Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/13136/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2022. Зареєстровано: 14.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2022.

Номер судового провадження: 2/369/2125/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/13136/21
		Провадження № 2/369/2125/22
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.06.2022 року                                                 м. Київ
		 
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючого судді Ковальчук Л.М.,
		за участю: секретаря судового засідання Мінєєвої А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що із 26.02.2021 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою. Від даного шлюбу сторони спільних дітей не мають.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з відповідачкою не проживають разом як подружжя, спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети. Сім`я існує формально, збереження шлюбу та подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін та унеможливлює примирення між сторонами. 
		Ухвалою від 24.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
		Судом сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу також надіслано і копію позову з додатком.
		Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні від учасників справи не надходило. 
		В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
		Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали та не заперечували щодо заочного розгляду справи.
		Враховуючи те, що судом були використані передбачені чинним законодавством способи для повідомлення відповідача про розгляд справи, та приймаючи до уваги той факт, що наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, суд зі згоди позивача у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
		Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у Дніпровському районному у місті Києві відділі реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ м. Київ, актовий запис № 299, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
		Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. 
		У відповідності до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право після розірвання шлюбу залишити його.
		Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
		Враховуючи наведене, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Враховуючи викладене та на підставі ст. 7, 24, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
		Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Дніпровському районному у місті Києві відділі реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ м. Київ, актовий запис № 299, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
		Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		               Суддя                                                                                         Л.М. Ковальчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...