Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3875/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2022. Зареєстровано: 09.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2022.
Дата набрання законної сили: 31.05.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 травня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  922/3875/21 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., 
		секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
		розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
		на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі
		за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар"
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне космічне агентство України,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
		1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі онлайн",
		2) Приватне підприємство "АЄ Фекторі",
		про визнання недійсним електронного аукціону,
		(У судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача - Бойко В. М.).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1.1. У вересні 2021 року до Господарського суду Харківської області звернулося Державне науково-виробниче підприємство "Об`єднання Комунар" (далі-Позивач) з позовною заявою до Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі-Відповідач) про:
		- визнання недійсним електронного аукціону LLЕ001-UА-20210820-49281 611f8b6b48faf5d9665a5e2f з передачі в оренду державного нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 1 296,0 м2 першого поверху чотирьох-поверхової будівлі контори виробничого корпусу №69 (літ.Т-1-4, реєстровий номер ЖМТДПЕ173, інвентарний номер 99159), розташованого за адресою: 61070, Україна, місто Харків, вулиця Рудика, 8;
		- визнання протиправним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 21.09.2021 року №00929, яким затверджено Протокол про проведення аукціону.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення спірного аукціону та подальше прийняття Відповідачем Наказу відбулося з порушенням приписів та вимог чинного законодавства, оскільки наданий Третьою особою-3 для участі в спірному аукціоні Витяг з ЄДРПОУ від 13.09.2021 в розділі "Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу" містить позначку про відсутність відомостей. Зазначена обставина в силу приписів ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна виключає можливість такої особи бути орендарем державного нерухомого майна. Відповідно до ч. 9 ст. 13 зазначеного Закону, орендодавець не затверджує протокол аукціону, не укладає договір оренди за результатами аукціону з потенційним орендарем, якій не відповідає вимогам статті 4 цього Закону. Виходячи з вищезазначеного, Відповідач в силу вимог ч. 9 ст. 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна не мав права затверджувати своїм Наказом протокол спірного аукціону, як і не має відповідного права підписувати з переможцем даного аукціону - Третьою особою-3 договору оренди спірного державного майна.
		Позивач також зазначає, що в оголошенні про передачу майна в оренду зазначено: оренда державного майна - нежитлового приміщення площею 1 296,00 м2 першого поверху чотирьох поверхневої будівлі контори виробничого корпусу №69, проте, відповідно до технічного паспорту на зазначене нерухоме майно виготовленого ТОВ Інвентарбюро 11.03.2020 року загальна площа першого поверху становить 2 250,2 м2 та складається з приміщень №№ 1-15, при цьому жодне з вищезазначених приміщень окремо не має площі в розмірі 1 296,00 м2. Вищезазначене, на думку Позивача, свідчить про надання Відповідачем невірної інформації щодо об`єкту оренди.
		З поміж іншого позивач наголошує, що орендна плата за спірне майно відповідно до інформації про аукціон становить 1 700,00 грн, тобто 1,31 грн за 1 м2, в той час як амортизаційні відрахування об`єкту оренди становлять 3 610,03 грн, що свідчить про понесення Позивачем в разі укладення договору оренди прямих збитків та недоотримання державою відповідних орендних платежів.
		2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
		2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, На сайті Прозорро.Продажі 14.09.2021 проведено аукціон (лот-3287) з передачі в оренду майна, балансоутримувачем якого є Позивач на праві господарського відання, а власником є Держава Україна в особі Державного космічного агентства (далі-аукціон) нежитлового приміщення площею 1 296,0 м2 першого поверху чотирьох-поверхової будівлі контори виробничого корпусу №69 (літ.Т-1-4, реєстровий номер ЖМТДПЕ173, інвентарний номер 99159), розташованого за адресою місто Харків, вул. Рудика, 8 (далі-спірне майно, об`єкт оренди).
		Вищезазначене нерухоме майно позивач використовує для власних цілей у зв`язку зі значним збільшенням замовлень тематики залізничного напрямку та нестачею виробничих площ.
		Позивачем 14.09.2021 прийнято наказ № 333 про виключення з Переліку першого типу об`єктів оренди, розташованих за адресою місто Харків, вул. Рудика, 8 та направлення цього ж дня на адресу відповідача листа № 766/1-04/027 з метою виконання вимог наказу № 333.
		Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вищезазначений лист позивача.
		Наказом відповідача від 21.09.2021 № 00929 затверджено протокол спірного аукціону, відповідно до якого переможцем аукціону було визначено Третю особу-3 (далі-Наказ). Оператором електронного майданчику, через який було надано найвищу цінову пропозицію в ЕТС, виступала Третя особа-2.
		Пунктом 4 вищезазначеного протоколу зобов`язано відділ укладення договорів оренди нерухомого майна організувати та забезпечити укладення відповідного договору оренди спірного майна.
		 
		3. Короткий зміст судових рішень у справі
		3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 у справі №  922/3875/21 (суддя Присяжнюк О. О.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 (Стойка О. В. - головуючий суддя, судді Зубченко  І.  В., Істоміна О. А.), позов задоволено частково. Визнано зазначений в позовній заяві електронний аукціон недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення ФДМ України по Харківській області від 21.09.2021 № 00929, яким затверджено Протокол про проведення аукціону. У задоволенні позовних вимог про визнання вищезазначеного наказу протиправним господарським судом відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що посилання Відповідача на те, що Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приватного підприємства  «АЄ Фекторі» (далі - ПП "АЄ Фекторі"), наданий в пакеті документів, який містить всі необхідні дані щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника є юридично неспроможними. У наданому витягу в розділі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» ПП «АЄ Фекторі» зазначено - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - приватне підприємство "Автоентерпрайз", однак кінцевим бенефіціарним власником повинна бути зазначена саме фізична особа, а не юридична, як у поданому Витягу.
		Крім того, в оголошенні про передачу нерухомого майна в оренду на аукціоні відповідно до Переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні у назві аукціону зазначено: «Оренда державного майна - нежитлового приміщення площею 1 296,0 м2 першого поверху чотирьохповерхової будівлі контори виробничого корпусу № 69 (літ. «Т-1-4», реєстровий № ЖМТДПЕ173, інв. № 99159), за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 8». При дослідженні матеріалів судом встановлено, що згідно інформації, яка зазначена в оголошенні, в оренду має бути передане - нежитлове приміщення площею 1 296.0 м2 першого поверху чотирьохповерхової будівлі контори виробничого корпусу № 69, літ. «Т-1-4», за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 8». Проте, згідно з технічним паспортом на нежитлове приміщення (корпус № 69) літ. «Т-1-4 вказано що загальна площа першого поверху становить 2 250,2 м2 та складається з п`ятнадцяти приміщень. При цьому, площа найбільшого приміщення № 11 становить 1 708,1 м2 і яке не має встановлених роздільних стін або перегородок. Укладення договору оренди на умовах проведеного аукціону призведе до того, що орендар буде використовувати площу першого поверху виробничого корпусу № 69 більшу, ніж зазначено в оголошенні, що не відповідає вимогам статей 759, 762 Цивільного кодексу України. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження дотримання вимог Закону України «Про приватизацію державного майна»; Методики оцінки майна, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що в матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ відносно Третьої особи-3, в якому з поміж іншого зазначено, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вказаної юридичної особи є "Приватне підприємство  Автоентерпрайз  (40119580) ОСОБА_1, характер бенефіціарного володіння  не прямий, частка -100". Проте, в розрізі наведених судовою колегією норм матеріального права, кінцевим бенефіціарним власником для юридичної особи є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, в той час як з наданого Третьою особо-3 витягу вбачається, що таким власником є саме юридична особа - Приватне підприємство "Автоентерпрайз". Посилання заявника апеляційної скарги на те, що в означеному витязі зазначено конкретну фізичну особу у якості кінцевого бенефіціарного власника Третьої особи-3, а саме - ОСОБА_1., (характер бенефіціарного володіння - не прямий, частка -100), судом визнано необґрунтованими, так як цей витяг наданий щодо ПП  Автоентерпрайз, а не потенційного орендаря державного майна за результатами проведеного спірного аукціону.
		Посилання відповідача на недоведеність позивачем та судом підстав до виключення спірного майна з відповідних переліків, так як таке рішення було прийнято з пропуском строку передбаченого частини 2 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального  майна", оскільки надані пізніше дня, що передує проведенню аукціону, судом не прийняті до уваги, так як зазначені обставини не впливають на факт порушення вимог   щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
		Щодо висновків суду першої інстанції про ненадання відповідачем доказів в підтвердження дотримання останнім вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" і Методики оцінки майна, та доводів апеляційної скарги про безпідставне застосування означених актів до спірних правовідносин, суд зазначив, що  спірні правовідносини спрямовані не на відчуження майна, а на передання його в оренду на відповідний термін, проте посилання суду на зазначений закон не призвело до неправильного вирішення справи по суті. Однак  посилання суду першої інстанції на Методику оцінки майна затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891  викликане доводами позивача про те що орендна плата за спірним аукціоном становить 1  700,00 грн, тобто 1.31 грн за 1 м2, в той час як сума зносу об`єкту оренди становить 3  610,03 грн, що на думку останнього свідчить про понесення Позивачем в разі укладення договору оренди на виконання умов спірного аукціону прямих збитків та недоотримання державою відповідних надходжень від сплати Третьою особо-3 орендних платежів.
		 
		4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		4.1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області  звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Підставою касаційного оскарження, є пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
		Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що відсутній висновок щодо застосування частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині розкриття інформації про бенефіціарних власників; абзацу 4 пункту 3 частини 3 статті 13 Закону "Про оренду державного та комунального майна" в частині надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, а апеляційний господарський суд взагалі не розглянув довідку ПП "АЄ Фекторі" від 13.09.2021 на ім`я ТОВ "ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН" про кінцевого бенефіціарного власника цієї особи; пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у визначенні того, що є інформацією про бенефіціарного власника.
		Східний апеляційний господарський суд неналежним чином дослідив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки на сторінках 3, 4 у графі "Перелік засновників (учасників) юридичної особи" чітко зазначено: "Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - приватне підприємство "Автоентерпрайз" (40119580) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 . характер бенефіціарного володіння - не прямий, частка -100". Інформація про ОСОБА_1 розкрита повно та у відповідності з вимогами пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		Скаржник також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування приписів частини 1 статті 8, частини 9 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 52 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 438 (далі - Порядок № 438), якою затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна". Суд апеляційної інстанції не надав оцінки зазначеним приписам в частині того, що вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати і стартова орендна плата за об`єкт оренди визначається згідно з Порядком № 438.  Суд апеляційної інстанції не зазначив, чому розрахована на підставі балансової вартості державного майна стартова орендна плата є однією з підстав для скасування спірного аукціону. Для аукціону від 13.09.2021 № LLE001-UA-20210820-49281 визначення ринкової вартості об`єкту оренди не передбачено ані Порядком № 438, ані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а стартова орендна плата для проведення аукціону була визначена законно та обґрунтовано.
		Посилання у постанові апеляційного господарського суду на відсутність інформації щодо нежитлового приміщення (кімнати № 1) площею 1296,0 м2 у технічному паспорті на нежитлове приміщення (корпус № 69) літ. «Т-1-4», не спростовує доводів відповідача, оскільки судами попередніх інстанцій не взято до уваги поверхневий план 1-го поверху корпусу № 69, який було надіслано відповідачу підприємством ДНВП "Об`єднання Комунар" листом від 21.10.2020 № 1006/1- 04/027. Не зазначено, відповідно до яких норм перевага у дослідженні доказів має бути на користь технічного паспорту від 11.03.2020, а не поверхневого плану, які було надіслано відповідачу позивачем. Позивач також не надав технічний паспорт від 11.03.2020 на нежитлове приміщення (корпус № 69) літ. «Т-1-4», при зверненні до відповідача з пропозицією відновити роботу по проведенню аукціону в системі «Прозоро» з передачі в оренду спірного майна. Скаржник вважає неналежним доказом технічний паспорт від 11.03.2020 на нежитлове приміщення (корпус № 69) літ. "Т-1-4", який позивач не надавав до листа від 21.10.2020.
		Крім того, безпідставні доводи позивача щодо необхідності виключення спірного майна з переліку першого типу об`єктів оренди.  Позиція позивача викладена у наказі від 14.09.2021 та позиція Державного космічного агентства України, викладена у листі від 14.09.21, були прийняті з пропуском строку, встановленого частиною 2 ст. 7 "Про оренду державного та комунального майна", тобто пізніше дня що, передує дню проведення аукціону (12.09.2021). Таким чином, позивач не довів обґрунтованості зазначених підстав, а суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги вищезазначене та взагалі не розглянув такі аргументи.
		5. Позиція Верховного Суду 
		5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		5.3. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути орендарями юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог  Закону України  "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" для участі в аукціоні потенційний орендар подає в електронну торгову систему заяву на участь в аукціоні, вимоги до якої встановлюються адміністратором електронної торгової системи, в електронній формі. До заяви додаються для потенційних орендарів - юридичних осіб: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів; документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів; інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і причина його відсутності. 
		У частині 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" вживаються у значенні, наведеному у Законі України  "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
		За змістом пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об`єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об`єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об`єднань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.
		Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 30 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. 
		Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
		При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права;
		5.4. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України щодо застосування частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", абзацу 4 пункту 3 частини 3 статті 13 Закону "Про оренду державного та комунального майна", пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", колегія суддів зауважує таке. 
		Приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" чітко вказують на те, що для того, аби бути орендарем у розумінні положень вказаного Закону, обов`язково необхідно у повному обсязі, чітко і недвозначно розкрити інформацію про бенефіціарного власника відповідної юридичної особи. Розкриття такої інформації повинно бути здійснене з дотриманням вимог Закону України  "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань У свою чергу, зазначений Закон визначає перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Серед таких відомостей, пункт 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", визначає інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. 
		Таким чином, у відповідному розділі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України, який згідно з пунктом 3 частини 3 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", потенційний орендар долучає до заяви на участь в аукціоні, повинно бути чітко зазначено інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Тобто у цьому розділі має бути вказано, хто є кінцевим бенефіціарним власником, а саме яка фізична особа здійснює вирішальний вплив на діяльність  юридичної особи.
		Зважаючи на викладене, у спірних правовідносинах, дослідженню підлягало те, чи було розкрито інформацію про кінцевого бенефіціарного власника з дотриманням вимог Закону України  "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема чи наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України містить такі відомості у відповідному розділі. 
		Досліджуючи питання надання ПП "АЄ Фекторі" обсягу документів, які є необхідними для визначення кінцевого бенефіціарного  власника, суди вказали, що в матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ відносно Третьої особи-3, в якому з поміж іншого зазначено, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) зазначеної юридичної особи є Приватне підприємство "Автоентерпрайз" (40119580) ОСОБА_1, характер бенефіціарного володіння  не прямий, частка -100.  Проте кінцевим бенефіціарним власником для юридичної особи є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, в той час як з наданого витягу вбачається, що таким власником є саме юридична особа - ПП "Автоентерпрайз".
		Посилання на те, що у витязі зазначено конкретну фізичну особу у якості кінцевого бенефіціарного власника, судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованими, так як цей витяг наданий щодо ПП "Автоентерпрайз", а не потенційного орендаря державного майна за результатами проведеного спірного аукціону.
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у цій ситуації, відповідно до вимог чинного законодавства, кінцевим бенефіціарним власником Третьої особи-3 в силу закону повинна бути саме фізична особа, в той час як відповідно до витягу з ЄДРПОУ на який посилається відповідач, кінцевим бенефіціарним власником ПП "АЄ Фекторі" є юридична особа, що суперечить вищенаведеним нормам закону, та свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання спірного електронного аукціону недійсним.
		З наведеного слідує, що суди попередніх інстанцій надавали оцінку змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України щодо кінцевого бенефіціарного власника ПП "АЄ Фекторі", досліджували питання щодо інформації яка у ньому відображена та на підставі вказаної оцінки дійшли висновку, що у відповідному розділі витягу відсутня інформація саме про фізичну особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником. 
		У свою чергу, посилання скаржника на те, що апеляційний господарський суд неналежним чином дослідив вказаний витяг стосується необхідності надання додаткової оцінки та фактично переоцінки зазначеного доказу, що відповідно до статті 300 ГПК України не належить до повноважень Верховного Суду. Тобто судами першої і апеляційної інстанцій на підставі наявних у справі доказів не встановлено обставин дотримання ПП "АЄ Фекторі" вимог щодо розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника цієї юридичної особи. 
		За таких обставин, враховуючи обсяг доводів заявника та обґрунтування підстави оскарження в частині визначення кінцевого бенефіціарного власника, Верховний Суд не убачає можливості вважати рішення судів попередніх інстанцій помилковими та прийнятими внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. 
		5.5. Щодо доводів заявника про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування приписів частини 1 статті 8, частини 9 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 52 Порядку № 438, колегія суддів зазначає таке. Як слідує із оскаржених рішень, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження дотримання вимог  Закону України «Про приватизацію державного майна»; Методики оцінки майна, затвердженої  постановою Кабінетів Міністрів України від 1012.2003  № 1891, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		У свою чергу, апеляційний господарський суд досліджуючи доводи заявника в цій частині виходив з того, що посилання суду першої інстанції на Методику оцінки майна  викликане доводами позивача про те що орендна плата за спірним аукціоном становить 1  700,00 грн, тобто 1,31 грн за 1 м2, в той час як сума зносу об`єкту оренди становить 3  610,03 грн, що на думку останнього свідчить про понесення позивачем в разі укладення договору оренди на виконання умов спірного аукціону прямих збитків та недоотримання державою відповідних надходжень від сплати Третьою особо-3 орендних платежів.
		Верховний Суд зауважує, що досліджуючи відповідні твердження позивача, суди додатково взяли до уваги те, що внаслідок укладення договору оренди державою може бути недоотримано надходження від сплати орендних платежів.  Попри те, що у постанові суду апеляційної інстанції міститься посилання на приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однак жодних висновків про те, що для аукціону від 13.09.2021 № LLE001-UA-20210820-49281 визначення стартової орендної плати мало відбуватися на підставі ринкової вартості об`єкту оренди оскаржена постанова не містить. Фактично у цій частині суд у межах доводів апеляційної скарги лише вказав з яких мотивів суд першої інстанції посилався на відповідні законодавчі норми. Тобто фактично застосування норм матеріального права, якими обґрунтована підстава касаційного оскарження, апеляційним господарським судом здійснено не було, а основним мотивом скасування спірного аукціону стало нерозкриття інформації про бенефіціарного власника. У зв`язку із цим, Верховний Суд не убачає підстав для формування висновку щодо застосування приписів частини 1 статті 8, частини 9 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 52 Порядку № 438. 
		5.6. Колегія суддів вважає безпідставними посилання заявника щодо доказів, якими керувалися суди в частині визначення площі спірного нерухомого майна. Так, суд апеляційної інстанції спростовуючи доводи скаржника щодо ненадання йому технічного паспорту на нежитлове приміщення (корпус № 69) літ. «Т-1-4» зауважив, що ненадання такого документу при проведенні аукціону не позбавляє позивача право посилатися на нього при доведені обставин якими він обґрунтовує заявлені позовні вимоги. Крім того, відповідачем, а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів на спростування вищезазначеного, а також будь-яких доказів на підтвердження факту наявності в корпусі № 69 відповідного приміщення з площею саме 1  296,00 м2. 
		Тобто апеляційний господарський суд аргументував обставини врахування відомостей, які містяться у технічному паспорті та зазначив, що інших доказів, які б могли спростувати відповідну інформацію, у матеріалах справи немає. Отже, у постанові вказано обставини, які встановлені на підставі відповідних доказів, наведено аргументування щодо можливості посилання на технічний паспорт. У свою чергу, доводи щодо неналежності такого доказу як технічний паспорт від 11.03.2020, фактично стосуються необхідності його переоцінки, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, відповідно до статті 300 ГПК України. 
		5.7. У свою чергу, аргументи позивача щодо необхідності виключення спірного майна з переліку першого типу об`єктів оренди не були підставою скасування спірного аукціону, рішення судів попередніх інстанцій, якими частково задоволено позовні вимоги, не містять мотивів, в основу яких були б покладені зазначені твердження, а тому колегія суддів також відхиляє доводи скаржника в цій частині. 
		5.8. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що оскільки суди попередніх інстанцій надали оцінку обставинам, на підстав яких виникли спірні правовідносини, а доводи скаржника щодо допущення судами порушень норм матеріального і процесуального права не підтвердилися, відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі № 922/3875/21.
		6.  Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
		6.1. За змістом пункту  1 частини  1 статті  308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		6.2.  Відповідно до частини  1 статті  309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею  300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		7. Розподіл судових витрат
		7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
		Керуючись статтями  300, 301, пунктом  1 частини  1 статті  308, статтями  309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі №  922/3875/21 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не  підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                Н.  О.  Волковицька
		 
		 
		Судді                                                                                          С. К. Могил
		 
		 
		                                                                                          О. В. Случ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...