Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/130/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2022.
Дата набрання законної сили: 25.05.2022
Номер судового провадження: 51-5966км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017170000000345

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 травня 2022 року
		м. Київ
		справа №554/130/18
		провадження № 51-5966км21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції
		засудженого ОСОБА_6 ,
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року, постановлений у кримінальному провадженні стосовно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Алма-Ати, республіки Казахстан, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , 
		за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 21 грудня 2019 року ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю у його діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.
		Вироком Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, тазпозбавленням на підставі статті 54 КК шостого рангу державного службовця. 
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року виправлено описку у резолютивній частині вищевказаного вироку та постановлено вважати вірним, що ОСОБА_6 призначено додаткове покарання «з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих таадміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування на три роки». 
		За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення таневчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчиненого за наступних обставин. 
		Так, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника управління інфраструктури татуризму Полтавської обласної державної адміністрації, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, навесні 2017 року у місті Полтава домовився ізособою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, про одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди в сумі, еквівалентній 2000 доларів США заневжиття заходів за результатами перевірки дотримання автомобільним перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 умов договору про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом та за вчинення дій звикористанням службових повноважень, спрямованих на прийняття рішення про надання йому тимчасового дозволу на здійснення перевезення пасажирів уЛубенському районі Полтавської області на маршруті №122-13 «Войниха-Терни».
		На виконання вказаної домовленості особа, матеріали стосовно якої виділені вокреме провадження, 08 квітня 2017 року о 10 год 25 хв, перебуваючи в піцерії «Неаполь» на вулиці Соборності 46В у місті Полтава, надав ОСОБА_9 картковий рахунок у ПАТ «КБ`Приватбанк» № НОМЕР_1 , належний ОСОБА_11 , необізнаному про злочинний умисел ОСОБА_6 , для перерахування грошових коштів у розмірі 14000 грн як частини обумовленої неправомірної вигоди.
		10 квітня 2017 року у період часу з 20 год 40 хв по 20 год 44 хв ОСОБА_11 , отримавши грошові кошти, попередньо перераховані йому ОСОБА_9 , шляхом зняття з банкомату ПАТ «КБ «Приватбанк», розташованого поблизу будинку №52 навулиці Шевченка у місті Полтава, передав їх особі, матеріали стосовно якої виділені вокреме провадження, яка у свою чергу 11 квітня 2017 року в денний час доби, знаходячись в салоні автомобіля DAEWOO Lanos (державний номерний знак НОМЕР_2 ), припаркованого поблизу будівлі Полтавської обласної державної адміністрації на вулиці Дмитра Коряка, вищезазначені грошові кошти передала ОСОБА_6 .
		У подальшому 20 квітня 2017 року о 12 год 40 хв за вказівкою особи, матеріали стосовно якої виділені вокреме провадження, ОСОБА_9 перерахував за допомогою терміналу самообслуговування на картковий рахунок ОСОБА_11 решту обумовлених з ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 10000 грн (включаючи комісію банку, що склала 20 грн). 
		Того ж дня ОСОБА_11 , отримавши зазначені грошові кошти, шляхом їх зняття збанкомату ПАТ «КБ «Приватбанк», розташованого поблизу будинку АДРЕСА_2 , передав їх особі, матеріали стосовно якої виділені вокреме провадження. 20 квітня 2017 року о 15 год поблизу під`їзду будинку АДРЕСА_3 частину отриманих грошових коштів у розмірі 8500 грн особа, матеріали стосовно якої виділені вокреме провадження, віддала дружині ОСОБА_6  ОСОБА_12 , не обізнаній про злочинні дії, а решту  залишила собі.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не погоджуються із вироком апеляційного суду, просять його скасувати зпідстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону танеправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, акримінальне провадження стосовно засудженого закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Так, засуджений ОСОБА_6 , окрім доводів, висловлених його захисниками, стверджує, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому приписами статті 379 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), тавизначив в ухвалі суду про виправлення описки строк призначеного йому додаткового покарання, який вироком від 26 листопада 2021 року невстановлювався. Стверджує, що вчинення дій, які йому інкримінуються у справі, невходили до кола його повноважень, а тому він не може бути суб`єктом цього злочину. Наполягає напорушенні приписів статті 390 цього Кодексу у зв`язку ізсвоєчасним не відкриттям ухвал слідчих суддів, що слугували підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі  НСРД).
		Захисник ОСОБА_7 , обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на відсутність будь-яких належних тадопустимих доказів, у тому числі, здобутих внаслідок проведених НСРД, які бисвідчили про вимагання чи отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди. На переконання сторони захисту, в діях ОСОБА_13 , показання якого покладено воснову обвинувального вироку суду, містилися ознаки провокації довчинення злочину, що тягне за собою недопустимість доказів у справі. Звертає увагу, щоматеріали кримінального провадження не містять об`єктивних даних, які би мотивували початок у цій справі кримінального переслідування його підзахисного, оскільки відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено 13грудня 2016 року за фактом вимагання службовими особами управління інфраструктури та туризму Полтавської облдержадміністрації грошових коштів у ОСОБА_14 , натомість ОСОБА_6 було призначено на посаду лише 24січня 2017 року.
		Обґрунтовуючи висловлені у касаційній скарзі вимоги, захисник ОСОБА_8 , окрім доводів, наведених захисником ОСОБА_7 , стверджує про недопустимість протоколу слідчого експерименту із ОСОБА_15 , який фактично містить його показання, надані у якості підозрюваного у справі, посилаючись на правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 14 вересня 2020 року (справа №740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19).
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні сторона захисту підтримала подані касаційні скарги і просила їхзадовольнити з підстав, зазначених у них.
		Прокурор вважав касаційні скарги необґрунтованими, просив відмовити уїхзадоволені і залишити рішення суду апеляційної інстанції без зміни. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого ОСОБА_6 тайого захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перевіривши матеріали провадження таобговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Відповідно до статті 433КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин інемає права досліджувати докази, встановлювати тавизнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		За правилами частини 1 статті 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		Водночас ухвалений у такому разі вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги (частина 2 статті 420 КПК).
		Разом з тим, апеляційний суд, ухвалюючи обвинувальний вирок у цій справі, приписів статті 420 КПК не врахував, не надав належної оцінки доказам у справі з огляду наїхналежність та допустимість, а відтак дійшов передчасних висновків про винуватість ОСОБА_6 у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення таневчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто увчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.
		Як слідує із матеріалів кримінального провадження підставою для початку кримінального переслідування та внесення даних про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 слугувала заява ОСОБА_13 від 07 березня 2017 року про вчинення державними службовцями Полтавської обласної державної адміністрації, у тому числі начальником управління інфраструктури та туризму ОСОБА_6 , вимагання у нього, як представника ФОП ОСОБА_10 , грошових коштів за надання тимчасового дозволу на здійснення перевезення пасажирів намаршруті руху в Лубенському районі Полтавської області. За вказаним фактом 09березня 2017 року відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017170000000089 за частиною 3 статті 368 КК. 
		У подальшому вказане кримінальне провадження постановою заступника начальника відділу прокуратури Полтавської області від 13 березня 2017 року було об`єднано з кримінальним провадженням № 42016170000000349, розпочатим 13грудня 2016 року на підставі заяви ФОП ОСОБА_14 про вимагання у неї службовими особами Полтавської обласної державної адміністрації, зокрема ОСОБА_16 та іншими невстановленими особами, грошових коштів запогодження графіків маршрутів руху автотранспорту територією Полтавського району. 
		Водночас на посаду начальника управління інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 було призначено розпорядженням голови цієї адміністрації № 40-к лише 24 січня 2017 року, цього ж дня ним було складено присягу державного службовця та розпочато здійснення ним своїх посадових обов`язків. Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_3 станом на 13 грудня 2016 року ОСОБА_6 виконував обов`язки заступника директора Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства «Полтавапаливо» та до штату працівників Полтавської обласної державної адміністрації зарахований не був. 
		Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але непізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. При цьому здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Відтак наведене, враховуючи, що ОСОБА_6 ставилося у провину одержання неправомірної вигоди від представника ФОП ОСОБА_10 , ставить під сумнів допустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення до 09 березня 2017 року, зокрема на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 03 лютого 2017 року, в межах кримінального провадження, розпочатого 13грудня 2016 року на підставі заяви ФОП ОСОБА_14 . Проте вказані обставини, на які слушно вказує сторона захисту у поданих касаційних скаргах, апеляційний суд неврахував таненадав їмналежної оцінки.
		Крім того, як зазначено у вироку суду апеляційної інстанції «ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій постановлено слідчими суддями Апеляційного суду Полтавської області, в межах кримінального провадження, у відповідності до вимогКПК. Слідчими суддями було перевірено наявність підстав для проведення відповідних негласних слідчих дій. Ці ухвали є чинними. Дозвіл на проведення НСРД було отримано під час досудового розслідування даного кримінального провадження з огляду на отриману інформацію про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, і результати НСРД підтверджують обґрунтованість таких даних досудового розслідування».
		Разом з тим, поза увагою апеляційного суду залишилася та обставина, що ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 03 лютого 2017 року про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_6 (т. 3 а.п.186-187) була постановлена за результатами розгляду клопотання заступника начальника відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_17 , в якому зазначалося, що відповідно до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій та відповіді ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області на доручення прокурора, спільно з ОСОБА_16 планує отримати неправомірну вигоду ОСОБА_6 (т.2 а.п. 133-137).
		Проте, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про проведення до 02 лютого 2017 року негласних слідчих (розшукових) дій. Не містить посилань на такі матеріали і постанова прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_18 від 14 серпня 2017 року, відповідно до якої матеріали щодо вимагання неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_14 виділені з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 4201617000000349 від 13 грудня 2016 року, в окреме провадження (т.3 а.п.115-116).
		Водночас, вирішуючи питання про те, чи було розслідування "суто пасивним", Європейський Суд з прав людини (далі  ЄСПЛ) вивчає причини, що лежать в основі таємної операції та поведінку органів влади, що її проводять. ЄСПЛ виходитиме з того, чи існують об`єктивні підозри про те, що заявник був залучений до кримінальної діяльності або був схильний до вчинення кримінального правопорушення (див. наприклад, пункт 62 Рішення від 2 грудня 2015 року у справі «Таранекс проти Латвії» (Taraneks v. Latvia)) .
		Отже для правильного вирішення питання про законність проведення щодо ОСОБА_6 таємних операцій і розмежування від провокації судам необхідно проаналізувати джерела поінформованості органів правопорядку щодо причетності обвинуваченого до протиправної діяльності. 
		Колегія суддів також звертає увагу на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції вимогам частини 3 статті 370 КПК при оцінці результатів НСРД. 
		Так, у вироку апеляційного суду зазначено, що «показання ОСОБА_9 повністю підтверджуються протоколами за наслідками проведення НСРД від 10.04.2017, 17.04.2017, 05.05.2017, 12.05.2017, 24.05.2017, відповідно до яких ОСОБА_6 періодично зустрічався з ОСОБА_9 , вони разом обговорювали питання процедури отримання ОСОБА_10 дозволів на пасажирські перевезення, усунення з маршрутів конкурентів шляхом проведення перевірок та виявлення порушень, уникнення ОСОБА_10 відповідальності за виявлені порушення умов договору. При цьому ОСОБА_6 зазначив ОСОБА_9 , що з усіх питань йому необхідно звертатись до особи на ім`я ОСОБА_19 , а вже той буде передавати інформацію ОСОБА_6 »
		На думку колегії суддів, у вироку за результатами дослідження протоколів НСРД слід конкретно зазначити які саме розмови або інші звуки, рухи, дії осіб щодо яких здійснювалися НСРД, дають підстави для вищезазначених висновків, за результатами яких НСРД така інформація зафіксована і у якому процесуальному документі вона міститься.
		Частково слушними колегія суддів вважає і твердження сторони захисту про недопустимість протоколу слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_15 .
		Як вірно зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду ускладі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19) легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. 
		Вказана слідча дія направлена насамперед на уточнення інформації, попередньо отриманої органом досудового розслідування. Таким чином проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, апосвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст частини 4 статті 95 КПК.
		З протоколу слідчого експерименту із ОСОБА_15 та додатків до нього, вбачається, що проведення цієї слідчої дії не в повній мірі відповідає вищезазначеній меті, оскільки у своїй частині не містить ознак відтворення, натомість фактично підміняє за своїм змістом інший вид доказу  показання, який за правилами частини 1 статті 23 КПК може бути отриманий безпосередньо судом.
		За приписами частини 1 статті 376 КПКсудове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
		Як убачається з аудіозапису судового засідання, Полтавський апеляційний суд після виходу з нарадчої кімнати проголосив у присутності учасників судового провадження ухвалений у справі стосовно ОСОБА_6 новий вирок, за яким, крім іншого, визнав його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, тазпозбавленням на підставі статті 54 КК шостого рангу державного службовця. Викладене зазначено також і у тексті письмового вироку, який міститься в матеріалах справи.
		29 листопада 2021 року учасників судового провадження було повідомлено про призначення до розгляду питання про виправлення описки у судовому рішенні та того ж дня за наслідками судового засідання постановлено ухвалу, якою було встановлено строк, обраного ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування,  3 роки.
		За правилами частини 1 статті 376 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
		Вирішення питання про призначення конкретного виду та розміру покарання надано КПК суду, який здійснює розгляд кримінального провадження у судовому засіданні по суті. Натомість постановлена місцевим судом ухвала, якою фактично внесено зміни довироку в частині призначення покарання засудженому, асаме визначення уній строку покарання, про який ні в резолютивній, нівмотивувальній частинах рішення не йшлося, не може вважатися виплавлянням описки, а отже не ґрунтується навимогах закону тавиходить за межі повноважень суду, наданих статтею 379 КПК.
		Питання щодо неправильного застосування норм кримінального закону тапризначення покарання, допущеного судом апеляційної інстанції, віднесено докомпетенції касаційного суду, і не є опискою, яку суд може виправити самостійно.
		Допущення такого порушення під час постановлення ухвали є неприйнятним, адже цеставить під сумнів законність і обґрунтованість ухваленого рішення, а відтак увідповідності до частини 1 статті 412, пункту 1 частини 1 статті 438 КПКє підставою для скасування судового рішення касаційним судом.
		Водночас колегія суддів вважає безпідставними твердження сторони захисту про невідкриття стороною обвинувачення у порядку статті 290 КПК ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області від 03 лютого, 14 березня, 03 квітня та 12 травня 2017 року, що призводить до недопустимості доказів, отриманих у ході проведених НСРД.
		Так, у рішенні Великої Палати Верховного Суду, яке містить правові висновки щодо застосування норм права, передбачених статтею 290 КПК (справа 640/6847/15-к, провадження № 13-43кс19) акцентовано увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їхнадання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК.
		У разі якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення нормстатті 290 КПК. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їхдопустимість.
		Спростовуючи висновки місцевого суду із цього питання, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що вищезазначені ухвали було розсекречено 02 жовтня 2019 року, після чого вони були одразу відкритті стороні захисту, що підтверджується записом судового засідання місцевого суду від 12 листопада 2019 року таучасниками судового провадження не оскаржується. Водночас матеріали кримінального провадження містять лист наданий у відповідь прокурору Полтавської області на його запит від 31 липня 2017 року, який підтверджує, що сторона обвинувачення вживала своєчасних дій щодо розсекречення вищезазначених процесуальних підстав для проведення НСРД, а відтак апеляційний суд вірно вирішив питання про їхдопустимість.
		Безпідставними є й посилання засудженого про те, що він не може бути суб`єктом злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КПК, з огляду на відсутність у нього повноважень на вчинення дій, які згідно з обвинувальним актом ставляться йому упровину.
		Як вірно зазначив апеляційний суд, відповідно до пункту 29 Положення про управління інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови цієї адміністрації від 18 листопада 2016 року, управління розробляє і подає голові облдержадміністрації пропозиції щодо проведення конкурсів з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах.
		Згідно з положеннями Посадової інструкції начальника управління інфраструктури татуризму Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженої наказом управління інфраструктури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 03 жовтня 2016 року №47-ос начальник управління визначає потребу області вобсягах транспортних перевезень, сприяє розвитку інфраструктури транспорту вобласті, удосконаленню автотранспортної та дорожньої мережі, надає пропозиції щодо проведення конкурсів по визначенню пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, аналізує стан дорожнього господарства та вживає заходів до усунення недоліків, контролює підвищення рівня безпеки дорожнього руху та технічної експлуатації усіх видів транспорту. 
		А тому невжиття заходів за результатами перевірки дотримання автомобільними перевізниками умов договору про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом, а також вчинення дій, спрямованих на прийняття рішення про надання тимчасового дозволу на здійснення перевезення пасажирів, були у компетенції засудженого ОСОБА_6 , а тому доводи у цій частині не заслуговують на увагу.
		Враховуючи вище зазначене, касаційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню, а вирок, постановлений апеляційним судом, з підстав пунктів 1, 2 статті 438 КПК скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити законне йобґрунтоване рішення. 
		При цьому колегія суддів позбавлена можливості здійснити перевірку доводів сторони захисту щодо провокації до вчинення злочину, оскільки питання ґрунтовності розпочатого правоохоронними органами переслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР, є суттєвими факторами при вирішенні питання про наявність чивідсутність провокації, у світлі практики Європейського суду з прав людини, та має бути вирішене у ході нового судового розгляду апеляційним судом.
		Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей (стаття 434 КПК). У свою чергу, стаття 418 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення у порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, визначити питання про запобіжний захід.
		Згідно з приписами статті 29 Конституції України та позиції Європейського суду зправ людини, висловленої зокрема у справах «Едуард Шабалін проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2014 року), «Руслан Яковенко проти України» (рішення від 04вересня 2015 року), ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		Ураховуючи, що ОСОБА_6 відбуває покарання на підставі вироку апеляційного суду, який постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду скасовано, ця особа підлягає звільненню з-під варти.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , задовольнити частково.
		Вирок Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під-варти.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...