-кп/161/663/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             20 травня 2022 року         
		   Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
		судді    -                         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                 ОСОБА_2 ,
		прокурора -                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -                     ОСОБА_4 ,
		захисника -                         ОСОБА_5 ,
		перекладача -                     ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022030000000044, що надійшов з Волинської обласної прокуратури, відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин. 
		Зокрема, 31.05.1997, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права. 
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований Російською Федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. 
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади Російської Федерації (далі РФ) та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ (далі ЗС РФ), досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово-політичних цілей РФ, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України та, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Указаний план повною мірою відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених під час виступу начальника ГШ ЗС РФ перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційного протиборства, а також воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та ЗС РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій на Євромайдані, вказувалося на хибність європейського вектора розвитку зовнішніх відносин України. При цьому, шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення та компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України до дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники крайніх націоналістичних поглядів.
		Одночасно, за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності та пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі - ЧФ РФ), це сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС РФ поряд з іншими елементами гібридної війни; а тому ведення гібридної війни проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати на території півострова Крим.
		Для ефективної реалізації плану вирішено залучити військовослужбовців ЗС РФ, співробітників інших силових відомств РФ, представників влади, інших громадян Російської Федерації та України. Крім того, з цією ж метою, представниками влади РФ створено та озброєно іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, якими керували офіцери спецслужб і ЗС РФ.
		Після здійснення в березні 2014 року представниками влади РФ окупації частини території України  Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, продовжилися представниками влади і ЗС РФ вчинятися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на решті території держави.
		Так, вказаними особами організовувалися та проводилися у березні  квітні 2014 року антиурядові протестні акції, найбільш масові з яких  у Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Основою їх метою було поширення сепаратистських проросійських гасел та здійснення силового захоплення адміністративних будівель органів державної влади для послідуючої організації незаконних референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		З метою гарантованого досягнення указаних цілей та створення видимості того, що в Україні триває внутрішній конфлікт, представники влади та ЗС РФ вирішили створити на її території псевдооргани управління , які поряд із основною функцією - здійснення незаконної діяльності протидії органами державної влади і управління України, повинні створити враження діяльності в межах Донецької та Луганської областей опозиційних сил, які нібито від імені та за цілковитої підтримки місцевого населення відстоюють їх право на самовизначення та незалежність, що прямо суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.
		Так, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та ЗС РФ, 07.04.2014 група осіб, які сповідували ідеї відокремлення указаних вище областей зі складу України, переслідуючи мету насильницької зміни і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади та зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, усвідомлюючи те, що досягти вказаної мети можливо лише шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів, знаходячись в приміщенні сесійної зали Донецької обласної державної адміністрації за адресою: м.Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 34, діючи умисно, публічно проголосили про створення нелегітимного квазідержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»)
		В «ДНР» діє чітка ієрархія та структура, що складається з політичного та силового блоків, які очолюють керівники та з відома яких структурні підрозділи «ДНР» здійснюють діяльність, спрямовану на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, впливу на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об`єднаннями громадян, юридичними особами, привернення уваги до політичних поглядів представників «ДНР».
		Серед основних завдань учасників «ДНР» є насильницька зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, в тому числі шляхом застосування зброї.
		Нелегітимне квазідержавне утворення «ДНР», іррегулярні збройні формування РФ та військовослужбовці ЗС РФ чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку, при цьому учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади РФ під виглядом органів державної влади, створили окупаційні адміністрації Російської Федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління вказаними територіями на місцевому рівні.
		На керівників та учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, серед іншого покладаються обов`язки щодо створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності, вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їх діями, організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників збройних формувань.
		З огляду на викладене, між державами РФ та Україна з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20.02.2014.
		У свою чергу, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що такі протиправні дії призводять до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, передбачав настання таких наслідків та прагнув їх настання, та відповідно в травні2014року,діючи змотивів несприйняття державноївлади вУкраїні,вирішив ініціативновступити до лав незаконних збройних формувань квазідержавного утворення «ДНР».
		Зокрема, ОСОБА_4 , прибувши 22.05.2014 у м. Красний Лиман Краматорського району Донецької області (на той час тимчасово окупована територія), достовірно знаючи з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції, з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, вступив до «добровольчого батальйону» Козачої національної гвардії Всевеликого війська Донського по Донецькій області в підпорядкування керівника указаного незаконного збройного формування, який організовував бойове протистояння підрозділам ЗС України поблизу міст Красний Лиман, Дебальцево та Слов`янськ. 
		Відтак, ОСОБА_4 з 23.05.2014 по 19.06.2014, діючи за попередньою змовою в групі інших осіб у складі вказаного незаконного збройного формування, ніс бойове чергування на блокпосту «Ямпіль», розташованому на перехресті поблизу АДРЕСА_2 , будучи озброєний керівництвом такого підрозділу нарізною вогнепальною зброєю - карабіном марки СКС та забезпечений набоями до цієї зброї, здійснював візуальне спостереження за діями Збройних Сил України, слідкування за переміщенням бойової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, фільтраційну роботу з місцевим населенням.
		Під час одного з чергувань на блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 19.06.2014 відбулось бойове зіткнення з підрозділами Збройних Сил України, в результаті якого ОСОБА_4 отримав вогневі та осколкове поранення ніг.
		Після одужання, в серпні 2014 року ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на учать у непередбачених законом збройних формуваннях, з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, перейшов на службу до незаконного збройного формування «Восток».
		У складі незаконного збройного формування «Восток» ОСОБА_4 провів дві ротації: з серпня 2014 по кінець вересня 2014 року та з 29.12.2014 по 10.06.2015. 
		Під час першої ротації ніс бойові чергування поблизу м. Ясинувата Донецької області (блокпост на перехресті автошляхів Донецьк - Луганськ та Ясинувата - Авдіївка). Під час другої - на блокпостах поблизу АДРЕСА_3 . 
		ОСОБА_4 було присвоєно т.зв. «військове звання» - рядовий, в розпорядженні мав придатні до використання АК-74 з повним боєкомплектом та 2 гранати РГД-5.
		На початку вересня 2015 року ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на учать у не передбачених законом збройних формувань, з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, прибув на тимчасово окуповану територію у м. Донецьк, де вступив до незаконного збройного формування «Пятнашка».
		Там ніс бойові чергування до 26.12.2015 на посаді стрільця, на озброєнні мав придатний до використання АК-74 з повним боєкомплектом. Завдання роти полягало у контролюванні лінії розмежування в районі м. Світлодарськ, с.Новогригорівка та охорона території Християнського духовного училища м.Донецьк. 
		Залишив ОСОБА_4 тимчасово окуповану територію України 26.12.2015.
		Крім того, ОСОБА_4 , з мотивівне сприйняттядержавної владив Україні,вирішив ініціативновступити до лав незаконних збройних формувань квазідержавного утворення «ДНР», будучи завідомо обізнаним, що такі збройні формування створені всупереч Конституції та іншому законодавству України, та відповідно усвідомлював суспільну небезпеку своїх дій, їх небезпечні наслідки та бажав їх настання. 
		До складу «ДНР» у різний час входили не передбачені законом збройні формування такі як «добровольчий батальйон» Козачої національної гвардії Всевеликого війська Донського по Донецькій області, «Восток», «Пятнашка» та інші, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова та фізична підготовка, при цьому, вказані формування незаконно мають на озброєні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю.
		У свою чергу, ОСОБА_4 , прибувши 22.05.2014 у м. Красний Лиман Краматорського району Донецької області (на той час тимчасово окупована територія), достовірно знаючи з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції, вступив до «добровольчого батальйону» Козачої національної гвардії Всевеликого війська Донського по Донецькій області в підпорядкування керівника указаного незаконного збройного формування, який організовував бойове протистояння підрозділам ЗС України поблизу міст Красний Лиман, Дебальцево та Слов`янськ. 
		Відтак, ОСОБА_4 з 23.05.2014 по 19.06.2014, перебуваючи у складі вказаного незаконного збройного формування, ніс бойове чергування на блокпосту «Ямпіль», розташованому на перехресті поблизу АДРЕСА_2 , будучи озброєний керівництвом такого підрозділу придатною для використання нарізною вогнепальною зброєю - карабіном марки СКС та забезпечений набоями до цієї зброї, здійснював візуальне спостереження за діями Збройних Сил України, слідкування за переміщенням бойової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, фільтраційну роботу з місцевим населенням.
		В серпні 2014 року ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на участь у не передбачених законом збройних формуваннях, перейшов на службу до незаконного збройного формування «Восток».
		У складі незаконного збройного формування «Восток» ОСОБА_4 провів дві ротації: з серпня 2014 по кінець вересня 2014 року та з 29 грудня 2014 року по 10 червня 2015 року, маючи при собі видані придатні до використання стрілецьку автоматичну зброю - автомат АК 74 з повним боєкомплектом та 2 гранати РГД-5, виконував бойові чергування поблизу м. Ясинувата Донецької області (блокпост на перехресті автошляхів Донецьк - Луганськ та Ясинувата - Авдіївка) та на блокпостах поблизу АДРЕСА_3 , відповідно. 
		На початку вересня 2015 року ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на учать у не передбачених законом збройних формувань, вступив до незаконного збройного формування «Пятнашка», в складі якого,будучи озброєнимпридатними длявикористання автоматичноюзброєю -автоматом АК74з повнимбоєкомплектом,ніс бойові чергування щодо контролювання лінії розмежування в районі м. Світлодарськ, с.Новогригорівка та охорони території Християнського духовного училища м.Донецьк, до моменту залишення 26.12.2015 ним тимчасово окупованої території України.
		Крім того, ОСОБА_4 , пересуваючись пішим ходом територією Волинської області, перебуваючи в ніч з 20.03.2022 на 21.03.2022 неподалік одного з блок постів, точне місце розташування якого досудовим розслідуванням не встановлено, знайшов гранату Ф-1 із вставленим уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ?2, які відносяться до вибухових пристроїв військового призначення та бойових припасів і є придатними до вибуху, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнив, чим здійснив її придбання без передбаченого законом дозволу, яку, зберігаючи при собі, в сумці з особистими речами переніс до м.Луцьк та зберігав у такий спосіб при собі, до моменту її виявлення та вилучення 21.03.2022 близько 19 год., працівниками УСБУ у Волинській області.
		Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 110 КК України, як умисні дії,вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 260 КК України, як умисні дії, які виразились в участі у діяльності не передбачених законами України збройних формувань.
		Також, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як умисні дії, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу і вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
		11 травня 2022 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди сторони дійшли згодищодо правовоїкваліфікації дій ОСОБА_4 зач. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України. Сторони погоджуються на об`єм визнання вини обвинуваченим, який повністю визнав свою винуватість, не заперечував обставин вчинення інкримінованих йому злочинів, а також зобов`язався надавати надалі викривальні показання щодо керівників та учасників збройних формувань, в яких він особисто приймав участь і, зокрема, таких як «добровольчий батальйон» Козачої національної гвардії Всевеликого війська Донського по Донецькій області, «Восток», «Пятнашка». Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 110 КК України  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 260 КК України  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 263 КК України  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці, з конфіскацією майна. Також в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.
		Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватими, згідно ст. 12 КК України, віднесені до категорії тяжких злочинів. 
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди. Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого сторонами угоди покарання. В судовому засіданні захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду укладену між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 .
		В судовому засіданні прокурор відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 просив затвердити вказану угоду.
		Разом з тим встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 65, 70 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
		Речові докази, вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України,  скасувати. 
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Угоду про визнання винуватості, укладену між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , від 11.05.2022 у кримінальному провадженні №22022030000000044  затвердити.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання:
		-за ч. 2 ст. 110 КК України  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з конфіскацією майна;
		-за ч. 2 ст. 260 КК України  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна;
		-за ч. 1 ст. 263 КК України  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці, з конфіскацією майна.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою  залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 25 березня 2022 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
		Речові докази: 
		-залишки після вибуху оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1»  знищити;
		-електрошокер чорного кольору «группы компании «МАРТЪ», російського походження; блок «транспортировки электрозаряда (БТЭР) фирмы «МАРТЪ»; годинник фірми «FESTINA» із ремінцем коричневого кольору з шкірзамінника  конфіскувати в дохід держави;
		-матерчату сумку захисного кольору (камуфльовану); рясу (верхній одяг осіб духовного звання) чорного кольору; паспорт громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_1 виданий на ім`я « ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 » в обгортці синього кольору; сторінку з паспорта громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_2 виданий на ім`я « ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 »; сім-карту № НОМЕР_3  повернути за належністю законному володільцю  ОСОБА_4 . 
		Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 4 118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 88 коп. судових витрат по справі за проведення судових експертиз.
		Арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.03.2022  скасувати.
		Вирок оголошено за участю перекладача, після його перекладу на мову, якою вільно володіє обвинувачений ОСОБА_4  вручити його останньому.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою  в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...