Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 152/507/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2022. Зареєстровано: 10.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2022.
Дата набрання законної сили: 28.06.2022
Результат оскарження 28.06.2022 Апеляційний суд Вінницької області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/152/84/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020150000086

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 152/507/22 
		1-кс/152/84/22
		 
		 
		УХВАЛА
		іменем України
		 
		09 червня 2022 року м. Шаргород
		 
		Справа №152/507/22
		Провадження №1-кс/152/84/22
		 
		 
		 
		Слідчий суддя Шаргородського 
		районного суду 
		Вінницької області  ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря судового
		засідання          ОСОБА_2 , 
		прокурора Шаргородського 
		відділу Жмеринської
		окружної прокуратури  ОСОБА_3 , 
		підозрюваного  ОСОБА_4 ,
		захисників підозрюваного  адвокатів ОСОБА_5 , 
		ОСОБА_6 , 
		 
		розглянувши в залі суду клопотання ст. слідчого СВ відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,
		встановив:
		 
		   09.06.2022 року ст. слідчий СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шаргородського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , погодженим з прокурором у кримінальному провадженні  прокурором Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		Узагальнено клопотаннямотивоване тим,що слідчимрозглядаються матеріаликримінального провадження №12022020150000086від 07.06.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в ході розгляду яких встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що у невстановлений органом досудового розслідування час з метою особистого збагачення розробив злочинний план заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом передачі грошових коштів за не притягнення особи до кримінальної відповідальності, який полягав у штучному створенні видимості виникнення події дорожньо-транспортної пригоди за участі сина потерпілої та пішохода, який в результаті ДТП помер, перебування сина потерпілої особи у відділенні поліції, як наслідок  необхідності передати грошові кошти для не притягнення його до кримінальної відповідальності.
		З метою реалізації зазначеного злочинного наміру ОСОБА_4 за невстановлених органом досудового розслідування обставин відшукав номер мобільного телефону ОСОБА_8 та о 01 годині 43 хвилини 07.06.2022 року зателефонував до неї, назвавшись її сином ОСОБА_9 , і у ході телефонної розмови, яка тривала до 06 години 22 хвилини 07.06.2022 року, повідомив потерпілій ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що він є сином останньої та потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої загинув пішохід, у зв`язку із чим знаходиться у відділі поліції і з метою не притягнення його до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 необхідно передати грошові кошти, спакувавши їх у дві шкарпетки та принісши на місцеве кладовище у м. Шаргород, по вул. Героїв Майдану, де залишити біля сміттєвого баку з правої боку воріт кладовища.
		На виконання такої домовленості, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_4 спакувала до 2 шкарпеток та винесла із власного домоволодіння грошові кошти у сумі 33000 доларів США та 500 євро, які занесла на місцеве кладовище у м. Шаргород по вул. Героїв Майдану, залишивши їх поряд зі сміттєвим баком біля воріт кладовища, після чого одразу покинула це місце.
		Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння шляхом обману грошовими коштами потерпілої, ОСОБА_4 приблизно 06 годині 30 хвилин пройшов на територію кладовища в м. Шаргород, на вул. Героїв Майдану, забрав грошові кошти, які залишила ОСОБА_8 складеними в 2 шкарпетках біля сміттєвого баку, після чого вийшов з території кладовища та розпорядився грошовими коштами, якими незаконно заволодів, на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється унезаконному заволодінігрошовими коштами ОСОБА_8 в сумі33000доларів США,що становить 1176450грн.з розрахунку 3565грн.за 100долар СШАвідповідно докурсу НБУстаном на07.06.2022року,та 500євро,що становить18750грн.з розрахунку3750грн.за 100євро відповіднодо курсуНБУ станомна 07.06.2022року,завдавши матеріальногозбитку назагальну суму1195200(одинмільйон стодев`яносто п`ятьтисяч двісті)гривень,що становитьшкоду вособливо великихрозмірах насуму,яка вшістсот ібільше разівперевищує неоподатковуваниймінімум доходівгромадян намомент вчиненнякримінального правопорушення,тобто  увчинені злочину,передбаченого ч.4ст.190КК України,тобто шахрайства(заволодіннячужим майномшляхом обману), вчиненого в особливо великих розмірах. 
		За вказаним вище фактом 07.06.2022 року СВ ВП №2 Жмеринського РВП внесено відомості до ЄРДР за ч.4 ст.190 КК України. 
		07.06.2022 року о 16 годині ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
		08.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 КК України.
		Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів; у випадку визначення застави її розмір визначити понад триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		   В обґрунтування клопотання про застосування саме такого виду запобіжного заходу слідчий зсилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років; підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, що дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків по вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити новий злочин або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		Вказаніобставини,на думкуслідчого, свідчать нетільки пронаявність ризиків,передбачених п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПК України,а іпро те,що застосуваннябільш м`якогозапобіжного заходує недостатнімдля запобіганнявказаним вищеризикам,зокрема,особисте зобов`язаннявважає недостатньосуворим запобіжнимзаходом,враховуючи тяжкістькримінального правопорушення,особу підозрюваного,його соціальнізв`язки тарепутацію;особисту порукувважає неможливимзастосувати черезвідсутність у ОСОБА_4 поручителів;заставу вважаєнеможливим застосувати,оскільки,на переконанняслідчого,у випадкусплати застави ОСОБА_4 може продовжитивчиняти злочинита переховуватиметьсявід органудосудового розслідуванняі суду;домашній арештвважає неможливимзастосувати,оскільки вумовах воєнногостану ускладнюється контрольза виконанням такогозапобіжного заходу.   
		При розгляді клопотання прокурор у кримінальному провадженні  прокурор Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримала зазначене клопотання і просить його задовольнити.
		Узагальнено, мотиви позиції сторони обвинувачення наступні. 
		Так,мотивуючи правовупозицію сторониобвинувачення,прокурор ОСОБА_3 зсилається на те, що метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, встановленим у п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за який законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Крім того, ОСОБА_4 не має постійного місця роботи та джерела доходів, офіційно не одружений, тобто у нього відсутні доходи для забезпечення життєдіяльності та міцні соціальні зв`язки, які були б стримуючими факторами для запобігання ризикам, встановленим у ст.177 КПК України. 
		   При цьому, прокурор вважає, що наявні ризики, встановлені п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, зокрема, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років, до того ж підозрюваний перебуває під заставою в розмірі 198480 грн. на підставі ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 14.01.2022 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КПК України, неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, а на теперішній час у багатьох судах Вінницької області та в Черкаській області щодо нього розглядаються кримінальні провадження за обвинуваченням у вчиненні корисливих злочинів, тому вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та на свідків по вказаному кримінальному провадженні, оскільки знає відомості про їх місце проживання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки оголошений в розшук 25.05.2021 року Немирівським районним судом; вчинити новий злочин. 
		З метою запобігання ризикам, встановленим п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, про які зазначено в клопотанні, зокрема, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням підозрюваному застави в розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Вважає, що інший запобіжний захід не буде ефективним та достатнім для запобігання ризикам, встановленим у ст.177 КПК України, оскільки відсутні для цього будь-які стримуючі фактори, що обґрунтовано слідчим у клопотанні, а також заставу просить визначити у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до абз.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки розмір застави від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є, на її переконання, не співмірним заподіяній кримінальним правопорушенням матеріальній шкоді. 
		Прокурор ОСОБА_3 також звертає увагу слідчого судді на те, що не можливо застосувати до ОСОБА_4 інший, більш м`який запобіжний захід, оскільки він не буде ефективним та не запобігатиме ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України. 
		Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники  адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 при розгляді клопотання заперечували щодо його задоволення, просили відмовити у застосовуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Узагальнено, мотивуючи правову позицію сторони захисту, адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначають про відсутність обґрунтованої підозри та про необґрунтованість ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, про які зазначено у клопотанні. 
		Зокрема, згідно з п.п.5, 6 ч.1 ст. 184 КПК України, клопотання повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, натомість, описуючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, сторона обвинувачення ґрунтує свої переконання на припущеннях. 
		У клопотанні слідчий зазначає про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, при цьому, на підтвердження наявності вказаного ризику слідчий зазначає лише про тяжкість можливого покарання. Ствердження прокурора про те, що ОСОБА_4 перебуває у розшуку на підставі ухвали Немирівського районного суду не підтверджено належними доказами, оскільки розшукова справа не заводилася. 
		До того ж вважають, що ризик втечі підозрюваного не може ґрунтуватися лише на основі суворості можливого вироку. 
		Крім того, сторона захисту вважає, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, також не підтверджується жодними конкретними доказами незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілу та свідків, оскільки відповідні заяви про будь-який вплив ні від потерпілої, ні від свідків у цьому кримінальному провадженні не надходили. 
		   До того ж, слідчий у клопотанні зазначає про існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, проте, не вказує, яким чином ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню. 
		   Крім того, слідчий у клопотанні зазначає про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
		Разом з тим, сторона захисту звертає увагу слідчого судді, що ОСОБА_4 не може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки воно є закінченим, а на підтвердження можливості вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий не надає жодних конкретних доказів. 
		   Крім того, сторона захисту звертає увагу слідчого судді, що у випадку вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 нестиме кримінальну відповідальність. 
		Сторона захисту просить слідчого суддю звернути увагу на те, що підозрюваний був фактично затриманий і перебував у кайданках 07.06.2022 року з 14.45 години, що зафіксовано відеозйомкою на мобільний телефон ОСОБА_10 , власницею домоволодіння в м. Ямпіль, де проводився обшук і затримання ОСОБА_4 . 
		Відеозйомка розпочата ОСОБА_10 о 15.05 годині, а ОСОБА_4 в цей час уже знаходився в кайданках на колінах, на землі. Вказана обставина підтверджена показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , скріншотами з мобільного телефону ОСОБА_10 та відеозаписами, які оглянуто судом. 
		Крім того, сторона захисту просить визнати недопустимими всі протоколи обшуків, оглядів, оскільки стороною обвинувачення не відкрито стороні захисту відеозаписи слідчих дій та фототаблиці. 
		ОСОБА_4 звертає увагу слідчого судді на те, що має двох малолітніх дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, має цивільну дружину, постійне місце проживання, у зв`язку із чим вважає безпідставним ствердження про те, що він не має міцних соціальних зв`язків. 
		Адвокат ОСОБА_5 звертає увагу слідчого судді на те, що підозра вручена ОСОБА_4 з порушенням вимог КПК, зокрема, у відсутності адвоката, тоді як підозрюється він в особливо тяжкому злочині, тому присутність адвоката є обов`язковою. З наведеної підстави ця підозра є не обґрунтованою та незаконною. 
		Крім того, у матеріалах кримінального провадження наявний витяг з ЄРДР про внесення відомостей за усною заявою потерпілої ОСОБА_8 , тоді як такої заяви у матеріалах кримінального провадження немає. 
		Всі наведені порушення КПК України сторона захисту вважає підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора. 
		Слідчий суддя, вислухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , надані сторонами кримінального провадження (прокурором, підозрюваним, захисниками) пояснення та зроблені висновки, вислухавши свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання, прокурором та захисниками підозрюваного під час судового розгляду, прийшов до наступного висновку. 
		З постанови від 07.06.2022 року вбачається, що до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні входять заступник начальника та слідчі СВ ВП №2 Жмеринського РВП ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (а.п.8).
		Старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, відповідно до постанови від 07.06.2022 року, є прокурор Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 (а.п.9).
		Тобто клопотанняподано слідчомусудді особами,уповноваженими наздійснення слідчихта процесуальнихдій уцьому кримінальномупровадженні особами.
		Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. 
		Згідно із ч.2 ст.29 Конституції України,ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи. 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
		Згідно із ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування  слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження  судом за клопотанням прокурора.
		Відповідно доч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а також,в томучислі,запобігання спробам: переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду (п.1); незаконновпливати напотерпілого,свідка (п.3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5).
		Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		КПК України не містить визначення, що саме законодавець розумів під наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Однак, ч.5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		При цьому, у практиці ЄСПЛ неодноразово звернуто увагу на законність підстав затримання особи, відповідність такого затримання вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також роз`ясненню терміну «обґрунтована підозра».
		В п.п.125-128 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2019 року у справі «Кавала проти Туреччини» зазначається, що особа може бути затримана відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення (див. рішення у справі «Єціус проти Литви»…). Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. рішення у справі «Броган та інші проти Сполученого Королівства»…). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед суду. Об`єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»…). Однак «обґрунтованість» підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежатиме від усіх обставин (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»…, «Ільгар Мамедов проти Азербайджану», … «Расул Джафаров проти Азербайджану»…). Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, уряд-відповідач повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні задовольнити Суд, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину ... Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень».
		В п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (…). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (…). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватися на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (…)».
		Отже, узагальнено, «обґрунтована підозра» означає як наявність фактів, так і наявність лише відомостей, які б задовольняли, а також переконали об`єктивного спостерігача, що саме ця особа, можливо, вчинила кримінальне правопорушення. 
		З матеріалів,доданих слідчимдо клопотання,вбачається,що 07.06.2022року до ЄРДРвнесено відомостіпро надходження до ВП №2 Жмеринського РВП заяви ОСОБА_8 про те, що вночі 07.06.2022 року невідома особа, спілкуючись з нею по мобільному телефону, шляхом обману заволоділа її грошовими коштами в сумі 33000 доларів США та 500 євро, чим заподіяла шкоду у великому розмірі; кваліфікація кримінального правопорушення  ч.4 ст.190 КК України (а.п.7). 
		Надходження повідомлення ОСОБА_8 підтверджується рапортом чергового ЧЧ ВП №2 Жмеринського РВП (а.п.10) та протоколом прийняття заяви від потерпілої, яка наявна у матеріалах кримінального провадження №12022020150000086та наданапрокурором для огляду під час судового розгляду клопотання стороні захисту та слідчому судді.
		З наведеної підстави слідчий суддя вважає безпідставним ствердження сторони захисту про відсутність звернення потерпілої ОСОБА_8 до правоохоронних органів із заявою про злочин. 
		08.06.2022 року о 15.45 годині ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, тобто у вчиненні шахрайства (заволодіння чужим майном шляхом обману), вчиненого в особливо великих розмірах (а.п.42-43).
		Вказана обставина не заперечувалася ОСОБА_4 у судовому засіданні.
		Проте, від підпису ОСОБА_4 відмовився, зазначивши, що копію повідомлення про підозру отримав без адвоката, тоді як адвокати отримали копію повідомлення про підозру 08.06.2022 року о 17 годині (а.п.43, на звороті). 
		Зауважень та заперечень щодо повідомлення про підозру та щодо кваліфікації кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України, зокрема, щодо порушення прав ОСОБА_4 , при врученні повідомлення про підозру стороною захисту не було висловлено.
		При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 при врученні повідомлення про підозру слідчим роз`яснено зміст повідомлення та роз`яснені права, передбачені КПК України (а.п.42-43). 
		Частинами 1,2ст.278КПК Українивстановлено,що письмовеповідомлення пропідозру вручаєтьсяв деньйого складенняслідчим абопрокурором,а увипадку неможливостітакого вручення у спосіб,передбачений цимКодексом длявручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
		Вказаних вимог КПК України слідчим дотримано при врученні повідомлення про підозру.
		Вручення повідомлення про підозру не є слідчою дією у кримінальному провадженні, перелік яких міститься в Главі 20 КПК України, а є процесуальною дією, в ході якої ОСОБА_4 було забезпечено надання безоплатної правової допомоги адвокатом за призначенням ОСОБА_17 , проте, від його послуг ОСОБА_4 відмовився, про що свідчить письмова заява останнього (а.п.130).
		Таким чином, вимоги ст.52 КПК України слідчим не порушено. 
		Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає безпідставним ствердження сторони захисту про порушення прав підозрюваного при врученні повідомлення про підозру. 
		До того ж, слідчий суддя звертає увагу сторони захисту, що у цьому кримінальному провадженні розглядається клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , підставою для чого є, в тому числі, наявність обґрунтованої підозри, тоді як будь-які скарги до слідчого судді з приводу захисту прав людини, в порядку, передбаченому ст.206 КПК України, стороною захисту не подавалися.
		Також, слідчий суддя вважає, що на обґрунтованість підозри не може впливати порядок її вручення, оскільки обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
		До того ж, 08.06.2022 року у присутності своїх захисників  адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_18 . ОСОБА_4 відмовився надавати показання щодо кримінального правопорушення в якості підозрюваного, зсилаючись на вимоги ст.63 Конституції України, а не з огляду на порушення його прав стороною обвинувачення (а.п.46). 
		Підозрюваний ОСОБА_4 , надаючи пояснення слідчому судді, не визнав себе винуватим у вчиненні злочину. 
		Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. 
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненнізлочину підтверджуєтьсяпротоколом прийняттязаяви провчинене кримінальнеправопорушення від07.06.2022року відпотерпілої ОСОБА_8 ,оглянутим всудовому засіданні, тарапортом пронадходження усноїзаяви потерпілої(а.п.10);протоколом допитупотерпілої від07.06.2022року,яка пояснилапро обставинивчинення кримінальногоправопорушення,про розміргрошових коштів,які внаслідокшахрайських дійзалишено неюна вказаномумісці натериторії кладовищау м.Шаргород повул.Героїв Майдану(а.п.11); відомостями, що містяться в протоколі огляду місцевості від 07.06.2022 року, з яких вбачається, що слідчим оглянуто місце на кладовищі в м. Шаргород, де залишила грошові кошти потерпіла за вказівкою особи, з якою розмовляла по телефону, а також прилегла до того місця територія, де виявлено та зафіксовано сліди злочину (а.п.13-14); відомостями, що містяться у протоколі обшуку від 07.06.2022 року, з яких вбачається, що місцем обшуку є домоволодіння (житловий будинок та господарські будівлі) в АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_10 , в ході обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору; додаткову картку до стартового пакету мобільного оператора зв`язку «Київстар» № НОМЕР_1 ; картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 ; картку для виплат «ViSA» № НОМЕР_3 ; картку банку «IdeaBank» № НОМЕР_4 , які поміщено до спецпакету НПУ №7368606 (а.п.22-24);відомостями,що містятьсяв протоколіобшуку автомобілямарки «HONDA ACCORD» з державним номером НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 належить ОСОБА_19 та перебуває у користуванні ОСОБА_20 , вбачається, що проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY S9» чорного кольору з ІМЕІ 1 № НОМЕР_7 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_8 (а.п.25-26); відомостями, що містяться в протоколах допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які повідомили про відомі їм обставини вчинення злочину, зокрема, про те, що підозрюваний ОСОБА_4 звертався до них за наданням послуги перевезення в м. Шаргород, зокрема ОСОБА_22 до кладовища в м. Шаргород, про здійснені ОСОБА_4 в ході поїздки розмови по мобільному телефону з особою жіночої статі про те, що нібито він потрапив у ДТП (а.п.15-16, 17-18); відомостями, що місяться в протоколі огляду речі від 07.06.2022 року, з яких вбачається, що оглянуті речі, вилучені в ході обшуку (а.п.19); відомостями, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з якими потерпіла впізнала на фотознімку №4, на якому міститься фото ОСОБА_4 , особу, яка виходила з території кладовища у м. Шаргород після того, як вона залишила там грошові кошти (а.п.40-41); повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 08.06.2022 року (а.п.42-43). 
		Проаналізовані документи, на переконання слідчого судді, дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. 
		В судовому засіданні сторона захисту наполягає на тому, що докази, які надані стороною обвинувачення, слід визнати недопустимими.
		Слідчий суддя звертає увагу на наступне. 
		У кримінальному провадженні №12022020150000086 здійснюється досудове розслідування.
		У межах цього кримінального провадження №12022020150000086 ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. 
		При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, разом з тим, не надає оцінку допустимості доказів, що є компетенцією суду при розгляді кримінального провадження при отриманні обвинувального акту.
		Відтак, щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що наразі ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 КК України, яка, на переконання суду, є обґрунтованою, оскільки поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити будь-якого об`єктивного спостерігача, в тому числі слідчого суддю, щодо ймовірності звинувачення ОСОБА_4 у вчиненні шахрайства, подолано.
		Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства України, підозра, повідомлена ОСОБА_4 , є обґрунтованою.
		Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне провадження наразі перебуває на стадії досудового розслідування, остаточне обвинувачення ОСОБА_4 не викладено у обвинувальному акті з зазначенням всіх кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, обґрунтованість якого буде досліджуватиметься судом в ході судового розгляду.
		При цьому, в ході досудового розслідування сторона захисту не позбавлена права оскаржити повідомлення про підозру у порядку, передбаченому ст.303 КПК України, а в ході судового розгляду кримінального провадження за обвинувальним актом заявляти обґрунтовані клопотання про визнання доказів недопустимими.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється за ч.4 ст.190 КК України. 
		Щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначає слідчий у клопотанні та прокурор у ході судового розгляду клопотання, та оцінюючи доводи захисників підозрюваного ОСОБА_4 про відсутність цих ризиків, слідчий суддя зазначає про таке.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Оцінивши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя встановив наступне. 
		З паспорта ОСОБА_4 вбачається, що він зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.п.33-35), тобто має зареєстроване місце проживання. 
		Також, ОСОБА_4 пояснив слідчому судді, що він на теперішній час не одружений, але проживає однією сім`єю з ОСОБА_11 без реєстрації шлюбу, має дітей, офіційно не працює, не є особою з інвалідністю та не є пенсіонером, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. 
		Факт спільного проживання однією сім`єю підозрюваного та ОСОБА_11 підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .
		Факт наявності у підозрюваного малолітньої дитини  ОСОБА_23 підтверджується свідоцтвом про народження (а.п.61).
		Батьківство підозрюваного щодо дитини ОСОБА_24 на підставі свідоцтва про народження неможливо підтвердити, оскільки він не записаний батьком цієї дитини в актовому записі про народження (а.п.62).
		Таким чином, ОСОБА_4 має сім`ю та соціальні зв`язки. 
		З довідки ГУНП у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності і був неодноразово засуджений за вчинення крадіжок, шахрайства, тобто корисливих злочинів, відбував покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі (а.п.38-39).
		Вказана обставина не заперечується обвинуваченим. 
		Прокурором під час судового розгляду додано вироки щодо ОСОБА_4 та ухвалу про оголошення розшуку останнього, відомості з сайтів судів про розміщення повідомлень про розгляд щодо підозрюваного кримінальних проваджень, у яких він обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів (а.п.64-129).
		Слідчий суддя перевірив за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, що наявні вироки, які набрали законної сили, про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, зокрема, 09.09.2016 року Вінницьким міським судом за ч.3 ст.185 КК України; 18.08.2017 року Піщанським районним судом за ч.2 ст.190 КК України. 
		За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, також, не скасована у апеляційному порядку ухвала Немирівського районного суду від 25.05.2021 року про оголошення розшуку ОСОБА_4 , на що зсилається і прокурор ОСОБА_3 (а.п.105-106).
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч.1 ст.178 КПК України.
		Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. 
		Згідно з вимогами ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
		Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника (ч.1 ст.193 КПК України).
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України). 
		Слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		Серед свідків обвинувачення, як вказала прокурор ОСОБА_3 зазначено свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , з якими ОСОБА_4 особисто знайомий, що останній не заперечує, а відомості про потерпілу стали відомі ОСОБА_4 з матеріалів кримінального провадження, тому слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ст.177 КПК України, зокрема, можливий незаконний вплив підозрюваного на вказаних свідків, яких підозрюваний знає особисто, а також на потерпілу, яка не допитана в суді. 
		Вказане дає слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на недопитаних у суді свідків та потерпілу. 
		Відтак, наявність вказаного ризику, який передбачений п.3 ст.177 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу. 
		Тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, в сукупності із ризиком незаконного впливу на свідків та потерпілу, на переконання слідчого судді, свідчить про наявність суспільної небезпечності підозрюваного і дає підстави вважати, що наявна небезпека переховування його від органу досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. 
		В рішеннях ЄСПЛ зазначено, що ризик втечі підозрюваного не може ґрунтуватися лише на основі суворості можливого вироку: «оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії», п.106).
		У той час як серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи («Ідалов проти Росії», п.145; «Гарицький проти Польщі», п.47; «Храїді проти Німеччини», п.40; «Ілійков проти Болгарії», п.п.80-81).
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п.п.111-112 рішення ЄСПЛ у справі «Белеветський проти Росії»  обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п.4 ст.5 Конвенції.
		Слідчий суддя вважає, що в даному випадку слідчий та прокурор довели наявність ризику, встановленого п.1 ст.177 КПК України.
		З огляду на те, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, постійних доходів, та, враховуючи, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 ст.177 КПК України, а також, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, Немирівським районним судом Вінницької області щодо нього здійснювався розшук, то, на переконання слідчого судді, наявні ризики, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявні ризики, передбачені п.п.4, 5 ст.177 КПК України. 
		Вказані обставини свідчать про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим у п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України. 
		З аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що неможливо застосувати до ОСОБА_4 на цій стадії досудового розслідування більш м`який запобіжний захід, оскільки він буде недостатнім для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею.
		Отже, для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, слідчий суддя вважає виправданим застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
		Слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України (ч.4 ст.196 КПК України).
		Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України).
		Строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід вираховувати з моменту затримання останнього, тобто з 16 години 00 хвилин 07.06.2022 року (а.п.29-30).
		При цьому, слідчий суддя вважає такими, що не заслуговують на увагу показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про те, що підозрюваний був затриманий о 14.45 годині чи о 15.05 годині 07.06.2022 року, оскільки вказані показання не підтверджені доказами, а свідки є членами теперішньої сім`ї ОСОБА_4 , що викликає у слідчого судді сумніви щодо достовірності цих стверджень. 
		Також, слідчий суддя не приймає до уваги скриншоти з мобільного телефону, які надані стороною захисту, стверджуючи, що вони зроблені з мобільного телефона ОСОБА_10 у період фактичного затримання ОСОБА_4 (а.п.135, 136), оскільки вказані скриншоти не містять доказів того, що зроблені з мобільного телефона саме ОСОБА_10 та саме в час затримання ОСОБА_4 . 
		До того ж, слідчий суддя не приймає до уваги електронний доказ у виді електронного носія (диска) (а.п.137), на якому зафіксовані чотири відео, що наданий стороною захисту, яка наполягає на тому, що ОСОБА_4 затриманий 07.06.2022 року о 14.45-15.05 годині, оскільки вказані відео не містять дати та часу відеозйомки.
		Відтак, слідчий суддя переконаний у тому, що зазначення фактичного часу затримання ОСОБА_4 у протоколі затримання від 07.06.2022 року, відповідає дійсності. 
		За правилами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Пунктом 3 частини 5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину,  від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		В ухвалі слідчого судді зазначаються обов`язки з передбачених ст.194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні (ч.3 ст.183 КПК України). 
		З оглядуна характеркримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_4 ,та зурахуванням особиостаннього,який підозрюється у вчиненні умисного особливотяжкого корисливогозлочину,не маємісця роботита постійногодоходу,розмір заставислід визначитив межахдвісті п`ятдесяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,передбачених п.3ч.5ст.182КПК України,тобто 620250грн. (2481грн.х 250=620250). 
		При цьому, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на чому наполягає прокурор, зсилаючись на вимог абз.2 ч.5 ст.182 КПК України та на те, що підозрюваний натепер перебуває під заставою у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі ухвали Городищенського районного суду Черкаської області, оскільки слідчому судді не надано доказів порушення ОСОБА_4 умов застави, враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 є лише підозрюваним, обвинувального вироку щодо нього немає. 
		Крім того, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, визначені п.п.1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.
		Таким чином, клопотання слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
		ухвалив:
		 
		Клопотання ст. слідчого СВ відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Піщанка Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ; громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з неповною середньою освітою, раніше судимого: 12.01.2004 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з випробуванням та іспитовим строком в один рік; 25.10.2005 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з випробуванням та іспитовим строком на два роки; 27.04.2007 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч.ч.2, 3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років; 11.10.2011 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; 09.09.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; 18.08.2017 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1275 (однієї тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень,  запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк дії даної ухвали визначити в межах шістдесяти днів, тобто до 05 серпня 2022 року включно. 
		Строк тримання під вартою ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання  з 16 години 00 хвилин 07.06.2022 року. 
		Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 в межах двісті п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб  620250 (шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право внести заставу у розмірі 620250 (шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень у будь-який момент.
		У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_4 чи заставодавцем в розмірі 620250 (шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень звільнити підозрюваного з-під варти, у випадку відсутності в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, де підозрюваний перебуває, іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
		Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави виконувати наступні обов`язки на строк не більше двох місяців, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України:
		- прибувати до СВ відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
		- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із місця зареєстрованого проживання  АДРЕСА_3 ;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому ст.ст.284, 288, п.2 ч.2 ст.314, ч.6 ст.340, ст.417, п.3 ч.1 ст.346 КПК України. 
		Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
		На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя Шаргородського 
		районного суду
		Вінницької області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...