Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/3594/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2022. Зареєстровано: 14.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2022.
Дата набрання законної сили: 10.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"10" червня 2022 р.                                Справа №926/3594/21
		 
		м. Львів
		Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
		головуючого (судді-доповідача):                                                   Бойко С.М.,
		суддів:                                                                                           Малех І.Б., 
		           Якімець Г.Г.,
		 
		в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
		 
		розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Наврозашвілі Георгі Мерабовича б/н від 03.02.2022
		на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2022, суддя Проскурняк О.Г., м. Чернівці, повний текст рішення складено - 14.01.2022
		за позовом  фізичної особи-підприємця Баранюка Артема Сергійовича
		до відповідача фізичної особи-підприємця Наврозашвілі Георгі Мерабовича
		про стягнення заборгованості (роялті) в сумі 58 622,53 грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позову.
		01.09.2021 у Господарський суд Чернівецької області звернулася фізична особа-підприємець Баранюк Артем Сергійович (надалі - ФОП Баранюк А.С.) до відповідача фізичної особи-підприємця Наврозашвілі Георгі Мерабовича (надалі - ФОП Наврозашвілі Г.М.) про стягнення заборгованості (роялті) (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. № 4709 від 22.11.2021) в сумі 58 622,53 грн.
		Позовна заява мотивована тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання в частині оплати винагороди (роялті) за договором франчайзингу № 1 від 06.04.2018, у зв`язку з чим у ФОП Наврозашвілі Г.М. виникла заборгованість у розмірі 58 622,53 грн. за період з 06.04.2018 по 29.02.2020 (27  226,79 грн.) та за період з 01.03.2020 по 15.11.2021 (31  395,74 грн.).
		Правовою підставою позову позивач зазначає ст.ст. 525, 526, 1118 ЦК України.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Наврозашвілі Георгі Мерабовича на користь ФОП Баранюка Артема Сергійовича винагороду за використання Торговельної марки "Crema Caffee Coffe Shop" в період з 06.04.2018 по 30.11.2021 у розмірі 56 235,53 грн. та 2 177,38 грн. - судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості на суму 2 387,00 грн.
		Місцевий господарський суд частково задоволив позовні вимоги у зв`язку з тим, що здійснив перерахунок нарахування суми винагороди за договором франчайзингу № 01 (роялті) за період з 06.04.2018 по 29.02.2020 та встановив, що правильним є нарахування 24  839,79 грн., а не 27  226,79 грн., як заявлено позивачем.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що:
		1)необізнаність відповідача про те, що право на торгівельну марку "Crema Caffee Coffe Shop"   належить не лише позивачу - Баранюку А.С. , але й третій особі - ОСОБА_2 виключає нарахування та відповідно стягнення роялті
		2)відсутні  підстави для стягнення роялті виходячи із положень пунктів 10.1 та 10.2 договору, у зв`язку з карантинними обмеженнями.
		3)суд першої інстанції залишив поза увагою пропозицію відповідача про дострокове розірвання договору франчайзингу за № 01 від 06.04.2018.
		4)судом першої інстанції не враховано квитанцій : від 01.03.2019 на суму 2417,00 грн, від 07.05.2029 на суму 2520,00 грн., від 05.10.2018 на суму 2520,00 грн., від 05.09.2018 на суму 2116,00 грн., від 07.02.2020 на суму 2355,00 грн., від 05.11.2019 на суму 2838,00 грн. та від 08.01.2020 на суму 2817,00 грн.
		Позивач не скористався своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
		У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається.
		06.04.2018 між ФОП Баранюком А.С. (правовласник) та ФОП Неврозашвілі Г.М. (франчайзіат) укладено договір франчайзингу № 01 (надалі - договір) (т. 1 а.с. 19-27), відповідно до умов якого правовласник передає франчайзіату франчайзинговий пакет, зазначений у   договорі, який є повною системою ведення бізнесу, що складається з інтелектуальних та інших прав - права на використання товарного знака правовласника, його ділової репутації, ділового досвіду, маркетингової технології, комерційної інформації з метою здійснення франчайзіатом самостійної господарської діяльності з продажу продукції під торговою маркою правовласника. У свою чергу франчайзіат зобов`язується виплачувати правовласнику винагороду (роялті) у розмірі 2% відсотків від місячного валового доходу (але не менше еквіваленту 50,00 євро (п`ятдесят євро 00 євроцентів) за використання  Торговельної марки " Crema Caffee Coffe Shop" в місяць, відповідно з офіційним курсом євро до гривні, встановленого Національним банком України, на момент проведення щомісячної оплати) та вести свою діяльність за заздалегідь визначеними правилами ведення бізнесу, які встановлює правовласник, а також виконувати інші обов`язки, встановлені договором.
		Згідно з п. 2.2. договору  правовласник надає франчайзіату невиключний дозвіл (ліцензію) на використання Знаку для товарів і послуг " Crema Caffee Coffe Shop", відповідно до заявки № m201616042, від 26.07.2016 на знак для товарів та послуг (надалі - торговельна марка) до Державного підприємства «Український інститут промислової власності», на умовах та у порядку, встановлених сторонами у договорі, а франчайзіат зобов`язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплачувати правовласнику винагороду у розмірі й порядку, встановлених   договором.
		Положеннями п.п. 2.3., 2.4., 2.6. договору визначено, що за   договором передаються: право на використання об`єктів інтелектуальної власності, ділової репутації, підприємницького досвіду, маркетингової технології, комерційної інформації з метою ведення бізнесу за системою правовласника на невиключних умовах. До об`єктів інтелектуальної власності, які передаються правовласником у користування франчайзіату відносяться знак для товарів і послуг, маркетингові матеріали, а також інші документи, та інформація у будь-якій формі, надана правовласником.
		Користування правами, зазначеними в пункті 2.3.договору, здійснюється франчайзіатом виключно в закладі ресторанного господарства франчайзіата за адресою: м. Городенка, вул. Ринкова, 2-а, у відповідності з   договором та законодавством України.  
		При цьому, передача витратних та маркетингових матеріалів, методичних посібників оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком   договору (додаток № 1). 
		На виконання умов договору, 06.04.2018 сторонами підписано акт приймання-передачі (т. 1 а.с. 8-18), згідно якого франчайзіату передано обладнання, меблі та інші необхідні речі для здійснення господарського діяльності з продажу продукції під торговою маркою правовласника.
		Відповідно до п. 7.10. договору, франчайзіат зобов`язаний встановити у закладі ресторанного господарства, яке використовується нам для ведення господарської діяльності, програмне забезпечення "Poster POS" ТОВ "Постер Україна". Франчайзіат несе персональну відповідальність за власні дії та/або дії третіх осіб, які користуються програмним забезпеченням "Poster POS" ТОВ "Постер Україна" у закладі ресторанного господарства, яке використовується франчайзіатом для ведення господарської діяльності, щодо дотримання норм інтелектуального та авторського права у сфері міжнародного права та права України.
		Для організації якісного обслуговування споживачів, франчайзіат забезпечує правовласнику та/або його представникам доступ до ПЗ "Poster POS" шляхом надання особисто правовласнику паролів, логінів та інших даних, необхідних для отримання, перегляду, збереження та архівування інформації, яка є в ПЗ "Poster POS".
		Згідно з п. 8.1. договору, винагорода правовласнику, яка сплачується франчайзіатом за користування торговельною маркою "Crema Caffee Coffe Shop", відповідно до  договору встановлюється у вигляді одноразового платежу (паушальний платіж) та щомісячних платежів (роялті) (надалі - винагорода правовласника).
		Відповідно до п. 8.6. договору, за користування торговельною маркою "Crema Caffee Coffe Shop" франчайзіат сплачує правовласнику щомісячну винагороду у розмірі 2% відсотків від місячного валового доходу (але не менше еквіваленту 50,00 євро (п`ятдесят євро 00 євроцентів). Сплата проходить щомісячно протягом дії договору, з автоматичною пролонгацією після пролонгації договору.
		Згідно з п.п. 8.7, 8.8 договору франчайзіат зобов`язаний сплачувати правовласнику щомісячні платежі, у розмірі встановленому сторонам у п. 8.6.   договору, починаючи з дати фактичного, відкриття закладу франчайзіата, що підтверджується актом наданих послуг. Франчайзіат зобов`язаний сплачувати правовласнику щомісячні платежі, у розмірі встановленому сторонами у п. 8.6.   договору, до 5 (п`ятого) числа кожного місяця за поточний, звітний місяць протягом строку дії   договору (наприклад: до 05 травня 2018 року - за травень місяць 2018 року).
		Відповідно до п. 9.1. договору у випадку порушення своїх зобов`язань за   договором, сторони несуть відповідальність, передбачену  договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.
		Згідно з п.п. 12.1., 12.2. договору сторони визначили, що усі суперечки і розбіжності, що можуть виникнути в ході виконання даного договору, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. У випадку не досягнення згоди, спір передається на розгляд господарському суду.
		07.09.2020 позивач скерував відповідачу   претензію № 1 (вих. № 58 від 07.09.2020) про сплату заборгованості, а саме винагороди за договором франчайзингу № 01 (роялті) на загальну суму 152  541,98 грн. (т. 1 а.с. 190).
		08.10.2020 відповідач скерував позивачу відповідь на претензію за № 1 від 07.09.2020 (т. 1 а.с. 187-189), в якій зазначив, що вимоги зазначені в претензії є  необґрунтованими та незаконними. 
		Наведене стало підставою для звернення позивача до суду.
		Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором  комерційної концесії.
		Відповідно до частини 1 статті 1115 ЦК України, за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов`язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
		Згідно з ст. 1116 ЦК України унормовано, що предметом договору комерційної концесії є право на використання об`єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.
		Як вбачається із положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
		Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно приписів статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Судами встановлено, що відповідачем частково сплачено позивачу винагороду за договором франчайзингу № 01 (роялті), що підтверджується квитанціями № 0.0.1150954409.1 від 05.10.2018, № 0.0.1234612576.1 від 01.03.2019, № 1260-4790-9354-0784 від 14.06.2018, № 0.0.1433822686.1 від 13.08.2019, № 1402-4584-0564-0646 від 03.11.2018, № 0.0.1345487273.1 від 07.05.2019, № 0.0.1632371188.1 від 27.02.2020, № 0.0.1326748833.1 від 16.04.2019, № 1471-5364-2057-0254 від 11.01.2019, № 0.0.1608416051.1 від 07.02.2020, № 0.0.1125484462.1 від 05.09.2018, № 1234-5053-5615-0250 від 19.05.2018, № 1359-2940-1369-0482 від 21.09.2021, № 0.0.1574579118.1 від 08.01.2020, № 0.0.1545496985.1 від 07.12.2019, № 0.0.1435808782.1 від 07.10.2019, № 0.0.1454265125.1 від 03.09.2019, № 0.0.1399193773.1 від 03.07.2019, № 0.0.1374127673.1 від 06.06.2019, № 0.0.1251477101.1 від 08.02.2019,  № 0.0.1212694326.1 від 15.12.2018, № 0.0.1513454122.1 від 05.11.2019. 
		Відповідно до п.п. 7.3.26., 7.3.27. договору, франчайзіат зобов`язаний замовляти щомісяця в правовласника каву "Іntenso" та/або "Perfetto", мінімальне замовлення - 10 кг щомісяця; замовляти щомісяця в правовласника каву інших сортів (видів, найменувань, тощо), передбачених договором, мінімальне замовлення перелічених вище сортів кави (видів, найменувань тощо) складає одна (1) пачка в місяць (незалежно від об`єму такої пачки), що в сукупності повинно складати не менше чотирьох (4) кг кави щомісяця.
		Таким чином, відповідно до умов договору франчайзіат взяв на себе обов`язок, серед іншого, купувати у правовласника обумовлену договором кількість кави.
		Судами враховано, сплату відповідачем позивачу винагороди за договором франчайзингу № 01 (роялті), що підтверджується квитанціями в яких у призначені платежу зазначено "сплата роялті" та ті, які безспірно визнаються позивачем.
		Таким чином, судами встановлено, що 08.02.2019 відповідачем сплачено на користь позивача 2 387,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1251477101.1 від 08.02.2019, із зазначенням призначення платежу "роялті січень", які не враховані позивачем в розрахунку суми позову.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що сума винагороди (роялті), що підлягає стягненню з франчайзіата (відповідача) на користь правовласника (позивача) за період з 06.04.2018 по 29.02.2020 складає 24 839,79 грн. (27 226,79 грн.  (заявлені позивачем) - 2  387,00 грн. (сплачені відповідачем згідно квитанції № 0.0.1251477101.1 від 08.02.2019).
		Перевіряючи доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано квитанцій : від 01.03.2019 на суму 2417,00 грн, від 07.05.2029 на суму 2520,00 грн., від 05.10.2018 на суму 2520,00 грн., від 05.09.2018 на суму 2116,00 грн., від 07.02.2020 на суму 2355,00 грн., від 05.11.2019 на суму 2838,00 грн. та від 08.01.2020 на суму 2817,00 грн. колегія суддів зазначає.
		Оглянувши дублікати квитанцій (т. 1 а.с. 191-193), колегія суддів зазначає, що співставивши дати і суми квитанцій зазначені апелянтом та дублікати квитанцій, які є в матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом враховано оплату роялті згідно квитанцій, які є в матеріалах справи.
		Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. 
		Судами встановлено що, в порушення п.п. 2.1., 8.6. договору, франчайзіат не сплачував правовласнику винагороду (роялті) та не вносив відомості стосовно щомісячного валового доходу з використанням аккаунта в програмному забезпеченні "Poster POS".
		Відповідно до витягу з вебсторінок програмного забезпечення "Poster POS" з використанням акканту відповідача за період з 01.03.2020 по 15.11.2021, встановлено, що сума заборгованості відповідача по оплаті винагороди (роялті) складає 31 395,74 грн.
		Доказів погашення заборгованості зі сплати винагороди за використання торговельної марки "Crema Caffee Coffe Shop" (роялті) за період з 01.03.2020 по 15.11.2021 відповідачем не подано.
		Відтак, апеляційний господарський суд вважає правильними висновки місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача винагороди (роялті) за період з березня 2020 року по серпень 2021 року на загальну суму 900,00 Євро та за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року на загальну суму 150,00 Євро є обгрунтованими.
		Відповідно о п. 8.5 договору, сторони дійшли згоди, що грошове зобов`язання франчайзіата з оплати винагороди правовласнику за даним договором встановлюється сторонами у гривні.
		Сторони договору визначають гривневий еквівалент винагороди правовласника, виходячи з євро. Розмір винагороди правовласнику у гривнях, яка підлягає оплаті франчайзіатом, визначається на день сплати винагороди правовласника шляхом помноження еквіваленту винагороди правовласника у євро на офіційний курс євро, встановлений Національним банком України на день фактичної сплати франчайзіатом винагороди правовласника. Сторони, також, вирішили, що якщо офіційний курс євро, встановлений Національним банком України на день фактичної сплати франчайзіатом винагороди правовласника, менше (нижче), ніж курс євро (курс продажу євро за гривні) Публічного акціонерного Товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, (надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), встановлений на день, що передує дню оплати винагороди правовласника (наприклад, курс НБУ на 08.12.2015 - 25,347859 гривень за 1 євро, а курс продажу євро ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на день (07.12.2015), що передує дню оплати винагороди правовласнику (08.12.2015) становить за 1 євро 27,50 гривень), то франчайзіат для визначення розміру винагороди правовласника множить еквівалент винагороди правовласника, узгодженої сторонами, у євро на курс євро (курс продажу євро за гривні) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», встановлений на день, що передує дню сплати винагороди правовласника (наприклад: 2 990,00 євро (еквівалент винагороди правовласника у євро) * 27,50 гривень (курс євро (курс продажу євро за гривні) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», встановлений на день, що передує дню сплати винагороди правовласнику) = 82 225,00 грн (розмір винагороди правовласника, яка підлягає оплаті франчайзіатом на 08.12.2015 - для прикладу). При цьому сторони вирішили, що всю інформацію про курс вони отримують на сайті http://kurs.com.ua/privatbank (розділ «Банки України»,  далі «ПРИВАТБАНК»,  далі «КУРС ВАЛЮТ В ПРИВАТБАНКЕ», далі сторони обирають необхідну їм дату та у строчці «ЕІЖ», графі «ПРОДАЖА» дивляться курс, що передує дню оплати винагороди правовласнику).
		У разі зміни курсу євро розмір винагороди правовласника у гривнях змінюється автоматично без будь-яких додаткових узгоджень сторін. Однак, для належного ведення бухгалтерського обліку, протягом 7-ми календарних днів з дати оплати винагороди правовласника у зміненому розмірі франчайзіат та правовласник засобами електронного листування погоджують необхідні донарахування розміру винагороди правовласнику.
		Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
		Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно євро), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.
		Така правова позиція висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №  910/10191/17, постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №  910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/706/17.
		Станом на 15.11.2021 (дата подання заяви про збільшення позовних вимог) офіційним курс 1 євро до гривні складає 29,9007.
		Тобто, вимоги позивача про стягнення з відповідача винагороди (роялті) за період з березня 2020 року по листопад 2021 на загальну суму 1 050,00 Євро складають в гривневому еквіваленті 31 395,74 грн.
		За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сума винагороди (роялті), що підлягає стягненню з франчайзіата (відповідача) на користь правовласника (позивача) за період з 01.03.2020 по 15.11.2021 складає 31 395,74 грн.
		Спростовуючи доводи апелянта про неможливість стягнення роялті у зв`язку із необізнаністю відповідача про те, що право на торгівельну марку "Crema Caffee Coffe Shop"   належить не лише позивачу - Баранюку А.С. , але й третій особі - ОСОБА_2 апеляційний господарський суд зазначає.
		Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" взаємовідносини при використанні торговельної марки, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати торговельну марку на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки та передавати право на торговельну марку іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.
		Відповідно до договору між власниками торгової марки "Crema Caffee Coffe Shop"   від 13.03.2019 укладеному між фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою Баранюк Артемом Сергійовичем , кожен власник дає згоду іншому власнику давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака іншою особою.
		Таким чином, позивач правомірно надав відповідачу дозвіл (ліцензію) на використання знаку для товарів і послуг "Crema Caffee Coffe Shop".
		Спростовуючи доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення роялті виходячи із положень пунктів 10.1 та 10.2 договору, апеляційний господарський суд зазначає.
		Відповідно до п.п. 10.1., 10.2. договору, сторони звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань або часткового невиконання зобов`язань, передбачених даним договором, якщо таке невиконання сталося у разі настання обставин непереборної сили, підтверджених відповідною достатньою документацією. Під обставинами непереборної сили розуміються будь-які фактори - зовнішнього середовища, виникнення яких не залежить від волевиявлення Сторін та до яких відносяться: війна і воєнні дії, проведення антитерористичної операції, повстання, мобілізація, епідемії, природні катастрофи, обмеження, введені органами державної влади, що впливають на виконання Сторонами своїх зобов`язань, ембарго і всі інші події й обставини, які будуть визнані судом та оголошені випадками непереборної сили.
		Доводи скаржника щодо нарахування стягуваної заборгованості в період карантинних обмежень апеляційним судом відхиляються, оскільки ст.526 Цивільного кодексу України  не передбачає можливості звільнення боржника від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Окрім того, скаржником не надано до матеріалів справи як в межах строків, встановлених ч.3  ст.80 Господарського процесуального кодексу України, так і на стадії апеляційного оскарження з обґрунтуванням в порядку ч.3  ст.269 цього Кодексу  будь-яких доказів неможливості сплатити щомісячну винагороду (роялті) у зв`язку з такими карантинними обмеженнями.
		Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою пропозицію відповідача про дострокове розірвання договору франчайзингу за № 01 від 06.04.2018 є безпідставними, оскільки не впливають на предмет спору щодо стягнення винагороди за використання Торговельної марки "Crema Caffee Coffe Shop" (роялті). Крім цього, відповідно до п. 14.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 06.04. 2023 року, а в частині розрахунків - до повного їх проведення. 
		З врахуванням викладеного апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Наврозашвілі Георгі Мерабовича б/н від 03.02.2022 підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
		Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3  405,00 грн., який сплачений згідно з меморіальним ордером за №МАВ0347274 від 01.02.2022.
		Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Наврозашвілі Георгі Мерабовича б/н від 03.02.2022 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2022 у справі №926/3594/21- залишити без змін.
		Судовий збір в розмірі 3  405,00 грн. покласти на апелянта.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
		Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
		Головуючий-суддя                                                              Бойко С.М.
		 
		Судді                                                                                        Малех І.Б.
		                                                                                              
		                                                                                                      Якімець Г.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...