Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/3572/17-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2022.
Дата набрання законної сили: 24.05.2022
Номер судового провадження: 61-15996ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		24 травня 2022 року
		м. Київ
		справа № 757/3572/17
		провадження № 61-15996св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Фінансова Ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова Ініціатива» Караченцева Артема Юрійовича,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва, у складі судді Матійчук Г. О., від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: 
		Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О., від 08 вересня 2021 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова Ініціатива» (далі - ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» Караченцева А. Ю. про захист прав споживача.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він у 2014 році уклав з ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» чотири договори банківського вкладу на загальну суму 58 600 доларів США та 1 606 500 грн.
		Після закінчення дії вказаних договорів, позивач звернувся до банку із заявами про повернення сум вкладів та нарахованих процентів, втім банк кошти не повернув.
		23 червня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 121 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
		07 серпня 2015 року Фондом було виплачено позивачу 200 000 грн в рахунок відшкодування, передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		ОСОБА_1 вважав, що в період із дня закінчення кожного із депозитних договорів до дня запровадження в банку тимчасової адміністрації з відповідача підлягають стягненню матеріальні збитки, а саме: пеня, передбачена приписами частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», 3% річних та інфляційні втрати передбачені статтею 625 ЦК України.
		Крім того, діями відповідача щодо невиконання умов договорів банківських вкладів та відмовою вчасно виплатити кошти з депозитних рахунків йому було завдано моральну шкоду.
		Посилаючись на викладене,  ОСОБА_1 , остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив суд:
		- визнати та стягнути з ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» 12 889 789,57 грн штрафних санкцій, нарахованих з дати спливу строку дії кожного договору банківського вкладу до 24 червня 2015 року;
		- стягнути з ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;
		- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» включити завдані збитки (шкоду) в зазначених сумах у реєстр акцептованих вимог кредиторів для виплати в четверту чергу з коштів, одержаних при ліквідації та продажу майна (активів) банку.
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду 
		від 08 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення збитків (штрафних санкцій) та включення їх розміру до акцептованих вимог є безпідставними, оскільки порядок заявлення кредитором вимог до банку, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або розпочато процедуру ліквідації, регулюється спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у спірних правовідносинах. Крім того, включення суми збитків (штрафних санкцій) та/або моральної шкоди заявлених позивачем до четвертої черги вимог кредиторів не передбачено законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		29 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із районного суду.
		У листопаді 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження судових рішень  ОСОБА_1 вважає те, що суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 20 березня 2019 року у цивільній справі № 761/26293/16-ц, від 10 грудня 2019 року у справі 
		№ 925/698/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, 
		від 23 травня 2018 року № 811/568/16, у постанові Верховного Суду 
		від 17 червня 2016 року у справі № 826/11415/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, що виявилось у не дослідженні зібраних у справі доказів, відхиленні клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Стверджує, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо заборони нарахування неустойки за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами стосуються періоду, під час якого було запроваджено тимчасову адміністрацію, тоді як у цій справі позовні вимоги стосуються періоду до запровадження тимчасової адміністрації, тобто 
		до 24 червня 2015 року.
		Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського вкладу коштів свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої нормами чинного законодавства, у вигляді сплати пені та інших штрафних санкцій.
		Вказує, що згідно пояснень Фонду його вимоги включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів на суму 36 482,79 грн, проте вважає вказану суму не остаточною та такою, що підлягає збільшенню на розмір завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, визначених за результатами розгляду цієї справи.
		Включення суми завданих збитків та штрафних санкцій за порушенням банком грошового зобов`язання перед вкладником до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідає нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормам Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
		від 21 серпня 2017 року № 3711 (далі - Положення № 3711)
		Також вказує, що суди не розглянули його заяву щодо вирішення питання розподілу судових витрат, які мають бути стягнуті з відповідача.
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
		У відзивах на касаційну скаргу, поданих до Верховного Суду, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Наголошують на тому, що рішення щодо запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» є чинним, а нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань перед кредиторами під час тимчасової адміністрації не здійснюється.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» були укладені строкові договори банківського вкладу:
		- № 74-в-17/284938 від 17 лютого 2014 року, сума вкладу - 56 500 доларів США з правом поповнення, процентна ставка - 12,25% річних, строк розміщення - 370 днів, тобто до 22 лютого 2015 року, виплата відсотків - щомісяця. Протягом дії договору вклад поповнювався і станом на дату закінчення становив 58 600 доларів США;
		- № 74-в-17/350339 від 01 жовтня 2014 року, сума вкладу - 510 000 грн з правом поповнення, процентна ставка - 25,2% річних, строк розміщення - 120 днів, тобто до 29 січня 2015 року, виплата відсотків - щомісяця;
		- № 74-в-17/350328 від 01 жовтня 2014 року, сума вкладу - 544 000 грн з правом поповнення, процентна ставка - 25% річних, строк розміщення - 
		100 днів, тобто до 09 січня 2015 року, виплата відсотків - щомісяця;
		- № 74-в-17/350302 від 01 жовтня 2014 року, сума вкладу - 552 500 грн з правом поповнення, процентна ставка - 25% річних, строк розміщення - 
		100 днів, тобто до 09 січня 2015 року, виплата відсотків - щомісяця.
		Після закінчення строку дії договорів банківського вкладу, у січні-лютому 2015 року, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявами про повернення вкладів та нарахованих процентів.
		У подальшому ОСОБА_1 звертався до відповідача із письмовими вимогами щодо повернення вкладів та нарахованих процентів, а також до Національного банку України, проте вклади залишилися неповернутими.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року № 408 «Про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 червня 2015 року № 121 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», згідно з яким з 24 червня 2015 року у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» запроваджено тимчасову адміністрацію до 23 жовтня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до 23 жовтня 2015 року включно.
		07 серпня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено виплату ОСОБА_1 суми гарантованого відшкодування у розмірі 
		200 000 грн.
		21 травня 2019 року відповідно до рішення Правління Національного банку України № 352-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію 
		ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 травня 2019 року № 1268 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочату ліквідаційну процедуру ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».
		Позиція Верховного Суду
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		У розглядуваній справі у січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, а саме: пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а також 3% процентів річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, нарахованих за період з дня спливу строку дії договорів банківського вкладу до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».
		Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з того, що запровадження тимчасової адміністрації у банку унеможливлює стягнення коштів з банку в інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI).
		При цьому суди посилались на обмеження, передбачені частиною п`ятої статті 36 Закону № 4452-VI.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц дійшла подібних висновків, вказавши, що якщо на момент ухвалення судом першої інстанції рішення в банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом № 4452-VI.
		Предметом розгляду у справі № 761/16124/15-ц були вимоги, зокрема щодо стягнення пені, передбаченої приписами частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива».
		Проте колегія суддів вважає, що необхідно відступити від зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду шляхом його конкретизації.
		Суть обмежень щодо стягнення коштів з банку, запроваджених Законом 
		№ 4452-VI, зводиться до такого.
		Згідно з пунктами 1, 2, 3, 5 частини п`ятої статті 36 цього Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
		Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку, що ліквідується, визначена статтею 52 Закону № 4452-VI.
		Так, у частині першій статті 52 Закону № 4452-VI вказано, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації в такій черговості: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними з банком особами, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними з банком особами; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 
		9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку; 
		10) вимоги за субординованим боргом; 11) вимоги за інструментами з умовами списання/конверсії. Вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.
		Таким чином, запровадження в банку тимчасової адміністрації не перешкоджає ухваленню судом рішення про стягнення коштів у спорі щодо виконання зобов`язань за договором банківського вкладу, строк якого закінчився до введення в банку тимчасової адміністрації, а виконання такого рішення може бути проведено відповідно до процедури, передбаченої Законом № 4452-VI, зокрема шляхом включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, які задовольняються з урахуванням черговості, встановленої статтею 52 Закону № 4452-VI.
		Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, відповідно до яких вкладник, у якого виник спір із банком стосовно повернення коштів за договором банківського вкладу, строк якого закінчився до запровадження у банку тимчасової адміністрації (якщо такий вкладник не звертався до Фонду чи його уповноваженої особи із заявою про включення його вимог до реєстру вкладників або реєстру акцептованих вимог кредиторів банку), може звернутися до суду з позовом про стягнення з банку заборгованості за відповідним договором банківського вкладу.
		Запровадження в банку тимчасової адміністрації та початок процедури його ліквідації не забороняють задовольнити позов до такого банку про стягнення з нього коштів на користь вкладника у спорі щодо виконання зобов`язання за договором банківського вкладу, строк якого закінчився до введення в банку тимчасової адміністрації. 
		Таке рішення суду є підставою для звернення вкладника за Законом 
		№ 4452-VI до Фонду та/або його уповноваженої особи із заявою про включення вимог кредитора банку в межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом до реєстру вкладників, а вимог на суму, що перевищують гарантоване Фондом відшкодування, - до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, які задовольняються з урахуванням черговості, встановленої статтею 52 Закону № 4452-VI. 
		Зазначене рішення суду про стягнення з неплатоспроможного банку на користь вкладника заборгованості за договором банківського вкладу на таку черговість не впливає і не змінює її.
		Велика Палата Верховного Суду, формулюючи вищевказані висновки у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц, не вказала про відступ від своїх попередніх висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 09 лютого 2021 року в справі № 381/622/17.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що існує необхідність відступити шляхом конкретизації від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц,згідно з яким запровадження в банку тимчасової адміністрації на час ухвалення рішення судом першої інстанції унеможливлює стягнення з нього коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом № 4452-VI.
		Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може призвести до порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		Керуючись статтями 400, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Справу № 757/3572/17 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова Ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова Ініціатива» Караченцева Артема Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...