Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 672/643/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2022. Зареєстровано: 26.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2022.
Дата набрання законної сили: 24.05.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 672/643/21 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федорук І.М. 
		Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 
		24 травня 2022 рокум. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Боровицького О. А. 
		суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, 
		представника позивача: Чухась М.С.,
		представника відповідача: Гладкоскок С.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області старший лейтенанта поліції Куцого Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернулася до Городоцького районного суду Хмельницької області з позовом до Інспектора ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області старший лейтенанта поліції Куцого Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2022 року адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
		В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2022 року - без змін. Також додатково просила суд стягнути судові витрати на правову допомогу з відповідача у розмірі 3500 грн.
		Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.04.2021 інспектором ВПД № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Куцим Д.О. ухвалено постанову серії ЕГА № 260692, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Згідно даної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн.
		Як встановлено судом, що 29.04.2021 зателефонувала на лінію «102» з метою захисту своїх прав від неправомірних дій чоловіка ОСОБА_2 , котрий, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, ображав, шарпав за верхній одяг. При цьому подавати письмову заяву про вчинення насильства в сім`ї відмовилася, оскільки ОСОБА_2 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафів, котрі сплачувала вона, позивачка. Оскільки має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, ОСОБА_2 не працює, не бажала в майбутньому сплачувати штраф.
		З дослідженого судом диску із відеозаписом вбачається, що ОСОБА_1 повідомляла поліцейським про вчинення ОСОБА_2 неправомірних дій відносно неї.
		Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
		Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Ст. 183 КУпАП, зокрема, визначено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик поліції.
		Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи такої необхідної для суспільства служби як поліція. Особа викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед, що у цьому немає ніякої необхідності.
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу: особа, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських.
		За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг, зокрема, у сфері охорони прав і свобод людини.
		Відповідно до ст. 6 вказаного Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Більше того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування зазначених доводів позивачки та на підтвердження вчинення ОСОБА_1 завідомо неправдивого виклику поліції.
		Крім того, поліцейський, не перевіривши та не надавши належну оцінку обставинам, які зумовили позивачку зателефонувати до лінії "102", тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
		Всупереч вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, в оскаржуваній постанові не наведені обставини та не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
		А тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
		Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
		Крім того, під час розгляду даної справи суд також дійшов наступного висновку.
		З врахуванням положень п.7 ч.1 ст.4 КАС України суд вважає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст.183 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, а тому відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені вказаною статтею.
		З врахуванням викладеного, суд вважає, що інспектор відділу поліцейської діяльності № 1 Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції Куций Д.О. є неналежним відповідачем у даній справі, а тому в позові до останнього слід відмовити саме з цієї підстави.
		Зокрема, частинами першою та третьою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
		У разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до частини 9 вказаної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
		При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Водночас, згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат підлягає оцінці кожен окремий доказ надання правової допомоги та у їх сукупності співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також заперечення суб`єкта владних повноважень щодо обґрунтованості їх розміру.
		З наданих представником позивача доказів судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Чухась М.С. на підставі договору про надання правової допомоги від 01.06.2021 (далі - договір).
		розрахунком понесених судових витрат, підтверджується надання послуг, пов`язаних з розглядом вказаної справи у судді апеляційної інстанції. Відповідно до розрахунку, кількість затраченого часу (2 год 30 хв.) та вартість наданих послуг, виходячи з вартості послуг 4200 грн.
		Сплата позивачем вказаної суми підтверджується копію платіжного доручення №4 від 13.05.2022 у розмірі 3500 грн..
		Суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
		Так, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зістаттею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
		Суд апеляційної інстанції у контексті цієї справи вважає за необхідне вказати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених збитків, але і у певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
		Вказана позиція висловлена Верховним Судом у судових рішеннях від 05 вересня 2019 року (справа №826/841/17), від 24 жовтня 2019 року (справа №820/4280/17), від 30 листопада 2020 року (справа №Н/806/1943/18).
		Аналізуючи наведені правові норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн., пропорційність та обґрунтованість розміру судового збору до предмета спору, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, співмірність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
		З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
		Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2022 року - без змін.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий  Боровицький О. А.    Судді    Матохнюк Д.Б.   Шидловський В.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...