Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/1815/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 03.06.2022. Зареєстровано: 03.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2022.
Дата набрання законної сили: 12.03.2024 (частково)
Результат оскарження 12.03.2024 Полтавський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/621/82/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021221260000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                Справа № 621/1815/21
		                               Провадження 1-кп/621/82/22
		   03 червня 2022 року         м. Зміїв Харківської області
		 
		Зміївський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		сторони кримінального провадження:
		з боку обвинувачення - прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		потерпіла  ОСОБА_5 
		з боку захисту :
		обвинувачений  ОСОБА_6 , 
		захисники  адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу №621/1815/21(провадженняЄРДР №120212212600001107від 01.05.2021року) стосовно
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- вироком Буддьонівського районного суду міста Донецька від 21.11.2000 року за ч.2 ст.142, ч.2 ст.188-1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- вироком Буддьонівського районного суду міста Донецька від 15.04.2005 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі;
		- Вироком Кіровського районного суду міста Донецьк від 17.10.2008 за ст..395,ч.3 ст.187, ч.1 ст.70,ч.1 ст.71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		-Вироком Вугледарського міського суду Донецької області від 30.12.2008 за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та вироку Кіровського районного суду м.Донецьк від 17.10.2008, остаточно засудженого до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; та звільненого від подальшого відбування покарання відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05.08.2014 року на підставі ч.2 ст.84 КК України, п.6 ч.1 ст.537 КПК України в зв`язку з хворобою,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
		 
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		01 травня 2021 року, близько 15 години 20 хвилин, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились за місцем свого фактичного мешкання у комунальній установі «Зміївський геріатричний пансіонат», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Перебуваючи в місці відпочинку в холі третього поверху багатокімнатного будинку за вище вказаною адресою, між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на грунті особистих неприязних відносин сталася сварка, в ході якої в останнього виник умисел на протиправне позбавлення життя потерпілого.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, цього ж дня, 01 травня 2021 року, о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 пішов до своєї кімнати № НОМЕР_1 , розташованій на цьому ж поверсі цього ж будинку, та взявши належний йому кухонний ніж, повернувся до місця відпочинку, де знаходився ОСОБА_10 .
		Усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з метою позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_10 та наніс йому один удар ножем в область грудної клітини спереду, спричинивши одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, що призвело до розвитку гострої крововтрати та стало безпосередньою причиною смерті останнього. По ступеню тяжкості вказане одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року)
		В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_9 в той же день і час настала смерть ОСОБА_10 , причиною якої стало одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, що призвело до гострої крововтрати.
		Зазначеними діями ОСОБА_9 скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а отже вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та просив суворо його не карати, з огляду на його стан здоров`я та щире каяття. В повному обсязі визнав також цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000,00 (сто тисяч) гривень.
		Під час свого допиту обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що після звільнення з місця позбавлення волі за попереднім вироком в зв`язку з хворобою, проживав у комунальній установі «Зміївський геріатричний пансіонат», розташованій за адресою: АДРЕСА_2 . У кімнаті напроти нього на третьому поверсі цього ж будинку (номеру не пам`ятає) проживав потерпілий ОСОБА_10 01 травня 2021 року, близько 15:30 години, він прийшов до місця відпочинку, розташованого в холі у коридорі третього поверху, де ОСОБА_10 та інші мешканці дивилися телевізор. Оскільки він, обвинувачений ОСОБА_9 має вади слуху, практично нічого не чує, то дуже голосно розмовляє, а ОСОБА_10 це не сподобалося, і між ними сталася сварка. Обвинувачений також пояснив, що в ході сварки він дуже розлютився, став агресивний, а тому пішов до своєї кімнати, взяв кухонний ніж зі столу, повернувся до ОСОБА_10 , та наніс йому один удар в область грудної клітки справа, після чого витяг ніж з тіла потерпілого і відніс його до своєї кімнати. Повернувшись знову, він зрозумів, що потерпілий не подає ознак життя, а тому повідомив про це працівницю установи та нікуди не тікав, чекаючи працівників поліції. Наголосив, що дуже шкодує про свій вчинок та просить вибачення в потерпілої.
		Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї провини у заподіянні смерті ОСОБА_10 , його вина в інкримінованому злочині у повному обсязі підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду. 
		Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_10 є її колишнім чоловіком, з яким вони розлучилися в 2016 році. Однак вони підтримували близькі стосунки, бо тривалий час жили разом, мають спільну дитину, а тому вона завжди опікувалася ОСОБА_10 , який через складні життєві обставини втратив житло та спочатку опинився за гратами, а потім оформився проживати в «Зміївський геріатричний пансіонат», розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Після 01 травня 2021 року ОСОБА_10 перестав відповідати на телефонні дзвінки, в зв`язку з чим вона 08.05.2021 року поїхала його провідати і дізналася про те, що його вбив обвинувачений ОСОБА_13 . В той же день вона звернулася до поліції з заявою про визнання її потерпілою в даному кримінальному провадженні. Дуже засмутилася через те, що їй не повідомили про смерть колишнього чоловіка, хоча її контакти були в його речах. Особисто спілкувалася з очевидцями події і не вірить в щире каяття обвинуваченого. Просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі, оскільки зазнала непоправних моральних страждань через смерть близької людини та страждання їх спільної доньки.
		Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221260000107 від 01.05.2021 року та рапорту чергового відділу поліції, 01 травня 2021 року, о 15.39 годині надійшло повідомлення медсестри до служби 102 про те, що в Геріатричному пансіонаті за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки на побутовому грунті ОСОБА_9 ножем наніс поранення ОСОБА_10 в область грудей, поранений помер 5 хвилин тому, обидва проживали в пансіонаті. 
		Протоколом огляду місця події від 01.05.2021 року з фототаблицями, зафіксована обстановка місця відпочинку в холі на третьому поверсі багатокімнатного будинку КУ «Зміївський геріатричний пансіонат» за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено тіло потерпілого ОСОБА_10 (фото 1,2,3), а також оглянуто приміщення кімнати № НОМЕР_1 , в якій проживав обвинувачений ОСОБА_9 , де було виявлено та вилучено ніж з рукояткою зеленого кольору, довжина рукоятки 10см, у пластикових ножнах; та ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза -11см, ширина леза  2 см, довжина рукоятки  10 см, на лезі виявлені нерівномірні плями бурого кольору, схожі на кров.
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_9 фактично затриманий 01.05.2021 року, о 15 годині 50 хвилин в порядку статті 208 КПК України. В ході особистого огляду у ОСОБА_9 було виявлено та вилучено футболку фіолетового кольору, спортивні брюки синього кольору, резинові капці темно-синього кольору.
		Постановою слідчого від 01.05.2021 року вилучені в ході огляду місця події та в ході особистого огляду підозрюваного предмети визнано речовими доказами по справі.
		Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2021 року накладено арешт на тимчасово вилучене в ході огляду майно, а саме на: 
		ніж з рукояткою зеленого кольору, довжина рукоятки 10см, у пластикових ножнах; 
		ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза -11см, ширина леза  2 см, довжина рукоятки  10 см, на лезі виявлені нерівномірні плями бурого кольору, схожі на кров;
		футболку фіолетового кольору, 
		спортивні брюки синього кольору, 
		резинові капці темно-синього кольору,
		які є речовими доказами по справі.
		Постановою слідчого від 06.05.2021 року місцем зберігання вилученого майна, щодо якого застосовано арешт, визначено кімнату зберігання речових доказів відділу поліції.
		Згідно висновку судово-медичного експерта № 12-17/105-Зм/21 від 01.05.2021 року, проведеного на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні № 12021221260000107 від 01.05.2021 року, під час експертизи трупа ОСОБА_10 на його тілі було виявлено одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, і наявності крові в правій плевральній порожнині. Вказане тілесне ушкодження має ознаки прижиттєвості його утворення, і утворилося в результаті одноразової дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа. Причиною смерті Г.Проненка стало вказане одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, що призвело до гострої крововтрати і стало безпосередньою причиною смерті. По ступеню тяжкості вказане одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Слідів боротьби чи самооборони на тілі потерпілого немає. Унеможливлено спричинення вказаного поранення в результаті само спричинення, що не характерно для цього виду травми. Група крові потерпілого 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В
		У висновку експерта № 14/316-С/21 судово-імунологічного дослідження речового доказу  спортивних брюк синього кольору, вилучених у ОСОБА_9 , зазначено, що на вказаних брюках знайдена кров людини, встановити групову належність якої не виявилося за можливе
		Висновком експерта № 15-12/452-С/2021 судово-медичної цитологічної експертизи кухонного ножа, вилученого з кімнати ОСОБА_9 , та зразка крові потерпілого ОСОБА_10 встановлено, що на клинку вказаного ножа знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлені властивості групи крові 0(1) , з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, що могли походити від потерпілого ОСОБА_10 .
		Протоколом слідчого експерименту від 16.06.2021 року, проведеного за участю ОСОБА_14 , підтверджується обставини конфлікту між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , а також механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
		Додатковим висновком судово-медичного експерта №12-14/100-Зм/21 від 16.06.2021 року підтверджено наявність тілесних ушкоджень та їх тяжкість, визначених висновком №12-17/105-Зм/21 від 01.05.2021, а також зазначено, що свідчення ОСОБА_14 , дані в ході слідчого експерименту, не суперечать в цілому судово-медичним даним. 
		Від допиту вказаного свідка ОСОБА_14 та інших свідків, згідно реєстру до обвинувального акту, сторона обвинувачення відмовилась, з огляду на позицію обвинуваченого, показання, надані ним в ході судового розгляду, що не суперечать зібраним по справі доказам, а також ускладненість прибуття свідків до суду в зв`язку з воєнним станом, введеним на території України через воєнну агресію Російської Федерації, та знаходженням приміщення суду в зоні бойових дій. 
		Сторона захисту не наполягала на виклику свідків в судове засідання.
		Аналіз кожного доказу окремо та в їх сукупності, дає суду підстави дійти висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 на ґрунті виниклих неприязних відносин, внаслідок чого у нього виник умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, протиправно, передбачаючи небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс потерпілому один удар ножем в область грудної клітини спереду, спричинивши одне проникаюче сліпе колото-різане поранення на передній поверхні правої половини грудної клітки, з ушкодженням парієнтальної та вісцеральної плеври, верхньої долі тканини правої легені, що призвело до розвитку гострої крововтрати та стало безпосередньою причиною смерті останнього. 
		Європейський Суд з прав людини у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06 грудня 1998 року зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
		Оцінивши зазначені вище докази, досліджені під час судового розгляду, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 є винуватим в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, і його дії належить кваліфікувати за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
		Вирішуючи питання про вид і міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує, що згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до статті 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Статтею 66 Кримінального кодексу України визначено перелік обставин, які пом`якшують покарання, серед яких є щире каяття, про що неодноразово наголошував обвинувачений ОСОБА_6 в ході судового розгляду.
		Однак суд критично ставиться до можливості застосування вказаної пом`якшуючої обставини, оскільки згідно послідовної практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. (Постанова ККС Верховного Суду № 199/6365/19) 
		Обвинувачений ОСОБА_6 в ході судового розгляду не переконав суд у щирому розкаянні й відвертому осуді своєї протиправної поведінки, у прагненні більше не вчиняти злочинів, в зв`язку з чим суд не вбачає наявності підстав, що пом`якшують покарання.
		Отже, при призначенні покарання, відповідно до статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
		- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є особливо тяжким злочином;
		- відсутність обставин, що пом`якшують покарання відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України;
		- обставини, що обтяжують покарання, передбачені пунктами 1, 6 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якими визнаються: рецидив злочинів; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; 
		- особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти здоров`я, власності та у сфері обігу наркотичних засобів, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував; відповідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №253 від 24.05.2021 року страждає на хронічне психічне захворювання у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_9 перебував у стані вищевказаного хронічного захворювання поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, має інші хронічні захворювання згідно виписок з карти амбулаторного хворого, не працює, за місцем проживання характеризується як особа, у відношенні якої скарг не надходило.
		З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, відсутності обставин, що пом`якшують покарання, наявності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень загальної частини Кримінального кодексу України.
		На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Стосовно цивільного позову про відшкодування шкоди в розмірі 100000,00 гривень, поданого в підготовчому судовому засіданні потерпілою ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_6 визнав його в повному обсязі.
		Захисник ОСОБА_8 при цьому звернув увагу суду на те, що згідно положень п.1 ч.1 ст.3, статті 55 КПК України, ОСОБА_11 не може бути потерпілою по справі, не є близьким родичем померлого ОСОБА_10 , а є його колишньою дружиною, з якою він спільно не проживав з 2016 року, а отже вважає, що підстави для задоволення цивільного позову відсутні.
		Потерпіла ОСОБА_5 заперечувала проти тверджень захисника та зазначила, що, хоча вони й розірвали шлюб з ОСОБА_10 у 2016 році, однак мають спільну дитину, і вона завжди ним опікувалася, возила йому продукти до місця позбавлення волі, постійно дзвонила та приїзжала до пансіонату. Це підтверджується також і тим, що не отримуючи відповіді на телефонні дзвінки, вона одразу ж приїхала до пансіонату, щоб з`ясувати, що сталося.
		Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа,якій кримінальнимправопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно положень статті 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. 
		Цивільний позивачмає правата обов`язки,передбачені цимКодексом дляпотерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
		Згідно з приписами ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Із системного тлумачення зазначених норм процесуального закону вбачається, що КПК передбачені певні особливості розгляду цивільного позову у кримінальному судочинстві та такий процес не є тотожнім з розглядом позову у цивільному судочинстві. 
		При цьому не є тотожним за вказаними нормами статус потерпілого та статус цивільного позивача в кримінальному провадженні, і ч.1 статті 128 КПК України передбачає право кожної особи,(ане тількипотерпілого),якій кримінальнимправопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди звернутися з цивільним позовом у кримінальному провадженні.
		Стаття 129 КПК України закріплює правила щодо вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні. Так, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першоюстатті 326 цього Кодексу (якщо не прибув в засідання цивільний позивач), суд залишає позов без розгляду.
		Оскільки суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненому кримінальному правопорушенні, позивач за цивільним позовом ОСОБА_11 обґрунтувала наявність спричиненої моральної шкоди, завданої смертю її колишнього чоловіка, яким вона опікувалася, а обвинувачений ОСОБА_6 визнав позов в повному обсязі, суд вважає наявними підстави для задоволення цивільного позову. 
		З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
		Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_9 був затриманий в порядку статті 208 КПК України 01.05.2021 року.
		За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_9 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Застосований щодо речових доказів арешт на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2021 року належить скасувати.
		Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 392-393 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115Кримінального кодексуУкраїни та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
		Початок відбування покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме  з 01 травня 2021 року.
		Зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 01.05.2021 року до набрання цим вироком законної сили.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 залишити без змін  тримання під вартою у ДУ «Харківській слідчий ізолятор», продовживши дію такого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 100000,00 (сто тисяч) гривень. 
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2021 року, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Речові докази по справі: ніж з рукояткою зеленого кольору, довжина рукоятки 10см, у пластикових ножнах; ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза -11см, ширина леза  2 см, довжина рукоятки  10 см, на лезі виявлені нерівномірні плями бурого кольору, схожі на кров; футболку фіолетового кольору, спортивні брюки синього кольору, резинові капці темно-синього кольору, - знищити відповідно до положень ст.100 КПК України.
		Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, повноваження якого розпорядженням Голови Верховного Суду передано до Полтавського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок складено і проголошено 03.06.2022
		 
		 
		 
		Суддя:                          ОСОБА_16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...