Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6170/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2022. Зареєстровано: 10.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2022.
Дата набрання законної сили: 27.06.2022
Номер судового провадження: 2/554/621/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 25.05.2022 Справа № 554/6170/21 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 554/6170/2021
		Номер провадження 2/554/2467/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 грудня 2021 року м. Полтава
		 
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого - судді Бугрія В.М., при секретарі - Сорока Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів фінансових послуг, про відновлення становища, яке існувало до порушення, про скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		01.07.2021 р. до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просила визнати дії АТ «Універсал Банк» щодо безпідставного списання коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 протиправними; Зобов`язати АТ «Універсал Банк» відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: відновити залишок коштів на картковому рахунку НОМЕР_1 до того стану, який був перед виконанням операцій (транзакцій) 13.04.2021 року, тобто станом на 12.04.2021 р., врахувавши поповнення картки на суму 510 грн., що було здійснено 13.04.2021 р. о 06:53:25; Зобов`язати АТ «Універсал Банк» скасувати нараховані ОСОБА_1 по картковому рахунку НОМЕР_1 відсотки та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 13.04.2021 року.
		В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 23.11.2021 р. при оформленні платіжної картки № НОМЕР_2 з нею було укладено договір про надання банківських послуг з «Monobank» (AT «Універсал банк») шляхом підписання Анкети-заяви. Фінансовий номер, що був закріплений за нею - НОМЕР_3 .
		12 квітня 2021 року в період часу з 21.00 години до 6.00 год. 13 квітня 2021 року на її мобільному номері НОМЕР_4 був відсутній доступ до мережі стільникового зв`язку. Зранку вона виявила повідомлення на ел. пошту, смс повідомлення про те що невідомою особою, було віддалено замінено сім-картку з її мобільним номером НОМЕР_4 . Також вона виявила, що було здійснено вхід на її гуглакаунт з пристрою РОСО ХЗ NFC та змінено пароль.
		Вона відразу (о 08 год. 50 хв.) зателефонувала в банк, де має картку - це Монобанк (AT «Універсал Банк») та АТ КБ Приватбанк, щоб заблокувати карткові рахунки. Але виявилося, що з картки Монобанк уже були зняті власні кошти в сумі 2139,22 грн. та кредитні в сумі 3589,69 грн. (13.04.2021 о 02 год. 04 хв. відбувся вхід у мобільний додаток Монобанк.) Оператор підтвердив, що всі дії по переведенню коштів здійснені з пристрою РОСО M2007J20CG, хоча її мобільним пристроєм є і був Samsung SM-A600FN.
		Також на її електронну адресу надійшов лист від КредитКаса (ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») про те, що їй начебто перераховані кошти в сумі 10 000 грн. та надіслано договір про відкриття кредитної лінії № 0672-5887 від 13.04.2021 р. На адвокатський запит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало витяг з реєстру банку з зазначенням номеру картки, на яку було здійснено перерахування коштів. З довідки вбачається, що перерахування відбулося на картку банку ПАТ «БАНК ВОСТОК». Вказаний банк надав їй довідку, вона не мала і не має рахунків у вказаному банку.
		24 квітня 2021 року зробивши запит, вона отримала інформацію від ТОВ «Українське бюро кредитних історій», що 13.04.2021 р. нею начебто укладено договір позики 2110274548441 від 13.04.2021 р. з ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та отримано кредит в сумі 3000 грн. ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» повідомило, що картку АТ «ТАСКОМБАНК», на яку було здійснено зарахування коштів, вона не мала і не має відкритих рахунків у цьому банку, що підтверджується довідкою банку. Після надання роздруківки руху коштів за її картковим рахунком в АТ «Універсал банк» виявилося, що 728 грн. шахраї перевели також на цю картку - НОМЕР_5 .
		Оскільки всі ці дії по отриманню кредитних коштів вона не здійснювала, то про цей факт нею було повідомлено поліцію та відкрито кримінальне провадження № 12021175420000372 за ознаками ч. 1 ст. 185, 190 КК України. Наразі досудове слідство триває.
		Під час звернення до центру обслуговування абонентів компанії Водафон з метою повернення мобільного номера НОМЕР_6 , вона дізналася, що по цьому номеру було здійснено віддалену заміну сім-картки. У відповідь на адвокатський запит листом від 08.06.2021 р. ПрАТ «ВФ Україна» повідомило, що абонентський номер НОМЕР_4 в період з 21.00 год 12.04.2021 р. по 24,00 год. 13.04.2021 р. обслуговувався знеособлено (анонімно) на умовах передплаченого зв`язку, тому визначити абонента, в користуванні якого знаходився номер вони не мають можливості. На інші питання адвокатського запиту ПрАТ «ВФ Україна» не надало відповіді, посилаючись на охоронювану законом таємницю.
		15.04.2021р. вона звернулася з листом до відповідача, яким пояснила ситуацію що сталася, та просила провести службове розслідування і відновити залишок коштів на рахунку до того стану, яким він був перед виконанням шахрайських операцій.
		27.04.2021 р. відповідач дав відповідь на її звернення та вказав на те, що у зв`язку із тим, що вона передала дані третім особам, було здійснено успішний ввод ПІН-коду до мобільного додатку.
		17.05.2021 р. вона надала АТ «Універсал банк» запит на надання інформації в якому зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.
		Вважає, що відсутні обставини, які безспірно доводять, що вона, як користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Також вважає, що в даному випадку відсутня її вина у перерахуванні списаних коштів, а твердження банку про передачу інформації третім особам є лише припущенням.
		Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 05.07.2021 р, відкрито провадження у цивільній справі.
		04.08.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву де останні просили суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в обґрунтування відзиву вказували, що відповідач не має правової чи будь-якої іншої можливості перевіряти втрату Клієнтами їх фінансових номерів мобільних телефонів чи будь-якої іншої інформації, яка може бути використана для ідентифікації, чи аунтефікації клієнта. А тому, здійснивши авторизацію відповідно до умов та договору, за допомогою фінансового мобільного номеру телефону, невстановлені особи були ідентифіковані як клієнти, що зобов`язувало банк надати всі передбачені послуги, оскільки будь-які розпорядження коштами вважалися такими, що надаються клієнту. Отже банк не може нести відповідальності за дії невстановлених осіб, якщо такі дійсно були, оскільки останні, внаслідок передання позивачем персональних даних та інформації про себе, були ідентифіковані як клієнт банку а тому відповідач мав виконати всі обов`язки передбачені умовами та в чіткій їх регламентації. Враховуючи вищевикладене вважали що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог оскільки втрата грошових коштів позивача сталась внаслідок незаконних дій до яких банк не має жодного відношення і не несе жодної відповідальності. Окрім того, позивач був обізнаний про всі свої права та обов`язки та достеменно знав, що він несе відповідальність за всі дії, які будуть вчинені щодо його грошей, що супроводжувалися авторизацією, до моменту його звернення до банку. Таким чином, предметом позову позивач по суті змушує банк відповідати за незаконні дії третіх осіб, що є неприпустимим та порушує ч.2 ст. 61 Конституції України.
		17.08.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де остання просила суд відхилити доводи відповідача за безпідставністю та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 
		22.09.2021 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
		Судом встановлені наступні фактичні обставини.
		23.11.2019 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» 
		Відповідно до Умов і правил обслуговування фізичних осіб в AT " УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK Universal Bank) ( (містяться за посиланням: https://www.monobank.ua/terms?&file=umovy- 2019-ll-08.pdf та є загальнодоступними), а саме відповідно до глави 1 розділу Умов: «Договір про надання банківських послуг "Monobank" - укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в AT "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг "Monobank", Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів». 23.11.2019 року позивач підписав анкету-заяву Договору про надання банківських послуг «МоноБанк» .
		Відповідно до Глави 1 Розділу Умов: «Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг MONOBANK Universal Bank - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета- заява є підтвердженням укладення Договору».
		Відповідно до п. 2.4. Глави 2. Розділу Умов: «Своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в AT "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним».
		Відповідно до п. 2.5. Глави 2. Розділу Умов: «Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору».
		Позивач вказувала, що з її рахунком третіми особами були здійснені незаконні дії, а саме втрата грошових коштів, зазначала про відсутність обставин, які безспірно доводять, що вона як користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно приписів частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування та обставин, що не підлягають доказуванню, встановлено статтею 82 ЦПК України.
		Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
		Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, а споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Пунктом 4 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів»  встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
		Відповідно до пункту 5 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» до порушених прав споживача, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо - будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Згідно зі статтею 1 Закону платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно пункту 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів        у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором;
		Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно з пунктом 14.16 статті 14 Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів; під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.
		Відповідно до п. 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ №705 від 05.11.2014 року (далі - Положення) згідно якого Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Пунктом 7 розділу Х Положення передбачено, що контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
		Судом встановлено, що операції щодо перерахування коштів з платіжної картки супроводжувалися коректним введенням реквізитів.
		Зазначене вище свідчить про те, що позивач діяв всупереч взятим на себе договірним зобов`язанням, що призвело до розголошення стороннім особам необхідних реквізитів для здійснення фінансових операцій за рахунком. Повідомлення позивачем третій особі інформації, необхідної для ініціювання платіжної операції, стало наслідком неправомірних дій невстановлених осіб, які сприяли здійсненню спірних транзакцій.
		Факт порушення кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР за № 12021175420000372 без наявності обвинувального вироку, яким би було встановлено, що певна особа скористалася карткою (конференційною інформацією) для викрадення кредитних коштів, наданих позивачу, не доводить, що кредитні кошти були списані саме внаслідок шахрайських дій невстановленої особи.
		У постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 754/15020/15-ц (провадження № 61-22283св18) та від 28 серпня 2019 року у справі № 127/9899/17-ц провадження № 61-28261св18 зроблено висновок, що «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		Вказана правова позиція підтверджується останньою актуальною практикою Верховного Суду України, а саме: Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 року по справі № 462/1343/17; Постановою Верховного Cуду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2019 року по справі № 712/4463/16-ц; Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2019 року по справі № 161/6089/17; Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 року по справі № 522/22780/15-ц.
		Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені вирішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).
		На необхідність застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до споживчого кредитування звернуто увагу у Рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).
		У цьому Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що у справі про захист прав споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
		Отже, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовної заяви  про захист прав споживачів фінансових послуг, про відновлення становища, яке існувало до порушення, про скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами необхідно відмовити повністю.
		Керуючись ст. ст. 76, 223, 263-265 ЦПК України суд , -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовної заяви   ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів фінансових послуг, про відновлення становища, яке існувало до порушення, про скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, - відмовити повністю.
		 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя В.М.Бугрій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...