Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5270/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2022. Зареєстровано: 26.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2022.

Номер судового провадження: 1-кс/752/1673/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100010000489

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/5270/22 
		Провадження № 1-кс/752/1673/22
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   20 травня 2022 року  слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камянець-Подільський Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого: ФОП, у кримінальному провадженні за №12022100010000489 від 28.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.260, ч.3 ст.27, ч.5 ст.260 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Голосіївського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12022100010000489, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань28.02.2022за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
		Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022100010000489, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань28.02.2022за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України.
		   Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці лютого 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України (у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року), у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України. 
		Своїх злочинних цілей ОСОБА_6 вирішив досягти, зокрема, шляхом створення непередбачених законами України воєнізованих формуваньна території міста Києва.
		Так, 24.02.2022, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 створив воєнізоване формування «Територіальна оборона» з дислокацією: АДРЕСА_2 , шляхом об`єднання групи цивільних осіб, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_6 . Керівництво діяльністю воєнізованого формування, як і його фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі, зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час особами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності псевдо формування.
		У зазначеному воєнізованому формуванні визначено механізм вступу, порядок проходження служби, визначення завдань щоденної діяльності, які полягали в здійсненні, методами військових операцій, силової підтримки незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованій території, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної влади України, а також скоєння тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. 
		За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 усвідомлював, що "Територіальна оборона" з дислокацією за адресою: АДРЕСА_2 , не відноситься до воєнізованих формувань передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування воєнізованих формувань України.
		Так, ОСОБА_6 , 24.02.2022, перебуваючи на території міста Києва, достовірно знаючи, що воєнізоване формування повинне мати організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуватися наявністю єдиноначальності та субординації використанням знаків розрізнення, мати воєнізований характер завдань та методів збройного опору підрозділам Збройних сил України та інших військових формувань України задіяних під час воєнного стану на території України та виконувати специфічні завдання утримання території окремих районів тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території усіх районів військового стану, перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах обладнаних на території зазначених районів так званих «блокпостів» для здійснення збройного опору Збройним силам України та іншим військовим формуванням України та мати для цього відповідні матеріальні засоби - вогнепальну зброю, бойові припаси, не маючи на те законних підстав, шляхом об`єднання групи цивільних осіб, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_6 , створив непередбачене законами України воєнізоване формування «Територіальної оборони» з дислокацією: АДРЕСА_2 , для здійснення збройного опору Збройним силам України, а також нападу на громадян.
		Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 260 КК України, тобто у створенні непередбачених законами України воєнізованих формувань.   
		Також слідчим органом встановлено, що ОСОБА_6 , створивши не передбачене законами України воєнізоване формування «Територіальна оборона», з дислокацією: АДРЕСА_2 , 26.02.2022, в вечірню пору доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, прибув за адресою: АДРЕСА_3 , з метою вербування до організованого ним незаконного збройного формування «Територіальної оборони» з дислокацією: АДРЕСА_2 , добровольців, які мали намір вступити до сил територіальної оборони Збройних сил України.
		Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_6 ввів в оману добровольців, повідомивши їм про те, що він являється одним з керівників територіальної оборони Збройних сил України Голосіївського р-ну в м. Києві.
		В подальшому ОСОБА_6 , завербувавши невстановлену досудовим розслідування кількість добровольців, повідомив їм, про можливість перебування диверсійної групи на території заводу «КиївГума», що за адресою: АДРЕСА_4 та визначив коло осіб, які мають їхати з ним за вказаною адресою, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та п`ятьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Після цього, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 та невстановленою досудовим розслідуванням особою сіли в автомобіль марки «HyundaiSonata» та почали рух в напрямку заводу «КиївГума», що за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 6. В свою чергу, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та четверо невстановлені досудовим розслідуванням особи, сівши в автомобіль «LandRoverDefender», р.н. НОМЕР_1 , поїхали за ними. Під час руху, перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Науки, 4, ОСОБА_6 , по радіо зв`язку повідомив ОСОБА_9 про необхідність зупинення автомобілів. Після зупинки, зазначені вище особи вийшли з автомобілів. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 про необхідність заняття позицій та приведення зброї в бойову готовність. Вищезазначені особи, зайнявши бойові позиції та привівши свою зброю в бойову готовність, очікували на подальші вказівки від ОСОБА_6 . В цей момент, по дорозі прямував мікроавтобус марки «Mercedes-BenzSprinter 316 СDI», р.н. НОМЕР_2 , в салоні якого перебували: командир першого відділення боєприпасів ВЧ НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_14 , головний сержант групи матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_15 , начальник сховища групи матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_16 . В момент коли зазначений мікроавтобус приблизився на відстань можливого вогневого ураження, ОСОБА_9 надав команду іншим учасникам відкрити вогонь по даному транспортному засобу. Після наданої ОСОБА_9 команди, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , невстановлені досудовим розслідуванням особи та сам ОСОБА_9 відкрили вогонь по мікроавтобусу марки «Mercedes-BenzSprinter316 СDI», р.н. НОМЕР_2 . Внаслідок обстрілу даний транспортний засіб зупинився та вище вказані особи покинули місце події. В результаті обстрілу мікроавтобусу марки «Mercedes-BenzSprinter316 СDI», д.н. НОМЕР_2 , загинув начальник сховища групи матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_16 , та командир першого відділення боєприпасів ВЧ НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_14 з головним сержантом групи матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_15 , отримали вогнепальні поранення тулуба. 
		Крім того, 27.02.2022, приблизно о 20:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де дислокується організоване ним незаконне збройне формування «Територіальної оборони», повідомив групі добровольців про прямування озброєної диверсійної групи в кількості двох осіб в їх напрямку та визначив коло осіб, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які мають зайняти бойові позиції та ліквідувати дану диверсійну групу за наказом ОСОБА_6 , старшим групи призначено ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_9 визначив бойові позиції вищевказаних добровольців та надав їм команду бойової готовності. Приблизно о 21:00 год., по пров. Бурмистенка в м. Києві в напрямку АДРЕСА_2 прямували ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . В момент коли ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вийшли на перехрестя пров. Бурмистенка та вул. Деміївська в м. Києві, ОСОБА_9 надав команду іншим учасникам відкрити вогонь по ним. Внаслідок обстрілу ОСОБА_24 було спричинено вогнепальні поранення тулуба несумісні з життям. 
		В результаті умисних дій ОСОБА_6 , які виразились у організації нападу у складі незаконного воєнного формування на громадян, загинуло 2 особи.
		Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в організації участі у складі непередбачених законами України воєнізованих формувань у нападі на громадян, що призвело до загибелі людей, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України.
		19.05.2022 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_6 затримано і цього ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України.
		На обґрунтуваннянеобхідності застосуваннящодоОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,слідчий посилаєтьсяна ризики,передбачені пунктами1,3,4частини 1статті177КПК України.Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті177 КПК України, є доведеними. Затримання підозрюваного відбулось у відповідності до норм чинного КПК України. 
		Захисники підозрюваного проти задоволення клопотання заперечили. Просили в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. В разі якщо слідчий суддя не знайде підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, захисники просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 
		Від захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення в яких захисник послався на таке. 1. Не дотримання слідчим органом положень ст. 277 КПК України. Згідно змісту письмового повідомлення про підозру, та його частина, яка стосується правової кваліфікації та викладу фактичних обставин кримінального правопорушення підписана слідчим і прокурором, а інша частина, яка стосується прав підозрюваного, підписана лише слідчим. На повідомленні про підозру міститься не підпис, а факсимілє прокурора. 2. Ризики, про існування яких стороною обвинувачення вказано у клопотанні є недоведеними та відсутні повністю. Підозрюваний не вчиняє дій з метою переховування від органу досудового розслідування. Добровільна явка ОСОБА_6 до органу досудового розслідування свідчить про належне виконання ним покладених процесуальних обов`язків і відсутність намірів переховуватись. 3. Підозра ОСОБА_6 в інкримінованих йому злочинах не обґрунтована та не доведена належними доказами. 4. Клопотання сторони обвинувачення не містить обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів.
		Також захисник підозрюваного в письмових запереченнях послався на незаконне затримання ОСОБА_6 . Пояснив, що відомості про кримінальне провадження №12022100010000489 внесені до ЄРДР 28.02.2022. Кримінальні правопорушення були вчинені 26.02.2022, а попередні підозри, в тому числі за ст. 260 КК України, датовані березнем 2022. ОСОБА_6 сам прийшов до слідчого, хоча при цьому щодо нього не діяв жодний запобіжний захід, тобто не існувало жодних обставин для того що він може втекти. Слідчі незаконно затримали ОСОБА_6 на підставі п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України і штучно повідомили про підозру. В порядку ст. 206 КПК України захисник послався на незаконне затримання підозрюваного і просив звільнити ОСОБА_6 , який незаконно тримається під вартою.
		Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників. Пояснив, що підозра є необґрунтованою; він не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та сприяє слідчому органу з метою встановлення обставин кримінального провадження. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. 
		Заслухавши стороникримінального провадження,дослідивши клопотаннята доданідо ньогоматеріали,слідчий суддядійшов такихвисновків.
		Щодо скарги захисника, поданої у порядкуст. 206 КПК України.
		До початку розгляду клопотання від захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_4 надійшла скарга у порядкуст. 206 КПК України, яку розглянуто одночасно із клопотанням про застосування запобіжного заходу.
		У ч. 1ст. 206 КПК Українизазначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. 
		Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду (ч. 5ст. 206 КПК України).
		Сторона захисту посилається на безпідставність затримання ОСОБА_6 відповідно до п.6 ч.1 ст. 615 КПК України, оскільки на момент затримання ОСОБА_6 у слідчого органу не існувало відомостей, що свідчили б про наявність обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, про що зокрема свідчить його добровільна явка до слідчого органу.
		Згідно наявного у матеріалах справи протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.05.2022 вбачається, що 19.05.2022 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України. Згідно змісту протоколу затримання, ОСОБА_6 затримано у приміщенні службового кабінету №304 Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Підставою для затримання у протоколі зазначено п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
		Утримання особи вважається «позбавленням волі» в розумінністатті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке позбавлення волі має бути законним (тобто, ґрунтуватися на нормах законодавства) та/або бути здійсненим на підставі рішення суду.
		Згідно ч. 1ст. 207 КПК Україниніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Випадки затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, без ухвали слідчого судді, суду визначені у ч. 1ст. 208 КПК України.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133 (Указ затверджено ЗакономУкраїни № 2119-IX від 15.03.2022) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259 (Указ затверджено ЗакономУкраїни № 2212-IX від 21.04.2022) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Відповідно доположень п.6ч.1ст.615КПК України,у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначеністаттею 208цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.
		У даному випадку затримання особи здійснено без ухвали слідчого судді, суду на підставі п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України, про що зазначено у протоколі затримання. Отже затримання ОСОБА_6 відбулося із законодавчо визначених підстав.
		Доводи, наведені стороною обвинувачення під час судового засідання в обґрунтування підстав затримання ОСОБА_6 , переконують слідчого суддю у тому, що на момент прийняття такого рішення існували обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча останнього з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 
		На виконання вимог ч. 4ст. 208 КПК України ОСОБА_6 повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Факт роз`яснення, зокрема і цих обставин ОСОБА_6 засвідчив відповідним підписом. Також ОСОБА_6 роз`яснено його права як підозрюваного.
		Відповідно до цієї ж норми дружину ОСОБА_6  ОСОБА_26 повідомлено про його затримання, що також засвідчено підписом Чернецького. Затримання проходило за участю двох понятих, дані яких зафіксовано у протоколі затримання. 
		Цього ж дня, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України.
		Протокол затримання відповідає загальним вимогам, передбаченимст. 104 КПК України, та спеціальним вимогам, передбаченим ч. 5ст. 208 КПК України.
		З огляду на положення ст.104,208 КПК Українипротокол про затримання не повинен містити обґрунтування підстав затримання, а лише посилання на підставу затримання.
		У рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Khlaifia та інші проти Італії від 15.12.2016 року (заява №16483/12) зазначено, що негайність оцінюється у кожному випадку окремо; проте, підстави для затримання не повинні повідомлятись повністю особою, що здійснює затримання (арешт) у конкретний момент затримання (п. 115) Це положення є невід`ємною частиною схеми захисту, передбаченої статтею 5 Конвенції: будь-яка особа, яка була заарештована, повинна простою, нетехнічною мовою, яку вона може зрозуміти, повідомити про основні юридичні та фактичні підстави для її позбавлення волі, щоби мати можливість звернутися до суду із заявою про оскарження його законності (там само). Причини, при цьому, не повинні бути викладені в тексті будь-якого рішення, яким дозволяється затримання, та не повинні бути в письмовій формі чи в будь-якій спеціальній формі (Рішення у справі Kane проти Кіпру (dec.) від 13.09.2011 року).
		Відповідно наведені обставини та висновки дають підстави слідчому судді для загального висновку про законність затримання ОСОБА_6 та про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в порядкустатті 206 КПК України.
		Щодо клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Встановлено, що слідчими Слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100010000489 від 28.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України.
		19.05.2022 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України і цього ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 260, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України, а саме у створенні непередбачених законом України воєнізованих формувань; в організації участі у складі непередбачених законами України воєнізованих формувань у нападі на громадян, що призвело до загибелі людей.
		Посилання сторонизахисту нанедотримання слідчиморганом положеньст.277КПК Українине знайшлисвого підтвердження. Так, статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором; повідомлення про підозру має містити певні відомості, перелік яких зазначено у вказаній статті. 
		Перевіривши наявну в матеріалах справи копію письмового повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає, що в його змісті в повній мірі відображено відомості, перелік яких визначено в абзаці 2 ч.1 ст. 277 КПК України. 
		Слід зазначити, що до повноважень слідчого судді не входить дослідження підписуз метоювирішення питаннящодо йогоавтентичності. Письмове повідомлення про підозру складено і підписано старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_27 за погодженням з прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підпис якого також міститься в повідомленні про підозру. Таких відомостей слідчому судді достатньо для висновку про те, що повідомлення про підозру складено у відповідності до положень абзацу 1 ч.1 ст. 277 КПК України.
		Зауваження сторони захисту щодо відсутності підпису прокурора в частині підозри, яка стосуєтьсяправ підозрюваного,є слушними,проте такіобставини несвідчать пропорушення стороноюобвинувачення положеньст. 277 КПК України. 
		Отже, відповідно до вимог ст.42КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
		ОСОБА_6  підозрюєтьсяу вчиненнізлочинівпередбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України. Відповідно до статті 12 КК України, злочин за ч. 1 ст. 260 України відносяться до категорії нетяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з конфіскацією майна або без такої; злочин, передбачений ч. 3 ст.27, ч. 5 ст. 260 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
		Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановленіст. 132 КПК України.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Щодо обґрунтованості підозри. 
		Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права. 
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити зазначені вище злочини. 
		Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_6 вчинив зазначені кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема: протоколи оглядів місця події, протокол допиту потерпілого, протоколи допитів свідків, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновок експерта балістичної експертизи, довідки, листи, медичні довідки, рапорти, інші відомості долучені до матеріалів клопотання.
		Слідчий суддя відхиляє аргументи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, оскільки матеріалами, доданими до клопотання, підтверджено, що висновки органу досудового розслідування щодо підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 260; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України,не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
		Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
		Заперечення захисників головним чином зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Належну оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд при розгляді справи по суті. 
		Щодо наявності ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України.
		Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановленнявірогідностіїх здійснення.
		Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1,3,4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177КПК України є обґрунтованим з таких підстав. 
		ОСОБА_6 зокрема підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого (ч. 3 ст.27, ч. 5 ст. 260 КК України), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_6 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
		Враховуючи обізнаність ОСОБА_6 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду. 
		При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст.23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
		Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі  ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
		Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 зокрема підозрюється в організації участі у складі непередбачених законами України воєнізованих формувань у нападі на громадян, що призвело до загибелі людей. Враховуючи ймовірну ключову роль ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом перешкоджання збиранню стороною обвинувачення доказів та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, є доведеними.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, також на виконання вимог ст.178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: підозрюваний на утриманні малолітніх дійте або непрацездатних осіб не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, без міцних соціальних зв`язків, а також обставини вчинення інкримінованих йому злочинів. 
		Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до  ОСОБА_6 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 
		Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннящодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання трьом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Окрім того, Законом України «Про внесеннязмін доКримінального таКримінального процесуальногокодексів Українищодо удосконаленнявідповідальності заколабораційну діяльністьта особливостейзастосування запобіжнихзаходів завчинення злочинівпроти основнаціональної тагромадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022, який набув чинності 23.04.2022 (далі  Закон України № 2198-IX від 14.04.2022), статтю 176 КПК України доповнено частиною шостою згідно якої визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбаченихстаттями 109-114-1,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
		Також Законом України №2198-IX від 14.04.2022), частину четверту статті 183 КПК України доповнено абзацом восьмим згідно якого: під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-1,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України.
		Підозрюваному  ОСОБА_6  інкримінуєтьсявчинення кримінальнихправопорушень за ч. 1 ст. 260, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України, які згідно пред`явленої підозри були вчинені в період дії на території держави Україна воєнного стану,тому напідозрюваного ОСОБА_6  розповсюджуються положення частини 6 статті 176 КПК України та абзацу восьмого частини четвертої статті 183 КПК України.
		За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Згідно положень абзацу восьмого частини четвертої статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, слідчий суддя не визначає підозрюваному  ОСОБА_6 розмір застави.
		Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 206, 372 КПК України, 
		 
		                 ПОСТАНОВИВ:
		 
		   Клопотання задовольнити.
		   Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 17.07.2022 року до 16 год. 30 хв. включно.
		   Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		   Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратуру м. Києва.
		   Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		   Повний текст ухвали проголошено 25.05.2022 р. о 17.45 год.
		  
		    Слідчий суддя:      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...