Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11335/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2022. Зареєстровано: 07.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2022.
Дата набрання законної сили: 24.05.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2022 року 
		 
		м. Київ
		 
		cправа № 910/11335/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
		за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Козир Т. П., Коробенко Г. П.)
		у справі № 910/11335/21
		за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
		до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"
		про скасування рішень про державну реєстрацію права на земельні ділянки,
		(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Савицька О. В., представник позивача - Перепелицін К.     М., представник відповідача - Іванюк В. І.)
		 
		 
		ВСТУП
		1.          Ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій справі, є такі:
		(1)          чи достатньо підтвердив прокурор підстави для представництва інтересів держави в суді;
		     (2)          чи пов`язує процесуальний закон підстави для залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах компетентного органу за встановлених обставин бездіяльності цього органу, з обставинами подальшого самостійного звернення такого компетентного органу з відповідним позовом.
		2.          Суди попередніх інстанцій по-різному відповіли на ці питання. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на викладене нижче у цій постанові.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		3.          Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Міська рада) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" (далі - відповідач, СТОВ "Нова Україна") про скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 278,9776 га (кадастровий номер 8000000000:62:211:0127) за СТОВ "Нова Україна" (село Зазим`є, Броварський район, Київська область, 07415, код ЄДРПОУ 32831851) та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.09.2020 індексний номер 54327210, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 92,2065 га (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008) за СТОВ "Нова Україна" (село Зазим`є, Бровариський район, Київська область, 07415, код ЄДРПОУ 32831851).
		4.          Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для реєстрації за відповідачем права постійного користування спірними земельними ділянками, а також порушенням у зв`язку із цим прав територіальної громади міста Києва на землю.
		5.          Звернення прокурора з даною позовною заявою мотивоване неналежним здійсненням Міською радою своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави. 
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		6.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 позовну заяву прокурора залишено без розгляду.
		7.          Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством, виключних підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом, не здійснює чи неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, оскільки Міська рада самостійно звернулась до суду з відповідним позовом до СТОВ "Нова Україна" (справа №910/11761/21).
		8.          З огляду на що, посилаючись на вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позову прокурора без розгляду відповідно до статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		9.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 скасовано, матеріали справи №910/11335/21 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
		10.          Постанова суду апеляційної інстанції аргументована посиланням на доведеність прокурором обставин бездіяльності Міської ради у здійсненні захисту законних інтересів держави як до звернення, так і на момент звернення прокурора 14.07.2021 із позовом у цій справі.
		11.          При цьому, апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у прокурора законних підстав на звернення з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, з огляду на самостійне звернення позивача до суду з відповідним позовом після подання позову прокурором.
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		12.          Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 повністю та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/11335/21.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
		13.          Скаржник вважає постанову апеляційного суду такою, що була прийнята при неповному з`ясуванні судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та до неправильного застосування судом норм процесуального та матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		14.          Відповідач вказує на помилкове ототожнення судом апеляційної інстанції Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) як компетентного органу, оскільки оцінка розумності строку на вжиття заходів із захисту відповідних інтересів держави у суді мала бути надана обставині щодо обізнаності із порушеннями таких інтересів саме Міською радою, в особі якої прокурор і звернувся з позовом у цій справі.
		15.          Водночас, скаржник наголошує, що звернення Міської ради як компетентного органу у спірних правовідносинах із самостійним позовом у іншій судовій справі до цього ж відповідача з тим самим предметом спору та з однакових підстав, є підставою для залишення позову прокурора як альтернативного суб`єкта звернення без розгляду на підставі пункту 10 частини першої статті 226 ГПК України, чого помилково не враховано судом апеляційної інстанції.
		16.          З огляду на що, скаржник зазначає про невірне застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права за умови відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 10 частини першої статті 226 ГПК України.
		 
		Позиція інших учасників справи 
		17.          Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
		18.          Прокурор зазначає, що наведені скаржником доводи зводяться до заперечення встановлених апеляційним судом обставин справи та результату розгляду справи в цілому, з одночасним тлумаченням відповідачем власного бачення у застосуванні висновків Великої Палати Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави, що містяться в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		19.          Також прокурор зауважує, що оскільки Департамент є уповноваженим органом Міської ради у сфері земельних відносин, розумні строки для вжиття компетентним органом відповідних заходів реагування мають відраховуватись з моменту обізнаності про порушення інтересів держави саме цим Департаментом.
		20.          Водночас, прокурор наголошує, що за змістом ухвали суду першої інстанції позов прокурора залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Міської ради, тобто на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. З огляду на що, суд апеляційної інстанції (як і суд першої інстанції) не застосовував та не надавав оцінки такій підставі для залишення позову без розгляду, що визначена пунктом 10 частини першої статті 226 ГПК України.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		21.          Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
		 
		Щодо суті касаційної скарги
		22.          Як зазначалося вище, ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій справі, є такі: (1) чи достатньо підтвердив прокурор підстави для представництва інтересів держави в суді; (2) чи пов`язує процесуальний закон підстави для залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах компетентного органу за встановлених обставин бездіяльності цього органу, з обставинами подальшого самостійного звернення такого компетентного органу з відповідним позовом. З огляду на викладене далі у цій постанові, Верховний Суд на перше сформульоване питання надає позитивну відповідь, а на друге - негативну.
		23.          Як убачається із матеріалів справи, 22.07.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву прокурора до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11335/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.09.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
		24.          14.09.2021 відповідачем до суду першої інстанції подано заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану тим, що у Господарському суді міста Києва перебуває на розгляді інша справа №910/11761/21 за позовом Міської ради до цього ж відповідача (СТОВ "Нова Україна") з тим самим предметом та з однакових підстав. За твердженням відповідача, у справі, що переглядається, наявні підстави для залишення позову прокурора без розгляду на підставі пунктів 2 та 10 частини першої статті 226 ГПК України.
		25.          Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі статті 226 ГПК України, суд першої інстанції визнав недоведеною прокурором бездіяльність Міської ради щодо здійснення захисту інтересів держави, у зв`язку із самостійним зверненням Міської ради до суду з відповідним позовом.
		26.          Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		27.          Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		28.          Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
		29.          Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		30.          Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		31.          Одночасно згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		32.          Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		33.          Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		34.          У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		35.          "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		36.          Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		37.          Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
		38.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:
		"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
		39.          З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
		40.          У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.
		41.          При цьому, обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. Аналогічні висновки щодо застосування цієї норми викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №920/284/18, від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 17.04.2019 у справі №916/641/18, від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18, від 15.12.2020 у справі № 904/82/19, від 27.07.2021 у справі №909/835/18.
		42.          Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога прокурора до СТОВ "Нова Україна" про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки.
		43.          При зверненні із цим позовом в інтересах держави в особі Міської ради прокурор доводив, у чому саме полягає бездіяльність уповноваженого органу - Міської ради, яка будучи обізнаною про порушення інтересів держави, за наявності відповідних повноважень, не вживала належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо поновлення права власності територіальної громади на спірні земельні ділянки.
		44.          При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державна реєстрація за СТОВ "Нова Україна" права користування на спірні земельні ділянки здійснена у вересні 2020 року. 
		45.          При цьому, за встановлених апеляційним судом обставин цієї справи, зверненню прокурора з даним позовом передувало, зокрема, відповідне листування з Міською радою (листи від 19.05.2021, від 27.05.2021, від 04.06.2021), з якого вбачається, що компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення інтересів держави, проте самостійно не захистив інтереси держави в суді.
		46.          Водночас, будь-які заперечення на лист прокурора від 04.06.2021 або повідомлення про намір самостійно звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації за відповідачем права постійного користування спірними земельними ділянками, від Міської ради на адресу прокуратури не надходили. Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Міської ради останньою не оскаржувалися.
		47.          Таким чином, станом на 14.07.2021 (день подання даного позову до суду) прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірних земельних ділянок, зокрема, шляхом вчинення відповідних дій для виправлення ситуації та відновлення прав та інтересів держави.
		48.          З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом у даній справі, що полягають у неналежному здійсненні уповноваженим органом - Міською радою  захисту інтересів держави.
		49.          Верховний Суд погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки позивач як орган, на який покладено відповідні повноваження, неналежним чином здійснював свої повноваження, що проявилось у неподанні позову самостійно до відповідача.
		50.          Окрім цього, колегія суддів зазначає, що для відповідного висновку достатньо і обставин, зазначених у пунктах 43-47 цієї постанови, а тому доводи касаційної скарги щодо неправильного ототожнення апеляційним господарським судом Департаменту і Міської ради відхиляються, оскільки не мають вирішального значення під час перегляду оскаржуваного судового рішення.
		51.          Враховуючи викладене, Суд не може погодитися з твердженням скаржника про недоведення прокурором "нездійснення" позивачем захисту інтересів держави, та вважає необґрунтованим висновки суду першої інстанції про недоведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (які були покладені в основу відповідного рішення суду першої інстанції і належним чином спростовані апеляційним господарським судом).
		52.          При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		53.          Водночас, колегією суддів визнається помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у прокурора законних підстав на звернення з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, з огляду на самостійне звернення такого позивача до суду з відповідним позовом.
		54.          Так, Верховний Суд наголошує, що подання Міською радою позовної заяви вже після звернення прокурора з позовом у даній справі не може нівелювати законність підстав представництва інтересів держави та звернення прокурора з позовом у цій справі, оскільки у відповідності до вимог статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність бездіяльності компетентного органу оцінюється судом за конкретними фактичними обставинами, які передували зверненню прокурора з позовом до суду та, які були встановлені апеляційним судом.
		55.          Викладеним також спростовується довід скаржника щодо незастосування судом апеляційної інстанції пункту 10 частини першої статті 226 ГПК України у якості підстави для залишення позовної заяви прокурора без розгляду. При цьому, колегія суддів зазначає, що: (1) наведена процесуальна норма не визнавались судом першої інстанції у якості підстави для залишення позову прокурора без розгляду; (2) переглядаючи справу в апеляційному порядку апеляційний суд виходив виключно з недоведеності тих обставин, що стали підставою для залишення судом першої інстанції позову прокурора без розгляду, а саме - правових підстав для представництва інтересів держави в суді, що відповідає такій підставі для залишення позову без розгляду, яка визначена у пункті 2 частини першої статті 226 ГПК України, а не у пункті 10 частини першої цієї статті. Зазначене, в свою чергу, виключає неправильне застосування судом апеляційної інстанції цієї процесуальної норми.
		56.          З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі не доводять порушення апеляційним господарським судом норм матеріального чи процесуального права, та спростовуються обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції. При цьому, доводи прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу, знайшли своє відображення під час касаційного перегляду цієї справи.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		57.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		58.          Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		59.          Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої у справі постанови.
		60.          За таких обставин, касаційна інстанція з урахуванням меж касаційного розгляду справи вважає за необхідне касаційну скаргу СТОВ "Нова Україна" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Розподіл судових витрат
		61.          Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" залишити без задоволення.
		2.          Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/11335/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                       О. В. Случ 
		 
		Судді                                                                                                 Н. О. Волковицька
		 
		                                                                                                 С. К. Могил

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...