Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/10352/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2022. Зареєстровано: 26.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2022.
Дата набрання законної сили: 08.08.2022
Номер судового провадження: 2/932/5345/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 932/10352/21
		Провадження № 2/932/5345/21
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 грудня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська  у складі судді  Кудрявцевої Т.О.,  розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		 
		                ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 02 грудня 2021 року звернулася до Бабушкіського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «ФК «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 02 грудня 2021 року матеріали позову було передано в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2021 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
		Позивач у своєму позові в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис № 96245 про стягнення з неї заборгованості на користь відповідача у розмірі 13 535,00 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону, оскільки його вчинено на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вважає, що дії відповідача про звернення стягнення на суму заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса є незаконними, тому що виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер заборгованості. Вказувала на те, що у 2020 році її мобільний номер та сім-картка Водафон НОМЕР_1 , а також соціальні мережі вайбер, телеграм були «взламані» та не доступні їй приблизно з 17-ої години дня. Виявивши це, вона подзвонила на Колл-центр Водафон з проханням заблокувати її номер, але мобільний номер знову був розблокований невідомими і таке відбувалося декілька разів. При останньому зверненні на Колл-центр вона заблокувала сім-картку без права відновлення, але зранку вона знову була розблокована. Наступного дня 10.12.2020 року вона пішла до центру обслуговування Водафон, перевипустила сім-картку і відновила номер НОМЕР_2 , також вона перейшла на контракт, тобто підв`язала свої паспорті дані до мобільного номеру, щоб в подальшому захистити себе від «зламу» сім-картки і ніхто вже не міг без наявного оригіналу паспорту розблокувати їй номер, і їй одразу прийшли смс повідомлення з різних організацій, що на її ім`я оформлені онлайн-кредити. З 07.01.2021р. з організацій TOB "СС ЛОУН" та ТОВ "ЕКВІФІН УКРАЇНА" почалися щоденні дзвінки і смс-повідомлення про оплату нібито оформлених нею онлайн кредитів. Дзвонили та писали смс-повідомлення її матері, нібито вона являється поручителем по даним кредитам. Як з`ясувалося, невідомі від її імені оформили онлайн кредити в організаціях ТОВ "СС ЛОУН" ("CCLOAN") на суму 5 000,00 грн. та ТОВ "ЕКВІФІН УКРАЇНА" ("MISTERCASH") на суму 1 000,00 грн. 15.01.2021р. вона подала в Соборний відділ поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області заяву про шахрайські дії невідомих від її імені і з її даними, які оформили кредити онлайн у вказаних, в наслідок чого було відкрито кримінальне провадження № 12021045650000048 від 15.01.2021р. по ст.190 ч.1 КК України. 
		Позивач зазначає, що 10.02.2021 року вказані онлайн-кредити були продані компанії ТОВ "ФІНФОРС", з якого теж стали надходити дзвінки, смс-повідомлення про погашення заборгованості за кредитами. Інформація про шахрайські дії за її сім-картою ТОВ "ФІНФОРС" повідомлена засобами електронної пошти на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1  з проханням про надання їй на почтову адресу ІНФОРМАЦІЯ_2  копії кредитних договорів, номер картки, на яку було здійснено перерахування коштів, та на чиє ім`я дана картка оформлена, та інші підписані та надані шахраями документи від її імені, також ТОВ "ФІНФОРС" надана копія заяви в поліцію. У відповідь зазначене товариство її повідомило про те, що для одержання відповіді їй необхідно звернутись до ТОВ "ФІНФОРС" через електронну адресу, зазначену при укладенні кредитного договору; згідно інформації та документів, які були надані з боку ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» вказаний Договір був укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та Боржником у формі електронного правочину відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про електронну комерцію» та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА». Для укладення електронного договору та отримання на його підставі кредиту від ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», Боржником була здійснена реєстрації на сайті вказаної компанії та були внесенні його особисті дані в анкетну форму. Після реєстрації на сайті Боржником була подана заявка на отримання кредиту від ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», за результатами розгляду якої між ним та ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» були укладені Договори, відповідно до умов яких ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» видали Боржнику кредит шляхом перерахування на його картковий рахунок. У зв`язку з невиконанням взятих на себе за Договором зобов`язань з повернення суми отриманого кредиту та сплати процентів за його користування, у Боржника виникла перед ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» заборгованість, право грошової вимоги якої зазначені товариства передали їх компанії згідно Договору факторингу. Для підтвердження її слів щодо шахрайства при отриманні кредиту необхідно надати ТОВ «ФІНФОРС» рішення суду про встановлення винної у шахрайстві особи, після чого ТОВ «ФІНФОРС» буде прийнято рішення щодо подальшого стягнення боргу за Договором з особи, яка дійсно отримала кредит. 24.03.2021 року вона - ОСОБА_1 звернулася в Кіберполіцію (номер електронного звернення 123446) за цими кредитами, які оформлені невідомими від її імені, на у відповіді від 26.03.2021р. її було повідомлено про те, що перевіркою встановлено, що в діях невстановленої особи вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, та її заява до Кіберполіції долучається до іншого подібного кримінального провадження до ЄРДР № 12020110200001800 від 26.03.2020р. Договори з ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» вона не укладала, на їх вебсайтах не реєструвалась і листування з приводу кредитів з цими організаціями взагалі не вела, грошей не отримувала, тому укладений нібито від її імені правочин є нікчемним і жодних правових наслідків не має. 
		Відповідачу у встановленому законом порядку було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі з копією позову з додатками. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не направлявся, будь-яких заяв не надходило.
		Третім особам у встановленому законом порядку було направлено копію ухвали про відкриття провадження з копією позову з додатками, у встановлений строк письмових пояснень на позовну заяву суду не направлено.
		Дослідивши докази у справі, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що 15.01.2021 року було відкрито кримінальне провадження № 12021045650000048 за ч.1 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_1 стосовно шахрайських дій невідомих, які від її імені оформили онлайн кредит в організаціях ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН Україна». 
		10 лютого 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» і ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 40071779-89.
		15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 96245, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованість у розмірі 11850,00 грн.
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 28 вересня 2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № 66951301 з примусового виконання виконавчого напису № 96245 від 15 липня 2021 року, вчиненого вказаним приватним нотаріусом. 
		Постановами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 11 листопада 2021 року було стягнуто з боржника основної винагороди та мінімальних витрат виконавчого провадження. 
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат»). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено у главі 14 Закону України «Про нотаріат».
		Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів та зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
		При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
		Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для таких висновків.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачеві можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
		Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 05 липня 2017 р. у справі № 6-887цс17) захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. У такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.
		Крім того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. порушено вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки із поданих до нотаріуса документів не можливо встановити дату, з якої у кредитора виникло право вимоги, дату, з якої банк нараховує відсотки та її розмір, який було встановлено умовами кредитного договору, а також безспірність розміру.
		Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в переліку, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
		Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.
		Доказів того, що нотаріус переконався у безспірності заборгованості та наявності у кредитора права на безспірне стягнення заборгованості при вчиненні оспорюваного виконавчого напису суду відповідачем не додано.
		Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
		Вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 липня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року.
		Відповідачем, який належним чином повідомлений про наявність даної судової справи, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 суду не надано, як і не надано будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача, тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, при вчиненні приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. виконавчого напису від 15 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у загальному розмірі 11 850,00 грн. не було дотримано вимог чинного законодавства, чим порушено права боржника, які підлягають захисту у судовому порядку, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. 
		На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 362 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 87-89 ЗУ «Про нотаріат», ч. 1 ст. 141, ст. 247, ст. 263-265 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінфорс», треті особи - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. зареєстрований в реєстрі за № 96245, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінфорс» (ЄДРПОУ 41717584) заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 850,00 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень) грн. 00 коп.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінфорс» (ЄДРПОУ 41717584) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві гривні) грн. 00 коп.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Суддя          Т.О. Кудрявцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...