Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/4509/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2022. Зареєстровано: 09.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2022.
Дата набрання законної сили: 07.06.2022
Номер судового провадження: 33/817/289/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Справа № 607/4509/22Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 33/817/289/22 Доповідач - Коструба Г.І.Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП   
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		07 червня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В. Й. апеляційну скаргу на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 03 травня 2022 р., якою  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
		В С Т А Н О В И В:
		Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. 
		Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
		В апеляційній скарзі захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності,  ОСОБА_1  - адвокат Янчишин В. Й. просить постанову місцевого суду скасувати, закривши провадження у справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		Зазначає, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 01.04.2022 о 21:04 зафіксований через провокацію вчинення адміністративного правопорушення шляхом невідсторонення від керування та пропозицією перепаркувати транспортний засіб та наданням дозволу на керування таким. 
		Від`їжджаючи транспортним засобом об 21 год. 04 хв., ОСОБА_1 , на думку апелянта, виконував законні вимоги поліцейського, оскільки працівники поліції дозволили перепаркувати його транспортний засіб, хоча ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були встановлені до моменту здійснення керування транспортним засобом.
		На переконання апелянта, працівник поліції повинен був обов`язково відсторонити ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після повідомлення про ознаки алкогольного сп`яніння.
		Вважає, що дії працівників поліції були направлені не на припинення протиправної поведінки водія ОСОБА_1 , дії співробітників поліції носили суто пасивний характер і очевидно мали ознаки провокації.
		Звертає увагу апеляційного суду, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №306261 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування ТЗ у стані сп`яніння. Із даною кваліфікацією сторона захисту не погоджується, адже на відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє поліцейського, що він щойно випив у зв`язку з тим, що перебував у стресовому стані.
		Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В. Й., який просив апеляційну скаргу з наведених у ній підстав задовольнити, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
		У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
		Всупереч наведеним вимогам закону суд належним чином не з`ясував обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
		Так, відповідно до оскаржуваної постанови 01.04.2022 о 21 год. 04 хв. в м. Тернополі по вул. Текстильна, 28 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Scania Р230», д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 №ARBF-0443 (повірка дійсна до 14.12.2022), результат огляду становив 0,99 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав останнього винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		При цьому суд першої інстанції керувався наявними в матеріалах справи доказами: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №306261 від 01.04.2022; результатом тестування на алкоголь 01.04.2022, який показав результат 0,99 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на якому зафіксовано результати огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , результат проба позитивна 0,99 ‰, з результатом згоден; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6810 ARBF-0443, чинне до 14.12.2022; оглянутими матеріалами відеофіксації; рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області Кулик Н.Ю. Від 01.04.2022.
		Суддя апеляційного суду не погоджується із висновком судді першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, судом першої інстанції під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дані вимоги закону не дотримані, а тому висновок судді про порушення водієм п. 2.9 (а) ПДР України не відповідає фактичним обставинам справи. 
		Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 р. №3353-ХІІ передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
		Згідно п. 2.3 "д" Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		На вимогу поліцейського відповідно до п. 2.4 цих Правил водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
		При цьому статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
		Однак, будь-яких даних, які б свідчили про необхідність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 із зазначених вище підстав в матеріалах справи немає.
		Зокрема, з матеріалів справи не вбачається і судом першої інстанції не встановлено, що відносно ОСОБА_1 виносилась постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України чи іншого адміністративного правопорушення.
		З рапорту поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП рядового поліції Кулика Н. О. вбачається, що під час патрулювання у складі екіпажу "Юпітер - 101", спільно із лейтенантом поліції Терновим В. Г. , по службовій рації прийнято повідомлення від "Портал-11", що за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 водій вантажівки чіплявся до людей та вів себе неадекватно, а також перебував у стані алкогольного сп`яніння та керував транспортним засобом.
		Водночас, матеріалами справи не підтверджено факт реєстрації повідомлення на лінію "102" про причетність ОСОБА_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, адже такі докази в матеріалах справи взагалі відсутні.
		Згідно п. 7 Розділу 9 Наказу №357 від 27.04.2020 за результатами виконання завдання старший наряду поліції повинен оформити результати реагування на правопорушення або подію в системі ІПНП, включивши до електронного рапорту корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що можуть сприяти в установленні осіб, які їх учинили, та/або вирішенні інших службових завдань.
		Долучений до матеріалів справи рапорт не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Рапорт складено за фактом події інкримінованого адміністративного правопорушення, в якому викладено обставину отримання повідомлення від "Портал-11", що не підтверджено ні електронним рапортом, ні відомостями про реєстрацію заяви на лінію "102" (журналі ЄО). 
		Враховуючи, що інформація відображена у рапорті виключно зі слів поліцейських, які є зацікавленими особами, такий доказ відсутній у переліку можливих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
		Така позиція узгоджується із практикою Верховного Суду (постанова від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а), відповідно до якої рапорт не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
		Оскільки ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими без належних на те підстав, тому і протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №306261 від 01 квітня 2022 року, складений поліцейським Куликом Н. О. за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є недопустимим доказом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Перекладення такого обов`язку на суд не передбачено.
		Варті уваги доводи апеляційної скарги в частині невідповідності кваліфікації дій ОСОБА_1 .
		Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
		Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №306261 дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Із даною кваліфікацією дій ОСОБА_1 суддя апеляційного суду не погоджується, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме після вимоги поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 вживав алкоголь, і повідомив про це працівників поліції, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
		Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
		З проглянутого апеляційним судом в порядку підготовки до апеляційного розгляду відеоматеріалу, наявного в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 після повідомлення праціниками поліції ознак алкогольного сп`яніння та пропозиції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ( 21 год. 02 хв.) повідомив поліцейського, що він щойно вживав алкоголь. На уточнююче запитання поліцейського останній підтвердив, що він щойно випив алкоголь в машині в зв`язку з тим, що перебував у стресовому стані ( 21 год. 03 хв.).
		Такі пояснення ОСОБА_1 не спростовані жодним доказом, наявним в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
		Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, усвідомлюючи своє перебування в стані алкогольного сп`яніння о 21 год. 04 хв. 01.04.2022, який зафіксований на нагрудну камеру працівника поліції, що ставився в провину останньому, мав місце після надання ОСОБА_1 пояснень щодо вживання алкогольного напою в нерухомому автомобілі, тобто до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що в свою чергу було підставою для кваліфікації працівниками поліції дій останнього за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
		Крім цього, з фрагменту відеозапису вбачається, що працівники поліції заслуховували усні пояснення двох осіб, які вказували на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння до моменту приїзду патрульної поліції.
		Проте, працівниками поліції не ідентифіковано даних осіб, не залучено їх в якості свідків, не відібрано та не долучено письмових пояснень, відповідно, такі пояснення не можуть бути доказами у справі згідно ст. 251 КУпАП.
		Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі.
		Разом з тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
		Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
		Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
		Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
		Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. 
		Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь, приходжу до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
		У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).
		Оскільки в порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, а його пояснення судом не спростовані.
		Згідно з пунктом 2 частини 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
		Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя суду першої інстанції при визнанні останнього винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не дотримався вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП про всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим постанова судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП України, суддя
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В. Й. задовольнити.
		Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Тернопільського 
		апеляційного суду Г. І. Коструба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...