Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/5924/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2022. Зареєстровано: 03.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2022.
Дата набрання законної сили: 02.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/5924/22
		УХВАЛА
		іменем України
		 
		02 червня 2022 рокум. Хмельницький
		Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної прикордонної служби України, в якому просить:
		- визнати протиправними дії Державної прикордонної служби України щодо обмеження права ОСОБА_1 на перетин державного кордону України під час дії воєнного стану як військовозобов`язаної особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю;
		- зобов`язати Державну прикордонну службу України надати ОСОБА_1 право на перетин державного кордону України під час дії воєнного стану як військовозобов`язаної особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Конституційний Суд України вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Відповідно до частини 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		У постанові Верховного Суду України від 23.05.2017 у справі №800/541/16 підкреслено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		З огляду на вимоги статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.
		У позовній заяві позивачем вказано про те, що внаслідок протиправних дій відповідача порушено його право на перетин державного кордону України під час дії воєнного стану, що відображено в листі від 27.04.2022.
		Проте, позивач у позовній заяві не конкретизував, які саме негативні наслідки він зазнав та яким чином порушуються його права та інтереси діями відповідача враховуючи, що Державна прикордонна служба України не обмежувала право позивача на перетин державного контролю. Так, за змістом листа від 27.04.2022, відповідач надав позивачу роз`яснення з посиланням на норми законодавства щодо перетину державного контролю. Також в цьому листі зазначено, що відповідно до вимог Закону України "Про прикордонний контроль" повноваження стосовно надання громадянам дозволу на перетинання державного кордону надані службовим особам Державної прикордонної служби України, які несуть службу в пунктах пропуску через державний кордон України. Зазначена обставина свідчить на користь висновку про відсутність фактичного спору за пред`явленим позовом, оскільки задоволення такого позову не призведе до відновлення порушеного права та інтересу, оскільки останні станом на час звернення позивача до суду відповідачем не порушені. Сама лише незгода особи із діями суб`єктів владних повноважень в процесі реалізації їх компетенцій не дозволяє такій особи звертатися за судовим захистом у випадках, коли жодних наслідків у вигляді зміни прав та обов`язків такої особи не відбулося.
		При цьому, згідно з частин 1, 4 статті 6 Закону України "Про прикордонний контроль" перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
		Водночас, відповідно до пунктів 7, 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Зі змісту викладених норм слідує, що відповідачем в адміністративній справі може бути не тільки Державна прикордонна служба України, а й відповідні її службові особи, до компетенції яких належить надання дозволу на перетинання державного кордону особою.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
		Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом  ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
		 
		 
		Головуючий суддяД.Л. Фелонюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...