Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/2820/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2022.
Дата набрання законної сили: 31.05.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		    Справа № 303/2820/20
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1207/2022
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		31 травня 2022 року                                                                                           м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : 
		суддя-доповідач Слюсар Т.А. 
		суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., 
		за участю секретаря судового засідання Куркіної І.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Содоль Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва 12 травня 2021 року у складі судді Машкевич К.В.,
		у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- 
		 
		   В С Т А Н О В И В :
		 
		 
		У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом, у якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - ТОВ "Нова Пошта") на свою користь 44 000 грн матеріальної шкоди, штраф в розмірі 10 661 грн, моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
		 
		Позов обґрунтовано, тим, що 03.02.2020 о 14:16:18 годин відділення № 2 ТОВ "Нова Пошта", яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Івана Маргітича, 25 приміщення № 27, його товариш ОСОБА_2 відправив на ім`я позивача посилку вагою 0,5 кг, у яку був вкладений золотий годинник швейцарської марки Tissot T-Gold, оголошена вартість відправлення становить 44 000 грн, що підтверджується експрес-накладною № 59000483626326 від 03.02.2020.
		 
		Дану посилку позивач мав одержувати орієнтовано у вівторок 04.02.2020 у відділенні № 4, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 99 і здійснити післяоплату за її доставку в розмірі 260 грн.
		 
		04.02.2020 позивачу на мобільний телефон було надіслано CMC повідомлення про те, що посилка доставлена у відділення Товариства № 4 в м. Житомирі. За допомогою сайту товариства позивач відстежив рух вказаної посилки і з`ясував, що вона прибула 04.02.2020 року о 12:22:16 годині у відділення № 4 в м. Житомирі та була видана невідомій особі о 15:28:02 год., тобто не позивачу, який був зазначений у експрес-накладній.
		 
		04.02.2020 позивач знаходився у м. Мукачево на роботі та не міг перебувати у м. Житомир для отримати посилку. Крім того, позивач зазначив, що паспорт громадянина України знаходився у нього та інформацію про номер відправлення він нікому не передавав.
		 
		06.02.2020 року через відділення № 2 Товариства, яке розташоване у м. Мукачево, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав відшкодувати спричинену йому внаслідок втрати посилки матеріальну шкоду в розмірі 44 000 грн, відповіді на дану претензію у місячний строк.
		 
		17.02.2020 для з`ясування обставин позивач прибув до відділення товариства № 4 у м. Житомирі та з`ясував, що керівник відділення ОСОБА_3 видав його посилку невідомій особі, та повідомив, що є відеозапис, проте переглянути його не дав, оскільки це є конфіденційна інформація.
		 
		17.02.2020 позивач повторно звернувся до відповідача через відділення товариства № 4 в м. Житомир з претензією та листом від 27.02.2020 проте у відповідь на неї було відмовлено  позивачу у виплаті компенсації.
		 
		Враховуючи зазначене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскілки товариство не виконало своїх зобов`язань та не забезпечило одержання посилки уповноваженою особою, вказаною у експрес-накладній та в момент передачі посилки ретельно не перевірив документи людини, яка пришла за посилкою, не встановив її особу, що призвело до втрати вантажу та спричинення йому значної матеріальної та моральної шкоди.
		 
		У зв`язку з чим позивач звернувся у суд для відновлення свого порушеного права.
		 
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		В апеляційній скарзі адвокат Содоль А.М. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		 
		Вказано, що основною підставою для відмовлення у задоволенні позовних вимог на думку суду першої інстанції було те що позивачем не доведено наявність вини відповідача, оскільки його дії щодо видачі вантажу особі, яка повідомила номер експрес-накладної та надала документ, який посвідчує особу, були правомірні, та те що позивач не надав доказів що він не перебував саме 04.02.2020 року у м. Житомир. Такі твердження не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме наданим графіком змін структурного підрозділу магазину "Фокстрот" за лютий 2020 року. Даний доказ підтверджує що ОСОБА_1 цілий день 04.02.2020 знаходився на роботі в м. Мукачеве в магазині "Фокстрот" і фізично не міг бути присутнім одночасно в м. Житомир. Проте даному доказу не було надано жодної оцінки.
		 
		Окрім того, представником відділення № 4 Нової Пошти в м. Житомир було відмовлено у наданні доступу до запису відеокамери, яка б могла підтвердити факт видачі посилки певній особі, позивач в своєму позові заявляв клопотання про витребування від відповідача відповідний відеозапис між тим, судом було проігноровано дане клопотання. 
		 
		Вказано, що суд не вірно, безпідставно, не спираючись на жодний належний та допустимий доказ наявний в матеріалах справи, встановив факт видачі вантажу не тільки ОСОБА_1 але і будь якій особі.
		Колегія суддів, заслухавши  адвоката Содоль А.М., який підтримав апеляційну  скаргу, представника відповідача, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
		 
		Як убачається з матеріалів справи, 03.02.2020 року ОСОБА_2 з відділення ТОВ «Нова Пошта» № 2 у м. Мукачево за експрес-накладною № 59000483626326 здійснив відправлення вантажу: тип відправлення: посилка, вага - 0,5 кг (фактична), місць - 1, опис: годинник «Tissot T-Gold», оголошена вартість 44000 грн, інформація про одержувача: ОСОБА_1 , м. Житомир, відділення № 4 (вул. Перемоги, 99), розрахункова дата прибуття - 04.02.2020 (а.с.8).
		 
		Відповідно до пояснень позивача, 04.02.2020 йому на мобільний телефон було надіслано СМС повідомлення про те, що посилка доставлена  у відділення №4 м. Житомира. Остільки він перебував у м. Мукачево й не міг прибути за отриманням, за допомогою мережі Інтернет через сайт товариства, відстеживши рух посилки,  з`ясував, що вона прибула 04.02.2020 о 12:22:16 годині до відділення й того ж дня о 15:28:02 год. була видана невідомій особі. 
		 
		Звернувшись 06.02.2020 та повторно 17.02.2020 до відповідача із претензією, позивачу була надана відповідь ТОВ «Нова пошта» № 03898 від 27.02.2020, відповідно до якої позивача було проінформовано про те, що поштове відправлення працівником відділення «Нова пошта» №4 м. Житомир було видано 04.02.2020 у відповідності з умовами Публічного договору (а.с.12).
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову,  районний суд виходив з того, що  ОСОБА_1 не довів факт порушень у діях працівників відповідача під час видачі поштового відправлення, адресованого позивачу й, відповідно, заподіяння матеріальних збитків,  а вимоги про відшкодування моральної шкоди носять похідний характер.
		 
		Суд дійшов висновку, що особа, яка відправила  посилку позивачу, була ознайомлена з умовами Публічного договору про надання послуг з організації і перевезення відправлень, розміщених на сайті ТОВ «Нова пошта», якими передбачено видачу відправлення одержувачу  при умові  надання номеру експрес-накладної та документу, що посвідчує особу й поштове відправлення   було видано саме у зазначений спосіб.
		 
		Між тим, з такими висновками районного суду погодитися неможливо.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.
		 
		Частиною 3 ст. 909 ЦК України визначено, що укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента, або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
		 
		 Згідно з п. 4.3.113 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ "Нова Пошта" відправник з моменту оплати послуг Експедитора взяв на себе зобов`язання надати Експедитору повну інформацію про Одержувача (П.І.Б. , адреса, телефон, відповідальна особа тощо).
		 
		Чітко та правильно заповнити експрес-накладну є обов`язком Відправника (п. 4.3.2 Договору).
		Відповідно до п. 4.2.2 Публічного договору Експедитор мав право відмовити Замовнику в наданні послуг у разі порушення Замовником покладених на нього обов`язків згідно з Договором та Умовами надання послуг.
		 
		Зі змісту долученої до справи експрес - накладної убачається, що ОСОБА_2 , як відправник, виконав свій обов`язок належним чином згідно з умовами Договору,  оплатив вартість доставки у розмірі 260 грн, зазначив необхідні відомості про одержувача: приватна особа, телефон одержувача: НОМЕР_1 , ПІБ одержувача: ОСОБА_1 , м. Житомир, відділення №4 (а.с.8).
		 
		Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
		 
		Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
		 
		Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й пошкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
		 
		Таким чином, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.
		 
		Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника тощо.
		 
		Отже, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
		 
		Втрата, нестача і пошкодження вантажу є наслідком незбереження вантажу під час перевезення, свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов`язків за договором перевезення вантажу.
		 
		Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.
		 
		Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:
		 
		1)усунення цих обставин не залежало від перевізника.
		 
		Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин;
		 
		2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.
		 
		З наведеного слідує, що відповідач, як перевізник, повинен був пересвідчитися, що видає вантаж належному одержувачу, вказаному в експрес-накладній.
		 
		Належних доказів, які б свідчили про те, що втрата поштового відправлення  внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, відповідачем не до справи не долучено.
		 
		Районний суд, вирішуючи спір, визнав доведеним факт видачі поштового відправлення у відповідності до  Публічного договору та умов надання послуг ТОВ «Нова пошта» - на підставі пред`явленого  одержувачем номеру експрес-накладної та документу, а тому  вказав про відсутність  у діях працівників відповідача порушень закону чи договору.
		 
		 
		Разом з тим, ці висновки суду не відповідають обставинам справи, остільки матеріалами справи не підтверджені.
		 
		До справи не долучено належних доказів на підтвердження видачі адресованого позивачу поштового відправлення,  будь-якій  особі та доказів того, що  указана особа  повідомила номер експрес-накладної та надала  документ, що посвідчує її особу.
		 
		Окрім цього, рай           онний суд залишив поза увагою та належної оцінки у рішенні звернення  ОСОБА_1 до  Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області з заявою про вчинення  кримінального правопорушення, пов`язаного з заволодінням належним йому золотим годинником, вартістю 44 000 грн, за наслідками якої 21.02.2020 було порушено кримінальне провадження за № 12020060020000707, інформацію про що внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (а.с.13).
		 
		Висновки суду про імовірність отримання поштового відправлення саме ОСОБА_1   нічим не підтвердженні та ґрунтуються на припущеннях.
		 
		Встановлено, що з відповідними заявами до правоохоронних органів про вчинення шахрайських дій ТОВ «Нова Пошта» не зверталося. 
		 
		Жодних рішень, що набрали б законної сили та якими було б встановлено, що вказане поштове відправлення було отримано ОСОБА_1 , як особою, вказаною одержувачем в експрес-накладній, відповідачем не надано.
		 
		Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		 
		Отже, викладені судом у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, зроблено їх з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового судового рішення про часткове задоволення позову, з огляду на таке.
		Відповідно до п. 7.2.2. Публічного договору у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора, експедитор повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною.
		 
		Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		 
		Частиною 1ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		 
		Згідно із ч. 1ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		 
		Відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" виконавець це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
		 
		Згідно із п. 22 ч. 1ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		 
		Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів", послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
		 
		Публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1-2 ст. 633 ЦК України).
		 
		Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Стаття 623 ЦК України, передбачає, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
		 
		За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
		 
		Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. 
		 
		Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		 
		Частиною 1ст. 906  ЦК України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлене договором.
		 
		Матеріалами справи доведено, що   вартість поштового відправлення згідно експрес-накладної та яке не отримано позивачем,  визначено у сумі 44 000грн., а тому  з відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню  указана сума.
		 
		Підпунктом 7.2.4 Публічного договору передбачено, якщо відшкодування (компенсація) здійснюється Замовнику - фізичній особі, Експедитор додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 24,23 % від суми відшкодування (компенсації).
		 
		 
		З урахуванням  викладеного та змісту позову,  з товариства  на користь позивача необхідно стягнути  10 661 грн штрафу  (24,23%  * 44 000).
		 
		Разом з тим, у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити, остільки як умовами Публічного договору, так і положеннями матеріального права, якими врегульовано порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати посилки (вантажу), не передбачено підстав до стягнення моральної шкоди, а  заподіяння  позивачу такої шкоди у відповідності до вимог  Закону України «Про захист прав споживачів»,  матеріалами справи не доведено.
		 
		З урахуванням положень ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача у доход держави підлягає стягненню судовий збір, у сумі 1 095 грн 14 коп. (52,1 % від ціни позову).
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу адвоката Содоль Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва 12 травня 2021 року скасувати.
		Постановити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (код ЄДРПОУ 31316718,  м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корп. 1, поверх. 9) на користь ОСОБА_1 ,  (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , проживаючий АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, в сумі 44 000 грн, а також штраф, у сумі 10 661 грн. 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (код ЄДРПОУ 31316718,  м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корп. 1, поверх. 9) на користь ОСОБА_1 ,  (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , проживаючий АДРЕСА_1 ) у дохід держави судовий збір, у сумі 1 095 грн 14 коп.
		 У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач: 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...