Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 184/2211/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2022. Зареєстровано: 09.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2022.
Дата набрання законної сили: 08.06.2022
Номер судового провадження: 22-ц/803/4459/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/4459/22 Справа № 184/2211/21   Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова  В. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 червня 2022 року                                                                м.Кривий Ріг
		 
		Справа № 184/2211/21
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого судді - Зубакової В.П.
		суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
		 
		сторони:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»,
		 
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1  ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами,  апеляційну скаргу  позивача  ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського міського суду  Дніпропетровської області від 17 березня 2022 року, яке ухвалено  суддею Томашем В.І. у місті Покрові Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 17 березня 2022 року, -
		       
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  (надалі - ТОВ «Нова Пошта») про захист прав споживачів.
		Позовна заява мотивована тим, що 29.04.2021 року з відділення №141 ТОВ «Нова Пошта» у м. Києві ОСОБА_1 відправив посилку до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» у м. Покрові Дніпропетровської області, яка йому не була доставлена, у зв`язку з чим 03.05.2021 року він неодноразово звертався до служби підтримки ТОВ «Нова Пошта». 
		05.05.2021 року позивачеві зателефонував, з номера НОМЕР_1 , представник ТОВ «Нова Пошта» та повідомив, що палета з його речами знаходиться на відділенні утилізації та що палету збираються повернути на відділення №141 у м. Києві для подальшої передачі. Представник ТОВ «Нова Пошта» пояснив, що посилка була помилково відправлена на відділення утилізації. 
		13.05.2021 року позивачеві зателефонував, з номера НОМЕР_2 , представник ТОВ «Нова Пошта» та пояснив, що палета поки що не відправлена, але має бути відправлена і що він має почекати. 
		22.05.2021 року він отримав повідомлення, що відправлення №59000681180859 прибуло до відділення №1 «Нової Пошти» у м. Покрові. 
		Коли він відвідав відділення, то у відділені №1 у м. Покрові посилки не виявили та пояснили, що це помилка системи. 
		Станом на 31.05.2021 року відправлення №59000681180859 він не отримав.
		31.05.2021 року, разом з керівником відділення №1 у м. Покрові, була складена претензія щодо втрати майна. 
		Листом №09665 від 02.06.2021 року відповідач визнав, що вантаж було втрачено. 
		Позивач вважає, що відповідач порушив його права та завдав шкоди на загальну суму 80 176,00 грн., яка складається з вартості речей та моральної шкоди. 
		Вважає, що фактична вартість посилки складає 21 432,00 грн., що складається з суми вартості речей, які були відправленні посилкою з відділення №141 у м. Києві. 
		Крім того, йому, як споживачу, який замовив послуги у відповідача та сподівався на отримання своїх речей, завдана моральна шкода внаслідок нервового стресу, зміни звичного укладу життя, сімейних сварок у зв`язку із порушенням прав споживача. При визначенні розміру моральної шкоди, яку оцінює в 58 744, 00 грн., він виходив із вартості майна, часу протягом якого позивач не може користуватися своїми власними речами та вартості коштів, витрачених на лікування позивача та його родини. 
		Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки в розмірі 21432,00 грн. , моральну шкоду в розмірі 58744,00 грн., а також судові витрати по справі.
		Заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду  Дніпропетровської області від 17 березня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 908 грн. 00 коп.
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суддя Орджонікідзевського міського суду  Дніпропетровської області Томаш В.І. спілкувався із позивачем російською мовою та, замість того, щоб проводити судове засідання, запросив його до власного кабівнету та змусив написати заяву щодо заочного розгляду справи, мотивуючи свою позицію тим, що так буде краще для позивача. 
		Зазначає, що судом не було враховано експрес-накладу, згідно якої загальна вага вантажу становить 428 кг., а зазначення опису вантажу - меблева фурнітура, було здійснено позивачем виключно на вимогу прецівника ТОВ «Нова Пошта», оскільки, серед іншого, у вантажі дійсно була присутня меблева фурнітура. Разом з тим, позивач вважає, що, згідно п. 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, ст. 13 Закону України «Про транспорт», у разі втрати вантажу відшкодуванню підлягає його вартість, та, оскільки він надав належні докази щодо вартості майна, яке було втрачене перевізником, має право на відшкодування цієї суми, а не розміру його оголошеної вартості. 
		Не погоджується позивач й з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для покладення на відповідача ТОВ «Нова Пошта» обов`язку з відшкодування позивачеві моральних страждань, завданих йому внаслідок нервового стресу, зміни звичного укладу життя, сімейних сварок, у зв`язку із порушенням прав споживача.
		Відзив на апеляційну скаргу не подано.
		Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 29 квітня 2021 року з відділення №141 м. Київ ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_1 відправив посилку до відділення №1 м. Покров Дніпропетровської області ТОВ «Нова Пошта». 
		Відповідно до даних експрес-накладної №59000681180859 від 29.04.2021 року, ОСОБА_1 передав до перевезення вантаж згідно опису «меблева фурнітура», з оголошеною вартістю 200 грн.
		03 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до служби підтримки ТОВ «Нова Пошта» у зв`язку з тим, що посилка не приходила, звернення позивача було зафіксоване під номером №20210503/00161. 
		05 травня 2021 року представник ТОВ «Нова Пошта» повідомив позивачу, що палета з його речами знаходиться на відділенні утилізації та її збираються повернути на відділення №141 м. Київ для подальшої передачі, що посилка була помилково відправлена на відділення утилізації. 
		13 травня 2021 року, після повторного звернення позивача до служби підтримки ТОВ «Нова Пошта», представник ТОВ «Нова Пошта» пояснила, що палета поки що не відправлена, але має бути відправлена.
		22 травня 2021 року позивач отримав повідомлення, що відправлення №59000681180859 прибуло до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» м. Покров. 
		Однак, посилки у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта» м. Покров не виявили та пояснили, що це помилка системи. 
		Повторне звернення позивача до служби підтримки ТОВ «Нова Пошта» було зафіксоване під номером №20210522/03879.
		ТОВ «Нова Пошта» було запропоновано ОСОБА_1 компенсацію суми оголошеної вартості у розмірі 200 грн. (відповідь на претензію вих.№09665 від 02.06.2021 року).
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено розмір заподіяної йому шкоди, оскільки заявлений розмір збитків не відповідає оголошеній вартості відправлення. При цьому, суд дійшов висновку, що ненадання відправником повного та достовірного опису вантажу, а також недоведення належними та допустимими доказами розміру майнової шкоди, є формою зловживання правом, яке не може результуватись в користуванні благами, які отримані шляхом такого зловживання, й зловживання, як таке, не підлягає судовому захисту.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 21 432,00 грн., так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
		Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Згідно зі статтею 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
		Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
		Згідно з положеннями статті 52 Закону України "Про автомобільний транспорт" на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.
		Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
		Зазначена норма закону передбачає принцип винності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти.
		Умови надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ "Нова Пошта" визначені його Публічним договором (далі - Договір).
		Пунктом 4 цього Договору регламентовано обов`язки сторін, зокрема, експедитор зобов`язаний забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі одержувачу за умови дотримання замовником положень договору та умов надання послуг (п. 4.1.2); замовник зобов`язаний чітко та правильно заповнити експрес-накладну на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній (п. 4.3.2).
		Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта», прийняття Експедитором відправлення для надання послуг, визначених Договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про Відправника, інформація про Одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора. Шляхом передачі Замовником відправлення Експедитору для надання послуг, передбачених Договором, Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями Договору, Умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для організації його перевезення, та зобов`язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису Відправника.
		Згідно із п. 7.2.13 Договору експедитор не зобов`язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.
		Згідно підпункту 4.3.4 пункту 4.3, пунктів 5.1, 5.3.2 Договору, відправник запаковує відправлення (тобто сам обирає необхідний вид пакування з урахуванням особливостей вантажу та забезпечує його запаковування чи замовляє таку послугу), тип упаковки повинен відповідати особливостям відправлення та забезпечувати його повну цілісність під час транспортування з урахуванням вантажно - розвантажувальних робіт. При прийнятті вантажу його стан перевізником не перевіряється, оскільки працівники не є повідомленими про відносини між відправником та одержувачем, щоб знати, який саме стан вантажу перевіряти, оскільки, може пересилатись вантаж як новий, так і пошкоджений для ремонту, а вантаж приймається за кількістю та вагою, відправник на власний розсуд обирає відповідний вид пакування та запаковує вантаж.
		Заповнивши та надавши експедитору підписану експрес-накладну, відправник (позивач) передав вантаж для перевезення та погодився з умовами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, надалі - Публічний договір, розміщеного на офіційному сайті https://novaposhta.ua та у вільному доступі на інформаційних стендах відділення, зокрема, пунктів 3.4, 5.1, підпунктів 7.2.2, 7.2.8, 7.2.13 пункту 7.2.
		Крім того, шляхом передачі замовником відправлення експедитору для надання послуг, передбачених Договором, замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями Договору, Умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для транспортування, та зобов`язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес - накладній підпису відправника (пункти 3.4 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, 1.4 Умов надання послуг).
		Застереження про ознайомлення відправником (позивачем) з текстом Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, знаходиться в нижній частині експрес - накладної, один примірник якої було видано позивачу (а. с. 80).
		Згідно з пунктом 7.2.2 цього Договору у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора, останній повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною.
		Згідно пункту 1.12 Договору та пункту 6.1 Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», оголошена вартість відправлення - це вартість відправлення, вказана Відправником у відповідній експрес-накладній. 
		Згідно пункту 6.2 Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», оголошена вартість повинна дорівнювати реальній (ринковій) вартості відправлення.
		При цьому, розмір відповідальності перевізника, згідно із п. 139 Статуту автомобільного транспорту УРСР, а також ст. 13 Закону України «Про транспорт» від 10.11.94р. №232/94-ВР встановлюється на рівні: а) багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижче його справжньої вартості.
		Таким чином, умови публічного договору, умови надання послуг та норми спеціального законодавства у даних правовідносинах обмежують розмір матеріальної відповідальності перевізника при перевезенні вантажу з оголошеною цінністю та встановлюють, що відшкодуванню підлягає шкода у розмірі оголошеної цінності вантажу, якщо вона не перевищує його справжню вартість.
		За таких обставин, колегією суддів не приймаються договоди апеляційної скарги про те, що, згідно п. 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, ст. 13 Закону України «Про транспорт», у разі втрати вантажу відшкодуванню підлягає його вартість, та, оскільки він надав належні докази щодо вартості майна, яке було втрачене перевізником, має право на відшкодування цієї суми, а не розміру його оголошено вартості. 
		Як вірно встановлено судом першої інстацнії та не спростовано у суді апеляційної інстанції, у відправленні, яке було передано перевізникові відповідно до експрес-накладної №59000681180859 від 29.04.2021 року, позивачем ОСОБА_1 було зазначено оголошену варість вантажу у розмірі 200,00 грн., яка за умовами Публічного договору, укладеного між ТОВ «Нова Пошта» та ОСОБА_1 , повинна дорівнювати реальній (ринковій) вартості відправлення, й відповідальність перевізника за втрату даного вантажу обмежується цією сумою.
		Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано експрес-накладу, згідно якої загальна вага вантажу становить 428 кг., а зазначення опису вантажу - меблева фурнітура, було здійснено позивачем виключно на вимогу працівника ТОВ «Нова Пошта», оскільки, серед іншого, у вантажі дійсно була присутня меблева фурнітура, колегією суддів до уваги не приймаються, як такі, що не мають правового значення для вирішення спору, з вищенаведених підстав.
		За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 21 432,00 грн. є законним та обгрунтваним.
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відсутнсоті правих підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. 
		При цьому, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
		Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).
		Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до частин третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. 
		Тобто, законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Відповідно до пунктів 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
		За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства
		Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Отже, моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.
		Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 пов`язував із перенесеним нервовим стресом, зміною звичного укладу життя та сімейних сварок, у зв`язку із порушенням його прав, як споживача, завданих втратою перевізником належного йому майна.
		Матеріалами спарви підтверджено, що ТОВ «Нова Пошта», прийнявгши на себе зобов`язання із перевезення вантажу, згідно експрес-накладної №59000681180859 від 29.04.2021 року, взяті на себе зобов`язання не виконало, втративши вантаж.
		Із урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що відповідачем, внаслідок втрати вантажу, переданого перевізнику, згідно експрес-накладної №59000681180859 від 29.04.2021 року, позивачу завдано моральної шкоди.
		Таким чином, позивачем доведено наявність складу цивільно-правового правопорушення, а саме: наявність такої шкоди, протиправної поведінки відповідача і причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача.
		Враховуючи завдані позивачу душевні страждання, характер неправомірних дій відповідача, колегія суддів вважає, що з ТОВ «Нова Пошта» на користь позивача підлягає стягненню    1 000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди. Такий розмір відшкодування, відповідає обсягу спричинених страждань позивачу, є достатнім для відновлення його прав, а також відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта» про стягнення моральної шкоди.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
		Згідно положень п.п.1, 2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
		Відповідно до норм ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Оскільки, позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як при поданні позовної заяви, так і при поданні апеляційної скарги, судові витрати підлягають компенсації за рахунок відповідача ТОВ «Нова Пошта» у розмірі, пропорційному до розміру задоволених вимог.
		Відповідно до ч.1, п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною-особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн., тобто за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір не може бути меншим 908,00 грн. та не може перевищувати 11 350,00 грн.
		Оскільки, ціна позову становить 80 176,00 грн., то за подання позовної заяви підлягав сплаті мінімальний розмір судового збору, встановлений Законом України «Про судовий збір», тобто 908,00 грн.
		Згідно п.8 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, у даному випадку, 1 362,00 грн.
		Таким чином, колегія суддів стягує з ТОВ «Нова Пошта» на користь держави судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 11,00 грн. (908,00 грн. х 1,2%) та розгляд спарви судом апеляційної інстанції у розмірі 16,50 грн. (11,00 грн. х 150%), а інші судові витрати відносить на рахунок держави.
		Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Заочне рішення Орджонікідзевського міського суду  Дніпропетровської області від 17 березня 2022 року  в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  про відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат  -скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 (нуль) копійок.
		В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 11 (одинадцять) гривнь 00 (нуль) копійок.
		Інші судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, віднести на рахунок держави.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»  на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.
		Інші судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, віднести на рахунок держави.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року.
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...