Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/9724/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 03.06.2022. Зареєстровано: 03.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2022.
Дата набрання законної сили: 22.06.2022
Результат оскарження 22.06.2022 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/4233/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021160000000241

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/9724/22
		Провадження № 1-кс/947/4233/22
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.05.2022 року року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021160000000241 від 26.05.2021 року відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ (Чорноморськ) Одеської області, громадянина України, з незакінченою середньою освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області у кримінальному проваджені № 12015160380001592 від 05.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст.121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.255-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
		У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42021160000000241, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 255-1 КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи в м. Чорноморськ Одеської області у кримінальному статусі «положенця» та «смотрящего за м. Чорноморськом», а саме: представником суб`єктів підвищеного злочинного впливу - «злодіїв у законі», підтримуючи злодійські традиції та відповідний образ життя, використовуючи кримінальне прізвисько « ОСОБА_7 », маючи рішучий, вольовий характер, володіючи якостями лідера, добрими організаторськими здібностями, а також стійку життєву позицію щодо прагнення набуття авторитету та лідерських позицій у кримінальному середовищі, розуміючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, 10.11.2021 при зустрічі з невстановленою особою, використовуючи свій неформальний, уявний статус особи, що координує та впливає на злочинну діяльність у м. Чорноморську Одеської області, з метою поширення свого злочинного впливу, з корисливих мотивів, прийняв рішення щодо здійснення такого впливу на ОСОБА_8 , шляхом залучення інших, підпорядкованих йому осіб, для здійснення погроз, застосування фізичного насилля та інших злочинних методів, спрямованих на незаконний примус ОСОБА_8 до повернення зазначеній невстановленій особі уявного боргу у сумі 5500 доларів США.
		Так, ОСОБА_5 , дотримуючись неписаних правил злодійських традицій та використовуючи свій статус у кримінальному середовищі «Положенця» та «смотрящего за м. Чорноморськом», встановив умови здійснення ним злочинного впливу, а саме: отримання за свої протиправні дії 50% від поверненої ОСОБА_8 суми боргу.
		Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , на початку грудня 2021 року, більш точні дата та місце не встановлені, отримавши від невстановленої особи фото та номер мобільного телефону ОСОБА_8 , розуміючи, що здійснення незаконного примусу ОСОБА_8 до повернення уявного боргу, потребує залучення інших осіб, які визнають його неформальний статус «Положенця» у кримінальному середовищі, передбачаючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, вступив у попередню змову з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), яких залучив до здійснення незаконного впливу на ОСОБА_8 , шляхом вчинення відносно нього протиправних дій.
		Так, 15.12.2021, ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_5 та на виконання його вказівок, встановивши місце проживання потерпілого ОСОБА_8 , прийняли спільне рішення щодо здійснення залякування потерпілого для протиправного примусу його до повернення уявного боргу, шляхом позбавлення потерпілого ОСОБА_8 волі на невизначений час та застосування до нього фізичного насилля.
		У той же день, тобто 15.12.2021, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустріли у під`їзді вказаного будинку ОСОБА_8 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, всупереч волі потерпілого та використовуючи фізичну силу, примусили потерпілого сісти на заднє сидіння автомобілю марки «Фольцваген Таурег», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 , де незаконно, обмеживши його свободу пересування, почали утримувати потерпілого ОСОБА_8 проти його волі.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, 15.12.2021, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 2-А по вул. Ак. Філатова в м. Одесі, в салоні автомобілю марки «Фольцваген Таурег», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 , де незаконно, проти волі потерпілого, утримуючи ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, застосували до потерпілого ОСОБА_8 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та яке виразилось у нанесенні ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а саме: ОСОБА_13 наніс один удар долонею в область обличчя, а ОСОБА_12 наніс один удар кулаком в область грудної клітини, після чого ОСОБА_12 , спільно з ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 стали обшукувати ОСОБА_8 та відкрито, з заднього карману джинсових штанів, одягнутих на нього, ОСОБА_12 дістав грошові кошти у сумі 5000 гривень та 100 доларів США, якими ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заволоділи, про що повідомили ОСОБА_5 . 
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, ОСОБА_5 , який є обвинуваченим у вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто процесу позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України та загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості, здобув повагу та авторитет серед осіб кримінальної спрямованості, які також підтримують злодійські традиції, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу. 
		Так, приблизно у травні 2021 року, ОСОБА_5 підтримуючи злодійські традиції та відповідний образ життя, використовуючи кримінальне прізвисько « ОСОБА_7 », маючи рішучий, вольовий характер та лідерські якості, а також стійку життєву позицію щодо прагнення набуття авторитету та лідерських позицій у кримінальному середовищі, підтримуючи постійний зв`язок з так званими «злодіями у законі», після затримання та арешту попередника - ОСОБА_14 (обвинувальний акт відносно якого розглядається судом), отримав кримінальний статус «положенця» в м. Чорноморськ Одеської області, а саме представника кримінальної ієрархії, якому суб`єктом підвищеного злочинного впливу  «злодієм у законі» на прізвисько « ОСОБА_15 », доручено виконувати повноваження так званого «смотрящого за м.Чорноморськ Одеської області», до обов`язків якого входило: через поширення та встановлення в суспільстві злочинного впливу здійснювати матеріальне забезпечення та координацію злочинної діяльності на території м.Чорноморська Одеської області, накопичення та утримання грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них), для наповнення так званого «злодійського общака», здійснювати розподіл коштів та майна серед осіб злочинного середовища, в тому числі доходів одержаних злочинним шляхом. 
		Поширивши свій злочинний вплив серед осіб у кримінальному середовищі, ОСОБА_5 , перебуваючи в статусі так званого «смотрящого за м. Чорноморськ Одеської області», виконував наступні функції:
		   - прийняв на себе всю повноту неформальної кримінальної влади на території м. Чорноморська Одеської області;
		   - здійснював «спостереження» за всім, що відбувається в місті з точки зору «смотрящего» (кримінального авторитету, який наділений правами вирішувати питання, що стосуються відома «злодіїв у законі»);
		   - стежив за додержанням загально-визначених правил поведінки у відповідності до «злодійських законів» та забезпечував дотримання їх іншими особами у кримінальному середовищі;
		   - здійснював розробку плану стосовно виконання незаконного впливу на інших осіб, при вирішенні питань щодо незаконного примусу до виконання боргових зобов`язань на території м. Чорноморська Одеської області;
		   - займався виділенням осіб для здійснення такого впливу та надання допомоги «по воровські» (зважаючи на макроконтекст, застосовуючи поняття «по-воровські» йдеться про так звану «посаду положенця» ОСОБА_5 у кримінальній ієрархії);
		   - здійснював збір та розподіл коштів, у тому числі і здобутих злочинним шляхом, серед осіб у кримінальному середовищі, забезпечував наповнення так званого «злодійського общака», тобто фонду взаємодопомоги в злодійському середовищі;
		   - за грошову винагороду вирішував конфліктні ситуації як представник «воровського світу» (кримінального світу);
		   - вів так звану «бухгалтерію», в якій відображав всі надходження до «злодійського общака», прихід/розхід коштів;
		- неодноразово забезпечував постачання до установ виконання покарань Одеської області продуктів харчування, тютюнові вироби, заборонені для використання ув`язненими та засудженими речі, так званий «грєв»;
		   - вирішував спори, які виникали між особами у кримінальному середовищі, з точки зору неписаних «кримінальних законів», виступаючи в таких випадках «положенцем» від «злодія у законі» в ролі «мирового судді» та визначав обґрунтованість претензій.
		Так, 10.11.2021, ОСОБА_5 при зустрічі з невстановленою особою, використовуючи свій неформальний, уявний статус особи, що координує та впливає на злочинну діяльність у м. Чорноморську Одеської області, з метою поширення свого злочинного впливу, з корисливих мотивів, прийняв рішення щодо здійснення такого впливу на ОСОБА_8 , шляхом залучення інших, підпорядкованих йому осіб, для здійснення погроз, застосування фізичного насилля та інших злочинних методів, спрямованих на незаконний примус ОСОБА_8 до повернення зазначеній невстановленій особі уявного боргу у сумі 5500 доларів США.
		Дотримуючись неписаних правил злодійських традицій, ОСОБА_5 , використовуючи свій статус у кримінальному середовищі «положенця» та «смотрящего за м. Чорноморськом», встановив умови здійснення ним злочинного впливу, а саме: отримання за свої протиправні дії 50% від поверненої ОСОБА_8 суми боргу.
		Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , на початку грудня 2021 року, отримавши від невстановленої особи фото та номер мобільного телефону ОСОБА_8 , розуміючи, що здійснення незаконного примусу ОСОБА_8 до повернення уявного боргу, потребує залучення інших осіб, які визнають його неформальний статус «положенця» у кримінальному середовищі, передбачаючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, вступив у попередню змову з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), яких залучив до здійснення незаконного впливу на ОСОБА_8 , шляхом вчинення відносно нього протиправних дій.
		Так, 15.12.2021, ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_5 та на виконання його вказівок, встановивши місце проживання потерпілого ОСОБА_8 , прийняли спільне рішення щодо здійснення залякування потерпілого для протиправного примусу його до повернення уявного боргу, шляхом позбавлення потерпілого ОСОБА_8 волі на невизначений час та застосування до нього фізичного насилля.
		Того ж дня, тобто 15.12.2021, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (обвинувальний акт відносно яких розглядається судом), діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустріли у під`їзді вказаного будинку ОСОБА_8 , де протиправно, всупереч волі потерпілого та застосовуючи фізичну силу, помістили ОСОБА_8 на заднє сидіння автомобілю марки «Фольцваген Таурег», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 , де незаконно, обмеживши його свободу пересування, почали утримувати потерпілого ОСОБА_8 проти його волі, після чого, відкрито заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 , які знаходились при ньому, у сумі 5000 гривень та 100 доларів США.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п`ятій статті 255 Кримінального кодексу України.
		   Таким чином, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; ч. 1 ст.255-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п`ятій статті 255 Кримінального кодексу України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Враховуючи викладене,наявність врамках кримінальногопровадження ризиківпередбачених ст.177КПК Українита щобільш м`якізапобіжні заходине можутьзабезпечити належноїпроцесуальної поведінкипідозрюваного ОСОБА_5 ,орган досудовогорозслідування звертаєтьсядо слідчогосудді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		2.Позиції учасників судового засідання.
		Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
		Захисник підозрюваного в судовому засіданні надала письмові заперечення на клопотання, які підтримала у повному обсязі та просила слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
		3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу. 
		Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		4. Висновки слідчого судді.
		Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також надані стороною захисту матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
		4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.255-1 КК України. 
		24.05.2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
		- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; 
		- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; 
		- ч. 1 ст.255-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п`ятій статті 255 Кримінального кодексу України.
		Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
		Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, а саме: 
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.05.2021;
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_5 від 18.01.2022 за вих. № 5/Д/3-361;
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 від 18.01.2022 за вих.№ 5/Д/3-358;
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 від 27.09.2021 за вих.№ 654/4-7892;
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 від 18.01.2021 за вих.№ 5/Д/3-360; 
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді проведення електронних інформаційних мереж, а саме: «Телеграмм» стосовно ОСОБА_5 від 18.01.2021 за вих.№ 5/Д/3-359;
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді проведення електронних інформаційних мереж, а саме: «Телеграмм» стосовно ОСОБА_5 від 18.01.2021 за вих.№ 5/Д/3-357;
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді проведення електронних інформаційних мереж, а саме: «Телеграмм» стосовно ОСОБА_5 від 18.01.2021 за вих.№ 5/Д/3-356;
		- висновком експерта від 30.12.2021 № 21-7176 судової комп`ютерної-технічної експертизи;
		- висновком експерта № 22-1000 від 18.04.2022 криміналістичної експертизи відео-звукозапису;
		-висновком експерта від 03.05.2022 № 9 семантико-текстильної експертизи;
		, а також іншими матеріалами наданими в обґрунтування клопотання в сукупності, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п.32рішення ЄСПЛу справіFox,CampbellandHartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п.51 рішення ЄСПЛу справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадженняобґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.255-1 КК України.
		Слідчий суддяакцентує увагу,що наданій стадіїкримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
		4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.255-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
		Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
		Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не одружений, офіційно не працевлаштований, тобто немає офіційного джерела прибутку. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, суспільно-небезпечний характер, наслідки вчинення кримінальних правопорушень, а також ступінь організації.
		Все вищевказане в сукупності свідчить про обґрунтованість ризику переховування.
		Кримінальний процесуальнийкодекс Українивстановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).
		Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Стосовно ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), підозрюваний може незаконного впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, яких ще не допитано для дачі ними неправдивих свідчень, які його виправдовують, або впливати на інших осіб, які можуть бути допитані, оскільки більшість з них, відповідно до матеріалів кримінального провадження, знайомі з підозрюваним, а тому слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні існування вказаного ризику.
		Враховуючи характер кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки таких кримінальних правопорушень, кількість епізодів, а також те, що останній на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області у кримінальному проваджені № 12015160380001592 від 05.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст.121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
		З приводу існування ризику того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих йому злочинів ( п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя приходить до переконання про недоведеність існування такого ризику, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на його підтвердження. 
		 
		4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт; 4) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.
		З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.255-1 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно положень п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
		Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.255-1 КК України, обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, ступінь організації та суспільно-небезпечні наслідки, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя, 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021160000000241 від 26.05.2021 року  задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 58 (п`ятдесят вісім) днів, а саме до 22.07.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.    
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...