Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1659/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2022. Зареєстровано: 30.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2022.
Дата набрання законної сили: 24.05.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  922/1659/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача-1 - не з`явився,
		позивача-2 - не з`явився,
		відповідача - не з`явився,
		третьої особи-1 - Сайтарли А.П.,
		третьої особи-2 - не з`явився,
		третьої особи-3 - не з`явився,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		 
		на рішення Господарського суду Харківської області
		у складі судді Гребенюк Т.Д.
		від 02.09.2021 та
		на постанову Східного апеляційного господарського суду
		у складі колегії суддів: Слободін М.М., Гребенюк Н.В., Шутенко І.А. 
		від 13.01.2022
		 
		за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:  ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_1 ; ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_1 
		про визнання недійсними рішень.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біофарм" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 1 від 28.04.2021. 
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біофарм", за відсутності повноважень у ОСОБА_1 на скликання зборів загальних зборів учасників та з порушенням порядку повідомлення учасників про скликання загальних зборів - неповідомлення та несвоєчасне повідомлення учасників; порушенням порядку проведення загальних зборів - за відсутності встановленого кворуму (повноважності загальних зборів) та з порушенням порядку реєстрації учасників, оскільки секретар загальних зборів не обирався. 
		 
		2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2021  у справі № 922/1659/21 позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біофарм", оформлені протоколом № 1 від 28.04.2021. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
		 
		- ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 52% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" із вимогою від 15.03.2021 про скликання у строк до 20.04.2021 загальних зборів учасників товариства і включення до порядку денного переліку питань, наведених у вимозі;
		 
		- у матеріалах справи відсутні докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" вимоги ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників товариства у визначений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" десятиденний строк - до 25.03.2021 включно;
		 
		- враховуючи приписи статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частини 4 статті 98 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 52% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" мала право самостійно скликати загальні збори учасників товариства на 28.04.2021;
		 
		- з наданих ОСОБА_1 доказів на підтвердження повідомлення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" ОСОБА_2 про проведення загальних зборів на 28.04.2021 не можна з достовірністю встановити, що поштовим направленням № 6100258222098, яке було отримано ОСОБА_2 14.04.2021, ОСОБА_1 направила саме повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 27.03.2021 № 1/27.03;
		 
		- враховуючи тягар доказування та з огляду на позицію ОСОБА_2 , який стверджує, що не отримував повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 27.03.2021, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факт повідомлення ОСОБА_2 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" про скликання загальних зборів на 28.04.2021 не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників та надіслання такого повідомлення поштовим відправленням з описом вкладення із зазначенням дати, часу, місця проведення, порядку денного, у відповідності до статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
		 
		- матеріали справи свідчать, що 31.03.2021 ОСОБА_1 було направлено директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" повідомлення про скликання загальних зборів учасників на 28.04.2021, датоване 29.03.2021 та вимоги про надання копій документів (річної фінансової звітності за 2020 рік по Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 29.03.2021, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 6100258232859, які отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" 01.04.2021;
		 
		- відповідачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у даній справі не надано доказів, які б свідчили про повідомлення ОСОБА_3 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" про скликання на 28.04.2021 загальних зборів учасників не менше ніж за 30 днів шляхом надіслання повідомлення поштовим відправленням з описом вкладення, оскільки представник ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_3 отримала таке повідомлення за 26 днів до призначеної дати проведення загальних зборів;
		 
		- враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", які відбулися 28.04.2021, в частині повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" про їх скликання;
		 
		- пункт 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", в редакції від 01.08.2017, яким передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 70 відсотками голосів, відповідав вимогам статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент затвердження статуту товариства, та не змінювався впродовж "перехідного періоду", передбаченого Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
		 
		- умова про кворум, погоджена учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" у пункті 11.5 статуту, є наслідком реалізації їх гарантованих прав і обов`язковів для учасників товариства як така, що не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". 
		 
		- враховуючи відповідність чинному Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" положень пункту 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", в редакції від 01.08.2017, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", проведені 28.04.2021, були неповноважними, оскільки на таких зборах були присутні учасники, які володіють 65,1% голосів;
		 
		- відповідно до пункту 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", в редакції від 01.08.2017, учасники загальних зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів;
		 
		- матеріалами справи встановлено, що секретар зборів не обирався, реєстр присутніх на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 28.04.2021 підписано учасником товариства ОСОБА_1 . Втім, позивачем не доведено порушення його прав внаслідок недотримання вимог статуту щодо підписання переліку учасників зборів головою та секретарем, а тому ці порушення не можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними;
		 
		- з огляду на те, що судом першої інстанції встановлено, що при скликанні і проведенні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 28.04.2021 були допущені порушення чинного законодавства, що мало своїм наслідком порушення прав позивачів, наявні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", оформлених протоколом № 1 від 28.04.2021.
		 
		Також, як зазначив суд першої інстанції, при прийнятті рішення від 02.09.2021  у даній справі, він застосовував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.06.2020 у справі № 922/298/19 та від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17.
		 
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 у справі № 922/1659/21, викладено її в редакції постанови суду апеляційної інстанції, в решті рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 у справі № 922/1659/21 залишено без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		 
		- суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у даній справі, докази на підтвердження факту отримання 15.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" вимоги ОСОБА_1 , датованої 15.03.2021, про скликання загальних зборів є більш вірогідними і такими, що не спростовані позивачами;
		 
		- позивачами не надано і матеріали справи не містять доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" вимоги ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників у визначений частиною 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" десятиденний строк - тобто до 25.03.2021 включно;
		 
		- повідомлення ОСОБА_3 про скликання річних загальних учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 26.03.2021, яке відправлено 01.04.2021 та отримано ОСОБА_1 03.04.2021 є таким, що здійснено поза межами визначеного частиною 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" десятиденного строку;
		 
		- враховуючи приписи статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частини 4 статті 98 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 мала право самостійно скликати загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на 28.04.2021;
		 
		- суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про неналежне повідомлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і навпаки, погодився із доводами апеляційних скарг про те, що порядок повідомлення зазначених осіб не порушений;
		 
		- суд апеляційної інстанції дослідивши документи (копію опису вкладення у цінний лист, копію фіскального чека від 27.03.2021, копію поштової накладної від 27.03.2021 № 6100258222098, копію конверту з трек номером 6100258222098), на які посилається ОСОБА_1 , обґрунтовуючи повідомлення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" - ОСОБА_2 , встановив, що повідомлення про скликання річних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" було надіслано ОСОБА_2 27.03.2021 поштовим відправленням № 6100258222098 з описом вкладення, тобто за 32 дні до запланованої дати проведення загальних зборів учасників товариства, а повернуто поштою відправнику 14.04.2021 з позначкою оператора поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується поштовим відправленням № 6100258222098 та трекінгом поштового відправлення № 6100258222098 з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта";
		 
		- з невідомих суду апеляційної інстанції причин суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив про отримання ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", хоча в дійсності ОСОБА_2 його не отримував, про що послідовно заявляв суду в ході вирішення даного спору;
		 
		- ні Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ні статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" не містять обов`язкової вимоги про отримання учасником товариства повідомлення про скликання загальних зборів, лише статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктом 11.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" визначено, що про проведення загальних зборів учасників товариства повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до запланованої дати проведення цих зборів;
		 
		- неотримання ОСОБА_2 повідомлення від 27.03.2021 про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" у відділенні поштового зв`язку не залежало від волі відправника, а тому не спростовує факту виконання останнім належним чином приписів чинного законодавства України в частині повідомлення учасника про скликання загальних зборів;
		 
		- із наданої ОСОБА_1 копії опису вкладення у цінний лист вбачається, що вказаний опис містить підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля, дата на якому відповідає даті надіслання поштового відправлення № 6100258222098, однак не містить номеру поштового відправлення (№ 6100258222098). Тобто зазначений опис вкладення у цінний лист не в повній мірі відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270;
		 
		- однак матеріали справи містять неспростовані позивачами докази відправлення повідомлення про загальні збори, зокрема, судом апеляційної інстанції досліджено залучений до матеріалів справи оригінал поштового відправлення № 6100258222098 на ім`я ОСОБА_2 та його вміст, із якого вбачається належне повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на 28.04.2021;
		 
		- оцінюючи відсутність на описі вкладення у цінний лист номера поштового відправлення, суд апеляційної інстанції зазначив, що опис вкладення перевіряється та засвідчується працівником поштової установи при здійсненні поштового відправлення, а тому з огляду на положення частини 6 статті 3 Цивільного кодексу України (принцип розумності) та міркування здорового глузду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що: третя особа ніяк не зацікавлена в оформленні дефектного опису вкладення; оформити опис вкладення без здійснення поштового виправлення не видається за можливе. Між тим, доказів не здійснення зазначеного відправлення, здійснення його за неналежною адресою позивачами не надано. Більше того, на оригіналі опису вкладення міститься підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля, дата та час на якому відповідає даті надіслання поштового відправлення № 6100258222098 на ім`я ОСОБА_2 ;
		 
		- тому суд апеляційної інстанції зазначив, що працівником пошти при оформленні реквізитів опису поштового відправлення допущена недбалість, яка, однак, не дає підстав стверджувати, що поштового відправлення не існувало, воно не направлялося, або направлялося на іншу адресу, або мало інший вміст;
		 
		- враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на 28.04.2021;
		 
		- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.03.2021, ОСОБА_3 не була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", а лише була її керівником;
		 
		- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.04.2021, ОСОБА_3 була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та його керівником;
		 
		- в матеріалах справи наявна копія повідомлення про скликання на 28.04.2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", яке направлено на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та отримано останнім 01.04.2021, про що свідчить опис вкладення у цінний лист № 6100258232859;
		 
		- отримання ОСОБА_3 01.04.2021 повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" призначених на 28.04.2021, тобто за 26 днів, не є підставою для визнання недійсними спірних рішень Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", з огляду на приписи статті 3 Цивільного кодексу України та міркування здорового глузду;
		 
		- суд апеляційної інстанції звернув увагу на ту обставину, що фізично неможливо у встановлений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" строк повідомити учасника товариства, який набув цей статус пізніше дати скликання зборів (пізніше дати направлення повідомлень). Між тим, станом на дату скликання загальних зборів, ОСОБА_3 не була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.03.2021;
		 
		- враховуючи викладене, а також з огляду на належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" в особі директора Ярошенко Г.А. та присутність останньої на зборах, проведених 28.04.2021, в якості учасника товариства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне повідомлення ОСОБА_3 про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", призначені на 28.04.2021;
		 
		- суд апеляційної інстанції, розглянувши аргументи сторін, проаналізувавши зміст Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зазначив про те, що пункт 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і підлягає застосуванню як в "перехідний період", визначений вказаним Законом, так і після його закінчення.
		 
		Також суд апеляційної інстанції зазначив, що існує очевидний конфлікт правових позицій Верховного Суду з питання встановлення кворуму (щодо застосування норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), та те, що норма про кворум в 70% голосів є "чесною угодою" учасників обороту і суд не повинен втручатись у "чесні угоди", які не суперечать закону.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
		 
		У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021  та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: застосування судом апеляційної інстанції положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема, частини 6 статті 11, частин 1-5 статті 34, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20 та від 10.11.2021 у справі № 910/11992/20.
		 
		У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
		 
		1) висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що положення пункту 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", в редакції від 01.08.2017, які передбачають умови повноважності загальних зборів учасників (встановлюють кворум), не суперечать Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", адже не містять прямої (буквальної) заборони встановлювати у статуті кворум загальних зборів, є хибними, оскільки:
		 
		- відсутність у вказаному Законі прямої (буквальної) заборони встановлювати відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними (визначати кворум), не може свідчити про неякісність закону чи про порушення законодавцем принципу правової визначеності;
		 
		-  Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" взагалі не містить регулювання щодо кворуму та не передбачає можливості встановлювати будь які інші додаткові умови для прийняття рішень загальними зборами, окрім тих, які передбачені статтею 34 вказаного Закону;
		 
		- конструкція Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в частині прийняття рішень загальними зборами (стаття 34) побудована законодавцем таким чином, що прийняття того чи іншого рішення залежить виключно від кількості голосів, які були за нього віддані учасниками товариства. Додаткове застосування статутної вимоги дотримуватись кворуму, яка взагалі не передбачена Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ставить її у пряму суперечність із вказаним механізмом прийняття рішень, що в силу пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону виключає необхідність її дотримання учасниками товариства;
		 
		2) висновок суду апеляційної інстанції про існування суперечливих правових позицій Верховного Суду з питань встановлення кворуму загальних зборів учасників товариства (щодо застосування норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") є помилковими, оскільки судові рішення, на які посилається суд апеляційної інстанції, не містять і не можуть містити висновків щодо застосування норм вказаного Закону, та є нерелеватними до даної справи;
		 
		3) висновки суду апеляційної інстанції про те, що суд не повинен втручатись у "чесні угоди", які не суперечать закону також є хибними, оскільки:
		 
		- статут товариства з обмеженою відповідальністю не є угодою і на нього не поширюються загальні норми цивільного законодавства про угоди і зобов`язання;
		 
		- статут товариства з обмеженою відповідальністю є установчим документом, що врегульовує правовий статус, права, обов`язки та відносини, які пов`язані зі створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності товариством.
		  
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021  та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" у відзиві на касаційну скаргу є ідентичними доводам самої касаційної скарги ОСОБА_1 .
		 
		4. Розгляд клопотань
		 
		23 травня 2022 року до Верховного Суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм".
		 
		23 травня 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій зазначено, що докази про розмір судових витрат, які заявник має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
		 
		23 травня 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_2 , адвоката Ляпіна Д.Б. надійшло клопотання про зупинення розгляду даної справи до закінчення бойових дій на території України, у зв`язку із фактичною неможливістю сторони позивача бути присутнім у судових засіданнях з поважних причин, а саме, представник позивача - адвокат Ляпін Д.Б. на теперішній час знаходиться у зоні бойових дій та не має можливості брати участь у судових засіданнях дистанційно (у режимі відеоконференції), а сам позивач - ОСОБА_2 задля уникнення загрози його життю і здоров`ю у воєнний час виїхав за межі території України. 
		 
		Відповідно до приписів статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 31) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
		 
		Згідно зі статтею 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
		 
		У зазначених нормах процесуального закону визначено конкретні випадки, за наявності яких суд або зобов`язаний зупинити провадження у справі, або може зупинити провадження у справі.
		 
		Однак, наведені заявником у вказаному вище клопотанні мотиви не підпадають під випадки, визначені у статтях 227, 228 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у даній справі.
		 
		Крім того, Суд зауважує про те, що відповідне клопотання подано самим представником - адвокатом Ляпіним Д.Б. через електронну пошту, тобто з використанням технічних засобів, та без будь яких підтверджуючих доказів знаходження представника позивача - адвоката Ляпіна Д.Б. у зоні бойових дій.
		 
		5. Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.04.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" (ідентифікаційний код юридичної особи 36816072) було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.02.2010, запис про проведення державної реєстрації юридичної особи 14801020000045976. 
		 
		Розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" складає 400 000,00 грн, з яких: частка ОСОБА_1 - 208 000,00 грн, що становить 52% статутного капіталу товариства або 52% голосів; частка ОСОБА_4 - 26 000,00 грн, що становить 6,5% статутного капіталу товариства або 6,5% голосів; частка ОСОБА_5 - 26 000,00 грн, що становить 6,5% статутного капіталу товариства або 6,5% голосів;  частка ОСОБА_2 - 139 600,00 грн, що становить 34,9% статутного капіталу товариства або 34,9% голосів;  частка ОСОБА_3 - 400,00 грн, що становить 0,1% статутного капіталу товариства або 0,1% голосів.
		 
		28.04.2021 відбулися річні загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", які оформлені протоколом № 1 від 28.04.2021, з наступним порядком денним: 1. Обрання голови загальних зборів учасників. Визначення порядку підписання протоколу загальних зборів учасників. 2. Затвердження результатів діяльності товариства та річної фінансово-господарської звітності за 2020 рік. Доповідь директора ОСОБА_3 . 3. Розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір. 4. Обрання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) новим директором товариства, припинення повноважень директора товариства ОСОБА_3 . 5. Вирішення питання щодо розподілу витрат на підготовку та проведення загальних зборів учасників. 
		 
		Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" № 1 від 28.04.2021, який підписаний головою загальних зборів та учасником товариства, при прийнятті рішень були присутні учасники товариства: громадянка України ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 52%; громадянка України ОСОБА_5 , в особі законного представника ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 6,5%; громадянка України ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі товариства становить 6,5% та громадянка України ОСОБА_3 , частка якої у статутному капіталі товариства становить 0,1%. Всього у сукупності були присутні на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" учасники, що володіють 65,1% голосів.
		 
		Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" № 1 від 28.04.2021, оформлені рішення, прийняті на цих зборах, наступного змісту:
		 
		- з першого питання порядку денного постановили для проведення загальних зборів та оформлення протоколу обрати головою загальних зборів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" ОСОБА_1 . Протокол загальних зборів учасників товариства підписує голова загальних зборів ОСОБА_1 , кожен учасник товариства, який взяв участь у цих загальних зборах, може підписати протокол, справжність підписів на протоколі засвідчується нотаріально;
		 
		- з другого питання порядку денного постановили затвердити фінансові результати господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та річну фінансову звітність підприємства за 2020 рік, відповідно до показників якої чистий прибуток товариства складає суму у розмірі 13 419,5 тис. грн;
		 
		- з третього питання порядку денного постановили частково розподілити чистий прибуток за 2020 рік, спрямувавши 6 000 000,00 грн на виплату дивідендів пропорційно до часток у статутному капіталі кожного з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм". Виплату дивідендів здійснити наступним чином: ОСОБА_1 (частка 52%) - 3 120 000,00 грн; ОСОБА_2 (частка 34,9%) - 2 094 000,00 грн; ОСОБА_5 (частка 6,5%) - 390 000,00 грн; ОСОБА_4 (частка 6,5%) - 390 000,00 грн; ОСОБА_3 (частка 0,1%) - 6 000,00 грн. Виплату дивідендів провести у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату грошовими коштами у безготівковій формі (шляхом перерахування на банківські рахунки учасників товариства за вирахуванням податків і зборів, утриманих згідно з нормами Податкового кодексу України);
		 
		- з четвертого питання порядку денного постановили: новим директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" з 29.04.2021 обрати ОСОБА_1 та у відповідності до статті 65 Господарського кодексу України виконання функцій та обов`язків директора покласти на неї без винагороди; повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" ОСОБА_1, у відповідності до частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України, частини 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, з 28.04.2021 припинити та трудовий договір з ОСОБА_3 вважати розірваним; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо права ОСОБА_3 вчиняти юридичні дії від імені товариства без довіреності; відповідальною особою за підготовку та оформлення документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, призначити ОСОБА_1 , з правом передоручення;
		 
		- з п`ятого питання порядку денного постановили: усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників покласти на товариство. 
		 
		Вважаючи прийняті 28.04.2021 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" такими, що порушують вимоги чинного законодавства, норми статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", а також права і законні інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні звернулися до суду з позовом у даній справі.
		 
		Як зазначалось вище, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:  
		 
		- ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 52% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" мала право самостійно скликати загальні збори учасників товариства на 28.04.2021;
		 
		- було порушено порядок скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", які відбулися 28.04.2021, в частині повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" про їх скликання;
		 
		- умова про кворум, погоджена учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" у пункті 11.5 статуту, є наслідком реалізації їх гарантованих прав і обов`язкова для учасників товариства як така, що не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
		 
		- враховуючи відповідність чинному Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" положень пункту 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", в редакції від 01.08.2017, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", проведені 28.04.2021, були неповноважними, оскільки на таких зборах були присутні учасники, які володіють 65,1% голосів;
		 
		- оскільки при скликанні і проведенні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" від 28.04.2021 були допущені порушення чинного законодавства, що мало своїм наслідком порушення прав позивачів, наявні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", оформлених протоколом № 1 від 28.04.2021.
		 
		Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 13.01.2022, частково погодився з наведеними висновками суду першої інстанції.
		 
		Так, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи приписи статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частини 4 статті 98 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 52% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" мала право самостійно скликати загальні збори учасників товариства на 28.04.2021, оскільки ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" із вимогою від 15.03.2021 про скликання у строк до 20.04.2021 загальних зборів учасників товариства і включення до порядку денного переліку питань, наведених у вимозі, однак товариство не виконало вимоги ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників товариства у визначений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" десятиденний строк - до 25.03.2021 включно.
		 
		Однак, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про неналежне повідомлення ОСОБА_1 учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скликання загальних зборів учасників товариства на 28.04.2021.
		 
		Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу за наявними у ній доказами встановив, що: 
		 
		- матеріали справи містять неспростовані позивачами докази відправлення ОСОБА_1 повідомлення про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на 28.04.2021, зокрема, судом апеляційної інстанції досліджено залучений до матеріалів справи оригінал поштового відправлення № 6100258222098 на ім`я ОСОБА_2 та його вміст, із якого вбачається належне повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на 28.04.2021; 
		 
		- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.03.2021, ОСОБА_3 не була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", а лише була її керівником;
		 
		- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.04.2021, ОСОБА_3 була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та його керівником;
		 
		- в матеріалах справи наявна копія повідомлення про скликання на 28.04.2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", яке направлено на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та отримано останнім 01.04.2021, про що свідчить опис вкладення у цінний лист № 6100258232859;
		 
		Встановивши вказані обставини суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків:
		 
		- отримання ОСОБА_3 01.04.2021 повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" призначених на 28.04.2021, тобто за 26 днів, не є підставою для визнання недійсними спірних рішень Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", з огляду на приписи статті 3 Цивільного кодексу України та міркування здорового глузду;
		 
		- фізично неможливо у встановлений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" строк повідомити учасника товариства, який набув цей статус пізніше дати скликання зборів (пізніше дати направлення повідомлень). Між тим, станом на дату скликання загальних зборів, ОСОБА_3 не була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.03.2021;
		 
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, як про належне повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", призначені на 28.04.2021, так і про належне повідомлення ОСОБА_3 про загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", призначені на 28.04.2021,  з огляду на належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" в особі директора ОСОБА_3 та присутність останньої на зборах, проведених 28.04.2021, в якості учасника товариства.
		 
		Зробивши такі висновки (відсутність порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", які відбулися 28.04.2021) суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в цій частині.
		 
		Суд зазначає, що відповідні висновки суду апеляційної інстанції, а саме, відсутність порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", які відбулися 28.04.2021, сторонами даної справи не оскаржуються. Тобто, не є предметом даного касаційного провадження.
		 
		У той же час суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", на яких прийняті оспорювані рішення, проведені за відсутності кворуму, встановленого пунктом 11.5 статуту товариства, який не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і підлягає застосуванню як в "перехідний період", визначений вказаним Законом, так і після його закінчення
		 
		Вказане стало підставою для залишення судом апеляційної інстанції без змін рішення суду першої інстанції по суті.
		 
		Тобто, єдиною підставою для задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у даній справі, стало те, що під час проведення 28.04.2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" був відсутній кворум, як це передбачено пунктом 11.5 статуту товариства, який, за висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		 
		Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі саме в частині зазначених висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		 
		Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та здійснюючи перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Суд зазначає таке.
		 
		17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1).
		 
		Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
		 
		Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (пункт 7.1 постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/3010/18). 
		 
		Після закінчення зазначеного річного строку такий пріоритет статуту над Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (пункт 5.2.5 постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, постанова Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19, постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 904/1112/20).
		 
		Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить регулювання щодо кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. 
		 
		У частинах 1, 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка була чинна до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") було визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
		 
		Згідно з частинами 1-5 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
		 
		Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		 
		Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		 
		Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		 
		Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		 
		Якщо за загальним правилом Законом України "Про господарські товариства" передбачалося, що рішення зборів приймались простою більшістю учасників товариства за умови присутності учасників (представників учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів, то за чинним законодавством рішення приймаються простою більшістю усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (якщо законом чи статутом не передбачено інше), незалежно від кількості присутніх. 
		 
		Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
		 
		Та обставина, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить прямої (буквальної) заборони встановлювати відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, не означає, що статут товариства, який містить положення про кворум, не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". 
		 
		Така заборона випливає як із змісту статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка пов`язує факт прийняття рішень загальними зборами учасників лише з наявністю необхідної кількості голосів учасників, що підтримали таке рішення, і передбачає можливість встановлювати у статуті товариства лише іншу кількість голосів, тим самим імперативно забороняє інше, так і з мети законодавчих змін (виключення поняття кворуму та можливості встановлення кількості голосів учасників для кворуму) - надання більших гарантій реалізації корпоративних прав учасників в управлінні товариством та прийняття ними рішень, запобігання та унеможливлювання зловживання правом не брати участь у зборах, що призводить до блокування прийняття рішень більшістю (пункти 31, 32 постанови Верховного Суду 10.11.2021 у справі № 910/11992/20). 
		 
		Суд зазначає, що на теперішній час сформувалась стала та послідовна судова практика Верховного Суду у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства прийнятих за умов наявності у статуті товариства положень щодо кворуму після прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема у справах № 910/10275/20, № 910/11992/20, № 922/3010/18, № 922/2200/19, № 904/1112/20, № 922/1122/21  тощо. Такі висновки є чіткими, зрозумілими, послідовними та сприяють однозначному застосуванню зазначених норм матеріального права.
		 
		Отже, оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" мали бути внесені до 17.06.2019.
		 
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, через рік після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" не внесло відповідні зміни до статуту, тому положення статуту товариства, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства з 17.06.2019 повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положеннями статуту, що йому не суперечать.
		 
		Проте пунктом 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 70 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники загальних зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів.
		 
		Тобто, у пункті 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" наявне положення про кворум загальних зборів товариства, що суперечить статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і тому не підлягає застосуванню при визначенні повноважності загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" 28.04.2021.
		 
		Відповідно до пункту 11.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" з питань визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 70 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників.
		 
		Оскільки на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", проведених 28.04.2021, приймалися рішення про: обрання голови загальних зборів учасників. Визначення порядку підписання протоколу загальних зборів учасників; затвердження результатів діяльності товариства та річної фінансово-господарської звітності за 2020 рік; розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір; обрання ОСОБА_1 новим директором товариства, припинення повноважень директора товариства ОСОБА_1; вирішення питання щодо розподілу витрат на підготовку та проведення загальних зборів учасників, та на загальних зборах 28.04.2021 були присутні учасники - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які в сукупності володіють 65,1% статутного капіталу та всі рішення на цих зборах було прийнято учасниками, які в сукупності володіють 65% статутного капіталу, то за правилами статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункту 11.4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" кількість голосів, яка становить більшість усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, була достатньою для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів.
		 
		Враховуючи викладене, Суд констатує, що підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", оформлені протоколом № 1 від 28.04.2021, були відсутні.
		 
		Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення у даній справі були прийняті судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням статті 34, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та без врахування висновків щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20 та від 10.11.2021 у справі № 910/11992/20, від 28.07.2021 у справі № 904/1112/20, від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21.
		 
		Тобто, доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу знайшли своє підтвердження.
		 
		При цьому, щодо визначення подібності правовідносин, Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, у якій Велика Палата Верховного Суду конкретизувала раніше викладені висновки щодо тлумачення поняття "подібність правовідносин", та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		 
		Суд зазначає, що у даній справі № 922/1659/21, та у справах № 910/10275/20, № 910/11992/20, № 904/1112/20, № 922/1122/21 об`єкт спору (визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства), зміст відносин є подібними, враховуючи порівнювані ситуації, зокрема, прийняття спірних у кожній справі рішень зборів учасників товариств по завершенню "перехідного періоду", визначеного пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та не внесення змін у відповідні положення статутів таких товариств щодо кворуму після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (до 17.06.2019).
		 
		Також Суд зауважує на хибному врахуванні судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.06.2020 у справі № 922/298/19 та від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17, з огляду на те, що рішення загальних зборів товариств, оскаржувані у вказаних справах, не були прийняті по завершенню "перехідного періоду", визначеного пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так, у справі № 922/298/19 оскаржувані рішення загальних зборів учасників товариства були прийняті 28.09.2018 - тобто в "перехідний період", а у справі № 916/3133/17 оскаржувані рішення загальних зборів учасників товариства були прийняті 07.12.2017 - взагалі до набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і у зазначеній справі № 916/3133/17 правовідносини не регулювались вказаним законом.
		 
		Отже, висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 922/298/19 та від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17 не є релевантними для даної справи № 922/1659/21.
		 
		Суд також зазначає про хибність посилань суду апеляційної інстанції на ухвали Верховного Суду, як на правові позиції, з огляду на положення приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Крім того, як зазначалось вище, на теперішній час сформувалась стала та послідовна судова практика Верховного Суду у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, прийнятих за умов наявності у статуті товариства положень щодо кворуму після прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що існує очевидний конфлікт правових позицій Верховного Суду з даного питання, є надуманими.
		 
		Таким чином, з огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у позові.
		 
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Частинами 1 - 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 922/1659/21 скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Крім того, як убачається з матеріалів справи, Господарський суд Харківської області ухвалою від 06.05.2021 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнив та вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", зокрема щодо керівника та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені цієї юридичної особи. 
		 
		Згідно з частиною 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
		 
		Враховуючи те, що Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 у даній справі підлягають скасуванню.
		 
		7. Судові витрати
		 
		У зв`язку зі скасуванням рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, та прийняттям нового рішення відповідно до приписів статей 129, 315 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат.
		 
		За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
		 
		З огляду на висновок Верховного Суду про скасування судових рішень у справі та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, покладаються на позивачів.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		2. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 922/1659/21 скасувати.
		 
		3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
		 
		4. Стягнути з ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 7 945,00 грн (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
		 
		5. Стягнути з ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 7 945,00 грн (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
		 
		6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Харківської області.
		 
		7. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 у справі № 922/1659/21.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                       Н.М. Губенко
		 
		 
		Судді                                                                                                   С.В. Бакуліна
		 
		 
		                                                                                                            О.А. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...