Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/575/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2022. Зареєстровано: 31.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2022.
Дата набрання законної сили: 21.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		24 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/575/21 
		Господарський суд Тернопільської області
		у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
		розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи №921/575/21 
		за позовом:  ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 
		до відповідача: Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3, вул. Будного, буд. 3, м. Тернопіль, 46027
		про стягнення грошових коштів в сумі 1 800 000 грн 00 коп.
		 
		За участі представників:
		Позивача: адвокат Варода Павло Борисович, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія ВО №1022805 від 31.08.2021 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються),
		Відповідача: не з`явився. 
		 
		1.Судові процедури. 
		 
		1.1.Суть та рух справи.
		 
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 31.08.2021 (Вх.№635 від 01.09.2021) до відповідача - Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 про стягнення з відповідача в користь позивача грошових коштів в сумі 1 800 000 грн 00 коп.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 01.09.2021 головуючим у справі №921/575/21 визначено суддю Гевко В.Л.
		Ухвалою суду від 06.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.09.2021. 
		Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах. 
		Ухвалою суду від 08.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 01.03.2022, закрито підготовче провадження у справі з 01.03.2022 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2022.
		01.03.2022 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
		У відповідності до ст.216 ГПК України, судові засідання по суті неодноразово відкладались з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 24.05.2022. 
		Суд, у судовому засіданні 24.05.2022, після виходу з нарадчої кімнати, оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
		 
		1.2.Забезпечення позову.
		 
		Ухвалою від 20.12.2021 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову №815-г від 16.12.2021 (вх.№10261 від 16.12.2021) поданої позивачем ОСОБА_1 , з підстав зазначених в ухвалі.
		Повторно, ухвалою від 18.05.2022 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову від 16.05.2022 №992-г (вх. №3030 від 16.05.2022) позивача ОСОБА_1 , з підстав зазначених в ухвалі.
		 
		2.Аргументи сторін.
		 
		2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.
		 
		У позовній заяві (№б/н від 31.08.2021 (вх.№635 від 01.09.2021) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує таким.
		08 червня 2018 року позивачем - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно протоколу установчих зборів №1 від 08 червня 2018 року створено юридичну особу Обслуговуючий кооператив «ЖБК Будного 3», про що 11 червня 2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений запис під номером 16461020000011464, та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 42225749.
		Відповідно до акту приймання - передачі об`єктів нерухомості від 15 червня 2018 року, посвідченого Ліщиною 0.11., приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1207,1208, позивач ОСОБА_1 передав належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , як членський внесок у майновій формі до відповідача ОК "ЖБК Будного 3" а відповідач ОК «ЖБК Будного 3» отримало нерухоме майно, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_2 ., а саме: склад-цех під літ. «О», площею 653,2 кв.м., цех холодильних камер під літ. П-П-П пл.1107,8 кв.м., склад матеріалів під літ. «Р» площею 103,5 кв.м., склад матеріалів під літ. «С» площею 61,1 кв.м., прохідна під літ. «Т» площею 1925,6 кв.м. Даний акт підписано позивачем ОСОБА_1 та уповноваженим представником відповідача ОК «ЖБК Будного 3» Журавель Ю.Я.
		Як вказує позивач, він 10 березня 2020 року звернувся із письмовою заявою до загальних зборів членів ОК «ЖБК Будного 3», у якій заявив про свій вихід зі складу засновників (членів) вказаного кооперативу та просив встановити оцінку будівель загальною площею 1925,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 56668161101, які передані ним як вступний внесок до Кооперативу в розмірі 1 800 000 грн 00 коп., та повернути йому вступний внесок в грошовій формі в розмірі 1 800 000 грн 00 коп. протягом року з моменту прийняття відповідного рішення про припинення членства в кооперативі.
		Рішенням загальних зборів членів ОК «ЖБК Будного 3» від 10 березня 2020 року, оформленим протоколом загальних зборів №2 від 10 березня 2020 року, (пункт 2 порядку денного загальних зборів), вирішено:
		1. Припинити членство в Кооперативі ОСОБА_1 враховуючи подане ним звернення.
		2. Встановити оцінку будівель загальною площею 1925,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 56668161101, які передані ОСОБА_1 як вступний внесок до Кооперативу в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп.
		3. Повернути ОСОБА_1 вступний внесок в грошовій формі в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп. протягом року з моменту прийняття даного рішення.
		Проте, в строк до 10 березня 2021 року, та станом на день звернення до суду із цим позовом, відповідач ОК «ЖБК Будного 3» свого обов`язку по поверненню позивачу ОСОБА_1 вступного внеску в грошовій формі 1 800 000 гривень протягом року з моменту прийняття ним вищевказаного рішення не виконав, що стало підставою для звернення  ОСОБА_1 до господарського суду за захистом свого порушеного права. 
		 
		2.2. Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву.
		 
		Відповідач  Обслуговуючий кооператив ЖБК Будного 3 у наданому суду відзиві б/н від 03.11.2021 (вх№8968 від 04.11.2021)) на позовну заяву, не погоджуючись із вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та зазначає таке.
		Після прийняття рішення загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Будного 3» 10.03.2020 про вихід ОСОБА_1 із членів Обслуговуючого кооперативу «Будного 3» та про повернення йому вступного внеску у грошовій формі в розмірі 1800000 гривень, вступний внесок ОСОБА_1 повернуто, про що свідчить відповідна заява ОСОБА_1 , адресована загальним зборам членів Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Будного 3» від 02.04.2020.
		Отже, відповідач вважає, що Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Будного 3» після виходу ОСОБА_1 із членів кооперативу та прийняття рішення загальними зборами членів кооперативу про повернення йому вступного внеску у грошовій формі повністю виконано вимоги ч. 3 ст. 21 Закону України «Про кооперацію» щодо повернення ОСОБА_1 вступного внеску, а тому позовні вимоги є безпідставними.
		 
		2.3. Заява про те, що поданий відповідачем документ є підробленим. Клопотання про проведення експертизи.
		 
		У відповідь на відзив позивачем подано через канцелярію суду:
		1. Заяву від 30.11.2021 (вх. № 9760 від 30.11.2021) про те, що поданий відповідачем документ  копія заяви від імені ОСОБА_1 від 02.04.2020 є підробленим. У заяві позивач категорично заявляє, що підпис виконаний на заяві від 02.04.2020, долученій відповідачем до відзиву на позов здійснено не позивачем особисто, а іншою особою, і жодних коштів позивач від відповідача не отримував. 
		2. Клопотання від 30.11.2021 вих. №815-г (вх. № 9759 від 30.11.2021) про призначення судової почеркознавчої експертизи, у якому позивач просив суд: 
		- призначити у справі почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_1 на заяві від 02.04.2020 поданій відповідачем; 
		- доручити проведення судової почеркознавчої експертизи Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; 
		- на вирішення судовому експерту (експертам) при здійсненні судової почеркознавчої експертизи поставити наступне питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на заяві від 02 квітня 2020 року, адресованій Загальним зборам членів обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 тією особою, від імені якої він зазначений, а саме ОСОБА_1 , чи іншою особою?;
		- оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 ;
		- зупинити провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.
		Суд, розглянувши та оцінивши клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи задовольнив його з огляду на таке.
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності наступних умов, а саме: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
		В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
		Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2).
		Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12. № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		Пунктом 1.2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998. № 53/5 (зі змінами та доповненнями) основним із підвидів експертизи є почеркознавча експертиза.
		Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5).
		Згідно пунктом 3.5 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
		Пунктом 1.3 п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
		Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.
		Враховуючи вищезазначене, суд задовольнив клопотання вих.№815-г від 30.11.2021 (вх.№9759 від 30.11.2021) позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи та призначає у справі почеркознавчу експертизу.
		У судовому засіданні судом відібрано у позивача - ОСОБА_1 його зразки підпису та долучено їх до матеріалів справи.
		Враховуючи, що для проведення почеркознавчої експертизи необхідна наявність оригіналу заяви від 02.04.2020 суд витребовував даний оригінал від відповідача та відкладав підготовче засідання. 
		Проте, представник відповідача не з`явився у судові засідання, а відповідач витребуваного документу, а саме - оригіналу заяви від 02.04.2020, копія якої долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву, суду не надав.
		Суд повторно та неодноразово витребовував у Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 оригінал заяви від 02.04.2020, копія якої долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву. 
		Проте, представник відповідача витребуваного оригіналу заяви від 02.04.2020 суду, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не надав. 
		Вказане унеможливило проведення експертизи з вини відповідача, у зв`язку з ухиленням відповідачем від подання суду документу необхідного для проведення експертизи.
		Відповідно до статті 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
		Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
		При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
		У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
		У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
		 
		3.Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
		Обставини справи, встановлені судом. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення судом з огляду на таке. 
		У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Відповідно до статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
		Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
		Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
		Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
		Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
		Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
		Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
		Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до статті 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
		Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
		При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
		У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
		У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
		Згідно із статтею 4 ГПК, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		Господарською діяльністю у Господарського кодексу України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).
		За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
		Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
		Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).
		Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
		Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
		Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
		За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
		Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
		За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
		Із змісту статті 4 Закону України «Про кооперацію» одним із основних принципів кооперації є добровільний вступ та безперешкодний вихід з кооперативної організації.
		Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
		Із змісту статті 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється, серед іншого і у разі добровільного виходу з нього.
		Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
		Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України). 
		Відповідно до пунктів 6, 11 частини 1 статті 2 Закону України «Про кооперацію» визначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
		Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
		У пункті 3, 4 частини 1 стаття 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом.
		Відповідно частини 1, 2 статі 20 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.
		Згідно частини 1-3 статті 21 Закону України «Про кооперацію» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Розглянувши матеріали справи, доводи позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
		08 червня 2018 року позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно протоколу установчих зборів №1 від 08 червня 2018 року створено юридичну особу Обслуговуючий кооператив «ЖБК Будного 3». 
		11 червня 2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про реєстрацію Обслуговуючий кооператив «ЖБК Будного 3» під номером 16461020000011464, та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 42225749.
		15 червня 2018 року відповідно до акту приймання-передачі об`єктів нерухомості посвідченого Ліщиною О.П., приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1207,1208, позивач ОСОБА_1 передав належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , як членський внесок у майновій формі до відповідача ОК «ЖБК Будного 3», а відповідач ОК «ЖБК Будного 3» отримало нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ., а саме: склад-цех під літ. «О», площею 653,2 кв.м., цех холодильних камер під літ. П-П-П пл.1107,8 кв.м., склад матеріалів під літ. «Р» площею 103,5 кв.м., склад матеріалів під літ. «С» площею 61,1 кв.м., прохідна під літ. «Т» площею 1925,6 кв.м. Даний акт підписано позивачем ОСОБА_1 та уповноваженим представником відповідача ОК «ЖБК Будного 3» Журавель Ю.Я. 
		10 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до загальних зборів членів ОК «ЖБК Будного 3», у якій заявив про свій вихід зі складу засновників (членів) вказаного кооперативу, та просив встановити оцінку будівель загальною площею 1925,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 56668161101, які передані ним як вступний внесок до Кооперативу в розмірі 1 800000 гривень 00 коп., та повернути йому вступний внесок в грошовій формі в розмірі 1 800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп. протягом року з моменту прийняття відповідного рішення про припинення членства в кооперативі. 
		10 березня 2020 року рішенням загальних зборів членів ОК «ЖБК Будного 3» оформленим протоколом загальних зборів № 2 від 10 березня 2020 року, (пункт 2 порядку денного загальних зборів), вирішено:
		1.Припинити членство в Кооперативі ОСОБА_1 враховуючи подане ним звернення. 
		2.Встановити оцінку будівель загальною площею 1925,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 56668161101, які передані ОСОБА_1 як вступний внесок до Кооперативу в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп. 
		3.Повернути ОСОБА_1 вступний внесок в грошовій формі в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп. протягом року з моменту прийняття даного рішення.
		Як стверджує позивача у строк до 10 березня 2021 року та станом на день звернення до суду із цим позовом, відповідач ОК «ЖБК Будного 3» свого обов`язку по поверненню позивачу ОСОБА_1 вступного внеску в грошовій формі 1 800 000 гривень протягом року з моменту прийняття ним вищевказаного рішення не виконав, у зв`язку із чим права позивача підлягають судовому захисту, виходячи з наступних доводів. 
		Відповідно до пунктів 6, 11 частини 1 статті 2 Закону України «Про кооперацію» визначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
		Із змісту статті 4 Закону України «Про кооперацію» одним із основних принципів кооперації є добровільний вступ та безперешкодний вихід з кооперативної організації.
		У пункті 3, 4 частини 1 стаття 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом.
		Із змісту статті 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється, серед іншого і у разі добровільного виходу з нього.
		Відповідно частини 1, 2 статі 20 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.
		Згідно частини 1-3 статті 21 Закону України «Про кооперацію» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
		Таким чином, суд вважає доведеним позивачем і не спростованим відповідачем, що позивач зреалізував своє право на вихід з кооперативу та за рішенням зборів відповідача - ОК «ЖБК Будного 3» від 10 березня 2020 року протокол № 2 вирішено повернути позивачу - ОСОБА_1 вступний внесок в грошовій формі в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп. протягом року з моменту прийняття даного рішення.
		Проте, такого протягом року, як і на час розгляду даної справи, відповідачем здійснено не було, а тому позовні вимоги в цій частині позивача є достатньо обґрунтованими і не є спростованим належним чином відповідачем. 
		Так, розглянувши заперечення відповідача у відзиві на позов, суд розцінює їх критично та відхиляє, з огляду на таке. 
		Як стверджує відповідач після прийняття рішення загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Будного 3» 10.03.2020 про вихід ОСОБА_1 із членів Обслуговуючого кооперативу «Будного 3» та про повернення йому вступного внеску у грошовій формі в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень, вступний внесок ОСОБА_1 повернуто, про що свідчить відповідна заява ОСОБА_1 , адресована загальним зборам членів Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Будного 3» від 02.04.2020.
		Відповідачем долучено до матеріалів справи завірену копію заяви ОСОБА_1 , адресовану загальним зборам членів Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Будного 3» від 02.04.2020 із змісту якої позивач підтверджує, що вступний внесок позивачу повернуто у повній мірі. Вказана заява мітить підпис від імені ОСОБА_1 . 
		Разом з цим у відповіді на відзив позивач заявою від 30.11.2021 (вх. № 9760 від 30.11.2021) категорично стверджує, що поданий відповідачем документ  копія заяви від імені ОСОБА_1 від 02.04.2020 є підробленим. У заяві позивач заявляє, що підпис виконаний на заяві від 02.04.2020, долученій відповідачем до відзиву на позов здійснено не позивачем особисто, а іншою особою, і жодних коштів позивач від відповідача не отримував. 
		Одночасно, суду було подано клопотання від 30.11.2021 вих. №815-г (вх. № 9759 від 30.11.2021) про призначення судової почеркознавчої експертизи, у якому позивач просив суд: 
		- призначити у справі почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_1 на заяві від 02.04.2020 поданій відповідачем; 
		- доручити проведення судової почеркознавчої експертизи Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; 
		- на вирішення судовому експерту (експертам) при здійсненні судової почеркознавчої експертизи поставити наступне питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на заяві від 02 квітня 2020 року адресованій Загальним зборам членів обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 тією особою, від імені якої він зазначений, а саме ОСОБА_1 , чи іншою особою?;
		- оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 ;
		- зупинити провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.
		Враховуючи вищезазначене, суд задовольнив клопотання вих.№815-г від 30.11.2021 (вх.№9759 від 30.11.2021) позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи та призначив у справі почеркознавчу експертизу.
		Враховуючи, що для проведення почеркознавчої експертизи необхідна наявність оригіналу заяви від 02.04.2020 суд витребовував даний оригінал від відповідача та відкладав підготовче засідання. 
		Проте, представник відповідача не з`явився у судові засідання, а відповідач витребуваного документу, а саме - оригіналу заяви від 02.04.2020, копія якої долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву, суду не надав.
		Суд повторно та неодноразово витребовував у Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3: оригінал заяви від 02.04.2020, копія якої долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву. 
		Проте, представник відповідача і в цьому випадку проігнорував вимоги суду та витребуваного оригіналу заяви від 02.04.2020 до суду не надав. 
		Вказане унеможливило проведення експертизи з вини відповідача, у зв`язку з ухиленням відповідачем від подання суду документу необхідного для проведення експертизи.
		Із змісту статті 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
		При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
		У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
		Із змісту статті 91 ГПК України Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Таким чином, враховуючи, що відповідачем не подано суду оригіналу заяви  ОСОБА_1 , адресованої загальним зборам членів Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Будного 3» від 02.04.2020 суд відмовляє відповідачу у визнанні такої заяви та така заява як доказ не береться до уваги судом на підставі статті 102 та статті 91 ГПК України.
		При цьому інших належних письмових доказів того, що спірна сума виплачена позивачу зі сторони відповідача, як то  платіжні документи (квитанції, касові ордери, тощо), бухгалтерські звіти (проведення операції через бухгалтерію юридичної особи) відповідачем суду не подано.
		А тому, суд вважає не спростованим відповідачем належними доказами твердження позивача, що Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Будного 3» не виконано рішення зборів відповідача - ОК «ЖБК Будного 3» від 10 березня 2020 року протокол № 2 належним чином. Зокрема, не повернуто позивачу - ОСОБА_1 вступний внесок в грошовій формі в розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 коп. протягом року з моменту прийняття даного рішення та виходу позивача з кооперативу.
		 
		Отже, ураховуючи вище викладені обставини та докази в їх сукупності, беручи до уваги норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, котрі виникли між сторонами спору, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОК «ЖБК Будного 3» підлягають до повного задоволення судом у обраний позивачем спосіб.
		4. Судові витрати.
		 
		Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи задоволення позову судом, суд судові витрати у складі судового збору та витрат на професійну правову допомогу покладає на відповідача у справі. А тому, підлягає до стягнення з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 в користь ОСОБА_1 - 27 000 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп. судового збору та 20 100 (двадцять тисяч сто) грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
		Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 74-79, 86, 129, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 в користь  ОСОБА_1 - 1 800 000 грн 00 коп. 
		3. Судові витрати у складі судового збору та витрат на професійну правову допомогу, покласти на відповідача - Обслуговуючий кооператив ЖБК Будного 3 .
		4.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Будного 3 в користь  ОСОБА_1 - 27 000 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп. судового збору та 20 100 (двадцять тисяч сто) грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
		5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (РНООКПП НОМЕР_1 ) ; 
		Відповідач - Обслуговуючий кооператив ЖБК Будного 3, вул. Будного, буд. 3, м. Тернопіль, 46027, (код ЄДРПОУ 42225749). 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено на протязі п`яти робочих днів - 31.05.2022.
		Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено нарочно особисто уповноваженим представникам. 
		Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022. 
		 
		 
		Суддя В.Л. Гевко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...