Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/207/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2022.
Дата набрання законної сили: 26.05.2022
Номер судового провадження: 61-7003ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України                                                      
		 
		26 травня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 707/207/20
		провадження № 61-7003св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Грушицького А. І.,
		суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,                  Ткачука О. С.,
		 
		учасники справи:
		позивач - заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради,
		відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		третя особа - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року в складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Карпенко О. В., у справі за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		24 січня 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації. 
		 
		24 січня 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації.
		 
		Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 27 березня                        2020 року об`єднано в одне провадження дві цивільних справи № 707/207/20 за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації та № 707/208/20 за позовом прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації. Присвоєно об`єднаному провадженню реєстраційний № 707/207/20, 2/707/389/20 та призначено справу до розгляду.
		 
		24 січня 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації.
		 
		Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2020 року об`єднано в одне провадження дві цивільних справи № 707/217/20 за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації та № 707/207/20 за позовом прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації. Присвоєно об`єднаному провадженню реєстраційний № 707/207/20, 2/707/389/20 та призначено справу до розгляду.
		 
		На обґрунтування позовних вимог заступник прокурора посилався на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Черкаської міської ради перебуває комплекс бази відпочинку вчителів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Складовою частиною об`єкта є будинки відпочинку «А'-1, а'», «М'-1», «Т'-1, т, т', т2».
		 
		Водночас згідно з даними реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на будинок відпочинку з прибудовою «А'-1, а'» зареєстровано за ОСОБА_1 , на будинок відпочинку «М'-1» - за ОСОБА_2 , на будинок відпочинку «Т'-1, т, т', т2» - за ОСОБА_3 . 
		 
		На думку прокурора, відповідачі безпідставно набули право власності на спірне майно, а тому вказані приміщення підлягають поверненню у користування Черкаської міської ради, а записи про реєстрацію права власності - скасуванню.
		 
		Міська база відпочинку вчителів на АДРЕСА_1 створена у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07 травня 1969 року № 314.
		 
		Відповідно до рішення Черкаського обласного виконавчого комітету                                від 10 червня 1980 року № 358 Черкаському обласному комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ під існуючу базу відпочинку «Дніпро» за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі Черкаського району відведена земельна ділянка під базу відпочинку вчителів.
		 
		Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня 1994 року «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» відділу освіти виконкому Черкаської міської ради під базу відпочинку була надана земельна ділянка площею 1,67 га у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.
		 
		Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку 22 вересня 1995 року виданий управлінню освіти Черкаського міськвиконкому.
		 
		Згідно з інформацією із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів.
		 
		Між міським управлінням освіти Черкаського міськвиконкому та громадським об`єднанням «Дачний кооператив «Дніпро» 01 червня 2003 року укладено договір про спільну діяльність. Правонаступником вказаного громадського об`єднання є обслуговуючий кооператив «Дніпро-2003». Вказаний правочин став передумовою для оспорювання кооперативом права власності Черкаської міської ради на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідачі неправомірно та безпідставно оформили право власності на будинки відпочинку за вказаною адресою. Як наслідок, доведення права власності територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради на комплекс будівель і споруд бази відпочинку вчителів було предметом численних судових спорів та підтверджено рішеннями судів різних інстанцій.
		 
		Так, Верховний Суд у справі № 707/376/14-ц прийняв постанову від 24 липня                 2019 року, якою залишено без змін рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року, та визнано недійсними прилюдні торги, визнано недійсними і скасовано свідоцтва, якими посвідчено право власності на майно, що знаходиться на АДРЕСА_1 , в тому числі, свідоцтва, якими посвідчено право власності відповідачів на будинок відпочинку.
		 
		На момент проведення реєстрації права власності за ОСОБА_1 23 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 11 грудня 2018 року та ОСОБА_2 11 грудня                           2018 року, прилюдні торги, проведені 05 жовтня 2012 року на підставі договору    від 18 вересня 2012 року № 24-0100/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнано недійсними, та скасовано відповідні свідоцтва про право власності. Обслуговуючий кооператив не є власником майна, а відповідачі як члени кооперативу не можуть бути на законних підставах наділені вказаним правом.
		 
		На обґрунтування підстав для звернення з цим позовом прокурором зазначалось, що у даному випадку порушені майнові інтереси територіальної громади                              м. Черкаси на вільний доступ до прибережної зони, водного об`єкта та у разі їх усунення з`явиться можливість оздоровлення, організації дозвілля учасників навчального процесу, тобто у даному випадку порушується не лише право міської ради, як власника.
		 
		Зазначає, що прокуратура Черкаської області неодноразово ініціювала питання перед органом місцевого самоврядування про повернення вказаного майна у користування територіальної громади, а саме листами від 30 серпня 2019 року та 23 грудня 2019 року.
		 
		Однак Черкаська міська рада, як власник спірного майна та орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, позовну заяву до суду, з метою захисту майнових прав територіальної громади, не подавала, про що проінформовано прокуратуру листами від 23 вересня 2019 року № 19030-01-21 та від 28 грудня 2019 року № 28409-01-21.
		 
		Вважає, що у даному випадку, нездійснення протягом тривалого часу уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави і є тим виключним випадком для звернення прокурора до суду із даним позовом.
		 
		Посилаючись на викладене, прокурор просив суд: 
		 
		- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку з прибудовою «А'-1, а''», що входить до єдиного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності від 23 жовтня 2018 року № 28447802 за ОСОБА_1 на будинок відпочинку з прибудовою літ. «А'-1, а'», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		-  зобов`язати ОСОБА_2 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку «М'-1», що входить до єдиного майнового комплексу за адресою:                  АДРЕСА_1 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності                                  від 11 грудня 2018 року № 29419633 за ОСОБА_2 на будинок відпочинку                « М'-1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		- зобов`язати ОСОБА_3 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку з прибудовою та навісами літ. «Т-1, т, т', т2», що входить до єдиного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності від 11 грудня 2018 року № 29419267 за ОСОБА_3 на будинок відпочинку з прибудовою та навісами літ. «Т-1, т, т', т2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Стягнути із відповідачів на користь прокуратури Черкаської області судовий збір. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня                        2020 року позовні вимоги заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради задоволено.
		 
		Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку з прибудовою літ. «А'-1, а''», що входить до єдиного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності                                від 23 жовтня 2018 року № 28447802 за ОСОБА_1 на будинок відпочинку з прибудовою літ. «А'-1, а''», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Зобов`язано ОСОБА_2 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку літ. «М'-1», що входить до єдиного майнового комплексу за адресою:                                   АДРЕСА_1 .
		 
		Скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності                            від 11 грудня 2018 року № 29419633 за ОСОБА_2 на будинок відпочинку                 літ. «М'-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Зобов`язано ОСОБА_3 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку з прибудовою та навісами літ. «Т-1, т, т', т2», що входить до єдиного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності                                 від 11 грудня 2018 року № 29419267 за ОСОБА_3 на будинок відпочинку з прибудовою та навісами літ. «Т-1, т, т', т2», що знаходиться за адресою:                             АДРЕСА_1 .
		 
		Вирішено питання щодо судових витрат.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Черкаська міська рада не приймала рішення щодо передачі або відчуження майнового комплексу - міської бази відпочинку вчителів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Право на розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради як органу місцевого самоврядування, яка не була стороною договору про спільну діяльність.
		 
		Відповідно, будинки відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені за відповідачами, повинні бути повернуті Черкаській міській раді на підставі статті 1212 ЦК України.
		 
		Крім того, підлягають скасуванню відповідні записи про проведену державну реєстрацію права власності за відповідачами на оформлені ними будинки відпочинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Зазначено, що прокурор у позовній заяві та доданих документах достатньо обґрунтував та довів його повноваження на пред`явлення даного позову до суду, суд вважав, що прокурор підтвердив такі повноваження згідно до положень статті 56 ЦПК України.
		 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2020 року в частині скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності                    від 23 жовтня 2018 року № 28447802 за ОСОБА_1 , від 11 грудня 2018 року                  № 29419633 за ОСОБА_2 , від 11 грудня 2018 року № 29419267 за                    ОСОБА_3 , скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.
		 
		В іншій частині рішення Черкаського районного суду Черкаської області                   від 15 жовтня 2020 року залишено без змін.
		 
		Стягнено з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 ,                              ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по 3 153,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
		 
		Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь прокуратури Черкаської області по 2 102,00 грн за подачу позову.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачі набули право власності на спірні будинки відпочинку за відсутності правових підстав. Тому, встановивши, що підставою реєстрації за відповідачами права власності на спірні будинки у жовтні 2018 року стали саме свідоцтва від 17 жовтня 2012 року, які були скасованими, а Черкаська міська рада не приймала рішення щодо їх передачі або відчуження, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для повернення спірних будинків їх власнику, а саме Черкаській міській раді на підставі статті 1212 ЦК України.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині скасування записів про проведену державну реєстрацію права власності, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цей спосіб захисту не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		 
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 
		 
		У квітні 2021 року Черкаська обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 
		2021 року, в якій просить змінити оскаржувану постанову в частині стягнення судових витрат та вирішити питання про стягнення судових витрат із Черкаської міської ради на користь відповідачів, а не з прокуратури.
		 
		Як на підставу касаційного оскарження Черкаська обласна прокуратура посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. 
		 
		Зокрема, Черкаська обласна прокуратура зазначає, що постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині щодо стягнення судових витрат прийнята з порушенням норм процесуального права (статей 56, 141, 263 ЦПК України) та без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12.
		 
		Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про стягнення з прокуратури на користь відповідачів судових витрат у справі, не звернув увагу на те, що позивачем у справі є Черкаська міська рада, що регламентовано статтею 56 ЦПК України, відповідно до положень якої у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Таким чином, у зв`язку з частковим задоволення апеляційної скарги, розподіл судових витрат повинен бути проведений із дотриманням принципу пропорційності до розміру задоволених позовних вимог із урахуванням того, що позивачем у справі є саме Черкаська міська рада. 
		 
		Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12, у якій у зв`язку з висновком про відмову в задоволенні частини позовних вимог постановлено стягнути судові витрати із Харківської обласної ради (позов в інтересах якої пред`явлено прокурором).
		 
		Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 908/799/17,                                № 918/163/18, № 908/730/19, № 922/1658/20 щодо розподілу судових витрат та зазначено, що у разі звернення з позовом прокурора в інтересах уповноваженого органу сам орган набуває статусу позивача. Як наслідок, у разі відмови в задоволенні позову, відшкодування витрат із судового збору на користь відповідача покладаються саме на вказаний орган.
		 
		Зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на момент подання касаційної скарги чітко сформована практика розподілу судових витрат на підставі статті 129 ГПК України (вказані вище постанови КГС ВС), разом із тим, висновок про застосування статті 141 ЦПК України у зазначеній категорії справ відсутній.
		 
		Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року лише в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, а тому в іншій частині оскаржувана постанова не є предметом перегляду Верховного Суду.
		 
		Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року касаційне провадження відкрито, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
		 
		У червні 2021 року матеріали справи № 707/207/20 надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що міська база відпочинку вчителів у АДРЕСА_1 створена у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07 травня 1969 року № 314 (т. 1 а. с. 21, 192, т. 2 а. с. 116).
		Згідно з рішенням Черкаського обласного виконавчого комітету від 10 серпня 1980 року № 358, Черкаському обласному комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ під існуючу базу відпочинку «Дніпро» за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі Черкаського району відведена земельна ділянка під базу відпочинку вчителів                 (т. 1 а. с. 22, 23, 193, т. 2 а. с. 117).
		Відповідно до рішення Черкаської обласної ради народних депутатів                                     від 28 жовтня 1994 року № 2/3 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» відділу освіти виконкому Черкаської міської ради під базу відпочинку була надана земельна ділянка площею 1,67 га у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району (т. 1 а. с. 25, 196, т. 2 а. с. 120).
		Згідно наказу відділу освіти виконкому Черкаської міської ради народних депутатів від 19 травня 1995 року затверджено положення про міську базу відпочинку вчителів. Майно бази відпочинку належало до комунальної власності міста і складало 54 літні будинки та господарські споруди, які перебували на балансах загальноосвітніх закладів загальною балансовою вартістю                    157 300,00 грн.
		Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року № 47-р «Про затвердження матеріалів справи по видачі державного акту на право постійного користування землею» затверджено матеріали справи по видачі державного акту на право постійного користування землею площею                     1,67 га управлінню освіти Черкаського міськвиконкому та 22 вересня 1995 року видано акт на право постійного користування землею серія ЧР №17-68 (т. 1 а. с. 24, 26, 195, 197, т. 2 а. с. 119, 121).
		Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» комплекс будівель у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області на вул. Дахнівській, 9 знаходиться в оперативному управлінні управління освіти Черкаського міськвиконкому (т. 1 а. с. 49-52, 209-212, т. 2 а. с. 132-135).
		Між міським управлінням освіти Черкаського міськвиконкому та громадським об`єднанням «Дачний кооператив «Дніпро» 01 червня 2003 року укладено договір про спільну діяльність. Правонаступником вказаного громадського об`єднання є Обслуговуючий кооператив «Дніпро-2003» (т. 1 а. с. 54, 226, т. 2 а. с. 149).
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року в справі № К/9991/34858/11 за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради до виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлено, що рішення виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 29 листопада 2005 року № 128 про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно громадському об`єднанню «Дачний кооператив «Дніпро» прийняте з перевищенням компетенції, оскільки протиправно припинено право міської комунальної власності на нерухоме майно, яке не належало територіальній громаді с. Свидівок.
		Також встановлено, що договір, на підставі якого ОК «Дніпро-2003» нібито набув права власності взагалі не передбачає перехід права власності на будинки відпочинку, його стороною є балансоутримувач нерухомого майна комунальної власності та громадське об`єднання, а право розпорядження об`єктами комунальної власності є виключно у відповідної територіальної громади в особі міської ради, як органу місцевого самоврядування, яка не було стороною договору про спільну діяльність (т. 1 а. с. 62-64, 234-238, т. 2 а. с. 157-159).
		Рішенням виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 26 травня 2010 року № 76 «Про надання дозволу ОК «Дніпро-2003» на оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» вирішено доручити КП «ЧООБТІ» провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності ОК «Дніпро-2003» на нерухоме майно (комплекс будинків відпочинку, згідно технічної документації; свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 27 грудня 2005 року погасити. На підставі даного рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 лютого 2011 року, відповідно до якого ОК «Дніпро-2003» є власником комплексу нерухомого майна бази відпочинку вчителів «Дніпро» на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 55, 56, 227, 228, т. 2 а. с. 150, 151).
		Рішенням Свидівоцької сільської ради від 20 жовтня 2010 року № 45-20 «Про припинення права користування земельною ділянкою та визнання державного акта на право постійного користування серії ЧР 17-68 від 22 вересня 1995 року таким, що втратив чинність» фактично було скасовано правовстановлюючі документи Черкаської міської ради на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, які було реалізовано на прилюдних торгах.
		Однак, постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 02 листопада 2011 року, яка набрала законної сили, за відповідним адміністративним позовом Черкаської міської ради, визнано нечинним вищевказане рішення Свидівоцької сільської ради від 20 жовтня 2010 року № 45-20.
		05 жовтня 2012 року ТОВ «Укрспецторг Групп» в особі Черкаської філії на виконання договору від 18 вересня 2012 року № 24-0100/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного з Відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: 66 дерев`яно-щитових будиночків, що знаходяться на АДРЕСА_1 , в тому числі і будиночків ««А'-1, а''», «М'-1», «Т-1, т, т', т2».
		Прилюдні торги були проведені у ході виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду Черкаської області за позовом ФОП ОСОБА_4 до обслуговуючого кооперативу «Дніпро-2003» про стягнення 162 000,00 грн та 3 240,00 грн судових витрат.
		Учасниками прилюдних торгів були, зокрема, відповідачі по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		17 жовтня 2012 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на будинок відпочинку з прибудовою літ. «А'-1, а'», що знаходиться на                                       АДРЕСА_1 .
		17 жовтня 2012 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на будинок відпочинку літ. «М'-1», що знаходиться на АДРЕСА_1 .
		17 жовтня 2012 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на будинок відпочинку з прибудовою та навісом літ. «Т-1, т, т', т2», що знаходиться на АДРЕСА_1 .
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня                         2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року та постановою Верховного Суду від 24 липня 2019 року, визнано недійсними прилюдні торги, проведені 05 жовтня 2012 року та визнано недійсними і скасовано, зокрема, свідоцтва від 17 жовтня 2012 року, якими посвідчено право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 69-79, 243-253, т. 2 а. с. 164-174).
		Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 червня 2017 року, право власності на земельну ділянку на                                              АДРЕСА_1 площею 1,6700 га 12 лютого 2016 року зареєстровано за Свидівоцькою сільською радою (т. 1 а. с. 28, 198, 199, т. 2 а. с. 123).
		Згідно рішення Черкаської міської ради від 12 червня 2018 року № 2-3408 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року                             № 3-531 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, якими вони передаються в оперативне управління», комплекс нерухомого майна бази відпочинку вчителів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться в оперативному управлінні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (т. 1 а. с. 108-112, т. 2 а. с. 29-33, 203-207).
		Рішенням Черкаської міської ради від 12 червня 2018 року № 2-3419 «Про визначення балансоутримувачів комунального майна в м. Черкаси» визначено балансоутримувачами комунального майна міста Черкаси в галузях освіти, культури, молоді та спорту відповідні заклади та підприємства, зокрема, комплексу нерухомого майна бази відпочинку вчителів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 108-112, т. 2 а. с. 34-36, 208-210).
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 січня 2020 року комплекс бази відпочинку вчителів, що знаходиться у  АДРЕСА_1 , в тому числі на будинки відпочинку «А'-1, а'», «М'-1», «Т-1, т, т', т2», зареєстровано державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради 02 жовтня 2018 року за Черкаською міською радою на підставі рішення Черкаської міської ради від 12 червня 2018 року, рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року, постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2012 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року. Номер запису про право власності 28455767 (т. 1 а. с. 29-33, 20-205, т. 2 а. с. 126-130).
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно                                   від 24 січня 2020 року, рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухар С. А., 23 жовтня 2018 року проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності (частка 823/10000) на комплекс будівель, що розташовані на                                АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (будинок відпочинку з прибудовою «А'-1, а'»). Підстава виникнення права власності: довідка ОК «Дніпро-2003» від 01 жовтня 2018 року № 10/01.10, свідоцтво, серія та номер 2-1870 від 17 жовтня 2012 року, розрахунок часток співвласників комплексу будівель від 24 березня 2016 року. Номер запису про право власності 28578471 (т. 1 а. с. 45).
		З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 січня                2020 року вбачається, що рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухар С. А., 11 грудня 2018 року проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності (частка 39/500) на комплекс будівель, що розташовані на   АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (будинок відпочинку літ. «М'-1»). Підстава виникнення права власності: довідка ОК «Дніпро-2003» від 01 жовтня 2018 року № 20/01.10, свідоцтво, серія та номер 2-1866 від 17 жовтня 2012 року, розрахунок часток співвласників комплексу будівель від 24 березня 2016 року. Номер запису про право власності 29419633 (т. 1 а. с. 222).
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 січня 2020 року вбачається, що рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухар С. А., 11 грудня 2018 року проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності (частка 71/2500) на комплекс будівель, що розташовані на АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (будинок відпочинку з прибудовою та навісом літ. «Т-1, т, т', т2»). Підстава виникнення права власності: довідка ОК «Дніпро-2003»                                  від 01 жовтня 2018 року № 19/01.10, свідоцтво, серія та номер 2-1850 від 17 жовтня 2012 року, розрахунок часток співвласників комплексу будівель                             від 24 березня 2016 року. Номер запису про право власності 29419267 (т. 2                              а. с. 145).
		Листом прокуратури Черкаської області від 30 серпня 2019 року було повідомлено Черкаську міську раду про необхідність вжиття заходів представницького характеру щодо витребування приміщень, зокрема, «А'-1, а'», «М'-1», «Т-1, т, т', т2» із незаконного володіння і роз`яснено, що в разі відсутності реагування на вказане порушення прокурором області буде подано позовну заяву про витребування названого майна (т. 1 а. с. 95, т. 2 а. с. 16, 188).
		Згідно листа від 23 вересня 2019 року виконком Черкаської міської ради повідомив прокурора Черкаської області, що Черкаська міська рада не вживала заходів представницького характеру щодо витребування приміщень із незаконного володіння по причині обмеженого доступу до документів, що були підставою для внесення відповідних записів до зазначеного Державного реєстру (т. 1 а. с. 98, т. 2 а. с. 19, 192).
		Листом прокуратури Черкаської області від 23 грудня 2019 року повторно було повідомлено Черкаську міську раду про вживання заходів представницького характеру щодо витребування приміщень «А'-1, а'», «М'-1», «Т-1, т, т', т2» із незаконного володіння (т. 1 а. с. 96, т. 2 а. с. 17, 192).
		Відповідно до листа від 28 грудня 2019 року міський голова повідомив прокуратуру Черкаської області, що заходи представницького характеру щодо витребування вказаних приміщень із незаконного володіння та скасування відповідних записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не вживалися (т. 1 а. с. 99, т. 2 а. с. 20, 193).
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині не відповідає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Аналіз змісту касаційної скарги Черкаської обласної прокуратури свідчить про оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року лише в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, а тому в іншій частині оскаржувана постанова не є предметом перегляду Верховного Суду.
		 
		Верховний Суд здійснює касаційний перегляд постанови Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року у цій справі лише в частині та межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		У справі, що переглядається, у січні 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації.
		 
		Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		 
		Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		 
		Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі 
		№ 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено висновок про те, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 
		1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		 
		«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		 
		«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		 
		Колегія суддів наголошує що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини п`ятої статті 56 ЦПК України, що кореспондується з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		 
		У справі, що переглядається, суди встановили, що прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді, а саме: з огляду на неподання Черкаською міською радою позову, що свідчить про тривалу бездіяльність міської ради щодо захисту інтересів держави та територіальної громади, отже, неналежне виконання нею своїх повноважень. Тому у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з такими позовами, що відповідає нормам законодавства. 
		 
		Таким чином, відкривши провадження за позовними заявами заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, зазначений орган набув статусу позивача у справі. Вказане підтверджується також рішеннями судів у цій справі по суті спору в частині задоволених позовних вимог (зобов`язання відповідачів повернути Черкаській міській раді будинки відпочинку, що входять до єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Дахнівська, 9 с. Свидівок Черкаського району Черкаської області).
		 
		Разом із тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат за результатами апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції постановив стягнути з прокуратури Черкаської області на користь відповідачів судові витрати у справі, що складаються із судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги в розмірі по 3 153,00 грн.
		 
		Колегія суддів із зазначеним висновком апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.
		 
		Питання розподілу судових витрат у справі врегульовано положеннями статті 
		141 ЦПК України.
		 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Колегія суддів наголошує, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, що регламентовано частиною першою статті 48 ЦПК України.
		 
		У цій справі, відкривши провадження за позовними заявами заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, саме зазначений орган набув статусу позивача у справі, тобто позивачем є не прокурор, а тому і відповідний розподіл судових витрат повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача.
		 
		З огляду на зазначене, колегія суддів приймає доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 908/799/17, № 918/163/18, № 908/730/19, № 922/1658/20 щодо розподілу судових витрат, відповідного до якого у разі звернення з позовом прокурора в інтересах уповноваженого органу сам орган набуває статусу позивача. 
		 
		 
		Як наслідок, у разі відмови в задоволенні позову, відшкодування витрат із судового збору на користь відповідача покладається саме на вказаний орган. 
		 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі з урахуванням часткового задоволення позову за наслідками розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд у порушення положення процесуального законодавства дійшов помилкового висновку про стягнення судового збору з прокуратури, а не з Черкаської міської ради, яка набула статусу позивача у справі, а тому постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині підлягає зміні.
		Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14 липня                         2021 року в справі № 707/218/20 (провадження № 61-7000св21).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).
		 
		Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено порушення норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги і зміну мотивувальної та резолютивної частин постанови Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
		 
		З огляду на те, що постанова Черкаського апеляційного суду від 26 березня 
		2021 року оскаржена лише в частині розподілу судових витрат, а не у частині розгляду позовних вимог по суті, Черкаська обласна прокуратура не сплачувала судовий збір за подачу касаційної скарги, оскільки судові витрати не є самостійними позовними вимогами та не входять до ціни позову, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат за подачу касаційної скарги.
		 
		Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 914/633/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 922/1658/20.
		 
		Постанова Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року щодо позовних вимог по суті спору не оскаржувалася, а тому не була предметом перегляду Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури задовольнити.
		 
		Постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови в такій редакції: 
		 
		«Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по 3 153 грн 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги».
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                            А. І. Грушицький
		 
		Судді:                                                                                     І. В. Литвиненко 
		 
		Є. В. Петров
		 
		В. В. Сердюк
		 
		О. С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...