Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/18225/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2022. Зареєстровано: 27.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2022.

Номер судового провадження: 2/521/350/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/18225/20
		Провадження 2/521/350/22
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		27 квітня 2022 року Малиновський районний суду м. Одеси у складі головуючого судді Роїк Д.Я., при секретарі Коноваловій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Кіріченко Віталій Михайлович звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 06.12.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі Договору надання банківських послуг було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі , зазначеному у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу було надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 12 000,00 грн. При цьому щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.2.3, п. 2.1.2.4 Договору. Таким чином банк вважає, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язання за Договором не виконав, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 05.10.2020 року має заборгованість 30 276,03 грн., з яких: 26349,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т. ч. 0,00 грн. -заборгованість за поточним тілом кредиту; 26 349,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 3 926,04 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. -нараховано комісії. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
		Ухвалою суду від 18 січня 2021 року справу прийнято до розгляду.
		Ухвалою суду від 18 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		26 липня 2021 року представник відповідача - адвокат Попова О.А. звернулася до суду з відзивом на позов, згідно якого зазначила, що відповідачка позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не визнає та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 стала жертвою шахраїв, які відновили собі її сім-карту, що була прив`язана до картки ПриватБанку та заволоділи доступом до онлайн банкінгу «Приват 24», внаслідок чого невідомі особи зняли залишок з карти відповідачки 5918,38 грн. та оформили послугу «Миттєва розстрочка» п`ять разів на загальну суму 15 302,3 грн., на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування за кредитним договором, які просить стягнути позивач. В свою чергу, відповідачка здійснила всі необхідні заходи, які передбачені в даному випадку, щодо доведення своєї непричетності до здійснення зазначених дій, а отже, як користувач картки, не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя. При цьому, 30.11.2019 року гроші зі своєї картки відповідачка не знімала, п`ять послуг «Миттєва розстрочка» не оформлювала, через додатки Приват24 і телефон також нічого не оформлювала, картку не втрачала, пін-код нікому не передавала, дзвінків і смс від незнайомих людей не отримувала, відразу коли їй стало відомо про несанкціоноване списання грошей з картки відповідачка звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» для з`ясування питання щодо зняття з її картки значної суми коштів без її розпорядження, а також звернулася до органів поліції з приводу шахрайських дій, проведених за її карткою. Таким чином, у зв`язку з тим, що списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням, вона не повинна нести відповідальності за такі операції.
		Разом з відзивом відповідачем було подано до суду клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою суду від 26.07.2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Попової О.А. про витребування доказів було задоволено. Витребувано у ТОВ «Лайфселл» інформацію за телефонним номером НОМЕР_1 , а саме:
		- чи відбулося 30.11.2019 року блокування сім-карти за телефонним номером НОМЕР_1 , якщо так, то о якій годині і що стало підставою блокування;
		- у якому відділенні ТОВ «Лайфселл» було отримано дублікат сім-карти за вказаним номером та ким (із зазначенням П.І.П.).
		13 серпня 2021 року представник позивача надав суду відповідь на відзив, згідно якої зазначив, що відповідач скористався послугою "Миттєва розстрочка", після чого були оформлені переноси заборгованості з карти універсальної за допомогою вище вказаного сервісу. Скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка» зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Послуги, які пов`язані з платіжною карткою, надаються при умові володіння особистою інформацією Клієнта. Саме тому Банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації. Оскільки послуга «Миттєва розстрочка» не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт, підписання окремого кредитного договору не вимагається. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звернувся до банку у передбачений договором строк для оскарження операцій, здійснених за допомогою карти. При оформленні послуг за сервісом «Миттєва розстрочка» були дотримані всі умови, а тому відсутні підстави для визнання договору нікчемним. Також відповідачем не надано доказів того, що ним було своєчасно повідомлено Банк про втрату/крадіжку карти чи ПІНу, інформації щодо незаконного використання картки. відповідачем не вжито заходів щодо запобігання втрати чи розкрадання картки, ПІНу (персонального ідентифікаційного номера). Тому в даному випадку відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними несе тільки відповідач. Відповідач, у свою чергу, має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених в кримінальному провадженні, якщо такі особи будуть виявлені.
		06 вересня 2021 року на виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси про витребування доказів ТОВ «лайфселл» надав наявну у нього інформацію.
		08 вересня 2021 року відповідачка звернулася до суду з заявою про допит її як свідка та про виклик свідка ОСОБА_2 .. Протокольною ухвалою суду вказані заяви були задоволені. 
		27 квітня 2022 року представником відповідача було подано до суду заяву про долучення доказів, в якій зазначено, що з метою повного та всебічного розгляду справи, представником відповідача - ОСОБА_3 було подано до відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 адвокатський запит, згідно якого остання просила надати наступну інформацію:
		-актуальну інформацію про стан кримінального провадження №12019161470001609, відкритого за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 190 КК України;
		-детальну інформацію про всі вжиті процесуальні дії в рамках кримінального провадження №12019161470001609, спрямовані на належне розслідування злочину, з метою виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.
		У відповідь було отримано листа, згідно якого повідомлено, що станом на 07.12.2021 року кримінальне провадження за фактом звернення громадянки ОСОБА_1 щодо шахрайських дій закрито на підставі ст. 284 КПК України та додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.12.2021 року. 
		Протокольною ухвалою суду від 27.04.2022 року було долучено до матеріалів справи копію адвокатського запиту за вих. №11/10 від 11.10.2021 року, копію листа №60/8-404 від 07.12.2021 року та копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.12.2021 року.
		Представник позивача в судове засідання 27.04.2022 року не з`явився, згідно поданої заяви позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов та справу розглянути у його відсутність , проти ухвалення заочного рішення не заперечує. 
		У судовому засіданні 27.04.2022 року відповідачка надала пояснення по справі, як свідок, позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позову. Відповідачка, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань, пояснила суду, що ще будучи студенткою звернулася у відділення АТ КБ «ПриватБанк» для того щоб оформити та отримати платіжну картку, в результаті чого нею було підписано анкету-заяву про надання платіжної картки кредитка «Універсальна», згідно якої було визначено розмір бажаного кредитного ліміту 500 грн., а в подальшому кредитний ліміт на її карточці був збільшений до 12000,00 грн.. Також відповідачка повідомила суд, що зі змістом Тарифів обслуговування кредитних карт та Умовами та правилами надання банківських послуг не знайомилася, вказані документи не підписувала. Поряд з тим, відповідачка зазначила, що дійсно користувався вказаною картою, зокрема кредитними коштами, знімала з неї грошові кошти, розраховувався карточкою в магазинах, проте завжди вчасно поповнювала карточку і не допускала прострочень по кредиту. Однак, 30 листопада 2019 року відповідачка стала жертвою шахраїв, які відновили собі її сім-карту, що була прив`язана до картки ПриватБанку та заволоділи доступом до онлайн банкінгу «Приват 24». У судовому засіданні відповідачка надала пояснення, що 30.11.2019 року до неї в гості приїхали батьки для того щоб відсвяткувати день народження батька і вона разом з чоловіком та батьками на 16:00 годину пішли в театр, в районі близько 19.00 години вечора відповідачка виявила, що у неї відсутній зв`язок на мобільному телефоні, вона спробувала перезавантажити його, але нічого не змінилося. Так як в цей час відповідачка була в місті, відповідно інтернету у неї не було теж. Додому ОСОБА_1 потрапила десь на початку дев`ятої години вечора і коли відповідачка підключилася до WiFi-мережі отримала величезну кількість повідомлень з «Приват24» про те, що з її універсальної карти знято грошові кошти. До всього іншого, в додатку «Приват 24» була додана ще одна платіжна картка. Відразу ОСОБА_1 зателефонувала за телефоном гарячої лінії 3700 з маминого телефону та повідомила про несанкціоноване списання коштів за її рахунком, на що співробітник Банку запропонував їй заблокувати картки. Відповідачка це зробила в Приват24, але побоюючись, що їх можуть розблокувати зловмисники, подзвонила ще раз і попросила заблокувати додаток повністю. Своєю сім-картою (номер НОМЕР_2 ) в цей день відповідачка так і не змогла скористатися.
		Відповідачка надала показання, що наступного дня (01.12.2019 року) вона звернулася в поліцію, де розповіла про всю ситуацію, але там їй сказали звернутися в службу безпеки ПриватБанку. Оскільки це був вихідний день (неділя) і всі відділення банку були зачинені, 02.12.2019 року зранку відповідачка звернулася у відділення Банку, де знову розповіла всю ситуацію і попросила вирішити проблему. З співробітником Банку відповідачка зробила виписки зі своєї картки Універсальної і нової карти, яку зловмисники додали в додатку, так як з нею теж була активність. Від працівника банку відповідачці стало відомо, що окрім кредитних грошей, які залишалися на карті Універсальна, за допомогою карти відповідачки 30.11.2019 р була оформлена п`ять разів послуга «Миттєва розстрочка»: в розмірі 3 901,30 грн., в розмірі 1 799,20 грн., в розмірі 3 901,30 грн , в розмірі 1 799,20 грн., в розмірі 3 901,30 грн. 01.12.2019 року відповідачка також звернулася до мобільного оператора ІНФОРМАЦІЯ_1 і відновила свою сім-карту за номером НОМЕР_1 та прив`язала контактний номер до свого паспорту. 
		У судовому засіданні відповідачка надала показання, згідно яких повідомила, що 30.11.2019 року гроші зі своєї картки не знімала, п`ять послуг «Миттєва розстрочка» не оформлювала, через додаток Приват24 і телефон також нічого не оформлювала, картку не втрачала, пін-код нікому не передавала, дзвінків і смс від незнайомих людей не отримувала. Більш того, її сім-карту було заблоковано і 30.11.2019 року невідомі особи шахрайським шляхом скористалися цим фактом для оформлення кредитів та їх зняття. 
		Також з співробітником Банку відповідачка зробила запит на звіт з УБКІ і дізналася, що 30.11.2019 р від її імені було скоєно багато заявок на отримання онлайн-кредитів в різні фінансові організації, деякі кредитні організації такі заявки задовольнили, але в більшості було відмовлено. 02.12.2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася в поліцію (Хмельницький ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській обл.) з заявою щодо вчинення шахрайських дій, на підставі якої були внесені до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато досудове розслідування. Додатково відповідачка письмово звернулася з заявами в АТ КБ «ПриватБанк» в яких повідомила про шахрайські дії.
		На запитання представника відповідача: «Чи здійснювала 30.11.2019 року відповідач блокування своєї сім-карти, до якої прив`язаний додаток Приват24, та чи отримувала вона нову сім-карту в магазині дилера ТОВ «лайфселл» 30.11.2019 року у м. Кривий Ріг?» - відповідач надала відповідь, що блокування сім-карти не здійснювала та м. Кривий Ріг не відвідувала, в цей день знаходилась у м. Одесі.
		У судове засідання 27.04.2022 року з`явився свідок ОСОБА_2 . Свідка було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань та приведено до присяги. Допитаний свідок ОСОБА_2 надав показання, згідно яких повідомив, що є чоловіком ОСОБА_1 . Свідок зазначив, що 30.11.2019 року він з дружиною та її батьками відвідували театр у м. Одесі, після вистави подружжя виявили, що у відповідачки перестав працювати телефон, після того як вони приїхали додому і підключились до WiFi-мережі їм стало відомо про несанкціоноване списання коштів з рахунку відповідачки. Також свідок підтвердив пояснення надані відповідачкою у судовому засіданні про те, що вона відразу зателефонувала за телефоном гарячої лінії 3700 повідомила про незаконні операції та наступного дня вони звернулися до поліції, звідки їх направили в банк. 02.12.2021 року свідок разом з дружиною поїхали у відділення банку та знову повторно звернулися з заявою в поліцію. 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення суд, на підставі всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановив наступне:
		Судом встановлено, що 06.12.2010 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №б/н та отримано картку із встановленим кредитним лімітом, який в подальшому був збільшений до 12 000,00 гривень, що підтверджується анкетою заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
		30.11.2019 року внаслідок дій третіх осіб з картки ОСОБА_1 було знято кредитні кошти в розмірі 5918,38 грн. та одночасно зі зняттям коштів без відома відповідачки невстановленими особами було оформлено послугу «Миттєва розстрочка» п`ять разів на загальну суму 15302,3 грн. (30.11.2019 в розмірі 3901,30 грн.; 30.11.2019 в розмірі 1799,20 грн.; 30.11.2019 в розмірі 3901,30 грн.; 30.11.2019 в розмірі 1799,20 грн.; 30.11.2019 в розмірі 3901,30 грн.), на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування за кредитним договором, що підтверджено випискою по рахунку.
		30 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомила про вказані обставини позивача за телефоном гарячої лінії «3700» та через день, враховуючи вихідні дні, звернулась до найближчого відділення АТ КБ «ПриватБанк», в якому отримала виписку за своєю картою/рахунком, зробила з співробітником Банку запит на звіт з УБКІ та встановила викрадення коштів.
		Через декілька днів у відповідь на заяву ОСОБА_1 в телефонному режимі представники АТ КБ «ПриватБанк» повідомили, що від імені ОСОБА_1 за допомогою телефону з використанням функції Pay Pass та даних її картки 30.11.2019 року було здійснено дві покупки в магазині Золотий Вік за адресою : АДРЕСА_1 . на суми: 13793 грн о 20:13 год., та 11999 грн о 20:39 год., що також підтверджується наданими копіями квитанцій з Приват24.
		01.12.2019 року та 02.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася в поліцію (Хмельницький ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській обл.) з заявою щодо вчинення шахрайських дій, що підтверджується показаннями свідків та протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.12.2019 року.
		На підставі заяви ОСОБА_1 02 грудня 2019 року були внесені до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України за №12019161470001609 щодо невідомої особи, яка 30.11.2019 року шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами, які знаходились на рахунку ОСОБА_1 в Банку «ПриватБанк» в сумі 21263 гривні, крім того скориставшись її персональними даними, оформила кредит в ТОВ «Качай гроші» на суму 5000 гривень, в ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 4754,32 гривні, ТОВ «Дінеро» на суму 11 199 гривень, ТОВ «УкрПозика» на суму 11376 гривень. Загальна сума матеріальної шкоди складає 53583,32 гривні. 
		Згідно повідомлення про початок досудового розслідування від 02.12.2019 року за дорученням начальника СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Ковальова С.О. розпочато кримінальне провадження відомості про яке внесені до ЄРДР №12019161470001609 02.12.2019 слідчим СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Стояновим О.О. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в якому ОСОБА_1 визнано потерпілою, що підтверджується протоколом допиту потерпілого від 03.12.2019 року.
		Також судом встановлено, що додатково 04.12.2019 відповідачка письмово звернулася з заявами в АТ КБ «ПриватБанк», які були направлені цінними листами на три адреси: 1) м Київ, вул. Грушевського, 1Д; 2) м Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; 3) АДРЕСА_2 , в яких повідомила про шахрайські дії, вчинені невідомими особами, які скориставшись її персональними даними оформили кредити та зняли грошові кошти з картки, та просила Службу безпеки АТ КБ «ПриватБанк» провести внутрішнє розслідування з приводу зняття готівки з карти ПриватБанку та оформлення послуг «Миттєва розстрочка» від її імені шахрайським шляхом та прийняти відповідні міри.
		З наданих до суду витребуваних документів вбачається, що 30.11.2019 року о 18:38:32 за усною заявою особи, яка зателефонувала до Контакт-центру оператора лайфселл з іншого абонентського номеру НОМЕР_3 , відрекомендувалася абонентом за номером НОМЕР_1 та повідомила про втрату SIM-картки за номером НОМЕР_1 відбулось блокування за вказаним абонентським номером.
		Також ТОВ «лайфселл» повідомив, що заміна (отримання нової) SIM-картки за номером НОМЕР_1 відбулась 30.11.2019 о 19:25:14 в магазині дилера ТОВ «лайфселл» за адресою: м. Кривий Ріг, 5-й Зарічний мікрорайон, 11к, Торговий комплекс «Терра» (найменування дилера - ТОВ «МАКСТЕЛС»). ТОВ «лайфселл» повідомив, що персональні дані особи, яка отримала SIM-картку за абонентським номером НОМЕР_1 не фіксувалися та у ТОВ «лайфселл» відсутні.
		При цьому, у судовому засіданні відповідачка, допитана як свідок, та свідок ОСОБА_2 надали показання, що ОСОБА_1 не здійснювала 30.11.2019 блокування своєї картки та в цей час перебувала в м. Одесі, а саме відвідували виставу в театрі, що також підтверджується наявними в матеріалах справи квитками. 
		01.12.2019 року відповідачка звернулася до мобільного оператора лайфселл, відновила свою сім-карту (номер НОМЕР_2 ) та прив`язала вказаний номер до паспорту. 
		Також судом встановлено, що до несанкціонованого списання коштів з картки відповідачки, останньою за допомогою кратки «Універсальна» була оформлена послуга «Оплата частинами» на суму 14 999,00 грн. від 15.10.2019 року. Заборгованість по Оплаті частинами ОСОБА_1 закрила достроково 12.12.2019 року, що вбачається з виписки наданої Банком. Окрім того, 24.12.2019 року ОСОБА_1 було внесено на картку 6 100,00 грн., це залишок боргу, який рахувався за відповідачкою до 29.11.2019 року та який вона використала раніше, що підтверджується квитанцію наданою відповідачкою та випискою наданою банком.
		Враховуючи, що ОСОБА_1  повідомила Банк та правоохоронні органи за фактом незаконного використання її платіжної картки, зняття кредитних коштів та оформлення послуг «Миттєвої розстрочки» шахрайським шляхом та відкритого за цим фактом кримінального провадження, відповідачка звернулася з заявою (вих. №26/12/1 від 26.12.2019 року) в АТ «ПриватБанк» та просила призупинити нарахування відсотків по «Миттєвій розстрочці» *535 19113028274584 (3901,30грн), *535 19112028274446 (1799,2грн), *535 19113028274316 (3901,30 грн), *535 19113028274469 (1799,2 грн), *535 19113028274494 (3901,3 грн), та нарахування відсотків на карту «Універсальну»  НОМЕР_4  (12 000грн).
		Листом від 08.01.2020 р. №20.1.0.0.0/7-200103/1040 АТ КБ «ПриватБанк» відмовило ОСОБА_1 у задоволенні поданої заяви.
		26.12.2019 року відповідачка в черговий раз подала заяву в АТ КБ «ПриватБанк» (вих. №26/12/2 від 26.12.2019 року), згідно якої просила повідомити про результати розгляду її заяв від 04.12.2019 року та результати проведення службового розслідування. Відомості про результат розгляду вказаних заяв у суду відсутні.
		Згідно з випискою за договором наданої до позовної заяви позивачем вбачається, що з карти/рахунку ОСОБА_1 щомісячно нараховувались проценти на залишок на картковому рахунку як щомісячний платіж за послугою «Миттєва розстрочка».
		Відповідно до пункту 1.1.2.1.11. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови та правила) клієнт зобов`язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку за телефонами (безкоштовно) по Україні.
		Згідно пункту 1.1.2.1.19. Умов та правил, клієнт зобов`язаний негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту про втрату/викрадення карти, стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).
		Пунктом 1.1.3.1.7. Умов та правил передбачено, що банк зобов`язаний в разі виникнення овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення власника або довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Правилами, про втрату/крадіжку картки або про можливість несанкціонованого використання картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням картки.
		Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 здійснила всі визначені заходи, які передбачені в даному випадку, щодо доведення своєї непричетності до здійснення зазначених дій, а отже, як користувач картки, не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
		Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		З урахуванням положень пункту 9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів, які б спростовували доводи відповідача про те, що банківською карткою 30.11.2019 року вона не користувалася, не втрачала, іншим особам не передавала, ПІН-коду нікому не повідомляла, та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком перебувала у місці їх вчинення.
		Відповідна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 6-71цс15 від 13.05.2015 року, у якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7., 6.8. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30.04.2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 року по справі № 127/23496/15-ц, від 20.06.2018 року по справі № 691/699/16-ц, від 02.09.2020 року по справі № 311/634/18-ц, від 05 квітня 2021 року по справі №336/3989/19 вказану правову позицію підтримав.
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , як користувачка картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, списання грошових коштів з її карткових рахунків відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції, виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, відповідачка невідкладно повідомила про цей факт банк та звернулась до правоохоронних органів, та ураховуючи наявність кримінального провадження, слід дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
		За наведених вище обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ: 
		 
		В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі. 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками. 
		Повний текст рішення складено 06.05.2022 року.
		 
		Суддя:        Роїк Д.Я.
		 
		27 квітня 2022 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...