Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/722/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2022. Зареєстровано: 02.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2022.
Дата набрання законної сили: 13.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/991/2/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52020000000000175

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 991/722/21
		Провадження 1-кп/991/2/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 червня 2022 року                                     місто Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
		 
		головуючий ОСОБА_1 ,
		судді  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		секретарі судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 
		здійснивши відкритий судовий розгляд кримінального провадження №52020000000000175 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Застав?я Корецького району Рівненської області, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		учасники судового провадження:
		 
		сторона обвинувачення:
		прокурори  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		 
		сторона захисту:
		обвинувачений  ОСОБА_6 ,
		захисники -     ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		1.05 березня 2020 року ОСОБА_6 , будучи генеральним директором Державного спеціалізованого підприємства «Об?єднання «Радон» (далі  ДСП «Об?єднання «Радон»), розуміючи, що прийняття рішення про розмір премій, які можуть бути йому виплачені відповідно до контракту, знаходиться в компетенції голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (далі - ДАЗВ), перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_14 , запропонував їй неправомірну вигоду за призначення йому премій. Водночас зазначив, що розмір неправомірної вигоди прямо залежить від розміру нарахованих йому премій і складатиме половину від них.
		2.18 березня 2020 року о 9 год 17 хв ОСОБА_6 , біля будівлі ДАЗВ, що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, під час зустрічі з ОСОБА_14 , підтвердив раніше висловлену пропозицію про передання їй неправомірної вигоди за встановлення йому премій та роз`яснив, що згідно з контрактом та постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), рішення про розмір премії за підсумками роботи за квартал та за рік приймає саме ОСОБА_14 .
		3.25 березня 2020 року о 15 год 16 хв ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ДАЗВ, обговорив з ОСОБА_14 розмір неправомірної вигоди при встановленні йому премії за підсумками роботи за 4квартал 2019 року в розмірі 300% від посадового окладу, а також за підсумками роботи за 2019 рік - у розмірі 15 посадових окладів, та зазначив, що неправомірна вигода за встановлення йому премій в таких розмірах буде складати 300000 грн.
		4.Цього ж дня, о 17 год 37 хв ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку WhatsApp повідомив ОСОБА_14 , що під час останньої розмови, обумовлюючи суму неправомірної вигоди в розмірі 300000 грн, він не врахував, що з його премії буде знято 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Отже, ОСОБА_6 обумовив, що розмір неправомірної вигоди прямо залежить від розміру нарахованих йому премій, і буде складати 50% від отриманих ним коштів з врахуванням сплати податків та зборів.
		5.Рішенням комісії з преміювання керівників підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ від 26 березня 2020 року ОСОБА_6 рекомендовано встановити премію за 4 квартал 2019 року в розмірі 290% від посадового окладу, та премію за 2019 рік у розмірі 15 місячних окладів.
		6.30 березня 2020 року ОСОБА_14 погоджено встановлення ОСОБА_6 премії за 4 квартал 2019 року в розмірі 290% від посадового окладу, та за 2019 рік - у розмірі 15 місячних окладів. Про ухвалення такого рішення ДСП «Об`єднання «Радон» поінформовано листами № 1-1111/5-20 від 30 березня 2020 року та № 1-1112/5-20 від30березня 2020 року, підписаними ОСОБА_14 .
		7.07 квітня 2020 року о 10 год 51 хв ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ДАЗВ, повідомив ОСОБА_14 , що йому виплатили премію в розмірі 438000 грн.
		8.Наступного дня о 16 год 01 хв ОСОБА_6 , в службовому кабінеті ОСОБА_14 , передав їй неправомірну вигоду в розмірі 210000 грн, яку помістив у коробку з латексними рукавицями, за ухвалене рішення в його інтересах про встановлення премій за 4 квартал 2019 року в розмірі 290% від посадового окладу і за підсумками роботи за 2019 рік - у розмірі 15 окладів.
		 
		ІІ. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		 
		9.Дії  ОСОБА_6 судом кваліфіковано як пропозиція надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто за ч. 4 ст. 369 КК.
		 
		ІІІ. Версія сторони захисту
		10.Під час допиту ОСОБА_6 суду повідомив, що в 2018 році дізнався про вакантні посади в ДАЗВ. Пройшовши співбесіду йому було запропоновано зайняти посаду начальника служби стратегічного розвитку та фінансово-економічної діяльності Київського міського підрозділу ДП ЦОТІЗ ДАЗВ, а 17 грудня 2018 року було призначено на посаду. Основним завданням на посаді була розробка стратегії реформування 21-го підприємства зони відчуження. Було розроблено стратегію їх скорочення, результатом чого стало скорочення підприємств з 21 до 11. Реформа була погоджена ДАЗВ та Міністерством екології і природніх ресурсів України. Наймасштабнішою реформою була реорганізація Державної корпорації Українське державне об?єднання корпорація «Радон». Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України було ліквідовано корпорацію, оскільки вона дублювала функції інших підприємств. Натомість, було створено єдине підприємство  ДСП «Об?єднання «Радон». Після виходу розпорядження КМУ ОСОБА_6 було запропоновано зайняти посаду голови ліквідаційної комісії та надано доручення створити нове підприємство, вирішити питання передання майна новоствореному підприємству тощо. У результаті реформи, станом на 2020 рік замість семи юридичних осіб запрацювало одне підприємство, що значно зменшило штатну чисельність працівників. У зв?язку з реорганізацією, за 6 місяців відбулась економія на виплаті заробітної плати близько 12000000 грн. Ці кошти було спрямовано на погашення заробітних плат в підприємствах зони відчуження. Звільненими працівниками були переважно особи керівного складу. Серед звільнених був ОСОБА_15 . При звільненні він погрожував ОСОБА_6 тим, що у нього з?являться проблеми з СБУ. Як виявилось, батько ОСОБА_15 був начальником підрозділу СБУ, що курував Чорнобильську зону відчуження. Пізніше, ОСОБА_16 почав блокувати надання ОСОБА_6 доступу до виконання особливих робіт, погодження якого здійснювалось СБУ. В середині лютого 2020 року ОСОБА_6 перебував у відрядженні у Відні та Празі. Під час відрядження дізнався, що ОСОБА_14 було призначено т.в.о. голови ДАЗВ. Після повернення з відрядження, 24лютого 2020 року вперше зустрівся з ОСОБА_14 на щорічному публічному звіті голови ДАЗВ. З 25 лютого по березень 2020 року ОСОБА_6 перебував у відрядженні в Грузії. У цей час всі посадові обов?язки директора виконував ОСОБА_17 . Саме в цей період до ДАЗВ було відправлено листи щодо преміювання ОСОБА_6 .
		11.Після повернення з відрядження, приблизно 16, 17 березня 2020 року, ОСОБА_14 зв?язалась з ОСОБА_6 та повідомила йому, що надійшли листи про надбавки. Саме тоді ОСОБА_6 вперше дізнався про те, що до ДАЗВ були направлені листи. Після цього, ОСОБА_6 в системі електронного документообігу побачив два листи за підписом ОСОБА_17 , що стосувались преміювання ОСОБА_6 . Після цього він одразу викликав ОСОБА_17 запитавши, що це за листи, і чому про них ніхто не інформував ОСОБА_6 . ОСОБА_17 пояснив, що надсилання цих листів було формальністю виконання умов контракту, укладеного між ДАЗВ та ОСОБА_6 і саме ОСОБА_17 відповідальний за це, як заступник начальника із загальних питань.
		12.Увечері 17 березня 2020 року зателефонувала ОСОБА_14 , та попросила зранку 18березня 2020 року приїхати у ДАЗВ, знову нагадавши про листи щодо преміювання.
		13.Після цього ОСОБА_6 повторно зателефонував ОСОБА_17 , та поцікавився, які можуть виникнути питання чи проблеми, на що ОСОБА_17 повідомив, що усі показники та плани були виконані, тому, ніяких проблем немає.
		14.18 березня 2020 року ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_14 на сходах до другого поверху приміщення ДАЗВ, та ОСОБА_14 запропонувала випити в найближчій кав?ярні каву і поспілкуватись.
		15.Розмова між ними почалась з повідомлення ОСОБА_14 про надходження листів по надбавкам. Однак, ОСОБА_6 одразу її виправив, вказавши, що маються на увазі премії. На цей момент ОСОБА_6 вважав, що рішення по преміювання мали бути уже прийняті, оскільки листи були датовані 26 лютого та 04 березня 2020 року.
		16.Під час розмови ОСОБА_14 розповідала, що вона змінила комісію з преміювання, призначила себе головою комісії. Також розповіла, що не знає як це працює та запитувала, як було раніше. ОСОБА_6 був здивований поставленим запитанням, проте змушений був підтримувати контекст розмови керівника.
		17.ОСОБА_6 повідомив, що преміювання передбачено постановою КМУ, розмір можливого преміювання визначений в контракті. ОСОБА_14 почала говорити чутки про те, що нібито усі керівники ділились з попереднім керівництвом ДАЗВ. Окрім цього, вони повинні були купувати витратні матеріали, а саме: папір, каву, чай тощо.
		18.Постійно під час розмови ОСОБА_14 наголошувала «я хочу, щоб було як раніше», «ти ж мене розумієш». ОСОБА_6 відчував з її сторони постійний тиск, проте, підтримував розмову з керівником, ні в чому їй не заперечував. ОСОБА_14 запитувала, чи може він поспілкуватись з керівниками інших державних підприємств, дізнатись що їм відомо. ОСОБА_6 сприймав її запитання як недосвідченість керівника.
		19.Оскільки на час формування листів звіт ДСП «Об?єднання «Радон» уже було здано, направлення листів було формальністю, оскільки додатком до них були витяги зі звіту про роботу. Тому, вважає, що його розмова з ОСОБА_14 носила інформаційний характер, як допомога недосвідченому керівнику.
		20.Під час розмови ОСОБА_14 зазначала, що в Україні недопустимо отримувати премії в такому розмірі, акцентуючи увагу на тому, що частина премій повинна віддаватись керівництву ДАЗВ. Окрім цього, ОСОБА_14 постійно наголошувала, що потрібно бути нобелевським лауреатом, щоб отримувати премії в таких розмірах. ОСОБА_14 запитувала хто, кому і скільки заносив, жалілась на малу заробітну плату в розмірі 9000 грн.
		21.ОСОБА_6 на її запитання відповідав навмання, з пліток, які чув, розуміючи, що ОСОБА_14 не досягла результатів у своїй роботі. У кінці розмови ОСОБА_14 сказала, що вона хоче, щоб усе працювало як раніше.
		22.05 березня 2020 року ніякої зустрічі між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 не було. Розмови щодо преміювання відбувались за ініціативи ОСОБА_14 та почались 17 чи 18березня 2020 року.
		23.Увагу ОСОБА_14 до своєї персони ОСОБА_6 пояснював тим, що він є перспективним керівником та вважав, що спілкування з нею відкриє нові можливості та кар?єрні плани.
		24.Орієнтовно 20 березня 2020 року обвинувачений був у приміщенні ДАЗВ на щотижневій нараді керівників державних підприємств. Після закінчення наради ОСОБА_14 підійшла до ОСОБА_6 та запитала: «Ну що, ти готовий до отримання премії? ти ж розумієш…». ОСОБА_6 запитав, що вона має на увазі, однак вона відповіла, що наразі немає часу та зателефонує пізніше.
		25.Коли зранку 25 березня 2020 року ОСОБА_6 отримав повідомлення від ОСОБА_14 з текстом «заїдеш?», він усе розумів і виконував вказівку свого керівника, узгодивши час зустрічі. Зустріч 25 березня 2020 року була чітко спланована ОСОБА_14 та органами досудового розслідування.
		26.Приблизно о 15 год 10 хв ОСОБА_6 приїхав до ДАЗВ і за запрошенням ОСОБА_14 зайшов до її кабінету. На прохання ОСОБА_14 , ОСОБА_6 привіз з собою коробку гумових рукавичок, оскільки на той час розпочалась пандемія коронавірусної хвороби. Всі присутні в кабінеті розглядали та приміряли рукавички. ОСОБА_14 в цей час розмовляла зі своїми підлеглими.
		27.Коли ОСОБА_6 зайшов до кабінету, ОСОБА_14 попросила працівників покинути кабінет. У цей момент ОСОБА_14 знову почала розмову за премії, що їй незрозуміла процедура тощо. До розмови приєднались пізніше ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , під час якої почалось обговорення премії ОСОБА_6 . ОСОБА_18 повідомила, що всі необхідні документи від ДСП «Об?єднання Радон» до ДАЗВ для розгляду питання преміювання ОСОБА_6 надійшли. Під час розмови ОСОБА_14 не могла зрозуміти, що означає те, що премія ОСОБА_6 має бути виплачена за фактично відпрацьований час. ОСОБА_14 ж розпочала так зване «службове розслідування», під час якого була обурена тим, що є листи-погодження премії іншим працівникам, датовані періодом, коли вона уже обіймала посаду, додавши, що такі премії не можуть бути виплачені. У цей час ОСОБА_6 сприйняв це як те, що без віддяки керівнику ДАЗВ, премія не може бути виплачена.
		28.Після цього ОСОБА_14 повернулась до обговорення премії ОСОБА_6 , вказавши ОСОБА_18 : «зараз ми з ОСОБА_20 переговоримо і все вирішимо». ОСОБА_6 сприйняв це як те, що від результату розмови з ОСОБА_14 і буде залежати розмір його премії. Далі, ОСОБА_14 звернулась до ОСОБА_6 із запитанням, який розмір премії можна йому призначити. ОСОБА_6 відповів, що є контракт, постанова КМУ та показники ефективності, які визначають розмір можливого преміювання. Проте ОСОБА_14 відповіла «давай без цих постанов нарахуємо, щоб нормально було…».
		29.На певному етапі розмови ОСОБА_14 висунула пряму вимогу, вказавши: «як ми будемо розраховуватись? що будемо робити?». Це ОСОБА_6 сприйняв як вимогу надання неправомірної вигоди за призначення премії. Проте, оскільки йому було відомо, що премія залежить виключно від показників ефективності, вирішив перевести розмову на іншу тему. Тобто, з цього моменту ОСОБА_6 зрозумів, з якою метою ОСОБА_14 запрошує його на розмови та зустрічі.
		30.Під час цієї розмови ОСОБА_6 сказав, що максимальний розмір премії, який він може отримати, це 7,5 окладів, оскільки відпрацював він лише півроку. Можливо в цей час ОСОБА_14 і занотовувала на папері «7,5 окладів», «50%». Під час розмови ОСОБА_14 сказала: « ОСОБА_21 , отримавши 500-600 нікому нічого не носив? Думаю повинен був носити». Це ОСОБА_6 сприйняв як черговий натяк на необхідність надання неправомірної вигоди. 
		31.ОСОБА_14 запитала: «як ми будем оцю суму?». Потім, ОСОБА_14 сказала принести неправомірну вигоду за один раз. Далі, ОСОБА_14 попросила ОСОБА_6 влаштувати на роботу ОСОБА_22 , який був знайомим ОСОБА_23 . ОСОБА_6 в неконкретній формі відповів ОСОБА_14 , що щось придумає, однак, цього доручення так і не виконав.
		32.Далі, до кабінету зайшли працівники ДАЗВ і почалась розмова на інші теми. Під час розмов ОСОБА_14 запитала: «А хто у нас завтра на премію іде? Чому вони не приходять підготуватися?». Після цього ОСОБА_6 усвідомив, що ті, хто не приходить до неї «готуватися», не отримають премію незалежно від показників.
		33.Під час засідання комісії з преміювання, члени комісії дивувались присутності керівників підприємств. ОСОБА_14 весь час вела себе пасивно, переважно відволікалась на мобільний телефон. Щодо премії ОСОБА_6 , один із показників не відповідав умовам контракту, тому розмір премії було знижено на 10% і вона становила 290%. За це рішення всі члени комісії проголосували одностайно. Річну премію було визначено в розмірі 15 окладів, за що також одностайно проголосували.
		34.ОСОБА_6 вважав, що йому законно призначили премію, і йому нікому не доведеться «віддячувати» за це.
		35.01 квітня 2020 року ОСОБА_6 отримав лист від ДАЗВ про погодження йому премії, та розписав його на ОСОБА_17 , як виконавця листів. Саме ним мало прийматись рішення про виплату та розрахунок премії. На цей момент ОСОБА_6 був впевнений, що йому не доведеться виконувати протиправні вимоги ОСОБА_14 .
		36.Отримавши повідомлення про зарахування коштів на рахунок, ОСОБА_6 здивувався розміру виплати. Головний бухгалтер пояснив, що у зв?язку з дефіцитом коштів було вирішено виплачувати премії частинами, оскільки на той час це було значною сумою. ОСОБА_6 не заперечував щодо цього.
		37.06 квітня 2020 року ОСОБА_14 зателефонувала та запитала, чи буде ОСОБА_6 07 квітня 2020 року у ДАЗВ та що там із премією, коли буде розрахунок? ОСОБА_6 не хотів їхати у ДАЗВ та зустрічатись з ОСОБА_14 , однак, у разі зустрічі, планував переводити розмову на іншу тему.
		38.07 квітня 2020 року, приблизно об 11 годині ОСОБА_6 поїхав до ДАЗВ. Під час зустрічі ОСОБА_6 розповів про те, що отримав премію. ОСОБА_14 висунула вимогу про передачу їй коштів, повідомивши про необхідність принести кошти в її кабінет.
		39.Ввечері 07 квітня 2020 року ОСОБА_14 повторно зателефонувала ОСОБА_6 з вимогою заїхати до неї. ОСОБА_6 повідомив, що буде в другій половині дня.
		40.08 квітня 2020 року, приїхавши до ДАЗВ, зустрівшись з ОСОБА_14 , ОСОБА_6 одразу завів розмову на виробничі теми. ОСОБА_14 під час розмови спілкувалась з ОСОБА_6 та підлеглими на підвищених тонах, шукаючи привід нагадати, що у неї невелика заробітна плата. Також нагадала ОСОБА_6 , що попередні керівники «Радон» платили голові ДАЗВ.
		41.У певний момент ОСОБА_14 розповідала як після призначення на посаду у неї проводили обшуки, та те, що вона їх не пробачить. Після цих розмов, ОСОБА_6 пішов додому і більше зустрічей з ОСОБА_14 не було.
		42.На запитання суду ОСОБА_6 повідомив, що розмови, зафіксовані в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій (далі  НС(Р)Д) не готовий коментувати, вважає їх нарізками, не виключає часткове співпадіння реальних розмов з тим, що відображено на аудіо, відеозаписах НС(Р)Д та у протоколах. Вважає, що ОСОБА_14 провокувала його до надання їй неправомірної вигоди, проте, яку саме суму коштів потрібно було їй передати не розумів. Пам?ятає, що кошти неодноразово знімав у відділенні АТ«Альфа-банк» в різних сумах. 210000 грн, яку він отримав 08 квітня 2020 року витратив на придбання 3000 доларів США, певну суму коштів передав своїй тещі, а решта залишилась у господарстві. Вперше про вимогу неправомірної вигоди зрозумів 25 березня 2020 року, проте до правоохоронних органів з цього приводу не звертався, тому що не збирався таку неправомірну вигоду надавати. Чи надавав неправомірну вигоду ОСОБА_14 не пам?ятає. Окрім того зазначив, що ОСОБА_14 , на його переконання, потрібен був статус викривача, щоб «компенсувати» свою участь у іншому кримінальному провадженні. Також вважає, що метою цього кримінального провадження, у тому числі, було звільнення його з роботи. Щодо коробки з гумовими рукавичками, яка є речовим доказом у справі, повідомив, що передав її ще 25 березня 2020 року.
		43.Окрім зазначеного ОСОБА_6 , спростовуючи висунуте обвинувачення, сторона захисту в судових дебатах зазначила, що: (1) ніде не зафіксовано першочергову пропозицію ОСОБА_6 про надання неправомірної вигоди ОСОБА_14 , хоча на момент пропозиції неправомірної вигоди ОСОБА_14 уже співпрацювала з правоохоронними органами у іншому кримінальному провадженні і у неї в кабінеті була розміщена апаратура для проведення НС(Р)Д; (2) мобільний телефон Samsung, який належить ОСОБА_6 , не змогли відкрити у судовому засідання для дослідження, оскільки логічний захист на ньому був зламаний детективом НАБУ, а пароль, зазначений обвинуваченим мав би підійти для розблокування телефона, адже обвинувачений виключає можливість його забути; (3) під час огляду коштів 08 квітня 2020 року ОСОБА_14 разом із детективом покидала службовий кабінет разом із сумкою, у якій була коробка з неправомірною вигодою, проте, через певний час вони повернулись з цією ж сумкою, що може свідчити про недопустимість доказів; (4) у період з 05 по 18 березня 2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 не було зустрічей та контактів, що свідчить про пасивність ОСОБА_6 , а самі зустрічі ініціювала ОСОБА_14 ; (5) час, який зафіксований на відеозаписах НС(Р)Д не співпадав з часом на робочому комп`ютері ОСОБА_14 та її мобільному телефоні, що свідчить про змонтованість результатів НС(Р)Д; (6) у кримінальному провадженні не було проведено ДНК експертизу, яка б дозволила встановити наявність чи відсутність слідів ДНК ОСОБА_6 на коштах, які він нібито передав ОСОБА_14 ; (7) стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами НС(Р)Д не вдалось відтворити відеозаписи, які містились на флеш-картах, проте, такі записи в судовому засіданні відтворювались за допомогою спеціаліста із залученням його власної апаратури, що може свідчити про те, що відеозаписи НС(Р)Д містились безпосередньо на ноутбуці спеціаліста, а на носіях інформації такі записи відсутні; (8) на переконання сторони захисту весь комплекс НС(Р)Д був проведений співробітниками СБУ, а детективу НАБУ було лише передано флеш накопичувачі з результатами НС(Р)Д, що є підставою для визнання фактичних даних, зафіксованих на них, недопустимими доказами; (9) кримінальне провадження стало наслідком звільнення ОСОБА_15 , тому, фактично, створене співробітниками СБУ спільно з ОСОБА_14 для усунення з посади ОСОБА_6 ; (10) вважають що речові докази (кошти в сумі 210000 грн) після дослідження стають частиною матеріалів кримінального провадження і повинні зберігатись в суді, проте після дослідження, були повернені прокурору. Під час ознайомлення з ними, у сторони захисту виникли сумніви у справжності коштів.
		44.Окрім зазначеного, стороною захисту також наводилось ряд інших обставин, які на переконання суду не мають жодного відношення до обставин цієї справи, зокрема, автобіографія ОСОБА_14 , її життєвий шлях, сімейне становище тощо.
		 
		IV Версія свідка ОСОБА_14 , яка була заявником.
		45.Свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що на початку 2020 року була начальником міжнародного відділу та зв?язків з громадськістю ДАЗВ. 05 лютого 2020 року розпорядженням КМУ її призначено т.в.о. голови ДАЗВ. У зв?язку з існуючою процедурою та тим, що до комісії з преміювання входили особи, які не працювали у ДАЗВ, ОСОБА_14 було змінено склад комісії з преміювання, головою комісії була вона. Ця комісія функціонує на постійній основі у ДАЗВ. 05 березня 2020 року в кабінеті голови ДАЗВ, який займала ОСОБА_14 як т.в.о.голови, ОСОБА_6 під час розмови повідомив, що за 2019 рік не було визначено розмір річної та квартальної премії, у зв?язку з чим запропонував розглянути та призначити премію за умови її поділу з керівництвом, тобто, з нею. Про це ОСОБА_6 зазначив як усно, так і написав на аркуші паперу «50/50», який він забрав. На це ОСОБА_14 відповіла, що їй потрібно подумати.
		46.Про це ОСОБА_14 повідомила Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) 10березня 2020 року у зв?язку з навантаженням на роботі та сімейними обставинами.
		47.18 березня 2020 року, після чергової наради ОСОБА_14 та ОСОБА_6 спілкувались з робочих питань. Під час розмови знову виникли питання з преміювання, на що ОСОБА_14 повідомила, що більше такі премії, які виплачувались раніше, не будуть призначатись, оскільки раніше призначались премії у розмірі понад 1 млн грн. У зв?язку з цим ОСОБА_14 повідомила, що вона змінила склад комісії. Після цього ОСОБА_6 сказав, що потрібно щось вирішувати, та розповідав, яким чином премії ділились раніше, і знову запропонував поділити премію «фіфті-фіфті». Тобто, що при нарахуванні премії вона поділяється 50/50 з керівництвом, тобто, з ОСОБА_14 .
		48.ДСП «Об?єднання «Радон» підпорядковуються обласній філії, розмір премії керівникам яких визначає ОСОБА_6 . Під час розмови за кавою 18 березня 2020 року, зайшла розмова про керівників обласних осередків, однак, як зрозуміла свідок, директори обласних філій були не зовсім «зрозумілими ОСОБА_6 людьми», а тому він поки що не міг отримувати з них кошти за призначені їм премії.
		49.Під час обговорення ОСОБА_6 повідомив, що потрібно якнайшвидше на комісії узгодити розмір премії (квартальної та за 2019 рік). Також обговорювалось те, що оскільки ОСОБА_6 працював на посаді директора ДСП «Об?єднання «Радон» не повний рік, премія йому буде нараховуватись пропорційно до відпрацьованих днів. Також ОСОБА_6 сказав, що може поспілкуватись з іншими директорами підприємств з приводу преміювання, однак свідок відмовилась.
		50.25 березня 2020 року відбулась чергова зустріч з ОСОБА_6 , під час якої здійснювались обрахунки можливої призначеної премії і ОСОБА_6 на калькуляторі мобільного телефону демонстрував, скільки може бути виплачено і який розмір неправомірної вигоди буде ОСОБА_14 . Під час розмови з ОСОБА_6 . ОСОБА_14 робила нотатки, позначивши приблизну суму неправомірної вигоди  більше 200 тис. грн.
		51.Окрім того, в мобільному додатку WhatsApp у кінці березня 2020 року ОСОБА_6 надіслав повідомлення, контекст якого зводився до того, що ним не враховано суму податків, яка буде з нього утримана, тому, сума неправомірної вигоди буде меншою. Цей телефон був оглянутий детективом НАБУ та сфотографовано, включно з перепискою. Після цього було складено протокол.
		52.Комісія з преміювання засідала в ДАЗВ. Присутніми були усі члени комісії, один із яких був в режимі онлайн. Окрім ОСОБА_6 на комісії були інші директори підприємств, які доповідали про діяльність підприємств та свої досягнення. Окрім того, доповідали представники відділу кадрів та фінансового відділу. У зв?язку з недоліками фінансової звітності, з ОСОБА_6 було знято 10% премії. 
		53.Відповідно до процедури, члени комісії доводять до відома голови ДАЗВ показники діяльності, проте, остаточне рішення про преміювання ухвалюється головою ДАЗВ. За наслідком засідання комісії складається протокол, який підписується членами комісії. Комісія з преміювання повинна збиратись один раз на три місяці. Ініціатива її скликання належить керівнику ДАЗВ чи начальнику відділу кадрів.
		54.07 квітня 2020 року відбулась чергова зустріч з ОСОБА_6 , під час якої останній повідомив, що буде здійснювати виплату премії частинами для уникнення декларування. Окрім того, ОСОБА_6 зазначив, що після отримання всіх частин премії, він збере усю суму коштів, половину яких передасть як неправомірну вигоду. Передати неправомірну вигоду ОСОБА_6 запропонував в автомобілі, проте ОСОБА_14 сказала це зробити в її службовому кабінеті, на що ОСОБА_6 погодився.
		55.08 квітня 2020 року в службовому кабінеті ОСОБА_14 розмовляли з ОСОБА_6 та іншими працівниками з робочих питань. Під час розмови ОСОБА_6 сказав, що невдовзі повернеться і вийшов. Через деякий час ОСОБА_6 повернувся до кабінету, в якому окрім ОСОБА_14 нікого не було, і передав коробку з медичними рукавицями біло-блакитного відтінку, сказавши: «це вам перчаточки». На верхній частині коробки був овальний отвір, через який свідок побачила, що в коробці не лише рукавиці, а й купюри блакитного кольору. Коробку ОСОБА_14 не розкривала, тому, яка сума коштів в ній лежала сказати не може.
		56.Після цього, коробку з рукавицями ОСОБА_14 поклала до сумки, яку віднесла в іншу частину кабінету, а саме до сейфу біля дивану. Після цього вийшла зі службового кабінету і повідомила детектива НАБУ про передачу коштів.
		57.Коли приїхав детектив, ОСОБА_14 відчинила кабінет, вони разом з детективом та понятими зайшли до кабінету і оглянули вміст сумки. Всі дії були зафіксовані на відеозаписі. Під час огляду вмісту сумки, детектив дістав коробку, яку передав ОСОБА_6 , яка містила окрім рукавиць кошти, що були оглянуті та зроблено їх опис. Після цього коробку разом з її вмістом було вилучено.
		58.Згодом, 15 квітня 2020 року, ОСОБА_14 під час розмови з ОСОБА_6 біля актової зали у приміщенні ДАЗВ поцікавилась, чому він передав саме таку суму коштів, оскільки вона відрізнялась від тієї суми, яку обговорювали. ОСОБА_6 відповів, що така сума була передана у зв?язку з вирахуваними податками. Більше ОСОБА_14 та ОСОБА_6 не зустрічались.
		 
		V. Докази, на підтвердження встановлених судом обставин.
		 
		59.Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		60.Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.
		61.Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі №742/642/18 стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим. 
		62.Тому, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу кримінального правопорушення - як тих, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону, оскільки відсутність будь-якого із елементів складу злочину виключають злочин як такий.
		63.Отже, для вирішення питання про доведеність винуватості особи поза розумним сумнівом, враховуючи формулювання та межі пред`явленого обвинувачення, а також диспозицію ч. 4 ст. 369 КК, яка передбачає відповідальність за інкриміноване кримінальне правопорушення, суд має надати відповіді на такі питання:
		63.1.чи є ОСОБА_6 суб?єктом кримінального правопорушення?
		63.2.Чи є ОСОБА_14 службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище?
		63.3.Чи мала місце пропозиція надання неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище?
		63.4.Надання неправомірної вигоди відбулось за вчинення ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням службового становища?
		63.5.Чи діяв ОСОБА_6 з прямим умислом?
		 
		Щодо того, чи є ОСОБА_6 суб?єктом кримінального правопорушення.
		 
		64.Відповідно до ч. 1 ст. 18 КК суб?єктом кримінального правопорушення, є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність.
		65.Згідно з ч. 1 ст. 19 КК осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
		66.Суб?єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК, є загальним, тобто це фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності.
		67.Отже, ОСОБА_6 є суб?єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, оскільки станом на момент вчинення кримінального правопорушення досяг віку кримінальної відповідальності, що підтверджується копією паспорта (т. 7 а.п. 223, 224). Факту перебування ОСОБА_6 у стані неосудності чи обмеженої осудності під час вчинення кримінального правопорушення судом не встановлено.
		 
		Щодо того, чи є ОСОБА_14 службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
		 
		68.Службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК є особа, яка у тому числі, постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймає посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.
		69.Відповідно до підпункту 2 пункту 3 примітки до ст. 368 КК, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369КК є, у тому числі, особи, посади яких згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А».
		70.Згідно з підпунктом 4 пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до посад категорії «А» належать, у тому числі, посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників.
		71.Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року №78-р на ОСОБА_14 тимчасово, до призначення в установленому порядку голови ДАЗВ, покладено виконання обов?язків голови ДАЗВ (т. 2 а.п. 79). Наказом ДАЗВ від 10 лютого 2020 року №11-ос ОСОБА_14 тимчасово призначено виконувачем обов?язків голови ДАЗВ з 10лютого 2020 року.
		72.Згідно з Положенням про ДАЗВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №564 від 22 жовтня 2014 року, ДАЗВ є центральним органом виконавчої влади. 
		73.Отже, ОСОБА_14 , тимчасово виконуючи обов?язки голови ДАЗВ, яке є центральним органом виконавчої влади, у період з 10 лютого 2020 року по час подій, про які йдеться в обвинувальному акті, була службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.
		 
		Чи мала місце пропозиція надання неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище
		 
		74.Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК під неправомірною вигодою, зокрема, у ст.369КК, слід розуміти гроші або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. 
		75.Аналіз диспозиції ст. 369 КК свідчить про те, що діяння, зазначене у цій статті, може полягати лише у дії, тобто, активній поведінці, та альтернативно виражається у трьох діях: (1)пропозиції надання неправомірної вигоди; (2) обіцянка надання неправомірної вигоди; (3)надання неправомірної вигоди. У цьому кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується дві із трьох альтернативних дій, а саме пропозицію надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди. Для встановлення факту наявності чи відсутності цих дій належить розкрити поняття складових кримінально караного діяння. 
		76.Згідно з п. 3 примітки до ст. 354 КК, під пропозицією, зокрема, у ст. 369 КК, слід розуміти висловлення службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди. 
		77.Тобто, пропозиція надання неправомірної вигоди  це дія, яка полягає в доведенні до відома адресата наміру (бажання, готовності) надати неправомірну вигоду. Ініціатива її надання виходить від особи, яка її пропонує. Пропонуючи неправомірну вигоду, суб?єкт може мати на меті переконатися у тому, що адресат її не відхилить, безперешкодно її одержить у майбутньому, не вчинить провокацію підкупу тощо.
		78.Пропозиція неправомірної вигоди може бути виконана будь-якими діями  усно (безпосередньо чи за допомогою засобів зв?язку), письмово (зокрема, запискою, звичайною чи електронною поштою, за допомогою месенджерів тощо), а також конклюдентними діями (жестами, демонстрацією цінностей та іншим).
		79.Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
		80.27 лютого 2020 року заступник генерального директора з загальних питань ДСП «Об?єднання «Радон» ОСОБА_17 направив на ім?я т.в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 звіт про виконання показників ефективності управління державним майном і використання прибутку, а також майнового стану підприємства за IV квартал 2019 року від 27 лютого 2020 року №246вих-20 для прийняття рішення про виплату премії за підсумками роботи за цей період генеральному директору ОСОБА_6 (т. 5 а.п. 227, 228).
		81.04 березня 2020 року заступник генерального директора з загальних питань ДСП «Об?єднання Радон» ОСОБА_17 надіслав на ім?я т.в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 лист, у якому просив погодити виплату щорічної премії ОСОБА_6 відповідно до контракту з генеральним директором ДСП «Об?єднання «Радон» (т.6 а.п. 1).
		82.Підставою для внесення цих відомостей про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, була заява ОСОБА_14 , з якої вбачається, що 05 березня 2020 року в її службовому кабінеті, ОСОБА_6 просив призначити йому квартальну премію, зазначивши на аркуші паперу «150-300», «50 на 50», додавши, що раніше було так. Ці дії ОСОБА_14 розцінила як пропозицію надання їй неправомірної вигоди за призначення йому квартальної премії в розмірі 50% від її розміру (т. 4 а.п. 174, 175).
		83.На підставі цієї заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені відомості про кримінальне правопорушення і розпочато досудове розслідування кримінального провадження №52020000000000175 від 10 березня 2020 року. Із витягу з ЄРДР вбачається, що генеральний директор ДСП «Об?єднання «Радон» ОСОБА_6 05березня 2020 року висловив т.в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 пропозицію про надання неправомірної вигоди, і 08 квітня 2020 року надав їй неправомірну вигоду в розмірі 210000 грн за погодження розміру премій за результатами роботи підприємства за 4 квартал 2019 року та за 2019 рік (т. 4 а.п. 67). 
		84.Відповідно до протоколу огляду від 31 березня 2020 року, детективом оглянуто, у тому числі, листок для нотатків білого кольору з написом «300», атакож листок для нотатків білого кольору, на якому містяться написи «15 за фактично відпрацьов. час. 7,5 окладів*525 / 1 кожен день по 6 транз.», на іншій стороні якого зазначено «127 млн КАП  10% 115 млн нерозподіл залишок Все в одном» (т. 4 а.п. 176-179).
		85.На підставі протоколу за результатами проведення НС(Р)Д аудіо- відеоконтролю особи від 14 квітня 2020 року, з додатком  картою пам?яті №4733т, на яких зафіксована розмова ОСОБА_14 з ОСОБА_6 , яка відбулась 18 березня 2020 року, суд установив наступне.
		86.ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_6 що надійшли листи з приводу призначення надбавок та премій за результатами роботи за IV квартал 2019 року та за 2019 рік. Сказала: «…Ти тоді підняв питання. А я ж не в темі, я не розумію, як воно взагалі». На що ОСОБА_6 відповів: «Ну давай запускать його» (час на відеозаписі 09:18:50-09:19:07).
		87.Далі відбулась наступна розмова (час на відеозаписі 09:20:35-09:21:33): 
		ОСОБА_14 : «… Як воно взагалі працювало? Це так і було чи як воно? Ти мені тоді написав…»;
		ОСОБА_6 : «…Ну, я не знаю як воно було… Я чесно ніколи… Один раз тільки таку отримував… І я сюди чисто на офіс там 20 тисяч тоді, щоб на каву, на чай, щось отаке. Тоді ОСОБА_24 мене попросив на розхідники якісь…»;
		ОСОБА_14 : «…Не, ну, ти просто тоді написав, що там 50 на 50»;
		ОСОБА_6 : «… Ну, так це я…»;
		ОСОБА_14 : «…Це мабуть так задумано? Чи…»;
		ОСОБА_6 : «…Бо я така людина… Ну, повір, мені достатньо і так і…». «…Той же ОСОБА_25 , який отримує по 10 млн премії в місяць, чи по 20 млн, полюбому прем?єру несе і всім несе, тому, як на мене, це нормальна практика, для того щоб, якось воно крутилося. Ну, ти сама побачиш, скільки в тебе цих різних, - то дезінфекцію треба купить, то ту ж каву елементарну, то серветки, то водичку на стіл поставити. Де тобі брати оці всі розхідники?» (час на відеозаписі 09:25:45-09:26:10). 
		88.Окрім того, під час розмови ОСОБА_6 розповідає ОСОБА_14 механізм призначення премій, зокрема сказав: «Саша робить протокол і бігає візує його. То ти йому грузани тай всьо… Хочеш, можу я підрегулювати це все. Вони мені точно всі завізують…Кажеш: Саша, давай збирай комісію і будем розглядать. А можеш спитати: то що, збираєм комісію чи ти провізуєш?» (час на відеозаписі 09:22:55-09:23:40). 
		89.Під час розмови ОСОБА_14 цікавилась, як раніше приймалось рішення про виплату премій, на що ОСОБА_6 повідомив, що за умовами контракту, квартальна премія передбачалась у розмірі до 300 відсотків посадового окладу. ОСОБА_6 під час розмови сказав: «…Ну, так давай тоді вибірковий підхід. І не всіх одразу однаково… Ну, тобто давай мені запулимо… Постанова даже може бути до 24. В контракті так само та норма переписана… І написано «за рішенням керівника», ну з ким контракт підписаний. Тобто, за -тобою… І тут рішення чисто політичне…» (час на відеозаписі 09:27:10-09:27:50). 
		90.Далі, в контексті розмови ОСОБА_6 розповідає ОСОБА_14 можливий варіант обговорення на комісії з преміювання розміру його премії: «… Ти кажеш, що: «Да, ну, питань немає», -там наприклад кажеш їм, - «З Буксанчуком я не бачу ніяких проблем… Він зробив реформу. В нього ж не тільки виробнича діяльність, в нього ще корпорація, по якій йшла ліквідація… Цілий рік на 2-х об?єктах працював…» (т. 8 а.п. 127-150). Результати НС(Р)Д, а саме відеозапис, містяться на карті пам?яті №4733т від 20 березня 2020 року, розсекречені на підставі акта №19/1-994 від 24 квітня 2020 року (т. 8 а.п. 151).
		91.Окрім цього, в протоколі НС(Р)Д від 14 квітня 2020 року зафіксована розмова ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , яка мала місце 25 березня 2020 року. Під час розмови обговорювались деталі прийняття рішення про преміювання щодо ОСОБА_6 , зокрема, питання візування листів на погодження відсотку преміювання. В службовому кабінеті ОСОБА_14 відбулась розмова між ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та іншими особами.
		92.У розмові обговорюється можливий розмір преміювання, зокрема, кількість окладів, які ОСОБА_6 може отримати як премію, та порядок її виплати. Так, установлено наступне:
		ОСОБА_6 : «І дивись, я зроблю собі всі виплати… Кожен день їх буду робити… І декларувати його не буду… Я його вже задекларую в річній наступний рік».
		ОСОБА_14 : «Тобто, ти собі будеш виплачувати кожний день там, чи там».
		ОСОБА_6 : «Ну, там по 80, по 80».
		ОСОБА_14 : «По 80, да?».
		ОСОБА_6 : «Ага, по 80. Щоб воно за межу там…». «…Ну чи по 100, умовно кажучи. По 100 будемо кожний день кидати, щоб воно там по тихому, щоб його не фігарити. Бо задекларувався вчора десь там директор аеропорту Бориспіль, то вже такий хай кругом». Зазначена розмова міститься на відеозаписі, зафіксованому під час проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 в кабінеті ОСОБА_14 (час на відеозаписі 15:46:40-15:47:30) (т. 8 а.п. 167, 168).
		93.У протоколі НС(Р)Д також зафіксовано (т. 8 а.п. 175), що о 16 год 02 хв ОСОБА_6 на аркуші паперу пише «300» і віддає його ОСОБА_14 (час на відеозаписі 16:02:30-16:02:50).
		94.Після цього, ОСОБА_14 сказала: «Добре, коротше ми з тобою все узгодили. А, ти, як ми потім от цю суму? Що ми будемо як?». «…Тільки не кожен день, а за раз там, якось да? Тому що нацдвижения… Да, да». На що ОСОБА_6 відповів: «Ну, я назбираю все підготовлю і…».
		95.Окрім цього, в протоколі від 18 квітня 2020 року огляду мобільного телефона Apple iPhone 11 Pro Max, який належить ОСОБА_14 , та який вона добровільно надала для огляду, зафіксовано наявність листування між нею та абонентом « ОСОБА_26 », якому належить номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Оглядом встановлено, що абонент « ОСОБА_26 » написав: «Ми ще з тобою не врахували, що з усіх сум буде знято ~18% прибуткового податку та 1,5% військового збору» (т. 5 а.п. 90-97).
		96.Тобто, після розмови щодо погодження відсотку преміювання та можливих варіантів її виплати, ОСОБА_6 уточнив, що ним не були враховані податки, тому, сума неправомірної вигоди буде меншою.
		97.Достовірність даних, зазначених у заяві ОСОБА_14 , яку остання подала до НАБУ, та в якій зазначено, що ОСОБА_6 висловив їй пропозицію надання неправомірної вигоди, підтверджується розмовою між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , що мала місце 18березня 2020 року. Так, під час розмови ОСОБА_14 сказала, що ОСОБА_6 пропонував поділити отриману ним премію «50 на 50», чого останній не заперечував, натомість додав, що «він така людина, і йому буде достатньо і так». Окрім того, зазначене узгоджується із її показаннями, наданими в судовому засіданні, а саме, що 05 березня 2020 року в її службовому кабінеті, ОСОБА_6 під час розмови повідомив, що не було преміювання за 2019 рік, а саме не було визначено розмір річної та квартальної премії, у зв?язку з чим запропонував розглянути та призначити премію за умови її поділу з керівництвом, тобто, з нею. Про це ОСОБА_6 зазначив як усно, так і написав на аркуші паперу «50/50», який він забрав. На це ОСОБА_14 відповіла, що їй потрібно подумати.
		98.Під час розмови 18 березня 2020 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , останній не здивувався, коли ОСОБА_14 цікавилась питаннями поділу можливої призначеної премії, а навпаки, активно підтримував розмову, тобто, під час розмови ОСОБА_6 не заперечував факту попередньо висловленої пропозиції надати неправомірну вигоду в розмірі 50% від отриманої премії, натомість додав, що «йому вистачить».
		99.Отже, на підставі фактичних даних, які містяться у показаннях ОСОБА_14 та в протоколах НС(Р)Д, суд дійшов до переконання, що 05 березня 2020 року ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_14 надати неправомірну вигоду, тобто мала місце пропозиція надання неправомірної вигоди особі, яка займала особливо відповідальне становище.
		100.Що стосується надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, суд зазначає таке.
		101.Під наданням неправомірної вигоди розуміється передача її особисто або через посередника за вчинення або не вчинення дій з використанням повноважень, становища, яке він займає, або пов?язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Тобто, йдеться про передачу коштів або іншого майна, а також про надання можливості володіти, користуватися або розпоряджатися перевагами, пільгами, послугами чи нематеріальними активами.
		102.Спосіб надання неправомірної вигоди може полягати у двох формах: простій (безпосереднє вручення неправомірної вигоди адресату або третій особі), або ж завуальованій (надання-одержання неправомірної вигоди відбувається під виглядом виконання цивільно-правового договору, безпідставного нарахування і виплати заробітної плати чи премії, нееквівалентної оплати послуг різного характеру  консультацій, експертиз тощо). Безпосереднім врученням неправомірної вигоди є й така передача предмета, за якої він, хоч і не потрапляє одразу до рук особи, яка одержує неправомірну вигоду, переходить у її розпорядження, знаходиться під її контролем. Так відбувається, коли, наприклад: особа просить покласти предмет неправомірної вигоди в шухляду стола в її кабінеті або в багажник автомобіля, що стоїть неподалік тощо.
		103.Повертаючись до обставин цього кримінального провадження, колегія суддів зазначає таке.
		104.Як уже встановлено судом, ОСОБА_6 05 березня 2020 року запропонував неправомірну вигоду ОСОБА_14 , яка є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище. Далі, обвинувачений неодноразово підтвердив намір надати неправомірну вигоду, а саме 18 та 25 березня 2020 року, що зафіксовано у протоколах НС(Р)Д, про що описано раніше у тексті вироку.
		105.Далі, 07 квітня 2020 року в приміщенні ДАЗВ, що розташоване за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, відбулась зустріч ОСОБА_6 з ОСОБА_14 , під час якої вони обговорили деталі надання та, відповідно, отримання неправомірної вигоди, що зафіксовано в протоколі НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 15 квітня 2020 року (т. 9 а.п.2-5). З цього приводу між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 відбулась розмова наступного змісту: 
		ОСОБА_14 : Ну що у нас, скажи? Як справи?
		ОСОБА_6 : (пошепки): Ось уже нарахували загальну цифру тут на… (показує цифру в телефоні) То, що за ці фактичні відпрацьовані мінус податки. Вот така буде, вот.
		ОСОБА_14 : Угу. Чотири... Скільки буде, я не бачу.
		ОСОБА_6 : 438.
		ОСОБА_14 : Тисяч, да?
		ОСОБА_6 : А так фіфьті-фіфьті.
		ОСОБА_14 : Фіфьті-фіфьті, да?
		ОСОБА_6 :Сьогодні 
		ОСОБА_14 : Добре. Коли?
		ОСОБА_6 :А як?
		ОСОБА_14 : Та як?
		ОСОБА_6 : Я пропоную, що я в машині оставлю, і проїхатися в машині да і все. Чик-чик.
		ОСОБА_14 : В машині?
		ОСОБА_6 : По тихому в машині, - чик-чик. Щоб тут ніхто ніде, ти сама розумієш.
		ОСОБА_14 : Та що тут, у мене все тут перевіряють!
		ОСОБА_6 : Да?
		ОСОБА_14 : Звичайно! Ти ж мені подарунок приносив в пакеті.
		ОСОБА_6 : Ну добре, давай.
		ОСОБА_14 : Зайдеш в кабінет.
		ОСОБА_6 : Окей.
		ОСОБА_14 : У мене тут все перевірено. Ну, в моєму. Навпроти - не знаю. Но в моєму- все.
		ОСОБА_6 : Я поняв. Ок.
		ОСОБА_14 : А коли?
		ОСОБА_6 : Якщо сьогодні ще залетять, бо там в казначействі через день-два, то навіть завтра може. Ми ж там його по крапалях, розумієш? Щоб не палитися.
		106.З контексту розмови слідує, що ОСОБА_6 вкотре підтверджує раніше висловлену пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_14 , в розмірі половини від отриманої ним суми премії, зазначивши про це «фіфті-фіфті», що у перекладі з англійської мови «50 на 50». Одночасно, ОСОБА_6 розуміє неправомірність своїх дій, оскільки пропонує передати неправомірну вигоду в автомобілі, задля уникнення можливого викриття. Проте, після того, як ОСОБА_14 запевнила, що у її кабінеті це робити безпечно, ОСОБА_6 погодився.
		107.Під час розмови ОСОБА_6 також повторно нагадує про механізм здійснення виплати премії частинами задля уникнення декларування повідомлення про істотні зміни майнового стану, що передбачені положенням Закону України «Про запобігання корупції», зазначивши, що це робиться «щоб не палитися», тобто, не надати широкого розголосу.
		108.Далі, 08 квітня 2020 року, ОСОБА_6 у службовому кабінеті голови ДАЗВ ОСОБА_14 у період з 14 год 44 хв по 15 год 30 хв розмовляли разом з іншими особами на різноманітні теми, пов?язані з професійною діяльністю, які не мають відношення до кримінального провадження. О 15 год 30 хв 26 сек ОСОБА_6 повідомив, що він ненадовго вийде, а потім повернеться, що зафіксовано в протоколі за результатами НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 15 квітня 2020 року (т. 9 а.п. 12) та карті пам?яті micro SD №4800т (т. 9 а.п. 29).
		109.Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 29 вересня 2020 року, детективом НАБУ оглянуто диск з відеозаписами, наданими АТ «Альфа-Банк» 29 квітня 2020року листом №38452-12-249402 на запит детектива №0431-221/15228 від 28 квітня 2020року (т. 7 а.п. 133-151). Оглядом встановлено, що 08 квітня 2020 року о 15 год 35 хв 35сек ОСОБА_6 зайшов до приміщення відділення АТ «Альфа-Банк» «Київське №44» де зустрівся, як було встановлено під час розгляду справи, зі свідком ОСОБА_27 . На відеозаписі, наданому АТ «Альфа-Банк» зафіксовано, як ОСОБА_6 спілкується з ОСОБА_27 , та показує йому коробку з гумовими рукавичками, яка знаходиться в пакеті (т. 7 а.п. 148). Далі, у період з 15 год 43 хв 33 сек по 15 год 45 хв 48 сек ОСОБА_6 отримав в касі банку кошти, після чого разом з ОСОБА_27 покинули приміщення банку, що вбачається з протоколу огляду речей та документів від 29 вересня 2020 року (т. 7 а.п. 158-173). Зазначене підтверджується і відеозаписом з камер спостереження АТ «Альфа-Банк», дослідженими в судовому засіданні, що містяться на компакт дисках, які є додатками до протоколів огляду від 29 вересня 2020 року (т. 7 а.п. 151, 173)
		110.Згідно із заявою на видачу готівки №914559 від 08 квітня 2020 року, ОСОБА_6 отримав у відділені «Київське №44» АТ «Альфа-Банк» у м. Києві кошти в сумі 210000 грн (т. 5 а.п. 221).
		111.Далі, ОСОБА_6 повернувся у ДАЗВ до службового кабінету ОСОБА_14 , де о 16 год 01 хв дістав з пакету коробку синього кольору і підійшовши до ОСОБА_14 передав її. Це зафіксовано на відеозаписах НС(Р)Д на обладнанні, яке було встановлено в кабінеті ОСОБА_14 (час на відеозаписі 15:55:13  15:55:34) та обладнанні, яким була оснащена ОСОБА_14 (час на відеозаписі 16:01:00-16:01:30). Під час цього між ними зафіксовано наступний діалог: 
		ОСОБА_6 : Це перчаточки, додому забереш.
		ОСОБА_14 : Перчаточки?
		ОСОБА_6 : Додому забереш.
		ОСОБА_14 : А, ти сюди поклав чи шо?
		ОСОБА_6 : Да, да.
		ОСОБА_14 : Добре.
		112.Під час цієї розмови ОСОБА_14 оглянула вміст коробки з рукавицями, наданої їй ОСОБА_6 , після чого, поклала її до сумки. О 16 год 06 хв ОСОБА_14 перенесла коробку в іншу частину службового кабінету, розмістивши її біля дивану та сейфу. Зазначене зафіксовано в протоколі НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 15 квітня 2020 року та на відеозаписі (т. 9 а.п. 12, 13). 
		113.Після цього, через певний час вони вийшли з кабінету, до якого ніхто не заходив до 19:35:03, що зафіксовано на відеозаписі НС(Р)Д, дослідженому у судовому засіданні (т. 9 а.п. 105-107).
		114.Відповідно до протоколу огляду речей від 08 квітня 2020 року, детективом оглянуто коробку синього кольору з надписом «nitrylex basic nitrile exanmination & protective gloves powder-free Mercator medical L 8-9100 by weight», яку ОСОБА_14 добровільно видала для огляду (т. 5 а.п. 12-15). Як зазначено в протоколі огляду та встановлено судом на підставі показань ОСОБА_14 та протоколу НС(Р)Д, цю коробку приніс та передав їй ОСОБА_6 . 
		115.У коробці виявлено гумові рукавички синього кольору в кількості 16 штук та кошти в сумі 210000 грн банкнотами, номіналом по 1000 грн кожна. Під час цієї слідчої дії були присутні поняті ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які були допитані в судовому засіданні, та пояснили, що зауважень під час проведення слідчої дії у них не було.
		116.Відповідно до висновку експерта від 16 червня 2020 року №СЕ-19-20/14618-ТД, банкноти, номіналом по 1000 грн кожна, вилучені у ОСОБА_14 під час огляду 08 квітня 2020 року на загальну суму 210000 грн відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту грошовому знаку аналогічного номіналу та зразку, що знаходяться в офіційному обігу на території України (т. 5 а.п. 79, 80).
		117.15 квітня 2021 року відбулась чергова зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_14 у приміщенні ДАВЗ, під час якої ОСОБА_14 поцікавилась, чому він приніс неправомірну вигоду в сумі 210000 грн, на що ОСОБА_6 повідомив, що це відбулось у зв?язку з вирахуванням податків, додавши «ну я ж думаю, розмір непоганий» (час на відеозаписі 16:05:56-16:06:21). Зазначене зафіксовано в протоколі за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 16 квітня 2020 року (т. 9 а.п. 37-42) та на відеозаписі негласної слідчої дії, яка міститься на карті пам?яті №4804т від 16 квітня 2020 року (т. 9 а.п. 43).
		118.Отже, на підставі досліджених доказів, судом установлено, що ОСОБА_6 08квітня 2021 року надав ОСОБА_14 неправомірну вигоду в сумі 210000 грн, яку передав у коробці з-під гумових рукавичок. 
		119.Ураховуючи досліджені вище фактичні дані, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_6 , 05 березня 2020 року запропонував ОСОБА_14 надати неправомірну вигоду, а 08 квітня 2020 року надав таку неправомірну вигоду, тобто мали місце пропозиція надання неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди особі, яка займала особливо відповідальне становище.
		 
		Щодо наявності в діях ОСОБА_6 прямого умислу та чи відбулось надання неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням службового становища?
		 
		120.Для встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК суду слід встановити наявність ознак суб?єктивної сторони кримінального правопорушення, а саме вини та мети вчинення кримінального правопорушення. 
		121.Вина щодо пропозиції надання неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди службовій особі, завжди полягає у прямому умислі. Прямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч.2 ст. 24 КК). Як і щодо всіх інших видів вини, для прямого умислу їх прийнято поділяти на інтелектуальні та вольові. Інтелектуальними ознаками є усвідомлення суспільно небезпечного характеру діяння (дії чи бездіяльності), а також передбачення його суспільно небезпечних наслідків. Вольовою ознакою є бажання настання суспільно небезпечних наслідків. Варто відзначити, що у цьому кримінальному правопорушенні має бути двосторонній психічний зв?язок «хабарника» та «хабародавця», тобто, умисел цих осіб передбачає, що вони розуміють, що вчинюване ними становить «хабарництво», що сама неправомірна вигода є засобом підкупу та надається за вчинення чи невчинення певної дії з використанням наданої влади чи службового становища.
		122.Метою «хабародавця» є добитись вчинення чи невчинення службовою особою дій у власних інтересах чи інтересах третьої особи.
		123.У цьому кримінальному провадженні судом установлено наступне. 
		124.18 липня 2019 року між ДАЗВ в особі голови ОСОБА_30 та ОСОБА_6 було укладено контракт №1 з генеральним директором ДСП «Об?єднання Радон» (далі - контракт) (т. 7 а.п. 40-49). 
		125.Наказом голови ДАЗВ ОСОБА_31 від 18 липня 2019 року №126-ОС ОСОБА_6 призначено на посаду генерального директора ДСП «Об?єднання «Радон», терміном на 5 років, з 18 липня 2019 року по 18 липня 2024 року (т. 7 а.п. 28).
		126.Згідно з умовами контракту, ОСОБА_6 , серед іншого, щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом, подає уповноваженому органу управління, з яким укладено контракт, тобто ДАЗВ, звіт про результати виконання показників, передбачених додатком до контракту, за встановленою формою.
		127.Відповідно до пункту 3.2 контракту, керівнику виплачується: премія за підсумками роботи за рік  у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства, відповідно до умов преміювання, передбачених порядком преміювання керівника; премія за підсумками роботи за квартал  до трьох посадових окладів керівника підприємства, відповідно до умов контракту, показників та розмірів преміювання, визначених порядком преміювання керівника; винагорода за підсумками роботи за рік за рахунок чистого прибутку за умови забезпечення виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства. 
		128.Згідно з пунктом 3.6 контракту не нарахування або зменшення розміру премії керівнику проводиться на підставі наказу уповноваженого органу управління з обґрунтуванням підстав її не нарахування або зменшення, з яким керівник ознайомлюється під підпис.
		129.Поміж іншого, у пунктах 7.1, 7.2, 7.6 контракту зазначено, що керівник формує етичний стандарт негативного відношення до будь-яких проявів корупції, подаючи приклад власною поведінкою та здійснює ознайомлення з антикорупційним законодавством усіх співробітників та контрагентів. Окрім того, керівник зобов?язаний виконувати вимоги Закону України «Про запобігання корупції». За вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень, керівник притягається до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законодавством порядку.
		130.Додатком 2 до згаданого контракту передбачається порядок преміювання керівника (далі - порядок) (т. 7 а.п. 48, 49). Відповідно до пунктів 1, 2 порядку рішення про розмір премії за підсумками роботи за квартал та за рік, а також винагороди керівнику приймає голова ДАЗВ (або уповноважений ним заступник), тобто, у цьому випадку, т.в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 . Розмір премії за підсумками роботи за квартал визначається по кожному показнику окремо, та в сумі становить до 300% місячного посадового окладу.
		131.Отже, аналізуючи положення контракту та порядку, суд дійшов висновку, що виключно ОСОБА_14 приймалось рішення про виплату премії ОСОБА_6 . Це підтвердили і свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_18 та ОСОБА_37 .
		132.27 лютого 2020 року заступник генерального директора ДСП «Об?єднання Радон» ОСОБА_38 надіслав т.в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 лист №246вих-20 щодо премії генеральному директору за 4 квартал 2019 року (т. 7 а.п. 50, 51). У листі зазначено, що ДСП «Об?єднання Радон» надсилає звіт про виконання показників ефективності управління державним майном і використання прибутку, а також майнового стану підприємства за IV квартал 2019 року для прийняття рішення про виплату премії за підсумками роботи за IV квартал 2019 року генеральному директору. У додатку до листа додавався звіт про виконання фінансового плану ДСП «Об?єднання Радон» (т. 7 а.п. 51).
		133.04 березня 2020 року заступник генерального директора з загальних питань ДСП «Об?єднання Радон» ОСОБА_38 надіслав т.в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 лист №286вих-20, у якому просив погодити виплату річної премії відповідно до контракту з генеральним директором ДСП «Об?єднання Радон» ОСОБА_6 (т. 7 а.п. 52). Додатком до цього листа надіслано звіт та додаткові матеріали, необхідні для прийняття рішення (т. 7 а.п. 53-98).
		134.Відповідно до наказу ДАЗВ від 16 березня 2020 року №56-20 «Про утворення комісії з преміювання керівників підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ», утворено комісію з преміювання у складі: ОСОБА_14  голова комісії, т.в.о. голови ДАЗВ, ОСОБА_34  секретар комісії, ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_36 , ОСОБА_35 , ОСОБА_37 , ОСОБА_33 , ОСОБА_41 , ОСОБА_32 . До повноважень комісії віднесено проведення щоквартальних засідань за участі не менше 2/3 членів від її складу, на яких розглядатимуться результати фінансово-господарської діяльності підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ, питання ефективності роботи їхніх керівників та виконання умов, укладених з ними контрактів. Також зазначено, що рішення щодо встановлення розміру премії та винагороди приймається простою більшістю голосів присутніх членів, а у разі рівного розподілу голосів, вирішальним вважається голос голови комісії (т. 7 а.п. 32, 33).
		135.Як пояснили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_33 , ОСОБА_37 та ОСОБА_14 , які безпосередньо входили до комісії з преміювання, комісія є дорадчим органом, а її рішення для керівника носять рекомендаційний характер. Як уже зазначалось раніше, рішення про розмір премії приймається головою ДАЗВ. Тобто, фактично, рішення про преміювання ОСОБА_6 приймалось особисто ОСОБА_14 , з урахуванням рішення комісії з преміювання.
		136.26 лютого 2020 року відбулось засідання цієї комісії, що підтверджується протоколом №2 засідання комісії з преміювання керівників підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ (т. 7 а.п. 34-38). На підставі цього протоколу колегія суддів установила, що на засіданні комісії були присутні 8 із 10 членів комісії, тому, засідання вважалось правомочним. На порядку денному, серед іншого, розглядались подання на преміювання генерального директора ДСП «Об?єднання «Радон» ОСОБА_6 за IV квартал 2019 року та за підсумками роботи за 2019 рік.
		137.Унаслідок розгляду листів ДСП «Об?єднання «Радон», комісія рекомендувала встановити ОСОБА_6 премію за IV квартал 2019 року в розмірі 290% від посадового окладу за фактично відпрацьований час, а за 2019 рік  у розмірі 15 місячних окладів за фактично відпрацьований час. Доповідачем щодо ОСОБА_6 була ОСОБА_18 , яка була допитана як свідок. Вона не входила до складу комісії з преміювання. 
		138.За наслідками засідання комісії, ДАЗВ за підписом т.в.о. голови ОСОБА_14 надіслало до ДСП «Об?єднання Радон» листи №№1-1111/5-20, 1-1112/5-20 від 30 березня 2020 року, відповідно до яких ДАЗВ не заперечує щодо встановлення ОСОБА_6 премії за підсумками роботи за 2019 рік у розмірі 15 місячних окладів за фактично відпрацьований час та погодило встановлення премії за IV квартал 2019 року в розмірі 290% від посадового окладу за фактично відпрацьований час. У листах також зазначено, що у зв?язку з дефіцитом бюджетних коштів, виплату премії пропонують здійснити за рахунок доходів, одержаних від господарської діяльності ДСП «Об?єднання «Радон» (т. 5 а.п. 225; т. 6 а.п. 47).
		139.На підставі цих листів, посадовими особами ДСП «Об?єднання «Радон» було розраховано премію за IV квартал 2019 року, яка склала 178124,14 грн, та за 2019 рік у сумі 544905 грн, що вбачається з розрахунків (т. 6 а.п. 48; т. 5 а.п. 226).
		140.01 квітня 2020 року начальником фінансово-економічного управління ОСОБА_27 було складено службову записку №58-ск, відповідно до якої ОСОБА_27 інформував ОСОБА_6 про складені та погоджені розрахунки виплати йому премії. Цього ж дня ОСОБА_6 наклав резолюцію «До нарахування та виплати. 01.04.2020» (т. 7 а.п. 228-230).
		141.Згідно зі зведеними відомостями на перерахування заробітної плати та інших виплат №№ 118-120, 122, 123, 134, 135, 137 від 3, 6, 7, 8, 10, 13 та 14 квітня 2020 року відповідно, ДСП «Об?єднання «Радон» на рахунок ОСОБА_6 перерахувало кошти в загальній сумі 612674,23 грн (т. 7 а.п. 233-240).
		142.Із довідки щодо преміювання генерального директора ДСП «Об?єднання Радон» убачається, що нарахування та виплата премії ОСОБА_6 відбувалась наступними траншами: 03 квітня 2020 року  в сумі 75000 грн; 06 квітня 2020 року  75000 грн; 07 квітня 2020 року  75000 грн; 08 квітня 2020 року  75000 грн; 09 квітня 2020 року  80000 грн; 10квітня 2020 року  45000 грн; 13 квітня 2020 року  80000 грн; 14 квітня 2020 року  77038,45 грн (т. 7 а.п. 250)
		143.Перерахування ОСОБА_6 коштів також підтверджується заявою навидачу готівки№914559від 08квітня 2020року всумі 210000грн (т.5а.п.221);випискою по особовому рахунку АТ «Альфа-Банк» (т. 7 а.п. 207-210). Відповідно до цієї ж виписки, ОСОБА_6 отримав в касі банку кошти в сумі 210000 грн (т. 7 а.п. 209).
		144.Отже, відповідно до досліджених доказів, судом установлено, що до повноважень ОСОБА_14 входило погодження ОСОБА_6 розміру премій, зокрема, за IV квартал 2019 року та за 2019 рік, що нею було зроблено в формі листів №№1-1111/5-20, 1-1112/5-20 від 30 березня 2020 року. На підставі цих листів, ОСОБА_6 було виплачено премію, частину якої (близько 50%), як і обговорювалось між ними, ОСОБА_6 було передано ОСОБА_14 як неправомірну вигоду за вчинення нею з використанням власного службового становища, дій в його інтересах, а саме підписання листів з погодженням розміру премії.
		145.Тому, суд визнає доведеним те, що надання неправомірної вигоди ОСОБА_14 ОСОБА_6 відбулось за вчинення ОСОБА_14 дій, з використанням службового становища.
		146.Окрім того, судом установлено, що ОСОБА_6 , надаючи неправомірну вигоду діяв з прямим умислом, оскільки як під час пропозиції надання неправомірної вигоди так і під час надання такої вигоди, переслідував мету отримання премії. Водночас, виплата премії частинами, задля уникнення декларування, підтверджується матеріалами НС(Р)Д та банківськими виписками. Також фактична виплата премії частинами підтверджується розмовами ОСОБА_6 з ОСОБА_14 
		 
		VІ Допустимість доказів, на підтвердження висунутого обвинувачення.
		147.Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Допустимість доказів, покладених в основу вироку, підтверджується наступними документами: 
		- щодо підстав для здійснення досудового розслідування та повноважень детективів і прокурорів: витягом з ЄРДР №52020000000000175 від 10 березня 2020 року, відповідно до якого 10 березня 2020 року розпочалось досудове розслідування цього кримінального провадження (т. 4 а.п. 67); повідомленням детектива НАБУ про початок досудового розслідування від 10 березня 2020 року (т. 4 а.п. 68); дорученням керівника Першого відділу детективів НАБУ про здійснення досудового розслідування від 10 березня 2020 року (т.4а.п.69); постановою керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 11 березня 2020 року (т. 4 а.п.70, 71); постановою керівника Першого відділу детективів НАБУ про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 30березня 2020 року (т. 4 а.п. 72, 73); клопотанням від 16 червня 2020 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000175 від 10 березня 2020 року (т. 4 а.п. 83-91); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2020 року №991/4977/20, відповідно до якої строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, тобто, до 27 жовтня 2020 року (т. 4 а.п. 92, 93).
		- щодо документів, отриманих під час обшуку у ДСП «Об?єднання «Радон»: клопотанням про проведення обшуку від 23 квітня 2020 року (т. 5 а.п. 101-104); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2020 року у справі №991/3291/20, якою надано дозвіл на обшук у ДСП «Об?єднання «Радон», що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Пирогівський Шлях, 50 (т. 5 а.п. 105, 106); протоколом обшуку від 27 квітня 2020року, проведеного на ДСП «Об?єднання «Радон» з додатками (т. 5 а.п. 107-111); протоколом огляду речей і документів від 27 квітня 2020 року з додатками, відповідно до якого детективом оглянуті документи, вилучені під час обшуку у ДСП «Об?єднання «Радон» (т.5а.п.116-228; т. 6 а.п. 1-94);
		- щодо документів, отриманих під час обшуку у ДАЗВ: клопотанням про проведення обшуку від 23 квітня 2020 року (т. 6 а.п. 203-206); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2020 року у справі №991/3289/20, якою надано дозвіл на проведення обшуку на 2-му поверсі у приміщенні ДАЗВ за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (т. 6 а.п. 207, 208); протоколом обшуку від 27 квітня 2020 року, проведеного у ДАЗВ з додатками (т. 6 а.п. 209-214); протоколом огляду речей і документів від 30 вересня 2020 року з додатками, відповідно до якого детективом оглянуто документи, вилучені під час обшуку у приміщенні ДАЗВ (т. 6 а.п. 215-250; т. 7 а.п. 1-98);
		- щодо документів та відеозаписів, отриманих від АТ «Альфа-Банк»: листом детектива НАБУ від 28 квітня 2020 року №0431-221/15228 про витребування інформації (т.7 а.п. 133, 134); листами-відповідями АТ «Альфа-Банк» від 29 квітня 2020 року №№38452-12-249402, 38584-11-б/б на запит детектива НАБУ від 28 квітня 2020 року з додатками (т. 7 а.п.135-137); рішенням про отримання інформації від 06 травня 2020 року №02-229/16199, адресованим АТ«Альфа-Банк», відповідно до якого перший заступник директора НАБУ за погодженням з прокурором САП просили надати інформацію, що стосується цього кримінального провадження (т. 7 а.п. 152-155); листами-відповідями АТ «Альфа-Банк» №№40751-12-24906, 11672/БТ-26-б/б від 12 травня 2020 року (т. 7 а.п. 156, 157); рішення про отримання інформації від 19 серпня 2020 року №03/2-229/29518, адресованим АТ «Альфа-Банк», відповідно до якого т.в.о. директора НАБУ за погодженням з прокурором САП просили надати інформацію, що стосується цього кримінального провадження (т. 7 а.п. 197-199); листом-відповіддю АТ«Альфа-Банк» №19314/БТ-26-б/б від 25 серпня 2020 року з додатками  банківськими виписками по рахунках ОСОБА_6 (т. 7 а.п. 200-224);
		- щодо документів, отриманих від ДСП «Об?єднання «Радон»: листом-запитом детектива НАБУ від 14 серпня 2020 року №0431-142/28857 щодо витребування документів (т.7 а.п. 225, 226); листом ДСП «Об?єднання «Радон» від 17 серпня 2020 року №1016 вих.-20 з додатками (т. 7 а.п. 227-250);
		- щодо проведення судових експертиз відео-, звукозапису: постановою про відібрання зразків для експертного дослідження від 08 травня 2020 року (т. 8 а.п. 1, 2); постановою про призначення експертизи відео, звукозапису від 02 червня 2020 року, яку доручено провести експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з супровідним листом від 03 червня 2020 року №0431-012/19707 (т. 8 а.п. 4-9); постановою про призначення судової експертизи відео-, звукозапису від 09 липня 2020 року, постановою про уточнення змісту питань в постанові про призначення судової експертизи відео-, звукозапису від 25 серпня 2020 року з супровідним листом від 0431-012/30131 від 25 серпня 2020 року (т.8а.п. 34-41);
		- щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій: постановою про контроль за вчиненням злочину від 18 березня 2020 року, щодо ОСОБА_6 (т. 8 а.п. 109, 110); протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину від 16 квітня 2020 року, у якому зафіксовано фактичні дані про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення (т.8 а.п. 112-115); постановою про залучення ОСОБА_14 до слідчих дій у кримінальному провадженні від 10 березня 2020 року (т. 8 а.п. 116, 117); письмовою згодою ОСОБА_14 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НС(Р)Д від 10 березня 2020 року (т. 8 а.п. 118); постановою про розсекречення матеріалів НС(Р)Д від 23 квітня 2020 року, відповідно до якої розсекречено протоколи за результатами проведення НС(Р)Д укримінальному провадженні №52020000000000175 від 10 березня 2020 року (т. 8 а.п. 119, 120); клопотанням про надання дозволу на проведення НС(Р)Д від 11березня 2020 року, відповідно до якого детектив просив надати дозвіл на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_6 (т. 8 а.п. 121-124); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від12 березня 2020 року у справі №991/2168/20, відповідно до якої клопотання детектива задоволено (т. 8 а.п. 125, 126); клопотанням про надання дозволу на проведення НС(Р)Д від 11березня 2020 року, відповідно до якого детектив просив надати дозвіл на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_14 (т. 8 а.п. 182-185); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2020 року у справі №991/2169/20, відповідно до якої клопотання детектива задоволено (т. 8 а.п. 186, 187); клопотанням про надання дозволу на проведення НС(Р)Д від 11квітня 2020 року щодо ОСОБА_6 (т. 9 а.п. 30-33); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2020 року у справі №991/3040/20, відповідно до якої клопотання детектива задоволено (т. 9 а.п. 34-36); клопотанням про надання дозволу на використання результатів НС(Р)Д в іншому кримінальному провадженні від03липня 2020 року, відповідно до якого прокурор просив надати дозвіл на використання у кримінальному провадженні №52020000000000175 від 10березня 2020 року інформації, отриманої під час проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні №52020000000000128 від 19 лютого 2020 року (т. 9 а.п. 44-47); ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року у справі №991/5487/20, про задоволення зазначеного клопотання (т. 9 а.п. 48, 49); клопотанням про надання дозволу на проведення НС(Р)Д укримінальному провадженні №52020000000000128 відносно ОСОБА_14 (т.9а.п.50-53); ухвалою слідчого судді ВАКС від 24 лютого 2020 року у справі №991/1625/20 про задоволення зазначеного клопотання (т 9 а.п. 54-56).
		 
		VIІ. Позиція сторони захисту щодо недопустимості доказів
		148.Сторона захисту вважає недопустимою постанову від 10 березня 2020 року про залучення ОСОБА_14 до участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №52020000000000175 від 10 березня 2020 року, винесену детективом НАБУ ОСОБА_42 та недопустимими всі докази, зібрані під час залучення ОСОБА_14 до участі у проведенні слідчих дій. Обґрунтовуючи це клопотання, захисник зазначає, що 10 березня 2020 року детектив виніс постанову про залучення ОСОБА_14 до участі у проведенні слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, не маючи таких повноважень, оскільки слідчу групу у цьому кримінальному провадженні було створено лише 30 березня 2020 року. 
		149.У зв?язку з цим, захисник вважає, що усі докази, зібрані до 30 березня 2020 року, у тому числі ОСОБА_42 , а саме під час проведення НС(Р)Д та вчинення інших слідчих та процесуальних дій є недопустимими доказами, оскільки зібрані неуповноваженою особою. 
		150.Одночасно, захисник покликається і на те, що залучення ОСОБА_14 до участі у проведенні слідчих дій у цьому провадженні відбулось у зв?язку зі штучним створенням обстановки кримінального провадження. Свої твердження мотивує тим, що НАБУ розслідувало кримінальні провадження №52019000000000883 від 09 жовтня 2019 року та №52019000000000970 від 31жовтня 2019 року щодо працівників Апарату Верховної Ради України, посадових осіб Офісу Президента України та інших публічних діячів, зокрема громадян ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 . Захисник зазначає, що ОСОБА_14 є учасником цих кримінальних проваджень, зокрема, в одному з них є підозрюваною (№52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року). 19 лютого 2020 року ОСОБА_14 звернулась із заявою до НАБУ та СБУ, щодо висловленої їй пропозиції надання неправомірної вигоди за прийняття рішення в інтересах особи, що нібито пропонувала неправомірну вигоду за призначення премій підлеглим.
		151.Починаючи з 19 лютого 2020 року відносно неї проводились НС(Р)Д у кримінальному провадженні №52020000000000128 від 19 лютого 2020 року, і з цього часу, на переконання захисника, вона була підконтрольною працівникам правоохоронних органів.
		152.Отже, захисник ОСОБА_9 стверджує, що, залучення ОСОБА_14 відбулось з порушенням законодавства, оскільки були створені штучні умови для можливості провокації підкупу та провокування ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення. У постанові від 10 березня 2020 року про залучення ОСОБА_14 до участі у слідчих діях жодних відомостей, окрім тих, які зазначені нею у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не зазначено.
		153.Також, захисник просить визнати незаконною постанову про контроль за вчиненням злочину від 18 березня 2020 року. Обґрунтовуючи це клопотання, захисник, як уже зазначалось, посилається на штучне створення обставин цього кримінального провадження, а залучення ОСОБА_14 до НС(Р)Д, а саме контролю за вчиненням злочину шляхом проведення зустрічей, розмов, обміну інформацією тощо, як створення провокації підкупу, адже її дії носили провокативний характер, що було сплановано правоохоронними органами. Поміж іншого, захисник покликається на те, що КПК не передбачає такого виду слідчої (розшукової) дії чи НС(Р)Д, як контрольоване вчинення корупційного діяння. Тому, прокурор була позбавлена як правових, так і процесуальних підстав на винесення постанови про контроль за вчиненням злочину. У зв?язку з викладеним, просить визнати цю постанову незаконною.
		154.Окрім того, захисник просить визнати неналежним та недопустимим протокол огляду речей від 18 квітня 2020 року, складений детективом НАБУ, а саме, мобільного телефону Apple iPhone 11 Pro Max, IMEI НОМЕР_2 ; IMEI НОМЕР_3 . Обґрунтовуючи клопотання, захисник покликається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутнє першоджерело отриманих стороною обвинувачення доказів, а саме мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro Max, що унеможливлює проведення дослідження цього телефону. Стороні захисту першоджерело, тобто мобільний телефон в порядку ст. 290 КПК не відкривався, а тому, це є безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим.
		155.Захисник ОСОБА_9 , поміж іншого, покликається на недопустимість заяви на видачу готівки АТ «Альфа-Банк» №914559 від 08 квітня 2020 року та оптичних дисків з камер спостереження відділення «Київське №44» АТ «Альфа-Банк» за 08 квітня 2020 року, що були додатками до листів АТ «Альфа-Банк» від 29квітня 2020 року №38452-12-249402 та від 12травня 2020 року №40751-12-249406, а також протоколів їх огляду від 29вересня 2020 року. Обґрунтовуючи клопотання, захисник наголошує на неналежність як доказу заяви про видачу готівки, оскільки у відповіді АТ «Альфа-Банк» №116272/БТ-26-б/б від 12 травня 2020 року зазначено про неможливість ідентифікації коштів за родовими ознаками, тобто, неможливо встановити, що саме кошти, які отримав ОСОБА_6 на підставі заяви про видачу готівки №914559 від 08 квітня 2020 року, він передав ОСОБА_14 . Також зазначив, що визнання заяви про видачу готівки речовим доказом, взагалі не може співвідноситись з обставинами, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
		156.Щодо неналежності та недопустимості оптичних дисків з камер спостереження АТ«Альфа-Банк», а також протоколів їх огляду, захисник зазначає, що протоколи не містять фототаблиць оптичних дисків та їх пакування (конвертів), які оглядав детектив, а в протоколі огляду відеофайлів зазначено дати зміни 29 квітня та 12травня 2020 року. Захисник вважає, що відеозаписи, які містяться на оптичних дисках вказують на те, що в банку перебували невстановлені особи. Такі твердження захисник ОСОБА_9 пояснює тим, що у детектива ОСОБА_42 , який проводив огляд відеозаписів, і як наслідок, складав протоколи огляду, відсутні відповідні знання, портретна експертиза не проводилась, а тому, стверджувати, що на відеозаписах ОСОБА_6 , у нього не було підстав. Окрім того, захисник зауважує, що папки з назвами «Киев-44_Нарезка» та «Киев-44_НАБУ_Касса_Предкасса» не є оригіналами, а є копіями, однак, першоджерело доказів стороні захисту в порядку ст. 290 КПК відкрито не було.
		157.Все це, на переконання захисника, свідчить про неналежність та недопустимість цих доказів.
		158.Сторона захисту вважає також недопустимими протокол за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 14 квітня 2020 року, картку пам?яті micro SD №4733т від 20 березня 2020 року, яка є додатком до нього, та аудіо-відеофайли, які містяться на ній. Така позиція обґрунтовується тим, що стороні захисту в порядку виконання вимог ст. 290 КПК не було відкрито першоджерело цих доказів, а саме оригінал картки пам?яті micro SD №4733т від 20 березня 2020 року. При відкритті матеріалів досудового розслідування стороні захисту, на флеш накопичувач було скопійовано аудіо-відеозаписи у форматі AVI, тобто, доступ було надано не до оригіналу, а до копії відеозапису. Окрім того, не було надано і технічний засіб фіксації, за допомогою якого проводилась НС(Р)Д. Під час дослідження цієї картки пам?яті в судовому засіданні, відеозаписи, які на ній розміщувались, досліджувались за допомогою спеціаліста з використанням апаратного комплексу «Unika AVR-12». 
		159.Захисник поміж іншого посилається на те, що під час дослідження файлів у судовому засіданні, на карті пам?яті було 2 файли, тоді як стороні захисту скопійовано 3файли з цієї картки. Отже, на переконання захисника, відеозаписи, надані стороною обвинувачення до суду та стороні захисту під час ознайомлення відрізняються по формату, розміру та кількості файлів, що унеможливлює встановлення того, що саме було надано стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Більше того, це свідчить про втручання у картку пам?яті micro SD №4733т для зміни її змісту.
		160.Також, захисник зазначає про недопустимість протоколу від 14 квітня 2020 року, складеного за результатами проведення НС(Р)Д, оскільки він не відповідає вимогам статей 104-107, 252 КПК, позаяк відсутні відомості щодо ідентифікаційних ознак та технічних характеристик технічного засобу фіксації, за допомогою якого проводилась негласна слідча дія. Окрім того, в протоколі відсутні дані про осіб, які проводили процесуальну дію та всіх осіб, які були під час неї присутні, не зазначено назву та характеристики спеціального обладнання та відсутні відомості про те, де і яким способом був розміщений пристрій аудіо-відеофіксації. Також в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи про вручення ОСОБА_14 техніки, за допомогою якої здійснювалось фіксування НС(Р)Д. 
		161.Детектив НАБУ безпідставно в протоколі НС(Р)Д особі чоловічої статі присвоїв ім?я ОСОБА_6 , оскільки зразки голосу у нього не відбирались, та експертиза на той час не проводилась. Порушуючи вимоги ч. 3 ст. 252 КПК, протокол за наслідками проведення НС(Р)Д було складено 14 квітня 2020 року, тоді як слідча дія проведена 18березня 2020року. Окрім того, захисник зазначає те, що карта пам?яті micro SD №4733т була створена 20березня 2020 року, у той час, коли на ній містяться відомості за 18 березня 2020 року.
		162.Сторона захисту вважає недопустимими доказами карти пам?яті micro SD: №4733т від 20 березня 2020 року; №4740т від 26 березня 2020 року; №4785т від 08 квітня 2020 року; №4800т від 10 квітня 2020 року; №4804т від 16 квітня 2020 року та №4789т від 09 квітня 2020 року, оскільки вони створені пізніше ніж дані, зафіксовані на них. Також, за наслідком визнання цих матеріальних носіїв недопустимими доказами, захисник просить визнати недопустимими і висновки експертизи №100 від 12 серпня 2020 року та №136 від 27 серпня 2020 року.
		163.Окрім зазначеного, сторона захисту також заявила про недопустимість висновків експерта №100 від 12 серпня 2020 року та №136 від 27 серпня 2020 року. Спільними підставами для недопустимості цих висновків захист зазначив: (1) відсутність у висновках інформації, яка наведена у фабулі; (2) при відкритті сейф-пакету встановлено відсутність обладнання для зчитування зашифрованих карток пам?яті, на яких зафіксовані НС(Р)Д; (3)експерт у висновках зазначає про надання йому п?яти протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, а в описовій частині посилається на надання лише одного протоколу, тоді як у висновках експерта є посилання на усі п?ять протоколів; (4) як об?єкти дослідження визначені відеофонограми на картках пам?яті, а зразки голосу та мовлення не віднесено до об?єктів дослідження; (5) у висновках експерта відсутні атрибути для записів і зразків: формат аудіо, відео, тривалість, бітність тощо; (6) у експерта відсутня роздільна стадія ідентифікаційних досліджень; (7) експертом використано скудний лінгвістичний аналіз для записів зразків голосу та мовлення ОСОБА_6 , та не здійснено такий аналіз для досліджуваних відеозаписів; (8) експертом досліджено лише частину відеозаписів; (9) у висновках відсутні зведені таблиці для порівняння виділених лінгвістичними методами збіжних ознак для зразка та єдиного фономасиву, тобто незрозуміло, чи достатньо виділених ознак для встановлення тотожності.
		164.Сторона захисту зазначає про те, що у висновку експерта №100, усупереч вимогам закону експерт самостійно збирав матеріали для проведення експертизи, зокрема, детектив у постанові про призначення експертизи не зазначив назви файлів, які підлягають дослідженню. Водночас, експерт на власний розсуд дослідив частину відеозаписів. Усупереч закону, експерт не описав процедуру доступу до відеозаписів на наданих носіях, які є таємними і закриптованими. Вирішуючи питання змонтованості відеозаписів, експерт вийшов за межі компетенції, оскільки це питання відноситься до юридичної площини.
		165.Щодо висновку експерта №136 сторона захисту зазначає, що всупереч Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України, експерт у висновку не зазначив текст первинної постанови про призначення експертизи, а зазначив лише постанову, у якій питання детективом були уточнені, а також не зазначив, яким чином така постанова надійшла до експертної установи. Сторона захисту ставить під сумнів висновок експерта у зв?язку зі стислістю проведення експертного дослідження, на яке експерт витратив два дні.
		166.Також, захист посилається на незаконність постанов про призначення експертиз, оскільки носії інформації, які надавались експерту для дослідження, отримані з порушенням вимог закону, які описані вище.
		167.Окрім того, захист вважає недопустимими протоколи обушку на ДСП«Об?єднання «Радон» та у ДАЗВ від 27 квітня 2020 року, також недопустимими докази, вилучені під час цих обшуків. Щодо обшуку на ДСП «Об?єднання «Радон», сторона захисту стверджує про порушення КПК, оскільки окрім осіб, зазначених в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, були присутні співробітники СБУ ОСОБА_46 та ОСОБА_47 , однак їх участь не зафіксована в протоколі обшуку від 27 квітня 2020 року, а лише на відеозаписі. Поміж іншого зазначає те, що відшукувані документи уже були у розпорядженні органу досудового розслідування, оскільки він демонстрував на телефоні які документи йому потрібні, що спотворює мету проведення обшуку. Окрім цього, покликається на те, що під час обшуку службового кабінету ОСОБА_6 , в портфелі чорного кольору було виявлено та вилучено заяву на видачу готівки АТ «Альфа-Банк» №914559 від 08 квітня 2020 року, однак цей портфель є особистою річчю ОСОБА_6 та не перебував у володіння ДСП«Об?єднання «Радон».
		168.Отже, захисник вважає, що працівниками НАБУ фактично було проведено особистий обшук ОСОБА_6 , під час якого було вилучено особисті речі, проте, ця слідча дія не була відображена в протоколі.
		169.Як на підставу для визнання протоколу обшуку недопустимим, захисник покликається на невідображення у відеозаписі обшуку процесу складання протоколу обшуку та підписання його особами, що були присутні під час обшуку. 
		170.Унаслідок цього, беручи до уваги доктрину плодів отруєного дерева, просить визнати недопустимими усі докази, вилучені під час цього обшуку.
		171.Щодо обшуку у приміщенні ДАЗВ, захисник зазначає про недопустимість протоколу обшуку від 27 квітня 2020 року, оскільки він вважає, що фактично детективом було здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, у той час, як ухвали про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів сторона обвинувачення не отримувала. Окрім того, стверджує про участь працівників СБУ під час обшуку, тоді як вони були неуповноваженими на проведення будь-яких слідчих дій. Як і під час обшуку у ДСП«Об?єднання «Радон», він проводився за участі працівників СБУ, які не були включені до слідчої групи, а тому вони не мали повноважень на проведення слідчої дії. Не зафіксовано момент пакування вилучених під час обшуку документів до сейф-пакету, що унеможливлює встановити, які саме документи були вилучені, де в подальшому зберігались тощо.
		172.Зазначене, на переконання захисника, свідчить про недопустимість протоколу обшуку від 27 квітня 2020 року, проведеного у приміщенні ДАЗВ, та як наслідок на недопустимість усіх вилучених під час обшуку речей та документів.
		173.Сторона захисту також покликається на недопустимість протоколу огляду речей від 08 квітня 2020 року, який вона позиціонує як обшук. Також, просить визнати недопустимими кошти в сумі 210000 грн, а саме 210 купюр номіналом по 1000 грн кожна та картонну коробку, вилучені 08 квітня 2020 року під час проведення обшуку в службовому кабінеті голови ДАЗВ. Захист стверджує і те, що постанова від 09 квітня 2020 року про визнання 210000 грн, вилучених під час обшуку речовими доказами, є незаконною, оскільки немає відомостей про те, яким чином коробка опинилась у кабінеті голови ДАЗВ.
		174.Окрім зазначеного, сторона захисту покликається на те, що на відеозаписах, зафіксованих під час проведення НС(Р)Д, час на відеозаписі відрізняється від часу, який зазначений на мобільному телефоні ОСОБА_14 , і її персональному комп`ютері.
		 
		VIIІ Оцінка суду
		175.Перш ніж перейти безпосередньо до оцінки доводів захисту щодо недопустимості доказів, суд, спочатку наведе свою правову позицію з приводу допустимості доказів.
		176.Суд повторює, що згідно з ч. 1 ст. 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		177.Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 86 КПК). У частинах 2, 3 ст. 87 КПК наведений перелік діянь та обставин, які є підставою для визнання доказів недопустимими.
		178.Статтею 94 КПК передбачено, зокрема, що суд оцінює кожний доказ з точки зору допустимості та достовірності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.
		179.У мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви неврахування окремих доказів (абзац четвертий п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК).
		180.Зі змісту статей 86 та 87 КПК випливає, що доказ визнається недопустимим не за будь-яке формальне недотримання вимог КПК при його отриманні. Тобто, на переконання колегії суддів, будь-яке процесуальне порушення, допущене під час збирання доказів, саме по собі не може автоматично тягнути необхідності визнання доказів недопустимими. 
		181.Водночас, процесуальний закон зобов`язує суд оцінити кожний доказ з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення вимог КПК істотним та встановити, яким чином таке порушення перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Така оцінка має здійснюватися за внутрішнім переконанням суду та ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
		182.З огляду на це, колегія суддів вважає, що, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частин 2 або 3 ст. 87 КПК, суд у вироку обов`язково повинен зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для ухвалення такого рішення. Якщо ж доказ визнається судом недопустимим з підстав передбачених ч. 1 ст. 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого конкретно фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Окрім того, обґрунтовуючи наявність цього порушення, суд зобов`язаний зазначити конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби, на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Колегія суддів також зауважує, що у такому випадку, суд має обґрунтувати свою позицію, вказавши, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. 
		183.Що ж стосується інших порушень прав і свобод людини, крім істотних, то в разі встановлення таких, суд у кожному конкретному випадку має перевірити, серед іншого, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду. 
		184.А щодо порушень процесуального закону, допущених при отриманні доказів, то суду належить встановити: чи спричинило таке порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії, чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушенням КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.
		185.Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що визнавати недопустимими слід лише ті докази, які отримані внаслідок процесуальних порушень, які призвели до істотного порушення прав і свобод людини, або якщо допущені при збиранні доказів порушення викликали сумніви у їх достовірності, і ці сумніви не вдалось усунути у справедливому змагальному судовому процесі.
		186.Разом із тим, важливо також зауважити, що на переконання колегії суддів, засада законності, у т.ч. у частині порядку отримання доказів покликана запобігти свавіллю держави та заохочувати доброчесну поведінку правоохоронних органів та їх посадових осіб. Поряд із цим, порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок здійснення досудового розслідування, чи окремих процесуальних дій, які втім не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися, з урахуванням балансу конкуруючих інтересів, з одного боку потреби суспільства у розкритті корупційного кримінального правопорушення і покарання особи, яка його вчинила, а з іншого  важливість тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду кримінального провадження в цілому.
		187.Наведені вище висновки колегії суддів узгоджуються з висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах ККС ВС, зокрема: від 08 жовтня 2019 року, справа № 639/8329/14-к; від 28 січня 2020 року, справа № 359/7742/17; від 01 грудня 2020 року, справа № 318/292/18; від 06 липня 2021 року, справа № 720/49/19; від 12 жовтня 2021 року, справа № 166/867/18; від 22 жовтня 2021 року, справа № 487/5684/19.
		188.Власне, саме такий підхід, суд застосовуватиме під час оцінки доказів сторони обвинувачення та наводитиме свої мотиви з приводу доводів сторони захисту.
		189.Отже, перш за все, суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_9 щодо відсутності у детектива ОСОБА_42 повноважень на здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, з огляду на таке. 
		190.Відповідно до частин 2, 6 ст. 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості. 
		191.Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК, досудове розслідування здійснюють, у тому числі, слідчі одноособово або слідчою групою. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою  визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
		192.10 березня 2020 року детектив ОСОБА_42 вніс до ЄРДР відомості про зазначене кримінальне правопорушення і цього ж дня повідомив керівника САП про початок досудового розслідування, що підтверджується витягом з ЄРДР та повідомленням про початок досудового розслідування (т. 4 а.п. 67, 68). У цей же день, керівник Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ видав доручення детективу ОСОБА_42 на здійснення досудового розслідування кримінального провадження №52020000000000175 від 10 березня 2020 року (т.4 а.п. 69). Тобто, з цього моменту, детектив ОСОБА_42 був уповноважений на здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. 
		193.Далі, 30 березня 2020 року у кримінальному провадженні було створено групу детективів, ОСОБА_42 визначено старшим групи (т. 4 а.п. 72, 73).
		194.З огляду на це, суд визнає неспроможними доводи сторони захисту щодо відсутності повноважень у детектива ОСОБА_42 на здійснення досудового розслідування, та як наслідку  відсутності повноважень на винесення постанови про залучення ОСОБА_14 до конфіденційного співробітництва у цьому кримінальному провадженні. Тому, посилання захисника ОСОБА_9 на недопустимість такої постанови спростовується наведеним вище.
		195.Не знайшло свого підтвердження і посилання захисника на штучне створення обстановки злочину у зв?язку з існуванням кримінальних проваджень №52019000000000883 від 09 жовтня 2019 року та №52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року щодо працівників Апарату Верховної Ради України, посадових осіб Офісу президента України та інших публічних діячів, зокрема, громадян ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 . Захисник покликався на те, що ОСОБА_14 фігурує у цих провадженнях, зокрема, є підозрюваною. 
		196.Натомість, як встановлено судом на підставі показань свідків - детектива ОСОБА_42 та прокурора ОСОБА_48 , ОСОБА_14 будь-якого процесуального статусу у цих кримінальних провадженнях не має. Відтак, колегія суддів не вбачає зв?язку ОСОБА_14 з кримінальними провадженнями №№52019000000000883, 52019000000000970. Більше того, суд не встановив зв?язку цих проваджень із кримінальним провадженням, обвинуваченим у якому є ОСОБА_6 . Зазначені твердження спростовують посилання захисника на підконтрольність ОСОБА_14 правоохоронним органам, зокрема НАБУ.
		197.Аналізуючи твердження сторони захисту про те, що КПК не передбачає контрольованого вчинення корупційного злочину і як наслідок того, що прокурором САП було неправомірно винесено постанову про контроль за вчиненням злочину, суд зазначає таке. 
		198.Суд погоджується з твердженням сторони захисту про відсутність у КПК норм, які б передбачали контрольоване вчинення корупційного злочину. Це пояснюється тим, що завданням кримінального провадження згідно зі ст. 2 КПК є не вчинення злочинів, а захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних.
		199.Водночас, згідно з частинами 2, 4 ст. 246 КПК, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. НС(Р)Д, передбачені, у тому числі ст. 271 КПК, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину.
		200.Відповідно до ст. 271 КПК контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, та проводиться у різних формах, у тому числі, у формі спеціального слідчого експерименту. 
		201.18 березня 2020 року прокурор САП винесла постанову про контроль за вчиненням злочину. У постанові зазначено, що директор ДСП «Об?єднання «Радон» ОСОБА_6 пропонує надати неправомірну вигоду за нарахування йому квартальної премії у розмірі 50% від нарахованої суми в.о. голови ДАЗВ ОСОБА_14 , яка займає особливо відповідальне становище, та є головою комісії, яка приймає рішення про преміювання директорів підприємств. Відповідно до примітки до ст. 45 КК таке кримінальне правопорушення вважається тяжким корупційним злочином. У зв?язку з цим виникла необхідність у проведенні контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_6 , шляхом проведення зустрічей, розмов, обміну інформацією, повідомленнями, жестами з приводу пропозиції надання та надання неправомірної вигоди за виплату квартальної премії та надання за це 50% від нарахованої суми у якості неправомірної вигоди.
		202.На переконання суду, приймаючи згадану постанову, прокурором повністю були дотримані вимоги закону, адже: (1) кримінальне правопорушення є тяжким; (2) існували достатні підстави вважати, що готується вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_14 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначила, що їй відомо про зміст ст. 383 КК за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Отже, немає значення яку категорію суспільних відносин порушено внаслідок вчинення протиправного діяння, а важлива лише тяжкість вчинюваного злочину або такого, що готується.
		203.Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає, що в прокурора були усі підстави для винесення постанови про контроль за вчиненням злочину, тому, прокурор діяла правомірно, та підстав для визнання постанови недопустимим доказом немає.
		204.Суд також відхиляє покликання сторони захисну на недопустимість протоколу огляду мобільного телефону Apple iPhone 11 Pro Max, IMEI НОМЕР_2 ; IMEI-2-353907107909045 у зв?язку з недослідженням у судовому засіданні першоджерела отримання такого доказу  самого мобільного телефону та невизнання його детективом речовим доказом, адже цей протокол є окремим процесуальним джерелом доказів, який отриманий у встановленому КПК порядку та згідно зі ст. 94 КПК підлягає окремій оцінці.
		205.Щодо тверджень сторони захисту про неналежність заяви на видачу готівки АТ«Альфа-Банк» №914559 від 08 квітня 2020 року, суд зазначає таке. 
		206.Відповідно до ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		207.На переконання колегії суддів, заява на видачу готівки є належним доказом, оскільки в сукупності з іншими дослідженими доказами, підтверджує отримання ОСОБА_6 08 квітня 2020 року коштів в сумі 210000 грн у відділенні АТ «Альфа-Банк». Цього ж дня, через невеликий проміжок часу така ж сума коштів була ним передана ОСОБА_14 як неправомірна вигода, що підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду. Хоча, дійсно неможливо встановити ідентифікаційні ознаки коштів, які були отримані на підставі цієї заяви, однак, аналізуючи події, які відбулись, а саме те, що між отриманням готівки в банку та наданням неправомірної вигоди пройшло менше однієї години, на переконання суду версія сторони обвинувачення, що це саме ті кошти, які в подальшому були надані ОСОБА_14 як неправомірна вигода, видається переконливою.
		208.Щодо недопустимості оптичних дисків з камер спостереження відділення «Київське №44» АТ «Альфа-Банк» за 08 квітня 2020 року, що були додатками до листів АТ«Альфа-Банк» від 29квітня 2020 року №38452-12-249402 та від 12травня 2020 року №40751-12-249406, оскільки відеозаписи, які зафіксовані на них є копіями, а також протоколів їх огляду від 29 вересня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
		209.Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та документообіг» від 22 травня 2003 року №851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. 
		210.По суті, матеріальний носій  це лише об?єкт у якому зберігається певна інформація та який має значення тільки тоді, коли збережений у ньому електронний документ виступає речовим доказом у справі. Суд уважає, що головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив?язки до конкретного матеріального носія. Тобто, один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Ураховуючи викладене, на переконання суду, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Про це Верховний Суд зазначив у постанові від 05 листопада 2020 року у справі №554/27/19.
		211.Беручи до уваги зазначене, колегія суддів відхиляє доводи захисника ОСОБА_9 щодо недопустимості оптичних дисків, та як наслідок, щодо недопустимості протоколів їх огляду. 
		212.Більше того, при дослідженні дисків з камер спостереження у колегії суддів не було сумніву, що на відеозаписі зображений ОСОБА_6 . Це у свою чергу спростовує доводи захисника, що при огляді дисків та за їх наслідком  складання протоколів огляду, у детектива не було підстав вважати, що на відеозаписах зображений ОСОБА_6 . Зазначені оптичні диски відкривались стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК, що підтверджується протоколом надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т.4а.п. 111-124).
		213.Суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо недопустимості протоколу НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 14 квітня 2020 року з огляду на його невідповідність вимогам статей 104-107, 252 КПК, оскільки, він містить усі дані, передбачені ч. 3 ст. 104 КПК, містить відповідний додаток, а саме карту пам?яті, на якій зафіксовані результати НС(Р)Д, оформлений відповідно до п. 3 ч. 2 ст.105 КПК.
		214.Доводи сторони захисту про недопустимість фактичних даних, які містяться у протоколах НС(Р)Д з тих підстав, що в них викладені відомості про застосування під час процесуальних дій спецтехніки правоохоронного органу без зазначення характеристик обладнання, суд визнає неспроможними, оскільки зміст протоколів НС(Р)Д не суперечать положенням статей 99, 104, 105, 252 КПК, з огляду на таке.
		215.Відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки: устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, відповідно до пунктів 4.5.1, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом голови Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, є державною таємницею. Володіння зазначеними відомостями без належних на то підстав дає змогу зацікавленій стороні впливати на результати такої діяльності, що створює загрозу національним інтересам і безпеці. З цих причин, обумовлених потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів, ст. 246 КПК передбачено обмеження обов`язку розкриття у кримінальному провадженні відомостей про факт і методи проведення НС(Р)Д. Така позиція Верховним Судом висловлена у постанові від 17 листопада 2021 року у справі №712/13887/17.
		216.Зазначене спростовує доводи захисника щодо недопустимості протоколів НС(Р)Д через незазначення у них відомостей про технічні засоби фіксування, які застосовувались, тому, фактичні дані, що містяться у них є допустимими доказами.
		217.Щодо покликань сторони захисту на порушення 24-х годинного строку складання протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		218.Відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК протоколи про проведення НС(Р)Д з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення НС(Р)Д передаються прокурору. Водночас, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. 
		219.Подібна ситуація була предметом розгляду Верховного Суду, який у постанові від 27 жовтня 2021 року у справі №712/2374/18 зазначив, що такі порушення не є істотними.
		220.Оскільки складення протоколу за результатами проведення НС(Р)Д та направлення його прокурору є обов`язком працівника оперативного підрозділу, то пропущення ним строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Допущене перевищення визначеного кримінальним процесуальним законом строку, порушує порядок кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки передачі прокурору протоколу про проведення НСРД. Втім, таке порушення, на думку суду, не має істотного впливу на права обвинуваченого, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення у встановлені процесуальні строки.
		221.Ураховуючи викладене, колегія суддів не вважає це підставами для визнання фактичних даних, зафіксованих у протоколах НС(Р)Д недопустимими доказами.
		222.Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості карток пам?яті micro SD: №4733т від 20 березня 2020 року; №4740т від 26 березня 2020 року; №4785т від 08 квітня 2020 року; №4800т від 10 квітня 2020 року; №4804т від 16 квітня 2020 року та №4789т від 09 квітня 2020 року з покликань на те, що вони створені пізніше ніж дані, які зафіксовані на них. Як установлено під час допиту свідка ОСОБА_42 , який був детективом у цьому провадженні, дати, які зазначені на картках пам?яті дійсно різняться з датами файлів (відеозаписів), які на них розміщені, однак це не дати створення таких карток, а дата власне реєстрації такої картки. Це відбувається безпосередньо після створення на ній таємного документа (відеозапису). Тому, посилання захисника на цю підставу для визнання таких фактичних даних, зафіксованих на картках недопустимими доказами, колегія суддів визнає неспроможними, та відхиляє.
		223.Оскільки судом установлено, що фактичні дані, які зафіксовані на носіях інформації, а саме картках пам?яті micro SD, на яких зафіксовані результати НС(Р)Д є допустимими доказами та отримані відповідно до вимог КПК, це спростовує посилання захисника на незаконність постанов про призначення експертиз.
		224.Невідповідність часу на відеозаписі НС(Р)Д, мобільному телефоні та персональному комп`ютері ОСОБА_14 допитаний як свідок детектив НАБУ ОСОБА_42 та прокурор ОСОБА_7 пояснили особливістю налаштування часу на пристрої, який здійснював відеозапис НС(Р)Д. Під час фіксування усіх НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні є різниця у часі, яка становить близько 5 хв. На переконання суду, це не може слугувати підставою для визнання доказів недопустимими.
		225.Щодо покликань сторони захисту на відсутність у висновках експерта №№100, 136 від 12 та 27 серпня 2020 року відповідно, інформації що наведена у фабулі постанов про призначення експертиз, колегія суддів зазначає, що ці висновки повністю відповідають ч. 1 ст.102 КПК та Додатку 2 до Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС від17 липня 2017 року №591. 
		226.Згідно з ч. 1 ст. 102 КПК у висновкуексперта повиннобути зазначено: (1)коли,де,ким (ім`я,освіта,спеціальність,свідоцтво проприсвоєння кваліфікаціїсудового експерта,стаж експертноїроботи,науковий ступінь,вчене звання,посада експерта)та наякій підставібула проведенаекспертиза; (2)місце ічас проведенняекспертизи; (3)хто бувприсутній припроведенні експертизи; (4) перелік питань, що були поставлені експертові; (5)опис отриманихекспертом матеріалівта якіматеріали буливикористані експертом; (6)докладний описпроведених досліджень,у томучислі методи,застосовані удослідженні,отримані результатита їхекспертна оцінка; (7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
		227.Відповідність висновків експерта положенням ст. 102 КПК є ключовим, оскільки саме вимогам КПК має відповідати джерело доказів, а саме статтям 1, 17, 22, 84-86 КПК.
		228.У додатку 2 до Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України зазначається, що лише у разі потреби можуть бути стисло викладені обставини, які безпосередньо стосуються проведення експертизи, тобто фабула справи. Оскільки експертом у висновку фабула не зазначена, суд доходить висновку, що на переконання експерта це не було необхідно. Отже, зазначене вказує на те, що покликання сторони захисту не відповідають дійсності та не можуть слугувати підставою для недопустимості висновків експерта.
		229.Відсутність спеціального обладнання для відкриття карток пам?яті, на яких зафіксовані результати проведення НС(Р)Д спростовується показаннями свідка ОСОБА_42 , який повідомив суду, що разом з постановами про призначення експертиз та додатковими матеріалами, надавав у розпорядження експерта обладнання для відкриття таких файлів.
		230.Твердження захисника про те, що експертом зазначалось про надання п?яти протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, а в описовій частині про надання одного протоколу, не відповідає дійсності, оскільки на сторінках 2, 3 висновку експерта №100 від 12серпня 2020 року зазначено, які саме протоколи НС(Р)Д надані експерту на дослідження (т.8 а.п. 13, 14). Дійсно, на сторінці 25 цього ж висновку, експерт зазначає, що також, йому надано протокол за результатами НС(Р)Д, складений 14 квітня 2020 року на 85 аркушах (т.8а.п. 25). Однак, це не свідчить про те, що експерт досліджував лише цей протокол, а тому, захисник фактично перекручує факти, викладені у висновку експерта, трактуючи їх на власний розсуд, оскільки сполучник «також» свідчить про те, що окрім іншого, досліджувався ізгаданий протокол. Більше того, відповідно до постанови про призначення експертизи, детектив надав у розпорядження експерта усі п?ять протоколів за результатами проведення НС(Р)Д.
		231.Щодо тверджень захисту про те, що зразки голосу та мовлення не віднесено до об?єктів дослідження, то колегія суддів не погоджується з цим, оскільки відповідно до п. 3.2 постанови про призначення експертизи від 02 червня 2020 року, детектив у розпорядження експерта надав зразки для порівняльного дослідження: картки пам?яті на яких зафіксовані обшуки за місцем роботи та місцем проживання ОСОБА_6 , картка пам?яті з відеозаписом допиту ОСОБА_6 а також DVD-R диски із записами засідань Вищого антикорупційного суду (т. 8 а.п. 7, 8).
		232.Щодо покликань сторони захисту на те, що експерт самостійно збирав матеріали для проведення експертизи, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК, експерт зобов?язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об?єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а в разі необхідності  роз?яснити його. Згідно з ч. 7 цієї ж статті, у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленими запитаннями або без залучення інших осіб.
		233.Як убачається з матеріалів кримінального провадження, експерту було надано постанову про призначення експертизи, у якій детектив зазначив перелік питань. Разом із постановою експерту було надано інші матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи за результатами проведення НС(Р)Д, картки пам?яті, на яких зафіксовані відеозаписи НС(Р)Д та компакт диски засідань Вищого антикорупційного суду. Очевидно, що складання експертом висновку, який відповідає вимогам КПК, свідчить про достатність наданих експерту вихідних даних. Сторона захисту хибно стверджує про те, що начебто експерт самостійно збирав додаткові матеріали, оскільки усі вихідні дані містились у наданих йому документах та на матеріальних носіях інформації.
		234.Покликання сторони захисту на недопустимість висновку експерта №136 від 27серпня 2020 року через суперечності, а саме те, що на відеозаписі у файлі «SDI_2020-04-08_16-50-29-UTC+3d.flv» зазначено, що слова та фрази відповідно до протоколу від 14 квітня 2020 року не належать ОСОБА_6 , а у іншій частині висновку щодо цього ж файлу експерт зазначив, що відповісти на питання належності голосу та мовлення ОСОБА_6 неможливо, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке. 
		235.На відеозаписі, що міститься у файлі «SDI_2020-04-08_16-50-29-UTC+3d.flv», зафіксовано розмову ОСОБА_14 , яка у протоколі ідентифікована під літерою «Ж» з іншою особою на ім?я Женя, який в протоколі ідентифікований «Ч1». Під час цієї розмови присутній і ОСОБА_6 . Однак, контекст розмови не має відношення до обставин цього кримінального провадження, а є розмовою між ОСОБА_14 та особою на ім?я Женя, який позначений в протоколі за результатам проведення НС(Р)Д від 14 квітня 2020 року як «Ч1», тому, висновок експерта в цій частині є неналежним. 
		236.Очевидно, що такі обставини не можуть бути підставою для визнання фактичних даних, зафіксованих у висновку експертизи №136 від 27 серпня 2020 року недопустимим доказом.
		237.Суд також не погоджується з твердженням сторони захисту щодо того, що експерт вийшов за межі своєї компетенції, відповідаючи на питання наявності ознак монтажу. На переконання суду, щоб відповісти на це питання слід володіти спеціальними знаннями і детектив доручив проведення експертизи, у тому числі, для з?ясування питання наявності чи відсутності ознак монтажу. Твердження про те, що зазначене питання є суто юридичним не відповідає дійсності, оскільки без застосування спеціальних методик та фахових знань відповісти на нього неможливо. Тому, твердження захисту в цій частині є також безпідставними.
		238.Щодо інших доводів сторони захисту, які стосуються недопустимості висновків експерта, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Згідно з ч. 3 цієї ж статті, висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
		239.Під час виконання дослідження, експерт самостійно визначає методи та способи виконання експертизи. Водночас, об`єктивних даних, які б викликали обґрунтовані сумніви у використаних експертом під час проведення експертизи методиках, захистом не наведено. Висновки експерта №100 від 12 серпня 2020 року та №136 від 27 серпня 2020 року за своїм змістом є послідовними, логічними, а викладені у них дані не є суперечливими. Ба більше, фаховість експерта, її стаж експертної роботи з 2015 року та попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, переконують суд у достовірності висновків експерта.
		240.Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання фактичних даних, які містяться у висновках експерта №100 від 12 серпня 2020 року на №136 від 27 серпня 2020 року недопустимими доказами.
		241.Щодо покликань сторони захисту на недопустимість протоколів обшуку від24квітня 2020 року, проведених у ДАЗВ та ДСП «Об?єднання Радон», а також як наслідку  документів, вилучених під час обшуку, колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на таке.
		242.Захисник стверджує, що під час обшуку у ДАЗВ брали участь працівники СБУ ОСОБА_49 та ОСОБА_39 , однак, оскільки в ухвалі слідчого судді ці особи не зазначені, вони не мали права проводити обшук, тому, це порушення є підставою для визнання фактичних даних, зафіксованих у протоколі обшуку недопустимими. 
		243.Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Згідно з ч. 5 цієї ж статті, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		244.Під час дослідження відеозапису обшуку, судом установлено, що дійсно зазначені співробітники СБУ були присутні під час обшуку у ДАЗВ, проте саму слідчу дію не проводили, що відображено у протоколі обшуку від 27 квітня 2020 року (т. 5 а.п. 107-111). Правомірність присутності співробітників СБУ під час обшуку підтверджується дорученням детектива ОСОБА_42 №0431-190/15021 від 24 квітня 2020 року, відповідно до якого він просить доручити працівникам ГУБКОЗ СБУ прийняти участь у проведенні обшуків за місцем роботи ОСОБА_6 , місцем його проживання та в приміщеннях ДАЗВ (т.6а.п.180, 181). 
		245.Зазначене спростовує доводи захисника ОСОБА_9 про неправомірність залучення працівників СБУ до слідчої дії  обшуку у приміщенні ДАЗВ.
		246.На аналогічні доводи захисник ОСОБА_9 посилається і в клопотанні про визнання недопустимим доказом протокол обшуку у ДСП «Об?єднання Радон». Однак на відеозаписі обшуку відсутні будь-які співробітники СБУ та до протоколу обшуку вони не занесені. Більше того, під час обшуку детектив НАБУ повідомив, що ніяких працівників СБУ до проведення слідчих дій не залучав, що відображено на відеозаписі проведення обшуку.
		247.Верховний Суд, у постанові від 11 січня 2020 року у справі №942/1889/19 зазначив, що присутність під час слідчої (розшукової) дії інших осіб не зумовлює сама по собі її недопустимість, оскільки вона проводилась під керівництвом того суб?єкта, якому на це було надано дозвіл.
		248.Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає що присутність під час обшуку сторонніх осіб, які не беруть участь у проведенні обшуку, не є підставою для визнання доказів недопустимими.
		249.Посилання на те, що на відеозаписах не зафіксовано процес складання протоколів обшуку, суд визнає неспроможними, оскільки під час обшуку у ДАЗВ, протокол складався безпосередньо під час слідчої дії та на відеозаписі зафіксовано як він підписується усіма учасниками обшуку. Будь-яких зауважень до протоколу не надходило. Щодо обшуку у ДСП «Об?єднання «Радон», то наприкінці обшуку детектив повідомив, що слідчу дію завершено і повідомив про припинення відеозапису для складання протоколу обшуку, що не заперечувалось учасниками та відображено на відеозаписі. Такі дії детектива відповідають вимогам ч. 1 ст. 106 КПК, відповідно до якої протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До того ж, КПК не вимагає, щоб процес складання протоколу обшуку було зафіксовано на відеозаписі.
		250.Доводи захисту про те, що детективом під час обшуку портфеля, який належав ОСОБА_6 , фактично було проведено особистий обшук особи, дозвіл на який детективом не отримувався, суд вважає хибними, оскільки слідчий суддя надав дозвіл на обшук приміщення ДСП «Об?єднання «Радон», де і знаходився портфель, яким користувався ОСОБА_6 . Тому, на переконання суду, дія ухвали поширювалась не виключно на саме приміщення (кімнати чи службові кабінети), а і на речі, які знаходились у ньому, у цьому випадку - портфель ОСОБА_6 . Тому, колегія суддів вважає, що детективи НАБУ діяли правомірно.
		251.Аналізуючи доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу огляду речей від 08 квітня 2020 року, який вона позиціонує як обшук, та клопотання про визнання недопустимими коштів у сумі 210000 грн, а також картонної коробки, які були вилучені 08квітня 2020 року в службовому кабінеті голови ДАЗВ ОСОБА_14 , суд вважає за необхідне зазначити таке.
		252.Відповідно до частин 1, 2 ст. 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
		253.Згідно з частинами 1, 2 ст. 237 КПК, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		254.Отже, на відміну від огляду, під обшуком слід розуміти обґрунтовану доказами слідчу (розшукову) дію, яка полягає у примусовому цілеспрямованому обстеженні приміщень, споруд, житла, робочих місць, транспортних засобів, ділянок місцевості, що знаходяться у віданні обшукуваної особи та членів її сім`ї, юридичної особи або окремих громадян із метою знаходження, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, також предметів, документів та речових доказів, що мають значення у кримінальному провадженні. 
		255.Схожість обшуку та огляду обумовлюється спільністю завдань цих слідчих (розшукових) дій - пошук і виявлення об`єктів, які мають значення доказу у кримінальному провадженні. Разом з тим обшук, на відміну від огляду, має примусовий характер, який проявляється в тому, що обстеження житла чи іншого володіння особи, а також особистий обшук можуть проводитися без згоди обшукуваної особи, всупереч її волі, з втручанням в сферу її інтересів.
		256.Як випливає з обставин цієї справи, 08 квітня 2020 року ОСОБА_6 надав ОСОБА_14 у її службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_2 , неправомірну вигоду у коробці з-під медичних рукавичок, яку остання поклала до сумки. Після цього, під час їх подальшого спілкування, ОСОБА_14 віднесла цю сумку в протилежну частину кабінету, поклавши її біля дивану та сейфу. Це зафіксовано під час проведення НС(Р)Д. Після цих дій ОСОБА_6 та ОСОБА_14 покинули кабінет, і як повідомила під час допиту ОСОБА_14 , вона викликала детектива, зазначивши обставини отримання нею неправомірної вигоди і очікувала його в приймальні.
		257.Після приїзду слідчо-оперативної групи, вони зайшли до кабінету, де ОСОБА_14 показала на сумку, у якій знаходилась коробка з коштами, яку їй передав ОСОБА_6 , добровільно видавши її, про що додатково написала заяви про дозвіл на огляд у її кабінеті та добровільну видачу коштів, коробки та латексних рукавиць, які їй передав ОСОБА_6 . Після цього детективом було оглянуто вміст коробки і складено протокол огляду коштів, які знаходились у ній. З моменту входу до кабінету ОСОБА_14 вівся відеозапис слідчої дії, а саме огляду. Суд не вбачає у проведеній слідчій дії ознак обшуку, відтак, отримання спеціального дозволу на таку слідчу дію, а саме ухвали слідчого судді, кримінальний процесуальний закон не вимагає. 
		258.Твердження сторони захисту про те, що коробка з-під медичних рукавичок та кошти в сумі 210000 грн, які були виявлені в ній безпідставно визнані детективом речовим доказом, оскільки вони не мають відношення до кримінального провадження і невідомо, яким чином потрапили до кабінету ОСОБА_14 повністю спростовується відеозаписом НС(Р)Д, який вівся безперервно, до моменту прибуття слідчо-оперативної групи.
		259.Щодо покликань захисту на те, що ОСОБА_14 разом з детективом під час огляду коштів 08 квітня 2020 року виходила з кабінету з сумкою, у якій такі кошти знаходились, а потім повернулась, що на їх переконання створює підстави для визнання доказів недопустимими, колегія суддів зазначає, що сумка не була визнана речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, не містить жодних слідів вчинення кримінального правопорушення, і на переконання суду, не стосується цього кримінального провадження. Натомість кошти, передані ОСОБА_6 як неправомірна вигода, поміщені ним в коробку з рукавицями, були оглянуті та описані у протоколі огляду від 08 квітня 2020 року, а сам процес огляду безперервно фіксувався на відеокамеру, що дало можливість у повній мірі дослідити процес огляду коштів від початку до його завершення. У результаті дослідження, колегія суддів не установила порушень вимог КПК, які б давали підстави для визнання доказів недопустимими. 
		260.Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи про недопустимість цих доказів. 
		261.Посилання сторони захисту щодо непроведення стороною обвинувачення ДНК експертизи у кримінальному провадженні для встановлення наявності чи відсутності слідів ДНК ОСОБА_6 на коштах, які були передані ОСОБА_14 як неправомірна вигода спростовується тим, що на відеозаписі НС(Р)Д, при передачі коштів та відеозаписах з камер спостереження АТ «Альфа-Банк», при отриманні коштів з каси банку, зафіксовано, що ОСОБА_6 був у медичних рукавицях, відтак, виключається можливість контакту його долонь з предметом неправомірної вигоди. Тому, на переконання суду, проведення ДНК експертизи не мало б ніякого сенсу. Ба більше, колегія суддів вважає, що рукавички ОСОБА_6 використовував для конспірації, задля незалишення слідів ДНК, відбитків пальців тощо на предметі неправомірної вигоди.
		262.Не заслуговують на увагу твердження сторони захисту про недопустимість фактичних даних, зафіксованих під час проведення НС(Р)Д на картах пам`яті, оскільки захист під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не міг відтворити їх на власному пристрої, з огляду на таке.
		263.Відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги судом під час судового розгляду.
		264.Під час дослідження матеріалів НС(Р)Д судом у встановленому законом порядку був залучений спеціаліст  співробітник НАБУ ОСОБА_50 , який надав технічну допомогу у відкритті файлів  відеозаписів НС(Р)Д, які містяться на флеш картах, оскільки системний захист цих файлів не давав можливості здійснити їх відкриття за допомогою наявного обладнання (програмного забезпечення) в суді. Під час дослідження цих носіїв інформації було досліджено усі відеозаписи НС(Р)Д, суд і сторони дослідили ці носії безпосередньо. Відтак, на переконання суду, покликання захисника на відсутність файлів та недопустимість фактичних даних, зафіксованих на носіях інформації, є неспроможними.
		265.Покликання сторони захисту на фактичне проведення НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні працівниками СБУ спростовується показаннями свідка ОСОБА_42 , який будучи допитаним під присягою повідомив, що НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні він проводив особисто. До того ж, стороною захисту участь СБУ у проведенні НС(Р)Д жодним чином не доведена.
		266.Щодо недопустимості коштів в сумі 210000 грн як доказів, через те, що після дослідження в судовому засіданні вони були повернені прокурору для зберігання, колегія суддів зазначає, що у Вищому антикорупційному суді відсутні умови для зберігання речових доказів - коштів. Більше того, після дослідження коштів у судовому засіданні, їх було упаковано та опечатано, скріплено підписами головуючого та секретаря судового засідання, відтак, стороннє втручання до сейф-пакету виключається за умови, що він не був пошкоджений. Оскільки захисником ОСОБА_9 під час ознайомлення з речовими доказами не заявлено про пошкодження сейф-пакету, колегія суддів не вбачає підстав для визнання речових доказів  коштів в сумі 210000 грн недопустимим доказом. Факт того, що кошти є справжніми підтверджений висновком експерта від 16 червня 2020 року №СЕ-19-20/14618-ТД, відповідно до якого банкноти, номіналом по 1000 гривень кожна, вилучені у ОСОБА_14 під час огляду 08 квітня 2020 року на загальну суму 210000 грн відповідають за способом другу та спеціальними елементами захисту грошовому знаку аналогічного номіналу та зразку, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
		267.У зв?язку з тим, що колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотань сторони захисту про недопустимість доказів, встановивши, що докази у кримінальному провадженні зібрано без порушень КПК, клопотання захисника ОСОБА_9 про: (1) визнання незаконними постанов детектива НАБУ про призначення судових експертиз відео-, звукозапису (т. 4 а.п. 33, 34); (2) про визнання незаконними дій детектива НАБУ при складанні протоколу огляду речей від 08 квітня 2020 року (т. 4 а.п. 42, 43); (3) визнання незаконною постанови прокурора Офісу Генерального прокурора про контроль за вчиненням злочину (т.4а.п. 49, 50); (4) визнання незаконною постанови про залучення особи до участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні (т. 4 а.п. 53, 54); (5) визнання незаконною постанови детектива НАБУ про визнання речових доказів (т. 4 а.п. 56, 57); (6)визнання незаконними дій детектива НАБУ по виготовленню документів (т. 4 а.п. 60, 61, 67, 68) задоволенню не підлягають.
		268.Наостанок, ОСОБА_14 дійсно усудовому засіданніне впізналаречовий доказ-картонну коробку,в якійза твердженнямсторони обвинувачення, ОСОБА_6 передав неправомірнувигоду урозмірі 210000грн.Разом ізтим,суд пов`язуєце зособливістю людськоїпам`яті з часом відтворювати інформацію. Водночас, суд і сторони кримінального провадження під час дослідження носіїв інформації, на яких зафіксовані результати проведених НС(Р)Д, мали змогу переконатися у тому, що картонна коробка, передана прокурором як речовий доказ є саме тою, в якій обвинувачений передав ОСОБА_14 неправомірну вигоду. Підстав для протилежного висновку суду, сторона захисту не навела.
		269.Власне, сторона захисту наводила також інші аргументи, які жодним чином не свідчать про недопустимість доказів. Тому суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. пункт 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, № 303-A; пункт 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04). Розглядаючи клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.
		 
		Щодо доводів сторони захисту про недопустимість зібраних доказів унаслідок провокації злочину.
		270.За однією з версій захисту, ОСОБА_6 став жертвою провокації зі сторони правоохоронних органів, а також агентапровокатора ОСОБА_14 . Сторона захисту зазначає, що створення кримінального провадження розпочалось у лютому 2020 року, коли працівники СБУ та НАБУ вирішили використати факт призначення 02 лютого 2020 року ОСОБА_14 на посаду т.в.о. голови ДАЗВ, яка на момент призначення на посаду була підконтрольною особою правоохоронного органу. 
		271.Підконтрольність ОСОБА_14 сторона захисту пояснює тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальних провадженнях №52019000000000883 від 09 жовтня 2019 року та №52019000000000970 від 31жовтня 2019 року. Ці кримінальні провадження розслідувались відносно групи осіб, до складу якої входять працівники Апарату Верховної Ради України, службові особи Офісу Президента України, громадські діячі, серед яких і громадяни ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , які, використовуючи власний авторитет чи знайомства, спільно вчиняли умисні дії, можливо спрямовані на одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, поєднані з вимаганням такої вигоди, за вплив на прийняття рішень посадовими особами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів влади, уповноваженими на виконання функцій держави.
		272.Сторона захисту стверджує, що відповідно до протоколу допиту як свідка прокурора САП ОСОБА_48 , ОСОБА_14 спілкувалась зі згаданими вище особами та оплачувала кошти за призначення на посаду у ДАЗВ. 19 лютого 2020 року ОСОБА_14 звернулась із заявою до НАБУ та СБУ щодо висловлення їй пропозиції про надання неправомірної вигоди за прийняття нею рішення в інтересах особи, що нібито пропонувала неправомірну вигоду. Цього ж дня, детективами НАБУ було розпочато досудове розслідування за цим фактом, та до ЄРДР внесене кримінальне провадження №52020000000000128 від 19 лютого 2020 року, а ОСОБА_14 залучено до конфіденційного співробітництва. 
		273.Ураховуючи викладене, сторона захисту вважає, що ОСОБА_14 була підконтрольною працівникам правоохоронного органу, оскільки була підозрюваною у кримінальному провадженні №52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року і діяла повністю та під контролем працівників правоохоронного органу.
		274.Окрім зазначеного, сторона захисту стверджує, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_14 зазначила, що 05 березня 2020 року ОСОБА_6 звертався до неї з проханням призначення йому квартальної премії та нібито написав на аркуші паперу цифри, які ОСОБА_14 розцінила як пропозицію надання їй неправомірної вигоди. 
		275.Захист зазначає, що агент ОСОБА_14 вчиняла активні дії, які полягали у тому, що 10 березня 2020 року, після написання заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , будучи допитаною як свідок, повідомила, що вона змінила склад комісії, яка приймає рішення про преміювання директорів підприємств, які входять до сфери управління ДАЗВ та призначила себе головою цієї комісії. Проте, наказ про утворення комісії з преміювання керівників підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ №56-20 було видано через шість днів 16березня 2020 року.
		276.До того ж, в судових дебатах захист покликався на ініціативу ОСОБА_14 у призначенні зустрічей, оскільки з 05 по 18 березня 2020 року жодних контактів між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 не було, що свідчить про пасивність дій ОСОБА_6 . Окрім того, сторона захисту зазначає, що ніде не зафіксовано першочергову пропозицію надання неправомірної вигоди, висловлену ОСОБА_14 ОСОБА_6 , хоча на момент пропозиції неправомірної вигоди ОСОБА_14 уже співпрацювала з правоохоронними органами у іншому кримінальному провадженні і у неї в кабінеті була розміщена апаратура для проведення НС(Р)Д.
		277.18 березня 2020 року, під час зустрічі з ОСОБА_6 , ОСОБА_14 запропонувала вийти на каву, де, на переконання сторони захисту, вела прихований допит, зазначавши: «коли принесеш?», «як будеш давати?», тим самим активно підбурювала та провокувала ОСОБА_6 на вчинення злочину. Сторона захисту стверджує, що під час проведення НС(Р)Д, ОСОБА_14 вимагала від ОСОБА_6 кошти, вказавши: «Ні, ні, дивись, я… Ну, як це не платити?!». Окрім того, вказують, що саме ОСОБА_14 була ініціатором зустрічей.
		278.Отже, захист стверджує, що, починаючи з 18 березня 2020 року дії ОСОБА_14 були спрямовані на забезпечення вчинення ОСОБА_6 злочину.
		279.Окрім зазначеного, захист стверджує, що після нібито передачі неправомірної вигоди у коробці з-під гумових рукавичок, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 покинули службовий кабінет останньої, і лише за 2 год 13 хв, детектив разом із ОСОБА_14 та понятими зайшли до кабінету, де ОСОБА_14 повідомила про надання їй неправомірної вигоди та надала коробку з-під гумових рукавиць, у якій містились кошти, які нібито їй передав ОСОБА_6 .
		280.Захист зазначає, що 25 березня 2020 року ОСОБА_6 уже приносив ОСОБА_14 аналогічну коробку з гумовими рукавицями; кошти в сумі 210000 грн були замовлені за кілька днів до моменту їх отримання в банку; після передачі коштів ОСОБА_14 , ОСОБА_6 ще 18 хвилин знаходився в кабінеті ОСОБА_14 , однак жодних дій щодо його затримання здійснено не було. 
		281.Також, на переконання захисту, однією із підстав для вчинення провокації злочину щодо ОСОБА_6 , було звільнення ним в процесі реформування ДСП«Об`єднання «Радон» ОСОБА_15 , який був сином співробітника СБУ, відтак, кримінальне провадження було створено співробітниками СБУ для помсти ОСОБА_6 та його звільнення з посади генерального директора.
		282.Ураховуючи викладене, сторона захисту стверджує що взагалі відсутній факт надання неправомірної вигоди.
		283.Беручи до уваги зазначене, даючи оцінку вищенаведеним аргументам захисту про наявність провокації злочину, колегія суддів зазначає про таке.
		284.На підставі матеріалів кримінального провадження судом установлено, що ОСОБА_6 було викрито в результаті проведення стосовно нього синхронізованого комплексу НОМЕР_4 у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо- та відеоконтролю особи.
		285.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин (яким є кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК) та проводиться, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту (п. 3 ч. 1 ст. 271 КПК). Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем (ч. 3 ст. 271 КПК).
		286.На переконання суду, заява сторони захисту про провокацію злочину носить явно суперечливий характер.
		287.Така суперечність полягає у висуненні захистом двох взаємовиключних версій, перша з яких вказувала на те, що щодо обвинуваченого ОСОБА_6 мала місце провокація вчинення злочину, а друга зводилась до того, що ОСОБА_6 не висловлював ОСОБА_14 пропозицію про надання неправомірної вигоди та у подальшому не надавав її за призначення йому премії за наслідками роботи. Натомість, докази сторони обвинувачення, які вказували на зворотнє, були сфальсифіковані правоохоронцями. До того ж, під час допиту, ОСОБА_6 повідомляючи суду свою версію подій, удавався до хронології почасово, у той час, на пряме запитання суду, чи все ж таки він надавав неправомірну вигоду ОСОБА_14 відповісти не зміг, покликаючись на те, що пройшло більше двох років і він не пам?ятає. Це, на переконання суду, свідчить про нещирість показань ОСОБА_6 , адже факт передачі останнім неправомірної вигоди ОСОБА_14 є одним із ключових питань цього кримінального провадження. Поряд із цим, суд зауважує, що інші, менш значимі для кримінального провадження обставини, які втім відбувались у той самий період, обвинувачений повідомляв з точністю до найменших дрібниць. Тому, колегія суддів відхиляє покликання ОСОБА_6 на те, що він начебто забув цей факт та сприймає таку його позицію, як намагання у такий спосіб уникнути відповідальності за вчинене.
		288.Окрім того, суд зазначає, що такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо провокації злочину щодо ОСОБА_6 . До такого висновку суд доходить з огляду на практику ЄСПЛ, яку суд має застосовувати згідно з ч. 5 ст.9 КПК.
		289.Так у справі «Берлізев проти України», відхиляючи скаргу заявника як явно необґрунтовану ЄСПЛ зазначив, що вважає непослідовними посилання заявника, який заперечував, що він вчинив злочин і одночасно скаржився на те, що він був втягнутий у цей злочин. Захист проти провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає, що діяння, у вчиненні якого його звинувачують, було вчинено, але стверджує, що це відбулось внаслідок незаконного підбурювання зі сторони поліції. Однак, як вбачається з пояснень заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочинної діяльності, що на думку Суду, позбавляло його можливості висувати доводи щодо агента-провокатора (п. 46, 47 рішення від 08 липня 2021 року). 
		290.Процедура перевірки заяв про провокацію КПК не передбачена. Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст.9 КПК), якою, зокрема, вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів, які дозволяють встановити відмінність провокації на вчинення злочину, що суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (рішення у справах «Чохонелідзе проти Грузії»; «Раманаускаса проти Литви (№ 2)»; «Матановіч проти Хорватії»).
		291.Колегія суддів, на підставі доводів сторони захисту, які наводились нею під час дослідження доказів та в судових дебатах, дійшла висновку, що стороною захисту заперечується та обставина, що обвинувачений ОСОБА_6 висловлював ОСОБА_14 пропозицію надання неправомірної вигоди та надав таку неправомірну вигоду за вчинення нею в його інтересах дій з використанням службового становища.
		292.Оцінюючи доводи сторони захисту стосовно провокації, суд виходить із того, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 271 КПК).
		293.Суд також враховує, що ч. 2 ст. 370 КК передбачена кримінальна відповідальність за провокацію підкупу, тобто дії службової особи правоохоронного органу з підбурення особи на прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.
		294.З огляду на серйозність породжуваних корупцією проблем і загроз для стабільності й безпеки суспільства, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку України й принципу верховенства права, очевидною є важливість заходів боротьби з корупцією, запроваджених в Україні. Незважаючи на це, право на справедливе правосуддя, закріплене у ч. 1 ст. 6 Конвенції все ж посідає настільки чільне місце, що ним не можна пожертвувати заради доцільності.
		295.Отже, колегія суддів переконана, що слідчі органи за жодних умов не повинні перевіряти здатність особи протистояти спокусі вчинити злочин, у т.ч. корупційний, якщо така можливість їй пропонується. Вільне волевиявлення особи не повинно піддаватись маніпуляціям з боку правоохоронців. Водночас, людина не може нести відповідальність за дії, вчинені нею під впливом правоохоронних органів. Слідчі методи і тактики, зокрема таємні можуть застосовуватись виключно для розкриття вже вчиненого кримінального правопорушення, а не для створення злочину, який би особа не вчинила, якби її до цього не підштовхнули правоохоронні органи. 
		296.Для прикладу, на думку суду, відсутня провокація у ситуації, коли особа, якій запропонували надати неправомірну вигоду, звернулась до правоохоронного органу із відповідною заявою, і лише після цього останні розпочинають розслідування, в процесі якого надають заявнику відповідні вказівки (інструкції), про те як діяти, забезпечують відповідними засобами аудіо-, відеозйомки, з метою фіксації дій особи тощо. У такому разі, особа, яка запропонувала неправомірну вигоду вже вчинила кримінальне правопорушення, і правоохоронні органи фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.
		297.На противагу цьому, провокація матиме місце у разі, якщо агент під прикриттям, діючи за вказівками правоохоронного органу, сам вимагає у особи неправомірну вигоду, стверджуючи про необхідність її надання. У цьому випадку правоохоронні органи виходять за межі розслідування злочинної діяльності, позаяк відсутні докази того, що раніше особа вже вчиняла корупційні кримінальні правопорушення.
		298.Виходячи з наведеного, при перевірці заяви захисту щодо провокації злочину, колегія суддів має з`ясувати: (1) чи були підстави для початку детективом НАБУ кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 ; (2) чи мала ОСОБА_14 , яка повідомила про корупційні дії ОСОБА_6 , будь-які приховані мотиви; (3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НС(Р)Д стосовно обвинуваченого; (4) яка була поведінка ОСОБА_6 та ОСОБА_14 під час їх зустрічей; (5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення (активність/пасивність).
		 
		Щодо того, чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно обвинуваченого
		299.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Згідно з пунктом 3 ч. 5 ст. 216 КПК, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у разі вчинення такого правопорушення щодо державного службовця, посада якого належить до категорії «А».
		300.Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 було розпочато детективом НАБУ 10 березня 2020 року. Підставою для реєстрації цього кримінального провадження стала заява ОСОБА_14 від 10 березня 2020 року (т. 4 а.п. 174, 175). У заяві зазначалося, що 05 березня 2020 року в її службовому кабінеті, ОСОБА_6 просив призначити йому квартальну премію, зазначивши на аркуші паперу «150-300», «50 на 50», додавши, що раніше було так. Такі дії ОСОБА_14 розцінила як пропозицію надання їй неправомірної вигоди за призначення ОСОБА_6 квартальної премії в розмірі 50% від її розміру.
		301.У день реєстрації кримінального провадження детектив допитав ОСОБА_14 як свідка, яка надала показання щодо обставин висловлення пропозиції надання їй неправомірної вигоди.
		302.Отже,первинним джереломоб`єктивних данихщодо протиправнихдій обвинуваченогобула ОСОБА_14 ,яка повідомилапро цеНАБУ.Таке повідомленнямістило конкретніфактичні дані,які моглибути перевіреніта вимагаливідповідного реагуваннязі сторониправоохоронних органів.Зазначене підтверджуєтьсязаявою провчинення кримінальногоправопорушення,протоколом допитусвідка ОСОБА_14 від 10березня 2020року та витягом з ЄРДР.
		303.Отже, станом на 10 березня 2020 у детектива НАБУ були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії обвинуваченого, які підлягали негайному внесенню до ЄРДР.
		 
		Щодо того, чи мала ОСОБА_14 , яка повідомила про корупційні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви
		304.Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_14 є агентом-провокатором, аргументуючи це тим, що вона пов?язана з кримінальними провадженнями №52019000000000883 від 09 жовтня 2019 року та №52019000000000970 від 31жовтня 2019 року. Також, захист стверджував, що ОСОБА_14 була підозрюваною у кримінальному провадженні №52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року і діяла повністю та під контролем працівників правоохоронного органу.
		305.Як встановлено судом на підставі показань свідка ОСОБА_48 , який є прокурором у кримінальному провадженні, ОСОБА_14 ніколи не була підозрюваною у кримінальному провадженні № 52019000000000970, а згадані вище кримінальні провадження ніяк не пов?язані з цим провадженням. Це спростовує твердження захисника про підконтрольність ОСОБА_14 правоохоронному органу.
		306.Вимоги процесуального закону не містять заборон щодо залучення однієї і тієї ж особи до конфіденційного співробітництва в різних кримінальних провадженнях. Тому, доводи захисту щодо участі ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №52020000000000128 від 19 лютого 2020 року та її залучення до конфіденційного співробітництва не свідчить про провокування ОСОБА_6 на вчинення злочину, а навпаки, демонструє її чітку громадянську позицію, спрямовану на боротьбу з корупцією.
		307.Окрім зазначеного, ОСОБА_14 під час допиту повідомила, що їй було роз?яснено заборону підбурення чи провокування до вчинення злочину, вона діяла виключно пасивно.
		308.Отже, за наслідками оцінки наявних у провадженні матеріалів, наданих сторонами кримінального провадження, колегія суддів не знаходить даних щодо будь-яких провокативних дій правоохоронних органів та прихованих мотивів у ОСОБА_14 щодо підбурення ОСОБА_6 .
		309.Окрім цього, суд зазначає, що стороною захисту не надано жодних доказів, які б підтверджували зв`язок звільнення ОСОБА_15 з початком кримінального переслідування ОСОБА_6 .
		 
		Щодо того, чи обґрунтовано та під належним контролем стосовно обвинуваченого застосовано НС(Р)Д
		310.Ураховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, отримання доказів у цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих НС(Р)Д було неможливим або дуже складним.
		311.Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такого виду НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину. Згідно зі ст. 260 КПК аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
		312.Відповідно до ч. 7 ст. 271 КПК прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов?язаний: (1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час НС(Р)Д провокування особи на вчинення злочину; (2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів. Водночас, суд зауважує, що КПК не містить чітких вимог щодо того, у якій саме формі повинні бути викладені обставини, які б свідчили про відсутність провокування особи на вчинення злочину з боку правоохоронних органів під час проведення НС(Р)Д.
		313.11 березня 2020 року детектив НАБУ за погодженням з прокурором САП звернувся до слідчого судді з клопотаннями про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_6 , а саме: аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 , спостереження за ним, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; та ОСОБА_14 , а саме: аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_14 , спостереження за нею, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, обстеження публічно недоступного місця, а саме її службового кабінету та кімнати відпочинку (т. 8 а.п. 121-124, 182-185). Також, прокурор винесла постанову про контроль за вчиненням злочину від 18 березня 2020 року (т.8 а.п. 108-110).
		314.Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2020року у справах №991/2168/20 та №991/2169/20 клопотання детектива про дозвіл на проведення відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . НС(Р)Д задоволено та надано дозвіл на проведення НС(Р)Д строком на один місяць (т. 8 а.п. 125, 126, 186, 187).
		315.11 квітня 2020 року детектив НАБУ за погодженням з прокурором САП повторно звернувся до слідчого судді з клопотаннями про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_6 , у зв?язку з тим, що за наданий строк не вдалось отримати достатні відомості про вчинення кримінального правопорушення (т. 9 а.п. 30-33). Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2020 року у справі №991/3040/20 клопотання детектива було задоволено (т. 9 а.п. 34-36).
		316.Окрім цього, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07липня 2020 року у справі №991/5487/20 надано дозвіл на використання у цьому кримінальному провадженні інформації, отриманої у кримінальному провадженні №52020000000000128 від 19 лютого 2020 року, а саме: протоколу про результати проведення НС(Р)Д  аудіо-, відеоконтролю особи №19/2965т від 08 травня 2020 року з додатками  матеріальними носіями інформації  карткою пам?яті micro SD №4789т від 09квітня 2020 року (т. 9 а.п. 48, 49).
		317.Аналізуючи ці рішення, колегія суддів доходить висновку, що процедура надання дозволу на проведення НС(Р)Д була зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК і переслідувало легітимну мету, а саме викриття корупційного злочину. Приймаючи постанову про контроль за вчиненням злочину, прокурор пересвідчилася у відсутності провокації злочину, зазначивши про це у постанові.
		 
		Щодо того, яка була поведінка ОСОБА_6 та ОСОБА_14 під час зустрічей
		318.На підставі матеріалів кримінального провадження судом установлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 у період з 10 березня по 15 квітня 2020 року відбулось п?ять зустрічей, а саме 18, 25 березня, 07, 08, та 15 квітня 2020 року. Ці зустрічі відбувались під контролем правоохоронних органів та зафіксовані за допомогою НС(Р)Д. 
		319.Зустріч між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , яка відбулась 05 березня 2020 року, під час якої ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_14 неправомірну вигоду за прийняття нею рішення щодо призначення йому премії, не була зафіксована за допомогою будь-яких технічних засобів, оскільки відбувалась до початку досудового розслідування. Версії захисту і обвинувачення мають протиріччя щодо обставин цих зустрічей у частині суб`єкта ініціативи надання неправомірної вигоди.
		320.Свідок ОСОБА_14 під час допиту повідомила, що 05 березня 2020 року в її службовому кабінеті, ОСОБА_6 під час розмови сказав, що не було визначено розмір річної та квартальної премії за 2019 рік, у зв?язку з чим запропонував розглянути та призначити премію за умови її поділу з нею. Про це ОСОБА_6 зазначив як усно, так і написав на аркуші паперу «50/50», який він забрав. На це ОСОБА_14 відповіла, що їй потрібно подумати. Про це ОСОБА_51 повідомила правоохоронні органи, однак це відбулось 10березня 2020 року у зв?язку з навантаженням на роботі та сімейними обставинами. Із заявою звернулась до НАБУ.
		321.Покликання сторони захисту на те, що в кримінальному провадженні відсутні відомості про факт цієї зустрічі, а саме те, що вона жодним чином не зафіксована, хоча у цей період ОСОБА_14 уже співпрацювала з правоохоронними органами в рамках іншого кримінального провадження, і у її кабінеті була розміщена апаратура для проведення НС(Р)Д, і така зустріч мала бути зафіксована, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки факт здійснення фіксування в іншому кримінальному провадженні не означає безперервність здійснення тієї чи іншої НС(Р)Д. На переконання суду, тактика та методика проведення розслідування кримінальних проваджень є дискрецією виключно слідчого чи оперативного працівника, і тому, стверджувати те, що в рамках іншого кримінального провадження велась безперервна цілодобова фіксація, неможливо. До того ж, факт пропозиції неправомірної вигоди є неочікуваним, і тому зафіксувати його було неможливо. У колегії суддів немає обґрунтованих підстав вважати, що станом на 05 березня 2020 року у кабінеті ОСОБА_14 здійснювалась прихована фіксація відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису, тобто проводились НС(Р)Д у іншому кримінальному провадженні. Натомість покликання захисника в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях.
		322.18 березня 2020 року, після чергової наради ОСОБА_14 та ОСОБА_6 спілкувались з робочих питань. Під час розмови знову виникли питання з преміювання, на що ОСОБА_14 сказала, що більше такі премії, які виплачувались раніше, не будуть призначатись, оскільки раніше призначались премії у розмірі понад 1 млн грн. У зв?язку з цим, ОСОБА_14 повідомила, що вона змінила склад комісії, та премії у таких розмірах призначатись не будуть. 
		323.Після цього ОСОБА_6 сказав, що потрібно щось вирішувати, розповідаючи, яким чином премії ділились раніше, і знову запропонував поділити, вказавши «фіфті-фіфті». Тобто, що при нарахуванні премії, вона поділяється 50/50 з керівництвом, тобто, з ОСОБА_14 .
		324.Відповідно до досліджених у судовому засіданні протоколів за результатами НС(Р)Д, а також відеозаписів, колегія суддів констатує, що під час розмов ОСОБА_14 займала пасивну позицію, та лише, підтримувала розмову. Нагадавши ОСОБА_6 про їх розмову з приводу поділу премії 50/50, він підтвердив це, вказавши, що йому вистачить іполовини від призначеної премії. Під час зустрічей ОСОБА_6 розповідав про практику поділу премій в інших державних органах. Поміж іншого, зазначав механізм виплати премії, який запобігав поданню повідомлення про суттєві зміни, зазначивши, що буде виплачувати її частинами. Зазначив, що вбачає це нормальною практикою та навів як приклад колишнього голову правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_52 , який, на його переконання, також ділиться отриманою премією
		325.Водночас, після нарахування та виплати йому премії, ОСОБА_6 не відмовився надавати ОСОБА_14 неправомірну вигоду, а довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки без будь-яких нагадувань чи прохань ОСОБА_14 , 08 квітня 2020 року передав їй кошти в сумі 210000 грн в коробці з-під латексних рукавиць. Окрім зазначеного, із висловлювань ОСОБА_6 , зафіксованих під час проведення НС(Р)Д, вбачається, що він не вагався надавати неправомірну вигоду чи ні, а з моменту пропозиції надання такої вигоди переслідував єдину мету, що також підтверджує відсутність провокації вчинення злочину.
		326.Отже, колегія суддів констатує відсутність будь-яких доказів відмови ОСОБА_6 від надання неправомірної вигоди. Окрім цього, ОСОБА_6 усвідомлював протиправність своїх дій та боявся бути викритим, оскільки під час розмови з ОСОБА_14 07 квітня 2020 року пропонував передати неправомірну вигоду в автомобілі, однак ОСОБА_14 запевнила, що в її кабінеті це робити безпечніше. 
		327.Із записів зустрічей за результатами проведення НС(Р)Д вбачається, що ОСОБА_14 не вчинила жодних дій щодо створення обставин та умов вчинення ОСОБА_6 злочину. Зустрічі, які відбувалися під контролем держави, стосувались обговорення умов ухвалення бажаного для ОСОБА_6 рішення, а саме процедури розгляду комісією з преміювання листів про призначення премій, та часу передачі неправомірної вигоди ОСОБА_14 , яка буде залежати від призначеної ОСОБА_6 премії.
		328.Щодо покликань сторони захисту на відсутність зустрічей між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 у період з 05 березня по 18 березня 2020 року, колегія суддів зазначає, що оскільки ніхто зі сторін такі зустрічі не ініціював, у тому числі ОСОБА_14 , незважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато 10 березня 2020 року зустрічей між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 не було. Проте факт відсутності зустрічей як ініційованих ОСОБА_6 так і ОСОБА_14 не можуть однозначно вказувати на провокацію злочину.
		 
		Щодо того, який ступінь впливу на вчинення злочину правоохоронних органів
		329.Ураховуючи зазначене вище, суд не знаходить ознак незаконного втручання прокурора чи детектива при проведенні НС(Р)Д чи участі правоохоронних органів, які були б визначальними факторами у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Правоохоронні органи у пасивний спосіб лише здійснювали фіксування протиправної поведінки обвинуваченого. Визначальним фактором була саме поведінка ОСОБА_6 під час зустрічей із ОСОБА_14 . На той час, коли ОСОБА_6 було викрито, правоохоронні органи мали у своєму розпорядженні достатньо доказів, які давали обґрунтовані підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369КК.
		330.Ураховуючи викладене, колегія судів констатує, що правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення та фактично приєднались до злочинної діяльності, коли ОСОБА_6 уже висловив пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займала особливо відповідальне становище, тим самим уже вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК.
		331.Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що у цьому провадженні відсутня провокація злочину, що виключає визнання доказів недопустимими.
		 
		Щодо оцінки доказів, якими сторона захисту доводила наявність провокації злочину 
		332.Навівши мотиви, які вказують на відсутність провокації злочину, суд також мав навести мотиви щодо відхилення доказів, якими сторона захисту обґрунтовувала її існування.
		333.Сторона захисту доводивши підконтрольність ОСОБА_14 правоохоронним органам, надала суду: (1) скріншот з веб-сайту «Судова влада України», відповідно до якого Печерський районний суд м. Києва розглядає кримінальне провадження, обвинуваченим у якому є ОСОБА_53 , який є чоловіком ОСОБА_14 (т. 10 а.п. 31); (2) копію доповідної записки від 31 жовтня 2019 року, адресованої керівнику другого підрозділу детективів НАБУ, відповідно до якої ОСОБА_45 , ОСОБА_44 спільно з іншими учасниками організованої групи, посадовими особами Офісу Президента України та Верховної ради України планують зустрічі із потенційними кандидатами у приміщенні Офісу Президента України і Комітетів ВР України, де мають намір оголошувати суму неправомірної вигоди, яка згідно з оперативною інформацією становить від 100000 доларів США до 1000000 доларів США (т. 10 а.п. 32, 33); (3) копію супровідного листа від 31 жовтня 2019 року, адресованого керівнику другого підрозділу детективів НАБУ про направлення матеріалів, на яких зафіксовані протиправні діяння (т.10а.п.34, 35); (4)копію витягу з ЄРДР №52019000000000970 від 31жовтня 2019 року, відповідно до якого учасники організованої групи висловили прохання на отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (т. 10 а.п. 36); (5) копію постанови про доручення проведення досудового розслідування групі детективів та визначення старшого групи від 31 жовтня 2019 року (т. 10 а.п. 37, 38); (6) копію супровідного листа від 31 жовтня 2019 року, адресованого керівнику САП (т. 10 а.п. 39, 40); копію повідомлення про початок досудового розслідування від 31жовтня 2019 року (т. 10 а.п. 41); (7) копію постанови про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 01 листопада 2019 року (т. 10 а.п. 42-44); (8)копію клопотання про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів від 11 жовтня 2019 року (т. 10 а.п. 45-49); (9)копію постанови про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 16жовтня 2019 року (т. 10 а.п. 50-52); (10)копію протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу  виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 31 жовтня 2019 року (т. 10 а.п. 53-57); (11) копії листів-вимог НАБУ в порядку ст. 93 КПК, адресовані Офісу Президента України від 12, 20 листопада та 05 грудня 2019 року (т. 10 а.п. 58-62); (12) копію листа Офісу Президента України від 16грудня 2019 року №45-01/4127 з додатками- копіями журналів відвідування Офісу Президента України, відповідно до яких ОСОБА_14 26 вересня 2019 року відвідувала Офіс Президента України (т. 10 а.п. 63, 64); (13) копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №520190000200000970 від 31 жовтня 2019 року відповідно до якого ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_43 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі  Керівнику Офісу Президента України за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій, з використанням наданої влади та службового становища (т. 10 а.п. 107, 108); (14) копію постанов про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52019000000000970 від 21 лютого 2020 року, відповідно до якої прокурор САП визначив підслідність кримінального провадження за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві (т. 10 а.п. 110-113); (15)копію супровідного листа від21лютого 2020 року, адресованого Керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ (т.10 а.п. 109); (16) копію постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу від 27 лютого 2020 року, відповідно до якої Генеральний прокурор доручив здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року НАБУ (т. 10 а.п.114, 115); (17) копію протоколу огляду з додатками від 13 листопада 2019 року, відповідно до якого детективом оглянуто документи, записник та чорнові записи, вилучені під час обшуку у ОСОБА_43 у кримінальному провадженні №52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року. Серед документів, вилучених під час обшуку були документи, що стосуються ОСОБА_14 , зокрема, резюме з додатками (т. 11 а.п. 78-139); (18) копію листа директора НАБУ, відповідно до якого, згідно зотриманими під час досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000883 від 09 жовтня 2019 року, ОСОБА_14 26 вересня 2019 року під час перебування у приміщенні Офісу Президента України, проходила співбесіду з ОСОБА_43 та ОСОБА_44 щодо її призначення на посаду голови ДАЗВ (т. 11 а.п. 140, 141); (19)копію наказу ДАЗВ від 14лютого 2020 року «Про консультативну раду ДАЗВ з питань проведення фахових консультацій у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов?язкового) відселення» (т. 11 а.п. 142); (20) витяг з декларації ОСОБА_14 , відповідно до якої у 2019 році вона отримала подарунок у вигляді 3000000 грн та у її власності перебуває автомобіль BMW X6 2015 року випуску (т. 11 а.п. 150-153); (21) копію протоколу допиту ОСОБА_14 від 31 березня 2020 року (т. 11 а.п. 154-159); (22) копію витягу з наказу ДСП «Об?єднання «Радон» від 22 липня 2019 року №103-к/тр про звільнення ОСОБА_15 (т.13 а.п. 14); роздруківку наказу ДАВЗ від 19 березня 2020року №60-20 (т. 13 а.п. 15-17); (23) роздруківку декларації ОСОБА_15 (т. 13 а.п. 18-23); (24) роздруківки з інтернет ресурсів «Антикор», «ОРД», «Главком» (т. 13 а.п. 24-48).
		334.Оцінюючи надані стороною захисту докази, колегія суддів зазначає таке.
		335.Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частини 1, 2 ст. 84 КПК).
		336.Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		337.Аналізуючи подані стороною захисту докази, колегія суддів вважає їх неналежними, оскільки вони ані прямо, ані опосередковано не підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
		338.Щодо тверджень сторони захисту про начебто підконтрольність ОСОБА_14 правоохоронним органам з покликанням на копію листа директора НАБУ (т. 11 а.п. 140, 141), колегія суддів зазначає, що у цьому листі відсутні будь-які реквізити, а саме дата складання, вхідний чи вихідний номер, що допомогли б перевірити його автентичність. Більше того, у ньому відображена інформація, начебто з`ясована під час досудового розслідування, проте, як встановлено під час допиту ОСОБА_14 , про підозру в жодному кримінальному провадженні їй не повідомлялось. Свідок ОСОБА_48 , який був процесуальним керівником у кримінальному провадженні №52019000000000883 від 09жовтня 2019 року, під час допиту повідомив, що ОСОБА_14 не мала ніякого процесуального статусу у згаданому кримінальному провадженні, про підозру їй не повідомлялось. Доказів протилежного суду не надано.
		339.Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо підконтрольності ОСОБА_14 правоохоронним органам і, як наслідок те, що вона є агентом-провокатором.
		340.Окрім цього, суд визнає недопустимими доказами фактичні дані, які містяться на флеш накопичувачі Goodram 16gb, а саме аудіофайли розмов адвоката ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_28 , оскільки фактично, захисник вів прихований допит особи, не повідомивши їй про те, що розмова між ними фіксуються технічними засобами, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 86 КПК тягне за собою недопустимість такого доказу.
		 
		Позиція суду щодо неналежності інших доказів.
		341.Інші докази, надані сторонами кримінального провадження, а саме: копiю листа ДАЗВ вiд 30 березня 2020 року №1-1114/5-20 на адресу ДСП «Екоцентр» на 1 арк. (т.4а.п.188); копiю листа ДАЗВ вiд 30березня 2020 року №1-1115/5-20 на адресу ДСП «Екоцентр» на 1 арк. (т. 4 а.п. 189); копiю листа ДАЗВ вiд 30 березня 2020 року №1-1116/5-20 на адресу ДСП «Пiвнiчна Пуща» на 1 арк. (т. 4 а.п. 190); копiю листа ДАЗВ вiд 30 березня 2020 року №1-1117/5-20 ДСП «Пiвнiчна Пуща» на 1 арк. (т. 4 а.п. 191); копiю листа ДАЗВ вiд 30березня 2020 року № 1-1113/5-20 на адресу ДП «ЦОТIЗ» на 1 арк. (т. 4 а.п. 187); копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДСП «Об?єднання «Радон» на 6 арк. (т. 5 а.п. 183-188; т. 6 а.п. 59-64); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДСП «Об?єднання «Радон» на 3 арк. (т. 5 а.п. 189-191; т. 6 а.п. 65-67); копію Витягу з реєстру платників податку на додану вартість ДСП «Об?єднання «Радон» на 1 арк. (т. 5 а.п. 192; т. 6 а.п. 68); копію наказу ДАЗВ від 27 вересня 2019 року №191-19 «Про затвердження нової редакції Статуту ДСП «Об?єднання «Радон» на 21 арк. (т.5 а.п. 195-217; т. 6 а.п. 71-92); звiт про виконання показникiв ефективностi управлiння державним майном i використання прибутку, а також майнового стану пiдприємства за 2019 рік (т. 6 а.п. 2-46); акт перевірки дотримання законодавства України при виплаті заробітної плати у період карантину (т. 7 а.п. 241-246) суд визнає неналежними, оскільки вони не мають значення для цього кримінального провадження. Ураховуючи це, оцінка їх допустимості та достовірності колегією суддів не здійснювалась.
		342.Окрім того, під час судового провадження прокурором подано речовий доказ - мобільний телефон Samsung S10+, який колегія суддів вважає неналежним доказом, адже як вбачається з протоколу огляду речей, під час огляду мобільного телефона встановлено, що він захищений системою логічного захисту у вигляді код-пароля, який не вдалось підібрати, у зв`язку із чим вміст телефона оглянути не вдалось. Не вдалось цього зробити і в судовому засіданні, оскільки повідомлений ОСОБА_6 пароль не підійшов, і, відповідно, телефон не було розблоковано.
		343.Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо зламу логічного захисту телефона детективом НАБУ, оскільки такого не встановлено. Більше того, ОСОБА_6 стверджує, що забути пароль від мобільного телефону він не міг, проте, що очевидно є більш важливим, він не пам?ятає чи надавав неправомірну вигоду ОСОБА_14 , що створює об`єктивні сумніви у щирості його слів.
		344.Отже,на думкусуду,зазначений речовийдоказ невідповідає критеріямналежності доказів,передбаченим уст. 85 КПК.
		 
		   ІХ. Мотиви призначення покарання
		345.При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		346.Так, колегією суддів установлено, що ОСОБА_6 вчинив з прямим умислом та з корисливою метою тяжке корупційне кримінального правопорушення.
		347.Стаття 369 КК відноситься до групи кримінально караних корупційних діянь, які характеризуються підкупом особи. Суспільна небезпечність злочинних корупційних діянь визначається тим, що виконання особами своїх повноважень, яке повинно здійснюватися відповідно до закону, фактично здійснюється залежно від одержання чи надання неправомірної вигоди. Особливістю суспільної небезпечності підкупу є те, що визначена залежність у ньому виявляється як схиляння осіб до протиправного використання наданих їх службових повноважень та можливостей. 
		348.Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.4а.п.157), вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи на посаді генерального директора ДСП «Об?єднання «Радон», до кримінальної відповідальності притягається вперше (т. 4 а.п.156), має на утриманні двох малолітніх дітей (т. 3 а.п. 191-194)
		349.Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
		350.Ухвалюючи вирокколегія суддівтакож приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого,згідно зякою,зокрема,ризик повторноговчинення правопорушенняобвинуваченим розцінюєтьсяяк середній (т. 3 а.п. 191-194). 
		351.Судом враховано, що на утриманні обвинуваченого перебуває дві малолітні дитини, а квартира АДРЕСА_3 , є єдиним житлом, яке належить на праві власності ОСОБА_6 . Тому, з метою захисту малолітніх дітей обвинуваченого, забезпечення можливості належного здійснення їхніх прав, встановлених законодавством, колегія суддів, дійшла до переконання, що конфіскувати слід усе майно ОСОБА_6 , крім житла.
		352.Оцінивши вищенаведене, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч. 4 ст. 369 КК у виді позбавлення волі з конфіскацією усього майна окрім житла.
		353.На переконання суду, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Відповідне покарання сприятиме становленню справедливості, рівності перед законом.
		   
		   Х. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
		 
		   Щодо процесуальних витрат
		 
		354.Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		355.На підставі наведених положень, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави 17979,50 грн, що є сумою наявних витрат на залучення експерта для проведення судових експертиз відео-, звукозапису, відповідно до висновків експерта №100 від 12 серпня 2020 року та №136 від 27 серпня 2020 року, а також судової технічної експертизи документів від 16 червня 2020 року №СЕ-19-20/14618-ТД.
		 
		   Щодо арешту майна, долі речових доказів та майна, яке підлягає конфіскації та спеціальній конфіскації
		 
		356.Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст.100 КПК).
		357.На підставі пункту 7 ч. 9 ст. 100 КПК, документи, що є речовими доказами:
		-вилучені підчас обшуку,проведеного 27квітня 2020року замісцем знаходженняДСП «Об?єднанняРадон»:м.Київ,Пирогівський Шлях,50 (т. 5 а.п. 107-111; 121-228 т. 6 а.п. 1-92);
		- вилучені під час обшуку, проведеного 27 квітня 2020 року в приміщені Державного агентства з управління зоною відчуження за адресою: АДРЕСА_2 (т.6а.п. 209-214; 219-250; т. 7 а.п. 1-98);
		- оптичні диски з записами з камер спостереження вiддiлення «Київське №44» АТ«Альфа-Банк» за 08 квітня 2020 року, слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		358.На підставі пункту 1 ч. 9 ст. 100 КПК, речовий доказ - мобільний телефон Samsung S10+, належний обвинуваченому ОСОБА_6 , вилучений під час обшуку, проведеного 27квітня 2020 року за місцем знаходження ДСП «Об?єднання «Радон»: м. Київ, Пирогівський шлях, 50, слід конфіскувати.
		359.На підставі пункту 4 ч. 9 ст. 100 КПК, речові докази: картонну коробку синього кольору з надписом «nitrylex basic nitrile exanmination & protective gloves powder-free Mercator medical L 8-9100 by weight»,гумові рукавичкив кількості16штук,паперові стрічкиз написомНБУ «1000грн сума100000грн ЛМ1081119174410»,«1000грн сума100000грн ЛМ1081119174428»,вилучені під час огляду, проведеного 08 квітня 2020 року, слід знищити.
		360.Суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК).
		361.У цьому кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року у справі №991/3483/20 з метою можливої конфіскації накладено арешт на: 
		(1) квартиру АДРЕСА_3 ;
		(2) рахунки в АТ Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299:
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_5 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_6 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_7 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_8 ;
		(3) рахунки АТ «Альфа-банк», МФО 300346:
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_10 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_11 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_12 ;
		(4) рахунок ПАТ АБ «Укргазбанк»: НОМЕР_13 ;
		(5) рахунок АТ «Укрсиббанк»: НОМЕР_14 (т. 4 а.п. 166-168).
		362.Окрім цього, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29травня 2020 року у справі №991/3483/20 скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000175 в частині накладення арешту на кошти - заробітну плату, які знаходяться на рахунку НОМЕР_11 , відкритому в АТ «Альфа-Банк», та які належать ОСОБА_6 , а також на 1/2 частину об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1236430180382 - квартиру АДРЕСА_3 (т. 13 а.п. 173-176).
		363.З метою забезпечення виконання вироку, арешт, накладений на зазначені вище рахунки слід залишити в силі, натомість арешт з 1/2 квартири обвинуваченого належить скасувати.
		364.Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		365.Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей знав про їх незаконне використання.
		366.Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
		367.Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч.2 ст. 96-1 КК).
		368.Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.
		369.Постановою від 09 квітня 2020 року кошти в сумі 210000 грн, вилучені 08 квітня 2020 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. 
		370.У цьому кримінальному провадженні повністю доведено, що володілець коштів, ОСОБА_6 використав їх як засіб вчинення кримінального правопорушення, а саме, вони слугували неправомірною вигодою. Злочин скоєно умисно, за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
		371.У зв`язку з цим, необхідно застосувати спеціальну конфіскацію коштів у сумі 210000грн, на користь держави.
		 
		Щодо запобіжного заходу
		 
		372.Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких КПК відносить також запобіжні заходи.
		373.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема , переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).
		374.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
		375.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		376.Визначаючись щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, суд вважає, що наразі продовжує існувати ризик ймовірного переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду. Цей ризик обумовлений тяжкістю призначеного судом покарання.
		377.Ухвалюючи вирок колегія суддів доходить висновку про залишення ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, встановленому ухвалою суду від 06 грудня 2021 року без змін. Однак, на переконання суду, на ОСОБА_6 слід покласти обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: (1) прибувати за першою вимогою до суду; (2)не відлучатись з м. Києва без дозволу суду; (3) повідомляти суд, про зміну місця свого проживання та місця роботи; (4) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон строком на два місяці.
		З цих підстав, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		1.ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з конфіскацією всього майна, окрім 1/2 квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
		2.Строк відбуття покарання відраховувати з дня затримання ОСОБА_6 на виконання цього вироку.
		3. Кошти, які містяться на рахунках ОСОБА_6 у:
		3.1. АТ Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299:
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_5 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_6 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_7 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_8 ;
		3.2. АТ «Альфа-банк», МФО 300346:
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_10 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_12 ; 
		3.3. ПАТ АБ «Укргазбанк»: НОМЕР_13 ;
		3.4. АТ «Укрсиббанк»: НОМЕР_14 , належні ОСОБА_6 - конфіскувати.
		3.Речові докази: 
		4.1. гроші в сумі 210000 (двісті десять тисяч) гривень, які були предметом неправомірної вигоди, конфіскувати; 
		4.2. мобільний телефон Samsung S10+, належний ОСОБА_6 , конфіскувати;
		4.3. картонну коробку синього кольору з надписом «nitrylex basic nitrile exanmination & protective gloves powder-free Mercator medical L 8-9100 by weight», гумові рукавички в кількості 16 штук, паперові стрічки з написом НБУ «1000 грн сума 100000 грн ЛМ 1 081119 174410», «1000 грн сума 100000 грн ЛМ 1 081119 174428», знищити;
		4.4. документи, що є речовими доказами, перелік яких зазначений у постановах про визнання речовими доказами (т. 4 а.п. 192-194; т. 5 а.п. 52-54; т. 6 а.п. 182-185, 196-202; т. 7 а.п. 99-103, 174, 175) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання
		5.Процесуальні витратиу розмірі17979 (сімнадцять тисяч дев?ятсот сімдесят дев?ять) гривень 50 копійок на залучення експертів стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
		6. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді застави у розмірі340прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що станомна деньпостановлення Вищимантикорупційним судомухвали від06грудня 2021року становив771800грнзалишити в силі до набрання вироком законної сили.
		7.Покласти на ОСОБА_6 обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: 
		- прибувати за першою вимогою до суду; 
		- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду; 
		- повідомляти суд, про зміну місця свого проживання та місця роботи; 
		- здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		Строк дії обов?язків, покладених на ОСОБА_6 , встановити до 01 серпня 2022 року.
		8. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від30квітня 2020 року та ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від29травня 2020 року на: 
		8.1. 1/2 квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1236430180382, скасувати; 
		8.2. рахунки в АТ Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299:
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_5 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_6 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_7 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_8 ;
		8.3. рахунки АТ «Альфа-банк», МФО 300346:
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_10 ;
		- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_12 ;
		8.4. рахунок ПАТ АБ «Укргазбанк»: НОМЕР_13 ;
		8.5. рахунок АТ «Укрсиббанк»: НОМЕР_14 , до набрання вироком законної сили залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.
		9. Сплачені як застава кошти за обвинуваченого ОСОБА_6 у розмірі 771800 грн після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю  ОСОБА_54 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15 ).
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2             ОСОБА_1             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...