Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/8533/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2022.
Дата набрання законної сили: 08.06.2022
Номер судового провадження: 51-174км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160500001710

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 червня 2022 року
		м.Київ
		справа №522/8533/20
		провадження № 51-174 км 22
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року. 
		Історія кримінального провадження та зміст оскаржуваного судового рішення
		За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2статті 186 Кримінального кодексу України (далі  КК), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		Як установив суд, будучи раніше судимим за вчинення навмисних злочинів проти власності, маючи незняту та непогашену судимість, ОСОБА_6 повторно вчинив злочин, передбачений частиною 2статті 186 КК, за таких обставин. 
		01 травня 2020 року приблизно о 23 год 20 хв засуджений, перебуваючи біля будинку № 81 на вул. Преображенській у м. Одесі, реалізуючи раптово виниклий намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, наблизився до потерпілого ОСОБА_7 , дістав з кишені останнього мобільний телефон марки «Xiaomi», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 грн, утім у цей час свідок ОСОБА_8 помітив протиправні дії ОСОБА_6 та висунув вимогу повернути майно. З метою утримання викраденого майна засуджений втік з місця вчинення злочину, таким чином відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_7 , завдавши майнової шкоди у розмірі 3000 грн.
		08 червня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Совєтським РС у м. Макіївці ГУ ДМС України в Донецькій області 
		18 травня 2013 року, реєстрація місця проживання: 
		АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво про народження серії 
		НОМЕР_5 , з 2003 року і по цей час проживає в м. Лубнах Полтавської області, із заявою про перегляд вироку цього суду від 10 вересня 2020 року в порядкуглави 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК). 
		На обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що засуджена за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2020 року особа є не  ОСОБА_6 , а ОСОБА_9 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час досудового розслідування та судового розгляду вказаного кримінального провадження повідомив неправдиві анкетні дані, що підтверджується і довідкою УІАП ГУНП в Одеській області від 27 травня 2020 року. Вказав, що до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався, в місцях позбавлення волі не перебував, в місті Одеса ніколи не був, злочину, скоєного 01 травня 2020 року, не вчиняв.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами вироку Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2020 року, вирок скасовано, а обвинувальний акт повернуто керівнику Приморської окружної прокуратури м. Одеси з підстав невідповідності його вимогам КПК.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 задоволено частково. Скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року та постановлено нову ухвалу, якою закрито провадження за заявою ОСОБА_6 .
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Так, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_6 убачає в тому, що апеляційний суд, не з`ясовуючи обставин кримінального провадження, не досліджуючи доказів у справі, вирішив питання про закриття провадження за нововиявленими обставинами, дійшов неправильного висновку, що з указаною заявою звернулась неналежна особа, а покарання за вищезгаданим вироком відбуває особа з ідентичними анкетними даними, хоча в матеріалах кримінального провадження взагалі відсутні документи, яким чином орган обвинувачення ідентифікував особу обвинуваченого. 
		Також зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував положення частини 1 статті 461 КПК щодо пропуску ним трьохмісячного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вважає, він що має необмежений строк на подання заяви відповідно до частини 4 статті 461 КПК.
		Вказує, що апеляційний суд здійснив розгляд без належного повідомлення заявника та його захисника. 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу 
		ОСОБА_6 з підстав, зазначених у ній.
		Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від учасників не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При вирішенні питання про наявність зазначених вище підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412414 КПК.
		 
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина 1 статті 412 КПК).
		 
		Відповідно до частини 1 статті 27 КПК ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду, а необхідним елементом права на доступ до правосуддя, який закріплений у частині 3 статті 21 КПК, є право кожного на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		 
		При цьому згідно із частиною 4 статті 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
		Перевіривши матеріали провадження колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_6 про здійснення апеляційного розглядубез належного повідомлення заявника та його захисника. 
		Так, матеріали кримінального провадження містять повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_6 (т. 3, а. п. 68), яким його поінформовано про день та час розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року. Крім того, ОСОБА_6 було направлено SMS - повідомлення на номер телефону НОМЕР_6 про те, що апеляційний розгляд відбудеться 29 листопада 2021 року о 15 год 00 хв (згідно з довідкою SMS - повідомлення доставлено 03 листопада 2021 року о 16 год 52 хв (т. 3, а. п. 67). Захиснику ОСОБА_11 на електрону адресу ali-sveta@ukr.net 03 листопада 
		2021 року направлені апеляційна скарга прокурора, пам`ятка про права та обов`язки і ухвала про призначення апеляційного розгляду (т. 3, а. п. 66).
		Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано главою 34 КПК, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
		Системне тлумачення статті 459, пунктів 4, 5 статті 462, статті 91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
		Згідно зі статтею 460 КПКправом подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду, яке набрало законної сили, наділені виключно учасники судового провадження.
		Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 3 КПКучасники судового провадження  це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження.
		Отже, ініціатором перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами може бути особа, яка безпосередньо брала участь у судах першої, апеляційної чи касаційної інстанцій як обвинувачений (засуджений, виправданий), особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, потерпілий, цивільні позивач та відповідач, третя особа, щодо майна якої вирішувалася питання про арешт, особа, за клопотанням або скаргою якої у випадках, передбачених КПК, здійснювалося судове провадження, їх законні представники, представники та захисники, представник юридичної особи, щодо якої здійснювалося провадження, представник персоналу органу пробації та прокурор. 
		Як установив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами додав належним чином перевірені в судовому засіданні копії паспорта (серія СВ номер 719918, виданий Совєтським РС у м. Макіївці ГУ ДМС України в Донецькій області 18 травня 2013 року), картки платника податків (РНОКПП НОМЕР_4 ) та інших документів, які надають можливість ідентифікувати особу, не є засудженим за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 
		2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020160500001710 від 02 травня 2020 року, а отже, згідно із законом не може бути ініціатором провадження за нововиявленими обставинами.
		З таким висновком погоджується і колегія суддів касаційної інстанції і додатково зазначає, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Складовими права на ефективний засіб юридичного захисту визначається право на подачу скарги до державних органів у разі порушення ними прав та свобод, передбачених Конвенцією, а також розгляд такої скарги по суті. До того ж, наявність засобу юридичного захисту в розумінні статті 13 Конвенції поряд із закріпленням обґрунтованості вимог повинно забезпечувати можливість відшкодування шкоди.
		Характер засобу юридичного захисту, необхідного для дотримання статті 13 Конвенції, залежить від природи можливого порушення. Під «ефективним» слід розуміти такий засіб, що породжує потрібні результати, наслідки, дає найбільший ефект. За змістом ефективний засіб захисту повинен відповідати природі порушеного права, характеру допущеного порушення та наслідкам, які спричинило порушення права особи.
		Стаття 13 Конвенції не передбачає особливої форми правового захисту: держави мають певну дискрецію, яка зводиться до можливості вибору способу виконання свого зобов`язання, але характер права, що знаходиться під загрозою, має значення для типу способу, який держава зобов`язана забезпечити.
		Обраний ОСОБА_6 спосіб захисту порушених, на його думку, прав на працю, вільне пересування як на території України, так і поза її межами, достовірну інформації щодо нього шляхом звернення до суду, який постановив вирок у кримінальному провадженні, із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з урахуванням природи кримінального процесу як різновиду юридичного процесу, який характеризують такі категорії, як мета, завдання, форма, учасники, функції, гарантії, не може мати бажаного для нього результату, оскільки вирішення цих питань перебуває поза межами регулювання кримінального процесуального права, звичайно за виключенням обмеження чи порушення цих прав і законних інтересів під час досудового розслідування та судового розгляду. 
		За правилами частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. 
		Здійснення судового розгляду стосовно особи, якій не було висунуто обвинувачення, обвинувальний акт щодо якої не направлявся до суду, і вирішення питання про її невинуватість, на чому наполягає заявник, суперечить положенням зазначеної вище норми КПК.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що прийняте судом апеляційної інстанції рішення про закриття провадження за нововиявленими обставинами відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. 
		З огляду на зазначене колегія суддів не розглядає довід касаційної скаргищодо пропуску заявником трьохмісячного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не убачає підстав для скасування чи зміни ухвали Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року за доводами касаційної скарги заявника, а тому вважає, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		у х в а л и в:
		Ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6  без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною таоскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...