Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 657/1135/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2022.
Дата набрання законної сили: 01.06.2022
Номер судового провадження: 61-13050ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України     
		 
		01 червня 2022 року 
		м. Київ
		 
		 
		справа № 675/1135/20
		провадження № 61-13050св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідач - Акціонерне товариство «Херсонгаз»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 квітня 2021 року у складі судді Ковальчук О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії судів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся позовом до Акціонерного товариства «Херсонгаз» (далі - АТ «Херсонгаз») про захист прав споживача.
		Позов мотивований тим, щовін є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 та є споживачем природного газу, який постачається АТ «Херсонгаз».
		22 травня 2020 року представником відповідача здійснений огляд газопроводу, який веде до будинку позивача. Під час огляду складений акт про порушення № 002587/318, в якому зазначено про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме наявність несанкціонованого газопроводу (наявний штуцер діаметром 15 мл з заглушкою); наявність на штуцері слідів свіжої фарби та зазубрини від слюсарних ключів.
		14 червня 2020 року мало проводитись засідання комісії оператора ГРМ щодо складеного відносно нього акту про порушення, на якому він присутнім не був, оскільки не мав можливості прибути у м. Херсон через похилий вік та відсутність для цього коштів. З протоколом засідання комісії та її рішенням він не ознайомлений, копію вказаного рішення не отримував.
		В подальшому позивач отримав лист від відповідача разом з попередженням № 89, претензією про компенсацію вартості необлікованого об`єму газу і його вартості; актом-розрахунком, з яких вбачається, що він має сплатити 20 386,13 грн, з яких 19 689,94 грн складає відшкодування необлікованого (донарахованого) об`єму газу та обсягу природного газу і його вартості, внаслідок встановленого порушення Кодексу газорозподільчих систем та попереджено, що у разі несплати вказаної суми буде припинено розподіл природного газу шляхом відключення оселі від діючого газопроводу.
		Позивач вважав, що представниками відповідача не зафіксований факт реального використання ним газу шляхом прокладення несанкціонованого газопроводу. В акті про порушення: не вказано, де саме виявлено штуцер з заглушкою, відсутня будь-яка інформація, яка б підтверджувала, що саме він, або інша особа з його відома вчинив дії по встановленню вказаного штуцера; відсутня інформація про те, коли штуцер міг бути встановлений та чим саме підтверджується факт, що він використовувався ним для несанкціонованого газопроводу; відсутні дані про можливий період користування газом у такий спосіб.
		З актом про порушення та рішенням комісії позивач не погоджується, оскільки в роботу газової мережі він не втручався, не створював та не користувався несанкціонованим газопроводом.
		Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Херсонгаз» по акту про порушення № 002587/616 від 22 травня 2020 року щодо здійснення нарахування об`єму не облікованого природного газу за граничними об`ємами природного газу за 6 місяців до дати виявлення та усунення порушень 22 травня 2020 року, а також інших супутніх витрат, понесених АТ «Херсонгаз», разом на суму 20 386,13 грн.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 квітня 2021 року, яке залишене без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, у задоволені позову ОСОБА_1  відмовлено в повному обсязі.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт несанкціонованого відбору природного газу підтверджується наявністю несанкціонованого газопроводу. Доказів, які б могли спростувати цю обставину, позивачем суду не надано, при цьому позивач вказує лише на те, що не має відношення до несанкціонованого газопроводу. Як доказ наявності у позивача несанкціонованого газопроводу та позаоблікове використання природного газу суд першої інстанції визнав данні фактично сплаченого обсягу позивачем природного газу, які містяться в акті -розрахунку, з якого вбачається, що за період з 27 грудня 2019 року по 21 травня 2020 року (опалювальний період) позивачем майже не використовувався природний газ. При тому, що вказаний період є опалювальним, позивачем на надано суду жодних доказів наявності в нього альтернативного опалення житла, що зумовило б використання ним такої незначної кількості газу. Позивач не довів порушення відповідачем процедури проведення засідання з розгляду акту про порушення або порушення процедури розгляду та затвердження акту про порушення; рішення комісії, акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості прийняті у межах повноважень комісії та відповідають розрахункам (формулам) і вимогам глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У липні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , у якій просить скасувати рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 квітня 2021 року та постанову  Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
		Касаційна скарга мотивована тим, що той факт, що позивач використовував незначну кількість газу у вказаний період ніяк не свідчить, що він використовував його несанкціоновано, він міг з метою економії не опалювати свій будинок взагалі, або опалювати лише у певні дні. Відповідачем не наведено жодних даних, які б підтверджували інше. А тому висновки суду про те, що позивач використовував газ для опалення поза межами приладу обліку не ґрунтуються на матеріалах справи. Позивачем отримано довідку ЦНАП, відповідно до якої житловий будинок по АДРЕСА_1 має вбудовану піч та твердопаливний котел (раніше відповідний доказ не долучався до матеріалів справи, оскільки позивач не стверджував про те, що він має альтернативні способи опалення будинку та використовував їх, він лише зазначав, що ним не здійснювалось несанкціоноване використання газу). Крім того, в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження того, що вказаний штуцер вмонтовано з відома позивача. З фото, які надано відповідачем, не можливо встановити, де та коли їх зроблено. Відповідачем не надано доказів того, що мало місце безоблікове використання газу позивачем. Позивач не стверджував про те, що він взагалі не користувався системою газопостачання, а тому вважає, що у нього і не було обов`язку надавати докази того, що 22 травня 2020 року він не користувався системою газопостачання. Якщо ж мова йде про несанкціоноване користування системою газопостачання, то сам по собі акт перевірки, проведеної представниками відповідача свідчить про те, що такого користування на час перевірки не виявлено. Разом з тим, відповідно до наданої до суду довідки в будинку позивача наявна піч та твердопаливний котел. Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про допит свідка, що позбавило позивача можливості довести той факт, що твердопаливний котел було встановлено в його оселі задовго до проведення перевірки представником відповідача, а також факту використання вказаного котла. При цьому висновки суду не відповідають наявним в матеріалах справи доказам. Окрім того, поза увагою судів обох інстанцій залишився той факт, що здійснити самовільне встановлення штуцера позивач фізично не мав змоги, оскільки для виконання цих дій необхідним є хоча б тимчасове припинення газопостачання в усій мережі, а самостійно, тобто без відома працівників відповідача він цього зробити не зміг би.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 675/1135/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
		У жовтні 2021 року матеріали цивільної справи № № 675/1135/20 надійшли до Верховного Суду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України). 
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, який розташовано в АДРЕСА_1 .
		Позивач є споживачем природного газу за місцем свого проживання, використовував для побутових потреб газ, розподіл якого здійснювався ПАТ «Херсонгаз» на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Розподіл (постачання) природного газу здійснювався на підставі договору розподілу природного газу, який є договором приєднання, що сторонами не заперечувалося.
		22 травня 2020 року працівниками ПАТ «Херсонгаз» здійснено перевірку газових мереж зовнішнього газопостачання в домоволодінні ОСОБА_1 та при огляді газопроводу виявлено наявність несанкціонованого газопроводу - наявність штуцеру діаметром 15 мл з заглушкою, на якому наявні сліди від свіжої фарби та зазубрини від слюсарських ключів.
		Факт порушення Кодексу ГРМ зафіксовано в акті про порушення № 002587/318 від 22 травня 2020 року, який складено в присутності споживача ОСОБА_1 , ним підписано з зауваженням та засвідчено підписами працівників ПАТ «Херсонгаз», які здійснювали перевірку газопроводу повідомлено про дату засідання комісії з розгляду акту.
		22 травня 2020 року ОСОБА_1 у заяві на ім`я голови правління АТ «Херсонгаз» просив провести засідання комісії без його участі.
		Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення АТ «Херсонгаз» № 26 від 19 червня 2020 року прийнято рішення про проведення донарахування необлікованого об`єму природного газу на підставі акту про порушення за граничними об`ємами споживання природного газу за 6 місяців до дати усунення порушення 22 травня 2020 року.
		На підставі рішення комісії ОСОБА_1 здійснено нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу у розмірі 19 689,94 грн.
		ПАТ «Херсонгаз» направило ОСОБА_1 претензію № 89 про сплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу згідно акту про порушення на загальну суму 20 386,13 грн та попередження про припинення газопостачання.
		Планом-схемою газопроводу домоволодіння позивача не передбачено наявності на ньому штуцеру.
		Позиція Верховного Суду
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
		Згідно з Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, забороняється під`єднання несанкціонованого газопроводу.
		Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
		Самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.
		У пункті 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
		Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.
		Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
		Суди встановили, що 22 травня 2020 року працівниками ПАТ «Херсонгаз» здійснено перевірку газових мереж зовнішнього газопостачання в домоволодінні ОСОБА_1 та при огляді газопроводу виявлено наявність несанкціонованого газопроводу - наявність штуцеру діаметром 15 мл з заглушкою, на якому наявні сліди від свіжої фарби та зазубрини від слюсарських ключів, та складено акт про порушення № 002587/318.
		Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу необхідно відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем достатнім встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки представниками відповідача у відповідності до положень Кодексу газорозподільних систем складений акт № 002587/616 від 22 травня 2020 року про наявність несанкціонованого газопроводу. Вказаний акт оформлено за участю позивача, акт ним підписаний з зауваженням. Однак, позивач зазначеного в акті факту порушення не спростував, доказів які б підтверджували належне користування газом, суду не надав.
		Колегія суддів відхиляє доводи позивача стосовно відмови апеляційним судом у задоволенні клопотання про допит свідка.
		Відповідно до частин першої - третьої 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		Ці дані встановлюються зокрема, показаннями свідків.
		Поважних причин, які унеможливили заявити  клопотання про виклик свідка в суді першої інстанції, позивач не навів. 
		Висновки Верховного Суду
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
		Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 квітня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                              І. О. Дундар
		 
		Н. О. Антоненко
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...