Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/9456/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2022. Зареєстровано: 11.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2022.
Дата набрання законної сили: 02.06.2022
Номер судового провадження: 22-ц/811/236/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/9456/19                        Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В. 
		Провадження № 22-ц/811/236/22                Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		02 червня 2022 року м.Львів                                 
		Справа № 461/9456/19
		   Провадження № 22ц/811/236/22
		 
		Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого -   Приколоти Т.І.,
		суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
		секретар Іванова О.О.
		з участю:                 ОСОБА_1 
		 
		розглянув апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова, ухвалене у м. Львові 17 грудня 2021 року у складі судді Гирича С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Vodafone Україна» про захист прав споживача, -
		 
		встановив:
		       27 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 2018 року придбав стартовий пакет «Vodafone Україна» та активував SIM-картку, уклавши з відповідачем договір про надання телекомунікаційних послуг. За вказаним договором він був абонентом відповідача, якому телекомунікаційні послуги надавалися особисто за тарифним планом 3Джі/2Джі Інтернет. У дні під`єднання Інтернету 2-3 рази на тиждень за допомогою модему відповідач відразу дзвінком надавав йому 200 МБ на день, хоча він зазначає, що за 3 години роботи в день споживав не більше 50-70 КБ. Так, 3 вересня 2019 року одним файлом він «скопіював 57 КБ», а йому відповідач «нарахував 160 МБ» і надіслав цю «цифру» на його модем. Зазначає, що відразу він на окремому вікні почав складати речення: «подайте мені свою методику по розрахунку». Вказує, що відповідач миттєво, незрозумілим способом, незаконно видалив надруковане ним і незаконно від`єднав його від Інтернету. Окрім цього, зазначає наступне: «Оператор незаконно проникав у його журнал обліку і незаконно виправляв-видаляв там інформацію. Для доказу поданих вище фактів і порушення ним закону 2 жовтня 2019 року він купив новий стартовий пакет за 75 грн. і 6 листопада 2010 року о 18 год. під`єднався до Інтернету. Відповідач відразу виставив 200 MБ день, а він цього дня спожив тільки 31,6 КБ, тобто в 6 329,1 разів менше, а 199968,4 КБ залишились ще не використаними з факту, що з 18:02 до 20:30 години втричі менше часу. Вважає, що такою шахрайською схемою відповідач надав йому 200 MБ день: 11 листопада 2019 року о 19:10 год., 15 листопада 2019 року о 17:03 год., 16 листопада 2019 року о 14:56 год., 21 листопада 2019 року у момент включення Інтернету відповідач від`єднав його від нього і вночі надіслав повідомлення, з якого він зрозумів, що йому надано пакет на день за 2 грн., тобто 2 грн. х 30 днів = 60 грн. Вважає, що цієї ночі відповідач електронною поштою запустив у його ноутбук вірус, який пошкодив браузер, знищив усю його та державну наукову інформацію та контакти з провідними науковцями України тощо. Тож, з першого стартового пакета «Vodafone Україна» (моб. №: НОМЕР_1 ) він спожив менше 100 МБ замість 6000 МБ і відповідач його незаконно від`єднав від Інтернету та другого стартового пакету (моб. №: +380 95 8781763). Відповідач також вдруге незаконно від`єднав його від Інтернету і забрав неспожитих ним 5 500 МБ на свою користь. Завдану майнову шкоду оцінює в загальному розмірі - 3 648 ГБ та моральну шкоду в сумі 200 грн., яку просить стягнути з відповідача.
		       Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
		       Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення та стягнути з відповідача 58 368 грн. майнової шкоди та 500 грн. моральної шкоди, посилаючись на доводи позовної заяви. 
		       Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
		       Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		       На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		       Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
		       Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
		       Встановлено, що ОСОБА_1  вказує, що уклав з Приватним акціонерним товариством «Vodafone Україна» договір про надання телекомунікаційних послуг. Однак належних та достатніх доказів в підтвердження вказаної обставини суду не надав.
		       Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
		       Закон України «Про телекомунікації» є спеціальним Законом, який встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, а також визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки сторін та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або - користуються телекомунікаційними послугами.
		       Згідно із ст. 9 Закону України «Про телекомунікації», охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантується Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонено, крім випадків, передбачених законом.
		       Відповідно до ст. 34 Закону України «Про телекомунікації», оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
		       У відповідності до пункту 16 статті 32 Закону України «Про телекомунікації», інформація про нараховану оплату за надані послуги розшифровується за розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв`язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв`язку за особистим зверненням позивача. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають.
		       Частиною 2 статті 32 Закону передбачено, що абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		       Реєстрація абонентів здійснюється у відповідності до Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі (далі - Порядок), що затверджений Рішенням НКРЗІ № 607 від 28 листопада 2017 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2018 року за № 145/31597).
		       Згідно п.2. розділу III Порядку абонент після реєстрації має право на отримання від оператора, провайдера телекомунікацій інформації про надані йому телекомунікаційні послуги (виключно з дати, коли така реєстрація була проведена).
		       Таким чином правовий зв`язок між конкретною визначеною особою та абонентським номером виникає після реєстрації такої особи абонентом.
		       Судом встановлено, що у зв`язку із відсутністю доказів належності номера НОМЕР_2 позивачу ОСОБА_1 ПрАТ «Vodafone Україна» не має права розголошувати інформацію щодо наданих телекомунікаційних послуг за даним номером.
		       На підставі аналізу наявних у справі доказів та встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що доводи позивача щодо ненадання оплачених послуг, безпідставного списання коштів, введення позивача в оману та втручання в роботу його техніки, жодними достовірними, достатніми та належним доказами не підтверджуються, оскільки відсутні дані щодо реєстрації ОСОБА_1 абонентом.
		        З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. З висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, належить погодитися. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
		       Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17 грудня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		 
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Повний текст судового рішення складено 7 червня 2022 року.
		 
		 
		 
		        Головуючий______________________Т. І. Приколота
		 
		 
		 
		Судді: ________________ Мікуш Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...