Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 473/790/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2022. Зареєстровано: 10.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2022.
Дата набрання законної сили: 12.07.2022
Номер судового провадження: 2/473/299/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   
		                                    Справа № 473/790/22
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		"09" червня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області 
		в складі:
		головуючого судді Ротар М.М. 
		за участю секретаря судового засідання Лукіянчиній Т.І. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенська цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості за аліментами 
		 
		встановив
		 
		11 квітня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості за аліментами. 
		Посилається на те, що відповідно до судового наказу, що був виданий 17.08.2018 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 14.08.2018 року до досягнення сином повноліття.
		На даний час неповнолітня дитина з 05.01.2022 року проживає разом з позивачем та перебуває на повному його матеріальному забезпеченні, а тому позивач просить припинити стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина. Та звільнити його від заборгованості по аліментам, яка виникла з 05 січня 2022 року. 
		Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
		В судове засідання позивач не з`явився, від представника надійшла заява, про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. 
		Відповідач в судове засідання не з`явилася, на адресу суду надіслала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог. 
		Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, приходить до наступного.
		Судом встановлено, що згідно судового наказу №473/2963/18, що був виданий 17.08.2018 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитинисина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 14 серпня 2018 року і до його повноліття.
		Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованапостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
		Відповідно до ст.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
		Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
		З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
		Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
		Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
		При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
		Судом встановлено, що на даний час неповнолітня дитина  син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується і відповідачем ОСОБА_2 та підтверджується матеріалами справи.
		Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
		Як встановлено дитина проживає з батьком - позивачем по справі та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини  сина ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу №473/2963/18 виданого 17.08.2018 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області . 
		Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачці аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала і знаходилась у платника аліментів, то припинення стягнення аліментів має бути з дати подання позову до суду, тобто з 11 квітня 2022 року.
		Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. 
		Враховуючи вище викладене, позовні вимоги позивача про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості за аліментами з 05.01.2022 року є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.4,10,12,13,81,141,263-265,268,272-273,280-282,354,430 ЦПК України, суд, -
		 
		ухвалив
		 
		позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості за аліментами,задовольнити.
		Припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються на підставі судового наказу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2018 року у справі № 473/2963/18, починаючи з 11 квітня 2022 року.
		Визнати судовий наказ № 473/2963/18, виданий 17 серпня 2018 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент. номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент. номер НОМЕР_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що не підлягає виконанню.
		Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються на підставі судового наказу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2018 року у справі № 473/2963/18 з 05 січня 2022 року.
		Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2022 року. 
		 
		   Відомості про сторін:
		позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження село Варюшине Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрований проживаючим за адресою АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 . 
		відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження м. Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрована проживаючою АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_2 .
		 
		 
		 
		       Суддя                    М.М. Ротар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...