Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/278/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2022. Зареєстровано: 01.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2022.
Дата набрання законної сили: 01.07.2022
Номер судового провадження: 1-кп/613/82/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221010000141

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   
		  Справа №-613/278/22  Провадження №-1-кп/613/82/22    
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 червня 2022 року    м. Богодухів
		 
		Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221010000141 від 07.04.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		14.02.2017 Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 28.11.2017 за рішенням Жовтневого районного суду м. Харків, на підставі ст. 1 п. «Е» Закону України «Про амністію»;
		12.01.2018 Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
		18.03.2021 Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за скоєння майнових злочинів, востаннє 18.03.2021 Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став та скоїв новий умисний злочин за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_4 , діючи повторно, 07 квітня 2022 року, приблизно о 19 год. 00 хв., маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах правового режиму воєнного стану, який введено на території України, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, без дозволу власника зайшов на територію подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , та шляхом пошкодження вікна, таємно проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, де з кухонного приміщення здійснив крадіжку: алюмінієвого бідону, б/в, об`ємом 40 л, вартістю 407 грн. 00 коп.; алюмінієвої каструлі, б/в, об`ємом 5 л, вартістю 140 грн. 00 коп.; настінного годинника з надписом «QUAUZ», б/в, вартістю 71 грн. 00 коп.; керосинової лампи, б/в, вартістю 178 грн. 00 коп. та керамічної статуетки «Собака на полюванні», б/в, вартістю 160 грн. 00 коп., що належать ОСОБА_6 .. Після чого, ОСОБА_4 з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 956 грн. 00 коп. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч. 4 ст.185КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення злочину, надав показання щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.
		Зокрема, під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що будинок АДРЕСА_1 належав його сусіду ОСОБА_7 , який помер минулого року. 07.04.2022 обвинувачений зайшов на територію домоволодіння за вказаною адресою, щоб забрати свій господарський возик, який матір ОСОБА_4 давала у користування сусіду. Возика на території домоволодіння ОСОБА_4 не знайшов, вирішив пошукати в будинку, пошкодив віконну раму та через вікно проник до будинку. У будинку ОСОБА_4 взяв металевий бідон, алюмінієву каструлю, керосинову лампу, настінний годинник та статуетку, та вийшов з будинку. Після цього його затримав сусід ОСОБА_6 , який покликав ще двох сусідів та військовослужбовців Нацгвардії, останні викликали поліцію. Про те, що будинком АДРЕСА_2 користується сусід ОСОБА_6 , обвинуваченому не було відомо. Повідомив, що наразі шкодує про вчинене, щиро розкаюється та зобов`язується в подальшому не допускати подібних вчинків. Просив суворо не карати та не позбавляти його волі. 
		Враховуючи пояснення обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, тому відповідно до ч. 3 ст.349КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Беручи до уваги наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів щодо долі речових доказів та щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
		На виконання вимог ч. 3 ст.349КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
		Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану. 
		Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає. 
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №7від24.10.2003«Пропрактикупризначення судамикримінальногопокарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		Згідно з ч. 2 ст.50ККУкраїни покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з положень ст.ст.50, 65 КК України, роз`яснень постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003«Про практикупризначення судамикримінального покарання», суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст.12КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.
		Водночас, судом взято до уваги характер вчиненого злочину, а саме те, що загальна вартість майна за крадіжкою, кваліфікованою за ч.4 ст.185 КК України, становить 956 грн., викрадене майно повернуто потерпілому у незміненому стані, наразі потерпілий ОСОБА_6 не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру.
		Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті при КНП «Богодухівська ЦРЛ» під диспансерним наглядом, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, дітей чи інших утриманців не має, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.66КК України визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої ним в судовому засіданні.
		Фактичних підстав для визнання та врахування інших обставин в якості таких, що пом`якшують покарання, зокрема, активного сприяння у розкритті злочину, суд не вбачає. Так, під активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Разом з тим, як було з`ясовано в судовому засіданні, обвинувачений був затриманий та переданий органам поліції особисто потерпілим практично на місці вчинення злочину, коли всі фактичні обставини його вчинення були очевидними. 
		Саме лише визнання своєї винуватості під тиском ситуації затримання та підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , досудовим розслідуванням та судом не встановлено.
		Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, та в період іспитового строку знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, що свідчить про його схильність до вчинення умисних корисливих злочинів, беручи до уваги, що злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, вчинено ОСОБА_4 через невеликий строк (1 рік) після постановлення попереднього вироку суду, враховуючи негативну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 4 статті 185 КК України. 
		Наявність однієї пом`якшуючої покарання обставини  щирого каяття  та відсутність обставин, що обтяжують покарання, дають суду підстави для призначення мінімального покарання, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, однак, не для застосування положень ст.69 КК України. 
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставини, що пом`якшує покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, позиції потерпілого, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст.185КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Також при призначенні покарання суд враховує, що інкримінований злочин ОСОБА_4 вчинив у період іспитового строку, встановленого вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 18.03.2021.
		Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
		За приписами ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		При цьому, згідно з ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. 
		У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7, виходячи з положень ч.2 ст. 75 та ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
		За приписами п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7, у разі коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково, і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання. 
		Оскільки за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 18.03.2021 ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст.185КК України до 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, а інкримінований злочин він скоїв у період іспитового строку, тому на підставі ч. 1 ст.71КК України суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 18.03.2021 і остаточно призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі. 
		До набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Судові витрати по справі з проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-22/4505-ТВ від 20.04.2022 у розмірі 1201 гривня 34 копійки, на підставі ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 71, 78, 100, 124, ч.3 ст.349, ст.ст.369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 18.03.2021 у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
		Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		- алюмінієвий бідон ємністю 40 л, алюмінієву каструлю ємністю 5 л, годинник настінний в пластиковому корпусі кварц, керосинову лампу настільну (каганець), статуетку керамічну «Собака на полюванні», які передані на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_6  вважати повернутими власнику;
		Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави процесуальні витрати за проведену судово-товарознавчу експертизу у сумі 1201 грн. 34 коп. (одну тисячу двісті одну гривню 34 коп.).
		Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...