Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/5684/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2022. Зареєстровано: 28.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1591/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022163520000186

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		27.05.2022 
		 
		Справа № 522/5684/22
		Провадження по справі № 1-кп/522/1591/22
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2022 року                                 м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		здійснивши судовийрозгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163520000186 від 07.04.2022 року стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петрівське, Ширяївського району, Одеської області, громадянки України, яка має середню освіту, вдови, неофіційно працюючої прибиральницею, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_3 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Викладення обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого було продовжено в подальшому до теперішнього часу.
		Крім того, у зв`язку із введенням воєнного стану Законом України від 03.03.2022 року № 2117-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», крім іншого, посилено відповідальність за кримінальні правопорушення, передбачені ст. 185-187, 189, 191 КК України, у разі їх вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		Так, 07.04.2022 року ОСОБА_3 , перебуваючи в ранковий час на території автовокзалу «Центральний», розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Колонтаївська, 58, побачила на лавці для пасажирів сумку.
		В цей час, у ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення цінного майна, яке знаходилось в залишеній пасажиром сумці.
		Так, реалізуючі свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 07.04.2022 року приблизно о 08 годині 45 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території автовокзалу «Центральний», розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Колонтаївська, 58, присіла біля сумки, яка лежала на лавці для пасажирів.
		Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, 07.04.2022 року приблизно о 08 годині 45 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території автовокзалу «Центральний», розташованого за вказаною адресою, впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та її злочинні дії залишаться непомітними для потерпілого та інших перехожих громадян, умисно, таємно та з корисливих мотивів, викрала з належної ОСОБА_6 сумки, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, належне останній майно, а саме: грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США, що, згідно курсу НБУ станом на 07.04.2022 року, становить 585 000 гривень та жіночий гаманець, жовтого кольору, вартістю 300 гривень, в якому знаходились ювелірні вироби, а саме: золотий жіночий ланцюжок, вартістю 3 000 гривень; золотий жіночий ланцюжок, вартістю 5 500 гривень; п`ять жіночих каблучок, вартістю 1 000 гривень кожна; жіночий золотий кулон, вартістю 1 000 гривень; жіночі золоті сережки, вартістю 2 000 гривень та жіночий ланцюжок з тканини та срібним замком, вартістю 500 гривень, а всього майна, яке належить ОСОБА_6 , на загальну суму 602 300 гривень, що перевищує двісті п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян та є великим розміром.
		Таємно викравши в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 15.03.2022 року № 2119-ІХ, майно ОСОБА_6 на загальну суму 602 300 гривень, що є великим розміром, ОСОБА_3 покинула місце вчинення нею кримінального правопорушення, майном потерпілої розпорядилася на власний розсуд, тим самим спричинив останній матеріальний збиток у вказаному розмірі.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах та в умовах воєнного стану.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала в повному обсязі та підтвердила обставини кримінального правопорушення, які описані в обвинувальному акті та пояснила суду наступне. Вказала, що дійсно 07.04.2022 року, вона перебувала на території автовокзалу «Центральний», розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Колонтаївська, 58, де вона працює прибиральницею та відпрацювала 2 діб. ОСОБА_3 вирішила покурити та підійшла до лавки, де побачила жіночу сумку. Доки вона курила, до сумки ніхто не підходив. Присівши біля сумки, вона її відкрила, побачила, що в ній знаходились грошові кошти та гаманець, в якому були ювелірні вироби, які вона взяла і поклала до своєї сумки. Коли їхала в маршрутці додому, їй подзвонили з роботи та сказали, що треба терміново повернутися. Вона приїхала додому, переодягнулась, після чого повернулась на автовокзал і віддала сумку із усім змістом, який там був, працівникам поліції. Потерпілої там не було, працівники поліції вказали, що все повернуть потерпілій. 
		У вчиненому щиро кається, просила вибачення, вказала, що зробила відповідні висновки та завіряла суд більше не порушувати закон. 
		Просила суд суворо її не карати, врахувати її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та призначити їй покарання не пов`язане із позбавленням волі, визначивши їй іспитовий строк. Зазначила, що потерпілій шкоду відшкодовано шляхом повернення усього майна. Різницю в коштах, якої не вистачає згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 пообіцяла виплатити потерпілій. Однак вказала, що вона повернула усе викрадене майно.
		Захисник обвинуваченої  адвокат ОСОБА_5 , просила суворо не карати її підзахисну та призначити ОСОБА_3 покарання не пов`язане із позбавленням волі, визначивши їй іспитовий строк. Зазначила, що потерпілій шкоду відшкодовано в повному розмірі шляхом повернення викраденого майна.
		Прокурор ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді п`ять років позбавлення волі, з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. 
		Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась. Прокурор надав заяву, в якій потерпіла просила проводити судовий розгляд без її участі, оскільки перебуває за межами м. Одеса, сторону обвинувачення підтримує повністю та вказала, що матеріальних та моральних претензій вона не має, просила суворо не карати обвинувачену. 
		В обвинувальному акті зазначено, що цивільний позов не заявлений, шкоду відшкодовано майже в повному розмірі.
		При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини кримінального провадження, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю доведена.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах та в умовах воєнного стану.
		 
		Мотивування прийнятого рішення. 
		При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.
		Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання  конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
		Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		У частині 2 ст. 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК України).
		 
		Щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .
		Призначаючи обвинуваченій  ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує її особу, яка є громадянкою України, не одружена, працює прибиральницею, пенсіонерка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, те, що у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку не значиться, та те, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
		В свою чергу, суд бере до уваги і зміст обвинувачення, яке складається з одного епізоду, та той факт, що потерпіла претензій будь-якого характеру немає до обвинуваченої ОСОБА_3 .
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд враховує те, що вона щиро розкаялась у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відсутні.
		За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі.
		Крім того, сторона захисту просила призначити обвинуваченій покарання не пов`язане з позбавленням волі, визначивши іспитовий строк, проти чого не заперечував прокурор.
		Врахувавши всукупності наведенівище обставиникримінального правопорушення,особу обвинуваченої,її вікта відсутністьсудимостей,відшкодування шкодив майжев повномурозмірі шляхомповернення викраденого,наявність пом`якшуючоїпокарання обставини,а самещире каяття,та відсутністьобтяжуючих покаранняобставин,суд доходитьвисновку проможливість виправленнята перевихованнязасудженої безізоляції відсуспільства іззастосуванням положеньст.75КК України,тому вважаєза можливезвільнити обвинувачену ОСОБА_3  від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.
		При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченою та досягне своєї мети.
		 
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченій від прокурора не надходило, який вирішення питання щодо цього залишив на розсуд суду.
		Захисник обвинуваченої вирішення питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченої залишила на розсуд суду.
		Враховуючи викладене, запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.04.2022 року обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, який діє до 06.06.2022 року, залишити без змін. 
		Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог глави 8 Розділу І КПК України. 
		Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України. 
		В судовому засіданні прокурор долучив постанову про приєднання предметів до матеріалів кримінального провадження №12022163520000186 від 07.04.2022 року як речових доказів, а саме: гаманець блідо жовтого кольору, прямокутної форми, з вибитим прінтом, який розгортається, в середині знаходиться велике відділення на змійці. В даному відділені гаманця знаходяться прикраси з металу, які зовні схожі на золото, а саме: два ланцюжки, п`ять каблучок, один кулон, одна пара сережок та один ланцюжок чорного кольору, зовні схожий на канатик, на якому наявні замочки з металу зовні схожі на срібло. А також один прозорий поліетиленовий пакетик в якому містилися два згортки, а саме перший згорток білого кольору з вмістом грошових коштів в сумі 10000 доларів США, в якому купюри номіналом 100 доларів США в кількості 100 шт., та другий згорток блідо жовтого кольору, зовні схожий на газету, в даному згортку містилися грошові кошти в сумі 9300 доларів США, купюри номіналом 100 доларів США в кількості 93 шт., які згідно наданих прокурором зберігальних розписок ОСОБА_6 від 08.04.2022 року, були передані на зберігання останній.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду у розмірі 602300 гривень, яку відшкодовано частково в розмірі 581825 гривень. Прокурор в судовому засіданні вказав, що потерпіла ОСОБА_6 , немає матеріальних претензій до ОСОБА_3 , тому його слід вважати повернутим власнику.
		Витрати для проведення експертиз відсутні та цивільний позов не заявлено.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 50, 61, 65, 75, 76, 185 КК України, ст. 100, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376 КПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати винною  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
		На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Роз`яснити ОСОБА_3 , що, якщо засуджена не виконує покладені на неї обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засуджену для відбування призначеного покарання.
		Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 від 08.04.2022 року обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, який діє до 06.06.2022 року, залишити без змін. 
		Речові докази, а саме:
		- гаманець блідо жовтого кольору, прямокутної форми, з вибитим прінтом, який розгортається, в середині знаходиться велике відділення на змійці; в даному відділені гаманця знаходяться прикраси з металу, які зовні схожі на золото, а саме: два ланцюжки, п`ять каблучок, один кулон, одна пара сережок та один ланцюжок чорного кольору, зовні схожий на канатик, на якому наявні замочки з металу зовні схожі на срібло. А також один прозорий поліетиленовий пакетик в якому містилися два згортки, а саме перший згорток білого кольору з вмістом грошових коштів в сумі 10000 доларів США, в якому купюри номіналом 100 доларів США в кількості 100 шт., та другий згорток блідо жовтого кольору, зовні схожий на газету, в даному згортку містилися грошові кошти в сумі 9300 доларів США, купюри номіналом 100 доларів США в кількості 93 шт.,  вважати повернутим власнику  ОСОБА_6 .
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Суддя Приморського районного                        
		суду м. Одеси                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...