Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/24472/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Невиконання судового рішення.
Надіслано судом: 01.06.2022. Зареєстровано: 01.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2022.
Дата набрання законної сили: 30.05.2023
Результат оскарження 30.05.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/755/806/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100040007667

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 753/24472/21
		1-кп/755/806/22
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"26" травня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді         ОСОБА_1 , 
		при секретарі         ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016100040007667 від 01.06.2016 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Солом`янського районного суду м.Києва від 01.10.2015 року за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
		за участю:
		прокурора          ОСОБА_4 , 
		потерпілої             ОСОБА_5 , 
		представника потерпілої      ОСОБА_6 ,
		захисника          ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого          ОСОБА_3 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Вироком Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 125 771,09 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 21.12.2015 року та сторонами не оскаржувалося.
		На виконання вироку, в частині реалізації призначеного покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, Солом`янським районним судом м. Києва до кримінально-виконавчої інспекції Дніпровського району м. Києва направлено копію вироку від 01.10.2015 року.
		Крім того, на виконання вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, Солом`янським районним судом м. Києва до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві направлено виконавчий лист № 1-кп/760/198/15 від 01.10.2015 року, та встановлено строк пред`явлення до виконання до 21.12.2016 року. Однак, після вжитих заходів реагування вирок Солом`янського районного суду м. Києва обвинуваченим ОСОБА_3 не виконано.
		Тобто, ОСОБА_3 в період часу з 01.10.2015 року по теперішній час, достовірно знаючи про вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року, відповідно до якого його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також постановлено стягнути з ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду, загальний розмір якої становить 225 771,09 грн., що набрав законної сили 21.12.2015 року, діючи з прямим умислом, направленим на невиконання вироку Солом`янського районного суду м. Києва, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п. 1 ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якого судові рішення є обов`язковими для виконання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не виконав вирок суду, шляхом умисного ухилення від його виконання.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі та показав, що дійсно 1 жовтня 2015 року Солом`янським районним судом м. Києва його було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також постановлено стягнути з нього на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну та моральну шкоду, загальний розмір якої становить 225 771,09 грн. Однак, він ( ОСОБА_3 ), усвідомлюючи наслідки невиконання судового рішення, не виконав вказаний вирок, а саме не відбув покарання у виді 3 років обмеження волі та лише частково відшкодував потерпілій матеріальну та моральну шкоду, оскільки мав невеликий заробіток. Відшкодування шкоди розпочав уже після внесення відомостей до ЄРДР відносно нього за ст. 382 КК України.
		Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. 
		Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
		Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. 
		На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 в умисному невиконанні вироку суду, що набрав законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. 
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не одружений, має неофіційне місце роботи, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я. 
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді штрафу.
		Враховуючи те, що ОСОБА_3 вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки, і вказане покарання не відбув, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків, із застосуванням ст. 71 КК України, за правилами ст. 72 КК України, згідно якої основне покарання у виді штрафу при призначенні за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
		Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 17000 гривень.
		На підставі ч. ч.1, 4 ст. 71, 72 КК України остаточне покарання    ОСОБА_3  за сукупністю вироків визначити у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, який виконувати самостійно.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання. 
		 
		 
		 
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...