Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 512/835/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2022. Зареєстровано: 08.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2022.
Дата набрання законної сили: 18.07.2022
Номер судового провадження: 2/512/90/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Є.у.н.с.512/835/21
		06.06.22                                                                 Провадження №2/512/90/22
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 червня 2022 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
		головуючого судді - Бростовської Н.О.,
		секретаря - Сивак Т.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФОРЗА», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», про визнання кредитного договору нікчемним та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до ТОВ «ФК «ФОРЗА», обґрунтовуючи вимоги тим, що 05.11.2021р. до неї зателефонувала невідома особа, яка представилась співробітником мережі «Київстар», та повідомила, що проводиться перевірка мережі, у зв`язку з чим їй необхідно повідомити вказаній особі код, який буде надісланий їй у вигляді повідомлення, що вона і зробила, але через деякий час, уважніше передивившись повідомлення на своєму телефоні, прочитала інформацію про те, що цей код діє лише протягом трьох хвилин і його нікому не можна повідомляти. Цього ж дня позивачка помітила, що не працює інтернет, а наступного дня вона не змогла скористатися своєю банківською карткою, оскільки отримувала повідомлення про те, що пін-код є невірним. 06.11.2021р. на свою електронну пошту позивачка отримала фінансові документи та договори з різних банків про надання фінансових послуг, укладені від її імені іншими особами, які вона сама ніколи не укладала. У зв`язку з цим, 16.11.2021р. позивачка звернулася до чергової частини ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області із заявою, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Після звернення до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» позивачка дізналася про існування договору позики №000211144753 від 05.11.2021р. на суму 2268грн. нібито укладеного між нею та ТОВ «ФК «ФОРЗА». Позивачка стверджує, що вказаний договір вона не укладала та не підписувала ані власним, ані електронним підписом, а також не подавала жодних заявок в електронному вигляді з метою укласти такий договір, у зв`язку з чим він є нікчемним, оскільки укладений без її відома та волевиявлення. Також позивачка вказує, що в цьому договорі не зазначені її паспортні дані, не дотримано встановленого законом порядку укладання договорів в електронному вигляді. У зв`язку з викладеним позивачка просить суд визнати кредитний договір №000211144753 від 05.11.2021р., укладений між нею та відповідачем, нікчемним, а також зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію стосовно укладення цього договору та існуючої за вказаним договором заборгованості шляхом внесення відповідних змін до інформації, що міститься в ТОВ «Українське бюро кредитних історій» у її кредитній історії. Крім того, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаченому судовому збору.
		В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.46).
		Представник відповідача, який повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання (а.с.44), не з`явився повторно, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав.
		Представник третьої особи, яка також повідомлена належним чином про розгляд даної справи (а.с.45), в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення щодо позову не подав, але з огляду на положення ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає, що його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
		За таких обставин, враховуючи повторну неявку представника відповідача та третьої особи, повідомлених належним чином, приймаючи до уваги згоду позивачки на ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.
		Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частинами 1 і 2 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). 
		Частинами 1 і 2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.2 ст.78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		За правилами ч.3 ст.12, ч.ч.1 і 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З наданого позивачкою до суду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 16.11.2021р. до чергової частини СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшла письмова заява ОСОБА_1 про те, що 05.11.2021р. невідома особа шляхом зловживання довірою отримала дані заявниці до мобільного додатку «Мій Київстар» та оформила на її ім`я без її відома декілька кредитних позичок. Дана заява була зареєстрована в ЄРДР за №12021167180000184 від 16.11.2021р. (а.с.8).
		В матеріалах справи міститься роздрукований, не підписаний позивачкою, договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №00021114753 від 05.11.2021р., укладений між ТОВ «ФК «ФОРЗА» та позивачкою, умовами якого передбачено зобов`язання надати їй кредит з цільовим призначенням - споживчі цілі в сумі 2268грн. (а.с.14-16). 
		Відомості про укладення цього договору відображені в інформації, отриманій від ТОВ «Українське бюро кредитних історій» (а.с.17-21). 
		Відповідно до положень ст.ст.626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч.1 ст.1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.  
		За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
		Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Частиною 6 цієї статті передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		У свою чергу, ч.8 цієї статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
		Згідно положень ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		З кредитного договору №00021114753 від 05.11.2021р. вбачається, що він не підписаний позивачкою, оскільки не містить ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронного цифрового підпису, ні аналога її власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису). В матеріалах справи відсутня заявка позивачки, на яку є посилання в кредитному договорі, та заповнення якої є необхідною умовою для отримання кредиту, не має доказів отримання акцепту стороною, що направила оферту, а також доказів направлення цієї оферти. Відсутні докази отримання позивачкою кредитних коштів та докази користування нею цими коштами.
		Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що кредитний договір №00021114753 від 05.11.2021р. між позивачкою та відповідачем не укладався, у зв`язку з чим він не може бути визнаний нікчемним, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
		Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» бюро кредитних історій вилучає з кредитної історії: інформацію, яка передбачена п.2 ч.1 ст.7 цього Закону (відомості про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії), у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що бюро кредитних історій має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та договором.
		У даному випадку, у відповідності до положень ст.6 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» користувачем є відповідач ТОВ «ФК «ФОРЗА». 
		З огляду на викладене, враховуючи те, що спірний кредитний договір не укладався, з метою захисту порушених прав позивачки, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію стосовно укладення цього договору та існуючої за ним заборгованості шляхом внесення відповідних змін до інформації, що міститься в ТОВ «Українське бюро кредитних історій» у її кредитній історії. 
		За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що задоволенню підлягає лише одна вимога немайнового характеру, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає судовий збір в сумі 908грн. 
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.16, ч.1 ст.215, ч.1 ст.638 ЦК України, ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265, ч.1 ст.280, ст.ст.281, 282 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		 
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФОРЗА», код ЄДРПОУ 41762679, що знаходиться за адресою: 03057, м.Київ, вул.Вадима Гетьмана, 6, літера-А, приміщення А6-03, спростувати недостовірну інформацію стосовно укладеного з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , кредитного договору №00021114753 від 05.11.2021р. та існуючої за нею заборгованості за цим договором перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФОРЗА», шляхом внесення змін до інформації, що міститься в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» у кредитній історії ОСОБА_1 . 
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФОРЗА», код ЄДРПОУ 41762679, що знаходиться за адресою: 03057, м.Київ, вул.Вадима Гетьмана, 6, літера-А, приміщення А6-03, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 908,00грн. (дев`ятсот вісім грн.). 
		 
		В іншій частині позову - відмовити.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Савранського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.ч.1, 2 ст.284 ЦПК України).
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ч.1 ст.289 ЦПК України). 
		 
		СУДДЯ (підпис)
		 
		Суддя Савранського районного 
		суду Одеської області Бростовська Н.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...