Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6478/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2022. Зареєстровано: 10.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2022.
Дата набрання законної сили: 09.06.2022
Номер судового провадження: К/990/13594/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		про відмову у відкритті касаційного провадження
		09 червня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 380/6478/20
		провадження № К/990/13594/22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Єзерова А.А.,
		суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
		перевіривши касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №380/6478/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Нерухомість» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, заступника міського голови з питань розвитку Москаленка Андрія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Свободи 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
		у с т а н о в и в:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-нерухомість» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, заступника міського голови з питань розвитку Москаленка Андрія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Свободи 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, у якому просило:
		- визнати протиправною та скасувати постанову №0030 від 05.08.2020 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою накладено штраф за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, буферній зоні об`єкта всесвітньої спадщини у розмірі 170 000 гривень.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
		- визнано протиправною та скасовано постанову заступника міського голови з питань розвитку Москаленка Андрія Олександровича №0030 від 05.08.2020 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-нерухомість» за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, буферній зоні об`єкта всесвітньої спадщини у розмірі 170 000 гривень;
		- в іншій частині у задоволені позову відмовлено.
		02.06.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга виконавчого комітету Львівської міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
		Предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення на позивача фінансових санкцій у сумі 170 000 гривень.
		Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
		У КАС України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
		Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік").
		Таким чином, враховуючи положення частин третьої, четвертої пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів може зробити висновок, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.
		Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
		У касаційній скарзі скаржник не довів наявність обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
		Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки воно не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме справи №380/6478/20.
		Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
		Щодо посилання скаржника на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 (щодо дотримання управлінням Держпраці законодавчо встановленої процедури прийняття постанов про накладення штрафу), то колегія суддів зауважує про те, що фактичні обставини у цій справі та справі №380/6478/20 не є релевантними, оскільки у справі №380/6478/20 судами попередніх інстанцій було встановлено те, що акт був складений за відсутності представника позивача, що підтверджувалося відсутністю його підпису на вказаному акті, водночас, відповідач не надав жодних доказів надсилання позивачу та отримання ним акта від 30.07.2020. Тому, суди дійшли висновку, що позивач був позбавлений права на подання письмових пояснень щодо порушень законодавства про охорону культурної спадщини у відповідності до положень ст. 45 Закону №1805-II та Порядку №321, зафіксованих в акті від 30.07.2020. У межах справи №813/1790/18 ці обставини не були спірними.
		Також Суд відхиляє посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 11.02.2020 у справі №210/3268/15-а, від 20.12.2019 у справі №820/3914/17, від 29.11.2019 у справі №359/7194/16-а, від 24.10.2019 у справі №806/1243/17, від 10.07.2019 у справі №804/639/18, оскільки у вказаних справах інший суб`єктний склад сторін та відмінні від даної справи правовідносини, які регулюються іншими нормативно-правовими актами.
		Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
		Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
		На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
		у х в а л и в:
		1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №380/6478/20.
		2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...