Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/262/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2022. Зареєстровано: 25.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2022.
Дата набрання законної сили: 27.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/279/330/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060490000677

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
		вул. Сосновського,38м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
		 
		Справа № 279/262/22
		    Провадження № 1-кп/279/330/22
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.05.2022 року                     Коростенський міськрайонний суд
		                                           Житомирської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		 з секретарем  ОСОБА_2 
		за участюсторін кримінальногопровадження:прокурора ОСОБА_3 ,, представникапотерпілих адвоката ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12021060490000677 від 16.10.2021 року по обвинуваченню
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Овруч, Житомирської області, громадянина України, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого, на утриманні осіб не має, освіта середня - спеціальна, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		   Обвинувачений  ОСОБА_5 15 жовтня 2021 року, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що є порушенням п.2.1 - а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки ЗАЗ Таврія д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , рухався по автодорозі з с.Новаки, Коростенського району в напрямку с. Зубівщина, Коростенського району перетинаючи при цьому авто дорогу Київ-Ковель-Яготин.                                                    Рухаючись у вказаному напрямку, 15.10.2021 року, близько 13 години 45 хвилин ОСОБА_5 керуючи автомобілем ЗАЗ Таврія д.н.з НОМЕР_1 , наближаючись до перехрестя з автодорогою Київ-Ковель-Яготин на 140 км+800 м. за межами населеного пункту, в порушенні вимог пунктів 2.3 (б), 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в яких сказано, що                                - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;                    - «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний    засіб перед    дорожньою    розміткою 1.12(стоп-інією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні  перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;                                - Дати дорогу. Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування транспортним засобом, під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя не зупинився перед дорожньою розміткою (стоп-лнією), не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по перехрещуваній ним головній дорозі Київ-Ковель-Яготин в напрямку Ковеля, продовжив рух прямо виїжджаючи з другорядної дороги в напрямку с.Зубівщина, Коростенського району перетинаючи головну дорогу Київ-Ковель-Яготин.            Виїхавши на перехрестя, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем ЗАЗ Таврія д.н.з НОМЕР_1 та перевозячи в салоні автомобіля на передньому сидінні двох пасажирів: неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушивши вищевказані пункти ПДР України здійснив зіткнення з автомобілем марки Опель Астра д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , що рухався по головній дорозі Київ-Ковель-Яготин зі сторони Києва в напрямку Ковеля.    В результаті зіткнення пасажири автомобіля марки ЗАЗ Таврія д.н.з НОМЕР_1 :    - неповнолітній ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому кісток тазу справа з центральним вивихом, травматичного розриву уретри, які згідно висновку експерта №329 від 23.12.2021 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя;                                - малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді-струсу головного мозку, закритого перелому обох кісток середньої треті лівої гомілки зі зміщенням, які згідно висновку експерта №334 від 23.12.2021 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я.                            Причиною створенням аварійної обстановки та виникнення дорожньо- транспортної пригоди та її наслідків є порушення ОСОБА_5 вимог пунктів 2.1, 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України.
		Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло потерпілому неповнолітньому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 - тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
		Відповідно дост.337КПК Українисудовий розглядпроводиться лишестосовно особи  ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.                         Обвинувачений   ОСОБА_5 , в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, вимоги позовної заяви потерпілих визнав в повному обсязі. Щиро розкаюється у скоєному, зазначив, що буде вживати заходів до відшкодування шкоди потерпілим.                            Представник потерпілих адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, щодо міри покарання повідомив позицію потерпілої сторони, а саме: не наполягав на суворій мірі покарання.                                    Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч.3ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.            Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.                                Аналізуючи та оцінюючи показання обвинуваченого  ОСОБА_5  про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, які відповідають обставинам їх скоєння, викладеним у обвинувальному акті, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд вважає доведеним, що він вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при зазначених вище, встановлених у судовому засіданні обставинах. Вина доказана повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому малолітньому ОСОБА_8 - середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло потерпілому неповнолітньому ОСОБА_7 - тяжкі тілесні ушкодження. Інші докази судом не досліджувалися.                                        При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання.                                    Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_5 , відповідно дост.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. Про щире каяття обвинуваченого свідчить його поведінка, оскільки він критично оцінює свої протиправні дії, засуджує свою поведінку, зазначив, що буде вживати заходів до відшкодування шкоди потерпілим, висловив жаль з приводу вчиненого.            Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_5 , відповідно дост.67 КК України не встановлено.                                    Відповідно до змісту ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.            Відповідно до вимог ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.        Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.                        Відповідно до ст.12 КК України вчинений злочин відноситься до категорії тяжких, суспільна небезка якого полягає у створенні небезпеки для життя людей та настання інших тяжких наслідків внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту.                                             ОСОБА_5  , як особа працездатного віку, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в порядку ст.89 КК України раніше не судимий, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до необережних злочинів, негативні характеризуючі дані стосовно обвинуваченого відсутні.                         При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.                            Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами.                         Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди.                Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, з додатковим покаранням у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що на переконання суду буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та відповідає принципам «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.                                                    Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, а також обставини справи, суд доходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання у виді позбавлення волі. В зв`язку з цим суд вважає доцільним застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавленні волі з випробовуванням з одночасним покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.                                        При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , суд керується вимогами ст.ст.127,128,129 КПК України, ст.11, 206 ЦПК України та ст.23, 1166 ЦК України.                Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.                                                    Частиною 4 ст.206 ЦПК України встановлено, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла.            Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.                                                Судом встановлено, що шкода завдана потерпілим заподіяна злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку з чим позов заявлений потерпілою саме до обвинуваченого є обґрунтованим. До того ж з огляду на повне визнання обвинуваченим позовних вимог потерпілої ОСОБА_10 , які не виходять за межі висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.        Відповідно дост.124КПК Українидокументально підтвердженіпроцесуальні витратипо кримінальномупровадженню підлягаютьстягненню зобвинуваченогона користь держави, потерпілої.                                        Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, арешт на майно підлягає скасуванню.        Рішення про речові докази приймається відповідно до ст.100 КПК України.        Запобіжний західвідносно ОСОБА_5 застосований відповіднодо УхвалиКоростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від12.01.2022року  у виді особистого зобов`язання, закінчив свою дію.                                Керуючись ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, -                                                                                            У Х В А Л И В:                                                                                 ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.                            На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробувальним терміном на строк 3 (три) роки.                            На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :        - періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;                                                    - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.                                    Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди задовольнити.    Стягнути з  ОСОБА_5  на користь ОСОБА_10 6260 (шість тисяч двісті шістдесят) грн.54 коп. матеріальної шкоди.        Стягнути з  ОСОБА_5  на користь ОСОБА_10 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.00 коп. моральної шкоди.                Стягнути з  ОСОБА_5  на користь неповнолітнього ОСОБА_7 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.00 коп. моральної шкоди.        Стягнути з  ОСОБА_5  на користь малолітнього ОСОБА_8 200000 (двісті тисяч) грн.00 коп. моральної шкоди.            Стягнути з  ОСОБА_5  на користь ОСОБА_10 8000 (вісім тисяч) грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.    Стягнути з  ОСОБА_5  накористь держави  6864грн.80коп. процесуальних витрат на проведення судових експертиз:                    - за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ- 19\106-21/10737-ІТ від 15.11.2021 - автомобіля Опель Астра д.н.з. НОМЕР_2 - 1372,96 грн.;    - за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ- 19\ 106-21/1073 8-ІТ від 18.11.2021 - автомобіля ЗАЗ Таврія д.н.з НОМЕР_1 - 1372,96 грн.;        - за проведення транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19\106-21/10739-ІТ від 24.11.2021- 1372,96 грн.;                                        - за проведення судової експертизи обставин та механізму дорожньо- транспортної пригоди №СЕ-19\106-21/11120-ІТ від 26.11.2021-2745,92 грн..                     Арешт накладений, згідно ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 19.10.2021 року, на майноу кримінальномупровадженні,а саме: автомобільЗАЗ Тавріяд.н.з НОМЕР_1 ,автомобіль ОпельАстра д.н.з. НОМЕР_2 -скасувати.     Речові докази у провадженні, а саме:                                 - автомобіль «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за адресою: м.Коростень, вул. Сергія Кемського, 3 - повернути власнику ОСОБА_9 ;                                - автомобіль ЗАЗ Таврія д.н.з НОМЕР_1 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за адресою: м.Коростень, вул. Сергія Кемського, 3 - повернути володільцю      ОСОБА_5 .                    
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3ст. 394 КПК України. Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя                                 ОСОБА_1 
		копія згідно з оригіналом

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...