Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 696/1163/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Сексуальне насильство.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2022. Зареєстровано: 02.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2022.
Дата набрання законної сили: 09.01.2023 (частково)
Результат оскарження 09.01.2023 Черкаський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/696/22/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021250350000690

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		01.06.2022 Справа № 696/1163/21 
		1-кп/696/22/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		   
		01 червня 2022 року     м. Кам`янка
		 
		Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:
		 
		головуючого судді     ОСОБА_1 , 
		суддів                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря      ОСОБА_4 ,
		прокурора      ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого      ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого      ОСОБА_7 ,
		представника потерпілих         ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка кримінальне провадження № 12021250350000690від13вересня 2021року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, проживаючого в цивільному шлюбі, непрацюючого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасником бойових дій, інвалідом, депутатом та ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, в силу ст. 89 КК України не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України, -
		в с т а н о в и в :
		 
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом літа 2021 року, більш точних дат та конкретної години події встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживав з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її малолітніми доньками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_12 в сімейних відносинах, як вітчим та падчерка, і фактично являвся особою, яка повинна займатись її вихованням, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_12 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_12 , можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, діючи умисно, протиправно, вчиняв домашнє насилля, яке виразилось у вчиненні сексуального насильства, яке виражалось в неодноразовому оголенні статевих органів малолітньої ОСОБА_12 , їх мацанні та здійсненні непристойних дотиків до них.
		   Вказаними діями ОСОБА_6 порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_12 , яка набула фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із
		 
		зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
		   Він же, 24 серпня 2021 року, близько 11 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживав з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її малолітніми доньками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_11 в сімейних відносинах, як вітчим та падчерка і фактично являвся особою, яка повинна займатись її вихованням, діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно-небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_11 та користуючись безпорадним її станом, відсутністю специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому реальний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов`язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, діючи умисно, протиправно, самостійно, вчинив домашнє насилля, яке виразилось в сексуальному насильстві, а саме вступив з ОСОБА_11 в статеві зносини, пов`язані з оральним проникненням в тіло ОСОБА_11 з використанням своїх геніталій, внаслідок чого вчинив її зґвалтування, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
		Він же, повторно, а саме будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК України, 24 серпня 2021 року, близько 11 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживав з початку 2020 року з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її малолітніми доньками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_11 в сімейних відносинах, як вітчим та падчерка, і фактично являвся особою, яка повинна займатись її вихованням, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні протиправні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_11 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_11 , можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, діючи умисно, протиправно, вчиняв домашнє насилля, яке виразилось у вчиненні сексуального насильства, а саме в оголенні статевого органу ОСОБА_6 та в подальшому змушуванні малолітньої ОСОБА_11 здійснювати різного роду маніпуляції зі своїм статевим органом, таким чином задовольняючи його статеву пристрасть, та в подальшому здійсненні непристойних дотиків руками до статевих органів малолітньої ОСОБА_11 , чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
		   Він же повторно, а саме будучи особою, що вчинила злочин, будучи особою, що вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК України, 10 вересня 2021 року, близько 12 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживав з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її малолітніми доньками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_11 в сімейних відносинах, як вітчим та падчерка, і фактично являвся особою, яка повинна займатись її вихованням, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим
		 
		умислом, із сексуальних мотивів, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно-небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_11 та користуючись безпорадним її станом, відсутністю специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому реальний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов`язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, діючи умисно, протиправно, самостійно, вчинив домашнє насилля, яке виразилось в сексуальному насильстві, а саме вступив з ОСОБА_11 в статеві зносини, пов`язані з оральним проникненням в тіло ОСОБА_11 з використанням своїх геніталій, внаслідок чого вчинив її зґвалтування.
		   Вказаними діями ОСОБА_6 порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_11 , яка набула фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень підтвердив у повному обсязі.
		   Законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_8 підтримала пред`явлене обвинувачення, з приводу призначення обвинуваченому міри покарання поклалась на розсуд суду.
		   Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження доказами, які були оглянуті та досліджені в судовому засіданні та в яких викладені та відображені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, а саме:
		-даними рапорту інспектора-чергового СПД № 2 ВП № 2 Черкаського районного управління поліції від 13 вересня 2021 року про надходження заяви та реєстрації в ЄО про те, що соціальному педагогу ОСОБА_13 стало відомо, що ОСОБА_6 вчинив сексуальні відносини із своєю нерідною донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4, т. 2);
		-даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_14 від 13 вересня 2021 року щодо розпусних дій відносно неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5, т. 2);
		-даними заяви ОСОБА_10 про огляд місця події від 13 вересня 2021 року; даними протоколу огляду місця події від 13 вересня 2021 року з компакт-диском та ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року про надання дозволу на проведення 13 вересня 2021 року огляду домоволодіння АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_10 , а також проведення 14 вересня 2021 року огляду поряд з цим домоволодінням, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, виявлення речей, документів та предметів (а.с. 15-28, 37-38, т. 2); 
		-даними протоколу огляду місця події від 14 вересня 2021 року з фототаблицею щодо виявлення та вилучення речових доказів на підставі заяви ОСОБА_10 від 14 вересня 2021 року (а.с. 40-43, т. 2); 
		-даними висновку експерта № 02-01/782 від 30 вересня 2021 року за результатами проведення судово-медичної експертизи малолітній ОСОБА_12 (а.с. 57-58, т. 2);
		-даними висновку експерта № 02-01/781 від 30 вересня 2021 року за результатами проведення судово-медичної експертизи малолітній ОСОБА_11 (а.с. 59-60, т. 2);
		-даними протоколу огляду предметів з фототаблицею до нього та компакт-диском (мобільного телефону із відеозаписом) від 14 вересня 2021 року (а.с. 63-67, т. 2);
		 
		-даними протоколу перегляду відеозапису вчиненого кримінального правопорушення від 14 вересня 2021 року; даними постанови про визнання речовим доказом по кримінальному провадженню відеозапису та його приєднання до матеріалів кримінального провадження від 14 вересня 2021 року (а.с. 69-73, т. 2);
		-даними висновку судово-психіатричного експерта № 359 від 29 вересня 2021 року за результатами проведення судово-психіатричної експертизи підозрюваному ОСОБА_6 , згідно із якою ОСОБА_6 не позбавлений здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, відсутні перешкоди для правильного сприйняття ним обставин, що мають значення у справі, та може давати про них покази, зокрема, в судовому засіданні (а.с. 74-79, т. 2);
		-даними висновку судово-психіатричного експерта № 352 від 24 вересня 2021 року за результатами проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи малолітній потерпілій ОСОБА_11 , відповідно до якого ОСОБА_11 з врахуванням наявного у неї рівня розумового розвитку здатна правильно сприймати обставини, які мають значення у провадженні, та може надавати відповідні показання, не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які б суттєво вплинули на самостійність її показань. Досліджувана ситуація мала для неї психотравмуючий характер та викликала накопичення вираженої емоційної напруженості, негативно забарвлених емоційних переживань у вигляді пригніченості, приниженості, безнадійності та емоційної лабільності, що є підґрунтям психологічних страждань (а.с. 80-87, т. 2);
		-даними висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини ОСОБА_11 № ІРЦ-85752/2021/255791 від 12 липня 2021 року (а.с. 89-92, т. 2);
		-даними висновку судово-психіатричного експерта № 365 від 01 жовтня 2021 року за результатами проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи малолітній потерпілій ОСОБА_12 , згідно із яким у ОСОБА_12 виявлено психічні розлади невротичного рівня, виникнення яких знаходиться в прямому причинному зв`язку зі скоєними проти неї протиправними діями. При цьому на періоди часу, до яких відноситься скоєння проти неї протиправних дій, ознак будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявляла та могла правильно сприймати виключно зовнішню сторону обставин, що мають значення у справі, утримувати їх в пам`яті та довільно відтворювати (а.с. 93-98, т. 2);
		-даними журналу судового засідання від 08 жовтня 2021 року з компакт-диском, про допит малолітньої потерпілої ОСОБА_11 в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Смілянського міськрайнного суду від 05 жовтня 2021 року (а.с. 189-191, т. 2);
		- даними журналу судового засідання від 08 жовтня 2021 року з компакт-диском, про допит малолітньої потерпілої ОСОБА_12 в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Смілянського міськрайнного суду від 05 жовтня 2021 року (а.с. 199-202, т. 2);
		- даними журналу судового засідання від 26 жовтня 2021 року з компакт-диском, про допит неповнолітнього свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Смілянського міськрайнного суду від 05 жовтня 2021 року (а.с. 212-215, т. 2);
		-даними висновку за результатами дослідження з використанням поліграфа від 29 вересня 2021 року, отриманим від ТОВ «ТРК «Україна», за яким ОСОБА_10 визнала, що їй було відомо про розбещення її дітей ОСОБА_6 (а.с. 219-221, т. 2);
		-даними протоколу огляду предметів від 27 жовтня 2021 року на території СУ ГУНП в Черкаській області при сонячному та штучному освітленні (а.с. 222-223, т. 2);
		-даними протоколу огляду предметів, документів від 22 листопада 2021 року на території СУ ГУНП в Черкаській області при сонячному та штучному освітленні з компакт-диском (а.с. 230-231, т. 2);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_15 від 24 листопада 2021 року з флеш-накопичувачем за заявою ОСОБА_10 від 24 листопада 2021 року (а.с. 235-238, т. 2);
		-даними постанови про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання до камери речових доказів ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 29 листопада 2021 року (а.с. 239-240, т. 2).
		Колегія суддів, при вирішенні питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, вважає за необхідне в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України виключити із пред`явленого обвинувачення посилання на вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, який ним не вчинявся і помилково вказаний у суті обвинувачення, так і посилання на перебування обвинуваченого з потерпілою у сімейних відносинах, так як вказана обставина не є кваліфікуючою ознакою і не згадується у диспозиції інкримінованих статей та відсутня у переліку встановлених прокурором обставин, що обтяжують покарання, що в свою чергу не змінює суті пред`явленого обвинувачення з його кваліфікацією та не погіршує становище обвинуваченого та його право на захист. 
		   Колегія суддів вважає безспірно встановленим те, що всі процесуальні дії по збиранню доказів по даному провадженню, які були досліджені судом, були проведені у спосіб, з дотриманням порядку і на підставах, передбачених процесуальним законом, з дотриманням загальних засад кримінального провадження, які гарантують права і свободи людини та громадянина (п.п. 1-10 ч. 1 ст. 7).
		   Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочинів, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
		Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшла висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152 КК України:
		- як вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; 
		- як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК України; 
		- як вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно, а саме особою, що вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК України;
		   Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5, 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		   Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії»від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		   Відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
		   Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у межах санкцій ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України відповідно до положень Загальної частини цього жКодексу, враховуючиступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень таособливості  й  обставини  їх  вчинення, особу  винного,  який згідно із висновком судово-
		 
		психіатричного експерта№ 359від 29вересня 2021року начас вчиненняінкримінованих кримінальнихправопорушень тана теперішнійчас єосудним,за місцемпроживанняхарактеризується посередньо, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючий, з огляду на відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання,  вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, яке належить відбувати реально.
		   На підставі ч. 1ст. 70 КК Українинеобхідно визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		   Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).
		   Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		   Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		   Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.
		   Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		   На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року, слід скасувати.
		У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
		   Долю речових доказів суд вирішує на підставі положеньст. 100 КПК України.
		   Процесуальні витрати у справі відсутні. 
		   Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого залишити без змін, та продовжити строк його дії до набрання вироком законної сили.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100,368,370,371,373,374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		   Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України, та призначити йому покарання:
		   - за ч. 4 ст. 153 КК України - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;
		   - за ч. 6 ст. 152 КК України - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі;
		   - за ч. 6 ст. 153 КК України - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.
		   На підставі ч. 1ст. 70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі. 
		   До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор». 
		   Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його затримання, тобто з 13 вересня 2021 року і зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 13 вересня 2021 року по 01 червня 2022 року включно, із розрахунку день за день.
		   Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року.
		   Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:
		-зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_6 в паперовому конверті, одіяло  спецпакет SUD4029174; покривало  спецпакет SUD4029176; покривало  спецпакет SUD4029175; дитячі штанці та кофту зеленого кольору  спецпакет № SUD 3088779; футболку біло-синього кольору та штани зеленого кольору чоловічі  спецпакет № SUD4029177; дитячу футболку рожевого кольору зі стразами  спецпакет № 7080867, які передані на зберігання до камери речових доказів ВП № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області  знищити; 
		відеозаписзназвою «0-02-05-7ae8cffcc626c356789f898d0e0b9776c88811d12a034c26d3178.mp4», який міститься на DVD-R диску  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Головуючий       ОСОБА_1 
		 
		Судді                                 ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...