Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/9190/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2022. Зареєстровано: 14.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2022.
Дата набрання законної сили: 13.06.2022
Номер судового провадження: 22-ц/803/4034/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/4034/22 Справа № 201/9190/21   Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська  А. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 червня 2022 року                                                                м. Дніпро
		       Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого: судді - Барильської А.П.,
		суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
		 
		сторони:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»
		третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорощкевич Віра Леонідівна 
		       розглянувши у  спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 січня 2022 року, яке постановлено суддею Демидовою С.О. у місті Дніпро, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, -
		       В С Т А Н О В И В:
		 
		У  вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит"про стягнення безпідставно набутих коштів.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис № 6710 про стягнення з ОСОБА_1  на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 17 960 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. 15 квітня 2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61836670. У виконавчому провадженні № 61836670 з ОСОБА_1  стягнуто 17 960 грн.- боргу за виконавчим документом, який було перераховано на рахунок ТОВ «Алекскредит», що підтверджується листом приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 06 травня 2021року № 30655. 
		Оскільки, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано виконавчий напис № 6710, вчинений 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 17 960 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмір 2 288, 30 грн. Тому позивач, пославшись на вимоги ст.1212 ЦК України, просила суд стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті грошові кошти у розмір 15 671,70 грн. та понесені по справі судові витрати.
		        Рішенням Жовтневого  районного суду м. Дніпропетровська від25 січня 2022 рокув задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
		       В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції  та постановити  нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції, на думку апелянта, невірно застосовані положення ст. 1212 ЦК України, оскільки відповідно до вказаної норми матеріального права особа зобов`язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Відзив на апеляційну скаргу не подавався 
		       Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис № 6710 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 17 960 грн..
		       На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. 15 квітня 2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61836670. (а.с. 11-12).
		       Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.05.2020 року у виконавчому провадженні № 618396670, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , перераховано суму боргу на користь стягувача  ТОВ "Алекскредит" у розмірі 17960,00 грн., основну винагороду приватного виконавця  Дорошкевич В.Л.  у розмірі 1796, 00 грн., загальна суму стягнення 19 756 грн. (а.с.13, 14)
		       Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано виконавчий напис № 6710, вчинений 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 17 960 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмір 2 288, 30 грн. (15-22).
		       Відповідно до листа приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 06 травня 2021 року за № 30665, ОСОБА_1 повідомлено про повернення їй приватним виконавцем 2 960,22 грн., стосовно повернення суми боргу в розмірі 17 960 грн. роз`яснено право на звернення до ТОВ «Алекскредит» (а.с. 8).
		Ухвалюючи рішення про відмову в стягненні з ТОВ "Алекскредит" на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів в розмірі 15671, 70 грн. за недоведеністю, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду даної справи є повернення ОСОБА_1  безпідставно набутих коштів ТОВ «Алекскредит», однак позивачем не надано належних доказів на підтвердження списання зазначеної суми з  ОСОБА_1  на користь ТОВ «Алекскредит», клопотання про витребування доказів позивачем не заявлялося, будь-яких інших дій позивача для повного розгляду справи, окрім направлення заяв поштовим зв`язком.
		Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. 
		Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом. 
		Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.
		Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.
		Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		З аналізу зазначеної норми закону вбачається, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
		Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
		Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
		Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
		Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
		Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ
		є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
		Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
		Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,
		що не підлягає виконанню за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.
		Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 17960,00 грн., що стягнуті з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, суд першої інстанції водночас залишив поза увагою те, що отримані відповідачем кошти в сумі 15671,70 грн., за винятком відрахованих на користь ОСОБА_1 , відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2021 року, безпідставно набутих коштів у розмірі 2288, 30 грн. підлягають поверненню позивачу, відповідно до статті 1212 ЦК України.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
		За таких обставин, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження списання зазначеної вище суми з ОСОБА_1 , помилковими, оскільки факт визнання виконавчого напису, на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача, таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів.
		При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
		Суд першої інстанції не врахував висновків про застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України, викладених у Постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та Постанові від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, що є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про стягнення спірних грошових коштів.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів в розмірі 15671, 70 грн.
		Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908 грн. та подання апеляційної скарги в розмірі 1 362 грн., що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в оскаржуваній частині. 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити. 
		Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 січня 2022 року  скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" на користь  ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 15671 (п`ятнадцять тисяч шість сот сімдесят одна) грн. 70 коп.
		Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь  ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2270 грн. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повний текст постанови складений 13 червня 2022 року.
		 
		Головуючий:                                                                А.П.Барильська
		 
		Судді:                                                                         Н.М.Деркач
		 
		                                                                                Т.Р.Куценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...