Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 450/1333/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2022.
Дата набрання законної сили: 31.05.2022
Номер судового провадження: 51-586км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016140270000299

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА іменем України
		31 травня 2022 року
		м. Київ
		справа № 450/1333/16
		провадження № 51-586км21
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		особи, щодо якої застосовано примусові 
		заходи медичного характеру,  
		(в режимі відеоконференції)  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		прокурора  ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5  особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення його апеляційної скарги.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 липня 2020 року відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочева, Львівської області, громадянина України, мешканця м. Львова, такого, що судимості не мав,
		визнано винним у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених за частиною 1 статті 162, частною1 статті 115, частиною 2 статті 15 і пункту 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		До ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
		Постановлено залишити до вступу ухвали в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Державної установи "Центр психічного здоров`я і моніторингу накротиків та алкоголю Міністрества охорони здоров`я України", яка розташована за адресою: 49006, місто Дніпро, вулиця Надії Алєксєєнко (колишня вулиця Чичеріна), 84.
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 повернуто останньому у зв`язку з тим, що він не є особою, яка відповідно до статті 393 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) має право подавати апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного характеру.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_5 ставить вимогу про скасування вказаної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та недотримання Конституції України. 
		Вважає, щоапеляційний суд, позбавивши його права особисто оскаржити цю ухвалу, порушив його право на доступ до правосуддя. 
		Заслухавши доповідь судді, доводи особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, яка не заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах. 
		Мотиви Суду
		Ухвалою судді апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу районного суду повернуто на підставі пункту 2 частини 3 статті 399 КПК як подану особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу. При цьому апеляційний суд виходив з того, що пунктом 5 частини 1 статті 393 КПК передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, й сама ця особа не є суб`єктом апеляційного оскарження.
		Рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 як поданої особою, яка не вправі оскаржити судове рішення вапеляційному порядку прийнято без урахування вимог чинного національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		Відповідно до частини 1 статті 516 КПК ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Статтею 393 КПК України визначено коло осіб, яким надано право наапеляційне оскарження. Пунктом 5 частини 1 статті 393 КПК визначено суб`єктів, які мають право подати апеляційну скаргу щодо особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до пункту 10 частини 1 статті, крім зазначених упунктах 1-9 частини 1 статті, апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з положеннями пункту 19 частини 1 статті 3 КПК особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, є стороною кримінального провадження.
		Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються наїїоснові та повинні їй відповідати. В Основному законі зафіксовано основні засади судочинства, його відповідні положення єскладовою частиною кримінального процесуального законодавства України, поряд із міжнародними договорами, що обов`язкові для України, та іншими законами, про що йдеться у частині 2 статті 1 КПК. Принцип законності у кримінальному провадженні вимагає застосовувати кримінальне процесуальне законодавство України зурахуванням практики ЄСПЛ та передбачає застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення КПК України нерегулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, що зазначено у частині 6 статті 9 КПК. 
		Статтею 7 КПК установлено загальні засади кримінального провадження, серед яких, зокрема, визначені принцип верховенства права рівність перед законом і судом, доступ до правосуддя тазабезпечення права на оскарження процесуальних рішень. 
		У частині 2 статті 10 КПК зазначено, що увипадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями. 
		Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який визначено главою39 КПК. Згідно зі статтею 506 КПК, особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, таздійснює їх через законного представника, захисника, а статтею 507 КПК передбачено, що участь захисника в такому провадженні є обов`язковою. 
		Стаття 516 КПК України передбачає, що ухвала суду, постановлена в межах такого провадження, може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК України.
		При цьому норми кримінального процесуального закону не обмежують громадянина в його процесуальних правах і не забороняють йому реалізовувати їх безпосередньо.
		Право кожної особи на доступ до суду гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція). Питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї належить доюрисдикції ЄСПЛ, урахування практики якого згідно із частини 5 статті9 КПК є обов`язковим під час застосування кримінального процесуального законодавства України. 
		З огляду на викладене Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 як особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не позбавлена права подавати апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене в порядку, передбаченому главою 39 КПК. 
		Така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним упостанові Верховного Суду України від 29 вересня 2016 року по справі № 5-246кс(15)16, постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року №51-2761км18 та 31 липня 2018 року №51-2385км18, а також з практикою ЄСПЛ, відображеною, зокрема в рішеннях у справах «Плахтєєв та Плахтєєва проти України», «Наталія Михайленко проти України», «Анатолій Руденко проти України». Згідно викладених в них висновків слідує, що особа, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, має право в апеляційному порядку оскаржити ухвалу суду першої інстанції про таке застосування.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на рішення суду першої інстанції спочатку подавав апеляційну скаргу захисник якому апеляційний суд неодноразово повертав скаргу, а вже потім з апеляційною скаргою звернувся і сам ОСОБА_5 .
		За таких обставин суд апеляційної інстанції, повертаючи ОСОБА_5 його апеляційну скаргу, діяв усупереч вимогам чинного кримінального процесуального закону та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду - скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		 
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу ОСОБА_5  особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, задовольнити.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 липня 2020 року скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...