Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 512/100/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2022. Зареєстровано: 25.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2022.
Дата набрання законної сили: 07.07.2022
Номер судового провадження: 2/512/113/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Є.у.н.с.512/100/22
		24.05.22                                 Провадження №2/512/113/22
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2022 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
		головуючого судді  Бростовської Н.О.,
		секретаря  Сивак Т.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», третя особа  Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», про визнання кредитного договору нікчемним та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до ТОВ «Служба миттєвого кредитування», обґрунтовуючи вимоги тим, що 05.11.2021р. до неї зателефонувала невідома особа, яка представилась співробітником мережі «Київстар», та повідомила, що проводиться перевірка мережі, у зв`язку з чим їй необхідно повідомити вказаній особі код, який буде надісланий їй у вигляді повідомлення, що вона і зробила, але через деякий час, уважніше передивившись повідомлення на своєму телефоні, прочитала інформацію про те, що цей код діє лише протягом трьох хвилин і його нікому не можна повідомляти. Цього ж дня позивачка помітила, що не працює інтернет, а наступного дня вона не змогла скористатися своєю банківською карткою, оскільки отримувала повідомлення про те, що пін-код є невірним. 06.11.2021р. на свою електронну пошту позивачка отримала фінансові документи та договори з різних банків про надання фінансових послуг, укладені від її імені іншими особами, які вона сама ніколи не укладала. У зв`язку з цим, 16.11.2021р. позивачка звернулася до чергової частини ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області із заявою, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Після звернення до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» позивачка дізналася про існування договору позики №2130971857608 від 05.11.2021р. на суму 4900грн., нібито укладеного між нею та ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Позивачка стверджує, що вказаний договір вона не укладала та не підписувала ані власним, ані електронним підписом, кредитних коштів не отримувала, а також не подавала жодних заявок в електронному вигляді з метою укласти такий договір, у зв`язку з чим він є нікчемним, оскільки укладений без її відома та волевиявлення. Також вказує, що в цьому договорі не зазначені її паспортні дані, не дотримано встановленого законом порядку укладання договорів в електронному вигляді. У зв`язку з викладеним позивачка просить суд визнати кредитний договір №2130971857608 від 05.11.2021р., укладений між нею та відповідачем, нікчемним, а також зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію стосовно укладення цього договору та існуючої за вказаним договором заборгованості, шляхом внесення відповідних змін до інформації, що міститься в ТОВ «Українське бюро кредитних історій» у її кредитній історії. Крім того, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаченому судовому збору та витрати на юридичні послуги в розмірі 1500грн.
		19.04.2022р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що окрім кредитного договору №2130971857608 від 05.11.2021р. між ним та позивачкою 05.11.2021р. було укладено ще два кредитних договори, а саме №2130971960321, який позивачка оскаржує в судовому порядку, та №2130954998886, який нею виконаний в повному обсязі. Порядок укладання цих договорів є ідентичним, а кредитні кошти, розмір яких визначено їх умовами, було надіслано на одну й ту саму картку. Відповідач вважає, що кредитний договір №2130971857608 від 05.11.2021р. укладено з дотриманням вимог ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» та зазначає, що такого способу захисту як визнання правочину нікчемним не існує. Також відповідач зазначає, що витрати на юридичні послуги не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, які визначені ч.3 ст.133 ЦПК України, а тому стягненню не підлягають, а у тому разі, якщо позивачка мала на увазі витрати на правову допомогу, то вони не підтверджені належними доказами (а.с.36-46).
		В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити, а справу розглянути без її участі.
		Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав.
		Представник третьої особи, яку також повідомлено належним чином про розгляд даної справи (а.с.26, 27), в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, письмові пояснення щодо позову не подав, що з огляду на положення ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Згідно з ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частинами 1 і 2 ст.13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.12ЦПК України цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). 
		Частинами 1 і 2 ст.77ЦПК України визначено,що належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.2 ст.78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		За правилами ч.3 ст.12, ч.ч.1 і 6 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З наданого позивачкою до суду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 16.11.2021р. до чергової частини СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшла письмова заява ОСОБА_1 про те, що 05.11.2021р. невідома особа шляхом зловживання довірою отримала дані заявниці до мобільного додатку «Мій Київстар» та оформила на її ім`я без її відома декілька кредитних позичок. Дана заява була зареєстрована в ЄРДР за №12021167180000184 від 16.11.2021р. (а.с.8).
		В матеріалах справи міститься роздрукований, без підписів сторін, договір про надання фінансових послуг №2130971857608 від 05.11.2021р. «Стандартний», укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та позивачкою, умовами якого передбачено зобов`язання надати їй кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4900грн. з орієнтовним строком повернення кредиту  16 днів з моменту його отримання (а.с.12-13).
		Відомості про укладення цього договору відображені в інформації, отриманій від ТОВ «Українське бюро кредитних історій» (а.с.17-21). 
		Відповідач надав до суду роздруківки графіку платежів за вказаним договором (а.с.77) та паспорту споживчого кредиту (а.с.83), які крім прізвища, ім`я та по батькові позивачки не містять жодних інших даних, за якими можливо було б її ідентифікувати. Крім того, вказані роздруківки не підписані позивачкою.
		Також, відповідач надав до суду текстовий документ під назвою «Інформація щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій», який не має жодного підпису (а.с.93-94).
		У додатках до відзиву на позовну заяву відповідач вказав, зокрема, заявку-анкету для отримання кредиту №2130971857608 (а.с.46), але в матеріалах справи такий документ відсутній.
		Відповідно до положень ст.ст.626-628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч.1 ст.1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		За договоромпозики однасторона (позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові коштиабо іншіречі,визначені родовимиознаками,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути позикодавцевітаку жсуму грошовихкоштів (сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
		Згідно ч.3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електроннийдоговір укладаєтьсяшляхом пропозиціїйого укласти(оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Частиною 6цієї статтіпередбачено,що відповідьособи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		У своючергу,ч.8цієї статтівстановлено,що уразі якщоукладення електронногодоговору відбуваєтьсяв інформаційно-комунікаційнійсистемі суб`єктаелектронної комерції,для прийняттяпропозиції укластитакий договірособа маєідентифікуватися втакій системіта надативідповідь проприйняття пропозиції(акцепт)у порядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті. Такийдокумент оформляєтьсяу довільнійформі тамає міститиістотні умови,передбачені законодавствомдля відповідногодоговору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
		Згідно положеньст.12цього Законуякщо відповіднодо актацивільного законодавстваабо задомовленістю сторінелектронний правочинмає бутипідписаний сторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Проелектронний цифровийпідпис»,за умовивикористання засобуелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронногоправочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		З кредитного договору №2130971857608 від 05.11.2021р. вбачається, що він не підписаний позивачкою, оскільки не містить ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронного цифрового підпису, ні аналога її власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису). В матеріалах справи відсутня заявка-анкета позивачки, на яку посилається відповідач, не має доказів отримання акцепту стороною, що направила оферту, а також доказів направлення цієї оферти. Відсутні докази отримання позивачкою кредитних коштів та докази користування нею цими коштами.
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що кредитний договір №2130971857608 від 05.11.2021р. між позивачкою та відповідачем не укладався, у зв`язку з чим він не може бути визнаний нікчемним, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
		Відповідно доп.п.1,2ч.1ст.10Закону України«Про організаціюформування таобігу кредитнихісторій» бюрокредитних історійвилучає зкредитної історії: інформацію, яка передбачена п.2 ч.1ст.7цього Закону(відомостіпро грошовезобов`язаннясуб`єктакредитної історії),у разівідсутності кредитногоправочину,договору абовизнання їхнедійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що бюро кредитних історій має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та договором.
		У даному випадку, у відповідності до положень ст.6 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» користувачем є відповідач ТОВ «Служба миттєвого кредитування».
		З огляду на викладене, враховуючи те, що спірний кредитний договір не укладався, з метою захисту порушених прав позивачки суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію стосовно укладення цього договору та існуючої за ним заборгованості шляхом внесення відповідних змін до інформації, що міститься в ТОВ «Українське бюро кредитних історій» у її кредитній історії. 
		Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь витрат по сплаченому судовому збору та витрат на юридичні послуги в сумі 1500грн. суд дійшов такого висновку.
		В матеріалах справи містяться дві квитанції про сплату позивачкою судового збору за подання до суду позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, в сумі по 992,40грн. №0.0.2447299881.1 від 07.02.2022р. (а.с.1) та №0.0.2447299673.1 від 07.02.2022р. (а.с.2).
		За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що задоволенню підлягає лише одна вимога немайнового характеру, тому стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає судовий збір в сумі 992,40грн. 
		На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, та які, на думку суду, позивачка помилково назвала витратами на юридичні послуги, вона надала копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №00579, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 21.10.2015р. №39 (а.с.30), а також квитанцію за №23, підписану адвокатом Савченком С.М., відповідно до якої її витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, становлять 1500грн., які суд вважає співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а тому вони також підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки (а.с.29).
		Враховуючи наведене, керуючисьст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.16, ч.1 ст.215, ч.1 ст.638 ЦК України, ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81, п.1 ч.3 ст.133, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.
		 
		Зобов`язати ТОВ «Служба миттєвого кредитування», код ЄДРПОУ 38839217, що знаходиться за адресою: 69037, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 39-А, офіс 25, спростувати недостовірну інформацію стосовно укладеного з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , кредитного договору №2130971857608 від 05.11.2021р. та існуючої за нею заборгованості за цим договором перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування», шляхом внесення змін до інформації, що міститься в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» у кредитній історії ОСОБА_1 . 
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», код ЄДРПОУ 38839217, що знаходиться за адресою: 69037, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 39-А, офіс 25, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 992,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00грн., а всього 2492,40грн. (дві тисячі чотириста дев`яносто дві грн. сорок коп.). 
		 
		В іншій частині позову  відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354, ч.1 ст.355 ЦПК України).
		 
		СУДДЯ (підпис)
		 
		Суддя Савранського районного 
		суду Одеської області Бростовська Н.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...