Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/3752/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна; про передачу арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2022. Зареєстровано: 06.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2022.
Дата набрання законної сили: 01.06.2022
Номер судового провадження: 1-кс/758/1207/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022102070000082

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/3752/22 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		01 червня 2022 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України.
		Клопотання обґрунтовано тим, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, за фактом діяльності організованої групи осіб, які забезпечували функціонування підконтрольних суб`єктів господарювання з метою здійснення протиправної діяльності, спрямовану у тому числі на привласнення коштів, а також на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційної ладу або захоплення державної влади.
		Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «БНК-Україна» (ЄДРПОУ 36949031, юридична адреса: 79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, будинок 42, каб. 407; фактичне місцезнаходження офісу: м. Київ, вул. Сім`ї Прахових 58/10) серед своїх засновників має юридичні особи  резиденти Республіки Білорусь, а саме: ЗАТ «Білоруська Нафтова Компанія» (юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Лещінського, 4-А, оф. 305; володіє 56.53% акцій) та Республіканське Унітарне Підприємство «Виробниче Об`єднання «Бєлоруснафта» (юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Рогачевська, 9; володіє 43.47% акцій). 
		Враховуючи те, що серед власників ТОВ «БНК-Україна» є державна структура, підконтрольна уряду Республіки Білорусь, що сприяє збройній агресії РФ проти України, існує значний ризик у прийнятті рішень керівництвом ТОВ «БНК-Україна» на шкоду державній безпеці України.
		З урахуванням викладеного, зважаючи на можливу втрату активів зазначеного суб`єкта господарської діяльності (далі - СГД), вчинення дій посадовими особами вищевказаного СГД на шкоду державній безпеці України, в ході досудового розслідування грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках визнано речовими доказами та на останні накладено арешти, а саме на грошові кошти в розмірі 455 573,15 євро та 664,58 грн, які знаходяться на рахунках ТОВ «БНК-Україна» (ЄДРПОУ 36949031, юридична адреса: 79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407), а саме: 170 960,96 євро які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 (євро), який відкритий в АТ «БАНК АЛЬЯНС»; 215,09 грн, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 (українська гривня), який відкритий в АТ «БАНК АЛЬЯНС»; 284 612,19 євро, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (євро), який відкритий в АБ «Південний»; 449,49 грн, що перебувають на рахунку НОМЕР_2 (українська гривня), який відкритий в АБ «Південний».
		Крім цього встановлено, що статутний капітал ТОВ «БНК-Україна» (ЄДРПОУ 36949031), який складає 3 640 480 грн, належить ЗАТ «Білоруська Нафтова Компанія» (юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Лещінського, 4-А, офіс 305) в сумі 2058 100 грн (56.53%) та Республіканське Унітарне Підприємство «Виробниче Об`єднання «Бєлоруснафта» (юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Рогачевська, 9) в сумі 1 582 380 грн (43,47%).
		Корпоративні права ТОВ «БНК-Україна» є речовими доказами у кримінальному провадженні, на які під час досудового розслідування було накладено арешт.
		У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути справу без його участі.
		Власники майна в судове засідання не викликалися, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.
		Слідчий суддя, проаналізувавши викладене у клопотанні та долучених до нього матеріалах, оцінивши їх відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), вважає, що клопотання підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
		Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, за фактом діяльності організованої групи осіб, які забезпечували функціонування підконтрольних суб`єктів господарювання з метою здійснення протиправної діяльності, спрямовану у тому числі на привласнення коштів, а також на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційної ладу або захоплення державної влади.
		Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «БНК-Україна» серед своїх засновників має юридичні особи  резиденти Республіки Білорусь, а саме: ЗАТ «Білоруська Нафтова Компанія» та Республіканське Унітарне Підприємство «Виробниче Об`єднання «Бєлоруснафта».
		Корпоративні права ТОВ «БНК-Україна» є речовими доказами у кримінальному провадженні, на які під час досудового розслідування було накладено арешт ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20 травня 2022 року із забороною розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі здійснювати їх відчуження у будь-який спосіб та вчиняти з ним будь-які правочини.
		Разом з тим, грошові коштів в розмірі 455 573,15 євро та 664,58 грн, які знаходяться на рахунках ТОВ «БНК-Україна», також визнані речовими доказами та на них накладено арешт постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 12 квітня 2022 року.
		Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Частиною другою статті 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Положеннями частини четвертої статті 100 КПК України передбачено, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.
		Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		В частині сьомій статті 100 КПК України говориться, що у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі  Закон).
		Основною метою заснування та діяльності Національного агентства є сприяння процесуальній діяльності слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованій, зокрема, на забезпечення збереження речових доказів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також збільшення їх вартості, особливо тих, які підлягають конфіскації, спеціальній конфіскації (стягненню в дохід держави в кримінальному провадженні).
		Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені статтями 1, 9, 10, 19-24 Закону та статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
		Так, в управління Національному агентству можуть передаватись лише активи, які відповідають наступним умовам:
		- вони визнані речовим доказом;
		- на них накладено арешт у кримінальному провадженні;
		- арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано);
		- їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		- це не завдає шкоди кримінальному провадженню.
		Управління активами за Законом є відповідальною діяльністю, що має на меті зберегти економічну вартість активу протягом кримінального провадження, а також примножити її (за можливості).
		Закон та КПК України не містять обмежень щодо типів, видів активів, які можуть передаватись в управління Національному агентству, так само як і обмежень щодо видів злочинів, у кримінальних провадженнях з розслідування яких були арештовані відповідні активи.
		Приймаючи активи в управління, Національне агентство самостійно не управляє ними (інакше як у спосіб їх реалізації шляхом передання відповідному реалізатору), натомість, обирає професійного управителя конкретним типом активу і передає йому актив в управління, контролює діяльність з управління, або ж передає актив на реалізацію, якщо він підлягає реалізації згідно з Законом та прийнятим на його виконання підзаконним актом.
		У статті 19 Закону визначено дві альтернативні підстави передання активів в управління Національному агентству:
		- ухвала слідчого судді, суду про передання активів в управління Національному агентству;
		- згода власника активів на їх передання в управління Національному агентству.
		За змістом статей 19-24 Закону Національне агентство самостійно не здійснює управління активами (інакше як у спосіб їх реалізації). У разі передання Національним агентством активу в управління професійному управителеві за договором, послуги з такого управління можуть бути оплачені виключно з доходів від управління (частини друга та третя статті 21 Закону).
		Таким чином, за загальним правилом, управління за Законом у спосіб передання активу в управління за договором управителеві є можливим, якщо таке управління здатне приносити дохід.
		За таких обставин, Закон не передбачає можливості управління майном, як Національним агентством самостійно, так і обраним ним управителем за договором, у спосіб суто його зберігання (оскільки зберігання призводить лише до витрат без одержання доходів). При цьому, Національне агентство може організувати деякі заходи зі зберігання арештованого майна, але лише для цілей подальшого передання такого майна в управління професійному управителеві і лише на строк, необхідний для організації такого передання в управління, а також, таке тимчасове (короткотермінове) зберігання не може передбачати витрачання коштів Державного бюджету України.
		Згідно з Законом головна мета діяльності Національного агентства за напрямком управління майном - забезпечувати (генерувати) надходження до Державного бюджету України, а не видатки з нього.
		Саме тому, Національне агентство не має повноважень та прав витрачати кошти Державного бюджету України і самостійно організовувати охорону, відповідальне зберігання, обслуговування, підтримання у належному стані, оперативно управляти та вчиняти інші дії стосовно активів окрім їх передачі для реалізації або в управління за договором. Натомість, відповідні заходи можуть організовуватися управителем відібраним у порядку, встановленому Законом, і оплачуватися виключно з доходів від управління, які отримуються управителем в процесі комерційного використання активу.
		Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону Національне агентство здійснює заходи з проведення оцінки активів (пункти 3, 4). У зв`язку з чим, обов`язково отримавши в управління майно Національне агентство першочергово проводить його оцінку (встановлює ринкову вартість).
		Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено, що майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685 (далі - Примірний перелік).
		Оцінивши індивідуальні ознаки та властивості майна, суд приходить до висновку, що передача для управління Національному агентству на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості є об`єктивною необхідністю з метою виключення прямого або опосередкованого впливу та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігання можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність.
		Виходячи з системного аналізу приписів статті 2 КПК України, статей 170 - 173 КПК України, основною метою накладення арешту на майно у кримінальному провадженні є забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень, насамперед корупційних, через позбавлення особи економічних переваг, одержаних внаслідок її протиправної поведінки, а також унеможливлення одержання такою особою будь-яких переваг внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього.
		Незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
		Окрім цього, враховуючи положення статті 24 Закону, надходження в результаті вжиття заходів щодо управління арештованим майном, сприятимуть наповненню державного бюджету, відтак застосування відповідних заходів обумовлено захистом економічних інтересів Держави.
		Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямовані на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування арешту.
		Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання в частині визначенні порядку зберігання грошових коштів, на які постановою прокурора накладено арешт в розмірі 455 573,15 євро та 664,58 грн, які знаходяться на рахунках ТОВ «БНК-Україна», оскільки постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 12 квітня 2022 року накладено арешт грошових коштів з метою збереження речових доказів. Жодних обгрунтованих доводів про необхідність управління грошовими коштами у клопотанні не наведено. 
		Зважаючи на викладене, з метою досягнення цілей накладення арешту на майно, виходячи з наявності об`єктивної необхідності, а також забезпечуючи досягнення завдань кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 94, 100, 131, 170-173, 175, 309 372, 392, 532 КПК України та ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , слідчий суддя,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України  задовольнити частково.
		Визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» рухоме майно, майно ТОВ «БНК-Україна» (ЄДРПОУ 36949031, юридична адреса: 79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407), а саме: статутний капітал ТОВ «БНК-Україна» (ЄДРПОУ 36949031), на який ухвалою суду накладено арешт, та який складає 3 640 480 грн, що належить ЗАТ «Білоруська Нафтова Компанія» (юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Лещінського, 4-А, оф. 305) в сумі 2058 100 грн ( 56.53% ) та Республіканське Унітарне Підприємство «Виробниче Об`єднання «Бєлоруснафта» (юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Рогачевська, 9) в сумі 1 582 380 грн (43,47%).
		В іншій частині  відмовити.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022.
		Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Cлідчий суддя Подільського  районного суду м. Києва  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...