Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/559/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2022. Зареєстровано: 08.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2022.
Дата набрання законної сили: 26.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/524/150/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017170000000506

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/559/18
		Провадження № 1-кп/524/150/22
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		06 червня 2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючогосудді: ОСОБА_1 
		 при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		 за участю прокурора: ОСОБА_7 
		 захисника  ОСОБА_8 
		 обвинуваченого ОСОБА_9 
		 потерпілої  ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритомусудовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської областікримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000506 від 24.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, звищоюосвітою,розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченогост. 286 ч.2 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Органами досудового розслідування ОСОБА_9 висунуте обвинувачення в тому, що 24.11.2017 року приблизно о 08 год. 40 хв., в світлий час доби, ясну погоду без опадів , по сухому асфальтобетонному покриттю вулиці Вадима Пугачова в м. Кременчуці , зі сторони проспекта Свободи в напрямку вулиці Чкалова, керуючи вантажним автомобілем «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 ,рухався водій ОСОБА_9 , який зупинився перед горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1-«зебра». В цей же час в районі будинку №152 по проспекту Свободи на проїзну частину вийшла пішохід ОСОБА_11 , яка почала перетинати дорогу , поза межами нерегульованого пішохідного переходу справа наліво , відносно напрямку руху автомобіля «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , але при цьому рухаючись в зоні дії дорожніх знаків 5.35.1-5.35.2- "пішохідний перехід". 
		Перебуваючи в даній дорожній обстановці та не переконавшись , що його рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, водій вантажного автомобіля «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 , порушуючи вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України , де відповідно вказано : 
		-18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		розпочав рух в напрямку вулиці Чкалова та в напрямку нерегульованого пішохідного переходу, де в зоні дії дорожніх знаків 5.35.1-5.35.2- «пішохідний перехід», допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля у задню частину тіла пішохода ОСОБА_11 .
		В результаті наїзду пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до лікарні «Кременчуцька» , де того ж дня померла. 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 782 від 29.12.2017 року при судово- медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження : множинні переломи ребер з права та зліва по заднім анатомічним лініям з розривом пристінкової плеври зліва; перелом правої ключиці; перелом правої лопатки; крововилив в правий купол діафрагми; розрив капсули печінки з дефектом паренхіми; крововилив в навколо ниркову клітковину; крововилив під капсулу правої нирки; закритий перелом лівого плеча на межі середньої та нижньої третини; закритий перелом зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступеневого суглобу з переходом на задню поверхню правого плеча, нижньому квадранті лівої сідниці, на задньо- зовнішній поверхні лівої гомілки в верхній та нижній третині; синці на передній поверхні лівого плечового суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, на тильній поверхні правої стопи; крововилив в м`які покрови голови в правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці; садно в лобно- тім`яній ділянці справа; синець в скронево-виличній ділянці справа. 
		Вказані тілесні ушкодження являють собою сполучену травму (політравму), яка супроводжувалась кровотечею в ліву плевральну і черевну порожнину та ускладнилась розвитком травматичного шоку, по ступеню тяжкості, стосовно живої особи має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Дані тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті , внаслідок ударної дії тупими твердими предметами зі значною силою , якими могли бути виступаючі частини автотранспорта , який рухався. 
		Враховуючи механізм утворення , локалізацію , параметри , морфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень , слід вважати , що місце первинного удару було в ділянку задньої поверхні тулуба потерпілої , внаслідок чого утворились множинні переломи ребер по задніх анатомічним лініям , перелом правої лопатки, розрив печінки , крововиливи в правий купол діафрагми; жирову клітковину та під капсулу правої нирки , крововиливи в м,які тканини спини та лівої сідниці ,перелом лівого плеча . Піля чого було відкидання тіла з ударом о дорожнє покриття , внаслідок чого утворились перелом зовнішньої кісточки лівого гомілково  ступеневого суглобу , крововилив в м,які покрови та садно з синцем на голові справа , синці на передній поверхні лівого плечевого суглобу та передній поверхні правого колінного суглобу. 
		Причиною смерті ОСОБА_11 став травматичний шок , як ускладнення тупої сполученої травми грудної клітки і живота , кінцівок , голови , з множинними переломами ребер справа та зліва по задніх анатомічних лініях , розривами пристінкової плеври зліва, переломами кісток плеча та лівої гомілки . 
		При судово  токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 етиловий та інші спирти не виявлені . 
		Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 659 від 27.12.2017 року в умовах даної події водій вантажного автомобіля «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання п. 18.1. «Правил дорожнього руху України».
		У даній дорожній обстановці в діях водія вантажного автомобіля «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , вбачаються невідповідності з вимогами п. 18.1. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
		Згідно обвинувального акту дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_9  в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав і пояснив, що 24.11.2017 року приблизно о 9 годині ,на вантажному автомобіля «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вулиці Пугачова м. Кременчука Полтавської області в сторону заводу «Лукас» , поблизу ринку «Толока». Він здійснив повну зупинку транспортного засобу перед пішохідним переходом, пропустив пішоходів, переконався що на пішохідному переході нікого немає і почав повільний рух зі швидкістю 2-3 кілометри на годину. Коли він вже перетнув пішохідний переход, почув крики людей і зупинився, вийшов з машини і побачив бабусю, яка лежала перед передньою частиною автомобіля. Підбігло багато людей, він витягнув потерпілу з-під машини, вона була у свідомості. Приблизно через 5 хвилин приїхала швидка медична допомога та працівники поліції. Потерпілу забрали, оформили матеріали та він поїхав до наркодиспансеру. Після наркодиспансеру він поїхав до слідчого, який повідомив , що потерпіла в реанімації. Він поїхав до лікарні, де лікар повідомив йому про смерть потерпілої. Перед пішохідним переходом він зупинився за півтора-два метри. Коли він зупинився, були пішоходи, які перейшли проїзну частину, він бачив лише голови пішоходів зі свого місця водія , які стояли зі сторін і пропускали машини. Після наїзду він зупинився за 4-5 метрів від пішохідної дорожки. На автомобілі пошкоджень від наїзду не було. Коли він вийшов, потерпіла перебувала під кабіною водія, а саме під передньою балкою транспортного засобу, між колесами. Потерпіла була розташована головою до пішохідного переходу по ліву сторону. Коли він зупинився перед пішохідним переходом позаду нього були також інші автомобілі. На узбіччі дороги він бачив лише тих пішоходів, які вище зростом, через висоту транспортного засобу, яким керував. Про те, що він здійснив наїзд на пішохода , зрозумів тільки тоді , коли почув крики людей, після чого відразу зупинився. Транспортний засіб, яким він керував марки «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , висотою 3,70 метри, шириною 2,65 метри, повною масою 14 тонн. Потерпіла була приблизно зростом 1 метр 60 сантиметрів, вона вибігла на дорогу з правої сторони відносно нього, поза межами пішохідного переходу у мертвій зоні його автомобіля, тобто він взагалі її не бачив. Видимість правої частини проїзної частини недостатня, що обумовлено висотою і шириною автомобіля, а також посадкою водія. З порушенням пункту 18.1 ПДР України він не погоджується, так як він перед пішохідним переходом зупинив транспортний засіб , пішоходи перейшли дорогу по пішохідному переходу і коли нікого не було із пішоходів на пішохідному переході він почав рух автомобіля . На його думку, потерпіла порушила ПДР, так як переходила дорогу за межами пішохідного переходу, коли він вже рухався. Матеріальна шкода ним відшкодована потерпілій , так як він мав намір допомогти людині, яка потрапила у складну ситуацію. Шкодує про те, що сталось, але вважає , що його вини у ДТП немає. 
		На підтвердження вини ОСОБА_9 в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілої,стороною обвинувачення, а саме прокурором, надано наступні докази:
		-показання потерпілої  ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 є її бабусею. 24 листопада 2017 року їй зателефонували з лікарні і повідомили, що бабусю привезли до реанімації у важкому стані. Вона поїхала до лікарні, де лікарі повідомили їй, що шансів вижити у бабусі немає. Згодом слідчий повідомив ій про обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме , що в районі пішохідного переходу ОСОБА_9 вчинив наїзд на її бабусю. Коли вона була на слідчому експерименті побачила, що водій ОСОБА_9 зупинився перед пішохідним переходом, пропустив пішоходів, і після цього тільки почав рух, однак не побачив пішохода та вчинив наїзд на її бабусю. Йому люди закричали, щоб він зупинився, так як він не зрозумів, що здійснив наїзд. Обвинувачений допоміг ій з похованням бабусі, відшкодував вартість поховання  12000 гривень. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого вона не має. На час ДТП бабуся мала гарне самопочуття, вона її бачила за 10 хвилин до події. Раніше бабуся потрапляла в дорожньо-транспортні пригоди, коли вона перебувала на острівці безпеки, водій виїхав на нього, це відбулося приблизно у 2007-2008 роках. Бабусі було 82 роки. Вона пересувалася нормально, звичайним кроком. Покарання просить призначити обвинуваченому на розсуд суду, не наполягає на призначенні суворого покарання, щодо позбавлення права керування транспортними засобами обвинуваченого покладається на розсуд суду. 
		-показання свідка  ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що він, точну дату та час не пам`ятає, направлявся пішки до магазину «Маркетопт», який розташований в районі вулиці Московської м.Кременчука. Не доходячи до пішохідного переходу в напрямку магазину «Маркетопт» по вулиці Московській м.Кременчука побачив, що люди перейшли по пішохідному переходу дорогу в дві сторони, і зупинився, так як зрозумів що машини зараз почнуть рух. Вантажна машина, яка стояла ближче до нього почала рух. Як тільки вантажна машина перетнула пішохідний перехід, позаду нього вийшла жінка з двома сумками, і спробувала перебігти дорогу перед вантажною машиною, яка знаходилася в русі. Згодом побачив жінку під автомобілем, і почав свистіти. Водій зупинився, але жінка була вже під машиною. Водій вийшов із кабіни і витягнув жінку з-під автомобіля. Після цього приїхала швидка медична допомога і поліція. Подія сталася в 2017 році, вранці, точну дату та час не пам`ятає, погода була прохолодною. Вантажний автомобіль стояв приблизно на відстані метра перед пішохідним переходом до початку руху, згодом він почав рух в напрямку лівіше, після контакту з пішоходом автомобіль зупинився за пішохідним переходом. Після зупинки задня частина вантажівки ще була на пішохідному переході. Потерпіла  жінка не бігла, вона йшла дуже швидким кроком. Жінка була приблизно 1 метр 60 сантиметрів зросту. Коли він зупинився, біля нього пішоходів не було. Автомобілі рухались в двох напрямках, усі почали рух одночасно. Жінка рухалася по діагоналі, вона намагалася перебігти дорогу перед вантажною машиною, яка рухалася. Коли жінка вибігла, кабіна вантажного автомобіля була за пішохідним переходом, жінка проїзну частину перебігала не по пішохідному переходу , а за ним . Жінка мала в руках дві сумки. При падінні тіло потерпілої було перпендикулярно автомобілю, головою потерпіла була ближче до дорожньої розмітки. Вважає, що потерпіла могла заплутатися в сумках і просто впасти. Удар автомобіля по потерпілій він не бачив, вантажний автомобіль рухався дуже повільно, приблизно 3-7 кілометрів на годину. Після зіткнення водій вантажного автомобіля вискочив з машини, побачив жінку і почав витягати її з-під автомобіля. В тій обстановці водій не мав змоги бачити пішохода, так як вона вибігла у мертвій зоні для водія, у тому числі через висоту кабіни транспортного засобу. Жінка бігла поза дорожньо розміткою «пішохідний перехід», на відстані від зебри приблизно 3 метри . Він вважає, що Правила дорожнього руху в данній ситуації порушила потерпіла , так як бачила, що автомобіль рухається, але намагалася перебігти перед ним. Щодо зустрічної смуги руху, то він бачив , що там знаходились легкові автомобілі, щонайменше одна машина проїхала пішохідний перехід. 
		-показаннями свідка  ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що у 2017 році, точну дату та час він не пам`ятає, він їхав за вантажним автомобілем, який зупинився перед пішохідним переходом, щоб пропустити людей. Коли люди перейшли дорогу по пішохідному переходу ,то для вантажного автомобіля дорога була вільна, тому він і почав рух, він також поїхав за вантажним автомобілем . Коли вантажний автомобіль проїхав пішохідний перехід, він побачив силует, з правої сторони , поза межами пішохідного переходу, вибігла людина,жінка , яка потрапила під автомобіль. Після цього вантажний автомобіль зупинився, вони вибігли з машини, щоб подивитися, що трапилося. Він побачив, що жінка похилого віку була під машиною, її дістав водій вантажного автомобіля з-під машини, щоб надати їй допомогу, а особисто він викликав швидку медичну допомогу. Коли швидка медична допомога приїхала, жінка ще була у свідомості. Він швидку медичну допомогу викликав неодноразово, так як вона їхала дуже довго. Точно бачив, що жінка, незважаючи на похилий вік, дуже швидко вибігла на дорогу. Вантажний автомобіль, у тому числі і кабіна, в момент наїзду на потерпілу були поза межами пішохідного переходу, де знаходилася задня частина автомобіля він не пам`ятає. Рух усі транспортні засоби почали після того, як пройшли всі пішоходи. Рух жінки похилого віку був не прямим, а навскоси, йому здалося, що вона хотіла оббігти вантажний автомобіль. Вважає, що жінка бачила вантажний автомобіль, так як у нього була велика помаранчева кабіна. Вантажний автомобіль почав рух після того, як пропустив пішоходів на переході і водієві нічого не заважало далі рухатись . Темп руху у пішохода- потерпілої був швидкий, незважаючи на вік жінки. Розташування жінки під автомобілем після наїзду йому невідоме. Місце наїзду від пішохідного переходу знаходилося приблизно за декілька метрів, два або більше. Вантажний автомобіль не зупинився, так як бабуся дуже швидко вибігла і потрапила у сліпу зону для водія вантажівки. Вважає, що порушення Правил дорожнього руху в даній ситуаціі допустила потерпіла . Вважає, що водій вантажного автомобіля вжив усіх заходів для безпеки дорожнього руху , вплоть до гальмування автомобіля. 
		-показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засідання пояснила, що восени 2017 року приблизно о 9 годині, точну дату не пам`ятає, вона стояла на пішохідному переході біля ринку по вулиці Московській м.Кременчука, щоб перейти дорогу. Бачила , як водій вантажної машини зупинився перед пішохідним переходом, люди перейшли дорогу, і потім він поїхав. Водій вантажного автомобіля їхав дуже повільно. Побачити жінку водій не міг, вона вискочила дуже швидко на проїзну частину. Після того як сталася подія, викликали швидку медичну допомогу , яка забрала потерпілу до лікарні . Вона вважає, що вини водія в даній ДТП немає , так як зіткнення відбулося поза межами пішохідного переходу, на відстані приблизно півтора метри від розмітки. Потерпіла намагалася оббігти машину , поза межами пішоходного переходу . Автомобіль практично проїхав пішохідний перехід, тільки задня частина була на пішохідному переході,оскільки автомобіль був дуже довгий, 5-6 метрів . Тіло потерпілої знаходилось із лівої сторони передньої частини автомобіля, потерпіла лежала біля бамперу. Безпосередньо зіткнення вона не бачила. Пішохід намагалася перебігти дорогу перед автомобілем, вона рухалася швидко та поза пішохідним переходом, приблизно за 1,5 метри від нього, однак вважає, що пішохід бачила автомобіль. Тіло потерпілої після ДТП знаходилося поза межами пішохідного переходу. Швидка медична допомога просто забрала пішохода, жодних медичних маніпуляцій на місці не вчиняла. Вік потерпілої їй відомо зі слів очевидців. Вона була присутня при проведенні слідчого експерименту , при проведенні якого проводилися вимірювання. Потерпіла рухалася з трьома сумками,які тримала в руках та які вона вважає заважали їй рухатися. 
		- показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засідання пояснив, що в його провадженні як слідчого слідчого відділу Головного управління Національної Поліції в Полтавській області знаходилося провадження відносно дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_9 . Огляд місця події проводився слідчим ОСОБА_16 , він огляд місця події не здійснював. На місці огляду були сліди осипу грунту, які на його думку не належали автомобілю «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 . Слідчий експеримент ним проводився за згодою всіх учасників, показання учасникі під час слідчого експерименту надавали добровільно, жодного тиску на учасників слідчої дії не вчинялося. За сліди гальмування учасники під час слідчої дії йому не повідомляли. 
		-показаннями свідка  ОСОБА_16 , який в судовому засідання пояснив, що на час події перебував на посаді слідчого слідчого відділу Головного управління Національної Поліції в Полтавській області, та виїзжав за фактом дорожньо-транспортної пригоди на нерегульоване перехрестя проспекту Свободи та вулиці Вадима Пугачова м.Кременчука . Учасником події був вантажний автомобіль-евакуатор, марку не пам`ятає, водій якого здійснив наїзд на пішохода, яка переходила дорогу справа наліво. Ним було складено протокол огляду місця події, він не пам`ятає чи вносилися сліди гальмування автомобіля «MAN» в протокол огляду місця події .Чому він не зазначив слід гальмування на схемі місця ДТП він не пам`ятає, але данні , які відображені в протоколі огляду місця події повинні бути також зазначені і в схемі місця ДТП. Він окрім огляду місця події, ніяких процесуальних документів по данному кримінальному провадженню не складав, експертизу не призначав. Схему місця ДТП складав він, але чому не зазначено сліди гальмування в схемі не пам`ятає. 
		-показаннями експерта  ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що підтримує висновок експерта №659 від 27.12.2017 року , який був складений ним . Слідчим для проведення слідчого експерименту він не запрошувався. Порушення вимог п.18.1 ПДР України в діях водія ОСОБА_9 вбачає в тому, що подія сталася в зоні дії знаку 5.35 «Пішохідний перехід», так як ОСОБА_9 не надав перевагу в русі пішоходам. У вихідних даних, наданих слідчим для проведення експертизи ,не було зазначено про те, що водій ОСОБА_9 здійснював зупинку, такі відомості при постановленні експертного висновку до уваги не бралися. З моменту, як пішохід вийшов на проїзну частину, виникає небезпека для водія, на яку він зобов`язаний відповідно реагувати аж до повної зупинки транспортного засобу . Вважає, що порушення водія ОСОБА_9 полягає у тому, що він не вчинив дій, передбачених п. 18.1 ПДР України, в зоні дії знаку «пішохідний перехід». У вихідних даних зазначено, що оглядовість з місця водія не обмежена. Відповідно питання щодо того, що пішохід потрапив у «сліпу зону`для водія транспортного засобу ним не досліджувалось. .Швидкість автомобіля була зазначена слідчим 5-6 км\год. При інших вихідних даних можливе складання іншого висновку експерта. 
		- показаннями експерта  ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що за ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 29.03.2021 року надійшли матеріали кримінального провадження для проведення додаткової судової автотехнічної експертизи, на розгляд було поставлено 5 питань, експертизу він проводив в межах вихідних даних, які зазначені в протоколі проведення слідчого експерименту. З врахуванням даних були проведені дослідження по поставленим питанням, було встановлено, що показання водія ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_14 не узгоджуються з даними протоколу огляду ДТП і вони є технічно неспроможними. По цій причині вирішити окремі питання не видалося за можливе. Відносно дій пішохода ОСОБА_11 , то оцінка її дії не потребує спеціальних технічних знань і може бути вирішено судом згідно п.4.7, 4.14 «а», «б» ПДР України . Щодо порушення п. 18.1 ПДР України водієм ОСОБА_9 , вважає що за показаннями свідків під час слідчого експерименту, пішохід знаходилася за межами пішохідного переходу, тому в такий ситуації дії водія ОСОБА_9 не можуть оцінюватися відповідно п. 18.1 ПДР України. В такому випадку оцінка дій водія проводится відповідно до п. 12.3 ПДР України. 
		- протокол оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від24.11.2017року із схемою місця ДТП до нього та фото таблицею, із якого вбачається, що місцем огляду є перехрестя проспекту Свободи та вулиці Вадима Пугачова м. Кременчука біля будинку№ 154, елементами вулиці є нерегульований пішохідний перехід, проїзна частина є горизонтальною ділянкою, прямою в плані, покриття асфальтобетонне, сухе, чисте, загальною шириною 14, 5 метрів, призначене для руху в двох напрямках, з двома смугами для руху та розділювальною смугою шириною 0,3 метри. Наявна дорожня розмітка «нерегульований пішохідний перехід» та подвійна суцільна смуга, яка поділяє смуги для руху в двох напрямках. До проїзної частини з двох сторін примикають бордюрні камені та узбіччя. За тротуаром розташовані будівлі міського типу та оптова база. Рух на ділянці не регулюється. Наявні дорожні знаки 5.35.1, 5.35.2. Пора доби світла. Наявний осип грунту з лівого переднього колеса автомобіля «MAN F 2001». На транспортному засобі «MAN F 2001» локалізовано пошкодження переднього бамперу з правого боку у вигляді подряпин. Залишені механічні сліди внаслідок контактування з іншим транспортним засобом або будь-якою перешкодою. В транспортному засобі на момент огляду знаходиться водій. Наявний одинарний слід гальмування, залишений транспортним засобом «MAN F 2001», також на дорожньому покритті наявні потертості на дорозі, які залишені потерпілою при наїзді. Транспортний засіб направлено на зберігання до автостоянки за адресою: м.Кременчук, вул.Київська, буд.71. (а.с. 57-65 т.1 ).
		- протокол проведенняслідчого експериментувід 13.12.2017року та схема до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілої ОСОБА_10 , із якого вбачається, що ОСОБА_9 24.11.2017 року о 08 год. 40 хв. рухався на вантажному автомобілі «MAN F 2001», номерний знак НОМЕР_1 по вул. В.Пугачова зі сторони вул.Київської в напрямку вулиці Чкалова. Пасажирів та вантажу в машині не було, рухався він один.Водій ОСОБА_9 здійснив повну зупинку транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом приблизно за 1,5-2 метра та пропустив групу пішоходів. Коли пішоходи залишили пішохідний перехід, він розпочав рух, почув крики людей та відразу ж зупинився. З моменту початку руху проїхав 7-8 метрів. Швидкість його руху була зовсім невеликою. Коли вийшов з машини, побачив жінку-пішохода похилого віку з лівого боку від автомобіля. Слідів крові та переломів на ній не бачив. Дану жінку-пішохода перед наїздом він не бачив. Свідок ОСОБА_12  повідомив, що коли він перебував на нерегульованому пішохідному переході через вул.В.Пугачова, побачив автомобіль «MAN» з краном-маніпулятором. Даний автомобіль пропускав людей , які знаходились на переході .Вантажний автомобіль зупинився за декілька метрів до розмітки пішохідного переходу . Коли на переході людей не було, то автомобіль почав рух. В цей саме момент позаду нього, з правого від нього боку, на дорогу, поза межами розмітки пішохідного переходу, справа наліво , відносно напрямку руху вантажного автомобіля почала виходити жінка- пішохід похилого віку. Вона рухалася прискореним кроком, але не бігла. В цей час жінка-пішохід контактувала з крайньою частиною переднього бамперу вантажного автомобіля і продовжувала рухатися в напрямку оптової бази, при цьому «обтерлась» об передню частину автомобіля та в районі переднього номерного знаку впала від контактування з автомобілем. В цей час люди почали кричати водію , щоб він зупинився, і водій вантажівки відразу ж зупинився. Місцем виходу пішохода ОСОБА_11 є проїзна частина , поза дорожньою розміткою пішохідного переходу, але в зоні дії дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2. Свідок ОСОБА_13  пояснив, що він рухався на автомобілі «Таврія-пікап», попереду нього знаходився вантажний автомобіль «MAN», через один чи два автомобілі. Вантажний автомобіль зупинився перед розміткою пішохідного переходу та пропускав пішоходів. Як тільки маніпулятор розпочав рух, в цей момент він побачив, як із правого боку тротуару по напрямку його руху на проїзжу частину вийшла жінка-пішохід, швидкою ходою. В цей момент він побачив як маніпулятор допустив наїзд на дану жінку. Свідок ОСОБА_14  пояснила, що знаходилася навпроти нерегульованого пішохідного переходу, що поблизу оптової бази по вул.В.Пугачова. Вона побачила, як перед розміткою пішохідного переходу зупинився вантажний бортовий автомобіль марки «MAN», який пропускав людей, що рухалися по пішохідному переходу. Коли пішоходів на переході не було, водій вантажного автомобіля розпочав рух з мінімальною швидкістю. В цей саме момент вона побачила, як поза межами розмітки пішохідного переходу почала виходити в напрямку руху жінка-пішохід похилого віку, швидкою ходою. В цей момент вантажний автомобіль допустив наїзд на жінку. ( а.с.66-75 т.1) 
		- протокол огляду від 24.11.2017 року, згідно якого оглянуто труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 76-77 т.1) 
		- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №959 від 24.11.2017 року, згідно якого у ОСОБА_9 ознак сп`яніння не виявлено.( а.с.80 т.1) 
		- протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00108-00305-17 від 22.02.2017 року, згідно якого транспортний засіб «MAN F 2001», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано технічно справним.( а.с. 81 т.1) 
		- висновок судово-медичної експертизи від 29.12.2017 року №782, із якого вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа громадянки ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження: множинні переломи ребер справа та зліва по заднім анатомічним лініям з розривом пристінкової плеври зліва; перелом правої ключиці; перелом правої лопатки; крововилив в правий купол діафрагми; розрив капсули печінки з дефектом паренхіми; крововилив в навколо ниркову клітковину; крововилив під капсулу правої нирки; закритий перелом лівого плеча на межі середньої та нижньої третини; закритий перелом зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу; крововиливи в м`які тканини по задній поверхні гравого ліктьового суглобу з переходом на задню поверхню правого плеча, нижньому квадранті лівої сідниці, на задньо-зовнішній поверхні лівої гомілки в верхній та нижній третині; синці на передній поверхні лівого плечового суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, на тильній поверхні правої стопи; крововилив в м`які покриви голови в правій лобно-тім`яно- скроневій ділянці; садно в лобно-тім`яній ділянці справа; синець в скронево- виличній ділянці справа. Вказані тілесні ушкодження являють собою сполучену травму (політравму), яка супроводжувалась кровотечею в ліву плевральну і черевну порожнину та ускладнилась розвитком травматичного шоку, по ступеню тяжкості, стосовно живої особи, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно п.п. 2.1.1.а), 2.1.2., 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Дані тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті, внаслідок ударної дії тупими твердими предметами зі значною силою, якими могли бути виступаючі частини автотранспорта, який рухався. Враховуючи механізм утворення, локалізацію, параметри, морфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень, слід вважати, що місце первинного удару було в ділянку задньої поверхні тулуба потерпілої, внаслідок чого утворились множинні переломи ребер по задніх анатомічних лініях, перелом правої лопатки, розрив печінки, крововиливи в правий купол діафрагми, жирову клітковину та під капсулу правої нирки, крововиливи в м`які тканини спини та лівої сідниці, перелом лівого плеча. Після чого було відкидання тіла з ударом о дорожнє покриття, внаслідок чого утворились перелом зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу, крововилив в м' які покриви та садно травматичний шок, як ускладнення тупої сполученої травми грудної клітини і живота, кінцівок, голови, з множинними переломами ребер справа та зліва по задніх анатомічних лініях, розривами пристінкової плеври зліва, переломами кісток лівого плеча та лівої гомілки. При    судово-токсикологічному дослідженні від трупа громадянки ОСОБА_11 етиловий та інші спирти не виявлено. ( а.с. 84-87 т.1) 
		- висновок судової автотехнічної експертизи №659 від 27.12.2017 року, з якого вбачається, що в умовах даної події водій автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності з вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`зку з виникненням даної пригоди.( а.с.89-92 т.1) 
		Надані прокурором докази, суд не вважає такими, що доводять вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочину , передбаченого ст..286ч.2 КК Україниза обставин викладених у обвинуваченні поза розумним сумнівом. 
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011 таст.. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Стаття 94КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення за ч. 2ст. 286 КК Україниполягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження або смерть. 
		Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 серпня 2019 року (справа №682/956/17),вбачається , що диспозиціяст.286КК Українисформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед Правила дорожнього руху, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП. При цьому належить враховувати, що злочин, передбаченийст. 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушеньПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3ст. 286 КК, тобто тільки такі порушенняПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причиновому зв`язку. Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - ч. 2, загибель кількох осіб - ч. 3); причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
		Про необхідність з`ясовувати і зазначати у вироках, чи є причинний зв`язок між учиненими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками, зазначено також в роз`ясненні, яке міститься у п.3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»
		Дослідженими доказами у межах даного провадження суд вважає не встановлено даних, які доводили б порушення з боку водія ОСОБА_9 вимог п. 18.1Правил дорожнього руху, відтак твердження в обвинувальному акті з цього приводу ґрунтується виключно на припущеннях.
		Так , згідно до п.18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		З урахуванням викладеного, вимога пункту 18.1ПДР України передбачає:
		- на нерегульованих пішохідних переходахпішоходи мають перевагув русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід;
		- водій транспортного засобу зобов`язаний своїмманевром показати пішоходу, що він дає дорогу, тобтознизити швидкість або зовсім зупинитися;
		-забороняється об`їжджати пішохода, який перебуває на пішохідному переході, незалежно від відстані між ним і автівкою, а також збільшувати швидкість з метою "проскочити" перед пішоходом, який вже ступив на "зебру";
		- водій повиненврахувати можливі маневри пішоходана пішохідному переході. Той може зупинитися, побігти або уповільнити хід. Водій має спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і ТЗ можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.
		Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду по справі № 751/4821/17від 04.12.2019року. 
		 
		Згідно показаньсвідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,які безпосередньобули допитаніу судовомузасіданні ,вбачається ,що обвинувачений ОСОБА_9 виконав вимогип.18.1ПДР України,оскільки  своїмманевром, а саме зупинкою транспортного засобу , яким вінкерував,перед пішохіднимпереходом ,надав можливістьпішоходам ,які перебувалина пішохідномупереході перейтипроїзну частинуі тільки після того , як усі пішоходи перейшли проїзну частину по переходу , водій ОСОБА_9 почав рух транспортного засобу, що також підтверджується протоколами проведення слідчих експериментів від 13.12.2017 року (.а.с 66-74 т.1 ) та від 06.11.2018 року (а.с. 146-156 т.1 ) . Також свідки  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у судовомузасіданні акцентувалиувагу судуна томщо,потерпіла ОСОБА_11 перетинала ,а самейщла дужешвидким кроком,перебігала проїзнучастину , поза межамипішохідного переходу ,про щотакож органамидосудового розслідуваннязазначено впред`явленомуКоробці обвинуваченні,і потрапиладля водіятранспортного засобу ОСОБА_9 у «сліпузону «,що вінне мігїї бачити. Оцінюючипоказання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14  напредмет їхпереконливості,допустимості тадостовірності,суд виходитьіз того,що вонине підтверджуютьвину ОСОБА_9 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.286 ч.2КК України , так як ні один із вищевказаних свідків не зазначив, що водій ОСОБА_9 не виконав вимоги п.18.1 ПДР України, не здійснивши зупинку перед нерегульованим пішохідним переходом, на якому перебували пішоходи, щоб дати їм дорог та для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Не вірити показанням вищевказаних свідків суд не находить підстав , так як вони є послідовними , незмінними і не суперечать вище зазначеним матеріалам кримінального провадження . 
		   Відносно доказу , наданого стороною обвинувачення , а саме протоколу оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від24.11.2017року із схемою місця ДТП до нього та фототаблицею( а.с. 57-65 т.1) , із якого вбачається, що місцем огляду є перехрестя проспекту Свободи та вулиці Вадима Пугачова м.Кременчука біля будинку 154, де слідчим ОСОБА_19 , який проводив огляд місця ДТП , не зазначено в схемі місця ДТП слід гальмування автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який зазначений в протоколі огляду місця події від 24.11.2017 року , то будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка слідчий ОСОБА_19 пояснив, що чому схема місця ДТП не відповідає протоколу огляду місця події він пояснити не може , не пам,ятає . Суд приходить до висновку , що органи досудового розслідування у порушення вимог ст.. 104 КПК України належним чином не зафіксували в протоколі огляду місця події хід і результати проведення процесуальної дії , які мають значення для повного та всебічного вирішення справи , а саме ні в протоколі , ні в схемі місця ДТП слідчим ОСОБА_19 не зазначено місце зупинки транспортного засобу, вантажного автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 перед пішохідним переходом , як пояснювали у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ..
		   Окрім того, протокол огляду місця ДТП від 24.11.2017 року підписаний слідчим ОСОБА_19 , понятими та водієм ОСОБА_9 , а доданий до нього додаток у вигляді схеми підписаний лише слідчим та понятими , та не підписаний іншими учасниками,а саме обвинуваченим  водієм ОСОБА_9 , в присутності якого проводився огляд і складалась схема місця ДТП , що є порушенням ч. 3ст. 105 КПК України.
		Також, в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив ,що він здійснював після слідчого ОСОБА_20 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 та не виключає того , що осип грунту , який зазначений на схемі місця ДТП слідчим ОСОБА_19 не належить автомобілю «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а належить іншому автомобілю , тому він ці данні і не зазначав експерту при проведенні судово- автотехнічної експертизи. 
		З урахуванням викладеного ,оцінуючи даний доказ , суд виходить з того, що сам по собі протокол огляду місця ДТП від 24.11.2017 року , схема до нього та фототаблиця, не можуть свідчити про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки у них лише зафіксовані сліди ДТП та місце розташування транспортного засобу після зіткнення і без спеціальних знань, робити будь-які висновки на підставі протоколу та схеми неможливо.
		На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, зокрема порушення ним п. 18.1Правил дорожнього рухуУкраїни, суду надано висновок судово-автотехнічної експертизи № 659 від 27.12.2017 р. ( а.с. 89-92 т.1) , згідно з яким дії водія регламентувались вимогами п. 18.1Правил дорожнього рухуУкраїни та в ситуації, яка склалась, водій автомобіля ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності з вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`зку з виникненням даної пригоди.
		За змістом висновку експерта № 659 від 27.12.2017 р. експерт дійшов висновку про невідповідність дій водія автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 вимогам п. 18.1 ПДР України , у випадку наїзду на пішохода ОСОБА_11 в зоні дії дорожнього знаку 5.35.1  5.35.2. «пішохідний перехід» (абз. 1 сторінка 7 висновку експерта). Вихідні дані , які були використані експертом ОСОБА_17 при проведені експертизи були зазначені слідчим ОСОБА_15 в постанові про призначення судової експертизи , а саме було зазначено: ДТП скоєно : в межах населеного пункту по вул.. В.Пугачова , поблизу будинку № 142 по просп.. Свободи , поза межами нерегульованого світлофорним об,єктом пішохідного переходу , в зоні дії дорожного знаків 5.35.1-5.35.2 « пішохідний перехід`в світлий час доби , в ясну погоду без опадів , без слідів гальмування , передньою правою крайньою частиною автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 у ліву бокову частину тіла пішохода ОСОБА_11 ( абз. 8 сторінка 2 висновку експерта ) , що пішохід ОСОБА_11 рухалась поза межами дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра» ,в зоні дії дорожнього знаку 5.35.1  5.35.2. «пішохідний перехід» (абз. 2 сторінка 3 висновку експерта). Оглядовість з робочого місця водія вантажного автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1  необмежена та вихідні дані отримані під час проведення слідчого експерименту 13.12.2017 року зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ( абз. 4,8 сторінка 3 висновку експерта ). 
		Отже, дані, які містить вказаний висновок експерта №659 від 27.12.2017 року, навіть у сукупності із іншими зібраними доказами - з точки зору достатності та взаємозв`язку, всупереч доводам сторони обвинувачення, не можуть бути визнаний судом достатнім доказом вини обвинуваченого ОСОБА_9 , також з наступних причин.
		Вихідні дані , які використовувались експертом ОСОБА_17 при проведенні судово  автотехнічної експертизи №659 від 27.12.2017 року суперечать вихідним данним , які зазначені в протоколі огляду місця дорожньо  транспортної пригоди від 24.11.2017 року ,а саме , в п.19 зазначено, що наявний одинарний слід гальмування довжиною 1,0 м., залишений лівим переднім колесом т/з «MAN F 2001» (а.с. 59 т.1 зворот), а у висновку експерта № 659 від 27.12.2017 року слідчим у вихідних даних зазначено, що ДТП скоєно без слідів гальмування ( а.с. 89 т.1 зворот). Відносно оглядовості з робочого місця водія вантажного автомобіля «MAN F 2001», реєстраційний номер НОМЕР_1 слідчим зазначена необмежена, але як встановлено судом на час проведення експертизи 27.12.2017 р. вона не була взагалі встановлена органами досудового розслідування ні при проведенні огляду місця ДТП 24.11.2017 року, ні при проведенні слідчого експерименту 13.12.2017 року , а була тільки встановлена при проведенні слідчого експерименту 06.11.2018 року , а саме : з робочого місця водія видно частину голови статиста  пішохіда , яка стояла в повній зріст не зігнувшись , а коли статист пішохід стояла на проїзній частині , то із за конфігурації вантажного автомобіля її не було видно (а.с. 151-152 т.1), також в протоколі слідчого експерименту від 13.12.2017 року (а.с. 66-75 т.1) всіма учасниками , а саме свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 було слідчому повідомлено , що водій автомобіля "MAN F 2001", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 за 1-2 метра зупинився перед пішохідним переходом , пропустив усіх пішоходів , які переходили проїзну частину по пішоходному переходу і тільки потім почав рув зі швидкістю 3-5 км/ год., а слідчим про це не зазначено у вихідних даних в постанові про призначення експертизи . В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_17 , який надавав висновок №659 від 27.12.2017 року і який пояснив , що він при проведенні судово- автотехнічної експертизи користувався вихідними даними , які були зазначені слідчим ОСОБА_15 в постанові про призначення експертизи , відносно слідів гальмування і те , що водій ОСОБА_9 зупинився перед пішохідним переходом і пропустив пішоходів нічого слідчимв постанові зазначено не було , тому він такими вихідними даними не користувався і вважає , якщо б ці данні були зазначені слідчим при проведені експертизи висновок експерта міг бути би іншим . 
		Вказаний висновок експерта вважає суд стосується оцінки з технічної точки зору дій тільки водія ОСОБА_9 , але експерт не вирішував і очевидно не мав завданням вирішити всі питання оцінки перебігу дорожньої ситуації з моменту виникнення небезпеки для руху до настання самої ДТП - наїзд на пішохода. 
		Згідно з тим же висновком експерта, оцінка дій пішохода ОСОБА_11 не пов`язана з використанням спеціальних знань і може бути надана слідством чи судом самостійно на підставі вимог розділу 4 «;Обов`язки і права пішоходів» ПДР України, з чим суд не погоджується, тому вважає і не вирішувалося питання стосовно перебування дій вказаного пішохода ОСОБА_11 в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, натомість цей аспект фактичних обставин являється значимим для завдань даного провадження.
		Отже, за вказаним висновком експерта надано оцінку діям водія з одночасною констатацією можливості перевірки на відповідність Правилам дій пішохода без проведення спеціального дослідження в цій частині, що вважає суд помилково оцінено стороною обвинувачення, як звільнення від такого обов`язку. Поза увагою досудового розслідування безпідставно залишився характер порушень, які міг допустити кожен із учасників ДТП (водій та пішохід), а також і те, чи не було причиною порушення Правил водієм їх недодержання пішоходом, і чи мав хтось із них уникнути ДТП та її наслідків.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова від 20 листопада 2014 року, справа № 5-18кс14), яку суд приймає до уваги через призму вимог ст. 458КПК України, у випадку виникнення ДТП за участю декількох учасників наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинамист. 286 КК України, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Для правильного застосування норми закону про кримінальну відповідальність у таких випадках особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою. На таку особливість у правозастосуванні орієнтує іПленум Верховного Суду України - п. 7 постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту…».
		Згідно з вимогами п. п. 4.7 та 4.14»а»,»б» розділу 4Правил дорожнього рухуУкраїни пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
		   Із показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 .. ОСОБА_14 вбачається , що потерпіла ОСОБА_11 перебігала дорогу поза межами пішохідного переходу . А із протоколів слідчого експерименту від 13.12.2017 року та від 06.11.2018 року за участю обвинуваченого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 .. ОСОБА_14 , не вбачається того, що зіткнення автомобіля з пішоходом ОСОБА_11 сталося саме на пішохідному переході.
		Проаналізувавши в сукупності дані докази, а також вказані вище нормативні приписи у сфері регулювання дорожнього руху, суд вважає безспірно доведеним те, що в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_11 , остання повинна була керуватися вимогами п. п. 4.7 та 4.14»а»,»б» Правил дорожньогоруху України, проте її дії таким вимогам не відповідали - проігнорувавши вимогиПДР, які забороняють пішоходам переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга, почала перебігати проїзну частину всупереч вищевказаним вимогам, не переконавшись в безпеці подальшого руху для себе в умовах, коли небезпека була очевидною внаслідок наближення транспортного засобу, який належним чином себе позначив на дорозі.
		За таких обставин, зважаючи на те, що дії водія ОСОБА_9 , пов`язані з його реагуванням на виникнення небезпеки для руху або перешкоди, були обумовлені порушеннямПравил дорожнього рухуз боку самої потерпілої пішохода ОСОБА_11 ,тому суд приходить до висновку , що першопричиною даної ДТП є невідповідність вказаним нормам саме останньою.
		Крім того, даний висновок експерта не може бути покладений в основу обвинувачення, як вище зазначав суд , у зв`язку із тим, що вихідні дані, які були надані експерту, були неповними, та в деякій мірі недостовірними.
		Також в данному висновку експерта №659 від 27.12.2017 року зазначено про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася поблизу будинку №142, де розташовано перехрестя проспекту Свободи та вулиці В.Пугачова м.Кременчука,але згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.11.2017 року та схеми місця ДТП до нього вбачається, що місцем огляду, де сталася ДТП є перехрестя проспекту Свободи та вулиці В.Пугачова м.Кременчука біля будинку №154, а органами досудового розслідування в обвинувальному акті, яким пред`явлено обвинувачення ОСОБА_9 зазначено місце вчинення кримінального правопорушення в районі будинку   АДРЕСА_2 , тобто органами досудового розслідування вважає суд не конкретизоване обвинувачення в частині місця вчинення кримінального правопорушення. 
		Інші надані стороною обвинувачення докази вважає суд не підтверджують вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме порушення нимПравил дорожнього рухута причинний зв`язок між порушенням і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
		Так, висновок експерта № 782 від 29.12.2017 р. підтверджує тільки - наявність у потерпілої тілесних ушкоджень від яких настала іі смерть , що виникли 24.11.2017 р . , в результаті ДТП.
		Також, судом відповідно до вимог ст..22 ч. 6 КПК України , з урахуванням пояснень експерта ОСОБА_17 , було задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 про проведення по справі слідчого експерименту, під час якого необхідно було з`ясувати наступні питання: чи була обмежена видимість проїзної частини для водія ОСОБА_9 , чи була зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_9 безпосередньо перед маневром. 
		Із протоколу проведення слідчого експерименту від 06.11.2018 року (а.с. 146-156 т.1) вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_9 здійснив зупинку перед розміткою пішохідного переходу та обмеженість видимості проїзної частини та пішохода-статиста, яка за своєю статурою та зростом повінстю відповідає пішоходу ОСОБА_11 . Встановлено неможливість з місця водія візуально спостерігати пішохода в тому положенні, в якому знаходилися пішохід та транспортний засіб на момент наїзду. (а.с.146-156 т.1)
		Ухвалою Автозаводського районного суду від 27.02.2019 року по справі було призначено додаткову судову автотехнічну експертизу. На виконання ухвали суду за результатами проведення експертизи було складено висновок експерта №297 від 12.12.2019 року, згідно якого відповісти на питання:
		1) Чи мав водій вантажного автомобіля "MAN F 2001" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 у даній дорожній обстановці технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_11 .?
		2) Чи вбачаються в діях водія вантажного автомобіля "MAN F 2001" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 в даній дорожній обстановці невідповідності з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди?
		3)    Чи вбачаються в діях пішохода ОСОБА_11 в даній дорожній обстановці невідповідності з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди?
		4) Чи міг бачити водій ОСОБА_9 в момент виходу на проїзжу частину потерпілу ОСОБА_11 ? експертним шляхом встановити неможливо. Щодо відповіді на питання чи знаходяться дії ОСОБА_9 в причино-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою яка трапилась 24.11.2017 року в момент виникнення небезпеки при виході потерпілої ОСОБА_11 на проїзжу частину, експерт зазначив, що в даній дорожній обстановці оцінка дій пішохода ОСОБА_11 не потребує застосування спеціальних технічних пізнань і може бути вирішена судом самостійно, у відповідності вимог п. 4.7, 4.14 а),б) Правил дорожнього руху України. 
		В судовому засіданні судом на виконання вимог ч. 6 ст.22 КПК України було задоволено клопотання , заявлене прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_7 про призначення по справі комплексної інженерно-транспортної та судово-медичної експертизи та ухвалою Автозаводського районного суду від 29.03.2021 року по справі була призначена комплексна інженерно-транспортна та судово-медична експертизи. На виконання ухвали суду за результатами проведення експертизи був наданий висновок експерта №1216/1217/63 від 30.09.2021 року( а.с. 25-34 т.2) , згідно якого вирішити питання про те, яким було взаємне розташування вантажного автомобіля «MAN F2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 і пішохода ОСОБА_11 під час наїзду на останню експертним шляхом неможливо, так як показання свідка ОСОБА_14 в частині механізму пригоди та розташування місця наїзду не узгоджуються зі слідовою інформацією, відображеною на схемі пригоди та є технічно неспроможними. 
		Питання «Чи вбачаються в діях водія вантажного автомобіля «MAN F2001» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 в даній дорожній обстановці невідповідності з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди?», «Чи вбачаються в діях пішохода ОСОБА_11 в даній дорожній обстановці невідповідності з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди?», «Чи міг бачити водій ОСОБА_9 в момент виходу на проїжджу частину потерпілу ОСОБА_11 .?», «Чи знаходяться дії ОСОБА_9 в причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилась 24.11.2017 року в момент виникнення небезпеки при виході потерпілої ОСОБА_11 на проїжджу частину?», «Яким було взаємне розташування вантажного автомобіля «MAN F2001» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 і пішохода ОСОБА_11 під час наїзду на останню?», «Чи відповідають показання свідка ОСОБА_14 дані під час допиту в судовому засіданні, слідчого експерименту від 13.12.2017р.. та слідчого експерименту від 06.11.2018 року, щодо напрямку руху пішохода ОСОБА_11 та взаєморозташування транспортного засобу в момент наїзду?» в повному обсязі не досліджувалися, так як оцінка дій пішохода ОСОБА_11 не потребує застосування спеціальних технічний пізнань і може бути вирішена судом самостійно, у відповідності до вимог п.п.4.7, 4.14 а), б) Правил дорожнього руху України.
		Згідно з вимогамист.. 337 ч.1 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, оскільки органами досудового розслідування ОСОБА_9 було висунуте обвинувачення по факту наїзду на пішохода ОСОБА_11 заст.286 ч.2 КК України,а саме те , що він порушив п.18.1 ПДР України , то суд в межах висунутого обвинувачення і проводить судовий розгляд справи. Незалежно від того , що із показань експерта ОСОБА_18 наданих в судовому засіданні вбачається , що порушення п. 18.1 ПДР України у випадку, коли пішохід знаходилася поза межами пішохідного переходу не можливе, в такому випадку оцінка дій водія проводится у відповідності до п.12.3 ПДР України , але стороною обвинувачення під час судового розгляду не було змінено обвинувачення ОСОБА_9 і не було пред,явлено обвинувачення органами досудового розслідування ОСОБА_9 у порушенні вимог п.12.3 ПДР України і не встановлений причинний зв,язок між порушенням п. 12.3 ПДР України та тяжкими тілесними ушкодженнями від яких настала смерть потерпілої ОСОБА_11 , тому судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення . 
		Таким чином, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження,поза розумним сумнівом , що діяння ОСОБА_9 , а саме початок руху після того, як останній зупинив свій транспортний засіб перед пішохідним переходом, пропустив пішоходів на нерегульованому пішохідному переході, містило у собі порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України, та спричинило суспільно-небезпечні наслідки у виді смерті пішохода ОСОБА_11 . 
		За змістом ст. ст.21,22,30КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
		У відповідності до ч.3ст.373КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно із положеннями ст.22КПК України суд зберігає об`єктивність та неупередженість, в тому числі не надаючи переваг будь-якій стороні кримінального провадження.
		Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди у мотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.
		Суд обгрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.
		Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.
		Отже, суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_9 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України.
		Тому, відповідно до вимог ст. ст.368,370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, дійшоввисновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 286 КК Українивчинене обвинуваченим ОСОБА_9 , у зв`язку з чим він підлягає виправданню на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 не застосований.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		Суд вважає процесуальні витрати по справі за проведення судової автотехнічної експертизи №659 від 27.12.2017 року у сумі 790,96 грн.,за проведення додаткової судової автотехнічної експертизи №297 від 12.12.2019 року у сумі 5652 грн., за проведення комплексної судової транспортно трасологічної , автотехнічної та медичної експертизи №1216/1217/63 від 30.09.2021 року у сумі 10124,99 грн., згідност.124 КПК України, покласти на рахунок державного бюджету України, оскільки винуватість обвинуваченого не доведена і судом ухвалюється виправдувальний вирок.
		Речовий доказ по справі вантажний бортовий автомобіль «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до ст.. 100 КПК України залишити йому за належністю.
		 
		Керуючись ст. ст.368,370,373ч.1 п.2,374 КПК України, суд,-
		 
		 
		 
		УХ В А Л И В :
		 
		 
		 
		ОСОБА_9 визнатиневинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю того , що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим .
		 
		Процесуальні витрати по справі за проведення судової автотехнічної експертизи №659 від 27.12.2017 року у сумі 790,96 грн.,за проведення додаткової судової автотехнічної експертизи №297 від 12.12.2019 року у сумі 5652 грн., за проведення комплексної судової транспортно трасологічної , автотехнічної та медичної експертизи №1216/1217/63 від 30.09.2021 року у сумі 10124,99 грн., згідност.124 КПК України, покласти на рахунок державного бюджету України.
		 
		Речовий доказ по справі вантажний бортовий автомобіль «MAN F 2001» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до ст.. 100 КПК України залишити йому за належністю.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...