Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2339/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2022. Зареєстровано: 25.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2022.
Дата набрання законної сили: 18.05.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 травня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  922/2339/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
		 
		позивача - не з`явились,
		відповідача  - не з`явились,
		третьої особи - Павловського О.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді: Слободін М.М., Шутенко І.А.), рішення від 11.10.2021 та додаткове рішення від 27.10.2021 Господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.)
		у справі №922/2339/21
		за позовом ОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства "Харківобленерго",
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -  ОСОБА_2 ,
		про визнання незаконним рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.Короткий зміст позовних вимог
		1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго") про:
		- визнання рішення Наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 14.09.2020, оформленого протоколом №15/2020, незаконним;
		- скасування наказу АТ "Харківобленерго" від 15.09.2020 №451к про припинення трудового договору з директором з правових питань ОСОБА_1 ;
		- поновлення ОСОБА_1 на посаді директора з правових питань АТ "Харківобленерго";
		- стягнення з АТ "Харківобленерго" на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 1640312,60 грн.
		1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Наглядової ради, яким було припинено повноваження ОСОБА_1 , прийнято нелегітимним складом Наглядової ради, оскільки у її складі були відсутні незалежні члени ради, передбачені нормами законодавства. Крім того позивач вказує, що комітетом Наглядової ради з винагород та призначень було надано рекомендації щодо припинення повноважень ОСОБА_1 , в той час як положенням про відповідний комітет передбачено лише можливість відсторонення від посади. Крім того, зазначений комітет також не включає незалежних членів наглядової ради.
		 
		2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		2.1.Відповідно до протоколу засідання Наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 15.05.2020 №9/2020 ОСОБА_1 обрано членом дирекції АТ "Харківобленерго".
		2.2.Згідно з наказом АТ "Харківобленерго" №283к від 15.05.2020 ОСОБА_1 переведено на посаду директора з правових питань.
		2.3.15.05.2020 між ОСОБА_1 та АТ "Харківобленерго" також було укладено контракт щодо обрання ОСОБА_1 членом дирекції на підставі рішення наглядової ради (протокол №9/2020 від 15.05.2020).
		2.4.За умовами вказаного контракту з членом дирекції АТ "Харківобленерго":
		- відповідно до умов цього контракту член дирекції зобов`язується здійснювати поточне управління (керівництво) роботодавцем, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження належного роботодавцю майна, в тому числі державного майна, що не увійшло до складу статутного капіталу роботодавця, забезпечувати виконання рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради, а роботодавець зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення організації праці члена дирекції (пункт 1.1 контракту);
		- управління (керівництво) роботодавцем здійснюється членом дирекції на умовах поєднання принципів колегіальності та єдиноначальності шляхом участі у роботі колегіального виконавчого органу роботодавця - дирекції та шляхом безпосереднього управління роботою підрозділів, що підпорядковані такому члену дирекції згідно з рішенням дирекції та/або за посадою (організаційною структурою) (пункт 1.2 контракту);
		- член дирекції є посадовою особою роботодавця і діє відповідно до повноважень, визначених для членів дирекції статутом роботодавця; визначених для посади, яку він обіймає, посадовою інструкцією; покладених на такого члена дирекції (делегованих такому члену дирекції) згідно з рішеннями дирекції, Наглядової ради та/або Загальних зборів акціонерів (пункт 1.3 контракту);
		- член дирекції як особа, що входить до складу колегіального виконавчого органу роботодавця підзвітний загальним зборам акціонерів, Наглядовій раді; член дирекції підзвітний та підпорядкований генеральному директору (пункт 1.4 контракту);
		- за виконання обов`язків щодо управління (керування) роботодавцем, передбачених цим контрактом, члену дирекції нараховується та виплачується заробітна плата у вигляді посадового окладу у розмірі 30 (тридцять) мінімальних посадових окладів (ставки) працівника основної професії роботодавця (пункт 5.1 контракту);
		- установити, що на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", місячний розмір заробітної плати члена дирекції не повинен перевищувати 47230 гривень (при цьому в зазначеному - максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності і плата щорічної відпустки) (пункт 5.2 контракту);
		- повноваження члена дирекції можуть бути припинені, а контракт розірваний у будь-який час до закінчення строку його дії за рішенням Наглядової ради (пункт 7.4 контракту);
		- якщо розірвання контракту проводиться на підставах, встановлених у цьому контракті, але не передбачених чинним законодавством, запис про звільнення у трудовій книжці члена дирекції формулюється з посиланням на пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (пункт 7.7 контракту).
		Вказаний контракт підписаний представниками сторін.
		2.5.У подальшому, рішенням Наглядової ради АТ "Харківобленерго", оформленим протоколом №15/2020 від 14.09.2020, зокрема, припинено повноваження члена дирекції АТ "Харківобленерго" Гупала О.М. та розірвано укладений з ним контракт від 15.05.2020.
		2.6.На виконання вищезазначеного рішення Наглядової ради, 15.09.2020 видано наказ №451к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті  41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
		 
		3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 11.10.2021 у справі №922/2339/21 у задоволенні позову відмовив повністю.
		3.2.Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що:
		- питання щодо повноважності членів Наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів та вирішується лише акціонерами товариства, в той час, як позивач не є акціонером товариства;
		- позивачем не доведено факту відсутності у Наглядової ради АТ "Харківобленерго" відповідних повноважень на прийняття оспорюваного рішення;
		- у розумінні положень статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також з огляду на умови укладеного між сторонами спору контракту від 15.05.2020, Наглядова рада товариства реалізувала своє право щодо припинення повноважень члена дирекції ОСОБА_1 шляхом винесення відповідного рішення, оформленого протоколом №15/2020 від 14.09.2020, за попереднім розглядом відповідного питання комітетом;
		- оспорюваним рішенням на засіданні Наглядової ради від 14.09.2020 вирішувались також інші питання, які не стосувались безпосередньо позивача, в той час, як позивачем заявлено вимогу про скасування рішення Наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 14.09.2020, оформленого протоколом №15/2020 в цілому, а не в частині, яка стосується безпосередньо позивача;
		- з огляду на те, що вимоги про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування рішення наглядової ради від 14.09.2020, в задоволенні якої судом було відмовлено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цих частинах.
		3.3.Господарський суд Харківської області додатковим рішенням від 27.10.2021 у справі №922/2339/21 відмовив позивачу в клопотанні про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду; заяву АТ "Харківобленерго" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково; стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ "Харківобленерго" 30000,00 грн витрат на професійну правничу правову допомогу; в іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив.
		3.4.Додаткове рішення обґрунтоване тим, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 120000,00 грн не є повністю співмірними та не відповідають складності справи, витраченому адвокатом часу, є завищеними щодо іншої сторони спору, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з позивача на користь відповідача 30000,00 грн витрат на правову допомогу.
		3.5.Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2021 рішення від 11.10.2021 та додаткове рішення від 27.10.2021 Господарського суду Харківської області у справі №922/2339/21 залишив без змін погодившись із висновками місцевого господарського суду.
		 
		4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотань
		4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, рішення від 11.10.2021 та додаткове рішення від 27.10.2021 Господарського суду Харківської області у справі №922/2339/21 і прийняти нове рішення, яким позов задовільнити.
		4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначив про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №757/20504/17-ц, від 15.09.2020 у справі №205/4196/18, від 25.09.2019 у справі №910/10923/18, від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 28.03.2018 у справі №522/5656/16-ц щодо застосування статті 41 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Також скаржник зауважив про те, що судом першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхиллено клопотання: (1) про залучення Фонду державного майна України в якості третьої особи, (2) про витребування доказів (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України).
		4.3.Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що укладені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		4.4.18.05.2022 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник позивача 18.05.2022 буде зайнятий у іншому судовому процесі, де участь представника є обов`язковою.
		4.5.Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд виходить з того, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що визначені процесуальним законодавством строки розгляду касаційної скарги закінчились, а матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту статей 202, 216 ГПК України, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того: (1)  в судовому засіданні 09.02.2022 року були заслухані пояснення як ОСОБА_1 , так і його представника - адвоката Гонтаря О.М., (2) відповідно до ухвали Верховного Суду від 06.04.2022 явка сторін не визнавалася обов`язковою; (3) клопотання не містить будь-якого обґрунтування, з посиланням на положення статті 202 ГПК України, якою унормовано наслідки неявки у судове засідання учасника справи. Отже, Верховний Суд вважає можливим розгляд касаційної скарги за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання.
		 
		5.Позиція Верховного Суду
		Щодо аргументів про відсутність повноважень Наглядової ради.
		5.1.Згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України.
		5.2.За змістом пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
		5.3.Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України).
		5.4.До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань (частина друга статті 159 ЦК України).
		5.5.За змістом статті 160 ЦК України наглядова рада акціонерного товариства у разі її створення здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства (частина друга цієї статті).
		5.6.Частиною першою статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
		5.7.У відповідності до положень статті 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства" незалежний член наглядової ради (незалежний директор) - член наглядової ради, на якого відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов`язків незалежного директора. Зокрема, не може вважатися незалежним директором особа, якщо вона: входила протягом попередніх п`яти років до складу органів управління цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб; одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років від цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за кожний з таких років; володіє (прямо або опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою - підприємцем, яка протягом минулого року мала істотні ділові відносини з товариством та/або афілійованими з ним юридичними особами; є та/або була протягом попередніх трьох років незалежним аудитором цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб; є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги цьому товариству та/або афілійованим з ним юридичним особам; є та/або була протягом попередніх трьох років працівником цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб; є акціонером - власником контрольного пакета акцій та/або є представником акціонера - власника контрольного пакета акцій цього товариства в будь-яких цивільних відносинах; була сукупно більш як 12 років членом наглядової ради цього товариства; є близькою особою осіб, зазначених у пунктах 1-8 цієї частини; не відповідає додатковим критеріям, встановленим статутом або іншими внутрішніми документами товариства. При цьому, нормами частини 2 наведеної статті передбачено, що у разі якщо акціонер вважає, що незалежний директор не відповідає вимогам цієї статті, такий акціонер може звернутися до суду з позовом щодо визнання особи такою, що не може вважатися незалежним директором. У такому разі особа, щодо якої подано позов, продовжує виконувати функції незалежного директора до набрання законної сили рішенням суду.
		5.8.Отже, наведені положення законодавства визначають порядок обрання особи на посаду незалежного директора товариства, конкретизують вимоги до особи, що може бути обрана незалежним директором членів наглядової ради товариства, а також особливості оскарження обрання незалежного члена наглядової ради.
		5.9.У відповідності до положень підпункту 21 пункту 16.2.1 статуту АТ "Харківобленерго", затвердженого 06.12.2019 позачерговими Загальними зборами АТ "Харківобленерго", визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів належить обрання членів Наглядової Ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів, контрактів із членами Наглядової ради.
		5.10.Згідно з підпунктом 22 пункту 16.2.1 вказаного статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених Законом України "Про акціонерні товариства".
		5.11.За змістом положень пункту 16.3 наведеного статуту встановлено, що у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх уповноважені представники.
		5.12.Пунктом 17.7.2 цього статуту визначено, що повноваження члена Наглядової ради дійсні з моменту його обрання Загальними зборами.
		5.13.З наведеного вбачається, що процедура обрання членів Наглядової ради АТ "Харківобленерго" визначена установчим документом товариства та належить до повноважень Загальних зборів, участь в яких приймають особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь.
		5.14.У відповідності до пунктів 17.5 - 17.6.4 статуту АТ "Харківобленерго" Наглядова рада складається з 7 осіб, включаючи голову Наглядової ради. Наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину з Незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Члени Наглядової ради обираються акціонерами під час проведення Загальних зборів шляхом кумулятивного голосування на строк 3 роки. Членом Наглядової ради може бути лише фізична особа. Член Наглядової ради не може бути одночасно членом дирекції та/або членом ревізійної комісії. До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси це представники акціонерів) та/або Незалежні директори. Незалежним директором може бути обрана фізична особа, яка відповідає вимогам статті 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства".
		5.15.Змістовний аналіз наведених норм законодавства, а також статуту АТ "Харківобленерго" свідчить, що питання про обрання та припинення повноважень членів Наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, участь у яких у розумінні пункту 16.3 наведеного статуту, можуть брати особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх уповноважені представники. При цьому позивач не є акціонером АТ "Харківобленерго", що виключає його участь у Загальних зборах товариства та відповідно, можливість порушення його корпоративних прав внаслідок неприведення статуту АТ "Харківобленерго" у відповідність до вимог частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", адже позивач не є учасником корпоративного управління товариства і, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, не впливає на формування Наглядової ради, повноважність якої не заперечується акціонерами. Зазначена повноважність Наглядової ради акціонерного товариства, яка повинна забезпечувати справедливе ставлення до акціонерів і не дозволяти будь-якого порушення їх прав, не може заперечуватись ніким крім акціонерів цього товариства. Такого висновку Суд дійшов виходячи із того, що інші особи, зокрема позивач, не несуть відповідальності за досягнення кінцевої мети товариства, яка, зокрема, полягає у створенні довгострокової акціонерної вартості.
		5.16.Крім того, доводи позивача про незаконність оспорюваного рішення у зв`язку з тим, що Наглядова рада товариства була неповноважною, оскільки не було приведено склад Наглядової ради у відповідність до вимог законодавства, колегія суддів вважає такими, що не можуть підтверджувати обґрунтованість заявленого позову, адже за обставинами цієї справи, саме таким складом Наглядової ради і було обрано позивача до складу дирекції АТ "Харківобленерго" та затверджено умови укладеного з ОСОБА_1 трудового контракту. Отже, прийняття оспорюваного рішення зазначеним складом Наглядової ради не може порушувати права позивача, який, за його ж позицією, був призначений на посаду неповноважною Наглядовою радою, отже призначений незаконно.
		5.17.З огляду на викладене, безпідставними є і посилання скаржника на неврахування попередніми судовими інстанціями висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, адже в ній розглядалися вимоги саме акціонера товариства, який доводив порушення своїх корпоративних прав у спорі з акціонерним товариством щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. За обставинами ж цієї справи №922/2339/21, встановленими судами під час її розгляду, прийняття оспорюваного рішення Наглядовою радою АТ "Харківобленерго" у відповідному складі, не може порушувати права позивача посиланням на обставини її неповноважності, який (позивач) не є учасником корпоративного управління відповідача, оскільки припинення контракту, відповідно до якого позивач обіймав посаду директора з правових питань, відбулось внаслідок здійснення органом управління акціонерного товариства своїх повноважень, які не заперечуються акціонерами. 
		 
		Щодо права позивача на звернення із даним  позовом та щодо дотримання відповідачем процедури припинення повноважень позивача.
		5.18.Згідно зі статтею 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
		5.19.Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.
		5.20.З огляд у на наведені положення законодавства, член виконавчого органу товариства, якого звільнено за рішенням Наглядової ради, та з яким припинено трудовий договір, може звертатися до суду з позовом про визнання вказаного рішення незаконним та поновлення його на посаді. 
		5.21.Поряд з цим колегія суддів зазначає, що оскільки спір у цій справі, фактично, стосується не питання здійснення позивачем корпоративного управління АТ "Харківобленерго", а питання припинення трудових повноважень посадової особи АТ "Харківобленерго", яка не є акціонером цього товариства, на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України, для задоволення позовних вимог позивач мав довести недотримання Наглядовою радою процедури припинення його повноважень, визначеної нормами законодавства та установчими документами товариства. Водночас, позивач у цій справі не оскаржує законність порядку скликання та проведення саме засідання Наглядової ради, а ставить питання про нелітимність складу цієї ради в цілому, а також про безпідставність розгляду питання про припинення його повноважень комітетом з питань винагород та призначень АТ "Харківобленерго".
		5.22.Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 18.05.2020 по 15.09.2020 був членом дирекції АТ "Харківобленерго" та обіймав посаду директора з правових питань АТ "Харківобленерго". Склад Наглядової ради АТ   "Харківобленерго" був обраний рішенням загальних зборів Товариства від 19.04.2017, оформлених протоколом №24.
		5.23.За умовами укладеного 15.05.2020 між ОСОБА_1 та АТ "Харківобленерго" контракту член дирекції є посадовою особою роботодавця і діє відповідно до повноважень, визначених для членів дирекції статутом роботодавця; визначених для посади, яку він обіймає, посадовою інструкцією; покладених на такого члена дирекції (делегованих такому члену дирекції) згідно з рішеннями дирекції, Наглядової ради та/або Загальних зборів акціонерів, входить до складу колегіального виконавчого органу роботодавця, підзвітний Загальним зборам акціонерів, Наглядовій раді; член дирекції підзвітний та підпорядкований Генеральному директору (пункти 1.3, 1.4 наведеного контракту).
		5.24.При цьому, судами встановлено, що зі змісту пункту 7.4 вказаного контракту вбачається, що повноваження члена дирекції можуть бути припинені, а контракт розірваний у будь-який до закінчення строку його дії за рішенням Наглядової ради.
		5.25. ОСОБА_1 в обґрунтування підстав позову посилався на те, що питання щодо припинення його повноважень було розглянуте комітетом з питань винагород та призначень, в той час як вказаний орган має повноваження лише для відсторонення членів дирекції, оскільки відповідно до пункту 3.1.3 Положення про комітет наглядової ради АТ "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам Товариства та призначень до предмета відання комітету з питань призначень належить визначення та рекомендування до схвалення Наглядовою радою питання відсторонення Генерального директора та/або членів дирекції Товариства від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Генерального директора та/або члена дирекції, що, на думку позивача, свідчить про те, що комітет, який не є правомочним з огляду на відсутність у своєму складі двох незалежних директорів, не мав повноважень на прийняття відповідного рішення про припинення повноважень, а мав право лише на відсторонення члена дирекції.
		5.26.У відповідності до статті 56 Закону України "Про акціонерні товариства" у публічному акціонерному товаристві та акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерному товаристві, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, обов`язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об`єднані. Комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними директорами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні директори. Наглядова рада публічного акціонерного товариства приймає рішення з питань попередньо підготовлених комітетом виключно на підставі та в межах пропозицій такого комітету, оформлених відповідним проектом рішення наглядової ради. Мотивоване рішення наглядової ради про відхилення пропозиції комітету надається наглядовою радою комітету для повторної підготовки комітетом пропозиції. У разі відсутності пропозицій від комітету наглядова рада не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду наглядовою радою.
		5.27.Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що питання щодо повноважності членів комітету з питань винагород та призначень Наглядової ради належить до виключної компетенції Загальних зборів та вирішується лише учасниками та акціонерами товариства, водночас позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту визнання вказаного виконавчого органу товариства неправомочним.
		5.28.Відповідно до пункту 1.2. Положення "Про комітет Наглядової ради АТ "Харківобленерго" з питань винагород та призначень", комітет Наглядової ради АТ "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам Товариства та призначень створюється за рішенням Наглядової ради Товариства і є консультативно-дорадчим органом, що забезпечує ефективне виконання Наглядовою радою своїх функцій. Комітет не є органом управління Товариством.
		5.29.25.08.2020 в.о. генерального директора АТ "Харківобленерго" листом №01/9493 щодо припинення повноважень членів дирекції АТ "Харківобленерго" звернувся до голови Наглядової ради АТ "Харківобленерго", в якому просив розглянути на засіданні Наглядової ради питання, зокрема, щодо припинення повноважень члена дирекції АТ "Харківобленерго" Гупала О.М. та розірвати з ним контракт.
		5.30.11.09.2020 відбулось засідання комітету з питань винагород та призначень Наглядової ради АТ "Харківобленерго", на якому на порядок денний засідання винесено питання про подання Наглядовій раді пропозицій щодо припинення повноважень членів дирекції АТ "Харківобленерго", у тому числі ОСОБА_1 та розірвати укладений з ним контракт від 15.05.2020.
		5.31.Відповідно до протоколу засідання комітету Наглядової ради АТ "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам Товариства та призначень від 11.09.2020 №2/2020 пропозиції щодо кандидатур щодо змін у складі дирекції АТ "Харківобленерго" були надані в.о. генерального директора (зокрема, лист від 25.08.2020 №01/9493). 
		5.32.Зважаючи на те, що комітет не є органом управління товариства, а є лише консультативно-дорадчим органом Наглядової ради, саме Наглядова рада AT "Харківобленерго" є належним отримувачем подання про припинення повноваження члена дирекції.
		5.33.Отже, адресування подання в.о. генерального директора AT "Харківобленерго" Логвиненка К.О. про припинення повноваження члена дирекції ОСОБА_1 до комітету з питань винагород та призначень Наглядової ради AT "Харківобленерго" є належним виконанням обов`язку надсилання подання генерального директора Наглядовій раді.
		5.34.Поряд з цим, за змістом частини першої статті 160 ЦК України наглядова рада акціонерного товариства у разі її створення здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства (частина друга цієї статті).
		5.35.Відповідно до пункту 15.5 статуту AT "Харківобленерго" обрання та припинення повноважень посадових осіб органів Товариства здійснюється відповідно до статуту та законодавства України.
		5.36.Згідно з положеннями пункту 8 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу.
		5.37.Відповідно до підпункту 12 пункту 17.3 статуту AT "Харківобленерго" до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та припинення повноважень генерального директора, обрання членів дирекції (директорів) за поданням генерального директора та припинення їх повноважень.
		5.38.Відповідно до пункту 18.16 статуту AT "Харківобленерго" Наглядова рада має право у будь-який момент прийняти рішення про припинення повноважень генерального директора та/або директора та розірвання з ним трудових відносин, а також трудового контракту, або рішення про відсторонення генерального директора та/або директора. Таке рішення Наглядова рада має право прийняти незалежно від строку перебування обраної особи на посаді генерального директора та/або директора.
		5.39.Право наглядової ради акціонерного товариства у будь-який момент прийняти рішення про припинення повноважень члена виконавчого органу передбачено також частиною третьою статті 99 ЦК України.
		5.40.Так, у відповідності з положеннями частини третьої статті 99 ЦК України, яка узгоджується з частиною другою статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства", повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
		5.41.Частиною четвертою статті 99 ЦК України встановлено, що назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
		5.42.Згідно з абзацом третім пункту 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.01.2020 № 1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов`язків (частина третя статті 99 ЦК України) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю.
		5.43.Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.
		5.44.У зв`язку з цим "усунення" відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
		5.45.За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
		5.46.Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення (абзац шостий пункту 3.2 мотивувальної частини, абзац перший пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010).
		5.47.Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 КЗпП України.
		5.48.Враховуючи наведене, припинення повноважень члена виконавчого органу чи його тимчасове відсторонення від виконання повноважень відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України, статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" є діями уповноваженого органу відповідного товариства, необхідними для оперативного реагування на певні діяння члена виконавчого органу й унеможливлення здійснення ним повноважень з управління товариством.
		5.49.Отже, зазначеними нормами законодавства та положеннями статуту відповідача передбачено виключну компетенцію Наглядової ради товариства приймати рішення припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. При цьому, при реалізації вказаної процедури має бути дотримано відповідні вимоги законодавства та положення установчих документів юридичної особи, які регламентують цю процедуру.
		5.50.Судами попередніх інстанцій встановлено, що AT "Харківобленерго" було вчинено усі дії та дотримано порядок припинення повноважень члена виконавчого органу, який встановлено положеннями статуту відповідача (підпункт 12 пункту 17.3, пункт 18.6), оскільки подання в.о. генерального директора AT "Харківобленерго" про припинення повноважень члена виконавчого органу Гупала О.М. було надіслано Наглядовій раді AT "Харківобленерго", а Наглядовою радою розглянуто вказане подання та прийнято рішення про припинення повноважень члена дирекції. 
		5.51.Водночас, попередній розгляд комітетом Наглядової ради AT "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам Товариства та призначень (протокол №2/2020 від 11.09.2020) подання Наглядовій раді та надання пропозицій щодо припинення повноважень членів дирекції AT "Харківобленерго", зокрема ОСОБА_1 , хоч і прямо не передбачений Законом України "Про акціонерні товариства", статутом AT "Харківобленерго" чи Положенням про комітет з питань визначення винагороди посадовим особам Товариства та призначень, проте будь-яка заборона такого розгляду у наведених нормативних документах відсутня.
		5.52.З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем порушення визначеної нормами законодавства та положеннями статуту відповідача процедури припинення повноважень позивача.
		5.53.Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №757/20504/17-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №205/4196/18, оскільки висновками судів попередніх інстанцій про неналежність позивача за вимогами заявленими у справі №922/2339/21 обґрунтовано лише відсутність порушених прав корпоративного управління позивача в контексті його доводів про неповноважність Наглядової ради відповідача. Поряд з цим, судами було також проаналізовано й процедуру прийняття зазначеного рішення по суті та відмовлено в позові з огляду на безпідставність цих вимог.
		5.54.Вказане підтверджує також і безпідставність посилання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду викладених у постановах від 28.03.2018 у справі №522/5656/16-ц та від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц щодо необхідності встановлення не лише наявності підстав для звільнення згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, частини третьої статті 99 ЦК України, а необхідності дотримання Наглядовою радою процедури передбаченої законодавством й установчими документами юридичної особи, оскільки як було зазначено вище, порушення вказаної процедури позивачем не доведено і судами не встановлено. 
		5.55.Доводи скаржника про порушення попередніми судовими інстанціями приписів процесуального законодавства внаслідок незалучення до участі у справі в якості третьої особи Фонду державного майна України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки: (1) Фонд державного майна України не оскаржує судові рішення через прийняття їх судами про його права та обов`язки;,(2) в скарзі не зазначено яким чином незалучення Фонду державного майна України до участі у справі вплинуло на повноту встановлення обставин справи та права і обов`язки самого позивача у спірних правовідносинах.
		5.56.Стосовно доводів позивача про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 02.08.2021 про витребування доказів та аналогічного клопотання, заявленого одночасно із заявою про зміну підстав позову від 16.08.2021, які, як зазначає позивач, мають суттєве значення для вирішення справи по суті, колегія суддів зазначає таке.
		5.57.Як вбачається з матеріалів справи 04.08.2021 (та повторно 18.08.2021), представником позивача подані клопотання про витребування доказів, в яких останній просив витребувати у відповідача копію подання в.о. генерального директора на звільнення члена дирекції АТ "Харківобленерго" Гупала О.М. із займаної посади - директора з правових питань AT "Харківобленерго"; копію листа AT "Харківобленерго" від 25.08.2020 №01/9493 про припинення повноважень члена дирекції AT "Харківобленерго" Гупала О.М.; відомості: чи розглядались комітетом Наглядової ради AT "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень питання звільнення з посади члена дирекції AT "Харківобленерго" Гупала О.М., у разі якщо розглядались надати копії відповідних фіксуючих вказаний розгляд документів; відомості щодо розміру нарахувань та виплат середнього заробітку члена дирекції AT "Харківобленерго" починаючи з 16.09.2020 по 08.07.2021 включно із зазначенням суми посадового окладу та інших виплат (доплат) за вказаний період по кожному місяцю окремо.
		5.58.Зі змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2339/21 вбачається, що судом першої інстанції із посиланням на пропуск позивачем строку, встановленого положеннями статті 81 ГПК України, було відмовлено у задоволенні клопотань про витребування відповідних документів.
		5.59.Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		5.60.Як вбачається з матеріалів справи AT "Харківобленерго" було надало частину запитуваних доказів (інформації) разом із відповідним клопотанням про долучення від 18.08.2021, а саме:
		- копію протоколу №2/2020 від 11.09.2020 засідання комітету Наглядової ради AT "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень - в якості відомостей чи розглядались комітетом Наглядової ради AT "Харківобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень питання звільнення з посади члена дирекції AT "Харківобленерго" Гупала О.М. та фіксуючих вказаний розгляд документів;
		- копію листа (подання) №01/9493 від 25.08.2020 "Щодо припинення повноваження члена дирекції AT "Харківобленерго", у якому містилось подання в.о. генерального директора про припинення повноважень члена дирекції AT "Харківобленерго" Гупала О.М. та розірвання укладеного з ним контракту.
		5.61.Таким чином, як встановлено судами, докази, про витребування яких позивач просив суд першої інстанції, були частково наявні у матеріалах справи, що стало підставою для правомірного висновку місцевого господарського суду щодо наявності у матеріалах справи достатніх документів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті.
		5.62.Водночас, клопотання про витребування, зокрема, доказів щодо відомостей про розмір нарахувань та виплат середнього заробітку члена дирекції AT "Харківобленерго" починаючи з 16.09.2020 по 08.07.2021 включно із зазначенням суми посадового окладу та інших виплат (доплат) за вказаний період по кожному місяцю окремо, було подано позивачем з пропуском встановленого процесуальним законом строку на подання відповідної заяви та  без клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. При цьому, колегія суддів враховує, що у частині позовних вимог про стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу, обставини, які підлягали доказуванню за цими вимогами не змінились, що виключало необхідність суду встановлювати строк для подання додаткових доказів відповідно до частини сьомої статті 80 ГПК України.
		 
		Щодо додаткового судового рішення. 
		5.63.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		5.64.Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		5.65.Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		5.66.За приписами статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		5.67.Відповідно до частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		5.68.Частинами першою, другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат включають:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		5.69.Положеннями частин першої, другої статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
		5.70.Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		5.71.Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		5.72.Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
		5.73.У розумінні норм цивільного законодавства сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		5.74.Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Зазначений висновок викладений у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.
		5.75.При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.
		5.76.Судами попередніх інстанцій встановлено, що до закінчення судових дебатів відповідачем було заявлено клопотання про вирішення питання про судові витрати по справі в частині витрат відповідача на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		5.77.18.10.2021 до Господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про стягнення судових витрат (вх. № 6593).
		5.78.На підтвердження понесення відповідачем витрат на послуги адвоката, останнім було надано до Господарського суду Харківської області наступні документи:
		- договір від 21.07.2020, укладений між АТ "Харківобленерго" та адвокатом Саніним Арсенієм Олександровичем;
		- договір про надання послуг з юридичного консультування та правового забезпечення №Ц6874 від 12.04.2021;
		- акт №2 приймання послуг до договору про надання послуг з правового інформування №Ц 6874 від 12.04.2021;
		- договір про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №Ц9380 від 26.05.2021;
		- акт №4 приймання послуг до договору про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №Ц9380 від 26.05.2021;
		- додатковий договір №1 від 26.10.2021.
		5.79.У матеріалах справи наявний договір від 21.07.2021, укладений між відповідачем та адвокатом Саніним А.О., який було надано представником відповідача на підтвердження повноважень на подання відзиву на позов. Однак, як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем не заявлялися витрати саме за цим договором.
		5.80.З урахуванням зазначеного суди встановили, що відповідачем заявлялися до стягнення витрати на послуги адвоката на підставі двох договорів - договору про надання послуг з юридичного консультування та правового забезпечення №Ц6874 від 12.04.2021 та договору про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №Ц9380 від 26.05.2021.
		5.81.Відповідно до пункту 1.1 договору від 12.04.2021 адвокат зобов`язався надавати послуги з юридичного консультування та правового інформування відповідачу на підставах, в порядку та в обсязі, визначеному цим договором, а відповідач прийняти та оплатити такі послуги.
		5.82.Пунктом 4.2 вищезазначеного договору визначено, що базова вартість однієї години послуг з юридичного консультування та правового інформування, що надається адвокатом складає суму у гривнях, що заокруглено дорівнює 100 доларів США на момент виставлення рахунку на оплату. Станом на день укладання договору це 2700,00 грн за одну годину надання послуг з юридичного консультування та правового інформування.
		5.83.До вказаного договору, відповідачем було надано акт приймання послуг від 19.07.2021, в якому зазначено, що станом на 19.07.2021 адвокатом була надана правова допомога на загальну суму 108000,00 грн та зазначено, що на аналіз наданого відповідачем позову по справі №922/2339/21 було витрачено 22 години та надано консультації під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021170020000037 від 26.03.2021, на які адвокатом витрачено 18 годин.
		5.84.Судом першої інстанції встановлено, що в даному випадку консультації під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021170020000037 від 26.03.2021 не відносяться до розгляду даної справи, а також завищено час, витрачений адвокатом на аналіз позову у справі №922/2339/21, який відповідно до акта складає 22 години, а також не наведено детальний опис робіт, які включає аналіз позову.
		5.85.За умовами договору від 26.05.2021, укладеного між відповідачем та адвокатом, встановлено, що адвокат зобов`язується надавати послуги з юридичного консультування та юридичного представництва відповідачу на підставах, в порядку та в обсязі, визначеному цим договором, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.
		5.86.Пунктом 4.2 вищезазначеного договору визначено, що базова вартість однієї години послуг з юридичного консультування та юридичного представництва, що надається адвокатом складає суму у гривнях, що заокруглено дорівнює 100 доларів США на момент виставлення рахунку на оплату. Станом на день укладання договору це 2800,00 грн за одну годину надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва.
		5.87.На виконання вищезазначеного договору відповідачем наданий акт від 18.10.2021 №4, за змістом якого адвокатом надано наступні послуги відповідачу:
		- написання відзиву на позов по справі №922/2339/21 (кількість годин - 4 год);
		- написання заперечень на відповідь на відзив по справі №922/2339/21 (кількість годин - 3 год 30 хв);
		- написання письмових заперечень по справі №922/2339/21 (кількість годин - 2 год 30 хв);
		- клопотання про долучення до матеріалів справи копій письмових доказів (кількість годин - 1 год 30 хв);
		- написання відзиву на позов з урахуванням зміни предмету позову (кількість годин - 0 год 30 хв);
		- клопотання про закриття підготовчого провадження (кількість годин - 0 год 30 хв);
		- здійснення адвокатом представництва інтересів відповідача у судових засіданнях (кількість годин - 3 год 00 хв);
		- правове інформаційне супроводження справи №922/2339/21, моніторинг стану розгляду справи (кількість годин - 0 год 40 хв).
		Загальна вартість витраченого часу за вказаним актом складає 21 год 40 хв та вартість послуг - 60600,00 грн.
		5.88.Зі змісту пункту 4.4 договору від 26.05.2021 вбачається, що сторони погодили, що оплата за надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва за цим договором здійснюється клієнтом шляхом 30% передплати (авансу) протягом 5 днів після підписання цього договору. Оплата наданих послуг з юридичного консультування та юридичного представництва здійснюється на підставі підписаного сторонами акта про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва з попереднім зарахуванням сплаченого клієнтом авансу.
		5.89.Поряд з цим відповідачем було надано додатковий договір від 26.10.2021 №1, укладений між відповідачем та адвокатом, за умовами пункту 1 якого у зв`язку із скрутним фінансовим становищем відповідача, оплата за надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва за цим договором, в тому числі авансу, може бути здійснена відповідачем до 31.12.2021.
		5.90.Тобто, вищезазначеним додатковим договором фактично було продовження строк можливості здійснення відповідачем оплати за надані послуги адвоката до 31.12.2021.
		5.91.Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
		5.92.Водночас за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		5.93.Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
		Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
		5.94.З огляду на наведене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, встановлення факту того, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 120000,00 грн не є повністю співмірними та не відповідають складності справи, витраченим адвокатом часом, є завищеними щодо іншої сторони спору, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення клопотання позивача та зменшення розміру адвокатських витрат, які підлягають до стягнення, та обґрунтованістю правових підстав щодо стягнення з позивача на користь відповідача 30000,00 грн витрат на правову допомогу.
		5.95.Доводи скаржника про те, що надані відповідачем докази в обґрунтування витрат на правову допомогу не пов`язані з фактично наданими представником відповідача послугами у цій справі колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема наданим відповідачем актом приймання відповідних послуг №4 від 18.10.2021, який містять детальний опис наданих представником відповідача послуг, витрачений на вказані послуги час та посилання на номер судової справи в якій ці послуги надавалися.
		5.96.Доводи скаржника про те, що обидва договори на правову допомогу підписані до звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не можуть спростовувати існування між відповідачем та його представником відносин, що склалися у зв`язку із наданням правової допомоги у справі №922/2339/21. Крім того, позивачем не спростовано, що витрачений адвокатом відповідача час на надання послуг, які були зазначені, зокрема, в акті приймання послуг №4 від 18.10.2021, є нерозумним та неспівмірним з часом, який необхідний на складання відповідних процесуальних документів. Водночас, сам факт надання таких послуг підтверджується матеріалами справи та позивачем не спростовано.
		 
		6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
		6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої    статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених   статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша   статті 309 ГПК України).
		6.4.Таким чином, перевіривши рішення, додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, рішення від 11.10.2021 та додаткове рішення від 27.10.2021 Господарського суду Харківської області у справі №922/2339/21 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                             С.В. Бакуліна
		 
		 
		 
		Судді                                                                                                          О.А. Кролевець
		 
		 
		                                                                                                                                                                                                       
		                                                                                                                   Л.В. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...